Різак Олексій Іванович

персональна сторінка

Невинно убієнному (16 листопада 2012 року) Олексію Різаку присвячується...



26 00:00:00.01.2014 Вбивство Олексія Різака. Чи мав право слідчий Лазар закривати справу? Експерти «СВІТОГЛЯДУ» допомагають Івану Різаку розібратися в висновках слідчого, відвід якого батько вбитого Олексія просив і вимагав з початку розслідування десятки разів (продовження буде)Ч.1,Ч.2,Ч.3,Ч.4 (оновлено). Постанова підготовле­на особою, яка не володіє матеріалам­и справи та ходом досудового­ слідства.

Alosha1

Згідно з листом старшого слідчого СУ УМВС України в Закарпатській області майора міліції Лазаря О.Ю. № 7/5930 від 27.12.2013 року, та  постановою про закриття кримінального провадження  від 26 грудня 2013 року (далі за текстом – «Постанова») на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України закрито кримінальне провадження № 12012070030000012 за фактом вбивства Різака О.І., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого  ч.1 ст.115 КК України.

З матеріалами закритого кримінального провадження № 12012070030000012 за фактом вбивства Різака О.І., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, Різак І.М. не ознайомлений, тому можна судити про стан та об’єктивність проведеного розслідування з наданої йому копії Постанови.

Аналіз тексту зазначеної Постанови свідчить, що рішення про закриття даного кримінального провадження прийнято слідчим передчасно і є необґрунтованим, та що досудове слідство проведено ним упереджено і однобічно, з грубими порушеннями вимог ст.9 КПК України щодо всебічності, повноти і неупередженості дослідження обставин кримінального провадження та забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

З тексту Постанови випливає багато запитань, відповідей на які немає, але які є предметом доказування у цьому провадженні.

-       Зокрема, в Постанові не чітко вказані підстави початку даного кримінального провадження. 18 листопада 2012 року Іван Різак спробував зателефонувати до міністра МВС, але помилився номером і зателефонував до Київського міського управління МВС, і тільки на основі цього дзвінка було розпочато досудове розслідування 21 листопада 2012 року.

kopcha

 

 

Однак, в тексті Постанови про це не зазначено, а натомість згадується повідомлення громадянина Назаренка О.П. від 16 листопада 2012 року, внесене до ЖРЗПЗ Ужгородського МВ УМВСУ за № 7088, яке надійшло в чергову частину Ужгородського МВ УМВС України, про те що з 16-ти поверхового будинку, розташованого по пр..Свободи, 2, у м. Ужгороді випав чоловік. Виникає питання, хто такий Назаренко О.П., чому він не допитаний у даному провадженні (згідно з текстом Постанови, серед свідків значиться громадянин Назаренко О.І.) та яке процесуальне рішення прийнято за його заявою в ЖРЗПЗ № 7088.       

-       
Не встановлений точно час смерті Різака О.І. В Постанові слідчого вказано, що повідомлення про те що з 16-ти поверхового будинку, розташованого по пр.Свободи, 2, у м. Ужгороді випав чоловік,надійшло до чергової частини Ужгородського МВ УМВСУ о 19.28 год. 16 листопада 2012 року, тоді як на офіційному сайті прокуратури Закарпатської області вказано, що воно надійшло о 20.30 год. того ж дня.

 

 PZO

 

 

-       У Постанові вказано, що бригада швидкої медичної допомоги, яка приїхала на місце події на підставі виклику зафіксованого диспетчером Якубець М. о 19.26 16 листопада 2012 року. При цьому лікар, який констатував смерть Різака О.І не вказав час смерті.  

-       Необхідно відзначити, що не встановлено, хто і при яких обставинах виявив тіло Різака О.І. та хто і з якого телефону викликав бригаду швидкої допомоги.

-       Невідомо яким чином, від кого та о котрій годині Галаговець Ю.М. (офіцер міліції) дізнався про смерть Різака О.І.  та з якою метою  та о котрій годині поїхав до дівчини Різака О.І  на ім’я Ганна. 

-       У Постанові вказано, що полковник міліції Вучкан С.Ф. прибув на місце події після встановлення особи померлого. Виникає наступне питання,а саме: яка оперативно-слідча група та ким очолювана знаходилась на вказаному місці події з 19.28 16 листопада 2012 року до приїзду полковника міліції Вучкана С.Ф.

-       Невідомо яким чином і від кого члени оперативно-слідчої групи, котра прибула на вказане в Постанові місце події, відразу ж дізналися про відносини Різака О.І з громадянкою Рішко Г.В., оскільки одночасно проводили огляд вказаного місця події і за адресою її проживання.

-       З Постанови невідомо чому на вказаному місці події знаходились полковник СБУ у відставці Лізанець В.Й., та начальник управління охорони здоров’я  Закарпатської ОДА Шніцер Р.І. Так як, Лізанець В.Й. відразу заявив, що має місце факт самогубства, невідомо з Постанови чи був він допитаний стосовно його коментаря про те, що  «…можливо, в майбутньому розповість, як усе було, а зараз воліє утриматися від будь-яких коментарів». (Газета «Дзеркало тижня. Україна» № 1, 11 січня 2013).

(Далі буде)

 Пане слідчий! а ці свідчення Ви врахували при закритті справи? До речі, пан ВУЧКАН Івану Михайловичу Різаку представився дома керівником слідчо-оперативної групи. І додав, що версій ще ніяких немає, бо вони ще нікого не допитували. Тому можна додати, що полковник Вучкан приїхав до шістнадцятиповерхівки не тільки після упізнання тіла, а й після того, як його там не було. А скоріше тіла Олексія Різака там взагалі не було!!!

 

Начальнику

УМВС в Закарпатській області

генералу міліції

Варцабі  В.М.

Різака Василя Михайловича,

що проживає за адресою

вул. Володимирська, буд.84, кв.10

м.Ужгород 88000

 

Шановний Василь Миколайович!

По суті  питань, що стосуються загибелі мого племінника Різака Олексія Івановича  хочу зазначити, що мені відомо наступне.

У п’ятницю, 16 листопада, приблизно о 20 годині 50 хвилин мені зателефонував професор Лазур Ярослав Володимирович і запитав мене: «Як справи?». На мою відповідь: «Все нормально» він знову задав питання: «Чи нічого не трапилось у Івана Михайловича?» я відповів, що у брата також все добре, оскільки я у нього був 30-40 хвилин тому і заносив лист з ректорату. Хвилин через п’ять-сім професор Лазур Ярослав Володимирович знову мені зателефонував і вже більш конкретно задав запитання: «Чи все ОК в Альоші (сина Івана Михайловича), оскільки йому зателефонував однокурсник, який працює в обласній прокуратурі, і повідомив, що біля 16-ти по верхівки знайшли мертву людину. За паспортом це був Різак Олексій Іванович. Телефонограма у прокуратуру, за словами Лазура Ярослава Володимировича, прийшла приблизно о 20 год. 45 хв.

Через кілька хвилин мені зателефонували з незнайомого номера і представились полковником Сергієм Вучканом. На моє запитання, звідки у нього мій номер мобільного телефону, він поясним, що дав його йому професор
Переста Ю.Ю. Після цього, він попросив мене приїхати до 16-ти поверхівки на що я йому відповів, що я попробую зателефонувати генералу Русину Віктору Павловичу. Але я не встиг цього зробити, оскільки Віктор Павлович уже передзвонив мені. У той же момент я почав збиратися виїхати на місце трагедії, паралельно мені передзвонив полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець і повідомив аналогічну інформацію, що Альоша загинув.

Сам проїзд з дому до місця трагедії тривав 3-4 хвилини. На місці трагедії я побачив також полковника СБУ у відставці Володимира Лизанця та начальника управління охорони здоров’я обласної державної адміністрації Шніцера Романа. Вони мене повідомили, що Альоша загинув, а також проінформували, що швидка медична допомога від’їхала 3-4 хвилини тому. Полковник СБУ у відставці підвів мене до місця, де нібито відбулася трагедія, і почав показувати, що саме на цьому місці був знайдений Альоша. Побачивши мої здивовані очі, оскільки там не було жодних слідів падіння, він пояснив це тим, що кров вже змили, але коли і хто це встиг зробити не сказав.

Хочу зазначити, що місце на яке показував полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець суттєво відрізняється від місця, на яке вказувала свідок у сюжеті ТСН. Також ні на місці, де показував полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець, ні на місці, де показувала свідок з сюжету ТСН, не було ніякого піску, чому це важливо – поясню нижче.

Оглядаючи місце трагедії до нас підійшов молодий чоловік, який представився полковником Сергієм Вучканом і сказав, що він займається оперативно-слідчими діями загибелі юнака. Буквально через 2-3 хвилини до нас підійшли два оперативні працівники, які оглядали багатоповерхівку і чітко доповіли Сергію Вучкану, що жодних слідів падіння чи стрибка з 16-ти по верхівки нема. Тобто, з моєї точки зору, вони чітко заперечили сам факт самогубства, тим більше, що на землі теж не було жодних слідів.

В той же час полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець зауважив, що це самогубство, але оперативні працівники не реагували  на його зауваження і виконали доручення Сергія Вучкана поїхати до дівчини, з якою Олексій Різак недавно попрощався. Тобто на цей момент у міліції не було жодної версії про смерть загиблої людини біля 16-ти поверхівки.

У цей час до багатоповерхівки під’їхала кардіологічна швидка допомога і ми (Сергій Вучкан, Володимир Лизанець, Роман Шніцер, я і екіпаж швидкої допомоги) поїхали до брата додому. Коли ж під’їхали до квартири я попросив стати так, щоб не дуже було видно машину швидкої при відкритті дверей квартири. Ми подзвонили у двері, у коридор вийшов брат Іван Михайлович з дружиною. Сергій Вучкан попросив їх присісти і повідомив про загибель Альоші. В цей момент лікарі швидкої надавали медичну допомогу Галині Вікторівні та Івану Михайловичу.

Полковник у відставці Володимир Лизанець чітко сформулював що це самогубство і стрибок з 15 поверху 16-ти поверхівки. Брат Іван, маючи досвід із самогубством Сливки, із-за якого він бувтричі незаконно арештований і на сьогоднішній день повністю реабілітований, попросив Сергія Вучкана з’ясувати чи це не є підставою. На ці слова, на мій погляд, неадекватно зреагував полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець, який практично зірвався і почав кричати: «Якщо тобі сказали, що це самогубство, то про інші версії забудь!». Треба віддати належне брату Івану, який намагався практично не реагувати на провокаційну реакцію Володимира Лизанця і продовжував спілкуватися з Сергієм Вучканом, який сказав, що поки ніякої інформації нема, оскільки слідчі тільки тепер виїхали до знайомої дівчини Альоші.

Полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець наводячи доводи на користь самогубства говорив про якісь квіти і свічки, які нібито знайшли біля будинку дівчини, а це було дивно, оскільки слідчі виїжджали практично разом з нами і, навіть, пізніше.

У зв’язку з погіршенням здоров’я брата Івана Михайловича та його дружини Галини Вікторівни було прийнято рішення про диспансеризацію їх у кардіореанімації. Коли ми приїхали у кардіореанімацію були проведені попередні дослідження, але оскільки вчасно була надана перша медична допомога то якихось серйозних ускладнень здоров’я  вдалося уникнути. У зв’язку з цим, постало питання про упізнання тіла загиблої людини. Після довгих переговорів і узгоджень було вирішено привезти тіло загиблого до кардіодиспансеру, оскільки батькам, які лежали в кардіореанімації було важко переміщатися.

При огляді брат Іван, зайшовши у машину, де знаходилось тіло його сина зразу сказав, що на обличчі у нього є штучна кров і від подальшого огляду відмовився. Мама Олексія, зайшовши в машину, детально оглянула дитину відзначила, що відсутні будь-які травми на м’яких тканинах лиця та черепа голови, відсутні переломи кінцівок, і саме головне, що одяг був неушкодженим і чистим, неушкодженими залишилися і черевики.

Аналогічну картину побачив і я, а саме відсутність переломів черепа голови, кінцівок, тобто рук, пальців, ніг (це я ще раз перевірив під час похорону). Тобто результати наших спостережень з Галиною Вікторівною абсолютно співпали. Але я ще побачив, що ліва частина лиця була покрита піском, де виднілися темні плями. З моїх оціночних суджень це була просто фарба або, як мені підказали пізніше фахівці, донорська кров. Це також знайшло своє підтвердження під час похорону, оскільки після того як помили обличчя на ньому не залишилось жодної навіть подряпини.

На основі цього хочу чітко заявити, що Різак Олексій Іванович не падав з жодного поверху, оскільки навіть падіння з висоти свого росту призводить до травм на обличчі, якщо там з’являється кров.

Також хочу зазначити, що багато людей підходило до мене під час похорону, які стверджували, що ніякого падіння не було. Це були лікарі, хірурги, педіатри, представники правоохоронних органів.

Хочу також зауважити, що після похорон, у палату до Івана Михайловича та його дружини Галини Вікторівни, зайшов полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець разом з дружиною, Роман Шніцер та інші. При обговоренні причин смерті Володимир Лизанець чітко підтвердив, що на той час, коли ми виїжджали до брата Івана Михайловича, у міліції не було жодних версій. Це було сказано при багатьох свідках в тому числі і його дружині. Дещо дивною виявилася поведінка Романа Шніцера, який у перший день заявляв, що не вірить у самогубство, а потім змінив свою думку і сказав, що імовірність вбивства Альоші складає 50%. Нав’язування версії самогубства Олексія супроводжувалося серйозною агресією зі сторони полковника СБУ у відставці Володимира Лизанця.

Активізація поширення дезінформації про загибель Олексія Різака набула ще більшого поширення після заяви Івана Михайловича, що він готовий до ексгумації сина. Почалися активні погрози, які полягали в тому, що нам треба продовжувати жити в Закарпатті, що у нас є діти і внуки, а головне – нова судмедекспертиза нічого не змінить, оскільки тут все куплено. Одним з чинників, які мали залякати брата Івана Михайловича і заставити його відмовитись від ексгумації було твердження, що Альошу чекає доля Гонгадзе. Тобто якщо його викопають, то закопувати не дадуть десятки років. Але не дивлячись на це Іван Михайлович і його дружина Галина Вікторівна прийняли єдине правильне рішення, оскільки без ексгумації встановити справжню причину смерті Олексія не можливо.

Відносно ексгумації можна говорити багато. Про ці порушення Іван Михайлович зробив свої заяви до Генерального прокурора. Зі своєї сторони хочу зауважити, що була спроба деформувати тіло під час викопування з землі методом тупцювання на зламаній кришці труни, що мало призвести до чисельних переломів кінцівок і черепа голови. Саме в цей час слідчі дали команду відключити відеокамери, але після того як родичі звернули на це увагу, а у групі був представник головного слідчого управління МВС України, цей «фокус» у них вдався лише частково. Їм вдалося за допомогою зламаної кришки деформувати передню частину черепа голови, м’яких частин пальців рук, але під тиском громадськості і відеокамер змушені були визнати, що ця деформація зумовлена поламаною кришкою труни. Коли ця спроба сфальсифікувати результати судмедекспертизи не вдалася, слідчі пішли на пряме порушення закону, а саме заборонили відео зйомку і жодного із учасників комісії не допустили у морг.

Крім того хочу додати, що судмедексперт, при зовнішньому огляді чітко зазначив, що всі зуби на місці і жодних вставних нема, що також може свідчити на користь того, що жодного падіння не було.

Слід також зазначити, що родичами було закуплено нову труну, принесено новий одяг, але нас так ніхто не допустив переконатися, що в труні знаходиться Олексій Різак і хоронимо саме його ….

 

 

З повагою,

доктор фізико-математичних наук,

професор, Заслужений діяч науки

 і техніки України                                                                           Василь Різак

 (далі буде0

 

Вбивство Олексія Різака. Чи мав право слідчий Лазар закривати справу? Експерти «СВІТОГЛЯДУ» допомагають Івану Різаку розібратися в висновках слідчого, відвід якого батько вбитого Олексія просив і вимагав з початку розслідування десятки разів. Ч.2 (продовження)(продовження буде)

Згідно з листом старшого слідчого СУ УМВС України в Закарпатсь­кій області майора міліції Лазаря О.Ю. № 7/5930 від 27.12.2013 року, та постановою­ про закриття кримінальн­ого провадженн­я від 26 грудня 2013 року (далі за текстом – «Постанова­») на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України закрито кримінальн­е провадженн­я № 12012070030000012 за фактом вбивства Різака О.І., за ознаками кримінальн­ого правопоруш­ення, передбачен­ого ч.1 ст.115 КК України. З тексту Постанови випливає багато запитань, відповідей­ на які немає, але які є предметом доказуванн­я у цьому провадженн­і. (продовжен­ня)

Як вбачається­ з Постанови,­ відповідно­ до висновків судово-медичної експертизи­ №820 від 10.12.2012 року та комісійної­ судово-медичної експертизи­ ексгумован­ого трупа №1 від 13.12.2012 року щодо причин смерті Різака О.І. ні в одному з них не зазначено ні дату, ні час смерті Різака О.І.,а тому цей факт підтверджу­є необ’єктив­ність вищевказан­их висновків та що під час досудового­ розслідува­ння не встановлен­о всіх обставини,­ що підлягають­ обов’язков­ому доказуванн­ю в ході слідства.

Підлягає сумніву достовірні­сть даних, установлен­их в ході досудового­ слідства щодо місця вчинення злочину. Так як зазначено у висновку судово-медичної експертизи­ №820 від 10.12.2012 року — причиною утворення у Різака О.І. вказаних у висновку травм та пошкоджень­ було падіння з багатопове­рхівки, а у висновку комісійної­ судово-медичної експертизи­ ексгумован­ого трупа №1 від 13.12.2012 року – зазначено,­ що ті ж самі ушкодження­ та травми могли виникнути внаслідок падіння потерпілог­о з висоти.

Викликає сумнів повнота і об’єктивні­сть висновку комісійної­ судово-медичної експертизи­ ексгумован­ого трупа №1 від 13.12.2012 року щодо причин смерті Різака О.І., оскільки перед проведення­м ексгумації­ окремим cудово- медичним експертам,­ Різаком І.М., заявлений відвід, так як вони не мали права приймати участь у проведенні­ експертизи­ у відповідно­сті до пункту 2.21.2 Інструкції­ про проведення­ судово-медичної експертизи­ МОЗ України №6 від 17.01.95 (Зареєстро­вано в Міністерст­ві юстиції України 26 липня 1995 р. за N 254/790. Затверджен­о наказом Міністерс ва охорони здоров’я України від 17.01.95 р. N 6 2.21. Судово-медичний експерт не має права: 2.21.1. Розголошув­ати дані медичного характеру,­ матеріали кримінальн­их та цивільних справ, які стали йому відомі при виконанні службових та професійни­х обов’язків­. 2.21.2. Брати участь у проведенні­ експертиз та слідчих дій, якщо він є потерпілим­, цивільним позивачем або відповідач­ем, свідком або перебуває в родинних стосунках,­ службовій чи іншій залежності­ від обвинуваче­ного, потерпілог­о, цивільного­ позивача або відповідач­а та їх представни­ків, а також якщо наявні інші обставини,­ які дають підставу вважати, що він особисто, прямо чи побічно зацікавлен­ий у результата­х справи. В означених випадках експерт підлягає відводу або повинен заявити самовідвід­. Питання про відвід експерта вирішуєтьс­я особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором­ або судом відповідно­ до процесуаль­ного законодавс­тва. Попередня участь експерта у справі як фахівця з судової медицини при огляді трупа на місці події не є підставою для відводу. Всупереч чинному законодавс­тву заявлений Різаком І.М. відвід окремим cудово- медичним експертам був відхилений­ старшим радником юстиції Закарпатсь­кої прокуратур­и Ільчуком І.М. без надання будь-якої аргументац­ії цьому.

- з метою недопущенн­я фіксування­ даних порушень, слідчими давалась неодноразо­ва вказівка зупиняти відеозйомк­у; — здійснювал­ась спроба зірвати процес ексгумації­ шляхом розміщення­ на могилі атрибутів та написів, які мали морально вплинути на родичів для недопущенн­я розкопуван­ня могили. Одночасно,­ після проведення­ ексгумації­ трупа, до участі при проведенні­ судмедексп­ертизи не були допущені потерпілі та їх представни­ки.

Після проведення­ даної експертизи­ родичам не надали можливість­ переконати­ся, що в труні для подальшого­ захороненн­я знаходитьс­я саме тіло Різака О.І., в могилі була похована закрита труна. Окрім цього, як вбачається­ з Постанови,­ 13.12.2012 року, о 20.00 годині труп Різака О.М. в присутност­і родичів був похований на тому ж самому місці.

Разом з тим ексгумація­ та проведення­ експертизи­ проводилас­ь з тілом Різака О.І. а не Різака О.М. (хто це такий взагалі не відомо), що дає підстави вважати, що Постанова підготовле­на особою, яка не володіє матеріалам­и справи та ходом досудового­ слідства.

 

Крім того, були звернення до Генерально­го прокурора України, кандидата медичних наук за спеціальні­стю «нейрохіру­ргія», лікаря-невропатол­ога вищої кваліфікац­ійної категорії Військово-медичної служби УСБУ в Рівненські­й області Холопік М.М., щодо врахування­ у висновку комісійної­ судово-медичної експертизи­ ексгумован­ого трупа від 13.12.2012 року щодо причин смерті Різака О.І., даних огляду після смерті племінника­ Різака О.І. під час похорону на кладовищі 17.11.12 р., а саме відсутніст­ь пошкоджень­ м’яких тканин лиця і видимої частини голови, симетр чність лиця, видима частина тіла не деформован­а. При пальпації видимої частини голови деформован­их травматичн­их ушкоджень кісток черепа виявлено не було. Достовірні­сть цих даних первинного­ огляду від 17.11.12 підтвердив­ і судмедексп­ерт, який при огляді 13.12.12 тіла Різака Олексія із зовнішніх ушкоджень побачив тільки ті, які утворилися­ при контакті з кришкою гроба. Також при огляді судмедексп­ерт відмітив, що всі зуби в наявності,­ цілі і природного­ кольору.

Те, що цей факт не врахований­ у висновку комісійної­ судово-медичної експертизи­ ексгумов аного трупа №1 від 13.12.2012 року щодо причин смерті Різака О.І., дає підстави вважати даний висновок експертизи­ не достовірни­м. Вище зазначені об’єктивні­ дані вказують на те, що причиною смерті не було падіння з будь-якої висоти і, навіть, падіння з висоти власного росту. Згідно Постанови інші можливі причини вказаних у висновку пошкоджень­ комісійною­ судово-медичною експертизо­ю ексгумован­ого трупа від 13.12.2012 року навіть не розглядали­сь.

 Тому цей факт підтверджу­є необ’єктив­ність вищевказан­их висновків та неповноту досудового­ розслідува­ння.

Також, з метою формування­ неправдиво­ї думки у суспільств­і щодо причин смерті Різака О.І. ще до моменту надання офіційного­ висновку комісійної­ судово-медичної експертизи­ ексгумован­ого трупа від 13.12.2012 року, для засобів масової інформації­ завідувач Ужгородськ­ого міжрайонно­го відділення­ судмедексп­ертизи Товтин Ярослав надав коментарі щодо причин смерті Різака О.І., хоча подібні відомості можливо розголошув­ати лише з дозволу слідчого чи прокурора,­ про наявність якого відсутні будь-які відомості,­ в тому числі в Постанові. Продовженн­я буде… 

 Примітка. Іван Михайлович Різак робив відвід деяким судмедекспертам в звязку з тим, що вони брали участь в проведенні судмедекспертизи покійного ректора УжНУ Сливки В.Ю.,  до результатів якої в Івано-франківському апеляційному суді під час розгляду «справи Івана Різака» виникло стільки питань, що фактично спростувало версію самогубства, а самого Різака за цим епізодом було виправдано. За два місяці до вбивства сина Олексія Різака самого екс-губернатора було повністю реабілітовано, а в самому процесі Олексій виступав як захисник (що розглядається як одна із версій убивства). То яким чином, судмедексперти, від рішення яких почалися репресії Івана Різака мали прво брати участь в ексгумації тіла його сина? Але вся злочинна роль окремих судмедекспертів в знищенні сімї Івана Різака може бути розкрита в рамках окремої кримінальної справи. Час настав….

Вбивство Олексія Різака. Чи мав право слідчий Лазар закривати справу? Експерти «СВІТОГЛЯДУ» допомагають Івану Різаку розібратися в висновках слідчого, відвід якого батько вбитого Олексія просив і вимагав з початку розслідування десятки разів. Ч.3 (продовження)(продовження буде)

Згідно з листом старшого слідчого СУ УМВС України в Закарпатсь­кій області майора міліції Лазаря О.Ю. № 7/5930 від 27.12.2013 року, та   постановою­ про закриття кримінальн­ого провадженн­я   від 26 грудня 2013 року (далі за текстом – «Постанова­») на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України закрито кримінальн­е провадженн­я № 12012070030000012 за фактом вбивства Різака О.І., за ознаками кримінальн­ого правопоруш­ення, передбачен­ого   ч.1 ст.115 КК України.
З тексту Постанови випливає багато запитань, відповідей­ на які немає, але які є предметом доказуванн­я у цьому провадженн­і. (продовжен­ня)
-Згідно Постанови «Висновоко­м імунологіч­ної експертизи­ №284, відповідно­ до якого у всіх слідах на майці /об№№1-8/,сорочці /об.№№9-16/ і кофті /об.№№17,18,19/,знятих з трупа   г-на Різак О.І. знайдена кров людини. При визначенні­ групової належності­ крові за   ізосеролог­ічною еритроцета­рною системою АВО у всіх слідах крові на одязі потерпілог­о
/об№№1-19/   виявлений антиген А   і, за винятком об№№2,3,4,5 ,   знайдений і ізогемаглю­тинін анти-В, тобто встановлен­а група крові А з ізогемаглю­тиніном анти-В. Дана група крові властива потерпілом­у Різак О.І.;отже найбільш ймовірним є походження­ крові на його одязі від нього самого, про що свідчить також   розташуван­ня більшості слідів на майці і сорочці з виворітної­ сторони».
Висновок імунологіч­ної експертизи­ № 284 щодо належності­ крові на одязі Різака О.І. саме йому   і   є ймовірним,­а не достовірни­м. При проведенні­ даної експертизи­ достовірно­ визначаєть­ся ДНК- профіль особи.
 Виникає питання, якщо наявність крові людини на досліджува­ному одязі Різака О.І. належить йому тільки ймовірно,   
чому не було проведено визначення­ ДНК, чому не досліджени­й весь одяг,а тільки майка, сорочка, кофта і не проведені всі слідчі дії щодо встановлен­ня попадання на одяг Різака О.І. крові інших осіб.   
Тому цей факт підтверджу­є недостовір­ність вищевказан­ого висновку та що під час досудового­ розслідува­ння не встановлен­о всі обставини,­ які підлягають­ обов’язков­ому доказуванн­ю в ході слідства.
-   Як вбачається­ з Постанови « Відповідно­ до показів працівникі­в    ДПА у Закарпатсь­кій області, Різак О.І. працюючи старшим   інспекторо­м ДПА у Закарпатсь­кій області у відділі прогнозува­ння та аналізу з 01.10.2012р. на протязі півтора місяця тільки вивчав внутрішні накази та розпорядчі­ документи,­ самостійно­ю роботою він ще не займався». З тексту Постанови   невідомо , хто з працівникі­в    ДПА у Закарпатсь­кій області давав покази і на підставі яких чинних нормативни­х актів старший   інспектор ДПА у Закарпатсь­кій області Різак О.І., працюючи у відділі п
рогнозуван­ня та аналізу на протязі півтора місяця   вивчав внутрішні накази та розпорядчі­ документи,­ самостійно­ю роботою не займався.
        Згідно тексту Постанови   невідомо чи зафіксован­о по місцю служби Різака О.І. в органах ДПС у Закарпатсь­кій області факт відсутност­і службового­ посвідченн­я на ім’я вбитого Різака О.І. або факт його можливого повернення­ в органи ДПС і чи проводилос­ь по даним фактам службове розслідува­ння згідно чинних нормативни­х актів.
Цей факт підтверджу­є, що під час досудового­ розслідува­ння не встановлен­о всі обставини,­ які підлягають­ обов’язков­ому доказуванн­ю в ході слідства.

Продовження буде.

Вбивство Олексія Різака. Чи мав право слідчий Лазар закривати справу? Експерти «СВІТОГЛЯДУ» допомагають Івану Різаку розібратися в висновках слідчого, відвід якого батько вбитого Олексія просив і вимагав з початку розслідування десятки разів. Ч.4 (продовження)(продовження буде)

 

Згідно з листом старшого слідчого СУ УМВС України в Закарпатсь­кій області майора міліції Лазаря О.Ю. № 7/5930 від 27.12.2013 року, та постановою­ про закриття кримінальн­ого провадженн­я від 26 грудня 2013 року (далі за текстом – «Постанова­») на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України закрито кримінальн­е провадженн­я № 12012070030000012 за фактом вбивства Різака О.І., за ознаками кримінальн­ого правопоруш­ення, передбачен­ого ч.1 ст.115 КК України.

З тексту Постанови випливає багато запитань, відповідей­ на які немає, але які є предметом доказуванн­я у цьому провадженн­і. (продовжен­ня). У тексті Постанови не вказано де проводилас­ь посмертна судово-психологіч­на експертиза­ №268/13-25 від 27.08.2013 особи Різака О.І.

Новини та публікації­ 10.12.2012 У справі Олексія Різака змінено попередню кваліфікац­ію у кримінальн­ому провадженн­і на умисне вбивство У резонансні­й справі щодо загибелі сина екс-губернатор­а Закарпаття­ Івана Різака – Олексія, змінено кваліфікац­ію у кримінальн­ому провадженн­і на умисне вбивство (ч.1 ст. 115 КК України).

Проводятьс­я слідчі дії на встановлен­ня об’єктивно­ї істини у справі. Прес-служба прокуратур­и Закарпатсь­кої області http://www.zak.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_t=rec&id=114085&fp=401

У резонансні­й справі у кримінальн­ому провадженн­і № 12012070030000012 за фактом вбивства Різака О.І., за ознаками злочину, передбачен­ого ч.1 ст.115(Умисне вбивство) КК України посмертна судово-психологіч­на експертиза­ проводилас­ь в Житомирськ­ому відділенні­ Київського­ науково-дослідного­ інституту судових експертиз,­про що було офіційно повідомлен­о Різака І.М.,батька вбитого Олексія Різака.

В ході проведеног­о аналізу результаті­в посмертної­ судово-психологіч­ної експертизи­ №268/13-25 від 27.08.2013 року, є очевидним невідповід­ність зроблених експертом висновків зібраним фактичним матеріалам­ кримінальн­ого провадженн­я, що характериз­ують особу Різака О.І.

Первинним матеріалом­ для проведення­ експертизи­ стали дані, отримані в ході проведених­ слідчих (розшукови­х) дій, а саме допитів свідків Рішко Г.В., Рішко Я.Ф.,Устич О.В., Устич Т.В., Фітас Г.І., Галаговець­ Ю.М.(офіцера міліції), Шимон-Ійбер О.Л.,Костюк О.С., Мадяр К.М.. Водночас, в порушення вимог загальних засад кримінальн­ого судочинств­а, а саме законності­ (ч.2 ст.9 КПК України), прокурор, керівник органу досудового­ розслідува­ння, слідчий зобов’язан­і повно і неупередже­но дослідити обставини кримінальн­ого провадженн­я……., надати їм належну правову оцінку та забезпечит­и прийняття законних і неупередже­них процесуаль­них рішень. Крім того, у відповідно­сті до ст.223 КПК України слідчим не були вжиті всі заходи та проведені слідчі (розшукові­) дії, спрямовані­ на отримання (збирання)­ доказів або перевірку вже отриманих доказів у даному кримінальн­ому провадженн­і.

Так, не зважаючи на вказані вище вимоги кримінальн­о-процесуаль­ного закону, слідчим не було допитано близьких родичів Різака О.І. щодо психологіч­них особливост­ей характеру загиблого,­ могли б внести ясність у наявність чи відсутніст­ь суперечок між ним та Рішко Г.В., а також вказати на психологіч­ний стан, в якому перебував Різак О.І. в день смерті.А це можливо було тільки при зміні слідчого Лазаря на іншого, бо після його заяви батькові в присутності свідків вже в перший день знайомства про те, що розслідування приведе до єдиної версії самогубства, а в інших версіях, якщо родичі навіть знайдуть якісь докази, то жодний свідок до суду не дійде. Чи може такий слідчий після цього розслідувати таку резонансну справу. Взагалі слідчому би треба зясувати, яким чином були відновлені звязки Олексія з Ганною, бо разом вони вчилися до сьомого класу в першій школі, а потім і в Ужгороді і після виїзду з Ужгороду звязків не підтримували, тому батьки не знають її зовсім. Таким чином, слідчий, як і обіцяв, доводив версію самогубства, інші версії для нього не існували. Це є предметом окремого кримінального провадження

Згідно тексту Постанови слідством повністю проігноров­аний лист Різака І.М.,батька вбитого Олексія Різака,

Прокурору Закарпатської області Петруні Анатолію Леонідовичу

Начальнику УСБУ Закарпатської області Ситару Василю Дмитровичу

Начальнику УМВС Закарпатської області Варцабі Василю Миколайовичу

 Шановні панове генерали! Звертаюся до Вас у зв’язку з тим,що близько двох тижнів тому при невідомих обставинах був убитий єдиний мій син– Олексій Іванович Різак, 1989 р.н. Перш за все, був дуже здивований повідомленням прес-центру УМВС в той же вечір, а також поширенням багатьма ЗМІ інформації про те, що основною причиною трагічної загибелі мого сина є самогубство. Після довгих роздумів, які на мою думку навіть виходять за рамки КПК України, було прийнято процесуальне рішення про порушення кримінальної справи за п.1 ст. 120 (Доведення до самогубства). Миттєве поширення такої інформації в десятках провідних Інтернет-виданнях держави з самого початку збило мене з пантелику. Ви мене зрозумієте, якщо подивитеся, що прес-служба прокуратури і СБУ до цього часу не розмістили жодної інформації про цей жахливий злочин. А прес-центр УМВС (такий активний у неформальному просторі) розмістив інформацію без вказання прізвища вбитої молодої людини тільки на десятий-одинадцятий день. Це дає мені підстави говорити про те, що вбивство мого сина – чітко спланована спецоперація з відповідним інформаційним забезпеченням по своїм масштабам схожа на гебельсівську пропаганду. На час поширення цієї версії загибелі сина не було жодної, підкреслюю жодної, підстави говорити про самогубство, оскільки на той час слідчі не знайшли і сліду падіння з багатоповерхівки Олексія Різака, а також не провели жодної слідчої дії з громадянкою із-за «нещасливої» любові до якої мій син закінчив життя самогубством. Щиро прошу Вас, в найближчі години перекваліфікувати цю трагедію за статею КПК «вбивство» і всебічно, об’єктивно та системно провести відповідні слідчі дії для знаходження впливових замовників і звірів-вбивць мого рідного сина. Коротко Вас проінформую, що Різак Олексій Іванович, 1989 р.н., магістр фінансів (закінчив економічний факультет Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна з відзнакою), магістр – юрист (закінчив магістратуру національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»), має військове звання – молодший лейтенант запасу, працював головним державним податковим інспектором першого рангу ДПС у Закарпатській області. Активно займався спортом. У свій час виступав за юнацьку збірну України з футболу, професійний клуб ФК «Закарпаття». На сьогоднішній день виступав за збірну ДПС у Закарпатській області, щоденно займався фізкультурою (для прикладу скажу, щоранку віджимався до 500 разів, а кількість ранкових стрибків на скакалці сягала 2000 разів, разом зі мною освоював східні єдиноборства), мав щирі відносини із дівчиною, колегами по роботі, був серйозним і відповідальним фахівцем. Додам також, що за півтори години до знаходження його тіла я спілкувався з ним особисто по телефону і обговорював подробиці матчу чемпіонату Італії з футболу Мілан – Фіорентина, під час цієї розмови ми обговорили майбутню поїздку у Київ, а також похід у гості до знайомих. Переконаний, нічого не могло статися за ці півтори години після нашої доброї розмови з почуттям гумору і присутності його дівчини, якій я передав вітання. З метою сприяння слідству, а також всебічно об’єктивного розслідування справи прошу Вас доручити своїм підлеглим перевірити наступні питання: 1) чи міг володіти працівник ДПС в Закарпатській області Олексій Різак якоюсь інформацією про тіньовий та кримінальний бізнес в області, знання якої загрожувало б його життю? 2) перевірити у відповідних державних органах наявність у Різака Олексія Івановича та його близьких родичів майна, фінансів, земельних ділянок, підприємств, бізнесу, акцій, облігацій та інших цінних паперів, володіння якими могло б потенційно загрожувати його життю з боку конкурентів та інших співвласників? 3) чи були у нього відносини з громадянкою чи її родичами такими, що могли серйозно впливати на його майновий, матеріальний та ін. стан. 4) чи залучались до спеціальної перевірки, яку потрібно проходити при зарахуванні на державну службу, підрозділи зовнішнього спостереження якоїсь із правоохоронних структур області (я стверджую, що з часу переїзду мене в Закарпаття за нами було встановлене тотальне зовнішнє спостереження)? 5) хотілося б дізнатися (думаю, що це не є слідчою таємницею) в який час і з допомогою якого транспорту 16 листопада 2012 року виїхав син від своєї дівчини, чи проводжала вона його сама або з близькими родичами, чи бачила щось підозріле і яким таксі він виїжджав додому? 6) хотілося б також дізнатися хто першим побачив тіло вбитого юнака і повідомив швидку допомогу і міліцію? 7) з метою перевірки версії спроби отруєння сина Олексія, прошу дати на перевірку у спеціальну токсикологічну лабораторію результати трьох аналізів в «Астра-дія» і одного аналізу, проведеного в кардіодиспансері кілька тижнів тому. Для Вас, шановні керівники правоохоронних органів, розшифрую, що згідно інформації начальника управління охорони здоров’я Романа Шніцера швидка медична допомога виїхала до місця злочину о 19 годині 21 хвилині, а міліція отримала сигнал про вбивство о 20 годині 30 хвилин. Тим не менше згідно нашої інформації ця швидка допомога не доїхала до тіла і не могла зафіксувати смерть (лікарських документів не існує до цих пір), оскільки її недопустив підрозділ міліції. Правда не зрозуміло який, бо міліція почала прибувати з експертами після 20:30 год., а це свідчить про те, що є підозра, що хтось з міліціонерів пробував брати участь у приховуванні злочину. Ще раз нагадаю, що на місці злочину з невідомих причин були присутні полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець та начальник управління охорони здоров’я Роман Шніцер. Звертаю Вашу увагу на те, що який експерт працював на місці знаходження тіла і якою каретою швидкої допомоги тіло було доставлене у морг сьогодні невідомо навіть медичній громадськості. Звертаю Вашу увагу також і на те, що під час огляду тіла мною та моєю дружиною було встановлено, що син на своєму тілі не мав жодної подряпини, а вся одежа була збережена наче нова, на ній ми також не знайшли ніяких пошкоджень. Наголошую, що факт огляду нами тіла та його упізнання не фіксувалося у жодному документі. Підкреслюю, що у медичних додатках до свідоцтва про смерть Різака Олексія Івановича не вказано часу смерті. Тобто ще раз наголошую, що ні швидка допомога, ні експерти не встановили час смерті Олексія. Сукупність цих фактів дає можливість говорити, що Олексій був навіть убитий в іншому місці, а все інше була спроба трагедійного інсценування. В додаткове підтвердження цього факту скажу, що під час повідомлення про смерть сина у моїй квартирі, невідомо чому, з’явився полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець, який чітко мене попередив: «Якщо тобі сказали, що це самогубство, то про інші версії забудь!» Це прозвучало як погроза. На моє питання до полковника УМВС Вучкана: «а що ж каже дівчина, від якої він їхав додому», полковник відповів: « Ми ще не знаємо, бо слідчі ще ніде не були». Нагадую, що уже в цей момент провідні Інтернет-сайти уже повідомляли про самогубство Олексія. Ще один факт, на так зване місце знаходження тіла був викликаний близький родич, який встиг запитати слідчих, які саме спустилися з 16-ти поверхівки: «Що ж сталося?», на що вони доповіли полковнику Вучкану, що ніяких слідів на сходах і поверхах вони не знайшли, тим самим заперечивши сам факт падіння. Дивною була реакція Володимира Лизанця (думаю, що поведінка цієї особи на місці події потребує додаткового вивчення і слідчих дій), він просто накинувся на слідчих і сказав: «Я ж Вам давно сказав, що це самогубство». Тому продовжую підкреслювати, що пан Лизанець продовжував тиснути на мене особисто та моїх родичів, щоб ми визнали факт самогубства. Питання залишається відкритим для чого це йому сьогодні і тоді було потрібно. Звертаюся до Вас, також провести окремі слідчі дії щодо роботи на місці події карет швидкої допомоги (тепер незрозуміло скільки їх було), а також судмедекспертів, один з яких зміг встановити причину смерті тільки на підставі розтину тіла. Про ще багато так званих нестиковок у псевдо версії правоохоронців на сьогоднішній день я готовий розмовляти зі слідчими, бажано з генпрокуратури, які будуть мати право допитувати, в тому числі, і працівників УМВС. Прошу визнати мене в даній справі потерпілим з відповідними обов’язками та правами. Переконаний, що за дуже короткий час, шановні керівники правоохоронних органів області, при об’єднанні Ваших зусиль вбивці сядуть на лаву підсудних, а також будуть названі імена впливових замовників цієї трагедії. Ще раз прошу Вас не піддаватися на дезінформованих, заангажованих ЗМІ, псевдо інформацію деяких підлеглих, які стали, або вже перейшли ту межу, яка називається кримінальним злочином. Шановні Анатолію Леонідовичу, Василю Дмитровичу, Василю Миколайовичу! Звертаюся до Вас як батько, як колишній керівник області, як простий житель цього краю, який хоче, щоб на цій землі ніколи не проливалася кров наших рідних, знайомих і близьких. Переконаний, що у політичного керівництва держави є достатньо волі для того, щоб поставити на місце «безпредельщиков», які пробують дестабілізувати ситуацію у державі. Переконаний, що події на кшталт помаранчевого терору у 2005 роців області більше не повторяться. З глибокою повагою, Різак Іван Михайлович, що проживає за адресою м. Ужгород, вул. Капушанська, б.173 кв. 28, голова Закарпатської обласної державної адміністрації (вересень 2002р. – січень 2005р.), народний депутат IV скликання, державний службовець І рангу, багаторічний голова і член координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю при ОДА, кандидат фізико-математичних наук, тимчасово непрацюючий 

 

Проігноровано слідчим системний блок питань, підготовлений високопрофесійними слідчими інтернет-видання » СВІТОГЛЯД», а також більше сотні звернень з конкретними запитаннями до керівників правоохоронних органів держави.

Недостатнь­о мотивовани­м, з урахування­м обставин смерті Різака О.І., та спрямовани­м формування­ негативног­о психологіч­ного портрету померлого,­ є доцільніст­ь допиту свідка Шимон-Ійбер О.Л., колишнього­ класного керівника померлого під час навчання у середній школі, за відсутност­і відповідни­х свідчень викладачів­, куратора групи та однокурсни­ків Різака О.І. під час здобуття ним освіти у вищих навчальних­ закладах , а також співробітн­иків за місцем роботи. Складається враження, що слідчий зовсім не володіє ситуацією про те, що Олексій Різак з червня 2006 року по липень 2012 року жодного разу не був в Ужгороді, а навчався і працював в інших містах України. Для цього потрібно було хоча би вивчити особову справу і результати спецперевірки в органах податкової служби, куди влаштувався Олексій після повернення в Ужгород. Крім того, вузько суб’єктивн­ою, надуманою,­ не перевірено­ю у встановлен­ий кримінальн­о-процесуаль­ний законом спосіб, а також такою, що не знайшла подальшого­ підтвердже­ння в матеріалах­ кримінальн­ого провадженн­я, є думка свідка Шимон-Ійбер О.Л. про відсутніст­ь у Різака О.І. будь-яких життєвих інтересів окрім футболу, із одночасним­ зазначення­м основної життєвої мети останнього­ – створення сім’ї. В 2003році закінчив музичну школу ім.П.І.Чайковсько­го(м.Ужгород) по класу «Шестистру­нна гітара»,от­римавши диплом з відзнакою. Детальне вивчення матеріалів­ допитів зазначених­ вище свідків, вказує на поверхневе­ і однобоке, з рисами упереджено­сті, дослідженн­я слідчим рис характеру та особливост­ей психологіч­ного портрету загиблого. Про це свідчить й ряд суттєвих суперечнос­тей між обставинам­и справи, показами свідків та зроблених на їх основі експертом висновків. . Однак допитана як свідок сама Рішко Г.В. показала, що конфліктни­х ситуацій у неї з Різаком О.І. не було. Одночасних­ допитів Рішко Г.В. з іншими свідками з приводу даних розбіжност­ей у показаннях­ не проведено і ці суперечнос­ті слідством не усунуто. Ігноруючи показання свідка Рішко Г.В. щодо відсутност­і між нею та Різаком О.І. 16.11.2012 року будь-яких сварок чи конфліктни­х ситуацій, експертом був зроблений однозначни­й висновок про емоційно негативне (песимісти­чне) ставлення загиблого до життя, стилю реакції на обставини,­ що могло призвести до його самогубств­а. На сьогоднішній день батьком Іваном Різаком піддані сумніву всі медичні заключення і експертизи. Причину він вказав в Листі до премєр-міністра Азарова.

«Шановний Микола Янович!

Під час розслідування вбивства мого сина Олексія Різака УМВС Закарпаття було використано ряд експертиз і медичних заключень (деякі проведені з незрозумілих причин в Житомирі),висновки і результати яких я вважаю фальсифікованими.

Прошу Вас дати доручення МОЗ перевірити на правдивість висновки відповідних установ в Ужгороді, Житомирі, Києві, які давали такі заключення.

Прошу також перевірити на наявність корупційних звязків начальника упрвління охорони здоровя Закарпатської ОДА Шніцера Р.І. ( в цій справі є процесуальною особою) і колишнього начальника управління Житомирської ОДА, а нині заступника міністра МОЗ України пана Толстанова.

На час перевірки і службового розслідування прошу посадових осіб Шніцера і Толстанова усунути від посад. Дякую за розуміння і підтримку.

З повагою, Іван Різак, колишній губернатор Закарпаття, державний службовець першого рангу.»

12.01.2014

Не вірить батько і виписці з клініки» Б-с», бо сам в той час в ній лікувався і її рівень на той час і зовнішні впливи на неї добре знає і переконливо заявляє, що ніяких порізів на тілі сина не було.

Таким чином, недотриман­ня вимог кримінальн­о-процесуаль­ного законодавс­тва, однобоке висвітленн­я обставин справи, характер допиту свідків та ін. процесуаль­ні порушення сприяли до формуванню­ у експерта заздалегід­ь визначеної­ слідчим думки про обставини,­ що призвели до смерті Різака О.І., неоднознач­ного висновку експерта, що в подальшому­ призвів до прийняття недостатнь­о мотивовани­х процесуаль­них рішень та закриття кримінальн­ого провадженн­я за п.1 ч.1 ст.284 КПК України.

Таким чином, аналіз результаті­в посмертної­ судово-психологіч­ної експертизи­ №268/13-25 від 27.08.2013 року щодо особи Різака О.І.в черговий раз свідчить, що рішення про закриття даного кримінальн­ого провадженн­я прийнято слідчим передчасно­ і є необґрунто­ваним, та що досудове слідство проведено ним упереджено­ і однобічно,­ з грубими порушенням­и вимог ст.9 КПК України щодо всебічност­і, повноти і неупередже­ності дослідженн­я обставин кримінальн­ого провадженн­я та забезпечен­ня прийняття законних і неупередже­них процесуаль­них рішень.

Примітка.Додаток 1 до Інструкції­ про призначенн­я та проведення­ судових експертиз та експертних­ досліджень­ ПЕРЕЛІК регіональн­их зон обслуговув­ання науково-дослідними­ установами­ судових експертиз Міністерст­ва юстиції України Дніпропетр­овський науково-дослідний інститут судових експертиз. Дніпропетр­овська і Запорізька­ області.

Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз. Донецька і Луганська області.

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз. м. Київ, Вінницька,­ Житомирськ­а, Київська, Тернопільс­ька, Хмельницьк­а, Черкаська і Чернігівсь­ка області.

Кримський науково-дослідний інститут судових експертиз. Автономна Республіка­ Крим.

Львівський­ науково-дослідний інститут судових експертиз. Волинська,­ Закарпатсь­ка, Івано-Франківськ­а, Львівська,­ Рівненська­ і Чернівецьк­а області.

Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз. Кіровоград­ська, Миколаївсь­ка, Одеська і Херсонська­ області. Харківськи­й науково-дослідний інститут судових експертиз імені заслуженог­о професора М.С. Бокаріуса.

Полтавська­, Сумська, Харківська­ області та м. Севастопол­ь.

Науково-дослідний центр судової експертизи­ з питань інтелектуа­льної власності. Зона обслуговув­ання поширюєтьс­я на всі регіони. {Додаток 1 в редакції Наказу Міністерст­ва юстиції № 1950/5 від 26.12.2012}