Олена Зеленська в Данії зустрілася з представниками благодійних фондів та бізнесів

Під час відвідання Королівства Данія перша леді України з командою Фундації Олени Зеленської зустрілася з представниками данського бізнесу та благодійних організацій. «Моя Фундація ставить за мету відновити та покращити життя людей в Україні вже зараз. Нам важко, але, на щастя, ми не самі. Від початку заснування Фундація об’єднала меценатів із 25 країн світу.

Щаслива, що серед наших партнерів вже є представники данського бізнесу, завдяки яким вдалося реалізувати кілька важливих ініціатив.Вірю, що після сьогоднішньої зустрічі коло данських друзів України та Фундації стане більшим», – розповіла вона. Олена Зеленська запропонувала партнерам узяти участь іще у двох проєктах Фундації.

Один із них – «Адреса дитинства». Це будівництво житла для багатодітних прийомних родин. За її словами, торік в Україні усиновили понад 900 дітей, ще близько 2500 українців пройшли навчання та готові стати прийомними батьками, 518 – створили великі прийомні родини. «Але головне, що потрібно таким сім’ям, – гідне житло. Саме на підтримку великих прийомних родин спрямований проєкт Фундації, який має символічну назву «Адреса дитинства», – зазначила перша леді.

Вона наголосила, що принаймні 80 таких родин залишилися без житла через російське вторгнення. У межах проєкту Фундація будує для них нове. «У нові, спеціально побудовані та облаштовані будинки, ми вже заселили шість таких родин. А ще вісім отримають свої ключі до кінця травня. Тож перша хвиля цього проєкту добігає кінця. А потреба в житлі залишається ще для понад 60 таких родин», – акцентувала Олена Зеленська.

Другий нагальний проєкт Фундації – відновлення дитячого творчо-спортивного центру в Бородянці.

«Це героїчне місто дуже постраждало під час 38-денної окупації. Зараз у Бородянці та громаді проживають 25 тисяч людей.

У місто повертається життя. Але в перші ж дні вторгнення росіяни знищили місцевий дитячий центр, який відвідували дві тисячі дітей.

Весь викладацький склад центру (а це 52 викладачі) зараз продовжує заняття з дітьми. Хто де: у вцілілих школах та дитячих садках, у приватних закладах. Але вони чекають можливості знову зібратися під дахом дитячого центру», – зауважила дружина Президента.

Данські меценати вже допомагають відбудовувати лікарню в Ізюмі. Також вони долучилися до організації відпочинку для понад 1400 дітей із великих прийомних родин та передачі різдвяних подарунків ще близько 13 тисячам.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Минулого тижня відбулася зустріч на найвищому рівні міжміністерської робочої групи з питань дітей та збройних конфліктів та очільників структур і агенцій ООН в Україні стосовно результатів виконання

Спільного превентивного плану щодо запобігання та подолання грубих порушень проти дітей в результаті збройної агресії російської федерації проти України. Зустріч відвідала заступниця міністра освіти і науки Євгенія Смірнова.

Головували на спільній зустрічі радниця — уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації, національна координаторка з питань дітей та збройних конфліктів Дар’я Герасимчук та очільник представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, співголова Національної групи з моніторингу та звітності ООН Мунір Мамедзаде. Дар’я Герасимчук подякувала всім членам Міжміністерської робочої групи та очільникам структур та агенцій ООН в Україні і зазначила:

«Усе те, про що ми говоримо й звітуємо сьогодні, відображається на житті українських дітей, яких ми захищаємо. Сьогоднішній діалог — це не лише можливість обговорити вже зроблене та досягнуте, але й запланувати наступні спільні кроки». П

ід час вступного слова представник Дитячого фонду ЮНІСЕФ в Україні Мунір Мамедзаде зауважив, що «ЮНІСЕФ високо оцінює прогрес уряду України в упровадженні Спільного превентивного плану та готовий продовжувати підтримувати урядові зусилля щодо запобігання та припинення серйозних порушень щодо дітей під час війни, що триває».

Діяльність за механізмом «Діти та збройні конфлікти» є частиною впровадження затвердженого Президентом Володимиром Зеленським плану Bring Kids Back UA.

Фінансування державою закладів вищої освіти залежатиме від 5 основних критеріїв, основним з яких стане кількість студентів, які навчаються на бюджетній формі навчання. 

Відповідні зміни передбачає формульний принцип у розподілі бюджетного фінансування між закладами вищої освіти, який цьогоріч відновлює Міністерство освіти і науки.

Зокрема, формульний принцип фінансування передбачає, що розмір виділених державних коштів для кожного університету визначатимуть з огляду на кілька критеріїв, яким має відповідати заклад освіти.

Першим і ключовим критерієм є контингент студентів, тобто загальна кількість вступників, які обрали навчання в конкретному закладі на державному замовленні. За словами заступника міністра освіти і науки Михайла Винницького, це сприятиме підвищенню адресності використання коштів з бюджету.

«Таким чином ми робимо крок до реалізації важливого принципу управління в системі вищої освіти – «гроші ходять за студентом». Тобто державне фінансування залежить не від того, скільки потенційно міг би забезпечити той чи інший ЗВО, а від реальної кількості студентів, які обрали саме цей університет, виборовши право на навчання за кошти державного бюджету», – зазначає Винницький.

За його словами, така модель допоможе підвищити адресність використання державних коштів. Також у формулі буде врахована наукова практика чи діяльність, тобто кількість коштів, які заклад вищої освіти заробив від надання науково-технічних, консультаційних послуг або отримав у формі грантів на наукові розробки.

Третьою складовою формули буде показник інтернаціоналізації, тобто місце в міжнародних рейтингах або участь у європейських проєктах Еразмус+.

Також вагомою складовою формули буде показник працевлаштування, тобто відсоток випускників, які працевлаштовані за даними від Пенсійного фонду.

Окрім того, для підтримання закладів освіти найбільш вразливих, нині прифронтових регіонів, формула міститиме регіональний коефіцієнт.

Як відомо, формульний підхід розподілу фінансування був розроблений у 2019 році та застосований із 2020 року.

Утім, цей механізм розподілу коштів між університетами був тимчасово призупинений з початком повномасштабного вторгнення у 2022 році.

Автор фото -UNICEF Украïна

У квітні 2024 року Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) у співпраці з МОН передав приблизно 39 тисяч ноутбуків, щоб полегшити учням середніх і старших класів у восьми областях доступ до освіти.

Передавання відбулося в межах Коаліції девайсів — об’єднання організацій, бізнесу, урядів і меценатів для учнів та освітян. «Доступ до освіти — фундаментальне право кожної дитини, — зазначив Мунір Мамедзаде, голова Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. — Війна призвела до закриття шкіл, що своєю чергою ускладнило дітям доступ до їхнього основного права — права на освіту. Тому ЮНІСЕФ підтримує освітній процес в Україні, щоб наголосити на важливості безперервної освіти для дітей у всіх форматах, зокрема дистанційного навчання за допомогою цифрових пристроїв. Використання комплексних стратегій здатне запобігти подальшим освітнім втратам та допоможе надолужити знання».

На запит МОН ЮНІСЕФ доставив ноутбуки на Запоріжжя, Харківщину та Херсонщину і задовольнив критичну потребу дітей із вразливих категорій (діти-ВПО, діти з інвалідністю, з малозабезпечених сімей, діти, позбавлені батьківського піклування) у пристроях для дистанційного навчання. Ноутбуки також отримають школярі у Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській, Сумській і Чернігівській областях.

Разом із місцевими органами управління освітою пристрої розподілять серед закладів освіти, які надаватимуть їх у тимчасове користування учням.

«Там, де очне навчання нині неможливе через близькість до фронту чи відсутність у школі укриття, наше завдання — забезпечити дітей девайсами для навчання. Гаджет для них — це і про доступ до освіти, і про спілкування з однолітками, і про можливість отримувати підтримку від вчителів. І я вдячний нашим партнерам за всю надану українським дітям допомогу. Це однозначно інвестиція у стале майбутнє», –– зауважив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Пристрої закупили та доставили за підтримки Глобального партнерства заради освіти (GPE) та Європейського Союзу.

Довідково:

нагадаємо, що школярі вже використовують доставлені в 2023 році майже 50 тисяч пристроїв, закуплених ЮНІСЕФ коштом Європейського Союзу, урядів Республіки Корея та Японії, за підтримки Глобального партнерства заради освіти (GPE), а також фінансової підтримки національних комітетів ЮНІСЕФ та в межах ініціативи «Технології для біженців» від Breakthrough Prize Foundation.

ЮНІСЕФ підтримує уряд України в забезпеченні доступу до освіти для всіх учнів.

Щоб діти, які не мають доступу до очної освіти, могли продовжувати навчання, ЮНІСЕФ сприяє розробленню та наповненню контентом платформи «Всеукраїнська школа онлайн» та знайомить вчителів із новітніми стратегіями викладання та технологіями для проведення занять дистанційно та у змішаних форматах.

Дитячий фонд ООН також забезпечує вчителів та учнів необхідним обладнанням і створив центри цифрової освіти по всій країні.

Передання ноутбуків є частиною ініціативи ЮНІСЕФ із забезпечення безперервної освіти в Україні.

 

Відома науковиця в галузі органічної хімії кандидатка фармацевтичних наук Галина Вікторівна Різак виступить з доповіддю " Study of the diuretic activity of ethyl 3-R-4-R`-2-aminothiophene-3-carboxylates, nitriles of 3-R-4-R`-2-aminothiophene-3-carboxylic acids, their ureide derivatives, 2,4-dioxo- and 4-imino-2-oxo-3-phenyl-5-R-6-R`- thieno[2,3-d]pyrimidines* (Вивчення діуретичної активності етил 3-R-4-R`-2-амінотіофен-3-карбоксилатів, нітрилів 3-R-4-R`-2- амінотіофен-3-карбонових кислот, їх уреїдних похідних, 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6-R`-тієно[2,3-d]піримідинів.

Діуретичні препарати широко використовуються для лікування захворювань, пов'язаних з затримкою рідини в організмі, таких як хронічна недостатність кровообігу, нефротичний синдром, цироз печінки, гіпертонічна хвороба та глаукома. Незважаючи на значний арсенал діуретиків, що існують на сучасному ринку, багато з них мають певні побічні ефекти, пов'язані з гіпокаліємією

Тому розробка нових ефективних та безпечних діуретичних засобів залишається пріоритетним завданням дослідників. Дослідження біологічних властивостей синтезованих похідних тієно[2,3-d]піримідинів проводили за схемою використання теоретичного прогнозу та експериментальних даних у системі «хімічна структура – біологічна активність».

З урахуванням одержаних даних комп’ютерного прогнозування фармакологічної активності синтезованих сполук, які містять фрагмент тієно[2,3-d]піримідинів, авторкою було сплановано фармакологічний скринінг на виявлення діуретичної, протизапальної активностей та гострої токсичності.

Авторка висловлює особливу подяку академіку НАН України, д. фарм. н., д. хім. н., проф. В.П. Черних, д. хім. н., проф. Л.А. Шемчуку, д. хім. н., проф. С.М. Хрипаку, за надання можливості проведення наукових досліджень на сучасному рівні, за керування цим напрямком досліджень та обговорення їх результатів, д. біол. н., проф. Л.М. Малоштан та к. мед. н. В.В. Казмірчуку за співпрацю та проведення біологічних досліджень.

Авторка дякує за особисту фінансову підтрику для участі в конференції Марії Холопік та Олесі Холопік.

Довідка.

Марія Михайлівна Холопік (дівоче прізвище – Різак).

Рідна сестра екс-губернатора Закарпаття Івана Різака Холопік Марія Михайлівна – лікар-невропатолог Військово-медичної служби ВМУ СБУ в Управлінні Служби безпеки України у Рівненській області.

Народилася 4 листопада 1958 року у селі Бобовище Мукачівського району Закарпатської області. Чоловік – Холопік Олексій Олександрович, полковник запасу СБУ, екс-заступник начальника УСБУ у Рівненській області.

Освіта – вища, закінчила медичний факультет Ужгородського державного університету (1982 р.).

Працювала лікарем-нейрохірургом в обласному нейрохірургічному відділенні Рівненської міської лікарні (1983–1986, 1988–1992 рр.). Навчалась у клінічній ординатурі за спеціальністю «нейрохірургія» у Київському науково-дослідному інституті нейрохірургії (1986–1988 рр.). З 1992 року. - Лікар-невропатолог ВМС ВМУ СБУ в УСБУ у Рівненській області.

Кандидат медичних наук за спеціальністю "нейрохірургія", лікар-невропатолог вищої кваліфікаційної категорії. Співавтор багатьох наукових праць.

Голова профспілкового комітету Управління Служби безпеки України у Рівненській області (з 2000 р.).

Нагороджена Почесною грамотою Рівненської обласної державної адміністрації (2011 р.), Почесними грамотами Рівненської обласної ради (2001, 2007).

Неодноразово відзначалася грамотами УСБУ у Рівненській області, нагороджена нагрудним знаком «Почесний знак Управління Служби безпеки України у Рівненській області» (2012 р.).

Нагороджена грамотою Профспілки працівників державних установ України, грамотою Федерації профспілок Рівненської області, Почесними грамотами Рівненської обласної профспілкової організації працівників державних установ. Отримала звання «Жінка року – 2008» у номінації «Жінки – працівники органів прокуратури, МВС, СБУ».

Включено до сьомого випуску біографічного довідника «Хто є хто на Рівненщині», присвяченому відомим діячам науки, культури, політики, представникам владних та бізнес-структур (2010 р.).p>

Олеся Олексіївна Холопік, директорка Центру демократії та верховенства права, дочка Марії Холопік, племінниця Івана та Галини Різаків.

https://cedem.org.ua/person/kholopik/

 

Олена Зеленська: Безбар’єрність маємо сприймати як належне та єдине правильне рішення

Під час поїздки до Рівного перша леді України Олена Зеленська відвідала Центр надання адміністративних послуг. Вона відзначила втілення принципів безбар’єрності одразу від входу до закладу.

Тут є сходи з поручнями, місця для паркування, пандус.

Забезпечено доступ до інформації для людей з порушеннями зору (шрифтом Брайля), для людей з порушеннями слуху – жестовою мовою.

У цьому ЦНАПі ще в серпні минулого року стартував проєкт «Адмінсервіс «Ветеран», завдяки якому ветерани війни, члени їхніх сімей та рідні загиблих захисників і захисниць України можуть отримати всі необхідні послуги в режимі «єдиного вікна».

«Добре, що такі місця вже є. Треба, щоб таким ставав кожен публічний простір. Щоб не дивуватися зручності, а сприймати її як належне та єдине правильне рішення», – наголосила Олена Зеленська.

Дружина Президента також відвідала адаптивний спортивний простір, заснований Олександром Олександровим. У закладі розробили тридцятиденну програму підтримки військових і ветеранів Hope Wins. Її мета – допомога з відновленням після травм і поранень.

Одним із відвідувачів спортивного простору є Андрій Суржук – старший оператор групи спеціального призначення 3-го полку Сил спеціальних операцій ім. Святослава Хороброго.

Він дізнався про ініціативу, оскільки поруч із цим закладом розташоване кафе, яке Андрій відкрив, скориставшись державною грантовою програмою «Власна справа».

«Рада познайомитися з учасниками та засновниками спортивного простору, який надихає.

Його активісти готові ділитися досвідом із тими, хто захоче відкривати подібні осередки адаптивного спорту. Бо вони зараз потрібні кожному місту і громаді, щоб ветерани могли відновитися й повноцінно жити», – зазначила перша леді.

Трансформація професійної освіти – важливий крок для зміцнення економіки та відбудови країни.

І хоч запит на робітничі професії весь час лише зростає, профтехи все ще залишаються не дуже популярними серед вступників. Наше завдання – змінити це, а передусім, звісно, необхідно змінити й саму профтехосвіту.

Сьогодні ця галузь і досі регулюється законом 1998 року, який лише частково враховує останні зміни в законодавстві про освіту. Водночас потреба в запровадженні нових підходів і моделей для навчання за професіями надзвичайно зросла.

Саме тому ми розробили новий законопроєкт, який враховує і попередній досвід, і нові вимоги ринку праці та економіки. Нині ми вже оновлюємо майстерні, запроваджуємо нові освітні програми та професії.

Водночас завдання законопроєкту – врегулювати систему, щоб вона функціонувала максимально ефективно.

Що ми пропонуємо серед іншого?

бізнес максимально залучений у процес підготовки фахівців, зокрема через створення в закладах наглядових рад; можливість здійснення господарської діяльності як державне (комунальне) некомерційне підприємство; створення підґрунтя для інтеграції системи профтехосвіти до європейського освітнього простору через академічну мобільність та міжнародне співробітництво; оптимізація функцій, які частково дублюються, – скасування атестації закладів професійної освіти.

Ознайомитися з повним текстом законопроєкту можна за посиланням.

Беріть участь в обговоренні та висловіть своє бачення розвитку профтехосвіти в Україні.

Автор: Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.

Автор фото -КНУ імені Тараса Шевченка

10 квітня відбувся Український форум міжнародної освіти за участю заступника міністра освіти і науки Михайла Винницького. Форум організовано Державним підприємством «Український державний центр міжнародної освіти».

Захід зібрав понад 300 учасників як в офлайн-, так і в онлайн-форматах, серед них були представники закладів вищої освіти, численних державних та освітніх інституцій тощо.

Під час Форуму порушили такі питання: новації законодавства щодо іноземних студентів в Україні; забезпечення якості вищої освіти в Україні; міграційні аспекти в питанні навчання іноземних студентів; інтернаціоналізація вищої освіти. «Зараз стрімко зростає цікавість у світі до всього, що пов'язано з Україною.

І роль наших закладів освіти, а конкретно — наших викладачів, науковців, студентів — у задоволенні запиту на розуміння феномену України і українськості — величезна. Нам усім настав час змінювати парадигму інтернаціоналізації — наше розуміння цього терміна має змінитися.

Завдання — змінити наголоси: від збільшення привабливості України як постачальника освіти іноземцям до збільшення привабливості України як джерела сенсів, місця цікавих академічних партнерств, терра інкогніта для досліджень.

Цю вимушену зміну ми маємо розглядати як можливість запропонувати світу щось нове й унікальне», — зазначив заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький на відкритті Форуму. Також Михайло Винницький наголосив на важливості популяризації української мови.

Один із механізмів — затвердження стандарту української мови як іноземної та запуск центрів тестування.

Довідково:

Український форум міжнародної освіти проведено Українським державним центром міжнародної освіти в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на виконання пункту 5 Плану заходів щодо популяризації можливостей здобуття вищої освіти в Україні для іноземних студентів, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України 21 квітня 2021 року.