Різак Олексій Іванович

персональна сторінка

Невинно убієнному (16 листопада 2012 року) Олексію Різаку присвячується...



Маленька розмова з екс-головою Закарпатської облдержадміністрації, доктором фізико-математичних наук Іваном Різаком

 

Іване Михайловичу, Ви довгі роки не спілкувалися з журналістами. Затаїли образу на нас, напевно…

 

Ні в якому разі. Я уточню, що ви, напевно, мали на увазі відсутність моїх інтерв’ю. Бо спілкування з представниками Вашої професії було дуже багато. Журналістська спільнота сильно допомагала мені в моїй багаторічній боротьбі. А ще… Напевно, я вважав, що чисельні мої звернення дають відповідь на те, чим я живу, що відстоюю, в чому терплю поразки і здобуваю маленькі перемоги.

Не зовсім погоджуємося з Вами. Сухі стислі звернення багато чого говорять, але багато чого і приховують.

Згоден. Тому і дав згоду на маленьку розмову (це Ви так запропонували) з Вами. Якщо щось зацікавить Вас і Ваших читачів, то будемо розмовляти на сторінках і довше.

Насамперед, хотіли б уточнити. Чи вдалося добитися прогресу у розслідуванні вбивства сина Олексія, захисті прав дружини Галини?

Якщо коротко, то ні. Вдалося з Вашою допомогою довести до суспільства тільки правду про те, що цей резонансний злочин потрібно розслідувати, що репресії проти дружини не мають нічого спільного з правом. Для цього потрібно всіх, хто все це організував притягнути до відповідальності, відправити у відставку. На них чекає лава підсудних. У мене немає в цьому сумніву. Але це тема окремої розмови…

Роки йдуть Вже цими днями минуло п’ятнадцять років з часу Вашої відставки з посади голови ОДА. Згідно нашої домовленості наша розмова відбуватиметься в режимі БЛІЦ. Скажіть, будь-ласка, чи слідкуєте Ви за роботою наступних губернаторів і чому не коментуєте їх дії?

Уважно аналізую роботу керівників органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування рідної області. Відчуваю задоволення від серйозних управлінських рішень, які приносять успіхи. Коментувати не хочу, бо не вважаю себе старим (сміється), щоб сидіти на печі і буркотіти на кшалт «при нас було краще».

Проте багато експертів називають Вас найкращим губернатором Закарпаття за роки Незалежності України…

Я вдячний всім, хто високо оцінює мою роботу. Найбільше ціную добрі слова простих закарпатців, які могли реально відчути результати роботи нашої команди в конкретних інфраструктурних проектах. За керівника і його команду повинні говорити конкретні справи. Радію з того, що їх було чимало. Про них теж є про що говорити: від задумок до реалізації в конкретних речах було дуже проблем, але і радості від реалізації.

Ви з задоволенням згадуєте часи свого губернаторства…

Звичайно, вдалося чимало реалізувати. Це була важка праця (часом, не дуже вдячна) всієї величезної команди управлінців, не тільки в обласному центрі, а й у кожному населеному пункті.

Нам частково вдалося вибудувати в області гарне взаєморозуміння між адміністраціями, радами, депутатським корпусом, бізнесом, інтелектуальною елітою. А скільки зусиль доклали правоохоронці, щоб вивести з тіні величезні кошти і спрямувати їх у соціальну  сферу, медицину, освіту. Щиро всім дякую за таку самовіддану співпрацю.

Але ж Ви працювали під жорсткими атаками Ваших опонентів…

І це добре. Це додатково мотивувало. Вони так і не змогли знайти зловживань нашої команди після того, як у 2005 році прийшли до влади. Тим не менше тодішні опоненти перейшли червоні лінії політичної конкуренції і застосували проти нашої команди такий каток свавілля, що не всі змогли вижити. Навіть фізично…

Це справді така трагічна сторінка в історії по відношенню до справжньої еліти краю, яка робила все для покращення життя краян.

Чому не вдається іншим командам досягати в такі короткі часи таких успіхів, як це було під час Вашого керівництва краєм?

Дякую ще раз за високу оцінку. Тут дуже важко одним реченням відповісти. Повинні бути спільні зусилля і закарпатської еліти, і не тільки управлінської, народних депутатів України і дуже важлива підтримка, а дуже часто повна довіра керівництва держави до регіонального керівництва. Все це не так просто.

У нас були реально спільні зусилля всіх, ми користувалися повною довірою у Глави держави Леоніда Кучми, Глави його Адміністрації Віктора Медведчука, за що я їм і зараз вдячний. Переконаний, що і земляки теж. Піна проходить, а реальні справи залишаються. Цю довіру і підтримку ми перетворювали у співпрацю з кожним міністром, а потім виростали вокзал, лікарні, мости дороги, фантастичні темпи газифікації тощо…Колись ще поговоримо.

Але я бажаю всім керівникам щиро успіхів.

Тим не менше були звинувачення Вас і в тому, що Ви служили нетутешнім олігархам, що дуже вже прислухалися до вказівок Києва…

«Ганяти понти» і в телевізорі розказувати про свою велику незалежність – були і такі керівники. Але в тому ж Києві і з трохи іншими олігархами вирішувати лише свої бізнесові справи чи своєї родини – це і є справжнє обличчя чи його відсутність цих «патріотів».

Добре розумію, що мова йде про мою співпрацю з тодішніми народними депутати України Віктором Медведчуком та Григорієм Суркісом. Дай бог кожному керівнику краю такої співпраці, коли можеш зателефонувати одним із найвпливовіших людей держави в будь-яку пору доби і вирішувати проблеми економічного і соціального розвитку краю, залучення інвестицій, відзначення заслужених людей державними нагородами… А інколи в своє задоволення, та ще й виконуючи прохання чисельної спортивної громадськості можеш попросити, (ні, не для себе) трохи посилити ФК ЗАКАРПАТТЯ то захисником, то нападником. Або просто скажеш, що засновники просять одягнути команду, бо бізнес трохи не пішов.

Чи пізно ввечері набрати Леоніда Даниловича і попросити закрити двома траншами борги, які набрали твої попередники в банках…

Чи одним траншем багатомісячні борги дитячих…

Пафосно, але скажу. Служив я державі, українському народові, своїм краянам. І для цього багато працював, і використовував людські звязки з впливовими людьми. І це нормально. І так у всьому світі.

Якщо хтось знає про те, що я вирішував з вищеназваними людьми особисті питання, то нехай розкаже вголос…

Відчуваємо, що перебираємо часу, але віримо у Вашу обіцянку продовжити розмову.

Звичайно, будемо спілкуватися. Бо треба дивитися у майбутнє, брати з минулого все добре, що дає результати. Звичайно, не повторювати помилок. Без лишнього галасу робити добрі справи для людей.
Що і бажаю різного рівня керівникам у владі. У читачів прошу вибачення за кострубатість, трохи емоційність.

Просто трохи затянулась творча відпустка, звязана із захистом докторської дисертації…Але я вірю у добрі зміни на краще. І завжди буду для цього працювати.

Бажаю всім успіхів і добра у Новому році, який вже наступив і набирає оборотів.

Розмову вели з екс-губернатором Закарпатської області (2002-2005), доктором фізико-математичних наук Іваном Різаком

СВІТОГЛЯДІВЦІ

06.02.2020.