Різак Олексій Іванович

персональна сторінка

Невинно убієнному (16 листопада 2012 року) Олексію Різаку присвячується...



Наша історія. 11 00:00:00.10.2011 На Закарпатті впевнені, що екс-губернатора Івана Різака повністю реабілітують

Ivan Rizak_2

Для тисяч закарпатців, а, особливо, для тих, тих, хто знав і працював разом з екс-губернатором Закарпаття Іваном Різаком,його три арешти і незаконний вирок суду в період розгулу помаранчевої «демократії», завжди асоціювався із найгіршими зразками політичної розправи.

Громадська думка , як би її не ламали високооплачувані політтехнологи, зажди була і залишається непохитною щодо невинуватості Івана Різака у жодному інкримінованому йому злочині.

Тому більшість жителів Срібної Землі завжди підтримувала і підтримують успішного керівника краю української доби, сподіваючись на його неминучу реабілітацію і повернення на малу Батьківщину після семирічних поневірянь по найвіддаленіших кутках України.

 

Іван ГУСАР, депутат Тячівської районної ради п’ятьох скликань, депутат Закарпатської обласної ради трьох скликань, кавалер ордена «За заслуги»:

«Івана Михайловича Різака я знаю ще з того часу, як він працював завідуючим організаційним відділом.Він був заворгом в області, а я – в районі. Я переконаний, що абсолютно безпідставно він був під слідством і ці суди… Це все – політичні репресії і правова вакханалія. Я впевнений, що суд доведе правоту Івана Михайловича. Але для помаранчевих політичні репресії стали системою. Від правового свавілля потерпіло дуже багато людей. У нас із 78 директорів шкіл 35 звільнено з роботи. Хіба це не політичні репресії?

Кримінальні справи проти Івана Різака – це складова цієї репресивної акції помаранчевих, яка стала системою . Можна лише захоплюватися витримкою і мужністю Івана Михайловича. Не кожна людина здатна на такі випробування. Мені боляче, що людина, яка мала б приносити користь суспільству на державній роботі, змушена була роками захищатися від сфальсифікованих кримінальних справ і   бруду.

Я тривалий час працював і заступником голови райдержадміністрації і добре знаю, що Різак зробив для нашого району, найбільшого району в Україні за кількістю населення (182,5 тисяч чоловік). Іван Михайлович був надзвичайно вимогливим. І до себе, і до підлеглих. Але ніякого тиску, як це дехто пробує подати, ніколи не було. Я принаймні це не відчув. Я знав, що до Івана Михайловича я можу спокійно прийти і випити чашку кави, у невимушеній обстановці поділитися своїми міркуваннями на ті чи інші проблеми. Так, на нарадах Іван Михайлович завжди був зібраним і по-діловому жорстким. Порядок і дисципліна мусіли бути. Але за ті дванадцять років, що я знаю Івана Різака, я ніколи ні від кого не чув, щоб він когось образив або принизив. Так, він казав правду, якщо ти не готовий доповідати, мовляв, сідай, підготуйся. На Тячівщину до мене він приїздив чотири рази. Проводилися великі наради, були повні зали людей. З Іваном Михайловичем спілкувалися всі, хто забажав. Він вмів вислухати і чиновника, і просту людину не лише в кабінеті, але й на вулиці, на подвір’ї, в коридорі.

На координаційній нараді з головами райдержадміністрацій Іван Михайлович , пригадую, висунув ідею заборонити вивезення лісу-кругляка за межі району. Я особисто підтримав цю ідею. Адже з чого ми будемо жити, якщо будемо кругляком вивозити ліс? Та ще й за кордон. Я взагалі виступав за те, щоб заборонити вивезення лісу-кругляка навіть за межі області. Ми домагалися того, щоб і наші ліси зберегти і навести лад у лісокористуванні, і щоб у першу чергу забезпечити роботою своїх; жителів області, мешканців Тячівщини.

Багато добрих справ було зроблено в часи губернаторства Івана Різака. І в області в цілому, і ,зокрема, в нас, на Тячівщині. Іван Михалойвич мав і має підтримку в нашому регіоні. Запитайте будь-якого простого тячівця і він вам про Різака скаже лише добре. Люди тепер вже можуть порівнювати, як було тоді і як є тепер. Навіть ті, хто був на боці помаранчевих, змінили свої погляди. Ілюзії розвіялися.

Тому я ще раз кажу, що горджуся тим, що працював з Іваном Михайловичем Різаком. Я вірю, що справедливість рано чи пізно восторжествує й Іван Михайлович повернеться до активної громадсько-політичної роботи. Мусить повернутися, бо інакше ця країна не має перспектив.»

 

Василь Нитка, заслужений журналіст України

Корифей закарпатської журналістики, заслужений журналіст України, який десять років очолював найтиражнішу і найавторитетнішу газету краю «Новини Закарпаття» Василь Іванович Нитка працював з чотирма губернаторами області, в тому числі і з екс-губернатором Закарпаття Іваном Різаком.

Відповідаючи на запитання кореспондента газети «Фест» Василь Нитка так охарактеризував Івана Різака:

« Він мав унікальну працездатність і надзвичайну вимогливість. Зробив для області дуже багато: газифікація сіл, погашення заборгованості по зарплаті, «євроремонт» траси від Чопа до межі зі Львівською областю, відкриття в Ужгороді кардіоцентру, хірургічного корпусу обласної дитячої лікарні у Мукачеві тощо. Була системність. Саме він запровадив регулярні губернаторські прес-конференції – щосереди о 8.30 на годину-півтори. При ньому у випусковий день доводилося затримувати здачу номера допізна, оскільки відбувалися наради чи якісь інші заходи, про які обов’язково мав бути матеріал у завтрашньому числі.

Шкода, що Іван Михайлович зажив такої неслави. Це занадто і несправедливо…»