Закарпаття 2002-2004:

 

 

РІЗАК ІВАН МИХАЙЛОВИЧ

Різак Іван Михайлович, син Олексій Іванович (жорстоко вбитий в 2012 році), дружина  Галина Вікторівна, доцент УжНУ

 

Цифри, факти, аргументи

 м. Ужгород 2005 р.

 Передмова

 

Осінь перехідного періоду…

Кінець літа — початок осені 2002 р. в Закарпатті майбутні історики матимуть усі підстави назвати перехідним періодом або періодом невизначеності.

І справді, перед цим відшуміли весняні вибори 2002 р., на які прийшовся максимальний сплеск суспільно-політичної активності еліти і простих жителів краю. Настав час спаду політичних пристрастей і емоцій. Учасники виборчих перегонів аналізували свої результати і розмірковували над подальшими перспективами. Закарпаття отримало оновлений склад обласної та місцевих рад, нових керівників самоврядних органів, котрі з об’єктивних причин лише примірялись до своїх повноважень і оцінювали спадщину, отриману від попередників. Ні про які структуровані більшості в радах ще не йшлося, оскільки невідомо було, що ж відбуватиметься у виконавчій владі краю. Такі очікування і сумніви мали під собою вагомі підстави. Чи не вперше за роки державної незалежності пропрезидентські партії в області не зуміли здобути перемогу на парламентських виборах. А це для всіх, навіть не посвячених у тонкощі політики, було яскравим індикатором, що в керівництві облдержадміністрації обов’язково відбудуться кадрові зміни.

Ближче до осені про ці зміни в області заговорили вже майже відкрито. Разом з тим, у зв’язку з процесами, що відбувались у пар­ламенті, та формуванням більшості все очевидніше визрівало питання про новий склад уряду. І всі названі процеси як на обласному, так і на загальнодержавному рівні восени 2002 р. отримали свою логічну розв’язку. 27 вересня 2002 р. Указом Президента України призначено нового голову Закарпатської ОДА І.М.Різака, який на той час обіймав прирівнювану до міністра посаду, очолюючи Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Однак, перед тим, як перейти до фактів і узагальнень, які характеризують динаміку розвитку за останні два роки, не зайвим буде нагадати, з чого починала і з якими проблемами зіткнулась на початку своєї діяльності команда І.М.Різака. На превеликий жаль, перехідний період, або період невизначеності, крім суспільно-політичного життя, проявився в економіці та соціальній сфері краю.

На вересень 2002 р. економіка Закарпаття стала фінансово збитковою. Загальна сума балансових збитків становила 2,2 млн. грн., а питома вага збиткових підприємств досягла 38%! Вийшли зі збитками половина районів та міст області, а також провідні виробничі галузі краю — машинобудування, деревообробна і легка промисловість. Загальні темпи росту промислового виробництва порівняно з другим півріччям 2001 р. уповільнились більш ніж удвічі і склали лише 10%. Більше того, порівняно з серпнем у вересні 2002 р. відбувся навіть спад промислового виробництва на 2,5%. Спад виробництва продукції допустили майже 45% під­приємств! Порівняно з дев’ятимісячним періодом 2001 р. знизились: на 10% обсяги вантажних транспортних перевезень, на 3,6% обсяги наданих населенню послуг зв’язку, на 25% обсяги підрядних будівельних робіт. Більше того, більшість підрядних організацій через хронічні борги з бюджету і втрату надії отримати оплату за виконані роботи просто покинули будівельні майданчики на найважливіших соціально-культурних об’єктах.

Незважаючи на наближення опалювального сезону, область була практично не готова до зими. Рівень оплати за спожиті енергоносії в Закарпатті був одним з найнижчих у державі: за спожитий газ — на рівні 60%, за тепло — 73%, за електроенергію — 74%. І це не рахуючи величезних боргів за минулі роки, які продовжували накопичуватися і погашенням яких практично ніхто не займався. І в те, що області дадуть ліміти на газ на опалювальний сезон 2002—2003 років майже ніхто не вірив… Надзвичайно критичним був також загальний фінансовий стан Закарпаття. Протягом 9 місяців 2002 р. недоїмка до бюджетів усіх рівнів зросла на 27,3%! Недовиконання дохідної частини місцевих бюджетів складало 12,6 млн. грн. До річного плану область недоотримала 18,8 млн. грн., або 94%, на програму комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса, понад 8 млн. грн., або 86%, державних централізованих капвкладень, понад 18,7 млн. грн., або 53%, на надання пільг та субсидій населенню на оплату енергоносіїв і комунальних послуг, а також понад 10 млн. грн. на виплату допомоги сім’ям з дітьми. Дамокловим мечем висів також понад 50-мільйонний кредитний борг перед Ощадбанком України, який область отримала у 1998 р. для відбудови і придбання житла потерпілим від паводку і який попередні керівники області навіть не брались погашати. Іншими словами, область була в боргах, як у шовках. Тому про благополучну ситуацію у соціальній сфері також вести мову не доводилось. Судіть самі. Ріст безробіття порівняно з 2001 р. склав 1,8%. Заборгованість із заробітної плати становила на початок жовтня 2002 р. 13,8 млн. грн. і навіть існувала реальна загроза невиплати заробітної плати працівникам бюджетних установ за листопад-грудень 2002 р.

Саме в такій ситуації прийшла до керівництва областю управ­лінська команда І.М.Різака. Яких результатів вдалося їй досягти за два роки — говорять конкретні цифри, факти і порівняння, про які йтиметься далі.

 

I. Розвиток економіки області

 

В економічній сфері за 2002-2004 роки головні зусилля керівництва облдержадміністрації були зосереджені на подоланні кризових явищ, забезпеченні системного зростання виробництва продукції у базових галузях, створенні нових високотехнічних виробництв, залученні внутрішніх та іноземних інвестицій, фінансовому, оздоровленні підприємств, розширенні внутрішнього ринку, здійсненні заходів з «детінізації» економічних процесів.

 

Промисловість

Середньомісячні обсяги промислового виробництва в області порівняно з 2002 роком зросли з 77,8 до 151 млн. грн., або майже у 2 рази. За темпами виробництва промислової продукції протягом 2003—2004 років Закарпаття посідало перше-третє місця серед регіонів України. (будматеріалів, скловиробів) — 42,1%, у добувної галузі — 54,0%

Уперше за ос­танні роки розпочався ріст чисельності працюючих у галузях промисловості.

 

Сільське господарство

Малоземельне Закарпаття за темпами росту валового виробництва сільськогосподарської продукції займає перше місце серед регіонів України. У 2004 році врожайність зернових колоскових, озимої пшениці та ячменю була однією з найвищих по державі, а за обсягом валового збору зернових область вийшла на рівень 1990 року.

За динамікою росту поголів’я великої рогатої худоби, корів, свиней в 2004 році Закарпаття займала перше місце, овець і кіз – друге серед регіонів України. Надходження до бюджетів усіх рівнів від діяльності підприємств АПК зросли за два роки у 4.3 рази.

Середня заробітна плата штатних працівників галузі зросла в 2,7 рази. Повністю ліквідовано борги із виплати заробітної плати в сільському господарстві, які на 1 жовтня 2002 року складали понад 1 млн. грн.

Чистий прибуток підприємств харчової галузі за 8 місяців 2004 року склав 8,3 млн. грн. (у 2,4 рази більше, ніж у 2002 році).

 

Розвиток сфери торгівлі та послуг

 

За 2003 рік у торгівлі отримано позитивний фінансовий результат — понад 19 млн. грн. прибутків, що в 11 разів більше, ніж за 2002-ий рік. У 2003 році за динамікою розміру товарообігу підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства область посіла 4 місце в Україні.

Оптовий товарообіг в області зріс вдвічі, причому продаж споживчих товарів збільшився у 2,6 разів. Сфера послуг два роки поспіль працювала з прибутковим фінансовим результатом.

 

Енергетика, транспорт і зв’язок

 

За 2002-2004 роки побудовано 73,6 км нових ліній електропередач, проведено капремонт 865 м електромереж і 544 силових трансформаторів, замінено понад 4 тис. опор. Відновлено роботи зі спорудження високовольтної лінії «Мукачево—Хуст» та підстанції в м. Хуст. В Ужгороді споруджено новий залізничний вокзал, кошторисна вартість якого склала 137 млн. грн. Розпочалася реконструкція міжнародного залізничного вокзалу у місті Чоп.

Позитивні зрушення в роботі пасажирського автотран­спорту дозволили збільшити кіль­кість маршрутів на 61 (2002 р. — 377, 2004 р. — 438). На міських, приміських та міжміських внутрішньообласних маршрутах загального користування щоденно працювало 950 автобусів, що на 127 одиниць більше в по­рівнянні з 2002 р., з них 470 (34,5%) автобусів до 5 років експлуатації. За 2003—2004 р. регулярне автобусне сполучення відкрите до 60 сільських населених пунктів.

Реанімовано авіаційний транспорт в області. Капітально відремонтовано аеровокзал. Тільки у 2003 році авіатранспортом перевезено пасажирів у 20.5 рази більше, ніж у 2002-ому р. а в 2004-ому – ще вдвічі.

У 2003 р. обсяг інвестицій в телефонізацію області склав 30,1 млн. грн.. Введено в експлуатацію телефонних стан­цій на 14,7 тис. номерів, що відповідно в 3,4 та 2,1 рази більше, ніж у 2002 році. Відновлено роботу 2165 тривалий час непрацюючих радіоточок. Тільки протягом 8 місяців 2004 р. встановлено 8073 телефони, з них населенню — 6869, що вдвічі більше відповідного періоду 2003-го року.

 Станом на 1 січня 2004 р.. на черзі встановлення телефонів перебували понад 1900 пільговиків, з них за 8 місяців 1308 осіб отримали телефони. Протягом 2004 р. у всіх районах області практично завершено телефонізацію ФАПів і шкіл. Виняток склав тільки Великоберезнянський район, де через технічні причини, роботи проведено тільки частково.

 

          Капітальні інвестиції та будівництво

 

За рахунок усіх джерел фінансування протягом 2003 року в області освоєно інвестицій в основний капітал на суму 1 млрд. 21,2 млн. грн., або в 1,7 рази більше, ніж за 2002 рік (592,2 млн. грн.) та у 2,8 рази більше середньорічних показників за останні 5 років! За темпами зростання інвестицій в основний капітал у 2003 році Закарпаття посіло перше місце серед регіонів України. За технологічною структурою майже 60% загального обсягу інвестицій в основний капітал склали витрати на будівельні і монтажні роботи. Майже половина усіх інвестицій в основний капітал освоєно підприємствами державної та комунальної власності.

Обсяг інвестицій в основний капітал у розрахунку на одну особу склав у 2003 році 816 грн., що в 1,7 рази більше, ніж у 2002 році. За 2003 рік введено в дію 7 закладів освіти (2 загальноосвітні школи на 400 учнівських місць в селах Нанково та Копашнево Хустського району та 5 дошкільних закладів на 245 місць у селах Сасово, Чорнотисів, Бобове та Оклі Виноградівського району) та 2 заклади охорони здоров’я (пологове відділення на 22 ліжка в м.Іршаві, амбулаторія на 25 відвідувань в зміну в с.Майдан Міжгірського району). Крім цього, здано в експлуатацію перші черги обласного кардіоцентру в м.Ужгороді, хірургічного корпусу обласної дитячої лікарні в Мукачеві, котельні в м.Рахів, шляхопроводу по вул.Берегівській в Мукачеві.

Протягом 8 місяців 2004 року забезпечено введення в дію 4 загальноосвітніх шкіл на 1016 учнівських місць (в с.Тросник Виноградівського району на 220 учн. місць, с.Бронька Іршавського району — 200 учн. місць, с.Луг Рахівського району — 264 учн. місць, м.Свалява — 332 учн. місця).

Закарпатській області у 2004 році виділено субвенцій з Державного бюджету на виконання інвестиційних проектів та здійснення заходів із запобігання аваріям та техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві понад 83,3 млн. грн., що в 13 разів більше, ніж було профінансовано у 2003 році. Протягом 2003 року на будівництво житла в Закарпатті було спрямовано 110,5 млн. грн., що на третину більше, ніж у 2002 році, та збудовано 165,3 тис. кв. м загальної площі житлових будинків, що складає 122,3% до рівня 2002 року. За перше півріччя 2004 року введено в експлуатацію житла забудовниками всіх форм власності 79,1 тис. кв. м, що в 1,9 рази більше відповідного періоду минулого року.

За 2002—2004 роки в області на будівництво житла для окремих категорій громадян, в першу чергу для військовослужбовців, звільнених у запас та учасників воєнних конфліктів, було виділено і профінансовано з Державного бюджету коштів та побудовано (придбано) квартир: у 2003-ому 27 ; за 8 місяців 2004 року — 28 (в тому числі, 11 квартир для учасників бо­йових дій в Афганістані та воєнних конфліктів у зарубіжних країнах, 10 — для звільнених військовослужбов­ців).

Для реалізації програми молодіжного житлового будівництва було залучено у 2003 році 1,71 млн. грн. та введено в експлуатацію 2,47 тис. кв. м житла. За 6 місяців 2004 року за рахунок коштів Державного бюджету на кредитування молодіжного житлового будівництва профінансовано 723 тис. грн.

По державному пільговому кредитуванню індивідуальних сільських забудовників за програмою «Власний дім» у 2002 році введено 1700,0 кв. м житла, освоєно 420,0 тис. грн., у 2003 році відповідно введено 5300,0 кв. м житла, освоєно 1,2 млн. грн., а за перше півріччя 2004 року введено в експлуатацію 1813,0 кв. м житла, профінансовано 690 тис. грн. Всього здано в експлуатацію 63 будинки загальною площею 11861,0 кв. м, куплено 2 будинки, кредитується будівництво 47 будинків.

 

Газифікація населених пунктів

і будівництво доріг

 

2003 рік став у Закарпатті стартовим роком прискореної газифікації населених пунктів краю. Цього року по будівництву газових мереж було виконано робіт на суму 24,2 млн. грн. Обсяги фінансування програми газифікації за рахунок коштів бюджетів всіх рівнів у 2003 році збільшилося порівняно з 2002 роком у 2,7 рази, а з 2000 роком — у 12 разів. Усе це дало можливість побудувати у 2003 році 396,5 км газових мереж та газифікувати понад 10 тисяч будинків і квартир у 12 районах області.

А в 2004 році — Році газифікації населених пунктів краю — природний газ надійшов у 53 закарпатські села (загалом же за два роки газифіковано 75 населених пунктів!). Голубе паливо з’явилося в 9 тисячах 800 житлових будинках. На роботах з газифікації у 2004 році освоєно 31 мільйон гривень. Замість запланованих 2,5 мільйона гривень на ці цілі з обласного бюджету надійшло 5,5 мільйона.

Кардинальні позитивні зміни відбулися в сфері будівництва і ремонту автодоріг, які завжди були найслабшою і найпроблемнішою ланкою інфраструктурного господарства краю.

У 2003 році показники фінансування дорожнього господарства Закарпаття і відповідно обсяги виконання робіт склали 51,4 млн. грн., що в 1,8 рази більше, ніж у 2002 році. Виконання плану дорожніх робіт в області за 9 місяців 2004 року становило 57,4 млн. грн., що на 11,7% перевищувало рівень 2003 року.

Реалізовано проект капітального ремонту (відрізок 144 км) ділянки автодороги «Київ-Чоп».

Загалом протягом 2003—2004 років на розвиток та утримання мережі доріг Закарпатської області з усіх джерел фінансування було освоєно понад 300 млн. грн., що для області є безпрецедентним і наймасштабнішим інвестуванням у дорожню інфраструктуру за всі роки державної незалежності України.

 

Відновлювальні і протипаводкові роботи

 

У 2003 році завершено виконання головного завдання, а саме відбудови зруйнованого та ремонт пошкодженого житла. Як і пе­редбачалось, введено в експлуатацію або повністю профінансовано 1361 та відремонтовано 8954 будинки, придбано 444 будинки і квартири, виплачена компенсація 135 сім’ям. Витрати на зазначені цілі склали понад 6,5 млн. грн.

За вказаний період в обсягах, адекватних бюджетному фінансуванню, виконані заходи, визначені Програмою відселення громадян Закарпатської області з будинків, які знаходяться в зонах активних зсувних про­цесів у 8 районах області. Відселено мешканців з 550 будинків і 29 відремонтовано.

Впродовж 2003-2004 років здійснено відбудову 41 моста, 21 берегоукріплення, 3 шкіл, 3 дитячих садків, міської котельні в м.Рахові, водогону, каналізаційного колектору та КНС у Мукачеві і Міжгір’ї, а також автодоріг.

За два роки введено в експлуатацію майже 27 км захисних дамб, 12,5 км берегоукріплень, розчищено 3,4 км русел річок. Виконання цих робіт дозволило покращити надійність протипаводкового захисту в 41 населеному пункті області від дії паводкових вод річок Тиса, Тересва, Теребля, Боржава, Латориця.

 

Іноземні інвестиції

та зовнішньоекономічна діяльність

 

Залучення прямих іноземних інвестицій є базовим показником, за яким оцінюється інвестиційний клімат у кожному регіоні. Якщо з 1994 по 2002 роки економіка області отримувала в середньому по 17 млн. дол. США, то у році 2003 було залучено 52,8 млн. дол. США, а за перше півріччя 2004 року — 20,3 млн. дол. США. Всього за період з вересня 2002 по вересень 2004 років в економі­ку області залучено 87 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, що складає 44,6% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій (195 млн. дол. США), які наді­йшли в область за останні 10 років!

Підсумки залучення прямих іноземних інвестицій за 2003 рік забезпечили Закарпатській області третю позицію за показником прямих іноземних інвестицій на душу населення серед областей України. За рейтингом динамі­ки інвестиційної діяльності регіонів України, проведеним аналітичним центром Інституту Реформ, Закарпатська область посідала пер­ше місце.

Упродовж 2003-2004 років зареєстровано і розпочато реалізацію 23 нових інвестиційних проектів на умовах ТПР та 23 інвестиційних проектів у СЕЗ «Закарпаття», реально залучено 80 млн. дол. США іноземних інвестицій.

За період з вересня 2002 року по вересень 2004 року збудовано три нові заводи: ТОВ «Ядзакі-Україна» (вартість проекту 31,7 млн. дол. США), ТОВ «Гроклін-Карпати» (7 млн. дол. США), ТОВ «Термінал-Карпати» (5 млн. дол. США). Розпочато будівництво п’яти нових заводів: інвестиційний проект «Автоград» на 200 млн. дол. США, 2 тис. робочих місць; завод «Флекс­тронікс» на 22 млн. дол. США, 2,2 тис. робочих місць; друга черга заводу «Гроклін-Карпати» на 7 млн. дол. США, 450 робочих місць; завод ТОВ «ПБМ», проект вартістю 300 тис. євро, 60 робочих місць; ТОВ «Комлайт», проект вартістю 300 тис. євро.

За 2003 рік зовнішньоторговельний оборот області збільшився у порівнянні з 2002 роком більш ніж у 1,5 рази при середньорічних темпах за останні 4 роки на рівні 13%. Обсяги експортних та імпортних операцій зросли майже в 1,5 рази. Кількість країн-партнерів області по зовнішньоекономічних зв’язках зросла за цей час з 79 до 90.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ Використання природно-ресурсного і рекреаційного потенціалу області

 

Використання корисних копалин

і мінеральних вод

 

У 2002 році була розроблена обласна Програма раціонального використання і охорони надр, яка містить оцінку, стратегічні завдання та пріоритети розвитку регіону у видобувній галузі.

За підсумками 2003 року ріст обсягів виробництва добувної галузі склав 42%. Наростили обсяги 17 з 18 підприємств галузі. За 2003 рік обсяги видобутку природного газу із закарпатських родовищ зросли на 36,7%, нерудних матеріалів — на 20%, кухонної солі — на 13,9%, виготовлення облицювальних виробів з природного каменю — на 85,3%.

За 8 місяців 2004 року в області видобуто: 9,3 млн. куб. м природного газу, що на 1,4 млн. куб. м, або 15%, більше відповідного періоду 2003 року та в 2,1 рази більше, ніж за 8 місяців 2002 року; 118,9 тис. тонн солі, що на 41,2 тис. тонн, або 34,6%, більше відповідного періоду 2003 року; 1028,7 тис. куб. м щебеню та каменю дробленого, що на 326,9 тис. куб. м, або 31,8%, більше відповідного періоду 2003 року та в 1,5 рази більше, ніж за 8 місяців 2002 року; 7,7 тис. тонн каоліну, що на 2,8 тис. тонн, або 36,4%, більше відповідного періоду 2003 року.

Щорічно зростали обсяги виробництва мінеральної води (2001 р. — 5611 тис. дал, 2002 р. — 5978 тис. дал, 2003р. — 6492 тис. дал). Виробництво мінеральної води в області на душу населення складало в 2004 році 52 літри, в той час, коли по Україні цей показник становив 15 літрів.

 

Використання лісових ресурсів

і лісове господарство

 

 

В цей період обласна влада не дала жодного дозволу на вивіз круглого лісу. Цей крок був серйозним ударом по корупції в галузі.

 

Аналіз основних показників фінансово-виробничої діяльності державних лісогосподарських підприємств Закарпатської області за період з вересня 2002 по вересень 2004 рр.

 

Запровадження в області згаданої організації розподілу лісосічного фонду дало змогу протягом 2003—2004 років забезпечити:

  • суттєве зменшення кількості лісозаготівельників до кількості по­стійних лісокористувачів;
  • приріст обсягів виробництва і реалізації лісопродукції на 196,3%;
  • збільшення власних видатків на ведення лісового господарства на 164% та створення умов з концентрації коштів та матеріальних ресурсів для покращення фінансового і техніко-технологічного забезпечення ведення лісового господарства;
  • збільшення сплати платежів і податків до бюджету та цільових фондів від реалізації деревини на 202,2%;
  • підвищення заробітної плати працівників лісового господарства на 175,8%;
  • можливість формування ринку лісоматеріалів;

 

Екологічна політика

 

На реалізацію найважливіших природоохоронних заходів щодо запобігання, зменшення та усунення забруднень навколишньо­го природного середовища в області за 2003-2004 роки з фондів ОНПС використано близько 7,2 млн. грн., з яких 3,2 млн. грн. — кошти Державного фонду і майже 4 млн. грн. — місцевих фондів (обласного, міських, селищних та сільських).

Вживались рішучі заходи по боротьбі з порушеннями та зловживаннями у сфері лісокористування. Протягом 2003 р. перевірено 25 лісогосподарських під­приємств. Виявлено порушення природоохоронного законодавства на суму 3,1 млн. грн., з них розмір майнових стягнень склав 724,5 тис. грн. За 9 місяців 2004 р. екологічними службами виявлено порушень природоохоронного законодавства у лісах на загальну суму 453,7 тис. грн., в т.ч. майнових стягнень за порушення правил на лісозаготівлях на суму 211,7 тис. грн., що відповідно у 6,8 та 3,4 рази менше, ніж у 2003 р. За цей період внаслідок вжитих заходів значно скоротилась кількість самовільних рубок. Всього за 9 місяців 2004 р. виявлено самовільних рубок 872,7 кбм (що у 12 разів менше проти 2003 року), в т.ч. на лісосіках 383,9 кбм (у 13,6 рази менше проти 2003 року) на суму майнових стягнень 55,1 тис. грн. (що у 12 разів менше проти 2003 р.).

 

 

Розвиток туризму і рекреації

 

  • Кількість обслуговуваних туристів у 2004 році становила 182 тис. осіб і збільшилася порівняно з 2003 роком — на 35%, а порівняно з 2002 роком — на 61%;
  • Обсяг наданих туристичних послуг у 2004 році становив 60 млн. грн. і збільшився у порів­нянні з 2003 роком на 24%, а в порівнянні з 2002 роком — на 73%;
  • Сума одержаного балансового прибутку у 2004 році становила 2,5 млн. грн. і зросла у по­рівнянні з 2003 роком на 29%, а в порівнянні з 2002 роком — на 58%;
  • Відрахування до бюджетів всіх рівнів у 2004 році складаюли 9,5 млн. грн. і зросли у порів­нянні з 2003 роком на 34%, а в порівнянні з 2002 роком — на 72%;
  • Сума коштів, направлених на модернізацію (реконструкцію) матеріально-технічної бази закладів становила у 2004 році 10,0 млн. грн. і зросла у порівнянні з 2003 роком у 2 рази.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ Фінанси і бюджет

 

Фінансові результати діяльності економіки

 

За 2002-2004-ий роки прибутковість економіки області постійно зростала. Якщо за підсумками 8 місяців 2002 року фінансовий результат економіки області склав 2,2 млн. грн. збитків, то вже за 2003 рік отримано 87,9 млн. грн. прибутків. За січень-серпень 2004 року фінансовий результат економіки Закарпаття склав 97,3 млн. прибутків, що на 30 млн. грн. більше, ніж за цей же період 2003 року.

Зменшувася кількість збиткових підприємств. Якщо за 9 місяців 2002 року в області налічувалося 385, або 38,5% збиткових під­при­ємств, то за січень-серпень 2003 року їх кількість зменшилася до 207, або 20%, а за січень-серпень 2004 року — до 44 або 4,1%. За показником питомої ваги прибуткових підприємств Закарпаття, починаючи з 2003 року і до кінця 2004 року, посідало перше місце серед регіонів України. Сума допущених у цілому по економіці області збитків зменшилась із 55,2 млн. грн. за січень-серпень 2002 р. до 20,6 млн. грн. за 8 місяців 2004 року. Покращились фінансові результати дія­льності суб’єктів малого підприємництва. Якщо 2002 рік вони завершили зі збитками на суму 11,5 млн. грн., то за 2003 рік фінансовий результат малого підприємництва склав 23,3 млн. грн. прибутків.

В області вдалося покращити платіжну дисципліну. Скоротилисяся обсяги простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості. Порівняно із січнем-вереснем 2002 року питома вага простроченої кредиторської та дебіторської заборгованостей скоротилась відповідно із 18,3% до 12,8% та із 27,2% до 13,6% на 01.08.2004 року.

 

 

Ріст надходжень податків і зборів

 

Ще у жовтні 2002 року в області відбулися значні позитивні зрушення щодо росту обсягів сплачених до бюджетів усіх рівнів податків і зборів. Якщо за 2002 рік порівняно з 2001 роком податкові надходження зросли лише на 11,3%, то тільки за четвертий квартал 2002 року зростання їх до аналогічного періоду минулого року було удвічі більшим і становило 27,5%. Темпи приросту податкових надходжень у 2003 році становили 33,2%, а у 2004 році — 34%.

Сума податків до бюджетів усіх рівнів за два роки зросла вдвічі: з 500 млн до 1 млрд грн.!

 

 

Позитивні зміни в бюджетному

фінансуванні галузей

 

Ріст видатків по галузях збільшився за рахунок підвищення нормативів бюджетної забезпеченості. Так, по галузі «Охорона здоров’я» фінансовий норматив на 1 жителя зріс із 65,1 грн. у 2002 році до 94,0 грн. у 2004 році. Аналогічно по галузі «Культура» фінансовий норматив на 1 жителя зріс із 4,79 грн. у 2002 році до 12,45 грн. у 2004 ро­ці. Норматив бюджетної забезпеченості учнів загальноосвітніх шкіл у 2004 році становить 972,4 грн. проти 593,1 грн. у 2002 році, на 1 дитину у дитячих дошкільних закладах області у відповід­но становить 1575,5 грн. проти 915,2 грн. у 2002 році.

 

 

 

 

ІV. Розвиток гуманітарної сфери

 

Освіта

 

У 2003-2004 роках в області практично не було проблем з фінансуванням освітянській галузі. Крім стабільного фінансування навчальних закладів та виплати заробітної плати, щороку збільшувалися видатки на освіту з обласного бюджету. У 2003 році таке збільшення склало 28 %, а у 2004 році – 16%. І це без урахування додаткових дотацій, з яких значна частина спрямовувалась саме на освіту.

За цей період додатково відкрито 4 гімназії, 6 ліцеїв, 5 загальноосвітніх шкіл І-ІІ ступенів реорганізовано в ЗОШ І-ІІІ ст. Зменшено кількість учнів, які навчаються у другу зміну. Якщо у 2002 році їх було 12,2 тис., то в 2004 р. – 9,8 тис. На 2 тис. осіб збільшилася кількість учнів, охоплених групами продовженого дня.

Прискорено темпи шкільного будівництва. Чи не вперше за останні роки 1 вересня 2004 року було введено в дію 4 новозбудовані школи на 996 учнівських місць. Всьогопротягом двох років збудовано введено в експлуатацію 7 нових загальноосвітніх шкіл. Серйозна робота проводилася для поліпшення матеріально-технічної бази шкіл. Протягом 2003 року у 46 навчальних закладах змонтовано нові котельні, на 54 загальноосвітніх школах встановлено шатрові дахи. У 2004 році здійснено капітальний ремонт (заміна і ремонт дахів, сантехніки і т.д.) 86 навчальних закладів. З обласного бюджету на це виділено 5,1 млн. грн. Проведено капітальний ремонт 18 котелень шкільних і дошкільних закладів. За рахунок обласного бюджету для навчальних закладів придбано шкільних меблів на суму 312 тис. грн. Протягом 2004 року в 4 рази зменшено кількість нетелефонізованих шкіл. З 2004 року шкільні заклади отримали 209 назв навчальної літератури загальним тиражем близько 330 тис. примірників.

У лютому 2004 року Закарпаття одним з перших регіонів України виконало програму комп’ютеризації загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ст. За рахунок бюджетів усіх рівнів придбано 150 комп’ютерних класів, що дало можливість завершити комп’ютеризацію всіх закарпатських шкіл І-ІІІ ст., а також усіх шкіл-інтернатів. При цьому, дві третини з цих комп’ютерних класів було придбано за рахунок обласного і місцевих бюджетів

У сфері дошкільної освіти розширено мережу і дошкільних навчальних закладів. Відновлено роботу 31 групи у дошкільних навчальних закладах. Кількість дітей у цих закладах за 2003-2004 роки зросла на 3,2 тис. і становила 24,3 тис. чол., відсоток охоплення дітей дошкільним вихованням зріс з 28,7 до 30,1%. Протягом 2002-2004 років реорганізовано 13 професійних училищ у професійні та професійно спрямовані ліцеї, створено Воловецький професійний ліцей. На базі Ужгородського професійного училища №20 створено вище професійне училище торгівлі та технологій харчування.

Позитивні зміни відбулися також в галузі вищої освіти. Протягом 2002—2004 років продовжувався процес розвитку й удосконалення мережі вищих навчальних закладів області. Рішенням обласної ради від 22.04.03р. № 186 Мукачівський гуманітарно-педагогічний коледж реорганізовано у Мукачівський гуманітарно-педагогічний інститут, в структуру якого входить педагогічне училище. У червні 2003 року згідно з рішенням уряду на базі Ужгородського коледжу мистецтв ім.А.Ерделі створено Закарпатський художній інститут.

Завдяки удосконаленню мережі базових вузів області у 2003/2004 навчальному році у Закарпатті налічувалося понад 27 тис. студентів (на 17,2 % більше у порівнянні з 2001/2002 навчальним роком), з яких понад 25 тис., або 92,6%, навчалися у державних навчальних закладах. Показник кількості студентів на 10 тис. населення області складав на кінець 2004 року 215 осіб проти 125 осіб у 2001/2002 навчальному році.

На базі Ужгородського інституту інформатики, економіки і права створено Закарпатський державний університет.

У 2004 році понад 50% юнаків та дівчат здобували вищу освіту за державним замовленням, а кожен другий студент – виходець із сільської місцевості.

 

Охорона здоров’я

 

Підвищилась середня заробітна плата працівників галузі охорони здоров’я в еквіваленті повної зайнятості, а саме: у 2002 році вона складала 203,7 грн., у 2003 — 276,6 грн., у 2004 — 316,6 грн.

Якщо в 2002 році було придбано обладнання на суму 3,8 млн. грн. і проведено капітальних ремонтів на суму 4,2 млн. грн., то в 2003 році відповідно на суму 7,5 млн. грн. та 6,4 млн. грн., що на 73,1% більше показників 2002 року. За 9 місяців поточного року придбано обладнання на суму 11,2 млн. грн., проведено капітальних ремонтів на суму 4,3 млн. грн. Збільшено видатки на 2004 рік за рахунок коштів Державного бюджету на виконання заходів державних цільових програм та централізовані закупівлі високовартісного обладнання на 79,4% у порівнянні з попереднім роком.

Протягом 2004 року медичними закладами області придбано 22 автомобілі високої прохідності.

У 2003 році розпочато, а у 2004 році завершено будівництво пускового комплексу обласного кардіологічного диспансеру, хірургічного корпусу обласної дитячої лікарні, реконструйовано обласний Центр профілактики та боротьби зі СНІДом і дитяче відділення обласної психіатричної лікарні у с.Чікош. На базі Ужгородської ЦМКЛ у 2004 році відкрито обласну інфекційну лікарню, створено госпіталь для ветеранів та інвалідів Великої Вітчизняної війни, на базі Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги відкритий учбово-тренувальний центр невідкладної медичної допомоги на догоспітальному етапі в екстремальних умовах для навчання парамедиків.

Розпочато будівництво хірургічного корпусу обласної клінічної лікарні.

 

Культура

 

Якщо протягом 20002002 років відбулося скорочення 22 сільських закладів культури (12 бібліотек і 10 клубів), то у 20032004 роках, навпаки, було відкрито 5 нових клубних установ.

Театрально-концертними установами області за 2002-2004 роки показано 3132 вистави і концертні програми, які відвідали 315 тис. глядачів. За 20022004 роки кількість вистав і концертів збільшилась на 703, а відвідуваність зросла на 10 тис. глядачів.

У порівнянні з 20002002 роками зріс попит на початкову мистецьку освіту. Зокрема, в школах естетичного виховання області кількість учнів збільшилася на 487 осіб.

У 20022003 рр. проведено атестацію самодіяльних художніх колективів з метою підтвердження   їх звань.     Атестовано 126 аматорських колективів, 107 підтвердили звання “народний” та 19 “зразковий”. У 2004 році присвоєно звання “народний” і “зразковий” 4 колективам. З 2003 року обласним центром народної творчості видається щоквартальний часопис “Культурологічні джерела”, в якому висвітлюється розмаїття культурного життя області.

За період з вересня 2002 по вересень 2004 року додатково з обласного бюджету на утримання обласних установ культури виділено понад 6,6 млн. грн. Наприкінці 2002 року на оплату повної ставки переведено 1370 працівників культури 11 районів області, які до цього часу через дефіцит коштів роками отримували по 0,75; 0,5 і 0,25% посадового окладу. На початку 2003 року ліквідовано заборгованість із заробітної плати в установах культури і мистецтва. Обсяги наданих установами культури та мистецтва області послуг зросли за два роки на 36%.

Протягом четвертого кварталу 2002 року та за 20032004 роки проведено 315 капітальних та поточних ремонтів, 26 закладів культури виведено із стану аварійності, відремонтовано 28 котелень, 36 закладів культури переведено на автономну систему опалення.

Завершено капітальний ремонт опалювальної системи облмуздрамтеатру, опалювальної системи та фасаду обласної універсальної наукової бібліотеки, капітальний ремонт приміщень та облаштування території музею народної архітектури та побуту, ремонт покрівлі в училищі культури. Велися ремонтні роботи в Художньому музеї та філармонії, відремонтовано приміщення обласної організації Національної спілки письменників України і Національної спілки художників України. З різних джерел фінансування на ремонти названих установ за період з вересня 2002 року по вересень 2004 року виділено близько 4 млн. грн. Для порівняння, за весь період з 1990 по вересень 2002 років на ці цілі було виділено лише 800 тис. грн.

У 2004 році значну увагу звернуто на зміцнення матеріальної бази закладів культури м.Мукачева. Проведено капітальні ремонти приміщень обласного російського драмтеатру, художньої школи, міської бібліотеки, ведуться ремонтні роботи Мукачівського краєзнавчого музею-замку “Паланок”. Придбано автобус “Богдан” для Мукачівського російського драмтеатру.

Протягом 2003 року було закуплено костюми та музичні інструменти для заслуженого Закарпатського народного хору, камерного хору “Кантус”, камерного оркестру обласної філармонії, музичного училища імені Дезидерія Задора. Надавалась матеріальна підтримка творчим спілкам, художнім колективам національно-культурних товариств, молодим талантам і кращим художнім колективам області для поїздок закордон та участі у фестивалях, які проходили в інших регіонах України.

Справжній перелом відбувся у сфері книговидання. Якщо за 20002001 роки було видано лише 16 назв книг, то за сприяння обласної державної адміністрації у четвертому кварталі 2002 року та за 2003 рік видано 54 назви нових книг закарпатських авторів на суму понад 530 тисяч гривень, а в 2004 році видано 11 назв книг та каталогів на суму 65 тис. грн.

 

Фізична культура і спорт

 

За 2002-2004 роки прийнято 18 розпоряджень голови облдержадміністрації та 8 рішень сесії обласної ради, що стосуються важливих напрямків роботи галузі фізичної культури та спорту. Розроблено і затверджено 4 нові регіональні програми: Цільову комплексну програму розвитку футболу в області на 2003—2008 роки, програму розвитку матеріальної бази фізичної культури і спорту області на 2004—2007 роки; програму розвитку пріоритетних видів спорту на 2004—2008 роки; програму „Кадри спортивної галузі” на 2004—2008 роки.

Збільшилось на 18 одиниць кількість загальноосвітніх навчальних закладів, де введено третій урок з фізкультури з елементами футболу. Збільшилась до 8,6% кількість осіб, які займаються всіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи. Це найвищий показник серед всіх областей України. Покращились показники з підготовки спортсменів до збірних команд України. Область нагороджена Кубками Держкомспорту України за 2 місце в роботі з вищої спортивної майстерності із зимових олімпійських видів спорту та за 2 місце у загальнокомандному заліку серед збірних команд областей у ІІІ зимових спортивних іграх молоді. Область гідно була представлена на Всеукраїнських та міжнародних змаганнях найвищого рівня. Учасниками Олімпійських ігор за цей період були велосипедист В.Дума, фрістайлісти С.Кравчук і Е.Аблаєв, участь у Параолімпійських іграх брали О.Сухан і Р.Герій. Стабільну гру кілька років поспіль демонструває гандбольна жіноча команда клубу „Закарпаття” на чемпіонаті України і в престижному європейському турнірі „Кубок міст”. Головна футбольна команда краю ФК „Закарпаття” виборола малі золоті медалі футбольного чемпіонату і зараз виступає у вищій лізі чемпіонату України.

Якщо за 2002 рік 21 спортсмен області став майстром спорту, то за 2003 рік звання майстра спорту України присвоєно 28 спортсменам, а за 9 місяців 2004 року — 30 (у т.ч., 16 гравцям ФК ОСК „Закарпаття”). Завдяки зусиллям голови облдержадміністрації, лише за 2004 рік поліпшено житлово-побутові умови членів олімпійських команд С.Кравчука, Е.Аблаєва, В.Думи, Р.Герія.

За два роки керівництвом облдержадміністрації значна увага приділялася розвитку дитячого спорту. В області створено 4 нові дитячо-юнацькі спортивні школи. З 1 вересня 2004 року відкрито в Ужгороді футбольний ліцей, який завершує побудову піраміди розвитку футболу від дитячих команд до команди майстрів вищої ліги.

Позитивні зміни відбулися і в сфері любительського футболу. На відміну від минулих років, коли в чемпіонаті області брали участь команди з 10-12 міст і районів, в чемпіонаті області 2004 року представлені команди усіх міст і районів краю, а їх загальна кількість збільшилась з 152 до 189, тобто на 24%. Вдвічі збільшилась кількість спеціалізованих класів в загальноосвітніх школах (2002 — 5, 2004 — 10).

Європейського вигляду набувала головна спортивна споруда краю – ужгородський стадіон „Авангард”. Проведено реконструкцію західної і східної трибун, встановлено пластикові сидіння, відремонтовано електронне табло. Зроблено підігрів футбольного поля, тривали роботи з ремонту освітлення, обладнання радіо-інформаторських приміщень, благоустрою території.

Загалом, на розвиток галузі фізичної культури і спорту з обласного бюджету за два роки було виділено 4,2 млн. грн., що на 35,5% більше, ніж за 2001—2002 роки.

 

 

 

 

 

Сім’я і молодь

 

Одним з основних напрямків роботи облдержадміністрації стосовно сім’ї є сприяння розвитку нових форм сімейного виховання – створення дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей. В області діє 10 ( у 2002 р – 8) дитячих будинків сімейного типу (у містах Берегово, Мукачево і Хуст, Берегівському Виноградівському, Великоберезнянському районах) та 2 будинки прийомні сім’ї, в яких виховується відповідно 66 і 7 дітей.

Протягом літнього оздоровчого періоду 2004 року оздоровлено 107798 дітей, що склало 56,8 % від загальної кількості дітей шкільного віку і в 4 рази більше, ніж за 2002 рік. Для порівняння: у 2003 році оздоровлено 66221 дитину, що складало 33,3 % від загальної кількості дітей шкільного віку, у 2002 році – лише 26885 дітей. Розширено мережу дитячих оздоровчих закладів: у 2004 році функціонувало 562 дитячі оздоровчі заклади, у 2003 році – 408 таборів, у 2002 році – лише 162. На оздоровлення використано коштів з місцевих бюджетів: у 2004 році — 3,15 млн. грн., у 2003 році – 3 млн. грн., у 2002 році – 1,1 млн. грн. Крім того, на оздоровлення дітей у 2004 році залучено спонсорських коштів від підприємств і організацій на суму 4,9 млн. грн., що в 5,5 раз більше, ніж у 2002 році.

Якщо у 2002 році на обліку у центрах зайнятості перебувало 28 тис. молодих людей, то у 2003 році – 23 тис., а станом на вересень 2004 року відповідно 17,4 тис. осіб. Зросли показники працевлаштування незайнятої молоді. Якщо за весь 2002 рік вдалося працевлаштувати 6,6 тис. молодих людей, то лише за 8 місяців 2004 р. понад 7 тис. осіб.

У порівнянні з 1998 роком фінансове забезпечення молодіжного житлового кредитування збільшилось майже в 5 разів. Тільки у 2004 році в області здано в експлуатацію 25-квартирний будинок в Ужгороді, 25-квартирний будинок у м.Свалява і 1 будинок індивідуальної забудови в Мукачівському районі.

Поліпшилась ситуація у сфері оздоровлення молоді. У 2004 році вперше в області реалізовано програму оздоровлення студентів та учнівської молоді.

 

Міжнаціональні відносини

 

За період 20022004 років органами виконавчої влади області спільно з представниками національно-культурних товариств зроблено чимало в інтересах забезпечення прав національних меншин, вирішення питань, які турбують сьогодні.

Протягом 20032004 років вдалося вирішити чимало проблем, які тривалий час не вирішувалися, але декларувалися у протоколах міжурядових українсько-угорської та українсько-словацької комісій з питань забезпечення прав національних меншин. Зокрема, сесією Ужгородської міської ради у травні 2004 р. прийнято рішення про створення у місті угорськомовної гімназії, урочисте відкриття якої відбулося 1 вересня 2004 року. В Ужгороді заснована ЗОШ І-ІІІ ст. № 21 із словацькою та українською мовами навчання і поглибленим вивченням іноземних мов, а у червні 2004 року в оперативне управління названій школі передано окремий двоповерховий корпус ЗОШ № І-ІІІ ступеня №20.У 2003 році у селищі Солотвино Тячівського району створено ліцей з румунською мовою навчання,а у селищі Ясіня Рахівського району, с.Свобода Берегівського району та місті Сваляві додатково відкрито класи з угорською мовою навчання.У 2004 році на базі Закарпатської філії Київського славістичного університету відкрито 2 нові факультети: угорська та англійська мова і література; чеська та англійська мова і література. Крім цього, з 2003 року всі студенти очного і заочного відділень філії вивчають польську, словацьку та болгарські мови.

Вирішено питання щодостворення на базі Ужгородського національного університету кафедри історії Угорщини. Крім цього,університету виділено 10 додаткових місць на історичний факультет для випускників угорськомовних шкіл з наступним створенням на його базі кафедри історії Угорщини. Між управлінням освіти і науки облдержадміністрації та УжНУ укладена угода про цільове направлення випускників угорськомовних та румуномовних шкіл на інші чотири факультети: філологічний, математичний, фізичний та медичний. Вирішено питання щодо надання відстрочки від служби в армії студентам, які навчаються в навчальних закладах Угорщини незалежно від форм власності, до закінчення їх навчання.

У 2004 році надана додаткова фінансова допомога у сумі 16,3 тис. грн. на придбання навчальної, художньої, науково-популярної літератури для 4 загальноосвітніх шкіл з мовами національних меншин. Вирішилося питання щодозавершення реконструкції Берегівського угорського драматичного театру ім. Д.Ійеша. На реконструкцію Берегівського угорського драмтеатру у 2003 році виділено 420 тис. грн. , у 2004 — понад 500 тис. грн.

У 2002 році в області розроблена цільова комплексна програма “Ромське населення” на 20032006 роки, яка передбачає комплекс заходів, спрямованих на покращення соціально-економічного і культурно-освітнього становища ромського населення Закарпаття.

На базі Центру культур національних меншин Закарпаття, відкритого першим в Україні у 1999 році, саме з ініціативи голови облдержадміністрації у 2004 році   проведено понад 80 культурно-масових заходів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V. Розвиток соціальної сфери

 

Оплата праці і доходи населення

 

Протягом двох останніх років відбувався постійний ріст доходів жителів області. Зокрема, згідно з даними статистичних обстежень, номінальні доходи населення Закарпаття зросли з 607,5 тис. грн. за І квартал 2002 року до 896,0 тис. грн. за І квартал поточного року. Наявні доходи в розрахунку на одну особу зросли відповідно з 355,2 грн. до 533,6 грн., або на 33,4%. Середньомісячна заробітна плата штатного працівника, зайнятого в галузях економіки області, зросла з 312 грн. у вересні 2002 року до 516,6 грн. у серпні 2004 року, або 40,6%. Якщо у вересні 2002 року середньомісячна заробітна плата працівників області була на 15% нижчою від встановленого урядом прожиткового мінімуму, то, починаючи з червня 2003 року, рівень середньомісячної заробітної плати досяг прожиткового мінімуму, а на кінець 2003 року перевищив його на 16%.

У розрізі галузей економіки області у 2004 році середньомісячна заробітна плата порівняно з серпнем 2002 року зросла: у промисловості з 329,4 до 526 грн., або в 1,6 рази; у сільському господарстві – з 158,1 до 341,3 грн., або в 2,1 рази; у лісовому господарстві – з 175,3 до 443,1 грн., або в 2,5 рази; на будівництві – з 334,5 до 619,2 грн., або в 1,8 рази; в готельному і ресторанному бізнесі – з 200 до 438 грн., або в 2,2 рази; в оптовій та роздрібній торгівлі – з 294,5 до 433,7 грн., або на 32%, в галузі транспорту і зв’язку – з 571,6 до 790,8 грн., або на 27,7%. Що стосується працівників бюджетної сфери області, то протягом двох останніх років їх мінімальна заробітна плата тричі підвищувалась і зросла порівняно з першим півріччям 2002 року з 140 до 237 грн., або в 1,7 рази.

На 1 жовтня 2002 року заборгованість із виплати заробітної плати в економіці області складала 13,8 млн. грн., то на 1 жовтня 2004 року вона складає лише 306,8 тис. грн., тобто скоротилася у 45 раз! Динаміка погашення заборгованості мала наступний вигляд. За 4-й квартал 2002 року заборгованість зменшилась із 13,8 до 8,5 млн. грн., або на 5,3 млн. грн. За 2003 рік відповідно з 8,5 до 2,5 млн. грн., або в 3,4 рази. За 9 місяців 2004 року з 2,5 млн. грн. до 306,8 тис. грн., або у 8 разів.

 

Зайнятість населення

 

Проблема безробіття і зайнятості населення традиційно є однією з найболючіших соціальних проблем для Закарпаття, а тому над її розв’язанням протягом 20032004 років були сконцентровані головні зусилля органів виконавчої влади області. Так, якщо у 2002 році на обліку в службі зайнятості області перебувало 91,5 тис. громадян, то протягом 2003 року їх кількість зменшилась до 87,5 тис. осіб, а за 9 місяців 2004 року – до 72,3 тис. осіб.Таким чином, кількість громадян, що перебували на обліку в центрах зайнятості, зменшилась за два роки на 19,2 тис. осіб. За цей же період майже в 2,6 рази знизилися темпи та обсяги вивільнення працівників з підприємств і організацій. Також вдвічі знизилася чисельність працівників, які знаходились в адміністративних відпустках або працювали в режимі неповного робочого часу.

В області постійно зростала кількість вільних робочих місць. Якщо клієнтам служби зайнятості у вересні 2002 року пропонувалося 2,7 тис. вакансій, то у вересні 2003 року – 5,7 тис., а в вересні 2004 року вже 6,8 тис. Для прикладу, питома вага вакансій з мінімальною заробітною платою зменшилася з 35%  у вересні 2003 року до 12% – у вересні 2004 року, а число вакансій, які не заповнюються тривалий період  з 20 до 11,5%. Суттєво зменшилось навантаження на одне робоче місце. Якщо станом на 1 жовтня 2002 року на одне вільне робоче місце претендувало 15 незайнятих громадян, то станом на 1 жовтня 2003  9 осіб, а на таку саму дату 2004 року  лише 7 осіб.

Протягом 2003—2004 років вперше за роки державної незалежності України в Закарпатті не тільки зупинено ріст офіційного безробіття, але й досягнуто його зменшення з 5,5 до 4,1%, створено близько 36 000 робочих місць.

 

Соціальний захист населення

 

Різними видами допомог користується понад 114 тис. закарпатських сімей. Контингент одержувачів соціальних допомог щороку зростає. Це обумовлено тим, що прожитковий мінімум та рівень забезпечення прожиткового мінімуму, з якого визначається розмір допомог, щорічно змінюється в сторону збільшення. Удосконалюється і сам механізм їх призначення. Відповідно, щороку зростає і потреба в коштах на забезпечення їх виплати. Так, протягом 2002 року на виплату усіх видів соціальних допомог було спрямовано з Державного та обласного бюджету 40,6 млн. грн., у 2003 році – 58,4 грн., а за 9 місяців 2004 року уже використано 62,2 млн. грн.

Надзвичайно позитивним є той факт, що на початку 2003 року в області ліквідовано таке поняття як заборгованість із виплати соціальних допомог, зокрема сім’ям з дітьми, яка в останні роки уже набула хронічного характеру. На 1 січня 2003 року ця заборгованість сягнула 15 млн. грн.

Субсидії на житлово-комунальні послуги нараховано 39 тис. сімей на суму 13 млн. грн. Якщо у 2002 році середня субсидія на ці послуги складала 143,7 грн., у 2003 році – 150,3 грн., то у 2004 році вона становила 341 грн. і зросла порівняно з 2002 роком у 2,4 рази.

У 2003 році з обласного бюджету на реалізацію програм соціальної підтримки інвалідів виділено близько 8 млн. грн. Ще понад 520 тис. грн. виділено для надання грошової допомоги інвалідам і малозабезпеченим громадянам, яку протягом 2003 року отримали 4 тис. осіб. З місцевих бюджетів та за рахунок додатково залучених коштів на надання матеріальної допомоги громадянам спрямовано ще понад 5 млн. грн., яку отримали 93,8 тис. закарпатців. У 2003 році вдалося повністю ліквідувати заборгованість із виплати грошових компенсацій за невикористане санаторно-курортне лікування, пальне та транспортне обслуговування інвалідів.

З 9 місяців 2004 року за рахунок місцевих бюджетів, а також залучених додаткових коштів від підприємств, організацій та установ усіх форм власності, благодійних структур грошову, матеріальну та натуральну допомогу одержали понад 65 тис. інвалідів, ветеранів війни та праці, громадяни похилого віку на суму більше як на 1,9 млн. грн. Проведено виплату одноразової грошової допомоги до Дня перемоги 13859 ветеранам війни на суму 1,5 млн. грн. та за рахунок коштів місцевих бюджетів надано допомоги 6422 учасникам війни, не передбачених Законом України “Про Державний бюджет України на 2004 рік”, на суму 143,1 тис. грн.

Кардинальні зміни відбулися у вирішенні питань пільгового забезпечення пільгових категорій громадян, інвалідів та ветеранів війни і прирівняних до них осіб твердим паливом і скрапленим газом. До вересня 2002 року тільки кожен шостий отримував тверде паливо, а кожен сьомий —   скраплений газ. Завдяки вжитим облдержадміністрацією заходам, цю проблему вдалося вирішити. У 2003 році 98,7% пільгової категорії населення були забезпечені твердим паливом та 97,9% – скрапленим газом. А за дев’ять місяців 2004 року забезпечено скрапленим газом 94,1 % пільговиків та 100 % виплачено готівки на придбання твердого палива.

За дев’ять місяців 2004 року за рахунок Державного та місцевих бюджетів придбано 3488 санаторно-курортних путівок для пільгової категорії громадян, що майже у п’ять разів більше, ніж за аналогічний період 2002 року. Значно покращилась робота по забезпеченню інвалідів області автомобілями. За рахунок всіх джерел фінансування з вересня 2002 року по жовтень 2004року забезпечено 144 інвалідів області автомобілями, в той час як у 2002 році вдалося виділити лише 2 автомобілі.

У 2004 році повністю фінансувалася державна програма по виплатах інвалідам війни компенсацій за транспортне обслуговування та оздоровлення. З вересня 2002 року по жовтень 2004 року бюджетне фінансування будинків-інтернатів здійснювалося на 100%. Для порівняння, у 2000 році обсяги фінансування цих закладів склали лише 69% від потреби.

Кардинальні зміни відбулися у сфері пенсійного забезпечення закарпатців. Лише протягом 2004 року п’ять разів проводилося перерахування і підвищення розміру пенсій! Зокрема, з 1 січня 2004 року відбувся перерахунок пенсій 203 тис. пенсіонерів області, внаслідок чого сума додаткових пенсійних виплат склала 3,3 млн. грн. Крім цього, з 1 січня та 1 квітня було підвищено розміри пенсій 193 тис. пенсіонерів краю відповідно на 4 та 12%. А це ще понад 6,4 млн. грн. додаткових пенсійних виплат.

 

 

 

 

***

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І.М.РІЗАК: ГОЛОВНЕ ІЗ ДОСЬЄ

 

Посада, яку не обирають

 

ІВАН РІЗАК ЛІДЕР ОБ’ЄДНАНИХ СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТІВ ЗАКАРПАТТЯ, ГОЛОВА ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ (27 ВЕРЕСНЯ 2002 – 21 СІЧНЯ 2005)

27 вересня 2002 р. Указом Президента України було призначено нового голову Закарпатської обласної державної адміністрації. Ним став Іван Михайлович Різак, який на той час обіймав прирівнювану до міністра посаду, очолюючи Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Вибір саме І.Різака був невипадковим. Молода, амбітна людина встигла вже неодноразово підтвердити, що здатна не тільки організовувати людей, але і приймати важливі рішення як суспільно-політичного так і соціально-економічного характеру.

Два роки на посаді засвідчили, що президент не помилився у виборі. Насамперед, про найголовніше: згідно результатів комплексної перевірки, яку проводив Кабінет Міністрів України, два роки поспіль Закарпаття за 35-ма основними соціально-економічними показниками займало лідируючу позицію серед регіонів держави. Вражаючий результат для області, яка є дотаційною, і в якій, через відсутність великих промислових підприємств важко сподіватися на економічне диво! Тим не менш воно сталося, і два останні роки у розмовах про досягнення закарпатців, найчастіше вживалося слово „вперше”.

Вперше за роки державної незалежності України на території Закарпаття за 11 місяців 2004 року було зібрано податків, зборів і платежів до бюджетів всіх рівнів в сумі понад мільярд гривень! (Для порівняння: у 2002 – 500 млн.грн.)

Вперше за роки незалежності вдалося досягти ще одного – фінансової прибутковості підприємств Закарпаття. За січень-жовтень 2004 року порівняно з аналогічним періодом 2002 року вона зросла у 80 разів. А питома вага збиткових підприємств за 2 роки зменшилася з 35% до 6%.

Середньомісячна зарплата працівників області зросла більш ніж на 40 відсотків. З 310, 3 до 540, 4 гривень. Це тільки офіційно зареєстрована цифра. А заборгованість із зарплати у жовтні минулого року скоротилася з майже 14 мільйонів гривень до всього трохи більше 300 тисяч гривень. Тобто – в 45 разів!

Якщо станом на 1 жовтня 2002 року своєчасно не отримували заробітну плату 25,5 тис. закарпатців, то на 1 жовтня 2004 року їх кількість скоротилась до 300 осіб, тобто у 85 разів! За темпами ліквідації заборгованості із виплати заробітної плати в економіці Закарпаття два роки поспіль займає перше місце серед регіонів України. Надходження коштів до Пенсійного фонду за останні два роки зросло у майже вдвічі. Середньомісячна пенсія – у 2 з половиною рази.

На початку 2003 року в області ліквідовано таке поняття як заборгованість із виплати соціальних допомог, зокрема сім’ям з дітьми.

На період з вересня 2002 по вересень 2004 років в економіку області залучено 87 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, що складає 44,6% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій (195 млн. дол. США), які надійшли в область за останні 10 років!…

І це далеко не весь перелік основних результатів діяльності команди Івана Різака. Щоб сьогодні не говорили його опоненти, два роки перебування при владі в Закарпатті, об’єднаних соціал-демократів запам’ятаються, насамперед, своєрідним проривом в економіці та соціальній сфері.

 

 

Усе починалося з…

 

Народився І.М.Різак 21 вересня 1965 року в селі Бобовище Мукачівського району Закарпатської області у сім’ї робітників. Він був третім – наймолодшим — сином у сім’ї. Батьки – Михайло Ілліч та Марія Петрівна — все життя пропрацювали у колгоспі „Бобовищанський”. Батько був дуже строгим до чотирьох дітей, змалку привчав їх до дисципліни і порядку, але в той же час був добрим щирим. Старші брати Івана Різака – Михайло Михайлович очолює одну з будівельних фірм в Ужгороді, Василь Михайлович – доктор   фізико-математичних наук, професор працює завідувачем кафедри твердотільної електроніки фізичного факультету УжНУ. Сестра – Марія Михайлівна – кандидат медичних наук, живе і працює у Ровно.

У 1972 році Іван Різак розпочав навчання у Бобовищанській загальноосвітній школі. У 1980 році здобув неповну середню освіту і поступив на навчання в Мукачівське ПТУ №8, де здобув професію електрогазозварника. Як у школі, так і під час навчання у професійно-технічному училищі проявив себе неабияким активістом. Організаторські здібності, високі вимоги бо себе і до товаришів сприяли тому, що у будь-якому колективі він здобував авторитет і вже дуже скоро ставав справжнім лідером. Хлопець усюди встигав: призерство на наукових олімпіадах давало серйозні підстави не тільки для того, щоб пишатися таким учнем, але і пророкувати йому злети в науці; його публікації про поважних односельців, про успіхи в колгоспі, про свята і будні Бобовищ часто з’являлися у районній газеті; жодне спортивне змагання не обходилося без нагород молодому і перспективному юнаку Івану Різаку.

Після закінчення ПТУ у 1983 році Іван Різак без проблем вступив на фізичний факультет Ужгородського державного університету за спеціальністю «фізик, викладач фізики». У 1984-1986 навчання на два роки довелося перервати – проходив строкову службу в Радянській армії. Однак це не завадило дуже швидко надолужити упущене. Він був і єдиним Ленінським стипендіатом. Студента Різака було обрано заступником голови студентського профкому університету, а також студентським деканом факультету. У тому, що юнак закінчить університет успішно, навряд чи хтось сумнівався. Його допитливість, наполегливість у здобутті знань та сумлінність давали результати: І.Різак був одним із кращих студентів, з ним із задоволенням працювали науковці університету. У 1990-ому році І.Різак вступив до аспірантури, яку закінчив достроково у 1992-ому році.

 

 

 

 

 

 

Наукова діяльність

 

У 1990-1994 роках Іван Різак працював молодшим науковим, науковим та старшим науковим співробітником фізичного факультету УжДУ.

У 1992 році він захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук. (Посвідчення кандидата за номером 33 І.Різаку видали у січні 1993 року). І.М.Різак, до речі, став одним із перших і одним із наймолодших науковців, що отримали це звання. Автор та співавтор понад 90 наукових публікацій і 2 монографій з фізики напівпровідників-сегнетоелектриків. Зокрема, у 1999 році світ побачила монографія „Фото-термоструктурні перетворення халькогенідів”, а в 2001-ому – монографія „Функціональні халькогенідні напівпровідники”.

Апробацію наукових досліджень Івана Різака проходила як на міжвузівських конференціях молодих вчених так і на міжнародних семінарах з фізики, симпозіумах, науково-технічних конференціях. Зокрема, на першій Українській науковій конференції “Физика и химия сложных полупроводниковых материалов” (Ужгород, 1992); другому радянсько- американському симпозіумі по сегнетоелектриках (Санкт-Петербург,1992),

IMF-8 (Maryland,1992); Міжнародному семінарі по фізиці сегнетоелектриків — напівпровідників (Ростов-на-Дону,1993); 7 International seminar on ferroelastic physics (Kazan, 1997); Х міжнародній науково-технічній конференції “Складні оксиди, халькогеніди та галогеніди для функціональної електроніки”(Ужгород, 2000); NАТО advanced research workshop on modern aspects of ferroelectricity and open ukrainian-french meeting on ferroelectricity (Kiev, 2000); Tudomanyosh uteseinek eloudas-osszefoglaloi, 30.IX.2000, Nyiregyhaza, Hungaria; 11th International Conference on Phonon Scatteringin Condensed Matter, Phonons 2004, Sankt-Peterburg та багато інших.

 

 

 

 

 

Політичні університети

 

З 1990 по 1994 рік Іван Різак працював директором Закарпатського Центру соціальних служб для молоді. Посада відповідальна і те, що на неї призначили людину так званого комсомольського віку багато хто сприйняли дуже скептично, мовляв, не впорається. Сумніви щодо можливостей молодого директора розсіялись чи не в перший же день: його ентузіазму вистачало на всіх з лихвою. У те, що І.Різака чекає політична кар’єра, не вірив хіба що невиліковний песиміст.

У 1992 році Іван Різак очолив Закарпатський молодіжний демократичний союз. Організаторські здібності дали можливість швидко згуртувати навколо себе міцне ядро, яке вщент розбивало невіру у можливості молодих. Саме в цей період здобувалися перші навики ведення політичної діяльності: відшліфовувалися ораторські здібності молодого політика, випробовувалися технології ведення передвиборчої роботи, гартувалися політичні погляди і спрямування. Іван Різак обрав соціал-демократію.

У 1997 році він вступив до Соціал-Демократичної партії України (об’єднаної). І вже цього ж року його було обрано заступником голови Закарпатської обласної організації СДПУ(О). Ставши, завдяки високим показникам голосування на Закарпатті, парламентською, СДПУ(О) активно почала свою розбудову. На партійній конференції у червні 1999 року делегати одноголосно обрали Івана Різака секретарем Закарпатського обкому СДПУ(О). Його щире і безумовне переконання, що соціал-демократія — це не безтілесна фраза, не порожні слова, не надумана чи оманлива ідея передавалися соратникам по партії. Уже дуже скоро ні в кого не викликав сумніву факт беззаперечної присутності соціал-демократії в суспільстві. Популярність і авторитет партії в регіоні зростали, про що засвідчили парламентські вибори 2002 року: у Закарпатті об’єднані соціал-демократи мали найвищий показник відданих за них голосів по Україні. Цим самим підтвердили, що залишаються на лідируючих позиціях і віддавати їх не збираються.

З грудня 1998 року Іван Різак — член Політради, а з травня 1999-ого — Політбюро СДПУ(О).

Паралельно з партійною, Іван Різак був активним державним службовцем. З 1994 по 1998 рік працював заступником керівника секретаріату, завідувачем організаційного відділу Закарпатського облвиконкому та облдержадміністрації. У 1998 його було призначено заступником голови облдержадміністрації, а з травня 1999 по липень 2000 року Іван Різак демонстрував свої управлінські здібності на посаді першого заступника голови облдержадміністрації.

У 2000 році в області розпочалася так звана департизація, і Івана Різака, як лідера об’єднаних соціал-демократів звільнили без будь-яких пояснень з посади. З липня 2000 по червень 2001 року він працював радником першого заступника голови Верховної Ради України, заступником директора Закарпатського відділення Фонду підтримки науки.

У червні 2001 року Івана Різака знову було призначено першим заступником голови обласної державної адміністрації, на якій він працював до квітня 2002 року. З квітня 2002 року — народний депутат України по загальнодержавному виборчому округу від партії СДПУ(О). Його професіоналізм, організаторський талант та здобутки у партійній діяльності не пройшли непоміченими: у виборчому партійному списку Іван Різак посідав почесне сьоме місце. З червня 2002 року — голова комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. 27 вересня 2002 року Указом Президента України призначений головою Закарпатської обласної державної адміністрації. Цього ж, 2002-го року за результатами досліджень фонду «Демократичні ініціативи» Іван Різак ввійшов до двадцятки найуспішніших політиків України. Два роки поспіль його визнавали політиком року регіону.

Нагороджений Орденом „За заслуги” ІІІ ступеня, Почесною Грамотою Президента України, Подякою Кабінету Міністрів України.

Іван Різак перший серед членів Соціал-Демократичної партії України (об’єднаної) удостоєний вищої відзнаки партії — Золотим Значком СДПУ(О).

Його нагороджено також Орденом Рівноапостольного князя Володимира, Почесною орденську відзнаку „Суспільне визнання” ІІІ ст., Відзнакою Державного комітету України у справах ветеранів — орденом „Вірність бойовим традиціям”, Відзнакою МВС України „За сприяння органам внутрішніх справ України”, нагрудним знаком „Почесний працівник туризму України”.

 

***

Одружений. Дружина — Різак Галина Вікторівна, доцент, кандидат фармацевтичних наук Ужгородського національного університету. Син — Різак Олексій Іванович, старший податковий інспектор першого рангу ДПА України (жорстоко вбитий в 2012 році).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

Передмова ……………………………………………………5

І. Розвиток економіки………………………………………..8

ІІ. Використання природно-ресурсного і рекреаційного потенціалу…………………………………………………………..16

ІІІ. Фінанси і бюджет………………………………………..20

ІV. Розвиток гуманітарної сфери……………………………22

V. Розвиток соціальної сфери………………………………32

І.М.Різак: головне із досьє ………………………………..37

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2005 рік