Автор фото -Михайло Набокін

17 лютого 2023 року, завершився тижневий тренінг для майбутніх учасників 28-ї Української антарктичної експедиції.

Вони мають замінити на станції колег з 27-ї УАЕ, які працюють там уже майже рік. «Нам дуже важливо навіть під час війни не припиняти дослідження на нашій єдиній полярній станції, адже вони мають значення для всієї світової науки.

Ми маємо спостереження, які є одними з найдавніших в Антарктиці, тому повинні продовжувати цю роботу за будь-яких умов, бо це внесок України до глобальної науки про Землю.

Зараз на «Вернадському» закінчується річна місія 27-ї УАЕ, і ми робимо все можливе, щоб навесні її учасники повернулися додому, а нову цілорічну вахту підхопила 28-ма УАЕ», – зазначив директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.

У зборах узяли участь кандидати двох складів експедиції: основного та запасного. Нагадуємо, що в команду зимівників входять учені (біологи, геофізики, метеорологи), лікар, кухар, системний адміністратор та механік, дизеліст.

Цьогоріч збори відбулися не на традиційній тренінговій базі Радіоастрономічного інституту НАН в селі Мартове неподалік Харкова, яку пошкодили російські загарбники, а на базі Національного еколого-натуралістичного центру в Києві. Захід організував та провів досвідчений геофізик-зимівник, керівник 15-ї УАЕ, доктор фізико-математичних наук

Андрій Залізовський. Програма тренінгу мала як теоретичну частину – про історію станції, правові аспекти перебування в Антарктиці, лекції за професійними напрямами, так і практичні заняття та обмін досвідом з нинішніми учасниками УАЕ. Життя команди під час зборів було наближене до життя експедиції.

За підсумками тренінгу буде сформовано остаточний склад учасників основної команди 28-ї УАЕ, про що ми повідомимо окремо.

Відправка експедиції запланована на березень цього року.

Доцентка кафедри органічної хімії, кандидатка фармацевтичних наук Галина Різак завершила роботу над навчальним посібником "Методологія органічного синтезу" для студентів(магістрів) спеціальності "Хімія".

Навчальний посібник « Методологія органічного синтезу» націлений на формування у студентів базового комплексу знань з методології органічного синтезу, ознайомлення студентів з основними сучасними підходами до планування складних синтезів органічних сполук, опанування ними стратегії і тактики синтезу, оволодіння навичками самостійного планування синтезів сполук, які необхідні для органічної хімії, для галузей наук про сучасні матеріали, пошуку альтернативних джерел енергії, розробки нових лікарських препаратів, що і є метою вивчення даної навчальної дисципліни.

Навчальний посібник складений відповідно до програми навчальної дисципліни і містить теоретичний матеріал, приклади, питання для самоконтролю, список рекомендованої літератури.

У посібнику наведено сучасні органічні реакції – синтетичні методи і технологія проведення синтезів (тактика) та алгоритми (стратегії) сучасного планування синтезів складних органічних сполук з метою використання в майбутній професійної діяльності. Різак Г.В. на основі багаторічного досвіду викладання органічної хімії в Навчально-науковому інституті хімії та екології (хімічному факультеті) УжНУ узагальнені й систематизовані теоретичні надбання у сфері . Запропонована послідовність 9 тем створюють умови для логічного засвоєння змісту дисципліни. Питання, що розкривають сутність відповідних тем, забезпечують викладення методологічних основ дисципліни «Методологія органічного синтезу».

У цілому навчальний посібник спрямований на поглиблене вивчення найбільших типових теоретичних понять органічного синтезу та надійних синтетичних методів, закладених в роботах Нобелівського лауреата 1990 року Е.Дж.Корі, а також методи, за допомогою яких можна будувати органічні молекули будь-якої складності.

Наведені основні реагенти органічного синтезу в логічній послідовності за типами зв’язків, що утворюються за реакціями pеакціями.

Посібник містить також питання для самоконтролю та самостійної роботи, що полегшить закріплення матеріалу.

Рецензований навчальний посібник з дисципліни « Методологія органічного синтезу" відповідає вимогам щодо підготовки навчальної літератури для студентів (магістрів), які навчаються за спеціальністю «Хімія» і може бути рекомендований до використання у навчальному процесі та друку.

Сподіваємось, що найближчим часом навчальний збірник побачить світ.

Вл.інф.

 

МОН інформує про можливість педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої та вищої освіти отримати ліцензію Zoom Meetings for Education з розширеним доступом Large Meeting.

Для цього необхідно скористатися формою запиту, яка передбачає отримання інформації про вже наявного адміністратора у вашому закладі освіти, а також можливість подати заявку особисто від викладача, якщо заклад ще не долучився до програми.

Розширений доступ Large Meeting дозволяє учасникам освітнього процесу здійснювати запис зустрічей, а також проводити онлайн-конференції для тисячі учасників одночасно. З повним переліком функцій сервісу «Zoom Meetings for Education» можна ознайомитись за посиланням.

Довідково Починаючи з серпня 2022 року Міністерство освіти і науки України у співпраці з компанією «Zoom», що є найпоширенішою комунікаційною платформою для проведення відеоконференцій у світі, забезпечило безкоштовний та розширений доступ до програмного забезпечення «Zoom Meetings for Education» для всіх закладів освіти України на 2022/2023 навчальний рік.

Чимало закладів освіти вже долучилися до проєкту та успішно застосовують Zoom Meetings for Education у навчальному процесі. За матеріалами Міністерства освіти і науки України

При обговоренні переліку предметів НМТ та його можливої зміни необхідно з повагою ставитися до вступників, яким місяць тому було повідомлено про модель проведення тесту.

Про це, коментуючи питання обговорення переліку обов'язкових предметів НМТ, сказав голова парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак. Також, за його словами, наразі змінювати перелік предметів не бажано й через те, що вступники вже місяць готуються до раніше оголошених предметів, вкладаючи в підготовку час і ресурси.

«Цей закон насправді повторює минулорічний закон. Ми просто передаємо право Міністерству освіти і науки формувати цей тест цьогоріч. Місяць тому ми вже вийшли зі спільною заявою Комітету ВР і Міністерства освіти і науки, оскільки нас запитували батьки і абітурієнти, з чого буде складатися тест.

Ми наперед, місяць тому, вийшли на прес-конференцію і сказали, з чого він буде складатися. Тому зараз, на мою думку, змінювати це вже під час підготовки до національного мультипредметного тесту, напевно, не варто», – зауважив Бабак.

Окрім того, він підкреслив, що рішення про включення до тесту обов'язкових предметів «українська мова» і «математика» ґрунтується на експертних висновках фахівців Українського центру оцінювання якості освіти щодо найбільшої прогностичної валідності цих предметів.

«Тобто діти, які успішно складуть українську мову і математику, так само успішно завершать перший курс. Водночас, коли ми говорили про предмет на вибір і робили опитування, то майже половина дітей обрала історію України. Вони будуть її складати на вибір. Я не бачу у цьому проблеми, хоча чудово розумію, як предмет історія України насправді формує національну ідентичність», – зазначив голова освітнього комітету Верховної Ради.

Також він зауважив, що важливим є фактор перевантаження учасників НМТ під час тестування, зазначивши, що можна було додати четвертий предмет, що збільшило би час на складання тесту з трьох до чотирьох годин. «Три години – це непросто, а чотири буде ще важче. Тому будемо дивитися на комітеті, будемо розмовляти з усіма депутатами. Але якщо ми вже місяць тому попередили абітурієнтів, з чого буде складатися тест, на мою особисту думку, зараз змінювати це не зовсім добре для них насправді. Вони вже місяць готуються і вкладають туди і час і ресурси. Треба поважати і дітей, і треба розуміти, що безпекова ситуація змушує нас робити коротший тест (три години замість чотирьох) і мати на увазі прогностичну валідність, що краще покаже здатність вступника опанувати програму університету», – підкреслив голова парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій. 

Згадка в назві свята не тільки жінок, але і дівчаток не випадкова

Анна Зущик

Щорічно 11 лютого за рішенням ООН відзначається Міжнародний день жінок і дівчат у науці (International Day of Women and Girls in Science).

 20 грудня 2013 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію «Наука, техніка та інновації в цілях розвитку», в якій зізнавався рівний доступ жінок і дівчат будь-якого віку до досягнень і розвитку науки, техніки і інновацій як запорука забезпечення гендерної рівноправності в даній сфері.

Через 2 роки на черговому пленарному засіданні Генасамблеї була прийнята резолюція (70/212), яка проголосила 11 лютого Міжнародним днем жінок і дівчат у науці.

Варто відзначити, що це стало новим етапом реалізації плану розвитку суспільства до 2030 року, 

Показати ще Головна мета Резолюції – досягнення якісних змін у процесі залучення жінок і дівчат у науку.

Останнім часом світове співтовариство досягло значних успіхів у цій справі, але чомусь жінки і дівчата досі стикаються з обмеженнями у цій діяльності. Дослідження, проведені в 14 країнах, показали певний дисбаланс в участі у науковій сфері між чоловіками і жінками.

Так, можливість отримання ступеня бакалавра, магістра та доктора для жінок у сфері науки становить 18%, 8% і 2% відповідно, в той час як для чоловіків ці показники становлять 37%, 18% та 6%. Резолюція закликає країни світу звернути увагу на проблему, постаратися визначити причини гендерного дисбалансу в області науки, техніки та інновацій, а також організувати програми заходів по залученню жінок і дівчат у наукову діяльність. Примітний той факт, що згадка в назві свята не тільки жінок, але і дівчат не випадкова.

Адже вона спрямована на актуалізацію теми участі в наукових спільнотах шкільного періоду навчання не тільки хлопчиків, але і дівчат, чия участь у них набагато нижча.

Крім того, учасники заходів у рамках святкування нового Міжнародного дня звертають увагу на роботу вихователів та викладачів у закладах шкільної та дошкільної освіти, де повинні враховуватися принципи гендерної рівноправності.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

9 лютого 2023 року відбулася презентація Національного порталу міжнародного науково-технічного співробітництва.

«Насамперед портал – це не просто інструмент для отримання додаткової інформації, а майданчик для взаємодії майбутньої мережі Національних контактних пунктів, Офісу програми «Горизонт Європа» в Україні, представників та експертів від України в комітетах, відповідальних за моніторинг виконання програми «Горизонт Європа» та «Євратом», з ученими та дослідниками», – зазначив керівник експертної групи з питань інтеграції до Європейського дослідницького простору Григорій Мозолевич.

Функціонування Порталу сприятиме зростанню кількості українських проєктів та їхніх учасників у програмах міжнародного співробітництва завдяки інформаційному забезпеченню українських учених, інноваторів та підприємців про Рамкову програму Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програму з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії «Євратом», а також про інші програми міжнародного наукового та інноваційного співробітництва.

Розробник Порталу – Український науковий центр розвитку інформаційних технологій за підтримки Міністерства освіти і науки України.

 

До програми «Цифрові інструменти Google для освіти», метою якої є здобуття навичок освітянами щодо максимального використання технічні можливості телефонів і комп'ютерів, приєдналося понад 134 тисячі педагогів.

Про це повідомили у Міністерстві освіти і науки.

За даними МОН, понад 80% учасників програми отримали сертифікат про успішне завершення, що є високим показником для МООС (Massive Open Online Course). Окрім того, впродовж року заклади освіти, педагогічні колективи яких успішно завершили навчання за програмою з показником понад 50% від загальної кількості працівників, одержать спеціальний статус «Заклад освіти – учасник програми Google for Education».

Наразі статус закладу – учасника програми вже отримали 418 закладів.

Також у межах програми проводяться додаткові тренінги, що спрямовані на поглиблення знань випускників програми та інформування спільноти про останні оновлення застосунків.

Тренінги навчають максимально використовувати технічні можливості телефонів і комп'ютерів Chromebook. 

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України У Міністерстві освіти і науки України відбулася зустріч із представниками Посольства США в Україні та Американських Рад з міжнародної освіти.

Захід відбувся в межах проєкту «Програма підтримки дистанційного навчання англійської мови для закладів середньої освіти України», що реалізується Американськими Радами з міжнародної освіти у співпраці із МОН та за підтримки Посольства США.

Головна мета – обговорити перспективи розвитку та подальше масштабування проєкту. «Вдячний колегам із посольства США та Американським Радам за підтримку у розвитку освіти нашої країни, зокрема у сфері дистанційного навчання англійської мови.

Нам важливо, щоб кожен освітянин мав високий рівень англійської мови в Україні, адже це один із важливих елементів подальшої інтеграції України з західними демократичними спільнотами», – зазначив генеральний директор директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Олег Єресько.

У межах проєкту робоча група із американських та українських консультантів, фахівців у сфері дистанційного навчання англійської мови, розробляють освітні продукти, які мають на меті оснастити вчителів англійської мови закладів середньої освіти України інструментами та найкращими практиками з навчання англійської мови онлайн.

Зустріч відбулась за участі:

Скотта Вітмора – заступника аташе з питань освіти та культури Посольства США в Україні;

Лотті Бейкера – директорки регіональних програм з викладання англійської мови Посольства США в Україні (онлайн);

Альони Сухініної – помічниці аташе з питань викладання англійської мови Посольства США в Україні;

Лілії Шил – помічниці аташе з питань культури Посольства США в Україні;

Яреми Бачинського – директора Американських Рад в Україні Анатолія Курта – заступника директора Американських Рад в Україні;

Тодда Драммонда – директора з оцінювання та освітніх послуг Американських Рад з міжнародної освіти, старшого академічного радника Програми «Підтримка дистанційного навчання англійської мови для закладів середньої освіти України»; Анастасії Сидорук – координаторки програми «Підтримка дистанційного навчання англійської мови для закладів середньої освіти України»;

Євгенії Москалевич – фахівчині програми «Підтримка дистанційного навчання англійської мови для закладів середньої освіти України»;

Марти Томахів – старшої консультантки програми «Підтримка дистанційного навчання англійської мови для закладів середньої освіти України».

Скотт Вітмор зазначив, що підтримка Посольства США в Україні у сфері освіти залишається незмінною. Посольство прагне допомагати МОН відповідати на виклики, які сьогодні наявні в Україні.