Відома авторитетна вчена у галузі органічної хімії Галина Вікторівна Різак у журналі "Академічні візії" опублікувала у співавторстві статтю "Адаптація моделей управління в закладах вищої освіти до викликів штучного інтелекту та автоматизації оцінювання".
Анотація
Сучасні університети постають перед новими викликами, зумовленими розвитком штучного інтелекту (далі – ШІ) та автоматизації оцінювання (далі – АО).
Це вимагає адаптації управлінських моделей для підтримки ефективності освітнього процесу та академічної доброчесності.
Метою дослідження є вивчення адаптації моделей університетського управління до викликів упровадження ШІ та АО, а також розроблення рекомендацій щодо інтеграції новітніх технологій.
Для аналізу сучасних тенденцій в освіті застосовано комплекс теоретичних та емпіричних методів.
Виявлено три основні моделі ШІ в освіті: поведінкова, когнітивна та модель складних адаптивних систем.
Кожна з них має власні виклики, проте водночас відкриває значні можливості для підвищення якості освітнього процесу.
Для успішної адаптації університетам необхідно впроваджувати гнучкі структури управління, етичні стандарти, а також інвестувати в навчання викладачів.
Розроблені рекомендації охоплюють моніторинг ефективності та співпрацю з технологічними компаніями для підвищення якості освіти.
Abstract:
Contemporary universities are encountering new challenges stemming from the swift advancement of technologies, particularly artificial intelligence (AI) and automated assessment (AA).
These developments necessitate that educational institutions modify their management frameworks to enhance the effectiveness of the educational process while upholding academic integrity. Purpose:
The primary aim of this article is to examine how university management models can adapt to the challenges posed by the integration of AI an AA, and to provide recommendations for the effective incorporation of these new technologies into educational administration.
Methods:
This study employs both theoretical methods (such as analysis, induction, and deduction) and empirical techniques, including an exploration of current trends and challenges within the educational sector.
The analysis facilitated the identification of key university management models, while induction and deduction were utilized to derive overarching conclusions regarding their adaptation to contemporary conditions.
Results:
The research identifies three principal models for the application of AI in education:
1) a model grounded in behavioral learning theory, realized through intelligent learning systems;
2) a cognitive and social constructivist model that implements dialogic learning systems;
and 3) a model based on complex adaptive systems that prioritizes personalized learning.
Each model presents unique characteristics and challenges, including issues related to informationaccuracy, ethics, data security, and reliance on technology.
Nevertheless, a range of benefits associated with the implementation of AI and AA has been recognized, which can significantly enhance the educational experience.
Conclusions: For universities to effectively adapt their management models, it is essential to establish flexible governance structures, develop ethical guidelines, invest in faculty training, and ensure robust data security measures. Additional recommendations include fostering collaborative applications, monitoring performance metrics, engaging students in the process, and partnering with technology firms.
These initiatives can markedly elevate the quality of education within a rapidly evolving technological landscape.
Вступ
Постановка проблеми.
Адаптація моделей університетського управління до викликів, зумовленихрозвитком ШІ та АО, набуває дедалібільшої актуальностів умовах стрімкого технологічного прогресу.
Сучасні заклади освіти інтегруютьновітні технологічні рішення у свої управлінські практики, що вимагаєпереосмислення традиційних підходів до управління. ШІ й автоматизація створюють нові можливостідля підвищення ефективності освітнього процесу, оцінювання знань здобувачів освіти та оптимізаціїуправлінських рішень.
Проте їхняреалізація пов’язана з низкою викликів, зокрема етичними питаннями,конфіденційністю даних та потребою у кваліфікованій підготовці фахівців
.Університети мають адаптувати свої управлінські моделі до нових умов, що передбачає не лише технологічні зміни, але й трансформацію організаційної культури та освітнього процесу.
Упровадження ШІ в оцінювання істотно змінює підходи до розроблення навчальних планів, персоналізації навчання та моніторингу успішності здобувачів.
Однак це також породжує питання щодо якості та об’єктивностіАО, вимагаючирозроблення нових стандартів і критеріїв оцінювання.Актуальність дослідження зумовлена тим, що адаптація моделей університетського управління до викликів ШІ та АО є важливою умовою забезпечення конкурентоспроможності освітніх установ на глобальному ринку.
Результати дослідження не лише поглиблять теоретичні засади управлінських практик у контексті цифровізації, а й нададуть університетам практичні орієнтири для ефективної інтеграції нових технологій у власну діяльність.
Отже, результати дослідження можуть слугувати основою для формування стратегій розвитку освітніх установ з урахуваннямсучасних викликів і можливостей.
Висновки
Сучасні технології ШІ та АО докорінно змінюють управлінські моделі в університетах.
Традиційні підходи, такі як топ-даун управління, поступово трансформуються в більш дистрибутивні та інноваційні моделі, які акцентують на результатах і відкритості.
Наприклад, упровадження алгоритмів для оцінювання успішності здобувачів дає змогу не лише автоматизувати процес, а й забезпечити точніший аналіз їхніх навчальних досягнень.
Це відкриває можливості для персоналізації навчальних програм, що відповідають індивідуальним потребам кожного здобувача.
Таким чином, інтеграція ШІ в управлінські практики університетів може значно підвищити ефективність навчання та управління.
Упровадження ШІ та АО в освітньому середовищі супроводжується як перевагами, так і викликами.
Серед основних переваг можна виокремити підвищення ефективності управлінських процесів, що дає змогу університетам оперативніше реагувати на зміни в освітньому середовищі.
Проте існують і серйозні виклики: від етичних питань, пов՚язаних з авторськими правами та академічною доброчесністю, до загроз безпеці даних і конфіденційності.
Залежність від технологій може спричинити зниження людської взаємодії, що є важливим аспектом освітнього процесу.
З огляду на це, університетам необхідно знайти баланс між технологічними новаціями та традиційними методами навчання.У світлі викликів, пов՚язаних з упровадженням ШІ та АО, університетам необхідно розробити стратегії адаптації своїх управлінських моделей. Гнучкі структури управління, які враховують швидкі зміни в технологічному середовищі, мають стати пріоритетом.
Дотримання етичних стандартіві безпека даних є важливими для підтримки довіри здобувачів освіти та викладачів. Інвестування в професійний розвиток викладачів, зокрема через співпрацю з технологічними компаніями, сприятиме створенню середовища для інтеграції нових технологій в освітній процес.
Постійний моніторинг ефективності нових підходів стане запорукою успішної реалізації цих змін, що підвищить якість освіти в умовах динамічного розвитку технологій.
Перспективи подальших досліджень у цій галузі охоплюють глибше вивчення впливу конкретних технологій на різні аспекти освітнього процесу та розроблення практичних рекомендацій для університетів щодо їх ефективної інтеграції.
Важливим є також аналіз результативності впроваджених змін у реальному середовищі, що дасть змогу сформувати обґрунтовані стратегії для адаптації до швидкозмінюваного освітнього простору.
ДОВІДКОВО.
ПРО АВТОРКУ.
=
Різак Галина Вікторівна, відома вчена у галузі органічної хімії, Радник директора Благодійного Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності, кандидат фармацевтичних наук, здобувачка наукового ступеню доктора хімічних наук за спеціальністю "Органічна хімія"
ГАЛИНА ВIКТОРIВНА РIЗАК народилася в 1968 р.
У 1991 році з відзнакою закінчила хімічний факультет УжНУ.
В цьому ж році вступила в аспірантуру, яку завершила в 1994 р. за спеціальністю «органічна хімія».
З 1994 року по 2006 рік працювала на наукових і викладацьких посадах кафедри органічної хімії Ужгородського національного університету, з січня 2009 року по липень 2012 року на викладацьких посадах на кафедрі органічної хімії Національного фармацевтичного університету (м. Харків).
З 2012 року - доцент кафедри органічної хімії Інституту хімії та екології УжНУ. Радник директора Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності.
Наукову роботу здійснювала під керівництвом професора, доктора хімічних наук Хрипака Степана Михайловича, доцента, кандидата хімічних наук Добоша Антона Антоновича, професора, доктора хімічних наук Шемчука Леоніда Антоновича, академіка НАН України, професора, доктора хімічних наук, доктора фармацевтичних наук, професора Черниха Валентина Петровича.
Дисертацію захистила за спеціальністю " фармацевтична хімія".
Автор і співавтор понад ста наукових та науково-методичних праць,
Автор монографії "Синтез, фізико-хімічні та біологічні властивості 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6- R`-тієно[2,3-d] піримідинів".
Монографія перемогла у номінації "Краща монографія десятиліття (2015-2025) у науці Закарпаття".
Автор та співавтор шістнадцяти друкованих книг з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії: двох навчально-методичних посібникіів (обидва одноосібні), чотирьох навчальних посібників (три одноосібні), серед них є і з грифом МОН для студентів вишів, десяти навчальних видань - курсів лекцій, практикумів (вісім одноосібних).
Співавтор двох патентів на винахід та на корисну модель.
Учасниця численних національних та міжнародних конференцій з органічної та фармацевтичної хімії, Національних з'їздів фармацевтів України.
Пройшла багато науково-педагогічних стажувань та курсів підвищення кваліфікації у країнах ЄС.
Викладає курс лекцій і проводить лабораторні та практичні заняття з органічної, біоорганічної та фармацевтично хімії для студентів майбутніх хіміків, екологів, біологів, стоматологів, медиків та фармацевтів.
Відмінник освіти України (відзнака МОН). Нагороджена почесниою грамотою ректора УжНУ (1998), грамотою міського голови Ужгорода (1999)., Почесною грамотою Закаррпатської облдержадміністрації (2018), Почесною грамотою Закарпатської обласної ради профспілок (2019), грамотою Закарпатської обласної ради (2020).
У різні роки перемагала у номінаціях "Людина року науки і рсвіти Закарпаття", "Кращий вчений року", "Кращий викладач року", "Кращий науково-педагогічний працівник часів Незалежності України",
У 2025 році - переможниця у номінації "Жінка III тисячоліття у галузі освіти і науки Закарпаття".
Іван Різак; Радію з того, моя Галино Вікторівно , що твоя унікальна для українських вузів бібліотечка власних одноосібних чотирнадцяти друкованих книг з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії широко використовується, вченими, викладачами та студентами у ріхних куточках нашої країни
<Іван Різак: зі святом Тебе, моя Галино Вікторівно, з новим навчальним роком, моя рідна (вже скоро !!!) професоре, докторе хімічних наук!
ІВАН РІЗАК: НІКОЛИ, НІКОЛИ, НІКОЛИ НЕ ЗДАВАЙСЯ, МОЯ ГАЛИНО ВІКТОРІВНО, МОЯ ГОЛОВНА ОФІЦІЙНА НАЗАВЖДИ РАДНИЦЕ З ПИТАНЬ НАУКИ І ОСВІТИ. ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ
=
Різак Галина Вікторівна, відома вчена у галузі органічної хімії, Радник директора Благодійного Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності, кандидат фармацевтичних наук, здобувачка наукового ступеню доктора хімічних наук за спеціальністю "Органічна хімія"
ГАЛИНА ВIКТОРIВНА РIЗАК народилася в 1968 р.
У 1991 році з відзнакою закінчила хімічний факультет УжНУ.
В цьому ж році вступила в аспірантуру, яку завершила в 1994 р. за спеціальністю «органічна хімія».
З 1994 року по 2006 рік працювала на наукових і викладацьких посадах кафедри органічної хімії Ужгородського національного університету, з січня 2009 року по липень 2012 року на викладацьких посадах на кафедрі органічної хімії Національного фармацевтичного університету (м. Харків).
З 2012 року - доцент кафедри органічної хімії Інституту хімії та екології УжНУ. Радник директора Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності.
Наукову роботу здійснювала під керівництвом професора, доктора хімічних наук Хрипака Степана Михайловича, доцента, кандидата хімічних наук Добоша Антона Антоновича, професора, доктора хімічних наук Шемчука Леоніда Антоновича, академіка НАН України, професора, доктора хімічних наук, доктора фармацевтичних наук, професора Черниха Валентина Петровича.
Дисертацію захистила за спеціальністю " фармацевтична хімія".
Автор і співавтор понад ста наукових та науково-методичних праць,
Автор монографії "Синтез, фізико-хімічні та біологічні властивості 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6- R`-тієно[2,3-d] піримідинів".
Монографія перемогла у номінації "Краща монографія десятиліття (2015-2025) у науці Закарпаття".
Автор та співавтор шістнадцяти друкованих книг з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії: двох навчально-методичних посібникіів (обидва одноосібні), чотирьох навчальних посібників (три одноосібні), серед них є і з грифом МОН для студентів вишів, десяти навчальних видань - курсів лекцій, практикумів (вісім одноосібних).
Співавтор двох патентів на винахід та на корисну модель.
Учасниця численних національних та міжнародних конференцій з органічної та фармацевтичної хімії, Національних з'їздів фармацевтів України.
Пройшла багато науково-педагогічних стажувань та курсів підвищення кваліфікації у країнах ЄС.
Викладає курс лекцій і проводить лабораторні та практичні заняття з органічної, біоорганічної та фармацевтично хімії для студентів майбутніх хіміків, екологів, біологів, стоматологів, медиків та фармацевтів.
Відмінник освіти України (відзнака МОН). Нагороджена почесниою грамотою ректора УжНУ (1998), грамотою міського голови Ужгорода (1999)., Почесною грамотою Закаррпатської облдержадміністрації (2018), Почесною грамотою Закарпатської обласної ради профспілок (2019), грамотою Закарпатської обласної ради (2020).
У різні роки перемагала у номінаціях "Людина року науки і рсвіти Закарпаття", "Кращий вчений року", "Кращий викладач року", "Кращий науково-педагогічний працівник часів Незалежності України",
У 2025 році - переможниця у номінації "Жінка III тисячоліття у галузі освіти і науки Закарпаття".
=
Іван Різак: тримайся, моя Галино Вікторівно! Нічого маніпулятори-психосадисти і КОНТРОЛЕРИ нашого життя не доб'ються. Маріонетки маріонеток в принципі не можуть мати успіху, тим більше з допомогою вбивства сина, звільнення тебе з роботи, людиноненависницького працевлаштування, шантажу і погроз
Іван Різак: тримайся, моя Галино Вікторівно! Нічого маніпулятори-психосадисти і КОНТРОЛЕРИ нашого життя не доб'ються. з допомогою вбивства сина, звільнення тебе з роботи, людиноненависницького працевлаштування , погроз і шантажу,
Іван Різак: Світ не без добрих людей. На УжНУ (тим більше НА ТАКОМУ) світ клином не зійшовся. Тримайся, моя Галино Вікторівно!
Іван Різак: дякую тобі, моя Галино Вікторівно, за витримку у нашій багатолітній боротьбі за честь сім'ї і не тільки, Рвдію за тебе і твої нові наукові успіхи у галузі органічної хімії завдяки підтримці колег з провідних вузів України. Тримайся!
Іван Різак: тримайся, моя Галино Вікторівно! Я не поряд, я з тобою!
„Никогда не иди назад. Возвращаться нет уже смысла.
Даже если там те же глаза, в которых тонули мысли.
Даже если тянет туда, где ещё всё было так мило,
не иди ты туда никогда, забудь навсегда, что было.
Те же люди в прошлом живут, ч то любить обещали всегда.
Если вспомнил ты это — забудь, не иди ты туда никогда.
Не верь им, они — чужие. Ведь когда-то ушли от тебя.
Они веру в душе убили, в любовь, в людей и в себя.
Живи просто тем, что живешь и хоть жизнь похожа на ад,
смотри только вперед, н икогда не иди назад.“
— Омар Хайям
Галино Вікторівно, тримайтесь! І не переймайтесь думкою ониськів-сливків. Разрм з порядними людьми ви зробили для розвитку УжНУ більше, ніж нині правляче угрупування разом зі своїми онуками за останні тридцять років
Урод над красотой смеется,
Тупой — над гением творца.
Предавший в верности клянется,
Продавший мило улыбнется,
А сплетник гордый, как овца.
И нет начала и конца.
Омар Хайям
Іван Різак: тримайся, моя Галино Вікторівно! В Україні майбутнього обов'язково будуть затребувані твої досвід, розум, талант, унікальні працездатність і цілеспрямованість. Потерпи ще трохи...
Ти заслуговуєш того, щоб тебе цінували і поважали.
Менше звертай уваги на тих, хто пробував тебе протягом багатьох років тебе принижувати і ізолювати у науковій сфері.
Перемога близько.
Іван Різак: тримайся, моя Галино Вікторівно! Нічого КОНТРОЛЕРИ нашого життя не добються. Маріонетки маріонеток в принципі не можуть мати успіху, тим більше з допомогою вбивств, шантажу і погроз. На Закарпатті називають ТАКИХ пустяками
Іван Різак: тримайся, моя Галино Вікторівно! Твої життєві і наково-педагогічні вершини попереду з визнаними авторитетними вченими та дуже порядними людьми. Я це знаю точно.
Іван Різак: Дякую багатьом керівникам провідних вузів України за підтримку моєї сімї у цей непростий час. Така підтримка не забувається...
Світ не без добрих людей. На УжНУ (тим більше НА ТАКОМУ) світ клином не зійшовся.
Тримайся, моя Галино Вікторівно!
І не забувай, що я завжди з тобою. Бог і память про нашого сина допоможуть нам разом пройти ці життєві незгоди, створені дуже непорядними недобрими людьми, які ніколи не дотримували слова
На допомогу прийдуть люди, які щиро поважають Тебе і цінують Твою велику наукову та науково-методичну роботу.
Твої життєві і наково-педагогічні вершини попереду з визнаними авторитетними вченими та дуже порядними людьми.
Я це знаю точно.
Дуже скоро.
Дякую керівникам провідних вузів України, які рекомендували у робочих навчальних програмах використовувати навчальні посібники Галини Вікторівни з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії під час викладання та вивчення відповідних дисциплін.
Дякую за підтримку талановитої викладачки у цей непростий для неї час!
Окремо дякую тим, хто розмістив її посібники в електронних біблілтеках вузів.
Така підтримка не забувається...
Іван Різак: спецслужбами та їх агентурою в УжНУ за підтримки регіональної алади та окремих політиків проти моєї дружини застосовуються специфічні жахливі людиноненевисницькі методи психологічного терору, відповідь буде, всі причетні відповідатимуть. І за людиноненависницьке працевлаштування дружини теж.
Іван Різак: змін немає, але я продовжую шукати можливості і сподіватись на допомогу для організації системної наукової роботи моєї дружини Галини Вікторівни - найдорожчої для мене людини, авторитетної вченої, блискучого фахівця у галузі органічної хімії та органічного синтезу. Вірю, що її трудоіві права в УжНУ будуть відновлені уже скоро.
1. Різак, Г. В. Біоорганічна хімія: навч.-метод. посіб. - Ужгород: ФОП Сабов А. М., 2024. - 667с.
2. Різак, Г. В. Методологія органічного синтезу : навч. посіб. / - Ужгород: ФОП Сабов А. М., 2024. - 490 с.
Різак Г.В. Фармацевтична хімія. Курс лекцій: для студентів фармацевтичних спеціальностей. - Ужгород : ФОП Сабов А. М., 2025.- 659 с.
Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України
4 грудня о 15:00 відбудеться онлайн-подія University Innovation Day.
Подія присвячена тому, як українські університети можуть системно розвивати інновації та підтримувати свої стартап-команди — від ідеї до запуску.
Це фінальний захід університетських стартап-студій проєкту Seeds of Bravery: «Seeds of Bravery Startup Studios Final event: University Innovations in Ukraine — From Policy to Practice».
Подія буде корисною для: керівництва та менеджменту ЗВО; інноваційних офісів і структурних підрозділів, що працюють зі стартапами; викладачів та дослідників, які підтримують проєкти студентів; команд, що розвивають стартапи всередині університету.
Реєстрація на подію: https://luma.com/6mwx1gs3 У межах заходу:
🔹 МОН і Український фонд стартапів представлять сучасні підходи до підтримки університетських інновацій та розвитку мережі стартап-шкіл — інкубаторів — акселераторів.
🔹 Команда YEP Accelerator поділиться результатами дворічного пілоту університетських стартап-студій Seeds of Bravery у чотирьох університетах та практичними інструментами для роботи з командами всередині ЗВО.
🔹 Експерти обговорять, як університетам підходити до створення спін-офів в українському правовому та інституційному контексті.
🔹 Буде представлено досвід Університету Аалто (Фінляндія) щодо побудови інноваційної екосистеми навколо університету.
🔹 Виступлять команди інкубаційної програми YEP Beyond the Thesis, які покажуть, як дослідження можуть перерости в реальні стартапи.
Подія також частиною Дорожньої карти розвитку мережі стартап-шкіл — інкубаторів — акселераторів, що відкриває можливості для стартапів, які вже є учасниками цих інституцій, та пропонує отримати додаткову експертизу, доступ до ринків та фінансування.
МОН і Європейська комісія провели TAIEX-місію з оновлення Національного плану відкритої науки
Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України
18–21 листопада 2025 року відбулася експертна місія TAIEX, організована Європейською комісією у співпраці з Міністерством освіти і науки України.
Місія була присвячена оцінюванню виконання Національного плану відкритої науки та напрацюванню рекомендацій щодо його оновлення.
Учасники місії У місії взяли участь міжнародні експерти з Франції, Фінляндії та Іспанії: Армела Діно, аналітикиня політики у сфері науки, MCAA, ЄС (раніше — у Міністерстві науки, інновацій та університетів Іспанії); Дамієн Лекарпантьє, директор з міжнародної співпраці та партнерств, CSC — ІТ-центр науки, Фінляндія; Лоран Ромарі, директор із наукової інформації та культури, Inria, Франція.
Сесії місії модерували представники українських наукових інституцій: Георгій Васильєв, професор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; Тетяна Ярошенко, заступниця директора з наукової роботи та міжнародних зв’язків Державної науково-технічної бібліотеки України.
До участі в місії з українського боку було залучено широке коло зацікавлених сторін — представників Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, Національної академії наук України, Національної академії правових наук України, організації EIFL, а також інших профільних установ і експертів.
Основні результати
Під час місії експерти: проаналізували реалізацію Національного плану відкритої науки станом на листопад 2025 року; розглянули місце відкритої науки у ERA Policy Agenda 2025–2027, рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки та вимогам GDPR; представили та оцінили моделі відкритого доступу (Green, Gold, Diamond, Hybrid) та їхнє застосування в національних системах; представили європейські практики розвитку інституційних та національних репозитаріїв на прикладах розбудови відповідних систем в Іспанії, Франції та Фінляндії; презентували моделі моніторингу відкритої науки, зокрема French Open Science Monitor, Open Science Monitoring Initiative (OSMI), фінський та іспанський підходи до оцінювання відкритості; провели воркшопи для українських установ з формування пропозицій для актуалізації Національного плану відкритої науки.
Григорій Мозолевич, генеральний директор директорату розвитку науки МОН України: «Проведення місії TAIEX дозволило отримати фахове бачення того, як державна політика в сфері відкритої науки відповідає аналогічній політиці країн ЄС.
Рекомендації експертів допоможуть гармонізувати наші інструменти з європейськими стандартами та напрацювати нові.
Це, безумовно, важливий крок до інтеграції України в Європейський дослідницький простір, з яким ми забезпечуємо виконання Угоди про участь в України в програмах Горизонт Європа та Євратом».
Подальші кроки
На основі отриманих висновків МОН підготує дорожню карту реалізації політики відкритої науки в Україні, зокрема і через актуалізацію завдань Національного плану відкритої науки та розробки пропозицій щодо національної системи моніторингу відкритого доступу.
Відома авторитетна вчена у галузі органічної хімії Галина Вікторівна Різак розпочала міжнародне науково-педагогічне стажування за спеціальністю ОРГАНІЧНА ХІМІЯ НА БАЗІ МІЖНАРОДНОЇ БАЛТІЙСЬКОЇ АКАДЕМІЇ (м. Рига, Латвія). Стажування триватиме до 21 грудня 2025 року.
Тема стажування: «ЕФЕКТИВНА НАУКОВА КАР'ЄРА: ПУБЛІКАЦІЙНА АКТИВНІСТЬ, ГРАНТИ ТА МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ».
Бажаємо вельмишановній Галині Вікторівні успішної роботи під час стажування та нових успіхів у науковій та науково-методичній діяльності!
ДОВІДКОВО.
Різак Галина Вікторівна, відома вчена у галузі органічної хімії, Радник директора Благодійного Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності, кандидат фармацевтичних наук, здобувачка наукового ступеню доктора хімічних наук за спеціальністю "Органічна хімія"
ГАЛИНА ВIКТОРIВНА РIЗАК народилася в 1968 р.
У 1991 році з відзнакою закінчила хімічний факультет УжНУ.
В цьому ж році вступила в аспірантуру, яку завершила в 1994 р. за спеціальністю «органічна хімія».
З 1994 року по 2006 рік працювала на наукових і викладацьких посадах кафедри органічної хімії Ужгородського національного університету, з січня 2009 року по липень 2012 року на викладацьких посадах на кафедрі органічної хімії Національного фармацевтичного університету (м. Харків).
З 2012 року - доцент кафедри органічної хімії Інституту хімії та екології УжНУ. Радник директора Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності.
Наукову роботу здійснювала під керівництвом професора, доктора хімічних наук Хрипака Степана Михайловича, доцента, кандидата хімічних наук Добоша Антона Антоновича, професора, доктора хімічних наук Шемчука Леоніда Антоновича, академіка НАН України, професора, доктора хімічних наук, доктора фармацевтичних наук, професора Черниха Валентина Петровича.
Дисертацію захистила за спеціальністю " фармацевтична хімія".
Автор і співавтор понад ста наукових та науково-методичних праць,
Автор монографії "Синтез, фізико-хімічні та біологічні властивості 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6- R`-тієно[2,3-d] піримідинів".
Монографія перемогла у номінації "Краща монографія десятиліття (2015-2025) у науці Закарпаття".
Автор та співавтор шістнадцяти друкованих книг з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії: двох навчально-методичних посібникіів (обидва одноосібні), чотирьох навчальних посібників (три одноосібні), серед них є і з грифом МОН для студентів вишів, десяти навчальних видань - курсів лекцій, практикумів (вісім одноосібних).
Співавтор двох патентів на винахід та на корисну модель.
Учасниця численних національних та міжнародних конференцій з органічної та фармацевтичної хімії, Національних з'їздів фармацевтів України.
Пройшла багато науково-педагогічних стажувань та курсів підвищення кваліфікації у країнах ЄС.
Викладає курс лекцій і проводить лабораторні та практичні заняття з органічної, біоорганічної та фармацевтично хімії для студентів майбутніх хіміків, екологів, біологів, стоматологів, медиків та фармацевтів.
Відмінник освіти України (відзнака МОН). Нагороджена почесниою грамотою ректора УжНУ (1998), грамотою міського голови Ужгорода (1999)., Почесною грамотою Закаррпатської облдержадміністрації (2018), Почесною грамотою Закарпатської обласної ради профспілок (2019), грамотою Закарпатської обласної ради (2020).
У різні роки перемагала у номінаціях "Людина року науки і рсвіти Закарпаття", "Кращий вчений року", "Кращий викладач року", "Кращий науково-педагогічний працівник часів Незалежності України",
У 2025 році - переможниця у номінації "Жінка III тисячоліття у галузі освіти і науки Закарпаття".
Іван Різак: звільнення моєї дружини Галини Вікторівни два роки тому з УжНУ за межами здорового глузду
https://www.youtube.com/watch?v=hqD5F5JHNmE
Тільки не УжНУ. Таким вченим пишався б будь-який провідний вуз і не тільки в Україні : Галина Вікторівна Різак за останні десять років видала 14 друкованмх книг з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії, опублікувала 37 статей у фахових журналах, 10 у журналах, що індексуються у базах даних Scopus та Web of Science, 24 тез вітчизняних та міжнародних конференцій в Україні, США та країнах Європейського Союзу.
Серед 14 одноосібних друкованих книг Галини Вікторівни Різак монографія, практикум, два конспекти лекцій, чотири книги курсів лекцій, два навчально-методичні посібники, чотири навчальні посібники.
Додамо, що ця колосальна наукова і науково-методична робота проводилась в умовах тотального блокування з боку так званих колег з кафедри органічної хімії, тому у переліку немає жодної публікації з "ними".
Нагадаємо, що на одному із засідань кафедри брат першого проректора професор Михайло Сливка заявив Галині Вікторівні, що він ніколи не буде публікуватись з Галиною Різак, що і було спільною позицією з пйого кумом рофесором Ониськом, і прийнято до виконання членами кафедри.
Пізніше з ініціативи професорів Михайла Ониська, Михайла Сливки, Сергія Сухарєва та підтримки ректора Володимира Смоланки та першого проректора Олександра Сливки Галину Різак звільнили з роботи. Таке рішення Іван Різак назвав за межами здорового глузду..
Сотні примірників власних друкрваних книг Галина Вікторівна подарувала Науковій бібліртеці УжНУ.
Тримайтесь, Галино Вікторівно! ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ.
=
Створення профорієнтаційних хабів — одна з дієвих ініціатив задля кар’єрного супроводу школярів та їхнього усвідомленого вибору майбутньої професії.
Профорієнтаційні хаби DECIDE стають майданчиком, де разом співпрацюють місцевий бізнес, заклади освіти та громади.
У межах системи профорієнтації: упроваджують профорієнтаційний курс JOBs для учнів 7–9 класів; організовують екскурсії та стажування на підприємствах; за підтримки бізнесу відбуваються майстер-класи та програми стажування; у громадах працюють кар’єрні координатори, які забезпечують співпрацю між бізнесом та закладами освіти, а в школах — кар’єрні радники.
Загалом в Україні діє 10 профорієнтаційних хабів, створених у межах пілотної ініціативи проєкту DECIDE та Міністерства освіти і науки України в шести областях: Київській, Львівській, Чернігівській, Полтавській, Одеській та Івано-Франківській.
Обласні військові адміністрації, обласні ради та територіальні громади стали партнерами у створенні хабів.
Профорієнтаційні хаби створено завдяки підтримці Швейцарії у співпраці з областями та громадами. Їхня ідея — стати платформою для співпраці між освітою, бізнесом та владою.
У хабах DECIDE учні й учениці 7–9 класів зможуть спробувати на практиці різні професії, поспілкуватися зі студентами, які вже навчаються тут в закладах освіти, де створені хаби, відвідати майстер-класи і тренінги від представників бізнесу.
А потім зʼїздити на екскурсію на підприємства або на стажування, щоб побачити, який вигляд має робота фахівця тієї чи іншої професії в реальному житті, — зазначила Валентина Полторак, менеджерка проєкту DECIDE.
У хабах школярі можуть спробувати себе у різних професіях, познайомитися з викладачами та майстрами виробничого навчання, побачити сучасне обладнання та в межах майстер-класів уже опанувати найпростіші навички, щоб точно зрозуміти, чи подобається професія.
За даними проєкту у 2024–25 навчальному році 14 500 учнів і учениць відвідали різні профорієнтаційні заходи. Окрім створення профорієнтаційних просторів, проєкт DECIDE проводить повний експертний супровід громад та закладів освіти, навчає кар’єрних радників і координаторів спільно з викладачами Цюрихського педагогічного університету (Швейцарія).
Крім того, допомагає розвивати співпрацю профтехів і громад із бізнесом.
Торік у межах пілотування системи профорієнтації понад 40 кар’єрних радників пройшли курс за матеріалами JOBs від Цюрихського педагогічного університету, а 10 координаторів уже активно працюють у громадах регіонів-партнерів.
Цього і наступного навчального року в національному пілоті системи профорієнтації візьмуть участь 396 громад, які будуть розвивати систему кар’єрного супроводу учнів, вчитися співпрацювати з бізнесом, професійними та фаховими коледжами.
Швейцарсько-український проєкт DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» реалізується в Україні ГО DOCCU та PHZH International Projects in Education за підтримки Embassy of Switzerland in Ukraine / Посольство Швейцарії в Україні.
Сторінка 1 із 272