Нарешті весняне тепло пробуджує все живе від довгого зимового сну, отже, настав час прибрати землю, аби весняна зелень привітно усміхнулася всім. За доброю українською традицією прихід весни і тепла – час великої спільної толоки.

Тож поки наші незламні ЗСУ чистять українські землі від окупантської нечисті, викладачі та студенти відділення ветеринарної медицини ВСП «Мукачівський фаховий коледж», дружно організували трудовий десант, аби прибрати прилеглу територію та подвір’я навчальної ветеринарної клініки.

Всі долучились до весняної толоки, працювали дружно та завзято.

Прибирати допомагав весняний настрій, прохолодний вітер та яскраве сонечко, яке і робило толоку справжнім святом.

Втім, як і кожна велика справа, чистота починається з малого, а саме з прибирання подвір'я власної домівки.

Висловлюємо щиру подяку всім, хто долучився до організації та проведення толоки!

Ігор Гуленко, викладач ветеринарних дисциплін

Учителі Нової української школи потребують готових рішень, які забезпечили б їх матеріалом для роботи на мінімально достатньому рівні.

Про це свідчать результати дослідження «Нова українська школа: виклики впровадження», здійсненого ГО «Смарт освіта» у партнерстві з фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва.

Зокрема, лише 24 % українських учителів, які працюють у базовій школі, створюють власні навчальні програми на основі модельних. Натомість більшість учителів (76 %) не створює власних програм, а користується модельними, причому мотивувати до створення програм половину опитаних могла б лише наявність вільного часу.

«Щодо укладання власних програм наявна така тенденція: навіть надбавки до зарплати не мотивують учителів створювати навчальні програми так, як наявність вільного часу (до створення власної навчальної програми з предмета 50 % учителів могла б мотивувати наявність вільного часу й лише 35 % – доплата)», – йдеться у звіті. При цьому 14 % опитаних не планують створювати власні навчальні програми навіть за умови додаткових стимулів чи мотивацій У зв’язку з цим укладачі звіту припускають, що втома й виснаженість учителів досягли тієї межі, коли вони максимально потребують готових рішень, адже не мають ресурсу на постійну реалізацію творчого підходу до викладання й педагогічної автономії.

Тобто саме психологічний стан опитаних може частково пояснювати їхнє небажання створювати власні програми, потребу в «готових рішеннях», прихильність до модельних програм, які великою мірою повторюють «старі» програми, а також труднощі із опануванням нових методів роботи із учнівством 5-6-х класів.

Щодо психологічної допомоги, то на питання про те, як поліпшити надання такої допомоги, найпопулярніша відповідь – «Треба розробити чіткий алгоритм для роботи вчителів зі складними випадками».

Така відповідь також сигналізує про потребу готових рішень та інструкцій щодо кризового менеджменту.

Автор фото -Amazon Devices International

Наприкінці минулого року компанія «Amazon» передала Україні майже 5 000 цифрових пристроїв, долучившись до проєкту Digital Europe.

Нині в межах ініціативи «Коаліція девайсів» очікується передання ще приблизно 700 гаджетів.

За сприяння МОН, Мінцифри та Фундації Олени Зеленської всі девайси, серед яких планшети й електронні книги, будуть розподілені в десяти областях зі змішаним і дистанційним форматом навчання.

«Завдяки нашій праці з партнерами Amazon Devices International, у межах «Коаліції девайсів» ми продовжуємо закривати критичну потребу освітян у девайсах та забезпечуємо гаджетами дітей та педагогічних працівників із 10 областей. Кожен девайс — можливість вступити до ЗВО, бути присутнім на дистанційних заняттях. Адже дитина має право на здобуття освіти і повноцінний розвиток. Дякую нашим партнерам Amazon за важливий внесок та підтримку нашої ініціативи!», — зазначив Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

Найбільше гаджетів отримають школярі і школярки Харківської, Запорізької, Херсонської та Донецької областей, де діти здобувають знання лише дистанційно.

«Через війну майже 1 мільйон українських дітей змушені навчатися онлайн. Безпека наших дітей є нашим пріоритетом. Але крім безпеки, ми прагнемо забезпечити їм майбутнє. Для цього потрібні гаджети для навчання. За підтримки іноземних партнерів моя Фундація вже зібрала й передала учням і вчителям приблизно 50 000 ноутбуків і планшетів. Однак існує критична потреба, до кінця цього року — ще 100 000 пристроїв. Тому у співпраці з Мінцифрою та МОН ми створили «Коаліцію девайсів», щоб залучити всіх, хто може допомогти. І вже маємо перші результати», — зауважила Олена Зеленська, перша леді України, засновниця Фундації Олени Зеленської.

«Я хотів би подякувати Фонду Олени Зеленської, Міністерству цифрової трансформації України та Міністерству освіти України за їхню підтримку в тому, щоб наша пожертва пристроїв Amazon дійшла до дітей по всій Україні. Ми сподіваємося, що наші гаджети допоможуть їм у навчанні, підвищать навички цифрових технологій», — наголосив Ерік Саарніо, віцепрезидент Amazon Devices International.

Загальна потреба та кількість переданих одиниць техніки для освітян у 2022-2024 роках відображається в режимі реального часу на офіційному дашборді МОН України.

Дякуємо всім причетним, хто допомагає майбутньому наших дітей.

Захід організували МОН, Мінцифри, Фундація Олени Зеленської, Посольство України у Великій Британії за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку, BETT, Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту та Theirworld/GBC for Education, British Council.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Завершився робочий візит міністра освіти і науки України Оксена Лісового і першого заступника міністра Євгена Кудрявця до Сполучених Штатів Америки.

Метою візиту було налагодження співпраці з ключовими міжнародними організаціями, залучення додаткової підтримки для українських освітніх ініціатив та обговорення актуальних питань розвитку освіти і науки в Україні в умовах війни.

Першою важливою подією відрядження став захід-анонс програми Міністерства освіти і науки України спільно з фондом ООН з підтримки освіти в надзвичайних ситуаціях «Освіта не може чекати» (Education Cannot Wait). На ньому міністр освіти і науки Оксен Лісовий зустрівся з виконавчою директоркою фонду Ясмін Шеріф.

Вони оголосили про початок багаторічної програми підтримки України у сфері освіти, на яку фонд виділив 18 мільйонів доларів США.

Програма передбачає інфраструктурну підтримку, підвищення якості навчання та розбудову неформальної освіти.

Її реалізовуватимуть два потужні консорціуми — місцевий на чолі з Київською школою економіки (KSE) та міжнародний під керівництвом фінської гуманітарної організації «Finn Church Aid». Програма розрахована на 2024-2026 роки і охопить понад 40 тисяч дітей та 12 тисяч учителів із найбільш вразливих категорій населення. Фактичне її впровадження почнеться вже за кілька тижнів.

Прогрес реалізації програми можна відстежувати на офіційних каналах МОН.

Другим ключовим моментом відрядження стало підписання 5-річної Угоди між МОН і Смітсонівським інститутом США про використання ліцензій на освітні програми в межах проєкту «Наука в класи». Підписання відбулося 14 березня в Посольстві України у США за участю міністра Оксена Лісового, першого заступника міністра Євгена Кудрявця, представників Смітсонівського інституту та пані послом України в США Оксаною Маркаровою.

Угода надає МОН право на переклад і адаптацію 24 освітніх модулів інституту під стандарти Нової української школи для 1-5 класів і дошкільнят протягом 5 років.

Це дозволить зміцнити STEM-освіту в молодшій школі за допомогою таких цікавих практичних матеріалів від Смітсонівського інституту, як ігор, симуляції та книжок.

13 і 14 березня відбулися зустрічі міністра Оксена Лісового з представниками Світового банку, Європейського Союзу, USAID, інших міжнародних організацій та ключових країн-партнерів. На них МОН презентувало «Стратегічний план діяльності МОН до 2027 року» та освітні проєкти зі Світовим банком, зокрема концепцію «Вдосконалення результатів освіти в скрутний час» (LEARN).

Обговорювались виклики через війну: людські втрати, руйнування інфраструктури, необхідність трансформації освітнього процесу. Озвучена місія МОН — трансформація української освіти та стимулювання розвитку науки в Україні загалом, забезпечення сталого безперервного розвитку системи освіти для відновлення та розбудови конкурентоспроможної та інноваційної України.

Окремо провели зустрічі з віцепрезиденткою Світового банку Антонеллою Бассані, директором з освіти Луісом Бенвеністе та директором з питань України Арупом Банерджі.

15 березня відбулася зустріч із президентом і головним виконавчим директором Асоціації науково-технологічних центрів ASTC Крістофером Нельсоном.

На зустрічі було оголошено про багаторічний міжнародний проєкт «Світова ініціатива центрів науки для України» (World Science Centers Initiative for Ukraine — WSCI), запуск якого відбудеться найближчими тижнями.

WSCI — глобальний проєкт передання експозицій та освітніх програм провідних світових центрів для налагодження наукової освіти в Україні, особливо для внутрішньо переміщених дітей та молоді. Обговорювались деталі реалізації WSCI за участю МОН, Малої академії наук і самої ASTC.

Під час візиту до США міністр освіти і науки Оксен Лісовий України та перший заступник міністра Євген Кудрявець також зустрівся з низкою впливових міжнародних організацій для обговорення можливостей співпраці та залучення додаткової підтримки освітніх ініціатив в Україні.

Серед партнерів на ключових зустрічах були: Theirworld — міжнародна дитяча благодійна організація, з якою обговорювали співпрацю в межах проєктів раннього розвитку дітей (Early Years), «коаліцію девайсів» та створення Музею математики. Подякували за передання 70 000 гаджетів у 2022 році та підтримку спільних ініціатив.

Обговорювалось їхнє можливе розширення, зокрема, що стосується фандрейзингової кампанії «Act for Early Years» для дошкілля України. IREX — організація, що підтримує демократичні ініціативи та медіаграмотність.

МОН висловило вдячність за проєкти з медіаграмотності, зокрема «Вивчай та розрізняй». Ключова тема — можливість підтримки IREX у реалізації проєкту співпраці зі Смітсонівським інститутом «Наука в класи». American Councils — неприбуткова організація, відома програмами культурної дипломатії та академічних обмінів.

На зустрічі подякували за програми обміну FLEX, підтримку ЗНО та академічної доброчесності. Розглядали програми обміну для викладачів і науковців, а також сприяння в дистанційному викладанні англійської.

Global Partnership for Education — багатостороння партнерська та фінансова платформа, спрямована на зміцнення систем освіти в країнах, що розвиваються. Обговорили з головною виконавчою директоркою GPE Лаурою Фрігенті активацію програми підтримки GPE Multiplier, її спроможності та нову фазу підтримки освітніх ініціатив. USAID — незалежне агентство федерального уряду США, яке надає особливу увагу боротьбі з корупцією, протидії наслідкам російської агресії та сприянню економічному розвитку й енергетичній безпеці в Україні.

Під час зустрічі домовилися про розвиток тимчасових освітніх центрів, спільну роботу над моделюванням інструментів впливу на демографічну кризу та запропонували долучитися до «коаліції девайсів».

Крім того, провели окремі зустрічі в Державному департаменті США та Міністерстві освіти США на найвищому рівні й домовилися, що будемо разом працювати над розвитком білінгвальної освіти в Україні, підтримкою вчителів англійської мови, розширенням програм підготовки управлінців в освітні установи, форматами підтримки українських дітей за кордоном та багато інших питань.

Також провели важливу зустріч з Асоціацією керівних рад університетів і коледжів, на якій домовились разом працювати над реформою вищої освіти в Україні в розрізі функціонування та ролі наглядових рад.

Відрядження міністра освіти і науки України та першого заступника міністра Євгена Кудрявця до США стало значним кроком у зміцненні міжнародної співпраці та залученні додаткової підтримки для української освіти.

Завдяки візиту було підписано низку угод, залучено додаткове фінансування та встановлено контакти з впливовими міжнародними організаціями.

Це відкриває нові можливості для розвитку української освіти і науки та свідчить про єдність і підтримку світового суспільства у боротьбі за вільну та демократичну Україну.

Олена Зеленська: Вже у 82 музеях світу українською звучить історія людства та людського духу У межах проєкту першої леді України Олени Зеленської аудіогіди українською мовою запрацювали ще у двох світових музеях.

Так, у Музеї Нобелівської премії у Стокгольмі відкрилася виставка «Речі, які змінили світ» з українським супроводом.

На ній представлено 250 експонатів із колекції закладу, які подарували лауреати Нобелівської премії.

Також український аудіогід доступний у Музеї імператриці Сісі (Єлизавети) у Відні, Австрія. Серед понад 300 його експонатів – особисті речі дружини імператора Франца Йосифа.

Відвідувачі також мають змогу побувати в апартаментах імператорського подружжя ХІХ сторіччя.

Таким чином, проєкт Олени Зеленської з поширення української мови у провідних історичних та музейних пам’ятках світу втілено вже у 82 об’єктах 44 країн.

Два нових аудіогіди впроваджено за підтримки посольств України в Республіці Австрія та Королівстві Швеція.

Як наголосила дружина Президента, це важливо як для українських вимушених переселенців у цих країнах, так і для самих країн, адже сприяє кращому діалогу культур.

«Перефразовуючи назву стокгольмської виставки, можна сказати, що мова теж змінює світ. І навіть у тяжкі часи дає йому порозуміння, а нам – розуміння самих себе», – резюмувала перша леді.

Державна служба якості освіти отримала дозвіл на проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері освіти впродовж дії воєнного стану.

Відповідний наказ підписаний міністром освіти і науки Оксеном Лісовим. Позапланові заходи державного контролю мають відбуватися у разі загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя й здоров’я вихованця, учня, студента, педагога або науково-педагогічного працівника.

Підставою для проведення позапланових перевірок може бути звернення освітнього омбудсмена або фізичної особи про порушення, що спричинило чи може спричинити шкоду її правам, законним інтересам, до якого додаються документи чи їх копії, що підтверджують такі порушення.

Також підставою для позапланової перевірки може стати необхідність перевірки виконання розпорядження, виданого за результатами проведення Службою або її територіальним органом попередньої перевірки.

Для проведення такої перевірки Держслужба чи її територіальний орган має створити комісію у складі не менше трьох осіб.

За потреби фахової консультативної допомоги комісія може залучати третіх осіб (адвокатів, аудиторів тощо..

Перевірка може розпочатися без попереднього письмового повідомлення, але за присутності й з дозволу керівника закладу освіти.

Комісія може з’ясовувати лише питання, необхідність вивчення яких стала підставою для проведення позапланової перевірки. Водночас комісія не матиме права розглядати питання, з яких здійснюється кримінальне провадження, які розглядаються в суді або щодо яких набрало законної сили рішення суду.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Напрями проєктів охоплюють біотехнологію, наукові дослідження у сфері охорони здоров'я, цифровізації, інформаційних технологій, а також соціальних та гуманітарних наук.

Проєкти впроваджуватимуть під керівництвом провідних німецьких і українських учених. Співпраця відбувається в межах міжнародних зобов'язань України, згідно з якими українським ученим надається можливість проводити спільні дослідження, обмінюватися досвідом та співпрацювати з науковими установами і закладами вищої освіти. Для участі в конкурсі українськими і німецькими вченими подано понад 100 спільних проєктних пропозицій.

Конкурс було відкрито для науково-дослідних груп українських закладів вищої освіти, наукових установ, підприємств, у статуті яких наявна інформація про діяльність із проведення наукових досліджень та науково-дослідних груп німецьких установ.

Білатеральний проєкт розраховано на 2 роки, а фінансова підтримка передбачає заробітну плату українських учасників науково-дослідної роботи.

Також договір між МОН та виконавчими установами охоплює витрати на службові відрядження за кордон і в Україні для проведення спільних досліджень.

Крім цього, передбачено витрати на придбання матеріалів, накладні витрати в межах проєкту для підтримки організацій, що здійснюють науково-дослідну роботу.

Дякуємо нашим партнерам за співпрацю й експертизу для розвитку науково-технічного сектору в Україні.

Довідково

Співпраця між Україною та Німеччиною ґрунтується на спільній заяві Державного комітету України з питань науки і технологій та Федерального міністерства наукових досліджень і технологій Федеративної Республіки Німеччина про науково-технічні відносини.

Крім цього, на основі результатів 14-го засідання німецько-української робочої групи з науково-технологічного співробітництва тощо.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Сьогодні уряд ухвалив зміни до механізму розподілу фінансування між закладами вищої освіти в Україні, внесенням змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р. № 1146.

Документ передбачає удосконалення Формули розподілу видатків державного бюджету на вищу освіту між закладами вищої освіти, враховуючи аспект міжнародної підтримки закладу освіти.

Основні зміни стосуються: визначення показників міжнародного визнання, регіональної підтримки, наукової діяльності, працевлаштування випускників; фінансування підготовки здобувачів вищої освіти новоутвореними та реорганізованими закладами; розподілу коштів для закладів вищої освіти приватної форми власності, що готують здобувачів за державним замовленням; приведення постанови у відповідність до законодавства та врахування особливостей воєнного часу.