Олена Зеленська: Безбар’єрність маємо сприймати як належне та єдине правильне рішення

Під час поїздки до Рівного перша леді України Олена Зеленська відвідала Центр надання адміністративних послуг. Вона відзначила втілення принципів безбар’єрності одразу від входу до закладу.

Тут є сходи з поручнями, місця для паркування, пандус.

Забезпечено доступ до інформації для людей з порушеннями зору (шрифтом Брайля), для людей з порушеннями слуху – жестовою мовою.

У цьому ЦНАПі ще в серпні минулого року стартував проєкт «Адмінсервіс «Ветеран», завдяки якому ветерани війни, члени їхніх сімей та рідні загиблих захисників і захисниць України можуть отримати всі необхідні послуги в режимі «єдиного вікна».

«Добре, що такі місця вже є. Треба, щоб таким ставав кожен публічний простір. Щоб не дивуватися зручності, а сприймати її як належне та єдине правильне рішення», – наголосила Олена Зеленська.

Дружина Президента також відвідала адаптивний спортивний простір, заснований Олександром Олександровим. У закладі розробили тридцятиденну програму підтримки військових і ветеранів Hope Wins. Її мета – допомога з відновленням після травм і поранень.

Одним із відвідувачів спортивного простору є Андрій Суржук – старший оператор групи спеціального призначення 3-го полку Сил спеціальних операцій ім. Святослава Хороброго.

Він дізнався про ініціативу, оскільки поруч із цим закладом розташоване кафе, яке Андрій відкрив, скориставшись державною грантовою програмою «Власна справа».

«Рада познайомитися з учасниками та засновниками спортивного простору, який надихає.

Його активісти готові ділитися досвідом із тими, хто захоче відкривати подібні осередки адаптивного спорту. Бо вони зараз потрібні кожному місту і громаді, щоб ветерани могли відновитися й повноцінно жити», – зазначила перша леді.

Трансформація професійної освіти – важливий крок для зміцнення економіки та відбудови країни.

І хоч запит на робітничі професії весь час лише зростає, профтехи все ще залишаються не дуже популярними серед вступників. Наше завдання – змінити це, а передусім, звісно, необхідно змінити й саму профтехосвіту.

Сьогодні ця галузь і досі регулюється законом 1998 року, який лише частково враховує останні зміни в законодавстві про освіту. Водночас потреба в запровадженні нових підходів і моделей для навчання за професіями надзвичайно зросла.

Саме тому ми розробили новий законопроєкт, який враховує і попередній досвід, і нові вимоги ринку праці та економіки. Нині ми вже оновлюємо майстерні, запроваджуємо нові освітні програми та професії.

Водночас завдання законопроєкту – врегулювати систему, щоб вона функціонувала максимально ефективно.

Що ми пропонуємо серед іншого?

бізнес максимально залучений у процес підготовки фахівців, зокрема через створення в закладах наглядових рад; можливість здійснення господарської діяльності як державне (комунальне) некомерційне підприємство; створення підґрунтя для інтеграції системи профтехосвіти до європейського освітнього простору через академічну мобільність та міжнародне співробітництво; оптимізація функцій, які частково дублюються, – скасування атестації закладів професійної освіти.

Ознайомитися з повним текстом законопроєкту можна за посиланням.

Беріть участь в обговоренні та висловіть своє бачення розвитку профтехосвіти в Україні.

Автор: Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.

Автор фото -КНУ імені Тараса Шевченка

10 квітня відбувся Український форум міжнародної освіти за участю заступника міністра освіти і науки Михайла Винницького. Форум організовано Державним підприємством «Український державний центр міжнародної освіти».

Захід зібрав понад 300 учасників як в офлайн-, так і в онлайн-форматах, серед них були представники закладів вищої освіти, численних державних та освітніх інституцій тощо.

Під час Форуму порушили такі питання: новації законодавства щодо іноземних студентів в Україні; забезпечення якості вищої освіти в Україні; міграційні аспекти в питанні навчання іноземних студентів; інтернаціоналізація вищої освіти. «Зараз стрімко зростає цікавість у світі до всього, що пов'язано з Україною.

І роль наших закладів освіти, а конкретно — наших викладачів, науковців, студентів — у задоволенні запиту на розуміння феномену України і українськості — величезна. Нам усім настав час змінювати парадигму інтернаціоналізації — наше розуміння цього терміна має змінитися.

Завдання — змінити наголоси: від збільшення привабливості України як постачальника освіти іноземцям до збільшення привабливості України як джерела сенсів, місця цікавих академічних партнерств, терра інкогніта для досліджень.

Цю вимушену зміну ми маємо розглядати як можливість запропонувати світу щось нове й унікальне», — зазначив заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький на відкритті Форуму. Також Михайло Винницький наголосив на важливості популяризації української мови.

Один із механізмів — затвердження стандарту української мови як іноземної та запуск центрів тестування.

Довідково:

Український форум міжнародної освіти проведено Українським державним центром міжнародної освіти в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на виконання пункту 5 Плану заходів щодо популяризації можливостей здобуття вищої освіти в Україні для іноземних студентів, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України 21 квітня 2021 року.

Уряд Об’єднаних Арабських Еміратів передав 5 тисяч ноутбуків для українських школярів, які навчаються дистанційно.

Усі цифрові пристрої будуть розподілені між учнями 5–11 класів із вразливих категорій Сумської, Дніпропетровської та Донецької областей.

Зокрема, понад три тисячі гаджетів передадуть на Сумщину – в Конотопський, Шосткинський, Сумський, Охтирський райони, де діти вимушені навчатися тільки онлайн.

У Міністерстві освіти і науки України зазначили, що нова партія пристроїв для українських школярів є результатом роботи Коаліції девайсів. «Наш план до кінця 2024 року: 100 тисяч гаджетів для учнів і 30 тисяч – для вчителів.

Спільними зусиллями держави, міжнародних партнерів та благодійних фондів відновлюємо доступ до освіти для кожної дитини, яка нині, через війну, не має змоги здобувати освіту», – наголосив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Усього за час діяльності Коаліції девайсів вдалося залучити від партнерів майже 50 тисяч ґаджетів для навчання.

Олена Зеленська: Найвідповідальніший етап упровадження реформи шкільного харчування – на рівні громад Перша леді взяла участь у Регіональному форумі з питань упровадження реформи шкільного харчування на Рівненщині.

Його учасники ознайомилися з тим, як упроваджується реформа шкільного харчування в області. Загалом цей форум став уже 19-м за ліком. За цей час до таких заходів долучилися понад 1200 громад і тамтешніх управлінь освіти, понад 2800 учасників приєдналося офлайн.

«Він особливий, бо підсумовує цілий етап нашої роботи: упровадження каскадного методу реалізації реформи. На цьому етапі кожен із вас пройшов шлях від партнерської зустрічі на Київщині до організації свого регіонального форуму, розробки регіональної реформи.

І зараз ми маємо справді всеукраїнський масштаб. Реформа стала не спущеною з гори, а горизонтальною. Вона ввібрала різний досвід, особливості, круті рішення», – відзначила дружина Президента.

Олена Зеленська наголосила, що окремим викликом для всіх учасників реформи стало зниження платоспроможності родин та подорожчання порції через інфляцію. «Але в результаті наших форумів регіони гідно відповіли й на цей виклик: на початку 2024 року багато громад почали виділяти на харчування більше коштів», – зауважила перша леді.

Водночас триває й модернізація харчоблоків, розбудова мережі базових та опорних кухонь, будівництво фабрик-кухонь, навчання команд. «Робимо цю реформу в час загрози для нас, для наших дітей. І протиставити загрозі ми маємо ще більше піклування. Якщо дитина усміхається після шкільного обіду, це впливає і на її життєстійкість.

Отже, це вплине на всю її родину, на все суспільство», – переконана дружина Президента. Крім того, Олена Зеленська провела нараду з головами ОДА щодо реформи шкільного харчування.

Перша леді відзначила успішні регіональні кейси, зокрема появу трьох кулінарних хабів на Одещині, опорної кухні в Городоцькій громаді на Львівщині (там через війну виник брак працівників), втілення реформи на Миколаївщині попри постійні обстріли та старт роботи всіх трьох моделей харчування на Київщині.

Дружина Президента наголосила, що настає найвідповідальніший етап упровадження реформи – на рівні громад.

Підтримувати їхні потреби готові закордонні партнери.

«Попри складність поточної ситуації держава також розуміє важливість реформи. На підтвердження цього – дві субвенції, які цього року виділені на реформу шкільного харчування: модернізацію харчоблоків та створення кулінарних хабів», – підсумувала перша леді.

Проєкт стандарту профільної середньої освіти передбачає, що учні старшої школи у майбутньому зможуть самостійно «формувати» свій освітній шлях, обираючи з різноманітних освітніх компонентів і напрямів.

Про це повідомили у Міністерстві освіти і науки, коментуючи результати національного форуму «Реформування старшої профільної середньої освіти (академічні ліцеї)». Зокрема, очікується, що з 2027 року в 10–12 класах буде два рівні вивчення кожної освітньої галузі: основний (базовий) і поглиблений (профільний).

При цьому освітня програма ліцеїв зможе передбачати як навчальні предмети, так й інтегровані курси.

Планується, що зміст освіти в ліцеях буде гнучким та варіативним і складатиметься з трьох компонентів: обов’язкових для всіх освітніх компонентів; варіативної частини в межах обраного профілю та варіативної – поза профілем.

З 10 до 12 класу кількість годин на вивчення обов’язкових для всіх освітніх компонентів зменшуватиметься, натомість кількість годин для вивчення варіативної частини – збільшуватиметься.

Так, обов’язкові освітні компоненти зменшуватимуться з 60–70% у 10 класі до 35–40% у 12 класі.

Натомість варіативна складова в межах профілю збільшуватиметься з 20–25% у 10 класі до 45–50% у 12 класі. При цьому варіативна складова поза профілем буде коливатись між 10–20% протягом усіх трьох років.

Також визначено кластери, у межах яких ліцеї зможуть формувати профілі: STEM, мовно-літературний, суспільно-гуманітарний.

Очікується, що кожен ліцей пропонуватиме на вибір щонайменше три профілі в межах одного, двох або трьох кластерів. У фіксованих класах учні вивчатимуть лише обов’язкові навчальні предмети або курси. А для вивчення вибіркового циклу (профільних і поза профілем) школи формуватимуть міжкласні групи.

На Рівненщині Олена Зеленська відвідала клініку, де проходять реабілітацію українські захисники, та Центр життєстійкості

Перша леді побувала там разом із міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком, міністеркою соціальної політики Оксаною Жолнович, заступницею керівника Офісу Президента Юлією Соколовською та радницею – уповноваженою Президента з питань безбар’єрності Тетяною Ломакіною. Олена Зеленська поспілкувалася з військовими, які проходять реабілітацію в клініці, відвідала реабілітаційні зали та будиночки, де мешкають пацієнти.

«Лікування може бути тривалим, тож чимало пацієнтів мешкають у комфортних будиночках на території клініки. Вони повністю інклюзивні, тому тут зручно перебувати людям з інвалідністю. Сподіваюся й вірю, що таким – зручним для всіх – поступово ставатиме весь простір навколо нас. Бо зробити його таким – наш обов’язок не лише перед пораненими на війні, а й перед усім суспільством, пораненим війною», – сказала перша леді.

Основне завдання цього державного закладу – лікування, фізична та психологічна реабілітація пацієнтів із наслідками черепно-мозкової та хребетно-спинномозкової травм.

Завдяки співпраці з професійними мультидисциплінарними командами, сучасному лікувальному та реабілітаційному обладнанню пацієнти в одному місці можуть пройти повний цикл відновлення після найважчих травм, поранень і захворювань. Упродовж останніх двох років більшість пацієнтів – саме військові. Тож за цей час лікарі здобули значний досвід роботи з бойовою травмою, посттравматичними стресовими розладами, наслідками поранень та мінно-вибухових травм.

Олена Зеленська також відвідала рівненський Центр життєстійкості. Тут українці мають змогу відновити втрачені документи, проконсультуватися щодо програм підтримки для ветеранів і членів їхніх сімей, дізнатися про можливості працевлаштування чи відкриття власного бізнесу, поспілкуватися з юристами. Діти й дорослі тут отримують допомогу психологів і можуть навчитися навичок самодопомоги.

В Україні діє вже 24 центри життєстійкості в 13 регіонах. Відповідна державна програма затверджена Кабінетом Міністрів і є частиною Всеукраїнської програми ментального здоров’я. «Життєстійкість визначається як уміння бути ментально стабільним і продуктивним навіть у стресових ситуаціях.

Щодня наша життєстійкість проходить випробування, але в наших силах – розвивати й підтримувати її», – наголосила перша леді.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

З метою підтримки осіб з ООП постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами у 2024 році» ухвалено.

Документом затверджено розподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з ООП відповідно до кількісних показників осіб з ООП, які навчаються в інклюзивних групах та класах закладів дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти станом на 1 січня 2024 року, а також внесли зміни до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами.

Що це означає?

корекційно-розвиткові заняття, які проводилися для дітей з ООП протягом останніх трьох місяців будуть оплачені та продовжені;

громади також матимуть можливість використовувати залишки коштів, що утворилися за останні кілька років.

У державному бюджеті передбачено суму понад 304 мільйонів гривень, яку буде розподілено у два етапи. Наступний з яких заплановано на вересень, з урахуванням учнів з ООП, які розпочнуть навчання з нового року.

У першому етапі розподілено понад 203 мільйони гривень, у другому (у вересні) буде розподілено понад 101 мільйон гривень з урахуванням учнів з ООП, які розпочнуть навчання з нового року.