Різак Олексій Іванович

персональна сторінка

Невинно убієнному (16 листопада 2012 року) Олексію Різаку присвячується...



УжНУ. ХИМФАК..»БЕСПРЕДЕЛЬЩИКИ: УЧИТЕЛЬ И УЧЕНИКИ. Ответить придется за все.

Вчитися ніколи не пізно або як «учитель» професор Лендєл пояснював доценту Галині Різак, що всі кращі лектори зібралися на кафедрі органічної хімії. «Лжезавідувач» кафедрою вказував на недопустимість вживання «радянської» (НКВД) назви «бензол» лектором Різак. Отак! Хотіли під державну зраду підвести. А ще вчора шанований престарілий доцент Ірина Балог була на підтанцьовках у своїх вчорашніх учнів. Аякже! Так ще хочеться попрацювати! Пенсія «мала», то можна озвучувати будь-які провокації проти свого колеги. Лиш би начальство оцінило. Як їй сказали сам, ректор Смоланка і перший проректор Сливка їх підтримує… Вічно бухий (просто нетверезий) доцент Сливка, брат того самого проректора Сливки, того дня був на висоті. Висота була то від випитого, то від обнюханого… Неважливо… Присутність і позитивні відгуки на відкриту лекцію трьох професорів з різних факультетів зірвали фашистську розправу над талановитим викладачем і прекрасним вченим Галиною Різак. Тому не вдалося, те що планувалося….

Як зрозуміли наші читачі, мова йде про обговорення відкритої лекції доцента Галини Вікторівні Різак на кафедрі органічної хімії. Все заготовлено ще до лекції, а лекція напрочуд пройшла дуже вдало і заслужила найвищої оцінки. Але хіба вовки Лендєл і Ониськів цього хотіли. Команду «расстрелять» ніхто не відміняв.

«Ходят здесь всякие».
Професор Лендєл і не чув про таке, щоб на відкриту лекцію приходив хтось, кого він не визначив. Це як на дегустацію на коньячний завод чи середнянські підвали. «Ми туй за сорок один рук знаєме як читати лекції і як їх аналізувати», – суворо сказав псевдодоктор хімічних наук. Мова його на засіданні кафедри схожа на сленг, а трохи і на жаргон, хоча і не сидів ще. А далі як погнав на шановних професорів з інших факультетів. Хто, мовляв, вони такі, що ще й оцінку відмінну лектору виставляють. Хай би ще «12″ виставили. Ха-ха.

Ха-Ха. Василь Георгієвич! Не дискутуємо з Вами! Ви дійсно хвора людина. Просто цитуємо відомого вченого. Спеціально для Вас. Вчитися ніколи не пізно.

Типи відкритих занять, у тому числі і лекцій,   є різні і на сьогоднішній день класифікація не є загально-прийнятою. а отже і схеми аналізу також різні

Зауважу, що на відміну від класифікації відкритих лекцій, класифікація власне лекцій на сьогодні вже є достатньо усталеною.

Дані питання добре висвітлено в педагогіці і методиках навчання окремих дисциплін, до прикладу фізики або хімії. ::)

 
Схема педагогического анализа лекционного занятия Учебная дисциплина_________________________________________

 

 

 

 

 

Тема занятия________________________________________________

Преподаватель______________________________________________

При оценке качества лекционного занятия особое внимание следует обратить на следующее:

1. Научность содержания.

2. Соответствие способа развертывания тезиса уровню подготовленности слушателей.

 

3. Правильность подбора материала для данной аудитории, соответствие программе.

4. Соответствие средств активизации внимания и мыслительной деятельности составу аудитории.

5. Воздействие личности лектора на аудиторию.

6. Выразительность и доступность речи.

     

 

№ п/п   Что оценивается   Качественная оценка   Баллы  
1. СОДЕРЖАНИЕ   

     

 

1.   Научность   А) в соответствии с требованиями   

Б) популярно

В) ненаучно

 

5   

3

2

 

2.   Проблемность   А) ярко выражена   

Б) отсутствует

 

5   

2

 

3.   Сочетание теоретического с практическим   А) выражено достаточно   

Б) представлено частично

В) отсутствует

 

4   

3

2

 

4.   Доказательность   А) убедительно   

Б) декларативно

В) бездоказательно

 

5   

3

2

 

5.   Связь с профилем подготовки специалиста   А) хорошая   

Б) удовлетворительная

В) плохая

 

5   

3

2

 

6.   Структура лекции   А) четкая   

Б) расплывчата

В) беспорядочная

 

5   

3

2

 

7.   Воспитательная направленность   А) высокая   

Б) средняя

В) низкая

 

4   

3

3

 

8.   Соответствие учебной программе   А) полностью соответствует   

Б) частично соответствует

 

5   

3

 

9.   Использование времени   А) используется рационально   

Б) излишние траты на организационные моменты

В) время используется нерационально

 

5   

3

2

 

2. Изложение материала лекции   

     

 

1.   Метод изложения (преимущественно)   А) проблемный   

Б) частично-поисковый

В) объяснительно-информационный

 

5   

4

3

 

2.   Использование наглядности   А) используется в полном объеме   

Б) используется недостаточно

В) не используется

 

5   

3

2

 

3.   Владение материалом   А) свободно владеет   

Б) частично пользуется конспектом

В) излагаемый материал знает слабо, читает по конспекту

 

5   

3

2

 

4.   Уровень новизны   А) в лекции используются последние достижения науки   

Б) в излагаемой лекции присутствует элемент новизны

В) новизна материала отсутствует

 

5   

4

2

 

5.   Реакция аудитории   А) повышенный интерес   

Б) низкий интерес

 

4   

2

 

3.Поведение преподавателя   

     

 

      

 

1.   Манера чтения лекции   А) увлекательная, живая   

Б) увлекательность и живость выражены не ярко

В) монотонная, скучная

 

5   

3

2

 

2.   Культура речи   А) высокая   

Б) средняя

В) низкая

 

5   

3

2

 

3.   Контакт с аудиторией   А) ярко выражен   

Б) недостаточный

В) отсутствует

 

5   

3

2

 

4.   Манера держать себя   А) умеренно выражена мимика и жестикуляция   

Б) избыточная мимика и жестикуляция

В) суетливость и беспорядочность

 

5   

3

2

 

5.   Внешнее проявление   А) спокойствие и уверенность   

Б) некоторая нервозность

 

4   

3

 

2. Изложение материала лекции   

     

 

1.   Метод изложения (преимущественно)   А) проблемный   

Б) частично-поисковый

В) объяснительно-информационный

 

5   

4

3

 

2.   Использование наглядности   А) используется в полном объеме   

Б) используется недостаточно

В) не используется

 

5   

3

2

 

3.   Владение материалом   А) свободно владеет   

Б) частично пользуется конспектом

В) излагаемый материал знает слабо, читает по конспекту

 

5   

3

2

 

4.   Уровень новизны   А) в лекции используются последние достижения науки   

Б) в излагаемой лекции присутствует элемент новизны

В) новизна материала отсутствует

 

5   

4

2

 

5.   Реакция аудитории   А) повышенный интерес   

Б) низкий интерес

 

4   

2

 

3.Поведение преподавателя   

     

 

1.   Манера чтения лекции   А) увлекательная, живая   

Б) увлекательность и живость выражены не ярко

В) монотонная, скучная

 

5   

3

2

 

2.   Культура речи   А) высокая   

Б) средняя

В) низкая

 

5   

3

2

 

3.   Контакт с аудиторией   А) ярко выражен   

Б) недостаточный

В) отсутствует

 

5   

3

2

 

4.   Манера держать себя   А) умеренно выражена мимика и жестикуляция   

Б) избыточная мимика и жестикуляция

В) суетливость и беспорядочность

 

5   

3

2

 

5.   Внешнее проявление   А) спокойствие и уверенность   

Б) некоторая нервозность

 

4   

3

 

 

Шкала итоговой оценки:

100-90 – отлично;

 89-90 – хорошо;

79-70 – удовлетворительно;

Менее 70 – неудовлетворительно.

При оценке качества лекции посещающий подчеркивает в схеме качественные и количественные показатели, соответствующие его мнению о наблюдаемом педагогическом процессе. Затем количественные показатели суммируются, образуя итоговую оценку. Несомненно, что каждая количественная оценка должна быть аргументирована, а при выставлении итоговой оценки целесообразно учитывать и общее представление об успешности решения лектором основных образовательных, воспитательных и развивающих задач. При определении итоговой оценки прослушанной лекции следует обратить внимание на успешность решения таких важных требований, как проблемность, научность, связь с жизнью, наличие профессиональной направленности лекции. При условии успешного решения перечисленных требований к лекции ее профессиональная значимость повышается.

Рекомендации преподавателю

 

 

 

 

 

____________________________________

 

 

 

 

 

 

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

     

 

 

 

 

 

 

 

 

Оценка лекционного занятия

 

преподавателя ______________________ (Фамилия, И.О.)

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Подпись, проводившего

анализ занятия ______________________ (Фамилия, И.О

Це так, щоб зрозуміти, що і оцінки за лекцію виставляються.
Пішла в бій головна ударна сила «псевдозавідувач» Ониськів: Галино Вікторівно, чому протягом всієї лекції ви вживали радянську назву «бензол»? Лектор стрималася, а відкрито хихикали інші члени кафедри. Справа в тому, що Галині Вікторівні в лекції про Піридин не було необхідності згадувати бензол. А колеги сміялися, бо…

Цитуємо для Ониськіва, бо після цього його зауваження не мають змісту, бо на відкритій лекції він відверто дрімав, а після такого зауваження точно треба йти у відставку разом з лендєловою зграєю.

История[править | править вики-текст]

Впервые бензолсодержащие смеси, образующиеся в результате перегонки каменноугольной смолы, описал немецкий химик Иоганн Глаубер в книге Furni novi philosophici, опубликованной в 1651 году[1]. Бензол как индивидуальное вещество был описан Майклом Фарадеем, выделившим это вещество в 1825 году из конденсата светильного газа, получаемого коксованием угля. Вскоре, в 1833 году, получил бензол — при сухой перегонке кальциевой соли бензойной кислоты — и немецкий физик-химик Эйльгард Мичерлих. Именно после этого получения вещество стали называть бензолом.

К шестидесятым годам XIX-го века было известно, что соотношение количества атомов углерода и атомов водорода в молекуле бензола аналогично таковому у ацетилена, и эмпирическая формула их — CnHn. Изучением бензола серьёзно занялся немецкий химик Фридрих Август Кекуле, которому в 1865 году и удалось предложить правильную — циклическую формулу этого соединения. Известна история о том, что Ф. Кекуле представлял в своём воображении бензол в виде змеи из шести атомов углерода[2]. Идея же о цикличности соединения пришла ему во сне, когда воображаемая змея укусила себя за хвост. Фридриху Кекуле удалось в то время наиболее полно описать свойства бензола.

Німецькі вчені відкрили бензол ще задовго до створення Радянського Союзу і, навіть до дня народження вождя світового пролетаріату Леніна (1870рік)

А за доцента Балог просто соромно. Вона завжди вичитує зошити студентів, що знайти помилки лектора Різак. На цей раз спочатку щось озвучила, а потім шукала. Не знайшла. Фальсифікатор. Так ціною власної репутації і знищення колеги продовжуваласобі контракт.

І тут влітає на засідання кафедри влітає доцент Сливка. Чому він не знав про відкриту лекцію? Мішку, Мішку! Ти ж на роботу не ходиш. Ти лиш знаєш, про що хочеш знати. В тебе навіть іноземці заочно вчаться. Твоя жінка визнана Верховною Радою кращим вченим, а кілька років її на роботі не було.

Навіть Лендєл його зупинив: Треба було уточняти, коли затверджували план відкритих лекцій.

Від себе ще додамо. Оголошення про відкриту лекцію висіло на кафедрі. А ще можна було запитатати в кума Ониськіва. Він був і знав. А ще називає себе сторожем науки.

Це знущання над особистістю, над Галиною Вікторівною Різак припинить вже нове керівництво вузу. Вже скоро.

Жаль що нових науково-педагогічних досягнень мами не дочекався син Олексій.

В убивстві Олексія крапка не поставлена ще і по відношенню далеко неостанніх працівників вузу

СВІТОГЛЯД (ПРОДОВЖЕННЯ БУДЕ)