Різак Олексій Іванович

персональна сторінка

Невинно убієнному (16 листопада 2012 року) Олексію Різаку присвячується...



Інтернет-видання «СВІТОГЛЯД» звертається з ініціативою до Президента України Петра Олексійовича Порошенка, центральних органів виконавчої влади, громади Закарпатської області та міста Ужгород, представників усіх парламентських та позапарламентських сил про присвоєння звання: Герой України – Різаку Олексію Івановичу (посмертно); Заслужений працівник освіти України – Різак Галині Вікторівні; Почесний Громадянин міста Ужгород – Різаку Івану Михайловичу. (Матеріал продовжує оновлюватися і виборчої реклами не містить. Іван Михайлович та Галина Вікторівна не балотуються у Верховну Раду України).

Різак Олексій Іванович

Народився 27 травня 1989 року в місті Ужгород у студентській сім’ї.

У 2006 році з золотою медаллю закінчив ужгородський багатопрофільний ліцей «Лідер».

У 2003 році з відзнакою закінчив музичну школу №1 імені П.І.Чайковського по класу «Шестиструнна гітара».

У 2010 році успішно завершив навчання в Академії адвокатури України, отримавши кваліфікацію бакалавра з права.

Цього ж року став випускником  факультету підготовки офіцерів запасу Харківського університету повітряних сил імені Івана Кожедуба. Молодший лейтенант запасу.

У 2011 році закінчив з відзнакою денне відділення економічного факультету  Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна за напрямком підготовки «Економіка та підприємництво» та здобув кваліфікацію  магістра з фінансів.

У 2011-2012 роках працював економістом АК «Харківобленерго».

У 2012 році закінчив денне відділення магістратури Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»  та здобув кваліфікацію магістр-юрист.

Професійний  спортсмен. Упродовж усього свого життя активно займався футболом.

Протягом 2005-2006 рр. згідно з контрактом перебував у складі ОСК(ФК)«Закарпаття» (Вища ліга).

У 2004-2006 рр. проходив навчально-тренувальні збори та виступав за юнацьку збірну України з футболу.

Останнім часом працював старшим державним податковим інспектором першого рангу Державної Податкової служби України в Закарпатській області.

16 листопада 2012 року був жорстоко убитий.

Радою експертів інтернет-видання «Світогляд» Олексій Різак визнаний переможцем у номінації «Найперспективніший представник закарпатської еліти ХХІ століття» (посмертно).

Олексію! Пам’ятаємо! Любимо! Спасибі Всевишньому, що Ти з нами був, є і будеш, єдиний навіки! Спасибі Тобі за спільно прожиті роки!

Вічна Тобі пам’ять! ГОРДИМОСЯ ТОБОЮ, ЛЮБИЙ СИНУ, ДРУЖЕ, КОЛЕГО! Батьки.

Рідні, друзі, колеги із Закарпаття, з усіх куточків нашої держави, близького і далекого зарубіжжя.

Кандидатська і докторська талановитого Олексія Різака залишилися ненаписаними…. дипломна_робота_Різака_О.І_

РЕЗЮМЕ Ризак Галины Викторовны

Родилась в 1968 году в городе Владимир-Волынске Волынской области.

В 1991 году закончила с отличием химический факультет Ужгородского  государственного (сегодня – национального) университета. Специальность- химик, преподаватель химии.

Во время учебы неоднократно брала участие в  научных конференциях и побеждала в студенческих олимпиадах по химии.

После окончания работала инженером  Специального конструкторско-технического бюро «КВАНТ» при Ужгородском госуниверситете.

В ноябре 1991 года поступила в аспирантуру с отрывом от производства, которую окончила  в1994 году ( по специальности – «органическая химия»).

С 1994 года по2006 год работала на должностях младшего научного сотрудника, преподавателя и старшего преподавателя кафедры органической химии химического факультета Ужгородского национального университета.

С января 2009 года по июнь 2012 года работала ассистентом, старшим преподавателем кафедры органической химии Национального фармацевтического университета (г.Харьков).

Защитила кандидатскую диссертацию по специальности «Фармацевтическая химия и фармакогнозия».

Автор и соавтор более двадцати  научных работ, двух учебно-методических пособий, одного учебника по биоорганической химии для студентов вузов с грифом МОН.

На преподавательской работе читает лекции и проводит лабораторно- практические занятия по курсам «Органическая химия» , « Биоорганическая химия» и « Фармацевтическая химия» для студентов – будущих химиков, экологов, биологов, медиков и фармацевтов.

В 2004 году награждена Министерством образования Украины знаком «Отличник образования Украины». Награждалась почетными грамотами ректора УжНУ, мера Ужгорода.

Кандидат фармацевтических наук, доцент кафедры органической химии УжНУ

Замужем. Муж – Ризак Иван Михайлович. Сын – Ризак Алексей Иванович (1989 г.р.).(убит 16 ноября 2012 года).

КНИЖКА ГАЛИНИ РIЗАК

КНИЖКА ГАЛИНИ РIЗАК 002

 

 

Методичка 2 стор. ГАЛИНИ

КНИЖКА ГАЛИНИ РIЗАК 001

Резюме Ризака Ивана Михайловича

 Родился 21 сентября 1965 года. Закончил с отличием физический факультет Ужгородского государственного (сейчас – национального) университета в 1990 году.

Специальность – физик, преподаватель физики.

В 1984-1986 гг. служил в Советской армии.

Работал инженером, младшим научным и старшим научным сотрудником с 1990 по 1994 год.

В 1992 году досрочно закончил аспирантуру.

Кандидат физико-математических наук.

Автор и соавтор более 100 научных работ в ведущих журналах Украины, России, Европы, США.

По совместительству с 1992 по 1994 год – директор Закарпатского центра социальной службы для молодёжи.

С 1994 года по 1998 – заместитель руководителя секретариата, заведующий организационным отделом Закарпатского облисполкома (облгосадминистрации).

В 1998 году назначен заместителем председателя облгосадминистрации, в 1999г. – первый заместителем председателя ОГА.

С июля 2000 по июль 2001 гг. – заместитель председателя Фонда поддержки науки.

С июля 2001 года снова на должности первого заместителя председателя облгосадминистрации.

В 2002 году избран народным депутатом Украины, председателем парламентского комитета по экологии, природопользованию и ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС.

С сентября 2002 года по январь 2005 года – председатель Закарпатской облгосадминистрации.

Указом Президента Украины от 15 ноября 2002 года №1046/2002 присвоен первый ранг государственного служащего.

С июля 2009 года по май 2011 года – заместитель Генерального директора по научной работе Харьковского государственного авиационного производственного предприятия.

С мая 2011 года по июнь 2012 года – директор по правовому обеспечению «Харькооблэнерго».

Сейчас временно не работает.

Награжден орденом «За заслуги» III степени, Почетной грамотой Президента Украины, благодарностью Кабинета Министров Украины, многими ведомственными наградами, орденом Равноапостольного князя Владимира (УПЦ МП).

Жена – Ризак Галина Викторовна, кандидат фармацевтических наук, доцент Ужгородского национального университета.

Сын – Ризак Алексей Иванович (1989 г.р.)., магистр финансов, юрист- магистр.(жестоко убит 16 ноября 2012 года).

Екс-губернатор Іван Різак за допомогою керівництва держави, підтримки громадськості і в співпраці з керівництвом містатак багато зробив для міста, що цілком заслуговує звання « Почесний громадянин Ужгорода».

Різаку було «відведено» керувати областю вього два роки і неповних чотири місяці (з 27 вересня 2002 р. до 21 січня 2005 року)

Цього річ виповнилося понад десять років введення вексплуатацію обласного кардіологічного диспансеру в Ужгороді. Появу цьогосучасного медичного закладу у 2004 році важко переоцінити. Якщо врахувати той факт, що його будівництво почалося ще в радянські часи, майже двадцять роківтому, і починаючи з 1987 року всі керівники області й Ужгорода героїчно обіцяли його збудувати, але безуспішно, подія ця не з рядових.. Крім цього важкопереоцінити значення кардіодиспансера для жителів області. Адже за данимимедиків  600 тисяч закарпатцівстраждають серцево-судиннимизахворюваннями. Щоб надати їм необхідну кваліфіковано допомогу на місці, вобласті – поява цього медзакладу неоцінима.. Сьогодні вобласному кардіодиспансері під наглядом досвідчених лікарів та вчених проходятьлікування й обстежуються  сотнізакарпатців, які страждають на серцевізахворювання.

Більшість з них добре пам’ятає, що будівництво кардіодиспансеру, яке здійснювалося за рахунок субвенційз державного та обласного бюджетів припало саме на 2003 рік – рік будівельного буму в краї.

Ініціатором цього буму був сам Іван Різак.Він з перших днів перебування біля керма області без зайвого галасупоставивконкретні масштабні завдання перед командою і до того ж зумів мобілізувати на ці завдання потужні фінансові і людські резерви.

У 2004 році при Різакові закарпатці завершили будівництво пусковогокомплексу обласного кардіологічного диспансеру, хірургічного корпусу обласної дитячої лікарні, реконструювали обласнийЦентр профілактики та боротьби зі СНІДом і дитяче відділення обласноїпсихіатричної лікарні у с.Чікош. На базі Ужгородської ЦМКЛ у 2004 році буловідкрито обласну інфекційну лікарню, створено госпіталь для ветеранів та інвалідів Великої Вітчизняної війни, а на базі Закарпатського територіальногоцентру екстреної медичної допомоги відкрився учбово-тренувальний центр невідкладної медичної допомоги.

Тоді ж було розпочато будівництво хірургічногокорпусу обласної клінічної лікарні, який будуеться до цих пір.

А хіба можливим було би будівництво «боздошського» мосту без ініціативи і постійної уваги екс-губернатора  Різака? Адже на час його приходу на посаду цей міст був повністю «готовий» і профінансований на 100 відсотків. До кінця будівництва було далеко, а гроші «кудись пішли». Після аналізу і експертиз в Центрі  команді Різака вдалося відновити будівництво мосту і майже його закінчити…

Іван Різак, обійнявши пост губернатора, все Закарпаття перетворив із танцплощадки на величезний будівельний майданчик. Саме його команда завершила капітальний ремонт опалювальної системи облмуздрамтеатру, опалювальної системи та фасаду обласної універсальної науковоїбібліотеки, капітальний ремонт приміщень та облаштування території музеюнародної архітектури та побуту, ремонт покрівлі в училищі культури. За Різака велися ремонтні роботи в Художньому музеї та філармонії, вперше за 60 років було відремонтовано приміщення обласної організації Національної спілки письменниківУкраїни і Національної спілки художників України.

При Різаку збудували новий сучасний залізничний вокзал в обласному центрі– здійснили мрію кількох поколінь краян. Тільки він знае, як вдалося переконати керівництво держави в такому масштабному проекті!

В 2004 році закінчили реконструкцію закарпатської ділянки від Чопу до перевалу! (дорога ЧОП-КИїВ)Якість дороги відповідала всім європейським вимогам! ( А це так звані і «окружні дороги навколо Ужгороду)

Вперше за десятки років Закарпатському народному хору було закуплено повний комплект сценічного одягу.

Поряд збудівництвом нових автошляхів європейського рівня Різак реанімував авіаційний транспорт в області, який фактичнопереживав клінічну смерть.

Булокапітально відремонтовано аеровокзал, оновлено і подовженозлітно-посадочну смугу.

Саме в період з кінця 2002 по листопад 2004 рокуна Закарпатті було збудовано три нові заводи: ТОВ «Ядзакі-Україна» (вартістьпроекту 31,7 млн. дол. США), ТОВ «Гроклін-Карпати» (7 млн. дол. США), ТОВ«Термінал-Карпати» (5 млн. дол. США).Саме тоді було розпочато будівництво п’яти нових заводів: інвестиційний проект«Автоград» на 200 млн. дол. США, 2 тис. робочих місць; завод «Флекс­тронікс» на22 млн. дол. США, 2,2 тис. робочих місць; друга черга заводу «Гроклін-Карпати»на 7 млн. дол. США, 450 робочих місць; завод ТОВ «ПБМ», проект вартістю 300 тис.євро, 60 робочих місць; ТОВ «Комлайт», проект вартістю 300 тис. євро. Додати до цього розбудову нині відомих потужних «Єврокара» та «Джейбіл» та безліч інвестиційних проектів в районах області – і стане зрозуміло, що керівництво області зразка 2002 – 2004 роківне лише декларувало прагнення залучень інвестицій, але й створило реальнісприятливі умови для їх залучень. Інвестори повірили в чесність і порядністьзакарпатців, у можливості прозорого, а не тіньового ведення бізнесу. А це – найголовніше. Не випадково навіть екс-президент України ЛеонідКучма із задоволенням відзначав, зо при Різаку Закарпаттю за два роки вдалосязалучити інвестицій майже стільки, скільки всього за десять років донього.

Саме в2004 році європейського вигляду набувала головна спортивна споруда краю –ужгородський стадіон „Авангард”.Проведенореконструкцію західної і східної трибун, встановлено пластикові сидіння,замінено електронне табло. Зроблено підігрів футбольного поля, тривали роботи з ремонту освітлення, обладнання радіо-інформаторських приміщень,благоустрою території.

Два роки поспіль Закарпаття за 35-ма основними соціально-економічними показниками займало лідируючу позицію серед регіонів держави. Вражаючий результат для області, яка є дотаційною, і в якій, через відсутність великих промислових підприємств важко сподіватися на економічне диво! Вперше за роки державної незалежності України на території Закарпаття за 11 місяців 2004 року було зібрано податків, зборів і платежів до бюджетів всіх рівнів в сумі понад мільярд гривень! (Для порівняння: у 2002 – 500 млн.грн.) Вперше за роки незалежності вдалося досягти ще одного – фінансової прибутковості підприємств Закарпаття. У 2004 році порівняно з 2002 роком вона зросла у 80 разів. А питома вага збиткових підприємств за 2 роки зменшилася з 35% до 6%. Середньомісячна зарплата працівників області зросла більш ніж на 40 відсотків. На початку 2003 року в області ліквідовано таке поняття як заборгованість із виплати соціальних допомог, зокрема сім’ям з дітьми. За два роки в економіку області було залучено 87 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, що складає 44,6% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій (195 млн. дол. США), які надійшли в область за попепередні 10 років!… І це далеко не весь перелік основних результатів діяльності команди Івана Різака. Але ці два роки запам’яталися не лише проривом в економіці та соціальній сфері. В десятилітті, що минає, команда Різака залишиться для Закарпаття командою управлінців, яким поняття моральності, відповідальності перед земляками, готовності звітуватися перед ними навіть з плином часу – ці поняття їм були не чужі. А це, оглядаючись на реалії сьогодення, чи не найголовніше. Закарпатці не випадково винесли на п’єдестал успішності десятиріччя період 2003 – 2004 років. Це був наш, зоряний закарпатський час. Глобальні успіхи і показники в економіці і соціальній сфері неминуче позначилися і на щоденному житті простого закарпатця. І як би комусь не хотілося стерти цей час з літопису краю, він залишиться для більшості закарпатців чітким матеріалізованим орієнтиром, за яким звірятиметься діяльність і нинішнього, і прийдешнього покоління управлінців. І такі, успішні роки для закарпатців, обовязково повернуться у новому десятиріччі, що вже розпочалося. Світогляд Стаття опублікована в 2010 році

А много ли мы знаем о экс-губернаторе Закарпатья Иване Ризаке, сына Алексея которого убили в прошлом году ? Биографическая справка Ризака Ивана Михайловича

Ризак Иван Михайлович родился 21 сентября 1965 года в селе Бобовище Мукачевского района Закарпатской  области в семье рабочих. Отец, Ризак Михаил Ильич (1933-2003), в прошлом рабочий совхоз-завода «Бобовищанский». Мать, Ризак Мария Петровна (1936-2008), в прошлом рабочая совхоз-завода «Бобовищанский». Сестра, Мария Михайловна, врач, кандидат медицинских наук. Брат, Михаил Михайлович 1960 г.р., инженер-строитель. Брат, Василий Михайлович 1963 г.р., профессор, доктор физико-математических наук, заслуженный деятель науки и техники Украины, заведующий кафедрой твердотельной электроники Ужгородского национального университета. После окончания восьми классов  Бобовищанской средней школы в 1980 году вступил в Мукачевское СПТУ-8, которое закончил с отличием в 1983 году по специальности электрогазосварщик 4 разряда. Награжден Почетным знаком ЦК ВЛКСМ «Мастер-умелец». Во время учебы в школе и в училище неоднократный участник и победитель районных и областных предметных олимпиад по физике, математике, химии и биологии. 1982 г. – победил на Всеукраинской республиканской олимпиаде по основам права, за что награжден именным фотоаппаратом. Был внештатным селькором районной газеты «Прапор Перемоги» и активно размещал свои заметки в областной молодежной газете «Молодь Закарпаття». В 1983 году поступил в Ужгородский государственный университет (сегодня – Национальный), на физический  факультет. В 1984-1986 годах служил в рядах Советской армии. Уволился в запас в звании старшина срочной  службы. В 1986-1990 годах продолжил обучение  на физическом факультете, который закончил с отличием. Специальность  – физик, преподаватель физики. Во время обучения был Ленинским стипендиатом, студенческим деканом факультета, заместителем председателя студенческого профкома университета членом Ученого совета университета Активно занимался различными видами спорта.. С 1990 по 1994 год работал инженером, младшим научным, научным и старшим научным сотрудником на физическом факультете университета. Одновременно  проходил обучение в аспирантуре на кафедре физики полупроводников, которую досрочно закончил в 1992 году и защитил диссертацию. Получил ученую степень кандидата физико-математических наук.Автор и соавтор свыше 100 научных публикаций и 2 монографий по физике полупроводников-сегнетоэлектриков (десятки научных работ в ведущих  научных журналах Украины, России, США). Избирался  председателем Закарпатского Молодежного Демократического Союза, назначался директором центра социальной службы для молодежи при областной государственной администрации. С 1994 года на государственной службе. В 1994-1998 годах работал заместителем руководителя секретариата, заведующим организационным отделом Закарпатского областного совета  и исполкома (облгосадминистрации). Первую свою квартиру получил в 1996 году после 16 лет проживания в общежитиях. В 1998-1999 годах – заместитель  председателя облгосадминистрации. В 1999-2000 годах – первый заместитель  главы облгосадминистрации. В 2000-2001 годах – заместитель директора Фонда поддержки науки, советник вице-спикера парламента на общественных началах. В 2001–2002 годах – первый заместитель председателя облгосадминистрации. В 2002 году  был избран народным депутатом Украины. В Верховной Раде четвертого созыва до назначения губернатором был председателем парламентского комитета по экологии, природопользованию и ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС. С сентября 2002 года по январь 2005 года  – председатель  Закарпатской областной государственной администрации. Указом Президента Украины от 15 ноября 2002 года №1046/2002 присвоен первый ранг государственного служащего. Проходил краткосрочные стажировки по госуправлению в ФРГ и США. Награжден орденом «За заслуги» 3 степени, Почетной грамотой Президента Украины, благодарностью Кабинета министров Украины, многими ведомственными наградами, отличиями общественных организаций.Он награжден также Орденом Равноапостольного князя Владимира УПЦ (МП), почетным орденским отличием «Общественное признание» ІІІ ст., отличием Государственного комитета Украины по делам ветеранов – орденом «Верность боевым традициям», отличием МВД Украины «За содействие органам внутренних дел» и др. С ноября  2008 года – советник  Харьковского городского головы по экономическим вопросам на общественных началах. С июля 2009 г.  по май 2011 г. – помощник, заместитель Генерального директора Харьковского авиационного завода  по научной работе. С мая 2011 г. по июнь 2012 г. – директор по правовому обеспечению «Харьковоблэнерго». Сейчас временно не работает. Увлечения: футбол, атлетизм, единоборства. Женат. Жена – Ризак Галина Викторовна, 1968 г.р., Кандидат фармацевтических наук, доцент кафедры органической химии Ужгородского национального университета. Сын – Ризак Алексей Иванович (1989 г.р.).(убит 16 ноября 2012 года) E-mail: irizak@rambler.ru Олексій, Галина, Іван Різаки – завжди разом! Навіть зараз! І в цьому їхня непереборна сила! Їх не зламали, тому і почали вбивати! Від безсилля, заздрощів, дурості! А вони втрьох разом і назавжди! За Олексія  відповідять, бо ця сімя непереможна!

Олексій, Галина, Іван Різаки – завжди разом! Навіть зараз! І в цьому їхня непереборна сила! Їх не зламали, тому і почали вбивати! Від безсилля, заздрощів, дурості! А вони втрьох разом і назавжди! За Олексія  відповідять, бо ця сімя непереможна!

http://oleksiy-rizak.info/

http://oleksiy-rizak.info/?p=2310 http://svitohlyad.info/?p=15471