Частина дітей в Україні здобуває «умовну» освіту, тобто діти продовжують вчитись у школах, які існують формально, проте фактично уроки в них не проходять.

Про таку проблему йдеться у результатах дослідження добробуту дітей в Україні після двох років повномасштабного вторгнення «Індекс майбутнього».

За словами одного з авторів дослідження психолога Олени Науменко, часто таку «умовну освіту» через труднощі з адаптацією на новому місці здобувають діти, що евакуйовані в тилову частину України, або ті діти, які перебувають за кордоном. «Ми маємо значну кількість дітей, які зараз не навчаються, або ми кажемо, умовно навчаються. Це така прихована проблема.

Діти, які навчались у Донецькій, у Луганській областях, перемістилися, наприклад, у західні регіони або навіть за кордон, але їм складно адаптуватися. Їхні батьки десь самі не адаптувалися, і вони обмежують можливості інтегруватися дітям. Діти продовжують, наприклад, навчатися в Донецькій школі № 5 чи в Маріупольській школі № 7, якої на сьогодні фактично немає», – зазначає психолог.

Також вона підкреслила, що в такій ситуації освіта набуває формального змісту. «Ми скоріше всього думаємо про педколектив, який треба фінансувати, а для цього треба, щоб там бути зазначені діти. Тобто ми начебто формально вчимо дітей, а насправді – ні», – застерігає Науменко.

Схожою є тенденція і з дітьми, що перебувають за кордоном: у країнах, де право на освіту не обов’язкове, діти можуть не навчатись ні в українській школі, ні в школі за кордоном.

«Є категорія дітей, які виїхали за кордон, але не навчаються. Я знаю, що в Польщі це не обов'язково, можна дистанційно навчатися в українській школі. І я знаю такі випадки, коли діти ні тут не навчаються, ні там не навчаються, і за два роки перебування в Польщі вони не знають польської мови взагалі і не навчаються», – зазначає голова правління ГС «Українська мережа за права дитини» Дар’я Касьянова.

Наразі ресурсність українських педагогів є низькою, тому необхідно надати вчителям психологічну підтримку та більше дбати про їхнє ментальне здоров’я, щоб вони мали спроможність працювати з дітьми.

Такий висновок зробили автори пілотного дослідження добробуту дітей в Україні після двох років повномасштабного вторгнення «Індекс майбутнього».

Зокрема, війна впливає на емоційний стан не лише дітей, але і вчителів, які мають бути підтримкою для дітей, але через власні переживання не завжди можуть це зробити. «Зрозуміло, що потрібно займатися вчителями і їхньою підготовкою.

Дуже важливо давати можливість вчителям мати здоровий психоемоційний стан, оскільки вони багато працюють з дітьми», – зазначили автори дослідження.

Також автори звіту за наголосили на необхідності системної роботи з педагогами.

«У нас є програми, онлайн-курси «Ментальне здоров'я для вчителів», є відкриті заняття, які періодично проводяться. Але вчителі дуже втомлені, вони неспроможні йти до дитини. У системі освіти мали б впроваджуватися цілісні програми психологічної підтримки педагога і освітянина.

І десь, можливо, навіть варто зобов’язувати їх працювати з психологами, з супервізорами для підтримки їхнього ментального здоров'я», – йдеться у звіті.

Незалежне тестування вчителів початкових класів, математики й української мови та літератури, які цьогоріч беруть участь у сертифікації, відбудетья 9 березня. Листи-виклики для учасників тестування розміщені в їхніх персональних кабінетах на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.

У листах-викликах зазначено адресу пункту проведення тестування, а також дату та час проходження іспиту.

Учасники мають роздрукувати цей документ, оскільки він обов’язковий для допуску до пункту тестування. На вході до пункту тестування необхідно, окрім листа-виклику, предʼявити паспорт або інший документ, що посвідчує особу.

Допуск учасників сертифікації до пунктів тестування здійснюватиметься з 10:15 до 10:50.

Тестування розпочнеться об 11:00 і триватиме 180 хвилин.

Як відомо, цього року пройти сертифікацію зможуть чотири категорії учасників: учителі початкових класів, математики, української мови і літератури, а також учителі історії та громадянських дисциплін.

Учителі-історики проходитимуть незалежне тестування 14 вересня.

Як війна змінила українських дітей та які виклики на них чекають попереду?

Фундація Олени Зеленської презентувала результати дослідження «Індекс майбутнього» Перша леді України Олена Зеленська та Фундація Олени Зеленської презентували дослідження «Індекс майбутнього».

Проєкт було реалізовано спільно з Київською школою економіки за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

Основною метою дослідження є комплексна оцінка поточної ситуації з добробутом дітей в Україні.

Це дасть змогу запроваджувати ефективні проєкти та програми, спрямовані на розв’язання критичних для дітей проблем, спричинених повномасштабною війною. «Два роки повномасштабного вторгнення, життя з відчуттям постійної небезпеки – це забагато навіть для дорослого.

Та для дітей – це величезна частина життя. Половина, третина…

І якщо ми, дорослі, кажемо, що війна змінила нас, ламає наші життя, то що вона робить із дитячими життями? Всі ми знаємо основну статистику. Але є й більш «тихі» зміни в становищі дітей.

Можливо, не такі помітні на перший погляд. Але дуже важливі.

Це зміни в якості їхнього життя. У тому, на що вони мають право і що натомість отримують.

Війна відбирає в них можливості та створює додаткові перешкоди на їхньому шляху. Як і що ми, дорослі, можемо зробити з цим? Я й мої колеги з Фундації Олени Зеленської також ставили собі це питання, тож ініціювали дослідження «Індекс майбутнього», щоб оцінити добробут українських дітей. Думаю, не треба пояснювати його назву.

Від того, що відбувається з дітьми зараз, залежить, що буде з ними – і з нами! – в майбутньому», – розповіла дружина Президента.

У межах дослідження було оцінено добробут дітей за дев’ятьма напрямами: освіта, здоров'я, безпека, матеріальне забезпечення, ментальне здоров’я, соціальні навички, прояви ризикованої поведінки, стосунки із сім’єю та друзями та система інституційного догляду.

Опитано понад 1300 дітей віком від 10 до 17 років по всій Україні (крім тимчасово окупованих територій). «Індекс, над яким працювала Фундація з партнерами, дасть змогу запроваджувати ефективні програми на державному рівні. Вони мають бути спрямовані на розв’язання критичних проблем дітей під час та після війни.

Від добробуту дітей залежатиме майбутнє України», – зазначила директорка Фундації Олени Зеленської Ніна Горбачова.

За результатами дослідження, індекс майбутнього в Україні нині становить 0,64 (індекс – це величина із діапазоном значень від 0 до 1, де більше значення вказує на кращу ситуацію).

Найгірша ситуація в добробуті дітей у сферах здоров’я, освіти та в системі інституційного догляду. «Важливо зазначити, що «Індекс майбутнього» є пілотним проєктом.

Повторно проведені дослідження дадуть змогу побачити ситуацію з добробутом дітей у динаміці. Це допоможе корегувати запроваджені програми, мати кращі результати та сприяти щасливому майбутньому наших дітей», – зазначив ректор Київської школи економіки Тимофій Брік.

Презентація дослідження «Індекс майбутнього» відбулася в межах виставки «Ательє мрій», організованої ЮНІСЕФ. «Два роки руйнувань та переміщення, насильства, ізоляції, розлуки з членами сім’ї та друзями, втрат серед близьких, освітніх втрат, проблем із доступом до охорони здоров’я та соціальних послуг призводять до кризи для ментального здоров’я та погіршення успішності в навчанні дітей в Україні.

ЮНІСЕФ закликає до сталого відновлення України, орієнтованого на дітей, і зосереджується на заохоченні дітей і молоді до активної участі в ньому», – наголосив голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні Мунір Мамедзаде.

Ключові висновки пілотного дослідження: Інституційний догляд. В Україні в інституційних закладах перебуває вдвічі більше дітей, ніж у країнах Європейського Союзу (у розрахунку на 100 тис. дітей).

Діти, які виховуються в інституціях, отримують лише формальну опіку. Натомість вони стикаються з випадками насильства щодо себе, браком конфіденційності, примусом, відсутністю вибору тощо.

Про це свідчать глибинні інтерв’ю з випускниками інтернатних закладів. Тому після виходу із системи державного догляду діти не мають базових навичок самостійності, не здатні долати проблеми, довіряти, почуваються самотніми. Освіта.

В Україні 24% дітей навчаються винятково онлайн, а це майже 1 млн школярів і школярок. Близько половини батьків – 55% – оцінюють умови для дистанційного навчання їхніх дітей дуже добре чи добре.

Проте батьки дітей зі сходу країни частіше вказують на погані умови – загалом 22%. Ще один висновок пілотного дослідження – рівень знання математики є системно нижчим, ніж володіння українською та англійською мовами. Крім того, було визначено частку дітей, які відвідують позашкільні гуртки.

Це важлива складова освіти, адже дає дитині змогу розвиватися всесторонньо та реалізовувати таланти. 69% дітей мають хобі, але лише 40% відвідують позашкільні гуртки.

Здоров’я.

За два роки повномасштабної війни частка дітей, вакцинованих проти дифтерії, правця та кашлюку, а також поліомієліту, зменшилася на 16% і 22% відповідно. На думку експертів, батьки стали менше вакцинувати дітей, адже через стрес та невизначеність їм складніше думати про довгострокові речі.

Частина дітей не змогла вакцинуватися через бойові дії.

Одним із показників для оцінки здоров’я була фізична активність.

75% опитаних дітей займалися фізичними вправами. Проте дівчата мали менше активностей та рідше почувалися сповненими енергії.

Прояви ризикованої поведінки.

Половина дітей у віці 14–17 років пробували алкоголь та сигарети – 56% та 53% відповідно. Наркотики пробували 3% опитаних.

Систематично, щонайменше один раз на тиждень, палять 16% дітей, а вживають алкоголь – 13%.

Безпека.

60% опитаних дітей в Україні почуваються в безпеці.

Найрідше – у 49% випадків – почуваються в безпеці діти з півдня країни. 40% дітей стикаються з булінгом щонайменше раз на місяць. Щотижня із цькуванням стикаються 12% дітей.

Ментальне здоров’я.

Майже половина дітей в Україні – 44% – мають ознаки потенційного ПТСР (посттравматичного стресового розладу).

А це означає, що дітям важко концентруватися (про це сказали 35% опитаних), вони легко засмучуються або вступають у бійки (30% опитаних), почуваються самотніми (27% опитаних), мають проблеми зі сном (23% опитаних).

Загалом 71% дітей вважають себе щасливими.

Соціальні та емоційні навички.

86% дітей проявляють емпатію: їх хвилюють почуття інших людей. Стосунки у сім’ї та з друзями. 73% дітей мають гарні стосунки у сім’ї, 80% полюбляють бути вдома з родиною.

Водночас діти, які мають сильніші ознаки потенційного ПТСР, рідше оцінюють позитивно свої стосунки у сім’ї. 86% дітей мають друзів, але тільки 53% вважають, що друзі зможуть підтримати у складний час.

Результати пілотного дослідження свідчать, що найгірша ситуація в добробуті дітей – у трьох сферах: здоров'я, освіта та система інституційного догляду.

Повномасштабна війна, яка триває вже два роки, суттєво погіршила показники добробуту за низкою напрямів.

У понеділок, 26 лютого 2024 року, в актовій залі ВСП «Мукачівський фаховий коледж» відбулися загальні збори студентів других курсів, на які були запрошені завідувачі відділень, куратори, старости академічних груп, студенти других курсів

Учасників зібрання привітав заслужений працівник ветеринарної медицини, директор коледжу Юрій Садварі.

Він говорив про те, що у цей важкий період ми повинні працювати згуртовано, якісно здійснювати освітній процес, проводити ефективну профорієнтаційну роботу.

Практичний психолог Діана Касинець доповідала на тему «Життєві труднощі як сходинка до себе».

За словами Діани Михайлівни, життєві труднощі – перешкоди на шляху до досягнення цілі, що вимагають напруги і зусиль для їх подолання. Одна складність – запізнитися на автобус, інша трудність – залишитися в живих, коли шансів для цього практично немає.

Викладач інформатики Наталія Сабов розповіла про Порядок проведення національного мультипредметного тесту у 2024 році.

Метою його є забезпечення рівного доступу до фахової передвищої освіти в умовах воєнного стану.

Результати НМТ будуть використані абітурієнтами для вступу до закладів вищої освіти.

Відповідальний секретар приймальної комісії Ілля-Олександр Застулка ознайомив присутніх із Правилами прийому на навчання до ВСП «Мукачівський фаховий коледж НУБіП України».

Він звернувся до студентів із проханням поширювати профорієнтаційну інформацію про наш навчальний заклад в соціальних мережах.

Підводячи підсумки загальних зборів студентів других курсів, Юрій Юрійович відмітив важливість сьогоднішньої зустрічі.

На даному етапі основне завдання – підготовка до реєстрації та успішне складання мультипредметного тесту.

Окрім цього, всі разом повинні брати участь у профорієнтаційній роботі, пропагувати спеціальності, за якими здійснюється підготовка фахового молодшого бакалавра.

Загальні збори студентів других курсів проведено на належному рівні.

Бажаємо мирного неба та успішного складання національного мультипредметного тесту!

Адміністрація коледжу

Перша леді України Олена Зеленська провела зустріч із Бо Тенгбергом, данським кінематографістом і сценаристом, чоловіком Прем'єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен, який прибув до Києва для участі в журі фестивалю Cinema for Victory.

Зустріч відбулася в Києво-Печерській лаврі.

Олена Зеленська відзначила, що Бо Тенгберг є активним учасником глобальної платформи саміту перших леді та джентльменів, зокрема брав участь у третій зустрічі, яка відбулася 6 вересня 2023 року та була присвячена ментальному здоров’ю в Україні та світі.

«У спеціальному соціологічному дослідженні ми тоді з’ясували, що війна позначилася на ментальному здоров’ї жителів навіть віддалених від України країн. Бо Тенгберг, як і Шон Пенн, тоді був учасником дискусії, присвяченої впливу мистецтва на ментальне здоров’я.

А головним результатом саміту стало укладення 25 медичних партнерств між українськими та світовими лікарнями. Зокрема, між данською провідною дитячою клінікою Мері Елізабет та Київською обласною дитячою лікарнею.

Вони вже обмінюються досвідом і спільно допомагають пацієнтам», – нагадала дружина Президента.

Бо Тенгберг брав участь у виробництві 64 фільмів, вперше – у зйомках документальної стрічки «С.О.С.» (1992). Остання на сьогодні його робота – зйомка документального серіалу «Ви вмієте швидко думати?» (2021). Він також відомий за роботами «Чудовий Копенгаген» (2018), «Мандрівна команда» (2000) і «Злочин» (2007). Cinema for Victory – перший національний щорічний фестиваль фільмів в Україні, заснований під егідою Держкіно у 2024 році.

Мета кінофестивалю – популяризація документального кіно, створеного під час російсько-української війни.

До складу журі, крім Бо Тенгберга, увійшли, зокрема, такі відомі режисери, як Шон Пенн та Абель Феррара.

«Згідно з назвою фестивалю, митці досліджуватимуть, як на перемогу можуть вплинути документальні фільми – потужні правдиві свідчення.

Один із таких фільмів – «20 днів у Маріуполі», – як відомо, номінований на премію «Оскар» і вже отримав премію BAFTA. Дуже важливо, щоб таких стрічок було більше і їх бачили скрізь у світі, дізнаючись правду про Україну та наш спротив агресору», – наголосила Олена Зеленська.

Берегівські рятувальники провели акцію «Запобігти. Врятувати. Допомогти» для учнів місцевого ліцею імені Ілони Зріні.

Перш за все надзвичайники розповіли дітям про пожежну безпеку вдома й на вулиці, нагадали номери виклику екстрених служб та застерегли від дитячих пустощів з вогнем.

Про це йдеться на сайті ДСНС.

Далі мова зайшла про небезпеку боєприпасів, які можуть трапитись будь-де. А 3D стенди від UNICEF Ukraine допомогли фахівцям ДСНС наочно продемонструвати приклади зовнішнього вигляду боєприпасів, яких варто остерігатись.

А для того, аби такі важливі знання закарбувались в пам'яті дітей, їх підкріпили позитивні емоції від можливості вдіти бойовий одяг, спробувати аварійно-рятувальні інструменти та гасити умовну пожежу.

У межах проєкту «Школа майбутнього для України» Литва ініціювала міжнародний архітектурний конкурс, метою якого є розробка адаптивного дизайн-проєкту для відбудови українських шкіл.

Про це повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

За його словами, метою МОН та міжнародних партнерів при відновлення закладів освіти є створення таких шкіл, які будуть безпечними та функціональними, а головне – відповідатимуть потребам учнів і вчителів.

Автори трьох найкращих проєктних ідей отримають винагороди від 8 до 12 тисяч євро. Переможець укладе контракт на суму 300 тисяч євро, який передбачатиме розроблення адаптивного дизайн-проєкту школи.

Щоб узяти участь у конкурсі, команда має складатися щонайменше з двох архітекторів: один повинен мати право практикувати в Україні, а інший – за її межами.

Після розробки дизайн-проєкту для відбудови шкіл його безоплатно передадуть у користування громадам.