Різак Олексій Іванович

персональна сторінка

Невинно убієнному (16 листопада 2012 року) Олексію Різаку присвячується...



Досягнення команди Івана Різака не стали б реальністю

 

якби не сприяння і допомога народних депутатів України від Закарпаття Віктора Медведчука (на той час Глави Адміністрації Президента України) і Григорія Суркіса.

Спільна робота над реалізацією соціальних проектів, залученням інвесторів дали свій результат.Спільно було проведено десятки культурних і спортивних заходів. Закарпатці сподіваються, що в найближчому майбутньому за їх сприяння увага до області центральних органів влади буде  такою ж. Представником і лідером регіональної політичної сили на Закарпатті зараз є відомий підприємець і меценат Іван Чубирко, колишній радник голови ОДА з питань підприємництва.

Про будівельний бум на Закарпатті в часи губернаторства Івана Різака треба говорити окремо.

 

     Ми будували дороги і лікарні, газопроводи і школи

Цього річ виповнилося шістнадцять  років введення вексплуатацію обласного кардіологічного диспансеру в Ужгороді. Появу цьогосучасного медичного закладу у 2004 році важко переоцінити.

Якщо врахувати той факт, що його будівництво почалося ще в радянські часи, майже двадцять роківтому, і починаючи з 1987 року всі керівники області й Ужгорода героїчно обіцяли його збудувати, але безуспішно, подія ця не з рядових..

Крім цього важкопереоцінити значення кардіодиспансера для жителів області. Адже за данимимедиків  600 тисяч закарпатцівстраждають  серцево-судиннимизахворюваннями. Щоб надати їм необхідну кваліфіковано допомогу на місці, вобласті – поява цього медзакладу неоцінима..

Сьогодні вобласному кардіодиспансері під наглядом досвідчених лікарів та вчених проходятьлікування й обстежуються  сотнізакарпатців, які страждають на серцевізахворювання.
Більшість з них добре пам’ятає, що будівництво кардіодиспансеру, яке здійснювалося за рахунок субвенційз державного та обласного бюджетів припало саме на 2003 рік – рік будівельного буму в краї.

Ініціатором цього буму був сам Іван Різак.Він з перших днів перебування біля керма області без зайвого галасупоставивконкретні масштабні завдання передкомандою і до того ж зумів мобілізувати на ці завдання потужні фінансові і людські резерви.

У 2004 році при Різакові закарпатці завершили будівництво пусковогокомплексу обласного кардіологічного диспансеру, хірургічного корпусу обласної дитячої лікарні, реконструювали обласнийЦентр профілактики та боротьби зі СНІДом і дитяче відділення обласноїпсихіатричної лікарні у с.Чікош. На базі Ужгородської ЦМКЛ у 2004 році буловідкрито обласну інфекційну лікарню, створено госпіталь для ветеранів та інвалідів Великої Вітчизняної війни, а на базі Закарпатського територіальногоцентру екстреної медичної допомоги відкрився учбово-тренувальний центр

невідкладної медичної допомоги. Тоді ж було розпочато будівництво хірургічногокорпусу обласної клінічної лікарні, який будуеться до цих пір.

А хіба можливим було би будівництво «боздошського» мосту без ініціативи і постійної уваги екс-губернатора  Різака? Адже на час його приходу на посаду цей міст був повністю «готовий» і профінансований на 100 відсотків. До кінця будівництва було далеко, а гроші «кудись пішли». Після аналізу і експертиз в Центрі  команді Різака вдалося відновити будівництво мосту і майже його закінчити…

Іван Різак, обійнявши постгубернатора, все Закарпаття перетворив із танцплощадки на величезний будівельний майданчик.

Саме його команда завершила капітальний ремонт опалювальної системи облмуздрамтеатру, опалювальної системи та фасаду обласної універсальної науковоїбібліотеки, капітальний ремонт приміщень та облаштування території музеюнародної архітектури та побуту, ремонт покрівлі в училищі культури. За Різака велися ремонтні роботи в Художньому музеї та філармонії, вперше за 60 років було відремонтовано приміщення обласної організації Національної спілки письменниківУкраїни і Національної спілки художників України.

При Різаку збудували новий сучасний залізничний вокзал в обласному центрі– здійснили мрію кількох поколінь краян. Тільки він знае, як вдалося переконати керівництво держави в такому масштабному проекті! В 2004 році закінчили реконструкцію закарпатської ділянки від Чопу до перевалу! (дорога ЧОП-КИїВ)Якість дороги відповідала всім європейським вимогам!

Той факт, щосталося це саме при губернаторові Івану Різаку, сьогодні вже ні в кого невикликає запитань. Професійний, працелюбний , а, головне, чесний і порядний керівник, який думає про людей, а не про себе, може за два роки зробити у сотні разів більше, аніж керівники-хапуги за пять чи десять років.

Закарпатці тепермають реальні можливості порівняти, що зробив за два роки Іван Різак, і що зробили за пять років ті, хто прийшов найого місце після нього.

Чи не правда, речі не порівнювані?

До речі,за рахунок усіх джерел фінансування протягом 2003 року в області було освоєно інвестицій в основнийкапітал на суму 1 млрд. 21,2 млн. грн., або в 1,7 рази більше, ніж за 2002рік (592,2 млн. грн.) та у 2,8 разибільше середньорічних показників за попередні 5 років! За темпами зростанняінвестицій в основний капітал у 2003 році Закарпаття посіло перше місце середрегіонів України.За технологічноюструктурою майже 60%загального обсягу інвестицій в основний капітал склали витрати на будівельні імонтажні роботи. Майже половина усіх інвестицій в основний капітал освоєнопідприємствами державної та комунальної власності.

За 2003 рік було введено в дію 7 закладів освіти (2 загальноосвітні школи на 400 учнівських місць в селах Нанково т аКопашнево Хустського району та 5 дошкільних закладів на 245 місць у селах Сасово, Чорнотисів,Бобове та Оклі Виноградівського району) та 2 заклади охорони здоров’я (пологовевідділення на 22 ліжка в м.Іршаві, амбулаторія на 25 відвідувань в зміну вс.Майдан Міжгірського району).

Протягом 8 місяців 2004 року забезпечено введенняв дію 4 загальноосвітніх шкіл на 1016 учнівських місць (в с.Тросник Виноградівського району на 220 учн. місць,с.Бронька Іршавського району — 200 учн. місць, с.Луг Рахівського району — 264учн. місць, м.Свалява — 332 учн. місця).

2003 рікстав у Закарпатті стартовим роком прискореної газифікації населених пунктівкраю.Цього року по будівництву газових мереж буловиконано робіт на суму 24,2 млн. грн. Обсяги фінансування програми газифікаціїза рахунок коштів бюджетів всіх рівнів у 2003 році збільшилося порівняно з 2002роком у 2,7 рази, а з 2000 роком — у 12 разів. Усе це дало можливість побудуватиу 2003 році 396,5кмгазових мереж та газифікувати понад 10 тисяч будинків іквартир у 12 районах області.

А в 2004 році — Році газифікації населених пунктівкраю — природний газ надійшов у 53 закарпатські села (загалом же за два рокиг азифіковано 75 населених пунктів!). Голубе паливо з`явилося в 9 тисячах 800житлових будинках. На роботах з газифікації у 2004 році освоєно 31 мільйонгривень. Замість запланованих 2,5 мільйона гривень на ці цілі з обласногобюджету надійшло 5,5 мільйона.

Газ прийшов у гірські села, на Великоберезнянщинуі Воловеччину.

У 2003 році завершеновиконання головного завдання, а саме відбудови зруйнованого та ремонтпошкодженого житла. Як і пе­редбачалось, введено в експлуатацію або повністю профінансовано 1361 тавідремонтовано 8954 будинки, придбано 444 будинки і квартири, виплачена компенсація 135 сім’ям.

Впродовж 2003-2004 років здійснено відбудову 41моста, 21 берегоукріплення, 3 шкіл, 3 дитячих садків, міської котельні вм.Рахові, водогону, каналізаційного колектору та КНС у Мукачеві і Міжгір’ї, а також автодоріг.

За двароки введено в експлуатацію майже27 кмзахисних дамб,12,5км берегоукріплень, розчищено3,4 кмрусел річок.Виконання цих робіт дозволило покращити надійність протипаводковогозахисту в 41 населеному пункті областівід дії паводкових вод річок Тиса, Тересва, Теребля, Боржава, Латориця.

За ці два роки вобласті не було жодного серйозного підтоплення не кажучи вже про паводки. Хоча роки не були посушливими.

  Однак, всеперераховане – лише наслідки. За всіма цими досягненнями всоціально-гуманітарній сфері крилася копітка щоденна робота по виведенню з кризиекономіки, подоланні в ній тіньових схем, наповненні бюджетів усіх рівнів, залученні інвестицій, в тому числі йіноземних.

                           

                     Нам повірилиінвестори

Загальновідомо, що функціонування господарського комплексубудь-якого регіону немислиме без інвестицій, які власне забезпечують реалізаціювиробничих, інноваційних та соціальних проблем іпроектів.

Губернатор Іван Різак бувпереконаний, що в умовах застою і фактичної кризи в економіці області,тотального зростання безробіття саме інвестиції  повинні стати засобом структурного перетворення соціального і виробничого потенціалу краю,  однією з умоввиходу з економічної кризи і створенняпередумов для сталого розвитку.

Інвестиційна політика при Різаку стала одним із пріоритетів і впершу чергу була націлена на створення сприятливого інвестиційного клімату, настимулювання залучення іноземного капіталу в перспективні проекти.

Насампередструктурні зміни відбулися в самій адміністрації. До того ж , незаангажована жодними власними бізнесовими інтересами влада одразу встановила з потенційнимиінвесторами свої, чесні і прозорі правила гри. Адже не секрет, що інвестиційна п ривабливість регіону багато в чому визначається відкритістю і моральнимиякостями представників влади. З усього видно, що Іван Різак і представники йогокоманди не лише чітко усвідомлювали, що реалізація інвестиційної політики насамперед спрямована на поліпшеннясоціально-екоомічного становища закарпатців, але й повноцінно володіли цимиякостями.

Для того, щоб інвестора не ганьба було привезти врегіон, обласна влада найперше подбала про розвиток інфраструктури краю. Поряд збудівництвом нових автошляхів європейського рівня Різак реанімував авіаційний транспорт в області, який фактичнопереживав клінічну смерть. Булокапітально відремонтовано аеровокзал, оновлено і подовженозлітно-посадочну смугу.

В області булорозгорнуто масштабну телефонізацію. В цей період в експлуатацію було введено телефонних стан­цій на 14,7 тис. номерів, що відповідно в 3,4 та 2,1 разибільше, ніж у 2002 році, у всіх районах області практично було завершено телефонізацію ФАПів і шкіл..

І результати не забарилися.

Як засвідчує статистика , за ці два роки іноземніінвестиції в економіку області зросли в середньому в 10(!) разів.

Підсумкизалучення прямих іноземних інвестицій за 2003 рік забезпечили Закарпатськійобласті третю позицію за показником прямих іноземних інвестицій на душунаселення серед областей України. За рейтингом динамі­киінвестиційноїдіяльності регіонів України,проведеним аналітичним центром Інституту Реформ, Закарпатська область посідалапер­ше місце.

Саме в період з кінця 2002 по листопад 2004 рокуна Закарпатті було збудовано три нові заводи: ТОВ «Ядзакі-Україна» (вартістьпроекту 31,7 млн. дол. США), ТОВ «Гроклін-Карпати» (7 млн. дол. США), ТОВ«Термінал-Карпати» (5 млн. дол. США).Саме тоді було розпочато будівництво п’яти нових заводів: інвестиційний проект«Автоград» на 200 млн. дол. США, 2 тис. робочих місць; завод «Флекс­тронікс» на22 млн. дол. США, 2,2 тис. робочих місць; друга черга заводу «Гроклін-Карпати»на 7 млн. дол. США, 450 робочих місць; завод ТОВ «ПБМ», проект вартістю 300 тис.євро, 60 робочих місць; ТОВ «Комлайт», проект вартістю 300 тис. євро.

Додати до цього розбудову нині відомих потужних «Єврокара» та «Джейбіл» та безліч інвестиційних проектів в районах області – і стане зрозуміло, що керівництво області зразка 2002 – 2004 роківне лише декларувало прагнення залучень інвестицій, але й створило реальнісприятливі умови для їх залучень. Інвестори повірили в чесність і порядністьзакарпатців, у можливості прозорого, а не тіньового ведення бізнесу. А це – найголовніше.

Не випадково навіть екс-президент України ЛеонідКучма із задоволенням відзначав, зо при Різаку Закарпаттю за два роки вдалосязалучити інвестицій майже стільки, скільки всього за десять років донього.

Саме в2004 році європейського вигляду набувала головна спортивна споруда краю –ужгородський стадіон „Авангард”.Проведенореконструкцію західної і східної трибун, встановлено пластикові сидіння,замінено електронне табло. Зроблено підігрів футбольного поля, тривали роботи з ремонту освітлення, обладнання радіо-інформаторських приміщень,благоустрою території.

На жаль, з відходом команди Різака ці добрі справине лише не розвинулися. Але й здебільшого загубилися.

Але це не значить , що закарпатці про них забули.

Івони цього не приховують:

Степан Біляк,кандидат медичних наук,заслужений лікар України:

 «Іван Михайлович зробив більше, ніж усі його попередники разом узяті.Одним із таких і конче потрібних медичних закладів був теперішнійкардіодиспансер. Хто тільки із перших посадовців області не намагався продовжувати будівництво майже розкраденої недобудови, та ніхто з них не довів справу до завершення. Окрім кардіодиспансеру в тому ж 2004 році було відкрито центр СНІДу, корпус обласної дитячої лікарні вМукачеві…

Це теперішні посадовці продовжують хвалитися кардіодиспансером. Та цей не дивно. Бо, як кажуть, у перемоги батьків багато. Та хотів би я їм побажати, щоб вони встигли у відведений їм Богом і людьми час закінчитибудівництво хірургічного корпусу на території обласної лікарні, розпочате головою ОДА Іваном Різаком. Адже цей об’єкт більше потрібний краянам, ніж усякісупермаркети».

Віктор ДЯДЧЕНКО, колишній -заступникголови Закарпатської облдержадміністрації:

«З Різаком я працював не один рік. Як, доречі, працював у різний час з багатьма першими керівниками Закарпаття. Це і ЮрійІльницький, і Михайло Волощук, і Генріх Бандровський, і Михайло Країло, і СергійУстич, і Віктор Балога, і Геннадій Москаль, і Олег Гаваші. Я їх усіх добре знаю.Як і вони мене. Я з приємністю пригадую роботу з усіма губернаторами. Але зІваном Михайловичем особливо цікаво було працювати. Це була високопрофесійнакоманда управлінців. Він не жалів ні себе, ні нас. Кожен день або через день за15 хвилин сьома вже в нього була селекторна нарада.

Я б міг багато розповідати про те,що нам вдалося зробити в аграрному секторі, але наведу лише один приклад. У 2004році валовий збір зерна в області був найбільший за всі роки незалежностіУкраїни. Той факт, що за темпами зростання в сільському господарстві ми малиперше місце в Україні, свідчить сам за себе.

Або згадати новий залізничний вокзалв Ужгороді. Або будівництво нової автодороги — від Чопа до Львова. Так, це бувдержавний проект. Але його можна було розпочати із Києва до Житомира, або відРівного до Львова. Але дорогу розпочали будувати в першу чергу черезЗакарпаття…»

 

Василь Нитка,заслужений журналіст України

 «Іван Михайлович мав унікальнупрацездатність і надзвичайну вимогливість. Зробив для області дуже багато:газифікація сіл, погашення заборгованості по зарплаті, «євроремонт» траси від Чопа до межі зі Львівською областю,відкриття в Ужгороді кардіоцентру, хірургічного корпусу обласної дитячої лікарніу Мукачеві тощо. Була системність. Саме він запровадив регулярні губернаторські прес-конференції – щосереди о 8.30 на годину-півтори.»

 

 

Еміл ЛАНДОВСЬКИЙ, перший демократично обраний мерУжгорода:

« Раніше наша область завжди пленталася у хвості. По всіх найважливіших показниках. Ця ж молода людина всезмінила. Він витягнув область із 22—23-го місця на перше-друге. Успіхи були й у подоланні безробіття, й у залученні інвестицій, й у розбудові інфраструктуриобласті. Саме при Різаку закінчилася 20-річна епопея будівництва кардіологічногоцентру.»

Іван ГУСАР, екс-голова Тячівськоїрайдержадміністрації, депутат Закарпатської обласної ради трьох скликань,кавалер ордена «За заслуги»:

«Я тривалийчас працював і заступником голови райдержадміністрації і добре знаю, що Різакз робив для нашого району, найбільшого району в Україні за кількістю населення(182,5 тис. чоловік). Звичайно, все перерахувати неможливо. Лише нагадаю, що задва роки губернаторства Івана Михайловича на Тячівщині зростання промисловоговиробництва становив 120%. Ми з останнього вийшли на шосте місце в області. Повсіх показниках. Було газифіковано сім населених пунктів. До того часу це стояломертвим каменем і в цьому плані нічого не робилося. Крім цього скільки було інших новобудов. Школи запускалися. У нас в районі 78 шкіл. Так от, саме тоді мипровели капітальні ремонти у 65 школах. Заборгованість по зарплаті у 2002 році врайоні сягала 3,5 млн. грн. Але ми ці борги повністю ліквідували. Іван Михайлович нам дуже допоміг й у питаннях залучення інвестицій.. Ми відновили Буштинський лісокомбінат. Іван Михайлович,пригадую, висунув ідею заборонити вивезення лісу-кругляка за межі області. Адже з чого ми будемо жити, якщо будемо кругляком вивозити ліс? Та ще й за кордон. Ми домагалися того, щоб і наші ліси зберегти, і навести лад у лісокористуванні, і щоб насамперед забезпечити роботою своїх — жителів області, мешканцівТячівщини.»

Леонід КУЧМА, екс-президентУкраїни:

«Я все время говорю охроническом кадровом голоде в стране, о короткой скамье запасных. Но тем болеенадо отдать должное Украине, которая на протяжении всех лет независимостивсе-таки постоянно выдвигала на важные участки множество профессиональных идобросовестных людей. Хотелось бы назвать десятки и сотни талантливых,выдающихся управленцев, которые удерживали под своим контролем самые трудныеситуации в сложнейших условиях переходного периода. К сожалению, это невозможно.Гриневецкий — в Одессе, Куницын — в Крыму, Вышиванюк — в Ивано-Франковскойобласти, Сорока — в Ривненской, многострадальный Ризак — в Закарпатье. Этопарень-трудяга. Так я всегда называл его. Его область, когда он туда пришел,была по основным показателям на последнем месте в Украине. Он вывел ее на одноиз первых. При нем Закарпатье в 2003 году впервые в своей истории заняло первоеместо по темпам социально-экономического развития в стране, а в2004 г.— второе, уступив только Киеву. Если в2002 г. темпы роста в Закарпатье были10 процентов, то в 2003—2004 гг. — 27—44. При этом Ризаку удалось выдерживатьсамые низкие в Украине цены на хлеб и нефтепродукты. За два года при нем вЗакарпатье удалось привлечь инвестиций почти столько же, сколько за 10 лет донего. Регион перестал быть убыточным. В 2002 году бюджет Закарпатья собирал 0,5млрд. гривен, в 2004-м — 1 млрд. Такие вещи не происходят самисобой.»

 

В. Янукович отметил успехи Закарпатья(2004 год)

[12:08/06.10.2004]

 

Премьер-министр Украины Виктор Янукович считает, что Закарпатье “имеет хорошую динамику развития, которую необходимо поддерживать и преумножать”.

Об этом он заявил сегодня во время своего визита в Ужгород.

Первым объектом, который посетил премьер-министр Украины в областном центре Закарпатья, стал новый кардиологический центр, передает «УНИАН».

http://www.from-ua.com/news/4163b5b9304c5/view_print/

 

*    *   *

Роки, що стануть орієнтиром

Два роки господарювання на Закарпатті командиІвана Різака засвідчили, що президент Кучма не помилився у своєму виборі. Натомість Івану Різаку вдалося сформувати команду, яка реально працювала на людей, яка відчувала відповідальність передлюдьми.

 

Два роки поспіль Закарпаття за 35-ма основнимисоціально-економічними показниками займало лідируючу позицію серед регіонівдержави. Вражаючий результат для області, яка є дотаційною, і в якій, черезвідсутність великих промислових підприємств важко сподіватися на економічнедиво! Вперше за роки державної незалежності України на території Закарпаття за11 місяців 2004 року було зібрано податків, зборів і платежів до бюджетів всіхрівнів в суміпонад мільярд гривень! (Для порівняння: у 2002 – 500млн.грн.)

Вперше за роки незалежності вдалося досягти щеодного – фінансової прибутковості підприємств Закарпаття. У 2004 році порівняноз 2002 роком вона зросла у 80 разів. А питома вага збиткових підприємств за 2роки зменшилася з 35% до 6%.

Середньомісячна зарплата працівників області зросла більш ніж на 40 відсотків. На початку 2003 року в області ліквідованотаке поняття як заборгованість із виплати соціальних допомог, зокрема сім’ям здітьми.

І це далеко не весь перелік основних результатівдіяльності команди Івана Різака.

Але ці два роки запам’яталися не лише проривом в економіці та соціальній сфері. В десятилітті, що минає, команда Різака залишиться для Закарпаття командою управлінців, яким поняття моральності,відповідальності перед земляками, готовності звітуватися перед ними  навіть з плином часу – ці поняття їм були нечужі. А це, чи не найголовніше.

Закарпатці не випадково винесли на п’єдестал успішності десятиріччя період 2003 – 2004 років. Це був наш, зоряний закарпатський час. Глобальні успіхи і показники в економіці і соціальній сфері неминуче позначилися і нащоденному житті простого закарпатця.

І як би комусь не хотілося стерти цей час з літопису краю, вінзалишиться для більшості закарпатців чітким матеріалізованим орієнтиром, за яким звірятиметься діяльність і нинішнього, і прийдешньогопокоління управлінців.

І такі, успішні роки для закарпатців,обовязково повернуться  у новому десятиріччі.

 

 Наш час  на п’єдесталі десятиріччя:http://www.svitohlyad.info/article.php?id=1066

 

001

 

002003004

 

 

005

 

011

 

009

 

012

  

СВІТОГЛЯДІВЦІ