Різак Олексій Іванович

персональна сторінка

Невинно убієнному (16 листопада 2012 року) Олексію Різаку присвячується...



І.М.РІЗАК: Головне із досьє

Ivan Rizak_2

 

 

 

Посада, яку не обирають

 

27 вересня 2002 р. Указом Президента України було призначено нового голову Закарпатської обласної державної адміністрації. Ним став Іван Михайлович Різак, який на той час обіймав прирівнювану до міністра посаду, очолюючи Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Вибір саме І.Різака був невипадковим. Молода, амбітна людина встигла вже  неодноразово підтвердити, що здатна не тільки організовувати людей, але і  приймати важливі рішення як суспільно-політичного так і соціально-економічного характеру.

Два роки на посаді засвідчили, що президент не помилився у виборі. Насамперед, про найголовніше: згідно результатів комплексної перевірки, яку проводив Кабінет Міністрів України, два роки поспіль Закарпаття за 35-ма основними соціально-економічними показниками займало лідируючу позицію серед регіонів держави. Вражаючий результат для області, яка є дотаційною, і в якій, через відсутність великих промислових підприємств важко сподіватися на економічне диво! Тим не менш воно сталося, і два останні роки у розмовах про досягнення закарпатців, найчастіше вживалося слово „вперше”.

Вперше за роки державної незалежності України на території Закарпаття за 11 місяців 2004 року було зібрано податків, зборів і платежів до бюджетів всіх рівнів в сумі понад мільярд гривень! (Для порівняння: у 2002 – 500 млн.грн.)

Вперше за роки незалежності вдалося досягти ще одного – фінансової прибутковості підприємств Закарпаття. За січень-жовтень 2004 року порівняно з аналогічним періодом 2002 року вона зросла у 80 разів. А питома вага збиткових підприємств за 2 роки зменшилася з 35% до 6%.

Середньомісячна зарплата працівників області зросла більш ніж на 40 відсотків. З 310, 3 до 540, 4 гривень. Це тільки офіційно зареєстрована цифра. А заборгованість із зарплати у жовтні минулого року скоротилася з майже 14 мільйонів гривень до всього трохи більше 300 тисяч гривень. Тобто – в 45 разів!

Якщо станом на 1 жовтня 2002 року своєчасно не отримували заробітну плату 25,5 тис. закарпатців, то на 1 жовтня 2004 року їх кількість скоротилась до 300 осіб, тобто у 85 разів! За темпами  ліквідації заборгованості із виплати заробітної плати в економіці Закарпаття два роки поспіль займає перше місце серед регіонів України. Надходження коштів до Пенсійного фонду за останні два роки зросло у майже вдвічі. Середньомісячна пенсія – у 2 з половиною рази.

На початку 2003 року в області ліквідовано таке поняття як заборгованість із виплати соціальних допомог, зокрема сім’ям з дітьми.

На період з вересня 2002 по вересень 2004 років в економіку області залучено 87 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, що складає 44,6% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій (195 млн. дол. США), які надійшли в область за останні 10 років!…

І це далеко не весь перелік основних результатів діяльності команди Івана Різака. Щоб сьогодні не говорили його опоненти, два роки перебування при владі в Закарпатті, об’єднаних соціал-демократів запам’ятаються, насамперед, своєрідним проривом в економіці та соціальній сфері.

 

 

Усе починалося з…

 

Народився І.М.Різак 21 вересня 1965 року в селі Бобовище Мукачівського району Закарпатської області у сім’ї робітників. Він був третім – наймолодшим — сином у сім’ї. Батьки – Михайло Ілліч та Марія Петрівна — все життя пропрацювали у колгоспі „Бобовищанський”. Батько був дуже строгим до чотирьох дітей, змалку привчав їх до дисципліни і порядку, але в той же час був добрим щирим. Старші брати Івана Різака – Михайло Михайлович очолює одну з будівельних фірм в Ужгороді, Василь Михайлович – доктор   фізико-математичних наук, професор працює завідувачем кафедри твердотільної електроніки фізичного факультету УжНУ.  Сестра – Марія Михайлівна – кандидат медичних наук, живе і працює у Ровно.

У 1972 році Іван Різак розпочав навчання у Бобовищанській загальноосвітній школі. У 1980 році здобув неповну середню освіту і поступив на навчання в Мукачівське ПТУ №8, де здобув професію електрогазозварника.Як у школі, так і під час навчання у професійно-технічному училищі проявив себе неабияким активістом. Організаторські здібності, високі вимоги бо себе і до товаришів сприяли тому, що у будь-якому колективі він здобував авторитет і вже дуже скоро ставав справжнім лідером. Хлопець усюди встигав: призерство на наукових олімпіадах давало серйозні підстави не тільки для того, щоб пишатися таким учнем, але і пророкувати йому злети в науці; його публікації про поважних односельців, про успіхи в колгоспі, про свята і будні Бобовищ часто з’являлися у районній газеті; жодне спортивне змагання не обходилося без нагород молодому і перспективному юнаку Івану Різаку.

Після  закінчення ПТУ у 1983 році Іван Різак без проблем вступив на фізичний факультет Ужгородського державного університету за спеціальністю «фізик, викладач фізики». У 1984-1986 навчання на два роки довелося перервати – проходивстрокову службу в Радянській армії. Однак це не завадило дуже швидко надолужити упущене. Він був і єдиним Ленінським стипендіатом. Студента Різака було обрано заступником голови студентського профкому університету, а також студентським деканом факультету. У тому, що юнак закінчить університет успішно, навряд чи хтось сумнівався. Його допитливість, наполегливість у здобутті знань та сумлінність давали результати: І.Різак був одним із кращих студентів, з ним із задоволенням працювали науковці університету. У 1990-ому році І.Різак вступив до аспірантури, яку закінчив достроково у 1992-ому році.

 

 

Наукова діяльність

 

У 1990-1994 роках Іван Різак працював молодшим науковим, науковим та старшим науковим співробітником фізичного факультету УжДУ.

У 1992 році він захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук. (Посвідчення кандидата за номером 33 І.Різаку видали у січні 1993 року). І.М.Різак, до речі, став одним із перших  і одним із наймолодших науковців, що отримали це звання. Автор та співавтор понад 90 наукових публікацій і 2 монографій з фізики напівпровідників-сегнетоелектриків. Зокрема, у 1999 році світ побачила монографія „Фото-термоструктурні перетворення халькогенідів”, а в 2001-ому – монографія  „Функціональні халькогенідні напівпровідники”.

Апробацію наукових досліджень Івана Різака проходила як на міжвузівських конференціях молодих вчених так і на міжнародних семінарах з фізики, симпозіумах, науково-технічних конференціях. Зокрема, на першій Українській науковій конференції “Физика и химия сложных полупроводниковых материалов” (Ужгород, 1992); другому радянсько- американському симпозіумі по сегнетоелектриках (Санкт-Петербург,1992),

IMF-8 (Maryland,1992); Міжнародному семінарі по фізиці сегнетоелектриків — напівпровідників (Ростов-на-Дону,1993); 7 International seminar on ferroelastic physics (Kazan, 1997); Х міжнародній науково-технічній конференції “Складні оксиди, халькогеніди та галогеніди для функціональної електроніки”(Ужгород, 2000); NАТО advanced research workshop on modern aspects of ferroelectricity and open ukrainian-french meeting on ferroelectricity (Kiev, 2000); Tudomanyosh uteseinek eloudas-osszefoglaloi, 30.IX.2000,  Nyiregyhaza, Hungaria; 11th International Conference on Phonon Scatteringin Condensed Matter, Phonons 2004,  Sankt-Peterburg та багато інших.

 

Політичні університети

 

 

У 1992 році Іван Різак очолив Закарпатський молодіжний демократичний союз. Організаторські здібності дали можливість швидко згуртувати навколо себе міцне ядро, яке вщент розбивало невіру у можливості молодих. Саме в цей період здобувалися перші навики ведення політичної діяльності: відшліфовувалися ораторські здібності молодого політика, випробовувалися технології ведення передвиборчої роботи, гартувалися політичні погляди і спрямування. Іван Різак обрав соціал-демократію.

У 1997 році він вступив до Соціал-Демократичної партії України (об’єднаної). І вже цього ж року його було обрано  заступником голови Закарпатської обласної організації СДПУ(О). Ставши, завдяки високим показникам голосування на Закарпатті, парламентською, СДПУ(О) активно почала свою розбудову. На партійній конференції у червні 1999 року делегати одноголосно обрали Івана Різака секретарем Закарпатського обкому СДПУ(О).Його щире і безумовне переконання, що соціал-демократія — це не безтілесна фраза, не порожні слова, не  надумана чи оманлива ідея передавалися соратникам по партії. Уже дуже скоро ні в кого не викликав сумніву факт беззаперечної присутності соціал-демократії в суспільстві. Популярність і авторитет партії в регіоні зростали, про що засвідчили парламентські вибори 2002 року: у Закарпатті об’єднані соціал-демократи мали найвищий показник відданих за них голосів по Україні. Цим самим підтвердили, що залишаються на лідируючих позиціях і віддавати їх не збираються.

З грудня 1998 року Іван Різак — член Політради, а з травня 1999-ого- Політбюро  СДПУ(О).

Паралельно з партійною, Іван Різак був активним державним службовцем. З 1994 по 1998 рік працював заступником керівника секретаріату, завідувачем організаційного відділу Закарпатського облвиконкому та облдержадміністрації. У 1998 його було призначено заступником голови облдержадміністрації, а з травня 1999 по липень 2000 року Іван Різак демонстрував свої управлінські здібності на посаді першого заступника голови облдержадміністрації.

У 2000 році в області розпочалася так звана департизація, і Івана Різака, як лідера об’єднаних соціал-демократів звільнили без будь-яких пояснень з посади. З липня 2000 по червень 2001 року він працював радником першого заступника голови Верховної Ради України, заступником директора Закарпатського відділення Фонду підтримки науки.

У червні 2001 року Івана Різака знову було призначено першим заступником голови обласної державної адміністрації, на якій він працював до квітня 2002 року. З квітня 2002 року — народний депутат України по загальнодержавному виборчому округу від партії СДПУ(О). Його професіоналізм, організаторський талат та здобутки у партійній діяльності не пройшли непоміченими: у виборчому партійному списку Іван Різак посідав почесне сьоме місце. З червня 2002 року — голова комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. 27 вересня 2002 року Указом Президента України призначений головою Закарпатської обласної державної адміністрації.Цього ж, 2002-го року за результатами досліджень фонду «Демократичні ініціативи» Іван Різак ввійшов до двадцятки найуспішніших політиків України. Два роки поспіль його визнавали політиком року регіону.

Нагороджений Орденом „За заслуги” ІІІ ступеня, Почесною Грамотою Президента України, Подякою Кабінету Міністрів України.

Іван Різак перший серед членів Соціал-Демократичної партії України (об’єднаної) удостоєний вищої відзнаки партії — Золотим Значком СДПУ(О).

Його  нагороджено також Орденом Рівноапостольного князя Володимира, Почесною орденську відзнаку „Суспільне визнання” ІІІ ст., Відзнакою Державного комітету України у справах ветеранів — орденом „Вірність бойовим традиціям”, Відзнакою МВС України „За сприяння органам внутрішніх справ України”.

 

 

 

Анастасія КОН, Центр журналістських досліджень