Різак Олексій Іванович

персональна сторінка

Невинно убієнному (16 листопада 2012 року) Олексію Різаку присвячується...



Наша історія. В 2005 году репрессии в Закарпатье делались «…во благо «беспрецедентного» уголовного дела века по посадке в тюрьму многих видных бывших руководителей страны…»

Политрепрессированный "оранжевыми" Иван Ризак ждет полной ...

29.11.06

ПОМАРАНЧЕВИЙ АРХІПЕЛАГ ГУЛАГ

 

У КВІТНІ-ТРАВНІ  2005 РОКУ НА ЗАКАРПАТТІ ГОТУВАЛИСЬ МАСОВІ АРЕШТИ

 

Вчора в газеті «Правозахист» опубліковано редакційну статтю «Уголовный шабаш по-закарпатски», яка викликала величезний резонанс серед читачів . І справа не лише в тому, що  в цій статті  розставлено практично всі крапки над «і» відносно причетності екс-губернатора Закарпаття Івана Різака  до будь-яких публікацій у цій газеті та й, як на нашу думку, відносно будь-якої причетності І. Різака до доведення до самогубства ректора УжНУ В. Сливки.

В рамках дискусії  з редактором газети «РІО»  журналісти «Правозахисту» навели чимало цікавих фактів, які виходять далеко за рамки кримінальної справи проти екс-губернатора. Факти ці стосуються прав і свобод не лише одного Івана Різака, у політичному замовленні якого тепер годі сумніватися, але й  багатьох жителів Закарпаття, в тому числі  і тих людей ,які змушені були зазнати неабиякого психологічного тиску і маніпуляцій   під час досудового слідства по справі І. Різака.

Нагадаємо, що екс-губернатор Закарпаття Іван Різак був заарештований 13 травня 2005 року за надуманими мотивами. Приблизно в той же час були затримані й інші соратники Різака по партії. Що всі ці арешти і порушені проти поважних людей краю кримінальні справи замовні і сфальсифіковані – зрозуміло було всім. Але що політичні репресії і правовий «безпредєл» в області досягне такого масштабу – не вірилося нікому. Навіть на хвилях помаранчевої ейфорії. Тисячі людей звільнялися з роботи, люди переслідувалися за переконання або навіть байдужість до помаранчевої ідеї. А преса, вся, поголовно, в один голос оспівувала нові перспективи демократії і купання в ополонці молодих державних чоловіків з великими амбіціями і солідними запасами целюліту…. Правоохоронні органи , виконуючи цинічні замовлення нової влади, цькували і страшили навіть простого голову сільради чи завдитсадком. Багато людей так і не пережило того дикого  знущання…

Сьогодні стають відомі все нові і нові подробиці тої вакханалії беззаконня, яке творилося у квітні–травні 2005 року.

Ось що пише з цього приводу газета «Правозахист» у номері за 28 листопада:

«Не менее пикантно обстоятельство, о котором мало кто знает. В апреле 2005 года, как утверждают сами сотрудники правоохранительных органов, по делу И. Ризака областной прокуратурой готовились массовые аресты – более 60 человек , среди которых 17 бывших работников ОДА, несколько редакторов областных газет… Порядочные работники прокуратуры предупреждали людей, рекомендовали на время уехать, чтобы избежать кампании  помаранчевых  по борьбе с «бандитизмом», в том числе и в верхах. Но люди остались.  Тогда облава во благо «беспрецедентного» уголовного дела века по посадке в тюрьму многих видных бывших руководителей страны не состоялась. Не исключено, что свою роль сыграло и заключение Генпрокуратуры, что в действиях И. Ризака по отдельным инкриминируемым  ему преступлениям нет состава преступления. Ума хватило не устроить массовые репрессии, которые  бы неизбежно вернулись  бумерангом. Но тогда власть считала, что они дорвались до «корыта» как минимум  лет на 5, а в итоге «спеклись» от своей бездарности за неполных два года.»

Редакція «Світогляду» немає підстав не довіряти інформації «Правозахисту», газеті, які тісно співпрацює з правоохоронними органами. А якщо інформацією про заплановані обласною прокуратурою масові арешти закарпатців поділилися самі ж працівники правоохоронних органів, то годі сумніватися у її достовірності. Та власне, ніхто й не сумнівався. Але якщо обласна прокуратура, виконуючи  замовлення «Барви»і накази нових хазяїв Закарпаття, захотіла розправитися з політичними опонентами помаранчевих, то за що було переслідувати журналістів і редакторів газет? Це ж уже не лише політичні репресії. Це вже дикунство!

Маубуть можна не сумніватись, що план масових арештів  закарпатців розроблявся після того, як  помаранчева «демократія»  в області сконцентрувала всю владу в своїх руках .

Можна лише Богові дякувати, що Закарпаття з якихось дивних причин  не зазнало у всій повноті сталінських репресій  і у 2005 році не пережило 1937рік . Хоча, навряд чи правомірно вважати, що репресивні плани масових арештів вже відійшли у минуле. Політичні замовні справи все ще в судах.  А ті, хто прагне «крові» непокірних кланові земляків і розправи над політичним опонентами  – на Закарпатті все ще при владі. Тож не відомо, чого нам чекати завтра?

                                                         Павло Пасічний,

                                                      «Світогляд»