Відома авторитетна вчена у галузі органічної хімії Галина  Вікторівна Різак виступила на міжнародній науковій конференції ум. Бостон (США).

Тема її доповід:і 

"ВИКОРИСТАННЯ ІЧ-СПЕКТРОСКОПІЇ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 2,4-ДІОКСО- ТА 4-ІМІНО-2-ОКСО-3-ФЕНІЛ-5-R-6-R' --TIЄHO[2,3- D]ПІРИМІДИНІВ".

 

У роботі представлено результати дослідження структурних особливостей 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6-R’-тієно[2,3- d]піримідинів із використанням інфрачервоної спектроскопії як основного аналітичного методу.

Здійснено синтез цільових гетероциклічних сполук методом трикомпонентної конденсації, з подальшим очищенням і підтвердженням будови шляхом аналізу ІЧ-, ЯМР- та УФ-спектрів, а також елементного аналізу.

У спектрах зафіксовано характерні смуги поглинання, що відповідають карбонільним, іміно- та ароматичним групам, а також зв’язкам, властивим тієно- та піримідиновим фрагментам.

Проведена спектроскопічна інтерпретація дозволила ідентифікувати функціональні групи та підтвердити відповідність синтезованих речовин теоретично очікуваній структурі.

Результати свідчили про ефективність ІЧ-методу для верифікації складних гетероциклічних систем та створювали підґрунтя для подальшого вивчення їхніх фізико-хімічних та біологічних властивостей. ІЧ-спектроскопія є ефективним методом для ідентифікації та структурного аналізу гетероциклічних сполук, зокрема похідних тієно[2,3- d]піримідину.

Ці сполуки привертають увагу дослідників завдяки своїм 198 потенційним біологічним властивостям, таким як протипухлинна, протизапальна та протимікробна активність.

Вивчення 2,4-діоксо- та 4-іміно-2- оксо-3-феніл-5-R-6-R’-тієно[2,3-d]піримідинів за допомогою ІЧ-спектроскопії дозволяє отримати цінну інформацію про функціональні групи та характер зв’язків у їхній структурі, що є важливим для подальшого розуміння їхніх фізико-хімічних властивостей і можливого практичного застосування..

Метою даної роботи є дослідження структурних особливостей 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6-R’-тієно[2,3- d]піримідинів за допомогою інфрачервоної спектроскопії.

Аналіз ІЧ-спектрів дозволяє визначити наявність характерних функціональних груп і підтвердити будову синтезованих сполук..

У цьому дослідженні було застосовано базові методи органічного синтезу, зокрема трикомпонентну конденсацію, очищення продуктів шляхом рекристалізації, а також стандартні аналітичні методи, включаючи ІЧ-спектроскопію, ЯМР-спектроскопію (1H та 13C), УФспектроскопію та елементний аналіз для підтвердження структури й складу синтезованих сполук.

Зокрема, було використано стандартні аналітичні реагенти та вихідні речовини, зокрема тіофенкарбонові кислоти, ароматичні альдегіди, сечовину, тіомочовину, а також органічні каталізатори, такі як триетиламін і піперидин. Синтез 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6-R’-тієно[2,3-d]піримідинів здійснювався методом трикомпонентної конденсації під умовами нагрівання в межах 120–140°C протягом 4–8 годин.

Після завершення реакції продукти очищували шляхом рекристалізації з органічних розчинників (етанол, метанол або ацетон).

Для ідентифікації функціональних груп та підтвердження структури отриманих сполук застосовувалася інфрачервона спектроскопія (ІЧ-спектроскопія) із використанням FT-IR спектрометра в діапазоні 4000–400 см⁻¹.

Проби готували у вигляді таблеток із калій бромідом або наносили на солянокислі пластинки. Аналіз спектрів проводився з урахуванням положення і характеру смуг поглинання, що відповідали карбонільним, іміно-, аміногрупам, а також зв’язкам C=N, C=C і C–S, характерним для тієнопіримідинового ядра.

Додаткову структурну верифікацію здійснювали за допомогою ЯМРспектроскопії ¹H і ¹³C, а також елементного аналізу. Обробка спектральних даних проводилася за допомогою програмного забезпечення OPUS і IRsolution, що дозволило систематизувати результати та зіставити їх із літературними аналогами.

Висновки.

У результаті проведеного дослідження було успішно синтезовано низку 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6-R’-тієно [2,3-d] піримідинових похідних, структуру яких підтверджено методом інфрачервоної спектроскопії. ІЧ-аналіз продемонстрував характерні смуги поглинання, що відповідають функціональним групам у складі досліджуваних сполук, зокрема групам C=O, C=N, NH і C–S.

Результати спектрального аналізу свідчили про високу чистоту та відповідність синтезованих речовин очікуваній структурі. Отримані дані можуть бути використані для подальших досліджень біологічної активності цих похідних, а також для вдосконалення методів синтезу тієнопіримідинів як перспективних біоактивних сполук. .

Авторка висловлює особливу подяку академіку НАН України, д. фарм. н., д. хім. н., проф. В.П. Черних, д. хім. н., проф. Л.А. Шемчуку, д. хім. н., проф. С.М. Хрипаку (Вічная память!) за багаторічні наукові консультації..