Щороку, в останню неділю травня, в Україні відзначається День хіміка. Напередодні цього свята наша дружня родина зустрічалася на факультеті та відзначала ті успіхи, які досягли як викладачі, так і студенти протягом навчального року, проводили наукову конференцію студентів, де вони доповідали свої досягнення у науковій сфері. Після цього було невеличке святкування, яке проводилось у «Падіюні» або у великому залі ректорату.

Як студенти, так і викладачі показували всі свої здібності (розповідали анекдоти, дикламували вірші, проводили танцювальні батли). Завершувалося святкування дискотекою. Але, на жаль, останні два роки ми проводимо ці зустрічі онлайн.

Це пов’язано з пандемією COVID-19, а також непередбачуваним початком війни в нашій державі. Ми віримо, що наступна наша зустріч, буде проведена великою дружньою родиною в нашому вже Науково-навчальному інституті хімії та екології під мирним небом та без всіляких вірусів. Тож у цей день, у першу чергу, хочемо подякувати нашим прекрасним викладачам, які докладають максимальних зусиль для того, щоб лекції, практичні та лабораторні заняття, які зараз проходять онлайн нічим не відрізнялись від очних занять.

Вітаємо весь професорсько-викладацький склад ННІХЕ та студентів з Днем хіміка! Бажаємо кожному знайти свою формулу щастя.

Нехай всі сполуки в житті, хімічні або людські, будуть міцними і не піддаються розпадам. Нехай в серцях у Вас завжди відбувається хімія, від бурхливих реакцій і позитивних емоцій, нехай завжди вирує ваша кров. Побільше Вам вдалих дослідів, нових цікавих відкриттів, стабільного успіху та мирного неба над головою!

Сайт УжНУ

Створений мурал засвідчує єдність українців різних регіонів у скрутний для нашої держави час.

Гармонійний розвиток нашої молоді є запорукою процвітання держави. Студенти факультету інформаційних технологій УжНУ також підтримують це гасло – не тільки словом, а й ділом. Нещодавно айтівці долучилися до мистецького заходу на базі спортивного клубу «Академія спортивного виховання» – розробляли проєкт муралу, який прикрасив стіну закладу.

Спортивний клуб очолює завідувач кафедри інформатики та фізико-математичних дисциплін УжНУ Василь Кут, який активно працює на педагогічній ниві, сприяючи не тільки професійному, а й фізичному та духовному зростанню молоді. Дві команди айтівців – з-поміж першокурсників спеціальності «Інформаційні системи та технології» – виявили бажання взяти участь у розробці проєкту муралу.

До першої гурту, який, власне, і переміг, увійшли Максим Вечей, Микола Шпринц, Олександра Богдан; до другого – Антон Дівинець, Мирослав Мелеш, Артемій Ціпіньо, Денис Куруц.

Проєкт-переможець зреалізувала відома майстриня Марія Ващенко, яка через вторгнення агресора змушена була покинути рідний Харків. Марія – художниця Харківського палацу дитячої та юнацької творчості – понад тринадцять років займається аерографією на автомобілях та мотоциклах, є неодноразовим переможцем міжнародних конкурсів автозвуку та тюнінгу EMMA (Європейська асоціація мобільних медіа). Її роботи прикрашають інтер’єри та екстер’єри по усій Україні. Також Марія є засновницею творчого об’єднання Art.Kharkov. Реалізований проєкт засвідчує не тільки потребу всебічного розвитку молоді, а й наголошує на єдності українців у цей скрутний для нашої держави час. І хоч як би ворогам хотілося протилежного, навіть у часи нелегких випробувань ми залишаємося єдиними – Схід і Захід, Харків і Ужгород.

Медіацентр УжНУ – за інформацією факультету інформаційних технологій

Після перерви через COVID-19 Північний університетський центр Байя-Маре (Румунія) організував 4-ту студентську наукову конференцію «NORD – perspective interdisciplinare».

Ця конференція проводиться згідно з договором про співпрацю між Ужгородським національним університетом та Північним університетським центром Бая Маре Клужського Технічного університету. «Наразі відбулися три конференції, це вже четверта, а минулого року в Україні відбулася онлайн конференція.

Але попередні рази студенти факультету іноземної філології УжНУ мали нагоду відвідати м. Бая Маре, взяти участь у роботі конференції, познайомитися зі студентами вузу та налагодити дружні зв’язки.

Цього року конференція відбулася у змішаному форматі: учасники з України підключалися онлайн. Студентка 4 курсу румунської філології Едіта Югас, яка знаходиться на семестровому навчанні за програмою обміну Erasmus+, презентувала свою роботу безпосередньо у румунському вузі.

Вже стало доброю традицією, що на відкриття подібних заходів приїжджають поважні гості з усього світу. У роботі цієї конференції брали участь: Тімоті Герхардсон - радник з питань преси та культури Посольства США в Румунії, та викладачка англійської мови Коледжу Монтгомері Меріленд Стефен Гледсон. Позитивним є той факт, що окрім сертифікатів про участь у даному заході та публікацій у науковому виданні найкраща доповідь буде відзначена грошовою премією.

Тарас Дацьо, старший викладач кафедри романських мов та зарубіжної літератури УжНУ

Медійники-міжнародники надважливі для надання об’єктивної інформації про Україну у світі – в умовах війни та в мирний час .

Чи хотіли б ви стати журналістом, що досконало володіє англійською, знає одну з мов країн-сусідів та водночас розуміє міжнародну політику, вміє організувати комунікацію на дипломатичному рівні?

Раніше, щоб стати таким фахівцем, вам довелося б навчатися на кількох спеціальностях. Сьогодні ці знання можна здобути на «Міжнародній журналістиці»!

Ініціювали таку спеціальність два сучасні підрозділи: медійний, де 25 років готують журналістів, та факультет міжнародних економічних відносин, що функціонує 24 роки поспіль. Амбітна мета – навчати журналістів-міжнародників для роботи за кордоном та в умовах поліетнічного медіаринку.

За словами декана філологічного факультету Юрія Бідзілі, на новій освітній програмі навчатимуть медіафахівців, які спеціалізуються на якісних знаннях іноземних мов: англійської (як обов’язкової), словацької, чеської, угорської, румунської (за вибором студента), а також міжнародної журналістики, зовнішньої політики тощо. Нова спеціальність важлива для надання об’єктивної інформації про Україну у світі, зокрема сусіднім державам, з метою запобігання дезінформації в умовах війни та в мирний час.

«Міжнародна журналістика» в Ужгородському університеті: які переваги нової спеціальності та що потрібно для вступу«. Досвід інших українських університетів показує, що така освітня програма потрібна, а Закарпаття має ще й особливе географічне розміщення, тож другою мовою після англійської буде мова наших сусідів. Я переконаний, що вийде непогана спеціальність. Маємо хорошу матеріально-технічну базу, будемо забезпечувати дисципліни, які вивчають міжнародники, доповнюючи журналістику», – зауважує очільник факультету міжнародних економічних відносин Микола Палінчак.

Завідувач кафедри журналістики Євген Соломін додає: журналістів-міжнародників сьогодні готують лише в кількох українських університетах, які територіально не межують із країнами ЄС і не спеціалізуються на знаннях історико-культурних, етнонаціональних, мовних та інших взаємозв’язків Закарпаття з сусідніми країнами. Натомість відділення журналістики УжНУ 25 років готує журналістів, а 7-й рік поспіль – рекламістів і піарників, які успішно працюють у регіональних, загальнонаціональних медіа, пресслужбах, рекламних агенціях, тощо.

Ось ще кілька переваг «Міжнародної журналістики», яку відкрили в Ужгородському університеті:

1. «Міжнародна журналістика» актуальна в контексті медіабезпеки, зумовлена тривалою інформаційною війною, що ведеться проти України, та важлива під час повномасштабної війни. Крім того – для інформаційно-комунікаційної діяльності, формування об’єктивного іміджу нашої держави у світі.

2. Закарпаття межує з європейськими державами і потребує неперервного міжнародного діалогу на всіх рівнях. Відповідно виникає потреба в підготовці фахівців із досконалим володінням іноземними мовами, готових до роботи в українських та міжнародних медіа, у медіаслужбах дипломатичних установ тощо.

3. Запровадження нової спеціальності є результатом участі кафедри журналістики в міжнародному проєкті «DESTIN – Журналістська освіта задля демократії в Україні: розробка стандартів, доброчесність та професіоналізм» (за програмою ЄС Erasmus+ КА2).

Так, серед рекомендацій, наданих медіаекспертами проєкту, вітчизняними працедавцями, випускниками відділення, були оновлення програм та запровадження нових, запитуваних медіаринком, збільшення кількості годин іноземної мови. Випускники спеціальності «Міжнародна журналістика» зможуть працювати: теле- й радіожурналістами, зокрема в корпунктах зарубіжних видань, що діють на Закарпатті та в Україні загалом; кореспондентами провідних національних медіа, які потребують фахівця з досконалим володінням іноземними мовами; пресаташе, працівниками пресслужб, пресбюро, медіаструктур дипломатичних установ і представництв; копірайтерами, спічрайтерами, медіааналітиками, медіаконсультантами з міжнародної інформації та геополітики.

Варто зазначити, що кафедра журналістики УжНУ пропонує своїм вступникам три освітні програми – класичну «Журналістику», «Рекламу та зв’язки з громадськістю», «Міжнародну журналістику». Навчання на кожній із них коштує 19700 грн за рік на денному відділенні та 12600 за рік – на заочному відділенні.

Упродовж багатьох років вартість освіти на медійному підрозділі залишається однією з найнижчих в Україні, але якість – незмінно високою!

Як відомо, цього року першокурсники вступають до університетів за результатами Національного мультипредметного тесту («Українська мова», «Математика» та «Історія України»). Тому однакові можливості для вступу як на нову спеціальність – «Міжнародна журналістика», так і на традиційні – «Журналістику», «Рекламу та зв’язки з громадськістю».

Обирайте те, що більше подобається!

До зустрічі в Ужгородському університеті!

Наталія Толочко, фото Евеліни Чорій

Медіацентр УжНУ

Експертна Рада Благодійного Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності ( Голова Ради - доктор фізико-математичних наук, директор Фонду Різак Іван Михайлович) за благодійну діяльність і особистий внесок в розвиток науки і освіти та з нагоди Дня науки нагородила ПОЧЕСНИМИ ДИПЛОМАМИ відомих бізнесменів-меценатів і громадських діячів:

Балогу Віктора Івановича

Грицика Петра Васильовича

Іванова Петра Олександровича

Немировського Олега Анатолійовича

Цирика Василя Васильовича

Вл. кор.

Дякуємо директорці Наукової бібліотеки УжНУ Марії Медведь та її колегам за допомогу.

Як ми повідомляли, навчально-методичний посібник "Збірник задач з фармацевтичної хімії" Галини Різак побачив світ у друкованому вигляді завдяки відомим меценатам і бізнесменам Олегу Анатолійовичу Немировському та Петру Олександровичу Іванову.

Вл. інф.

В Ужгородському пресклубі декан юрфаку УжНУ Ярослав Лазур, його заступниця Марія Менджул та координаторка Центру Наталія Петрецька розповіли про роботу зі зверненнями громадян, правоосвітні семінари та сайт, що допомагає переселенцям у вирішенні правових питань Понад місяць на базі юридичного факультету УжНУ працює Центр правової підтримки осіб, постраждалих внаслідок військового вторгнення.

Його створили ужнівці спільно з Національною академією правових наук України. 12 травня в Ужгородському пресклубі декан факультету Ярослав Лазур, його заступниця Марія Менджул та координаторка Центру Наталія Петрецька розповіли про роботу зі зверненнями громадян, правоосвітні семінари та сайт, що допомагає переселенцям у вирішенні правових питань.

Підрозділ працює на громадських засадах, безкоштовно надає юридичні послуги й консультації, збирає та фіксує порушення прав людини під час війни. До роботи залучений майже весь юридичний факультет: викладачі, фахівці-практики, студенти. З перших днів повномасштабної війни всі вони активно волонтерили, – зазначив декан факультету Ярослав Лазур. Згодом ужнівці помітили, що багато людей, які переїхали до нашого регіону або розглядають його як транзитний, потребують правової допомоги.

Переселенці виїжджали без документів, втратили житло, роботу, тому юридичних питань виникало багато.

«Ми порадилися і колектив прийняв рішення не залишатися осторонь і надавати посильну правову допомогу. Для цього створили Центр правової підтримки осіб, постраждалих внаслідок військового вторгнення разом із Національною академією правових наук, що дозволило залучити колег з усієї України. Громадяни звертаються телефоном, електронною поштою. Щосереди ми намагаємося проводити відкриті семінари за участі фахівців із Закарпаття та інших регіонів України. Співпрацюємо і з правоохоронними органами», – розповів декан.

Центр допомоги постраждалим через війну розглядає десятки звернень щодня, проводить семінари щотижня і надає юридичні послуги безкоштовно

Окремими векторами роботи Ярослав Лазур називає міжнародну співпрацю, проблематику економіки. Багато звернень від українцівстосується прав на проживання і роботу за кордоном. Ті люди, які залишився в Україні, шукають варіанти підтримки бізнесу, розвитку власної справи. Будь-який підприємець, який звернеться за консультацією, знайде відповіді на питання. На думку декана, позитивною тенденцією є активна участь студентів у роботі Центру, адже здобувають важливі навички для майбутнього фаху. Заступниця декана юридичного факультету Марія Менджул додала, що студенти чергують у Центрі під контролем викладачів.

З квітня підрозділ проводить правоосвітні семінари. Вже відбулося п’ять таких заходів за участі фахівців із різних сфер. Говорили про проблеми ввезення й використання гуманітарної допомоги; зміни в трудовому законодавстві; зміни в митному й податковому законодавстві; особливості правового статусу громадян, які хочуть отримати такий статус за кордоном; доступ ВПО до медицини. Сайт Центру створений спільно з Національною академією правових наук України і юридичним факультетом УжНУ.

Тут висвітлюють інформацію про роботу, всі заходи, а також важливі контакти. «До нас щоденно звертається близько 30-40 осіб. Більшість телефоном, електронною поштою. У перші дні повномасштабної війни було дуже багато осіб, які зверталися за якісною правовою підтримкою через знайомих, практикуючих юристів. Всі наші заходи безкоштовні, відбуваються онлайн. На сайті є рубрика «Практичні рекомендації», де пояснюємо зміни в законодавстві», – розповіла Наталія Петрецька, координаторка роботи Центру. Представники юридичного факультету розповіли, що внутрішньо переміщені особи звертаються з дуже різними питаннями: за уточненнями, поясненням правової позиції; щодо здійснення судочинства, підтвердження документів, правового статусу, права власності та ін.

Відрадно, що Центру пропонують допомогу самі ж юристи. Важливі поради надають фахівці, які мають досвід вирішення складних правових питань в умовах війни з 2014 р., зокрема, харків’яни, запорізьці. Звертаються і представники органів державної влади, щоб спільно напрацьовувати правові рішення.

Ярослав Лазур спостерігає поліпшення рівня самосвідомості громадян під час війни: «Бачимо на власні очі, що кожен вирішує питання не з позиції, аби виграти, а бути корисним суспільству». У Центрі мають чимало планів. 18 травня проведуть семінар із військовими про питання мобілізації, статус територіальної оборони тощо. Лінк на захід буде на сайті. Невдовзі обговорять міжнародне гуманітарне право, далі – права дітей, за ними – проблеми релокалізованого бізнесу.

Працівники Центру зазначають, що найголовніше завдання зараз – донести інформацію про роботу підрозділу до людей, які рятуються від війни.

Тому якщо ви знаєте внутрішньо переміщених осіб, що потребують якісної та безкоштовної юридичної допомоги, – спрямуйте їх до Центру правової підтримки осіб, постраждалих внаслідок військового вторгнення, чи принаймні на його офіційну платформу.

Наталія Толочко

Медіацентр УжНУ

Завідувач кафедри інформаційних управляючих систем і технологій УжНУ Олександр Міца, на запрошення якого харківський науковець виступив перед ужнівською аудиторією, запропонував активізувати співпрацю з дослідження комп’ютерного зору та закликав студентів обирати теми для наукових досліджень і в цьому напрямку

Днями на факультеті інформаційних технологій УжНУ доктор технічних наук, професор Харківського національного університету радіоелектроніки Сергій Машталір прочитав лекцію про «комп’ютерний зір».

Лекцію про «комп’ютерний зір» прочитав в УжНУ професор ХНУРЕ Сергій Машталір– Коли людина дивиться на щось, вона не тільки сприймає це як певну картинку, а й інтерпретує завдяки мозку, що це. Тобто ми не тільки сприймаємо візуальну інформацію, а й робимо висновки.

Ідея «комп’ютерного зору» полягає в тому, щоб комп’ютер зміг за допомогою якогось сенсора отримати інформацію, потім її інтерпретувати й дати таку ж відповідь.

Тож постає питання: що таке комп’ютерний зір? Це якась мрія? Чи це вже реальність? У рамках цієї лекції ми про це поговоримо, – так розпочав професор свою двогодинну презентацію. Комп’ютерний зір (Computer Vision) – актуальний напрям, який використовується в багатьох сферах: на ґаджетах – для біометричної ідентифікації, у вебтехнологіях, у віртуальній та доповненій реальності, у медицині, на виробництві, у медіа тощо.

Професор наголосив, що комп’ютерний зір і комп’ютерна графіка – явища не тотожні: комп’ютерна графіка спеціалізується на моделюванні певного реального процесу за допомогою готових зображень; комп’ютерний зір займається зворотним: ми отримуємо якусь інформацію із зовнішнього середовища за допомогою певного сенсора і намагаємось інтерпретувати це так, щоб комп’ютер «зрозумів» цю модель реального світу. Лектор наголосив на тому, що комп’ютерний зір – це не просто використання машинного навчання щодо візуальних даних, адже є багато факторів, що ускладнюють аналіз інформації за допомогою комп’ютера: об’єкти мають колір і текстуру, можуть зливаються з фоном, бути частково затулені чи обернуті, відстань впливає на сприйняття розміру об’єкта тощо.

Подолання цих перешкод – одне з ключових завдань у цьому напрямку дослідження, і вчені вже мають певні успіхи. Професор Сергій Машталір – провідний фахівець із комп’ютерного зору в Україні, дав рекомендації студентам щодо можливих напрямків дослідження.

Завідувач кафедри інформаційних управляючих систем і технологій УжНУ Олександр Міца, на запрошення якого професор Сергій Машталір прочитав лекцію, запропонував активізувати співпрацю з дослідження комп’ютерного зору та закликав студентів обирати теми для наукових досліджень і в цьому напрямку.

Цікава й гарно ілюстрована лекція професора Сергія Машталіра сприяє популяризації тематики комп’ютерного зору в Ужгородському університеті.

Доцент кафедри журналістики Василь Шаркань