Благодійний Фонд підтримки освіти і науки, науково-технічної та інноваційної діяльності (директор - доктор фізико-математичних наук Різак Іван Михайлович) нагородив Дипломами авторитетних особистостей.
ПОЧЕСНИМ ДИПЛОМОМ " ЗА ДАРУВАННЯ СОТЕНЬ ПРИМІРНИКІВ КНИГ ЗАКАРПАТСЬКИМ БІБЛІОТЕКАМ ВЛАСНОЇ УНІКАЛЬНОЇ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ВУЗІВ ВЛАСНОЇ БІБЛІОТЕЧКИ - 14 ДРУКОВАНИХ ОДНООСІБНИХ НАУКОВИХ ТА НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ КНИГ З ОРГАНІЧНОЇ, БІООРГАНІЧНОХ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ХІМІЇ"
НАГОРОДЖЕНА РІЗАК гГЛИНА ВІКТОРІВНА , Радник директора Благодійного Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності, кандидат фармацевтичних наук, здобувачка наукового ступеню доктора хімічних наук за спеціальністю "Органічна хімія", ВІДМІННИК ОСВІТИ УКРАЇНИ.
Почесними дипломами Фонду "За благодійну діяльність і особистий внесок у розвиток науки і освіти Закарпаття"
також нагороджені:
" Кращий меценат року у галузі освіти і науки Закарпаття-2026"
-Холопік Марія Михайлівна - лікар-невропатолог Військово-медичної служби ВМУ СБУ в Управлінні Служби безпеки України у Рівненській області , кандидат медичних науу
-Холопік Олеся Олексіївна - директорка Центру демократії та верховенства права.
"Кращий директор школи десятиліття (2016-2026) на Закарпатті"
Різак Тетяна Михайлівна, директор Ужгородської початкової школи «Пролісок» Ужгородської міської ради
"Кращий керівник дитячого гуртка десятиліття (2016-2026" на Закарпатті"
Різак Марія Михайлівна, керівник гуртка ЗАКАРПАТСЬКОГО ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ «ПАДІЮН»
Почесними дипломами Фонду "За благодійну діяльність і особистий внесок у розвиток науки і освіти Закарпаття"
нагороджені:
Поплавський Михайлр Михайлович, доктор педагогічних наук, професор, Заслужений діяч мистецтв України, Ректор Київського університету культури і мистецтв. Народний депутат України IV, VII та VIII скликань.
Марушко Лариса Петрівна – доктор педагогічних наук, доцент, декан факультету хімії та екології Волинського національного університету імені Лесі Українки, головний редактор наукового журналу ";ПРОБЛЕМИ ХІМІЇТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ"
Гладишевський Роман Євгенович, ректор Львівського національного університету імені Івана Франка — академік НАН України, доктор хімічних наук, професор
Рафальський Олег Олексійович , Віцепрезидент НАН України, академік НАН України, доктор історичних наук ,професор
Назарчук Зіновій Теодорович Голова Західного наукового центру НАН України та МОН України, Радник Президії НАН України, академік НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор
Петров Вячеслав Васильович, Директор Інституту проблем реєстрації інформації Національної академії наук України. академік НАН України доктор технічних наук професор
Морозов Анатолій Олексійович, доктор технічних наук, професор, академік Національної академії наук України
Горбулін Володимир Павлович, Віцепрезидент НАН України, академік НАН України, доктор технічних наук, професор
Богданов Вячеслав ЛеонідовичПерший віцепрезидент НАН України, академік НАН України, , доктор фізико-математичних наук, професор
Кузьма Борис Івановичч, народний художник України
Густі Василь Петрович, письменник
Михайло Темнов, військовий, журналіст, письменник
Василь Кузан, математик, журналічліст, письменник
Дипломами Фонду нагороджено:
Сейковська Наталія Олександрівна, голова Ужгородської районної ради, громадський діяч
Орос Ільдіко Імріївна, депутат Закарпатської обласної ради, Заслужений працівник освіти України
Парлаг Олег Олександрович, вчений фізик, кандидат фізико-математичних наук
Беляєв Дмитро кандидат медичних науу, доцент, доцент кафедри хірургічних дисциплін факультету післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки ДВНЗ ”УжНУ”
Чомоляк Юрій Юрійович, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету
Нусер Ернест Ернестович, підприємець, громадський діяч
Олена Мудра, журналіст, громадський діяч
Ляпіна Людмила Борисівна, профспілковий діяч
Корольчук Людмила Кирилівна, Заслужений лікар України, громадський діяч
Пастухова Валентина Миколаївна, Заслужений журналіст України
Рошко Володимир Гаврилович – доктор біологічних наук, професор,, професор кафедри ентомології та збереження біорізноманіття біологічного факультету ДВНЗ «УжНУ».
Михайло Носа, журналіст
Олексик Ольга Томівна, депутат Закарпатської обласної ради
Шетеля Наталія Ігорівна, депутат Закарпатської обласної ради
Токар Едгар Володимирович, депутат Закарпатської обласної ради
Станкевич-Волосянчук Оксана Ігорівна , кандидат біологічних наук. Доцент кафедри зоології біологічного факультету ДВНЗ «УжНУ». громадський діяч
Кузьо Василь Іванович, полковник юстиції, громадський діяч
Волощук Марта Гнатівна, кандидат економічних наук, громадський діяч
ЗЕЛІНСЬКИЙ Іван Іванович Голова Закарпатської обласної Ради профспілоу
Мокану Василь Дмитрович, адвокат
ПОВХАНИЧ Тетяна Федорівна, голова Закарпатської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України Кохан Юрій Михайлович, Заслужений лікар України Сікора Степан Ілліч, фізик, журналіст, громадський діяч
Кохан Юрій Михайлович, Заслужений лікар України
Жупан Євген Євгенович, Заслужений лікар України
Сікора Степан Ілліч, фізик, журналіст, громадський діяч
Олег Диба, історик, журналіст, громадський діяч
Кравчк Ольга Іванівна, громадський діяч
Гончарко Віктор Сергійович, підприємець, громадський діяч
Вишняк Елеонора Іванівна, громадський діяч
Штефуца Наталія Богданівна, депутат Закарпатської обласної ради
Кіш Михайло Михайлович, депутат Закарпатської обласної ради
Галай Ірина Олександрівна, депутат Закарпатської обласної ради
Сушко Андріана Антонівна, депутат Закарпатської обласної ради
Петеі Юдіта Оттовна, депутат Закарпатської обласної ради
Балог Лівія Іванівна, депутат Закарпатської обласної ради
Біров Єлизавета Іванівна, депутат Закарпатської обласної ради
Відома авторитетна вчена у галузі органічної хімії та педагог , радник директора Благодійного Фонду підтримки освіти і науки, науково-технічної та інноваційної діяльності Галина Вікторівна Різак опублікувала статтю "Порівняльний аналіз моделей дистанційної освіти в європейських та українських університетах".
Анотація.
Цифрова трансформація суспільного життя йсоціально-економічні зміни зумовлюють потребу у впровадженні нових ефективних форм організації освітнього процесу.
Мета статті–дослідити й систематизувати сучасні підходи до організації дистанційного навчання в різних освітніх системах, оцінити їхнютехнологічну та педагогічну ефективність, а також визначити чинники, що забезпечують успішну адаптацію освітніх моделей до вимог цифрової трансформації вищої освіти.
Методологічну основу дослідження склавкомплекс теоретичних методів (аналіз, синтез, порівняльно-педагогічний ісистемно-структурний підходи), емпіричних підходів (контент-аналіз документів, дослідження цифрових освітніх платформ, узагальнення педагогічного досвіду) та методів інтерпретаційно-узагальнювального характеру (класифікація, типологізація, порівняльне узагальнення йвізуалізація даних).
Результати порівняльного аналізу засвідчили, що дистанційна освіта в університетах Європи характеризується вищим рівнем системної інституційної інтеграції, розвиненою цифровою інфраструктурою йвираженою студентоцентрованістю освітнього процесу, тоді як в українських закладах вищої освіти вона переважно функціонує як адаптивно-компенсаторний механізм реагування на кризові виклики.
Водночас установлено, що обомосвітнімпросторампритаманніспільні вектори розвитку–інтенсифікація цифровізації, поширення моделей змішаного навчання йпослідовне формування цифрових компетентностей суб’єктів освітньої діяльності. Висновки. Трансформація освіти в Україні іЄвропі відбувається в умовах цифровізації, інтернаціоналізації та поширення інформаційно-комунікаційних технологій, що потребує системного йінституалізованого підходу до онлайн-навчання, розвиненоїцифровоїінфраструктурита ефективнихмеханізмівзабезпечення якості освіти.
Попри складні соціально-економічні умови українські заклади вищої освітиактивно модернізують дистанційні практики, упроваджуючи цифрові платформи, хмарні йаналітичнісервіси, демонструючиспільну з європейськими університетами тенденцію до розвитку змішаних і гібридних моделей навчання.
Comparative analysis of distance education models in European and Ukrainian universities
Abstract.
The digital transformation of social life and socio-economic changes necessitate the introduction of new, effective forms of organizing the educational process.
The purpose of the articleis to investigate and systematize modern approaches to organizing distance learning across various educational systems, assess their technological and pedagogical effectiveness, and identify factors that ensure the successful adaptation of educational models to the requirements of the digital transformation of higher education.
The methodological basisof the study was a set of theoretical methods (analysis, synthesis, comparative pedagogical and system-structural approaches), empirical approaches (content analysis of documents, research of digital educational platforms, generalization of pedagogical experience) and methods of an interpretative and generalizing nature (classification, typology,comparative generalization and visualization of data).
The resultsof the comparative analysis showed that distance education in European universities is characterized by a higher level of systemic institutional integration, a developed digital infrastructure, and a pronounced student-centeredness of the educational process, whereas in Ukrainian higher education institutions, it mainly functions as an adaptive and compensatory mechanism for responding to crisis challenges. At the same time, it was established that common development vectors are inherent in both educational spaces: the intensification of digitalization, the spread of blended learning models, and the consistent development of digital competencies within educational entities. Conclusions.
The transformation of education in Ukraine and Europe is taking place in the context of digitalization, internationalization, and the spread of information and communication technologies, which require a systematic, institutionalized approach to online learning, a robust digital infrastructure, and effective mechanisms to ensure the quality of education.
Despite difficult socio-economic conditions, Ukrainian higher education institutions are actively modernizing distance learning practices by implementing digital platforms, cloud services, and analytical tools, aligning with a common trend among European universities towards the development of blended and hybrid learning models
ПРО АВТОРКУ.
=
Різак Галина Вікторівна, відома вчена у галузі органічної хімії, Радник директора Благодійного Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності, кандидат фармацевтичних наук, здобувачка наукового ступеню доктора хімічних наук за спеціальністю "Органічна хімія"
ГАЛИНА ВIКТОРIВНА РIЗАК народилася в 1968 р.
У 1991 році з відзнакою закінчила хімічний факультет УжНУ.
В цьому ж році вступила в аспірантуру, яку завершила в 1994 р. за спеціальністю «органічна хімія».
З 1994 року по 2006 рік працювала на наукових і викладацьких посадах кафедри органічної хімії Ужгородського національного університету, з січня 2009 року по липень 2012 року на викладацьких посадах на кафедрі органічної хімії Національного фармацевтичного університету (м. Харків).
З 2012 року - доцент кафедри органічної хімії Інституту хімії та екології УжНУ. Радник директора Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності.
Наукову роботу здійснювала під керівництвом професора, доктора хімічних наук Хрипака Степана Михайловича, доцента, кандидата хімічних наук Добоша Антона Антоновича, професора, доктора хімічних наук Шемчука Леоніда Антоновича, академіка НАН України, професора, доктора хімічних наук, доктора фармацевтичних наук, професора Черниха Валентина Петровича.
Дисертацію захистила за спеціальністю " фармацевтична хімія".
Автор і співавтор понад ста наукових та науково-методичних праць,
Автор монографії "Синтез, фізико-хімічні та біологічні властивості 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6- R`-тієно[2,3-d] піримідинів".
Монографія перемогла у номінації "Краща монографія десятиліття (2015-2025) у науці Закарпаття".
Автор та співавтор шістнадцяти друкованих книг з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії: двох навчально-методичних посібникіів (обидва одноосібні), чотирьох навчальних посібників (три одноосібні), серед них є і з грифом МОН для студентів вишів, десяти навчальних видань - курсів лекцій, практикумів (вісім одноосібних).
Співавтор двох патентів на винахід та на корисну модель.
Учасниця численних національних та міжнародних конференцій з органічної та фармацевтичної хімії, Національних з'їздів фармацевтів України.
Пройшла багато науково-педагогічних стажувань та курсів підвищення кваліфікації у країнах ЄС.
Викладає курс лекцій і проводить лабораторні та практичні заняття з органічної, біоорганічної та фармацевтично хімії для студентів майбутніх хіміків, екологів, біологів, стоматологів, медиків та фармацевтів.
Відмінник освіти України (відзнака МОН). Нагороджена почесниою грамотою ректора УжНУ (1998), грамотою міського голови Ужгорода (1999)., Почесною грамотою Закаррпатської облдержадміністрації (2018), Почесною грамотою Закарпатської обласної ради профспілок (2019), грамотою Закарпатської обласної ради (2020).
У різні роки перемагала у номінаціях "Людина року науки і рсвіти Закарпаття", "Кращий вчений року", "Кращий викладач року", "Кращий науково-педагогічний працівник часів Незалежності України",
У 2025 році - переможниця у номінації "Жінка III тисячоліття у галузі освіти і науки Закарпаття".
ВІДОМА АВТОРИТЕТНА ВЧЕНА У ГАЛУЗІ ОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ ГАЛИНА ВІКТОРІВНА РІЗАК ОПУБЛІКУВАЛА У СПІВАВТОРСТВІ СТАТТЮ "ВИКОРИСТАННЯ НАНОТЕХНОЛОГІЙ У СТВОРЕННІ ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ"
Останніми роками спостерігається зростання наукового інтересу до впровадження нанотехнологій у розроблення екологічно безпечних матеріалів. Це має особливе значення для України в контексті економічного відновлення та впровадження європейських стан- дартів сталого розвитку.
Промисловий комплекс України наразі стикається з низкою еко- логічних проблем, зокрема із забрудненням повітря і води, надмірним споживанням енергії та значними обсягами промислових відходів.
Наслідки російської агресії лише посилюють ці виклики, створюючи нові глобальні екологічні проблеми, розв’язання яких потребува- тиме тривалого часу.
Одним із найбільш перспективних шляхів розв’язання цих проблем є введення нано- технологій у промисловість України.
Увага досліджень переважно зосереджена на використанні наночасток, наноструктурованих покриттів і композитів для зменшення техногенного впливу на навколишнє середовище, підвищення виробничої ефективності та забезпечення тривалого терміну експлуатації продукції.
Рівень впровадження нанотехнологій у промисловість України залишається низьким. Головними перешкодами є відсутність комплексної державної стратегії впровадження нанотехнологій, значні витрати на дослідження і промислове виробництво наноматеріалів, недостатня нормативна база екологічної безпеки наноматеріалів, а також обмежена інтеграція науки та виробництва.
Такі чинники зумовлюють необхідність системного аналізу можливостей використання нанотехнологій у створенні екологічно безпечних матеріалів для промисловості України.
У статті використано системний підхід, що передбачав аналіз сучасної наукової літератури щодо використання нанотехнологій, вивчення екологічних ефектів від застосування наноматеріалів у промисловості, а також узагальнення даних про стан розвитку нанотехнологій.
Використання наноматеріалів сприяє зменшенню промислових відходів, зниженню рівня шкідливих викидів, підвищенню енергоефективності та довговічності конструкцій.
Головними перешкодами для їхнього широкого впровадження залишаються фінансові, нормативно-правові та організаційні чинники.
In recent years, there has been a growing scientific interest in the application of nanotechnology for the development of environmentally safe materials. This issue is of particular importance for Ukraine in the context of economic recovery and the implementation of European standards for sustainable development.
The Ukrainian industrial sector currently faces a number of environmental challenges, including air and water pollution, excessive energy consumption, and significant volumes of industrial waste.
The consequences of Russian aggression have only intensified these challenges, creating new global environmental problems that will require a long-term resolution. One of the most promising pathways to addressing these issues is the integration of nanotechnology into Ukraine’s industrial sector. Research in this area has primarily focused on the use of nanoparticles, nanostructured coatings, and composites to reduce the technogenic impact on the environment, improve production efficiency, and extend the service life of industrial products.
The level of nanotechnology adoption in Ukrainian industry, however, remains low.
The main obstacles include the absence of a comprehensive national strategy for nanotechnology implementation, high costs associated with research and industrial production of nanomaterials, insufficient regulatory frameworks for environmental safety, and limited integration between science and industry.
These factors underscore the necessity of a systematic analysis of the potential for using nanotechnology in the development of environmentally safe industrial materials.
This study employs a systematic approach that involves analyzing current scientific literature on nanotechnology, examining the ecological effects of nanomaterials in industrial applications, and synthesizing available data on the state of nanotechnology development.
The use of nanomaterials contributes to reducing industrial waste, lowering harmful emissions, increasing energy efficiency, and enhancing the durability of structures. Nonetheless, financial, regulatory, and organizational barriers continue to hinder their widespread adoption. Key words: nanomaterials, technogenic impact, environmental problems, human ecology, chemical technologies.
ПРО АВТОРКУ.
=
Різак Галина Вікторівна, відома вчена у галузі органічної хімії, Радник директора Благодійного Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності, кандидат фармацевтичних наук, здобувачка наукового ступеню доктора хімічних наук за спеціальністю "Органічна хімія"
ГАЛИНА ВIКТОРIВНА РIЗАК народилася в 1968 р.
У 1991 році з відзнакою закінчила хімічний факультет УжНУ.
В цьому ж році вступила в аспірантуру, яку завершила в 1994 р. за спеціальністю «органічна хімія».
З 1994 року по 2006 рік працювала на наукових і викладацьких посадах кафедри органічної хімії Ужгородського національного університету, з січня 2009 року по липень 2012 року на викладацьких посадах на кафедрі органічної хімії Національного фармацевтичного університету (м. Харків).
З 2012 року - доцент кафедри органічної хімії Інституту хімії та екології УжНУ. Радник директора Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності.
Наукову роботу здійснювала під керівництвом професора, доктора хімічних наук Хрипака Степана Михайловича, доцента, кандидата хімічних наук Добоша Антона Антоновича, професора, доктора хімічних наук Шемчука Леоніда Антоновича, академіка НАН України, професора, доктора хімічних наук, доктора фармацевтичних наук, професора Черниха Валентина Петровича.
Дисертацію захистила за спеціальністю " фармацевтична хімія".
Автор і співавтор понад ста десяти наукових та науково-методичних праць,
Автор монографії "Синтез, фізико-хімічні та біологічні властивості 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6- R`-тієно[2,3-d] піримідинів".
Монографія перемогла у номінації "Краща монографія десятиліття (2015-2025) у науці Закарпаття".
Автор та співавтор шістнадцяти друкованих книг з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії: двох навчально-методичних посібникіів (обидва одноосібні), чотирьох навчальних посібників (три одноосібні), серед них є і з грифом МОН для студентів вишів, десяти навчальних видань - курсів лекцій, практикумів (вісім одноосібних).
Співавтор двох патентів на винахід та на корисну модель.
Учасниця численних національних та міжнародних конференцій з органічної та фармацевтичної хімії, Національних з'їздів фармацевтів України.
Пройшла багато науково-педагогічних стажувань та курсів підвищення кваліфікації у країнах ЄС.
Викладає курс лекцій і проводить лабораторні та практичні заняття з органічної, біоорганічної та фармацевтично хімії для студентів майбутніх хіміків, екологів, біологів, стоматологів, медиків та фармацевтів.
Відмінник освіти України (відзнака МОН). Нагороджена почесниою грамотою ректора УжНУ (1998), грамотою міського голови Ужгорода (1999)., Почесною грамотою Закаррпатської облдержадміністрації (2018), Почесною грамотою Закарпатської обласної ради профспілок (2019), грамотою Закарпатської обласної ради (2020).
У різні роки перемагала у номінаціях "Людина року науки і рсвіти Закарпаття", "Кращий вчений року", "Кращий викладач року", "Кращий науково-педагогічний працівник часів Незалежності України",
У 2025 році - переможниця у номінації "Жінка III тисячоліття у галузі освіти і науки Закарпаття".
Побачив світ черговий номер (4(2025) наукового журналу "ПРОБЛЕМИ ХІМІЇ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ", В ЯКОМУ відома авторитетна вчена у галузі органічної хімії Галина Вікторівна Різак опублікувала статтю "ВИКОРИСТАННЯ ЯМР-СПЕКТРОСКОПІЇ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 2,4-ДІОКСО- ТА 4-ІМІНО-2-ОКСО-3-ФЕНІЛ-5-R-6-R`-ТІЄНО[2,3-d]ПІРИМІДИНІВ"
Бібліографічний опис статті: Різак, Г. (2025). Використання ЯМР-спектроскопії для дослідження 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6-R′-тієно[2,3-d]піримідинів. Проблеми хімії та сталого розвитку, 4, 42–50.
Похідні тієно[2,3-d]піримідину є перспективним класом гетероциклічних сполук із широким спектром біоло- гічної активності, що зумовлює необхідність розроблення надійних методів їх структурної ідентифікації. Най- більш інформативним інструментом для встановлення побудови цих сполук є ЯМР-спектроскопія, однак систе- матизація спектральних даних для 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-похідних залишається недостатньою.
Мета роботи полягає в систематизації та критичному аналізі сучасних досягнень у застосуванні мето- дів ядерного магнітного резонансу для встановлення структури 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6-R- тієно[2,3-d]піримідинів, виявленні закономірностей між хімічними зсувами сигналів та структурними особли- востями досліджуваних сполук.
Методи дослідження включають аналіз наукових публікацій, присвячених використанню одно- та двовимірної 1H та 13C ЯМР-спектроскопії для ідентифікації та структурної характеристики похідних тієно[2,3-d]піримі- дину, систематизацію спектральних даних залежно від природи замісників у положеннях 2, 3, 4, 5 та 6 піри- мідинового і тієнового циклів, узагальнення інформації щодо кореляцій між спектральними параметрами та просторовою будовою молекул.
Наукова новизна роботи полягає в комплексному підході до узагальнення спектральних характеристик широ- кого ряду 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-похідних тієно[2,3-d]піримідину, виявлення специфічних особливостей ЯМР-спектрів залежно від електронних ефектів замісників, установлення діагностичних критеріїв для одно- значної ідентифікації структури та конфігурації досліджуваних гетероциклічних систем.
Висновки.
Проведений аналіз наукових даних свідчить, що ЯМР-спектроскопія є найбільш інформативним методом установлення структури 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6-R-тієно[2,3-d]піримідинів, що дозволяє точно визначити положення замісників, підтвердити будову гетероциклічної системи та встановити просторову конфігурацію молекул. Систематизація спектральних характеристик створює основу для прогнозу- вання хімічних зсувів нових похідних та оптимізації методів їх синтезу й ідентифікації.
Авторка висловлює подяку акаде- міку НАН України доктору хімічних наук Чер- ниху В. П., професору, доктору хімічних наук Шемчуку Л. А., професору, доктору хімічних наук Хрипаку С. М. (Вічная память) за багаторічні наукові кон- сультації.
To cite this article: Rizak, G. (2025). Vykorystannia YaMR-spektroskopii dlia doslidzhennia 2,4-diokso- ta 4-imino-2-okso-3-fenil-5-R-6-R′-tiieno[2,3-d]pirymidyniv [Use of NMR spectroscopy for the study of 2,4-dioxo- and 4-imino-2-oxo-3-phenyl-5-R-6-R′-thieno[2,3-d]pyrimidines]. Problems of Chemistry and Sustainable Development, 4, 42–50.
USE OF NMR SPECTROSCOPY FOR THE STUDY OF 2,4-DIOXO- AND 4-IMINO-2-OXO-3-PHENYL-5-R-6-R′-THIENO[2,3-d]PYRIMIDINES
Thieno[2,3-d]pyrimidine derivatives represent a promising class of heterocyclic compounds with a broad spectrum of biological activity, which necessitates the development of reliable methods for their structural identification.
Nuclear magnetic resonance (NMR) spectroscopy remains the most informative tool for elucidating the structure of such compounds; however, the systematization of spectral data for 2,4-dioxo- and 4-imino-2-oxo- derivatives is still insufficiently developed.
The aim of this study is to systematize and critically analyze current advances in the application of nuclear magnetic resonance methods for determining the structures of 2,4-dioxo- and 4-imino-2-oxo-3-phenyl-5-R-6-R′-thieno[2,3-d] pyrimidines and to identify correlations between the chemical shifts of signals and the structural features of the investigated compounds.
The research methods include the analysis of scientific publications devoted to the use of one- and two-dimensional 1H and 13C NMR spectroscopy for the identification and structural characterization of thieno[2,3-d]pyrimidine derivatives, the systematization of spectral data depending on the nature of substituents at positions 2, 3, 4, 5, and 6 of the pyrimidine and thieno rings, and the generalization of information concerning correlations between spectral parameters and the spatial structures of the molecules.
The scientific novelty of this study lies in the comprehensive generalization of the spectral characteristics of a wide range of 2,4-dioxo- and 4-imino-2-oxo-thieno[2,3-d]pyrimidine derivatives, the identification of specific features of their NMR spectra depending on the electronic effects of substituents, and the establishment of diagnostic criteria for the unambiguous identification of the structure and configuration of the studied heterocyclic systems. Conclusions.
The analysis of the available scientific data indicates that NMR spectroscopy is the most informative method for determining the structure of 2,4-dioxo- and 4-imino-2-oxo-3-phenyl-5-R-6-R′-thieno[2,3-d]pyrimidines. It allows for precise identification of substituent positions, confirmation of the heterocyclic system’s framework, and determination of the spatial configuration of the molecules.
The systematization of spectral characteristics provides a foundation for predicting the chemical shifts of new derivatives and for optimizing the methods of their synthesis and identification.
ПРО АВТОРКУ.
=
Різак Галина Вікторівна, відома вчена у галузі органічної хімії, Радник директора Благодійного Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності, кандидат фармацевтичних наук, здобувачка наукового ступеню доктора хімічних наук за спеціальністю "Органічна хімія"
ГАЛИНА ВIКТОРIВНА РIЗАК народилася в 1968 р.
У 1991 році з відзнакою закінчила хімічний факультет УжНУ.
В цьому ж році вступила в аспірантуру, яку завершила в 1994 р. за спеціальністю «органічна хімія».
З 1994 року по 2006 рік працювала на наукових і викладацьких посадах кафедри органічної хімії Ужгородського національного університету, з січня 2009 року по липень 2012 року на викладацьких посадах на кафедрі органічної хімії Національного фармацевтичного університету (м. Харків).
З 2012 року - доцент кафедри органічної хімії Інституту хімії та екології УжНУ. Радник директора Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності.
Наукову роботу здійснювала під керівництвом професора, доктора хімічних наук Хрипака Степана Михайловича, доцента, кандидата хімічних наук Добоша Антона Антоновича, професора, доктора хімічних наук Шемчука Леоніда Антоновича, академіка НАН України, професора, доктора хімічних наук, доктора фармацевтичних наук, професора Черниха Валентина Петровича.
Дисертацію захистила за спеціальністю " фармацевтична хімія".
Автор і співавтор понад ста наукових та науково-методичних праць,
Автор монографії "Синтез, фізико-хімічні та біологічні властивості 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6- R`-тієно[2,3-d] піримідинів".
Монографія перемогла у номінації "Краща монографія десятиліття (2015-2025) у науці Закарпаття".
Автор та співавтор шістнадцяти друкованих книг з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії: двох навчально-методичних посібникіів (обидва одноосібні), чотирьох навчальних посібників (три одноосібні), серед них є і з грифом МОН для студентів вишів, десяти навчальних видань - курсів лекцій, практикумів (вісім одноосібних).
Співавтор двох патентів на винахід та на корисну модель.
Учасниця численних національних та міжнародних конференцій з органічної та фармацевтичної хімії, Національних з'їздів фармацевтів України.
Пройшла багато науково-педагогічних стажувань та курсів підвищення кваліфікації у країнах ЄС.
Викладає курс лекцій і проводить лабораторні та практичні заняття з органічної, біоорганічної та фармацевтично хімії для студентів майбутніх хіміків, екологів, біологів, стоматологів, медиків та фармацевтів.
Відмінник освіти України (відзнака МОН). Нагороджена почесниою грамотою ректора УжНУ (1998), грамотою міського голови Ужгорода (1999)., Почесною грамотою Закаррпатської облдержадміністрації (2018), Почесною грамотою Закарпатської обласної ради профспілок (2019), грамотою Закарпатської обласної ради (2020).
У різні роки перемагала у номінаціях "Людина року науки і рсвіти Закарпаття", "Кращий вчений року", "Кращий викладач року", "Кращий науково-педагогічний працівник часів Незалежності України",
У 2025 році - переможниця у номінації "Жінка III тисячоліття у галузі освіти і науки Закарпаття".
Відома авторитетна вчена у галузі органічної хімії , Радник директора Фонду підтримки освіти і науки, науково-технічної та інноваційної діяльності Галина Вікторівна Різак опублікувала у співавторстві статтю " Трансформація викладацької діяльності в умовах інтеграції інструментів ШІ в освітній процес закладів вищої освіти".
Анотація.
Стрімкий розвиток цифрових технологій та їхня інтеграція восвітнє середовище зумовлюють необхідність переосмислення ролі викладача, методів навчання та організації освітнього процесу взакладах вищої освіти.
Метою дослідженняє комплексний аналіз трансформації професійних функцій викладача, педагогічних підходів та організації навчання в умовахзастосування інструментівштучного інтелекту (далі –ШІ), а також визначення їхнього значення для підвищення якості вищої освіти.
Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, зокрема аналіз і синтез, індукція та дедукція, системний і структурно-функціональний підходи, порівняльний аналіз, а також узагальнення результатів сучасних наукових досліджень у сфері цифрової трансформації освіти.
Результати дослідження доводять, що інтеграція інструментів ШІ зумовлює переорієнтацію викладацької діяльності з трансляційної моделі навчання на фасилітаційну, консультативну та аналітичну, посилюючи роль викладача як модератора освітнього процесу йгаранта академічної доброчесності.
Встановлено, що застосуванняШІ сприяє персоналізації навчання, оптимізації оцінювання результатів навчальної діяльності та підвищенню ефективності освітніх комунікацій, водночас актуалізуючи ризики, пов’язані з етичними аспектами, захистом даних і формуванням залежності від цифрових технологій.
Висновки.
Трансформація викладацької діяльності в умовах упровадження інструментів ШІ є об’єктивним інезворотним процесом, щопотребує розробленняінституційних політик їхньогозастосування, системного підвищення цифрової та ШІ-компетентності викладачів, а також чіткого розмежування функцій людини йтехнологій в освітньому процесі.
Обґрунтовано, що інтеграція ШІмає розглядатися як інструмент підтримки викладача, а не його заміни, що є необхідноюумовою забезпечення якості та сталого розвитку вищої освіти.
.Transformation of teaching activities in the context of integrating AI tools into the educational process of higher education institutions
Abstract.
The rapid development of digital technologies and their implementation in the educational environment necessitate a rethinking of the role of the teacher, teaching methods, and the organizationof the educational process in higher education institutions.
The study aimsto conduct a comprehensive analysis of changes in teachers' professional functions, pedagogical approaches, and the Organisationof teaching under the influence of AI tools, and to determine their significance for improving the quality of higher education.
The methodological basisof the study consists of general scientific and specializedmethods of cognition, in particular analysis and synthesis, induction and deduction, systemic and structural-functional approaches, comparative analysis, and the generalizationof the results of modern scientific research on the digital transformation of education.
The results of the studyshow that integrating AI tools reorients teaching activities from a translational model of learning to a facilitative, consultative, and analytical one, thereby strengthening the teacher's role as a moderator of the educational process and a guarantor of academic integrity. It has been established that the use of artificial intelligence contributes to the personalizationof learning, the optimisation of the assessment of learning outcomes, and the improvement of the effectiveness of educational communications, while at the same time highlighting the risks associated with ethical issues, data protection, and the formation of dependence on digital technologies.
The conclusionsare that the transformation of teaching activities in the context of the introduction of AI tools is an objective and irreversible process that requires the development of institutional policies for the use of artificial intelligence, the systematic improvement of the digital and AI competence of teachers, and a clear distinction between the functions of humans and technologies in the educational process.
It is argued that integrating AI should be seen as a tool to support teachers, not replace them, which is a key condition for ensuring the quality and sustainable development of higher education.
ДОВІДКОВО. ПРО АВТОРКУ.
=
Різак Галина Вікторівна, відома вчена у галузі органічної хімії, Радник директора Благодійного Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності, кандидат фармацевтичних наук, здобувачка наукового ступеню доктора хімічних наук за спеціальністю "Органічна хімія"
ГАЛИНА ВIКТОРIВНА РIЗАК народилася в 1968 р.
У 1991 році з відзнакою закінчила хімічний факультет УжНУ.
В цьому ж році вступила в аспірантуру, яку завершила в 1994 р. за спеціальністю «органічна хімія».
З 1994 року по 2006 рік працювала на наукових і викладацьких посадах кафедри органічної хімії Ужгородського національного університету, з січня 2009 року по липень 2012 року на викладацьких посадах на кафедрі органічної хімії Національного фармацевтичного університету (м. Харків).
З 2012 року - доцент кафедри органічної хімії Інституту хімії та екології УжНУ. Радник директора Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності.
Наукову роботу здійснювала під керівництвом професора, доктора хімічних наук Хрипака Степана Михайловича, доцента, кандидата хімічних наук Добоша Антона Антоновича, професора, доктора хімічних наук Шемчука Леоніда Антоновича, академіка НАН України, професора, доктора хімічних наук, доктора фармацевтичних наук, професора Черниха Валентина Петровича.
Дисертацію захистила за спеціальністю " фармацевтична хімія".
Автор і співавтор понад ста наукових та науково-методичних праць,
Автор монографії "Синтез, фізико-хімічні та біологічні властивості 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6- R`-тієно[2,3-d] піримідинів".
Монографія перемогла у номінації "Краща монографія десятиліття (2015-2025) у науці Закарпаття".
Автор та співавтор шістнадцяти друкованих книг з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії: двох навчально-методичних посібникіів (обидва одноосібні), чотирьох навчальних посібників (три одноосібні), серед них є і з грифом МОН для студентів вишів, десяти навчальних видань - курсів лекцій, практикумів (вісім одноосібних).
Співавтор двох патентів на винахід та на корисну модель.
Учасниця численних національних та міжнародних конференцій з органічної та фармацевтичної хімії, Національних з'їздів фармацевтів України.
Пройшла багато науково-педагогічних стажувань та курсів підвищення кваліфікації у країнах ЄС.
Викладає курс лекцій і проводить лабораторні та практичні заняття з органічної, біоорганічної та фармацевтично хімії для студентів майбутніх хіміків, екологів, біологів, стоматологів, медиків та фармацевтів.
Відмінник освіти України (відзнака МОН). Нагороджена почесниою грамотою ректора УжНУ (1998), грамотою міського голови Ужгорода (1999)., Почесною грамотою Закаррпатської облдержадміністрації (2018), Почесною грамотою Закарпатської обласної ради профспілок (2019), грамотою Закарпатської обласної ради (2020).
У різні роки перемагала у номінаціях "Людина року науки і рсвіти Закарпаття", "Кращий вчений року", "Кращий викладач року", "Кращий науково-педагогічний працівник часів Незалежності України",
У 2025 році - переможниця у номінації "Жінка III тисячоліття у галузі освіти і науки Закарпаття".
=
Сторінка 1 із 286