Візуальні мандрівки ознайомили студентів з історією, пам’ятками, традиціями українських міст, сіл і селищ.

Днями на онлайн-платформі Google Meet з ініціативи учасників СНТ «Кліо» відбувся науковий семінар з нагоди Всесвітнього дня екскурсовода.

Студенти охоче взяли участь у підготовці, продемонстрували свої презентації й виступи, що дали змогу побачити високу зацікавленість молодих істориків у пропагуванні вивчення рідного краю. Зі вступним словом виступив завідувач кафедри модерної історії України та зарубіжних країн УжНУ Ігор Шніцер та викладачка кафедри археології, етнології та культурології, співробітниця Закарпатського музею народної архітектури та побуту Тетяна Сологуб-Коцан.

Виступи учасників були поділені за двома блоками «Екскурс у минуле» й «Візуальна екскурсія рідним населеним пунктом». Спікеркою першого блоку стала Ніна Задорожна з темою «Історія професії екскурсовода. Особистість Петра Радченка». Спікери другого блоку – Юлія Зубова («Візуальна екскурсія селищем Вигода»), Василь Лазарчик («Візуальна екскурсія селом Великі Лази»), Діана Партека («Візуальна екскурсія містом Свалява»), Галина Катрій («Візуальна екскурсія містом Долина»), Сніжанна Вайнраух («Візуальна екскурсія селищем Вишково»), Іванна Бабинець («Візуальна екскурсія селом Березники: закономірності історичного розвитку, пам’ятки культури та бази відпочинку»), Ніна Воробканич «Візуальна екскурсія містом Іршава».

Науковий семінар завершився взаємною подякою учасників і гостей за увагу та співпрацю, а якісно підготовлені матеріали учасників збагатили знання всіх присутніх.

Візуальні екскурсії ознайомили студентів з історією, пам’ятками, традиціями міст, сіл і селищ. Всесвітній день екскурсовода став чудовою нагодою для команди істориків не тільки висловити повагу до цієї професії, а й корисно провести час під патронатом музи Кліо.

За інформацією Надії Роуканич, прессекретаря СНТ «Кліо»

Медіацентр УжНУ

Журналістам, серед яких були й викладачки та випускниці кафедри журналістики УжНУ, запропонували найважливіші теми – кровотечі, серцево-легенева реанімація, переломи, отруєння, опіки, панічні атаки, удушення, травми в умовах війни.

Надавати першу домедичну допомогу мають уміти всі, однак для журналістів, що працюють у гарячих точках, актуальність таких знань суттєво зростає.

Тож в останній день березня медійників зібрали на спеціальному тренінгу – на базі Ужгородської станції екстреної медичної допомоги влаштували 4-годинні навчання лікарі «швидкої». 

Журналістам запропонували найважливіші теми – кровотечі, серцево-легенева реанімація, переломи, отруєння, опіки, панічні атаки, удушення, травми в умовах війни. На манекенах продемонстрували методику надання допомоги. Працівники «швидкої» навчали медійників надавати першу допомогуВарто відзначити, що такі тренінги лікарі проводять для різних організацій, а також для власного персоналу на базі тренінгового центру при Закарпатському територіальному центрі екстреної медичної допомоги.

Тут є окремий відділ експертизи якості надання медичної допомоги, яким керує Сергій Боднар. Він і відкривав захід для медійників, а навчання провели лікарі «швидкої» Андрій Семедій та Едуард Горзов.

Першочергове завдання тренінгового центру – навчати медиків за новітніми європейськими протоколами, працювати з новим обладнанням. Для журналістів вперше організували тренінг із домедичної допомоги, хоч ідея таких занять давня, – повідомила начальниця відділу зв’язків з громадськістю та пресою Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги Олена Суханова. Вона наголошує, що кожна людина повинна знати, як порятувати життя. Такі навчання мають бути кількаденними з максимальною практикою, а також проводитися що два роки, адже втрачаються навички.

Працівники «швидкої» навчали медійників надавати першу допомогуСеред двох десятків учасників тренінгу були й викладачки кафедри журналістики Галина Шаповалова і Наталія Толочко, а також випускниці медійного підрозділу УжНУ – нині відомі журналістки Тетяна Лешко, Євгенія Фанта, Олеся Колодій. Тренінг розпочали з теми кровотеч. Медійникам пояснювали, як правильно зупиняти кров, накладати джгути і турнікет, що робити в ситуаціях, коли немає спецзасобів (за таких умов можна використати цупку тканину чи косинку). Відпрацювали методику використання джгутів. Відтак перейшли до травм голови, очей, хребта, переломів. Особливої увагу лікарі надали ураженням в умовах війни. Наголосили, що осколки та всілякі сторонні предмети на етапі домедичної допомоги чіпати не потрібно, лише накласти тампони й пов’язку довкола такого предмета. Якщо в потерпілого наскрізна рана, завдання на етапі домедичної допомоги – це закрити отвори (утім має значення місце ураження).

Коли немає медичних засобів, допомогти може чиста тканина, яку слід втискати в рану, та навіть скотч, якщо ситуація із засобами геть погана. Працівники «швидкої» навчали медійників надавати першу допомогу«Коли людина вирішує надати допомогу іншій, то важливо подбати про власну безпеку, а також бути спокійним, мати сміливість узяти на себе відповідальність, бути лідером.

Та завжди пам’ятати головне правило – не нашкодити», – наголосив Андрій Семедій. Його колега Едуард Горзов докладно продемонстрував медійникам допомогу під час серцево-легеневої реанімації. Наголосив на частих помилках, коли люди не вміють визначати місце натискання на грудну клітку, виконують нерівномірні рухи, роблять дуже повільні або дуже швидкі натиски. Окремо лікарі пояснили поведінку при опіках, отруєннях, зокрема хімічних. Так, найбільш типовий спосіб діяти швидко і правильно – це промити місце ураження чистою водою. Якщо є загроза хімічних отруєнь, найперше правило – покинути небезпечне місце.

Використання марлевої пов’язки чи тканини, змоченої водою, теж може зарадити на першому етапі та в ситуації, коли загроза – у повітрі, а ви йдете містом. У частині запитань від аудиторії лікарі розповіли про методику допомоги при інсультах, удушеннях, панічних атаках, судомах. Безумовно, повний комплекс домедичної допомоги нереально вивчити впродовж кількагодинного тренінгу, утім основи здобути можна і потрібно. Та найліпше – щоб такі знання реально не знадобилися.

Наталія Толочко

Медіацентр УжНУ

Щоб стати до навчання, студентам потрібно заповнити гугл-форму або ж у ректораті чи деканаті відповідного факультету або інституту написати заяву власноруч

Війна війною, а навчання треба продовжувати. Тому в Ужгородському університеті розробили алгоритм і вже приймають студентів із вищих навчальних закладів, що перебувають у зоні бойових дій.

Про програму внутрішньої академічної мобільності й те, як студентам із інших міст продовжити навчальний процес в УжНУ, розповів начальник навчальної частини Анатолій Штимак. «Наразі до нашого університету звернулося з десяток студентів, які хочуть здобувати освіту за програмою внутрішньої академічної мобільності, — розповідає Анатолій Штимак. — Переважно ці люди приїхали до Ужгорода в перші дні війни. Вони шукали інформацію про заклади вищої освіти в регіоні, де змогли б продовжити навчання за своєю спеціальністю, або ж дослухалися до рекомендацій друзів, які направляли їх до нашого університету».

Зі слів Анатолія Штимака, в УжНУ студенти виявили бажання продовжити навчання у сфері готельно-ресторанної справи, права, філології тощо. Також начальник навчальної частини додає, що досі ця молодь здобувала освіту у закладах Маріуполя, Харкова, Запоріжжя, Чернігова. «Особливість освіти в рамках програми внутрішньої мобільності у тому, — веде далі начальник навчальної частини, — що студенти не втрачають статус здобувача освіти у своїх вишах. По суті, це та ж програма студентського обміну в межах України. Тільки якщо в звичайних умовах для цього університети укладали договори про співпрацю й студенти їхали від них до нас і навпаки, то тепер, в умовах воєнного часу, переміщення відбувається в односторонньому порядку й договір із їхнім навчальним закладом не обов’язковий. Співпрацю з вишами зможемо підтвердити постфактум». Щоб стати до навчання в рамках програми внутрішньої академічної мобільності, студенту потрібно заповнити гугл-форму або ж у ректораті чи деканаті відповідного факультету або інституту написати заяву власноруч. Якщо заявку подавали онлайн, ми скеровуємо її на факультет і представники деканату сконтактують зі студентом протягом робочого дня.

Важливо! Для того, щоб людину зарахували на навчання за програмою внутрішньої академічної мобільності, вона має підтвердити свій статус студента — надати електронний чи пластиковий студентський квиток або підтверджувальний інший документ. «Студенти встигли почати семестр у своїх вишах, тому знають, які предмети їм потрібні в цьому семестрі. Звісно, освітні програми можуть дещо відрізнятися навіть у межах спеціальності. Те, що вони вивчали у своїх навчальних закладах, не обов’язково є у наших студентів у цьому ж семестрі. Але студенти можуть підібрати потрібні за планом свого навчального закладу, а також просто цікаві для себе предмети.

Можна обрати максимально 30 кредитів ЄКТС на семестр, а потім перезарахувати їх у своєму виші», — роз’яснює Анатолій Штимак. Студенти УжНУ повернулися до навчання в дистанційному форматі з 14 березня. «Хоч ми й у відносній безпеці, але в місті досі час від часу лунають сирени і співробітникам та студентам із корпусів потрібно було б переривати пари й рушати до укриттів. Це додаткові незручності. Тому наразі варіант повернення до очного навчання не розглядаємо».

Ксенія Шокіна

Медііацентр УжНУ

1 квітня 2022 року, під час засідання Уряду прийнято рішення щодо внесення змін у Розпорядження КМУ «Про затвердження тимчасового складу Національного агентства зі забезпечення якості вищої освіти», а також затверджено нових керівників Національного агентства.

Прийняті рішення:

звільнити Квіта Сергія Мироновича з посади голови НАЗЯВО за власним бажанням, у зв'язку зі зміною посади на президента Національного університету «Києво-Могилянська академія» та вивести його зі складу НАЗЯВО;

звільнити Бутенка Андрія Петровича з посади заступника голови НАЗЯВО у зв’язку з переходом на іншу посаду та призначити його головою НАЗЯВО до закінчення повноважень тимчасового складу;

призначити Назарова Івана Володимировича заступником голови НАЗЯВО до закінчення повноважень тимчасового складу; ввести до складу НАЗЯВО Андрєєва Микиту Андрійовича – студента приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад “Міжрегіональна Академія управління персоналом”», Жученка Олексія Анатолійовича – директора департаменту якості освітнього процесу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», доктора технічних наук, професора, Стецюк Оксану Василівну – доцента кафедри географії України Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидата географічних наук, доцента.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Велика кількість українських учнів і їхніх батьків вимушені знаходяться в інших регіонах країни через розпочату російською федерацією війну проти України. МОН спільно з обласними військовими адміністраціями ініціює створення мережі освітніх хабів, головна мета яких – якісна та швидка організація освітнього процесу та побуту внутрішньо переміщених осіб.

«Наразі існує гостра потреба в забезпеченні психологічної та емоційної підтримки, профорієнтації, якісного освітнього процесу під час війни, а також швидкого навчання працездатної молоді та їхніх батьків актуальним професіям для того, щоб українці могли матеріально забезпечити себе та свої родини під час війни та після її завершення», – повідомив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

Перший хаб створено у Хмельницькій області за підтримки обласної військової адміністрації, до проєкту залучено найкращих фахівців області. Хаб знаходиться у приміщенні одного з найвідоміших технологічних коледжів України – Хмельницького політехнічного коледжу.

Для здобувачів освіти та їхніх батьків, які вимушено знаходяться у Західних регіонах України, будуть організовані системні психологічні та профорієнтаційні консультації, тестування щодо визначення власних здібностей за допомогою штучного інтелекту, навчання головним навичкам ХХІ століття, англійській і український мовам, а також затребуваним на ринку праці професіям. Цільовою аудиторією є внутрішньо переміщені особи: учні загальноосвітніх і професійних (професійно-технічних) навчальних закладів, студенти ЗВО, а також батьки здобувачів освіти. Проте двері хабу відкриті й для мешканців Хмельницької області.

Найближчим часом планується відкриття освітніх хабів не тільки в Україні, а й у країнах, в яких наразі перебуває велика кількість українських учнів і студентів: Румунії, Польщі, країнах Балтії, Чехії тощо. Проєкт реалізується за ініціативи МОН, Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», а також Асоціації інноваційної та цифрової освіти.

Від початку повномасштабної війни з росією Ужгородський національний університет розпочав опікуватися питаннями, пов’язаними із вимушеними переселенцями.

Наразі в університетських корпусах проживає близько 1500 чоловік, УжНУ намагається влаштувати їхній побут якомога краще та забезпечити людей необхідними речами для життя.

В цьому контексті дуже важливою є гуманітарна допомога від партнерських організацій, міжнародних партнерів. Нещодавно УжНУ налагодив співпрацю із Міжнародною організацією міграції /Агентством ООН з питань міграції щодо покращення умов проживання переміщених осіб, які за критерієм ООН є внутрішніми мігрантами. «Ми вдячні за велику допомогу від цієї організації, вони надали нам більше 300 матраців і ковдр для того, щоб переселенці, які перебувають у будівлях УжНУ почували себе комфортно.

Ця допомога буде надіслана до 4 гуртожитку УжНУ. Це не останній проєкт із МОМ, ми чекаємо відкриття грантових програм і готові писати проєкти, які спрямовані на покращення умов для дітей, які проживають в наших гуртожитках, молоді і можливо, будуть відкриті пріоритети щодо працевлаштування переміщених осіб» - розповідає проректор із науково-педагогічної роботи УжНУ Мирослава Лендьел.

Представниця Міжнародної організації з міграції/ Агентства ООН з питань міграції Катерина Арданьян розповідає: «Ми отримуємо потреби від місцевих обласних військових адміністрацій, запити від центрів тимчасового розміщення переселенців і далі розподіляємо допомогу. Наші обсяги гуманітарної допомоги в Україну близько 50 фур на тиждень. Ми приймаємо допомогу з-за кордону через Ужгород чи Львів і далі розповсюджуємо по Україні. Зараз значну частину допомоги ми надсилатимемо в Дніпро».

Міжнародна організація з міграції (МОМ/IOM) — міжурядова міжнародна організація, що була створена та діє для розв'язання численних міграційних проблем у сучасному світі.

Інформаційно-видавничий центр УжНУ

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

15 березня 2022 року Україна подала офіційну заявку на вступ до Асоціації фінансування інноваційних і дослідницьких мереж COST, а вже сьогодні, 30 березня, на запрошення Президента COST (професора Алейна Береца), заступник Міністра освіти і науки України з питань європейської інтеграції Олексій Шкуратов і генеральний директор директорату науки та інновацій МОН Ігор Таранов взяли участь у 213-му

Засіданні Комітету представників високого рівня COST, пунктом 8 порядку денного якого було визначено розгляд заявки України. За результатами голосування Україна стала 39 повноправним членом COST.

Невдовзі Україна отримає офіційний лист-підтвердження свого членства. «COST підтверджує свою солідарність з Україною та її народом.

Ми продовжуватимемо сприяти науковій діяльності в мирних цілях, суворо засуджуючи війну та насильство. COST, надаючи можливості спілкування для дослідників і новаторів, може стати потужною зброєю проти тоталітаризму.

Тому ми закликаємо до міжнародних зусиль, з метою забезпечення безпеки українських інноваторів і дослідників», – зазначено в заяві щодо підтримки України в умовах російської агресії. Серед стратегічних пріоритетів COST можна виділити: пропагування та поширення передової науки та досконалості; розширення можливостей і надання підтримки молодим інноваторам і дослідникам сприяння міждисциплінарним дослідженням для проривної науки.

Крім цього, членство у цій організації відкриває для українських інноваторів і вчених додаткову можливість приєднатися до дослідницьких мереж COST Actions, що пропонують відкритий простір для міжнародної співпраці науковців, а також дають поштовх для прогресу інновацій і досліджень.