Верховна Рада України, Кабінет міністрів України, Адміністрація президента України
Копія: ГПУ, СБУ, МВС, НПУ,
Різака Івана Михайловича, що проживає за адресою:
м.Ужгород, вул. Перемоги, 173, кв.28
Продовжую надіятися на контроль політичного керівництва країни та Верховної Ради України в цілому в забезпеченні об’єктивного розслідування замовного політичного вбивства мого єдиного сина Олексія в листопаді 2012 року (Різак Олексій Іванович 27.05.1989 – 16.11.2012, головний податковий інспектор ДПА в Закарпатській області).
Залишаюсь твердо переконаним, що вже скоро всі причетні до вбивства сина, приховування цього страшного злочину, організації переслідування дружини у вузі нестимуть відповідальність згідно чинного законодавства України.
Детальніше за адресами (http://oleksiy-rizak.info/) та (http://svitohlyad.info/).
Поки що залишається шкодувати, що правоохоронна система фактично продовжує ігнорувати мої звернення, чисельні повідомлення про злочин…
Вже шостий рік прокуратура, поліція, спецслужби так і не дали відповідей на питання експертів для громадськості (за інсайдерською інформацією вони в них є і вони володіють всією інформацією про всіх причетних до замовного політичного вбивства державного службовця Олексія Різака ((http://svitohlyad.info/?p=103524), (http://svitohlyad.info/?p=102961)).
Нагадаю, що місце і час цього страшного злочину приховуються, справжні причини смерті не називаються. Досудове розслідування цинічно фальсифіковано.
Не думаю, що важко встановити, в якому фотоательє і ким робився фотошоп портрета Олексія з вибитими зубами; хто встановлював цей фотопортрет на місці похорон сина і на його могилі зі знущальними надписами перед ексгумацією тіла; хто і з якого телефону посилав мені СМС з погрозами долею Гонгадзе з прямою погрозою, що при моїй згоді на ексгумацію я ніколи не зможу поховати сина; за чиїм дорученням слідчий погрожував мені і всім свідкам, що вони не доживуть до суду, якщо не погодяться на версію слідства про самогубство; чому полковник СБУ, радник голови Служби зовнішньої розвідки погрожував мені великими проблемами (що і здійснив він зі своїми подільниками), якщо не погоджуся з версією самогубства; хто доручив офіцеру МНС підірвати тіло сина з метою недопущення ексгумації чи інсценувати імовірність підриву? Чому дружина полковника СБУ говорила мені, що вбивство сина може бути пов’язане з моєю реабілітацією у Верховному Суді України; що за «комунальники» пробували понівечити тіло сина під час ексгумації; хто фальшував, на якій техніці, в якому місці так звані передсмертні записки сина (до речі, навіть без підпису); чому в постанові слідчого згадується приватна клініка, в якій він нібито колись говорив про бажання самогубства, якщо головний лікар запевняє, що до них навіть запиту не надходило з правоохоронних органів щодо причин смерті сина; чому не публікуються з’єднання телефону сина в цей день, якщо зафіксовано з’єднання навіть після вказаного часу смерті; які швидкі допомоги СПРАВДІ виїзжали на місце трагедії і чому всі члени цих бригад, за словами керівництва управління охорони здоров’я, майже тиждень були за межами обласного центру і «за межами доступу»; невже «техніка» так і не змогла показати, яка кількість керівництва різних підрозділів була на місці злочину і від кого вони отримували для себе інструкції; хто з власників квіткових магазинів були причетні до «написання» групою бандитів в погонах так званої постанови з усіма її фальшивими легендами? може слідство до цих пір не знає, який генералітет і яких відомств під дахом якої політико-бізнесової групи гальмує розслідування; може хтось розкаже, яка роль у цих подіях полковника СБУ Лизанця та начальника управління охорони здоров’я Шніцера (якщо ніяка, теж треба сказати…).
Можна називати ще багато питань, але вони будуть ще більш емоційні і сумбурні, ніж це зробили високопрофесійні експерти.
Припускаю, що на багато питань відповіді вже дано. Припускаю, що керівництво правоохоронних органів поіменно знає всіх експертів і в їх професійності не сумнівається.
Можу навіть думати, що слідство знає всіх причетних до вбивства сина Олексія.
Залишається питання: чому слідство не доведено до кінця, чому винні не відповіли згідно чинного законодавства, чому ЧЕСТЬ МОГО СИНА ОЛЕКСІЯ, якого названо самогубцем, так і не захищена ДЕРЖАВОЮ навіть після довгих років після його вбивства?!
Компромісу з вбивцями сина не буде, законність буде відновлено. Я в цьому не сумніваюсь ні на мить. Посередники, які дуже обережно не вперше, пробують знайти в мене «порозуміння» у цьому питанні сприймаються мною як співучасники цього страшного злочину. Мусив це сказати у зверненні до Вас і залишити без коментарів…
Дякую Вам і Вашим колегам за розуміння і надіюсь на підтримку.
З повагою, Різак Іван Михайлович, народний депутат України четвертого скликання, державний службовець першого рангу у відставці, голова Благодійного фонду імені безвинно убієнного Олексія Різак, безробітний.
04.04.2018 iwanrizak@gmail.com дом. т-н. (0312)656575, моб. т-н. 0673120099
СВІТОГЛЯД