До участі у конкурсі запрошуються студенти українських ЗВО – університетів, академій та інститутів будь-якої форми власності, 3-6 курсів денної форми навчання (бакалаврат та магістратура), громадяни України, віком до 35 років включно.

Ключові вимоги до аплікантів: оригінальність ідей щодо фахового поля дослідження, які обґрунтовуються в конкурсній роботі; активна позиція та досвід у реалізації громадських, соціальних або волонтерських проектів та ініціатив, що підтверджується рекомендаційним листом; мотивація до особистісного та професійного росту; лідерський потенціал, комунікаційні та творчі здібності. Детальна інформація та подача заявок на сайті програми https://zavtra.in.ua/ з 20 жовтня до 30 листопада 2022 року.

Переможці отримують: 3 727 гривень щомісяця протягом року; членство у найбільшій мережі талановитої молоді в Україні; участь у онлайн та офлайн заходах (форумах, публічних лекціях, таборах, тренінгах і т.д); експертну, фінансову та інформаційну підтримку; досвід волонтерства на важливих світових подіях.

Посилання на відео про програму та її можливості:

конкурс - https://www.youtube.com/watch?v=dUhaLh2_phk

проєкти - https://www.youtube.com/watch?v=RyiMcZeAsZM -

Упродовж тижня тривало навчання студентів, молодих дослідників і викладачів усіх необхідних методик роботи з ДНК людини

Ужнівці взяли участь у воркшопі з геноміки та біоінформатики в РумуніїУжнівці взяли участь у воркшопі з геноміки та біоінформатики в Румунії Воркшоп для студентської молоді з геноміки та біоінформатики в рамках проєкту «Партнерство для досліджень геному в Україні та Румунії» відбувався в румунському місті Сату-Маре з 14 до 18 листопада.

Від Ужгородського університету участь у заході взяли студенти трьох факультетів – біологічного, медичного, а також інформаційних технологій.

Упродовж тижня тривало навчання студентів, молодих дослідників і викладачів усіх необхідних методик роботи з ДНК людини, тобто виділення ДНК, процедури постановки плр-реакцій, секвенування, а також знань з біоінформатики. Неоціненним досвідом, передусім для молоді, стало не тільки професійне навчання з інноваційних методів лабораторної діагностики та інтерпретації отриманих геномних послідовностей, а й спілкування, відвідування музеїв, розширення досвіду комунікації та роботі в групах.

За інформацією біологічного факультету

За чергову мету «блукання Закарпаттям» історики УжНУ обрали Середнянський замок Реалії воєнного стану в країні відклали глибокий відбиток на студентській осені 2022 року. Особливо це відчули першокурсники Ужгородського університету, які, вочевидь, зовсім не так уявляли собі юнацькі роки за вишівською партою.

Монітор комп’ютера зі шкільним контентом для більшості змінився лише на його вдосконалений аналог.

Тому ініціативна група студентів-фрешменів факультету історії та міжнародних відносин вирішила взяти ситуацію під власний контроль, щоб максимально послабити цей несподівано потужний онлайн-удар. Шлях до мети намалювався в їхній уяві блискавично.

Адже десятки разів чули від старшокурсників і бачили в соціальних мережах інформацію, що історики мають сталі традиції подорожувати не тільки в часі, а й у просторі. Поїздки до Львова, Луцька, Чернівців, Хотина, Кам’янець-Подільського, Хмельницького, Києва, Одеси, Кошиць, Бойни, Братислави, Нітри, Штурова, Будапешту, Естергому, Відня, Брно і інших місць для багатьох поколінь були буденністю. Та в якийсь момент ця традиція на невизначений час стала туманною перспективою. Тому був обраний більш реальний напрямок у складних сучасних умовах.

Відклали бінокль далеких земель, щоб на мить насолодитись красою на відстані випростаної руки. Замки Закарпаття і серія екскурсій по них – от що може об’єднати тепло колективу, знайомство з факультетськими друзями, фахове інформаційне зростання і банальну людську цікавість. Студенти-історики екскурсували Невицьким замкомЛогічно, що першою археологічною пам’яткою став Невицький замок на вершині мальовничої гори в селі Кам’яниці Ужгородського району.

Ця фортеця стала брендом Закарпаття, відомим далеко за межами області. Озброївшись бутербродами й гарним настроєм, тісне коло однодумців пробиралося до своєї мети. Збір на залізничному вокзалі Ужгорода, колорит електрички, дивовижний перехід через річку рухливим підвісним мостом, підйом вгору чарівними місцинами і нарешті «родзинка» – сам замковий комплекс. Краса минувшини, образи середньовіччя й раннього нового часу виринали в уяві, хвилювали фантазію й змінювали світогляд. Могутність стін і загадковість веж манила, заворожувала і затягувала. Слова викладача дозволяли пізнати історію вивчення та реставрації давніх руїн, продемонстровані конкретні знахідки – більш глибоко відчути колорит епохи, а серія книжок Олександра Дзембаса – ексклюзивність пам’ятки, яка тисячами манить до себе вітчизняних і закордонних туристів.

Власними пальцями кожен торкнувся до тих речей (монет, кахлів), які під час екскурсії таємничо з’являлися з валізочки «екскурсовода». Традиційною розвагою стала професійна фотосесія на найбільш мальовничих точках замку, овіяних легендами, міфами і не менш яскравими реаліями кількасотрічної минувшини. Індивідуальні і колективні фото не тільки радували око, а й швидко розліталися соціальними мережами, змушуючи друзів і рідних заздрити щасливим підкорювачам туристичних об’єктів з історико-археологічною вуаллю. Насолодившись досхочу фантастичними краєвидами, студенти-історики вирішили відвідати «геологічне диво» – скелястий стовп біля підніжжя гори, куди не часто спроможні добратися навіть досвідчені мандрівники. Лісова неповторна стежка по схилу ще більше зблизила учасників поїздки, які взялися за руки і впевнено простували до мети.

Трохи відпочили – і знов в путь. Одна екскурсія добре, а дві – на 200 відсотків краще. Щасливі першокурсники швиденько оббігли гору і знов піднялися до замкових руїн, які притягували і заворожували таємничістю. І тут на них чекав черговий сюрприз – поглиблена інформативна екскурсія від дослідника замку Олександра Дзембаса і вихованців гуртка Юний археолог обласної станції туристів.

По ходу встигли поспілкуватись і почути дружні поради колеги, випускника факультету, нині ще й високопосадовця Андрія Шекети.

Величезна кількість вражень за мінімальний проміжок часу змусила серце тьохкати швидше. У такому стані ейфорії та задоволення група щасливчиків повернулася до Ужгорода, де визначила чергову мету «блукання істориків Закарпаттям» – Середнянський замок. Але він стане естетичною насолодою для студентів-істориків вже на наступний вікенд.

За інформацією доцента кафедри археології, етнології та культурології Ігоря Прохненка

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет у межах робочого візиту до Праги зустрівся з українськими учнями, студентами та вчителями, які перебувають у Чехії.

Під час зустрічі обговорили з дітьми навчання в країні перебування та у рідних закладах освіти. Учителі розповіли, як підтримують зв'язок з учнями і як працюють у нових реаліях.

«Життєві історії наших громадян – вражаючі і щемливі. Попри те, що українці далеко від рідного дому, кожен підтримує свою країну, як може. Усіх об’єднує єдине бажання Перемоги», – зазначив Сергій Шкарлет.

В умовах вимушеного перебування за кордоном дітям важко адаптуватися до навчання, більшість з них навчається у двох школах. А це подвійне навантаження. Саме тому надзвичайно важливо вирішити питання освіти українських дітей, які нині перебувають за кордоном, зокрема у Чехії. Сергій Шкарлет обговорив з Міністром освіти, молоді та спорту Чеської Республіки Владіміром Балашем інтеграцію систем освіти обох країн та подальші кроки у вирішенні цього питання. «Тішить, що діти та молодь продовжують здобувати освіту в Україні, будують плани на майбутнє та мріють якнайшвидше повернутися на Батьківщину.

Пишаюся кожним, адже попри всі складнощі сьогодення учні і студенти натхненно вчаться, а освітяни – навчають. Усі мріють будувати своє життя саме на рідній землі», – наголосив Міністр освіти і науки України. Нагадаємо, що це вже друга зустріч двох міністрів.

Перша відбулася під час візиту Міністра освіти, молоді та спорту Чеської Республіки Владіміра Балаша в Україну в серпні цього року. Двосторонні переговори в основному стосувалися чесько-української Угоди про співпрацю в галузі освіти і науки, визнання освіти, отриманої в Чехії, і доступності навчальних програм для дітей шкільного віку.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України Сьогодні, 22 листопада 2022 року, у Празі Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет і Міністр освіти, молоді та спорту Чеської Республіки Владімір Балаш підписали Угоду між міністерствами про співробітництво в галузі освіти і науки.

З метою заохочення та сприяння академічній мобільності угода передбачає надання стипендій для навчання, обмін студентами, аспірантами, викладачами між закладами освіти України та Чеської Республіки.

Максимальна тривалість стажування для українських здобувачів за освітніми ступенями «бакалавр», «магістр» та освітньо-науковим ступенем «доктор філософії» у чеських закладах вищої освіти відповідно до угоди становить 40 місяців на рік.

Також передбачено підтримку та заохочення учнів і студентів до участі у конкурсах, олімпіадах та інших заходах наукового та мистецького характеру, фахівців – у міжнародних конгресах, конференціях, семінарах і симпозіумах, що проводитимуться в Україні та Чехії.

З метою підтримки вивчення та поглиблення знання мови та культури обох держав на основі взаємності щорічно надаватимуть до 8 місць для навчання в Літній школі слов’янських студій в Чеській Республіці та до 4 місць для навчання на літніх курсах української мови та літератури в Україні.

Літні курси, стипендії для студентів та можливості стажування для викладачів сприятимуть не лише обміну знаннями та досвідом, але й культурній та мовній взаємодії, що зміцнить відносини між українським та чеським народами.

«Ми прагнемо, аби система освіти України стала повноцінною частиною європейської освіти. Щиро вдячний пану Балашу за підтримку, довіру та подальшу співпрацю, яка стане продовженням добрих справ в освітній та науковій сферах України та Чехії.

Також велика подяка ЄС за всебічну підтримку та розвиток української системи освіти. Разом ми зможемо все!», – зазначив Сергій Шкарлет.

Проведено другий цикл тренінгів з європеїзації системи публічного управління та літню школу на тему: «Перезавантаження зовнішньої політики і національної безпеки України в умовах війни Росії з Україною»

У рамках виконання наукового проєкту «Транскарпатський центр Жана Моне з дослідження європейських стратегій розвитку в УжНУ» 14-18 листопада ц.р. на базі Транскарпатського центру Жана Моне (ТЦЖМ) було проведено другий цикл тренінгів з європеїзації системи публічного управління та літню школу на тему: «Перезавантаження зовнішньої політики і національної безпеки України в умовах війни Росії з Україною».

Метою тренінгів та літньої школи було підвищення загального рівня знань та набуття відповідного практичного досвіду в частині імплементації європейських стратегій розвитку здобувачів усіх рівнів вищої освіти відповідних спеціальностей, фахівців органів місцевого самоврядування, що опікуються питаннями європейської та євроатлантичної інтеграції, зовнішньої політики і національної безпеки України. Цільовою аудиторією заходів були представники органів регіональної влади та депутати місцевого самоврядування, магістри спеціальностей «публічне управління та адміністрування» (факультет суспільних наук) та «міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» (факультет історії та міжнародних відносин) УжНУ, аспіранти, молоді вчені. Керівник тренінгів доктор наук з державного управління, професор, Академік Академії економічних наук України, Doctor of Honoris Causa – Ольга Руденко (м. Київ) працювала безпосередньо у тренінговому офісі ТЦЖМ.

Самі ж тренінги проходили у форматі відеоконференції.

Викладач літньої онлайн-школи – Іван Артьомов, академічний координатор проєкту, кандидат історичних наук, доцент, професор кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій, директор НН Інституту євроінтеграційних досліджень (ДВНЗ «Ужгородський національний університет»).

У відкритті циклу тренінгів та літньої школи взяли участь академічний координатор проєкту «Транскарпатський центр Жана Моне з дослідження європейських стратегій розвитку в УжНУ» директор НН Інституту євроінтеграційних досліджень Іван Артьомов, доктор наук з державного управління, професор кафедри політології і державного управління, директор НДІ політичної регіоналістики УжНУ Маріан Токар, члени команди з реалізації проєкту – в.о. декана факультету історії та міжнародних відносин, кандидат історичних наук, доцент Віталій Андрейко, директор центру ТЦЖМ Петро Токар, провідні фахівці НН Інституту євроінтеграційних досліджень Світлана Зуб, Рената Чіжмодій.

До тренінгів було залучено провідних експертів та консультантів наукової спільноти України з питань місцевого самоврядування та регіональної політики, фахівців з розробки навчальних і тренінгових програм з розвитку системи публічного управління та медіаграмотності.

З поняттям сфери геополітичних трансформацій в контексті впливу на національну безпеку, інституційне забезпечення державного управління в умовах геополітичних загроз слухачів ознайомила експерт-консультант, доктор гуманістичних наук у галузі політології, доктор наук з державного управління, завідувач кафедри міжнародних відносин і політичного менеджменту Державного університету «Житомирська політехніка». Член спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій з державного управління, за сумісництвом професор в Університеті Шльонському (Польща) – Вікторія Загурська-Антонюк.

Ціннісний контекст модернізації професійної підготовки державних службовців в умовах глобальних викликів та суспільних змін висвітлила доктор економічних наук, доцент, завідувач кафедри економіки та публічного управління Львівського національного університету імені Івана Франка, консультант з місцевого самоврядування, місцевого економічного розвитку, демократичного врядування, лідерства, управління персоналом, саморозвитку, розвитку soft skills Галина Капленко.

Що стосується працівників органів місцевого самоврядування, представників місцевих рад територіальних громад області то з ними поспілкувалися доктор філософських наук, професор кафедри методики професійної освіти та соціально-гуманітарних дисциплін Володимир Мандрагеля та журналіст, науковець, громадський діяч, кандидат наук з державного управління, доцент – Сергій Штурхецький.

Велика кількість учасників тренінгів та літньої школи засвідчило значну зацікавленість у такій формі спілкування з експертами і здобуття відповідних знань із обраною спеціальністю.

Слухачі відзначили високий рівень організації та позитивне значення цих заходів для підвищення їхньої компетентності з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, зовнішньої політики і національної безпеки України.

Усім вручено відповідні іменні сертифікати. Принагідно зауважимо, що такі тренінги відбуватимуться щорічно до 2023 р. у рамках реалізації міжнародного проєкту «Транскарпатський центр Жана Моне з дослідження європейських стратегій розвитку в УжНУ».

НН Інститут євроінтеграційних досліджень

Як підсумок візиту сформулювали основні напрямки співпраці, у межах якої – наукова кооперація, програми обміну студентів, спільні воркшопи та конференції, проєктна діяльність

У рамках академічної мобільності деканеса біологічного факультету УжНУ Ярослава Гасинець та професорка кафедри генетики, фізіології рослин та мікробіології Марина Кривцова відвідали три вищі навчальні заклади в м. Клуж-Напока (Румунія) – Універитет Бабеш-Бойяї, сільськогосподарських наук та ветеринарної медицини, медицини та фармації.

Плідне спілкування, дискусії, ознайомлення як з навчальними, так і науковими базами закладів дозволили сформулювати основні напрямки співпраці.

 

Серед них – наукова кооперація, програми обміну студентів, спільні воркшопи та конференції, проєктна діяльність.

Домовилися про формування міждисциплінарних наукових груп, обговорювали питання дзеркальних конференцій для молодих учених, спільні публікації.

Ознайомлення з науковою та освітньою базою освітніх закладів та обмін досвідом, безумовно, надихає на втілення нових інновацій у стінах нашого університету.

За інформацією біологічного факультету УжНУ

В Україні розробляється Концепція безпечного закладу освіти, кінцевою метою якої є створення безпечних умов для забезпечення ефективного очного освітнього процесу. Про це, перебуваючи у Тернополі, повідомив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

За словами міністра, ініціатором створення Концепції є Міністерство освіти і науки. Наразі над її розробленням працює міжвідомча група.

Передбачається, що заклади освіти завдяки реалізації Концепції будуть обладнані комплексом тривожної сигналізації з під‘єднанням до пунктів централізованого спостереження та реагування, системами зовнішнього та внутрішнього відеоспостереження, стаціонарними металодетекторами та необхідними огорожами.

У Державному бюджеті на 2023 рік на спорудження укриттів у школах передбачено 1,5 млрд грн.

До початку нового навчального року вони мають бути готові і забезпечувати захист учнів, учителів та персоналу.