Навчання вступників на медичних спеціальностях оплачуватиметься державою, а після здобуття освіти кожен випускник гарантовано отримає роботу.

Про це повідомили у Міністерстві охорони здоровʼя, коментуючи ухвалення Верховною Радою у першому читанні законопроєкту, що змінює механізми фінансування вищої освіти.

Документ пропонує змінити підходи до формування держзамовлення на підготовку фахівців, механізми забезпечення випускників роботою, а також диверсифікувати бюджетне фінансування вищої освіти.

Відповідно до нових підходів, бюджетне фінансування вищої освіти здійснюватиметься з урахуванням потреб ринку праці, тож держзамовлення відбуватиметься за найбільш потрібними державі спеціальностями, зокрема, й у сфері охорони здоров’я.

Бюджетні кошти спрямовуватимуться на здобуття вищої освіти саме за цими спеціальностями, що, своєю чергою, стимулюватиме абітурієнтів вступати на них.

Вступники, що обиратимуть інші спеціальності, матимуть змогу отримати фінансову підтримку від держави у формі гранту – грошей, які можна використати на компенсацію вартості контракту на навчання із закладом вищої освіти. Розмір такої допомоги залежатиме від результатів складання ЗНО/НМТ із коригуванням з огляду на коефіцієнт спеціальності. Очікується, що ця сума становитиме 15-50 тисяч грн.

Тобто одні вступники отримають покриття всієї вартості навчання, а інші – часткове.

Останні навчатимуться на умовах співфінансування.

Буде запроваджений також механізм пільгового кредитування, а оператором видачі кредитів на навчання та їх повернення буде не заклад вищої освіти, а банк.

Випускники, які навчаються за державним або регіональним замовленням, будуть гарантовано забезпечені першим робочим місцем. Ті студенти, освіту яких оплачує держава і які матимуть пропозиції від роботодавців, будуть зобов’язані укласти договір про працевлаштування після завершення навчання.

Студенти-медики гарантовано отримають такі пропозиції працевлаштування.

Студенти, які уклали договір про працевлаштування, матимуть право на спеціальну підвищену академічну стипендію та подальше працевлаштування з обов’язком пропрацювати не менше трьох років після завершення навчання.

Автор фото -Західноукраїнський національний університет

6 березня відбулася перша онлайн-зустріч із закладами вищої освіти, які беруть участь у пілотному проєкті зі створення та функціонування центрів підтримки студентів.

Сьогодні ми хочемо поговорити про те, яких системних змін наразі вдалося досягти в закладах вищої освіти, згадати досвід іноземних колег та поділитися думками на цю тему. У пілоті беруть участь:

Криворізький державний педагогічний університет;

Навчально-реабілітаційний заклад вищої освіти «Кам'янець-Подільський державний інститут»;

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка;

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського;

Західноукраїнський національний університет;

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка;

Український католицький університет;

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини;

Маріупольський державний університет.

Заклади відповідально підійшли до процесу створення центрів підтримки студентів.

Деякі ЗВО є переміщеними, наприклад, Маріупольський державний університет нині працює в Києві через війну. Попри це заклад функціонує, здійснює освітній процес, розвивається та бере участь в актуальних і важливих ініціативах.

Серед головних стратегічних цілей розвитку закладу — створення безбар'єрного та безпечного середовища та формування безпечного освітнього середовища для життя та здоров'я учасників освітнього процесу.

На шляху до реалізації плану створення Центру підтримки студентів Маріупольський державний університет має на меті: трансформувати гуманітарний штаб у громадський центр; створити лабораторію інклюзивної освіти; створити сертифікаційну програму «Абілітація» для фахівців дошкільної освіти й практичних психологів; зробити ігрову кімнату для дітей.

Західноукраїнський національний університет уже розпочав поетапну роботу з інфраструктурної доступності для забезпечення безбар’єрності: розміщено тактильні плитки та інформаційні позначки зі шрифтом Брайля, інклюзивні вбиральні в центральному корпусі, облаштовано 3 паркувальні місця, пандуси біля корпусів та гуртожитків, кімнати в гуртожитку.

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка тримає фокус на створенні рівних можливостей для здобувачів вищої освіти з інвалідністю через здійснення технічного, психологічного супроводу, соціально-педагогічної підтримки та надання допомоги в набутті фахових компетентностей.

Більш детально про розвиток ресурсних центрів в закладах вищої освіти ми розповідатимемо надалі.

ДОСВІД ІНОЗЕМНИХ КОЛЕГ

У сучасному світі вища освіта стає все доступнішою та більш інклюзивною. І це стосується всього суспільства, зокрема осіб з особливими освітніми потребами.

У європейських країнах і країнах Північної Америки це відіграє ключову роль у створенні підрозділів: центри підтримки студентів надають комплексну допомогу та ресурси для успішності кожного здобувача. У європейських країнах центри підтримки студентів з особливими освітніми потребами стають невіддільною складовою вищої освіти.

Такі країни, як Нідерланди, Норвегія та Велика Британія, активно розвивають ці підрозділи з метою забезпечення доступу до освіти та створення умов для розвитку кожного здобувача.

Центри підтримки студентів пропонують індивідуальну допомогу: адаптацію навчальних матеріалів, технічну підтримку для людей з обмеженими можливостями та психологічну для тих, хто стикається з емоційними викликами.

Наприклад, у Нідерландах студенти мають доступ до індивідуальних консультацій і допомоги з адаптації освітнього середовища.

У Сполучених Штатах центри підтримки студентів також мають значний вплив на університетське життя.

На законодавчому рівні існує акт The Americans with Disabilities Act (ADA), що зобов'язує установи вищої освіти забезпечувати доступність і безбар'єрність для всіх студентів. Це й про розширення доступу до навчальних матеріалів, і про створення адаптивного середовища та надання допомоги у вирішенні питань з адаптації. Багато університетів також мають спеціальні програми підтримки для студентів з особливими освітніми потребами — вони дбають про індивідуальну допомогу та ресурси.

А як у Канаді?

Своїм досвідом на офіційній сторінці у фейсбуці поділилася радниця — уповноважена Президента України з безбар'єрності Тетяна Ломакіна.

Вона розповіла про зустріч з колегами канадської консультаційної агенції з розвитку та основні правила, якими керуються центри підтримки студентів у Канаді: «Система освіти в Канаді працює за принципом «потреби студентів — понад усе».

В Algonquin College доступність та інклюзивність починається з наявності поручнів, доступних санітарних кімнат та занижених тротуарів на території кампусу – і це лише базові інфраструктурні вимоги до просторів. Крім того, важливим завданням є менеджмент закладу, адже коледж має бути зручним місцем навчання та дозвілля для всіх без винятку учнів.

Команда інклюзивності та різноманіття інституції вивчила шлях здобувача освіти: від Дня відкритих дверей і до моменту отримання сертифіката про завершення навчання.

Тож студенти в будь-якій ситуації знають, що зможуть отримати необхідну підтримку».

ВАЖЛИВІСТЬ ЦЕНТРІВ ПІДТРИМКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

Розвиток центрів підтримки студентів з особливими освітніми потребами в Європі, Канаді та США відображає акцентування уваги на потребах осіб з ООП в системі вищої освіти.

Ці центри відіграють ключову роль у забезпеченні доступу до освіти та створенні умов для успішного навчання всіх студентів. Вони допомагають створювати інклюзивне середовище, де кожен може розвиватися та реалізовувати потенціал. Центри підтримки студентів з особливими освітніми потребами в Європі та США є важливими закладами, що допомагають забезпечити доступність та інклюзію в системі вищої освіти.

Розвиток і робота таких центрів є важливими кроками у напрямі створення справедливого та рівного освітнього середовища. У сучасному світі вища освіта стає все більш доступною та інклюзивною для всього суспільства.

В Україні ми прагнемо досягти високого рівня інклюзивної освіти, де кожен зможе розвиватися та реалізувати потенціал. Проєкт центрів підтримки студентів запроваджено відповідно рекомендацій впровадження політики безбар’єрності, зокрема щодо програми доступності цифрових послуг і цифрової освіти, удосконалення системи забезпечення допоміжними засобами реабілітації, розвитку системи реабілітаційної допомоги, освіти для всіх, відповідно до Положення про Раду безбар’єрності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 443.

Пілотний проєкт створення центрів підтримки студентів започатковано на виконання заходів із реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2023 року, затвердженого постановою КМУ від 25 квітня 2023 року № 372-р.

Стратегію розроблено за ініціативою першої леді Олени Зеленської.

Організаторами конференції виступили Національна Академія Наук України, Міністерство освіти і науки України, Донецький національний університет імені Василя Стуса, Інститут фізико-органічної хімії і вуглехімії НАН України ім.Л.М. Литвиненка.

На конференції з доповіддю "ВИВЧЕННЯ АНТИМІКРОБНОЇ ДІЇ ЕТИЛ 3-R-4-R`-2-АМІНОТІОФЕН-3- КАРБОКСИЛАТІВ, НІТРИЛІВ 3-R-4-R`-2-АМІНОТІОФЕН-3-КАРБОНОВИХ КИСЛОТ, ЇХ УРЕЇДНИХ ПОХІДНИХ, 2,4-ДІОКСО- ТА 4-ІМІНО-2-ОКСО-3- ФЕНІЛ-5-R-6-R`-ТІЄНО[2,3-D]ПІРИМІДИНІВ" виступила відома науковиця в галузі органічної хімії кандидатка фармацевтичних наук Різак Галина Вікторівна, радник директора Фонду на громадських засадах, (Благодійний Фонд підтримки освіти, науки, науково- технічної та інноваційної діяльності, м. Ужгород, Україна).

Понад півстолітній досвід хіміотерапевтичного впровадження у клінічну інфектологію антибіотиків перших поколінь переконливо довів, що поряд з безперечною ефективністю безконтрольне або ірраціональне за схемами і дозами використання цих препаратів закономірно супроводжується прогресуючим зростанням побічних ефектів, які виявляються на організменому та мікробіологічному рівнях.

До того ж особливу занепокоєність викликає розвиток лікостійких варіантів збудників, що знаходить негативне відображення в ефективності лікування [4]. Аналіз аспектів антибіотикорезистентності переконливо доводить, що загалом ця проблема пов’язана як з антиметаболітним механізмом дії цих препаратів, так і суттєвими розбіжностями в абсолютних рівнях бактеріостатичної та бактерицидної здатності. У зв’язку з цим одним з перспективних напрямків удосконалення та розвитку антибіотикотерапії ХХІ сторіччя є послідовне замісне впровадження у клінічну медицину препаратів з вираженими антисептичними властивостями.

До їх переваг відносять комплексні ефекти у притаманних механізмах дії на мікробну клітину, незалежність рівнів активності від показників стійкості до ліків збудників, переважну або вибіркову мікробоцидну дію на мікробну клітину.

Саме з цим пов’язані перспективи попередження і подолання антибіотикорезистентності.

Сучасна номенклатура антимікробних засобів орієнтована на впровадження саме таких препаратів, серед яких підтверджена клінічна активність похідних четвертинних амонієвих та фосфонієвих сполук, цефалоспоринів тощо .

Метою цього дослідження визначено вивчення антимікробних властивостей in vitro етил 3-R-4-R`-2-амінотіофен-3-карбоксилатів, нітрилів 3-R-4-R`-2-амінотіофен-3- карбонових кислот, їх уреїдних похідних, 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6- R`-тієно[2,3-d]піримідинів, їх О- і N-алкільних, ацильних та ціанетильних похідних і продуктів їх хімічних перетворень та встановлення зв’язку «хімічна структура – фармакологічна дія», оскільки зазначена активність згаданих сполук практично не вивчена.

Вивчення протимікробної активності досліджуваних сполук проводили відповідно до методичних рекомендацій. Поживні середовища для культивування мікроорганізмів готували за методичними розробками, нормативами і рекомендаціями.

За результатами проведених досліджень на скринінговому рівні виявлена наявність широкого спектра помірних антимікробних властивостей у всіх досліджуваних сполук відносно використаного набору мікроорганізмів.

Вл.інформація

Авторка висловлює подяку академіку НАН України, професору, доктору хімічних наук, доктору фармацевтичних наук, професору НФаУ Черниху Валентину Петровичу та професору, доктору хімічних наук, професору кафедри загальної хімії НФаУ Шемчуку Леоніду Антоновичу за багаторічні консультації з наукової та навчально-методичної роботи.

Дякуємо Марії Холопік та Олесі Холопік за особисту фінансову підтримку для продовження наукової роботи Галини Вікторівни Різак.

Наш. кор.

Довідка.

Марія Михайлівна Холопік (дівоче прізвище – Різак).

Рідна сестра екс-губернатора Закарпаття Івана Різака Холопік Марія Михайлівна – лікар-невропатолог Військово-медичної служби ВМУ СБУ в Управлінні Служби безпеки України у Рівненській області.

Народилася 4 листопада 1958 року у селі Бобовище Мукачівського району Закарпатської області.

Чоловік – Холопік Олексій Олександрович, полковник запасу СБУ, екс-заступник начальника УСБУ у Рівненській області.

Освіта – вища, закінчила медичний факультет Ужгородського державного університету (1982 р.). Працювала лікарем-нейрохірургом в обласному нейрохірургічному відділенні Рівненської міської лікарні (1983–1986, 1988–1992 рр.).

Навчалась у клінічній ординатурі за спеціальністю «нейрохірургія» у Київському науково-дослідному інституті нейрохірургії (1986–1988 рр.).

З 1992 року. - Лікар-невропатолог ВМС ВМУ СБУ в УСБУ у Рівненській області. Кандидат медичних наук за спеціальністю "нейрохірургія", лікар-невропатолог вищої кваліфікаційної категорії. Співавтор багатьох наукових праць.

Голова профспілкового комітету Управління Служби безпеки України у Рівненській області (з 2000 р.). Нагороджена Почесною грамотою Рівненської обласної державної адміністрації (2011 р.), Почесними грамотами Рівненської обласної ради (2001, 2007).

Неодноразово відзначалася грамотами УСБУ у Рівненській області, нагороджена нагрудним знаком «Почесний знак Управління Служби безпеки України у Рівненській області» (2012 р.).

<Нагороджена грамотою Профспілки працівників державних установ України, грамотою Федерації профспілок Рівненської області, Почесними грамотами Рівненської обласної профспілкової організації працівників державних установ.

Отримала звання «Жінка року – 2008» у номінації «Жінки – працівники органів прокуратури, МВС, СБУ».

Включено до сьомого випуску біографічного довідника «Хто є хто на Рівненщині», присвяченому відомим діячам науки, культури, політики, представникам владних та бізнес-структур (2010 р.).p>

Олеся Олексіївна Холопік, директорка Центру демократії та верховенства права, дочка Марії Холопік, племінниця Івана та Галини Різаків. https://cedem.org.ua/person/kholopik/

В одному з найавторитетніших наукових  фахових журналах 

«Інноваційна педагогіка» No 69, 2024 р. вийде стаття Галини Різак

"АДАПТАЦІЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ З БІООРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ХІМІЧНИХ, МЕДИЧНИХ І БІОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДО СУЧАСНИХ ВИМОГ: ІНТЕГРАЦІЯ ІННОВАЦІЙ ТА АКТИВНИХ МЕТОДІВ ВИКЛАДАННЯ".

(ADAPTATION OF CURRICULA IN BIOORGANIC CHEMISTRY FOR STUDENTS OF CHEMICAL, MEDICAL AND BIOLOGICAL SPECIALTIES TO MODERN REQUIREMENTS: INTEGRATION OF INNOVATIONS AND ACTIVE TEACHING METHODS).

Метою статті є аналіз навчальної дисципліни «Біоорганічна хімія» на основі майже тридцятирічного досвіду викладання курсу Біоорганічна хімія авторкою статті на хімічному, медичному, стоматологічному та біологічному факультетах УжНУ, вивчення розвитку біоорганічної хімії та методики її викладання, дослідження адаптації навчальних програм з біоорганічної хімії для студентів хімічних, медичних і біологічних спеціальностей до сучасних вимог.

Завдання статті – пояснити особливості інтеграції інновацій і проаналізувати активні методи викладання біоорганічної хімії для студентів хімічних, медичних і біологічних спеціальностей відповідно до сучасних вимог.

Під час написання статті використано такі методи наукового пошуку: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення − для з’ясування стану розв’язання досліджуваної проблеми в теорії і методиці навчання біоорганічної хімії, визначення теоретичних основ дослідження.

На основі систематизації досвіду авторки у статті представлено результати напрацювання дієвих практик адаптації навчальних програм з біоорганічної хімії для студентів хімічних, медичних і біологічних спеціальностей до сучасних вимог, представлених до освіти в Україні.

З’ясовано, що застосування комп’ютерних технологій у навчанні біоорганічної хімії сприяє адаптації перебудови змісту та методології навчального процесу хімічних дисциплін.

Активне використання технічних засобів дає змогу пришвидшити процес своєчасного набуття знань і вмінь студентами хімічних, медичних і біологічних спеціальностей та забезпечує інтеграцію інновацій та активних методів викладання для успішної адаптації майбутнього фахівця до нового інформаційного середовища.

В умовах онлайн-навчання, коли студенти навчаються віддалено, особливого змісту набуває кооперативне навчання, у якому більше уваги пропонується приділити груповій роботі.

Підтверджено, що застосування інтерактивних засобів онлайн-навчання відкриває студентам можливість саморозвитку через нетрадиційні засоби навчання. Досягнення сучасних технологій створюють нові можливості для хімічної візуалізації.

Вл.інф.

Авторка висловлює подяку академіку НАН України, професору, доктору хімічних наук, доктору фармацевтичних наук, професору НФаУ Черниху Валентину Петровичу та професору, доктору хімічних наук, професору кафедри загальної хімії НФаУ Шемчуку Леоніду Антоновичу за багаторічні консультації з наукової та навчально-методичної роботи.

Дякуємо Марії Холопік, Олесі Холопік, Юрію Садварі та Ярославу Лазуру за особисту фінансову підтримку для продовження наукової роботи Галини Вікторівни Різак.

Наш. кор.

Довідка.

Марія Михайлівна Холопік (дівоче прізвище – Різак).

Рідна сестра екс-губернатора Закарпаття Івана Різака Холопік Марія Михайлівна – лікар-невропатолог Військово-медичної служби ВМУ СБУ в Управлінні Служби безпеки України у Рівненській області.

Народилася 4 листопада 1958 року у селі Бобовище Мукачівського району Закарпатської області.

Чоловік – Холопік Олексій Олександрович, полковник запасу СБУ, екс-заступник начальника УСБУ у Рівненській області.

Освіта – вища, закінчила медичний факультет Ужгородського державного університету (1982 р.). Працювала лікарем-нейрохірургом в обласному нейрохірургічному відділенні Рівненської міської лікарні (1983–1986, 1988–1992 рр.).

Навчалась у клінічній ординатурі за спеціальністю «нейрохірургія» у Київському науково-дослідному інституті нейрохірургії (1986–1988 рр.). З 1992 року. - Лікар-невропатолог ВМС ВМУ СБУ в УСБУ у Рівненській області. Кандидат медичних наук за спеціальністю "нейрохірургія", лікар-невропатолог вищої кваліфікаційної категорії. Співавтор багатьох наукових праць.

Голова профспілкового комітету Управління Служби безпеки України у Рівненській області (з 2000 р.). Нагороджена Почесною грамотою Рівненської обласної державної адміністрації (2011 р.), Почесними грамотами Рівненської обласної ради (2001, 2007).

Неодноразово відзначалася грамотами УСБУ у Рівненській області, нагороджена нагрудним знаком «Почесний знак Управління Служби безпеки України у Рівненській області» (2012 р.).

<Нагороджена грамотою Профспілки працівників державних установ України, грамотою Федерації профспілок Рівненської області, Почесними грамотами Рівненської обласної профспілкової організації працівників державних установ.

Отримала звання «Жінка року – 2008» у номінації «Жінки – працівники органів прокуратури, МВС, СБУ».

Включено до сьомого випуску біографічного довідника «Хто є хто на Рівненщині», присвяченому відомим діячам науки, культури, політики, представникам владних та бізнес-структур (2010 р.).p>

Олеся Олексіївна Холопік, директорка Центру демократії та верховенства права, дочка Марії Холопік, племінниця Івана та Галини Різаків. https://cedem.org.ua/person/kholopik/

Садварі Юрій Юрійович, директор відокремленого структурного підрозділу «Мукачівський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України» http://logos-ukraine.com.ua/project/index.php?project=piued3&id=1450

Лазур Ярослав Володимирович, декан юридичного факультету УжНУ, професор, доктор юридичних наук.

https://esu.com.ua/article-53058

 

Міністерство освіти і науки розширило перелік країн і міст, де буде створено тимчасові екзаменаційні центри для проведення НМТ за кордоном.

Вивчай право на юридичному факультеті Європейського університету Зокрема, регіональним центрам оцінювання якості освіти вдалося досягти домовленостей з представниками інших держав щодо можливостей провести НМТ в містах Валенсія (Іспанія), Алкмар, Амстердам і Роттердам (Нідерланди), Кишинів (Молдова), Лондон (Велика Британія), Дюссельдорф (Німеччина). Також у місті Нью-Йорк (Сполучені Штати Америки) з’явилася можливість пройти НМТ у додаткову сесію. Отже, загалом тимчасові екзаменаційні центри будуть створені в 54 містах 31 країни.

Водночас в Українському центрі оцінювання якості освіти нагадали, що кількість місць в екзаменаційних центрах за кордоном є обмеженою, тому учасникам НМТ, які перебувають за кордоном, не варто зволікати з реєстрацією.

Адже в разі вичерпання місць у певному населеному пункті воно стане недоступним для вибору в сервісі реєстрації.

Так, станом на 20 березня вже немає вільних місць для проходження НМТ в таких містах, як Берн (Швейцарія), Бухарест (Румунія), Кельн, Нюрнберг (Німеччина), Прага (Чехія) та Чикаго (США).

Як відомо, для зручності майбутніх вступників наразі доступна реєстрація за допомогою застосунку «Дія».

Якщо учасник НМТ вже створив персональний кабінет і вибрав із запропонованого переліку менш зручний для доїзду населений пункт, а тепер з’явилася більш зручна для нього локація, він має право до 15 квітня змінити реєстраційні дані, вибравши зручніше місто.

Автор фото -Сергій Глотов, Олександр Мацібура, Анна Торгоненко

На «Академіку Вернадському» почалася перезмінка річних експедиції. У ніч з 20 на 21 березня (за українським часом) наше судно «Ноосфера» доставило до станції 29-ту Українську антарктичну експедицію, яка має замінити колег з 28-ї УАЕ.

Найближчими днями триватиме розвантаження криголама.

Полярники мають переправити на берег 50 тонн вантажів та 140 тонн пального, необхідних для наступного року зимівлі.

Оскільки через рельєф дна «Ноосфера» не може підійти до причалів станції, усе це перевозитимуть моторними човнами від протоки Пенола, де зупинилося судно, до острова Галіндез, де розташований «Вернадський». Т

акож учені й фахівці 28-ї УАЕ передаватимуть справи команді 29-ї експедиції. Доки «Ноосфера» йшла з Чилі до станції, учасники сезонного загону вже почали проведення запланованих досліджень з біології, геології та геофізики.

Зокрема, були відібрані перші зразки фітопланктону для міжнародного проєкту з вивчення можливого поширення силіконів в Антарктиці.

Робота сезонної експедиції триватиме під час перезмінки річних УАЕ, а також як судно йтиме назад до Чилі.

Про найцікавіші результати ми розкажемо окремо. А поки бажаємо нашим полярникам успішної перезмінки і гарної погоди.

Нагадуємо, що «Ноосфера» з 29-ю УАЕ на борту вирушила з порту Пунта-Аренас до Антарктики 15 березня. Крижаного континенту судно дісталося менше ніж за тиждень.

Березень багатий на визначні події для книголюбів і всіх, хто любить і поціновує художнє слово. До цих подій відносимо і Всесвітній день поезії, який за ініціативою ЮНЕСКО відзначається 21 березня.

Віддавна саме поезія найпершою реагувала на всі події, які змінювали хід історії і життя людини.

Саме вірші в усі війни першими линули з фронту, сповнені ран, що ще наривають. І лише потім усе це підхоплювала проза.

Поезія приходить до нас через час і простір і торкається нашої душі так само, як і сучасна. Кажуть, що поезія – це голос істини, голос правди. Той, хто чує його, здатний піднятися на вершини духу, згуртувати націю, обʹєднати людство.

Поезія єднає, надихає, розчулює, лікує, смішить.

Поезія збагачує словниковий запас, допомагає висловити, здавалось би невисловлюване, дає можливість передати романтичні почуття та філософські роздуми, радість життя та біль втрат…

З найдавніших часів і донині поезія залишається живим видом мистецтва, який постійно розвивається, але суть її залишається незмінною — прагнення до відтворення найглибших та найважливіших людських почуттів.

«Поезія потрібна всім — поети так само потребують читачів, як і читачі поетів…», – зазначала Ліна Костенко. Всесвітній день поезіі, виокремлений як свято, створює можливість замислитися про чудодійну здатність поезій пробуджувати в людині її творчі здібності, формувати уподобання і смаки. Шанують поетичне слово і в нашому навчальному закладі.

Студенти групи ПВ-28 та студентка відділення бухгалтерських та туристичних дисциплін із задоволенням долучилися до відзначення Дня поезії і підготували добірку кращих поетичних творів сучасних митців художнього слова.

Лунали вірші Ліни Костенко, Сергія Жадана, Оксани Забужко, Юрія Андруховича, Андрія Любки.

Не обійшлося і без поезій наших класиків – Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Олександра Олеся, Василя Симоненка…

А завершився захід виступом талановитої студентки нашого коледжу Ніколетти Шишкіни, яка продекламувала тематичні авторські поезії.

Аліса Чорі,

голова циклової комісії суспільних та філологічних дисциплін

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

У межах ініціативи «Коаліція девайсів» Міністерство освіти і науки України спільно з міжнародними благодійними організаціями Theirworld / Global Business Partnership for Education оголошує старт фандрейзингової кампанії для забезпечення щонайменше 10 000 девайсами дітей із 10 прифронтових регіонів, де переважає дистанційне навчання.

Благодійна організація Theirworld/Global Business Coalition for Education залучатиме кошти у міжнародних бізнесів, організацій та меценатів, а також усіх, хто хоче підтримати ініціативу та придбає необхідну техніку.

Команда «Коаліції девайсів» координуватиме розподіл та передачу гаджетів до громад. Задонатити можна буде через сайт Device Coalition. Кампанія розгортатиметься навколо глобальної освітньої події ASU+GSV Summit (14-17 квітня) та AI Revolution in Education AIR Show (13-15 квітня). Перші результати будуть оголошені на саміті 15 квітня — на сесії, присвяченій продовженню освіти під час війни в Україні.

Чому це важливо?

Сьогодні 799 344 учні в Україні все ще не мають доступу до очного навчання. У 10 прифронтових регіонах України понад 70% навчання здійснюється в дистанційному форматі. Критична потреба в гаджетах для цих регіонів — 61 151 пристрій для дітей та 29 012 пристрої для вчителів.

Від початку ініціативи «Коаліція девайсів» ми вже доставили та законтрактували 64 000 ноутбуків для дітей із 10 прифронтових регіонів. Спільно з партнерами продовжуємо працювати над закриттям критичної потреби в девайсах.

Цифрові пристрої — це першочергово доступ до якісної освіти та продовження безперервності освітнього процесу навіть під час війни.

Нагадаємо, у січні 2024 року Міністерство освіти і науки України, Міністерство цифрової трансформації України та Фундація Олени Зеленської ініціювали запуск «Коаліції девайсів» — об'єднання організацій, бізнесу, урядів і меценатів, що забезпечує девайсами українських учнів і вчителів, які змушені здійснювати освітній процес дистанційно або змішано.

До ініціативи приєднались ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО та Theirworld / GBC for Education як стратегічні партнери.

Європейський банк реконструкції та розвитку є офіційним амбасадором Коаліції.

Мета ініціативи — мобілізувати партнерів, щоб забезпечити потребу в девайсах для навчання та надати учням і вчителям рівний доступ до освітнього процесу в громадах, які найбільше постраждали від війни.