Освіта і наука. Освітня сторінка Галини Різак

Відома вчена у галузі органічної хімії Галина Вікторівна Різак Радник директора Благодійного Фонду підтримки освіти, науки, інноваційної та науково-технічної діяльності, у авторитетному науковому журналі "Проблеми хімії та сталого розвитку" ( Вип. 2, 2025) Волинського національного університету опублікувала статтю "ДОСЛІДЖЕННЯ ЗВ’ЯЗКУ МІЖ ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ ГРУПАМИ 2,4-ДІОКСО- ТА 4-ІМІНО-2-ОКСО-3-ФЕНІЛ-5-R-6-R-ТІЄНО[2,3-D]ПІРИМІДИНІВ ТА ЇХ БІОЛОГІЧНОЮ АКТИВНІСТЮ".

INVESTIGATION OF THE RELATIONSHIP BETWEEN THE FUNCTIONAL GROUPS OF 2,4-DIOXO- AND 4-IMINO-2-OXO-3-PHENYL-5-R-6-R-THIENO[2,3-D] PYRIMIDINES AND THEIR BIOLOGICAL ACTIVITY

The popularity of diuretic agents in modern medicine and their disadvantages lead to the search for new compounds with this activity. Despite the emergence of new diuretic drugs in the healthcare system, significant problems associated primarily with electrolyte disorders remain unresolved.

The diuretic effect of 2-alk(acyl)oxy-4-oxo-3-phenyl-5-R-6- R’-thieno[2,3‐d]-pyrimidines (in particular, 2-ethoxy-4-oxo-3-phenyl-5,6-trimethylenothieno[2,3-d]pyrimidine and p-2-acetoxy-4-oxo-3-phenyl-5,6-dimethylthieno[2,3-d]pyrimidine) and determined, at the same time, thechemical structure-biological action relationship has not been establishedfor the derivatives of 2,4-dioxo- and 4-imino-2-oxo- 3-phenyl-5-r-6-r-thieno[2,3-d]pyrimidines.

The aim of this work is to establish the relationship between the functional groups of 2,4-dioxo- and 4-imino-2-oxo-3-phenyl-5-r-6-r-thieno[2,3-d]pyrimidines and their biological activity. Methodology.

The diuretic and anti-inflammatory activity was determined in vivo by studying, respectively, the effect of compounds on renal secretory function (reference drug hypothiazide) and on edema reduction in the model of karegenin edema (reference drug voltvren).

The antimicrobial effect was studied in vitro on museum strains of microorganisms. Scientific novelty.

The relationship between the functional groups of 2,4-dioxo- and 4-imino-2-oxo-3-phenyl-5-r-6- r-thieno[2,3-d]pyrimidines and their biological, in particular diuretic, activity was investigated for the first time.

The regularity of ‘functional group – biological action’ for 2,4-dioxo- and 4-imino-2-oxo-3-phenyl-5-r-6-r-thieno[2,3-d] pyrimidinederivativesin terms of diuretic, anti-inflammatory and antimicrobialactivity was established.

An increase in the diuretic activity of oxo- and imino-derivatives in the presence of a tetramethylene group in the molecule was proved.

At the same time, the presence of a dimethylene radical in the oxo-derivatives molecule slightly correlates with the antimicrobial effect of the compounds.

The prospect of further study of this series of compounds as potential API diuretics may be related to the studies of compound V – 4-imino-2-oxo-3-phenyl-5,6-trimethylenothieno[2,3-d]pyrimidine.

Популярність застосування діуретичних засобів у сучасній медицині та їх недоліки зумовлюють пошук нових сполук, що проявляють цю активність. Не зважаючи на появу у системі охорони здоров’я нових препаратів діуретичної спрямованості дії, суттєві проблеми, що пов’язані, в першу чергу, з електролітичними порушеннями, лишаються невирішеними.

Доведено діуретичну дію 2-алк(ацил)окси-4-оксо-3-феніл-5-R-6- R’-тієно[2,3‐d]‐пі- римідинів (зокрема, 2-етокси-4-оксо-3-феніл-5,6- триметиленотієно[2,3-d]піримідину та п-2-ацетокси-4-оксо- 3-феніл-5,6- диметилтієно[2,3-d]піримідину) та визначено, в цей же час власне для похідних 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-r-6-r-тієно[2,3-d]піримідинів не встановлено зв’язок «хімічна будова – біологічна дія».

Мета роботи – встановлення зв’язку між функціональними групами 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-r-6-r- тієно[2,3-d]піримідинів та їх біологічною активністю.

Методологія.

Визначення діуретичної та протизапальної активності проводили in vivo, вивчаючи, відповідно, вплив сполук на секреторну функцію нирок (референс-пре- парат гіпотіазид) та на зменшення набряку на моделі карегенінового наьряку (референс-препарат вольтврен).

Протимікробну дію вивчали in vitro на музейних штамах мікроорганізмів.

Наукова новизна

. Вперше досліджено зв’язок між функціональними групами молекул 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-r-6-r-тієно[2,3-d]піримі- динів та їх біологічною, зокрема діуретичною, активністю

Висновки.

Встановлено закономірність «фунціональ- на група – біологічна дія» для похідних 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-r-6-r-тієно[2,3-d]піримідинів від- носно діуретичної, протизапальної та антимікробної дії.

Доведено підвищення діуретичної активності оксо- та імінопохідних за наявності у молекулі тетраметиленового угруповання. В цей час наявність диметиленового радікалу у молекулі оксопохідних незначно корелює з антимікробної дією сполук.

Перспективу подальшого вивчен- ня цього ряду сполук як потенційних АФІ-діуретиків можливо пов’язати з дослідженнями сполуки V – 4-іміно-2- оксо-3-феніл-5,6-триметиленотієно-[2,3-d]піримідину.

Висновки і перспективи подальших досліджень

1. Вперше з’ясована кореляція хімічна будова – біологічна активність для похідних 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-r-6-r- тієно[2,3-d]піримідинів.

2. Встановлено закономірність «фунці- ональна група біологічна дія» для похідних 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-r-6-r- тієно[2,3-d]піримідинів відносно діуретичної, протизапальної та антимікробної дії.

Доведено підвищення діуретичної активності оксо- та імінопохідних за наявності у молекулі тетраме- тиленового угруповання. В цей час наявність диметиленового радікалу у молекулі оксопо- хідних незначно корелює з антимікробної дією сполук.

3. Перспективу подальшого вивчення цього ряду сполук як потенційних АФІ-діурети- ків можливо пов’язати з дослідженнями спо- луки V – 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5,6-тримети- ленотієно-[2,3-d]піримідину.

Авторка висловлює особливу подяку академіку НАН України, д. фарм. н., д. хім. н., проф. В.П. Черних, д. хім. н., проф. Л.А. Шемчуку, д. хім. н., проф. С.М. Хрипаку (Вічная пам'ять!) , за надання можливості проведення наукових досліджень на сучасному рівні, за керування цим напрямком досліджень та обговорення їх результатів, д. біол. н., проф. Л.М. Малоштан та к. мед. н. В.В. Казмірчуку за співпрацю та проведення біологічних досліджень.

ДОВІДКОВО.

Різак Галина Вікторівна, відома вчена у галузі органічної хімії, Радник директора Благодійного Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності, кандидат фармацевтичних наук, здобувачка наукового ступеню доктора хімічних наук за спеціальністю "Органічна хімія"

ГАЛИНА ВIКТОРIВНА РIЗАК народилася в 1968 р.

У 1991 році з відзнакою закінчила хімічний факультет УжНУ.

В цьому ж році вступила в аспірантуру, яку завершила в 1994 р. за спеціальністю «органічна хімія».

З 1994 року по 2006 рік працювала на наукових і викладацьких посадах кафедри органічної хімії Ужгородського національного університету, з січня 2009 року по липень 2012 року на викладацьких посадах на кафедрі органічної хімії Національного фармацевтичного університету (м. Харків).

З 2012 року - доцент кафедри органічної хімії Інституту хімії та екології УжНУ. Радник директора Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності.

Наукову роботу здійснювала під керівництвом професора, доктора хімічних наук Хрипака Степана Михайловича, доцента, кандидата хімічних наук Добоша Антона Антоновича, професора, доктора хімічних наук Шемчука Леоніда Антоновича, академіка НАН України, професора, доктора хімічних наук, доктора фармацевтичних наук, професора Черниха Валентина Петровича.

Дисертацію захистила за спеціальністю " фармацевтична хімія".

Автор і співавтор понад ста наукових та науково-методичних праць,

Автор монографії "Синтез, фізико-хімічні та біологічні властивості 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6- R`-тієно[2,3-d] піримідинів".

Монографія перемогла у номінації "Краща монографія десятиліття (2015-2025) у науці Закарпаття".

Автор та співавтор шістнадцяти друкованих книг з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії: двох навчально-методичних посібникіів (обидва одноосібні), чотирьох навчальних посібників (три одноосібні), серед них є і з грифом МОН для студентів вишів, десяти навчальних видань - курсів лекцій, практикумів (вісім одноосібних).

Співавтор двох патентів на винахід та на корисну модель.

Учасниця численних національних та міжнародних конференцій з органічної та фармацевтичної хімії, Національних з'їздів фармацевтів України.

Пройшла багато науково-педагогічних стажувань та курсів підвищення кваліфікації у країнах ЄС.

Викладає курс лекцій і проводить лабораторні та практичні заняття з органічної, біоорганічної та фармацевтично хімії для студентів майбутніх хіміків, екологів, біологів, стоматологів, медиків та фармацевтів.

Відмінник освіти України (відзнака МОН). Нагороджена почесниою грамотою ректора УжНУ (1998), грамотою міського голови Ужгорода (1999)., Почесною грамотою Закаррпатської облдержадміністрації (2018), Почесною грамотою Закарпатської обласної ради профспілок (2019), грамотою Закарпатської обласної ради (2020).

У різні роки перемагала у номінаціях "Людина року науки і рсвіти Закарпаття", "Кращий вчений року", "Кращий викладач року", "Кращий науково-педагогічний працівник часів Незалежності України",

У 2025 році - переможниця у номінації "Жінка III тисячоліття у галузі освіти і науки Закарпаття".

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Кабінет Міністрів України ухвалив підготовлений МОН проєкт Закону України «Про пріоритетні напрями наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності».

Законопроєкт розроблено для оновлення системи пріоритетних напрямів у сферах науки та інноваційної діяльності.

Що змінюється:

🔹 Замість чинної системи з понад 500 пріоритетних напрямів різного рівня — до 10 справді важливих для країни, визначених на основі форсайт-досліджень.

*Форсайтні дослідження є поширеним у багатьох країнах світу інструментом прогнозування майбутнього, зокрема вони допомагають визначити перспективні тенденції розвитку науки і технологій, економіки, суспільства.

Проведення таких досліджень є найбільш ефективним способом визначення пріоритетів науково-технологічного розвитку та дієвим інструментом державної політики у відповідній сфері.

🔹 Конкурсне фінансування — за новими вузькими пріоритетами; базове — без тематичних обмежень, у межах академічної свободи та за результатами держатестації.

🔹 Єдина система пріоритетів Уперше на рівні закону формується єдина система пріоритетних напрямів у сферах науки та інновацій: довгострокові пріоритети (на 10 років) визначатиме парламент, а на їхній основі уряд формуватиме середньострокові напрями (на 5 років), за якими надаватимуть державну підтримку.

🔹 Форсайт як основа стратегічних рішень Нова система передбачає формування пріоритетів на основі глибокого аналізу потреб держави, економіки та науки, який забезпечить проведення форсайтних досліджень.

🔹 Оновлені інструменти реалізації пріоритетів Перелік інструментів охоплюватиме прикладні наукові дослідження і розробки, державно-приватне партнерство, розвиток дослідницької та інноваційної інфраструктури, популяризацію результатів наукової та інноваційної діяльності.

🔹 Орієнтація на оборону, повоєнну відбудову і реальний сектор економіки За новими пріоритетами мають виконувати наукові дослідження та розробки, що відповідають потребам економіки, безпеки та повоєнної відбудови держави.

Результати досліджень мають знайти практичне застосування, а нова система пріоритетів — підвищити конкурентоспроможність країни завдяки впровадженню нових технологій та інновацій.

«Україна отримає чітку й лаконічну архітектуру нової системи пріоритетів наукової та інноваційної діяльності, що нарешті має розвʼязати давню проблему обов'язкової прив'язки будь-якої тематики до напряму пріоритетів.

З одного боку нові пріоритети мають забезпечити можливості для підтримки проривних рішень серед прикладних наукових досліджень і розробок, з іншого — надається академічна свобода для передової науки», — наголосив заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов.

Законопроєкт найближчим часом буде подано на розгляд Верховної Ради України.

Його ухвалення дасть змогу сформувати новий перелік пріоритетних напрямів, за якими будуть реалізовуватися інструменти державної підтримки наукової та інноваційної діяльності в Україні.

7 285 мешканців Харківщини вступили на бюджет, ще 7 003 — на контракт за новою системою адресного розподілу

У 2025-му вперше розподіл вступників на бюджет і контракт відбувся за єдиним алгоритмом, і Харківська область стала єдиною в спиці лідерів, де кількість бюджетників перевищила контрактників.

Про це повідомили в Міністерстві освіти і науки України

https://oleksiy-rizak.info/osvita/11667-vidoma-vchena-u-haluzi-orhanichnoi-khimii-halyna-rizak-peremozhnytsia-u-nominatsii-zhinka-iii-tysiacholittia-u-haluzi-nauky-i-osvity-zakarpattia