Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України ,

9 травня 2023 року, відбулася зустріч міністра освіти і науки Оксена Лісового з делегацією Всесвітньої федерації профспілок «Інтернаціонал освіти» на чолі з генеральним секретарем паном Девідом Едвардсом.

Обговорили пріоритетні питання у розвитку освіти в Україні:

безпека освітнього середовища;

впровадження реформ для побудови стійкої, спроможної системи освіти, заснованої на довірі й професіоналізмі та орієнтованої на постійне самовдосконалення;

співпраця міністерства з міжнародними неурядовими організаціями та комунікація із профспілками працівників освіти.

«Пріоритетом коаліції з міжнародними донорами та партнерами буде безпека освітнього процесу, відповідь на виклики війні, відновлення пошкоджених і зруйнованих закладів освіти та аналіз і продовження реформ загальної середньої, професійної та вищої освіти», – зазначив Оксен Лісовий.

Міністр наголосив, що МОН докладає зусиль для збереження педагогічних колективів шкіл, що перемістилися із тимчасово окупованих територій України, надолуження освітніх втрат, підтримки психологічної стійкості вчителів та учнів, а також відбудови освітньої інфраструктури, зруйнованої внаслідок повномасштабного вторгнення.

Генеральний секретар Девід Едвардс висловив українцям підтримку від імені американського народу та наголосив на важливості створення умов для повернення тимчасово переміщених педагогічних працівників та здобувачів освіти до країни.

Довідково. Інтернаціонал освіти – це всесвітня федерація профспілок, яка об’єднує понад 32 млн учителів та допоміжного персоналу освіти у 178 країнах і територіях.

Захід на відділенні журналістики УжНУ відбувся з ініціативи місії Міжнародної організації з міграції в Україні У рамках зустрічей у пресклубі молодого журналіста «Медіаперспективи» 9 травня для студентів відділення журналістики влаштували психологічний тренінг.

Подія відбулася з ініціативи місії Міжнародної організації з міграції в Україні – представництва відповідного підрозділу ООН. Спікеркою виступила Оксана Круцюк – психологиня, тренерка у сфері психічного здоров’я. За кілька тижнів до цього студенти могли самостійно обрати із запропонованих тем ту, яка для них є найбільш цікавою.

Медійники віддали перевагу «Превенції емоційного вигорання та роботі з його наслідками».

Тренінг із протидії емоційному вигоранню провели для студентів-медійників«Емоційне вигорання – це емоційне виснаження. Воно властиво всім людям, але найбільше тим, хто працює у сфері «людина-людина», тобто педагогам, лікаріям, соціальним робітникам та іншим.

Одна з особливостей цих галузей – надмірна емпатійність, тобто співпереживання іншій людині», – зазначила пані Оксана.

Тренінг із протидії емоційному вигоранню провели для студентів-медійниківЩоб вийти зі стану вигорання, потрібно дізнатися його причину. Як розповідає психологиня, у всіх народів ці причини різні, адже вони відрізняються історією, цінностями та мотивацією. Все це впливає на психологічний стан сучасного покоління, зокрема на такі явища, як синдром відмінника, перфекціонізм, самокритичність та болісна реакція на критику від інших. Крім емпатійності, серед причин емоційного вигорання є також порівняння себе з іншими та страх зробити помилку через суспільний осуд.

«Власна самокритика – це критика, інтегрована ззовні, зазвичай під впливом соціуму чи батьків. Особливо коли останні намагаються «докрутити» всі досягнення своєї дитини до ідеалу», – коментує спікерка й надає рецепт, як цього позбутися. Прийом «радикального прийняття» – коли людина об’єктивно оцінює те, що в певних сферах вона не є ідеальною і приймає себе такою. Важливо не порівнювати себе з іншими. Можна лише з собою вчорашнім. Пані Оксана запропонувала студентам виконати цікаву вправу, а саме написати по 5 пунктів «Я повинен…» та «Я хочу…».

Після цього юні медійники порівнювали, що було зробити легше. Щоб швидко перезавантажитися, психологиня радить провести день на природі, адже вона лікує. Важливим при цьому є дотримання трьох умов: бути наодинці, без ґаджетів і ні з ким не спілкуватися. Ще один спосіб – волонтерство, що є особливо актуальним

і важливим під час війни. Таким чином ми відчуваємо свою важливість для інших. Наприкінці тренінгу учасники виконали ще одну вправу під назвою «Колесо балансу». Намалювали на папері круг і розділили його на 8 частин, як пиріг. Кожна частина – це важлива сфера життя, наприклад, «робота», «сім’я», «фінанси», «хобі» та ін. Далі оцінювали, на скільки відсотків задоволені кожною галуззю, та замалювати пропорційну частинку «шматка пирога».

Ця практика допомагає зрозуміти, над якими сферами варто краще попрацювати.

Анастасія Лабик

Медіацентр УжНУ

Інвалідність – це не соромно. Соромно обмежувати для людей з особливими потребами ті блага, які доступні загалу.

5 травня, у Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю, розповідаємо про лекцію «Соціальна інклюзія стосується кожного», яка відбулася напередодні у залі Вченої ради УжНУ. Що таке соціальна інклюзія і чому вона стосується особисто вас?

Лекція відбулася у форматі бесіди й усі учасники ділилися своїми думками, життєвими історіями тощо.

Ініціювала захід провідна фахівчиня Центру інновацій та розвитку ДВНЗ «УжНУ» Марина Сташина-Неймет.

Пояснює: «Інклюзія — це не лише про людей з інвалідністю. Хоча в суспільстві це слово асоціюється саме з ними. Україна перебуває в стані війни вже десятий рік, з яких понад рік війна має характер повномасштабної, і кількість людей з інвалідністю зростає як серед дітей, так і поміж дорослих. При цьому стан здоров’я не впливає і не може впливати на зменшення наших прав.

Порушення зору, слуху тощо є лише свого роду підказкою, що суспільство, влада, всі ми маємо зробити, щоб не було дискримінації за ознакою інвалідності. Відсутність фізичних, інформаційних, цифрових та інших бар’єрів допоможе уникнути відділення людей з інвалідністю, дасть їм можливість реалізувати свої здібності, проявити таланти, розвивати Україну».

Слухачі дізналися, що інклюзивність — це можливість доступу до послуг, інформації тощо. І це стосується не тільки людей з інвалідністю. Мати можливість безперешкодно потрапити у місце призначення, незалежно від того, де воно (згадаймо сходинки у вагони потягів, які навіть здоровій людині здолати складно), взяти участь у заході онлайн і навіть можливість людям із інших регіонів розуміти носія закарпатського діалекту — все це про інклюзію. Соціальна інклюзія полягає у рівному доступі людей до освіти, медицини, працевлаштування, житла, безпеки тощо незалежно від будь-яких факторів.

«Права людей з інвалідністю нічим не відрізняються від прав інших людей. Але чомусь є 5 травня День боротьби за права людей з інвалідністю. Бо питання їхніх прав тривалий час замовчувалося», — каже Марина Сташина-Неймет.

Учасники лекції дійшли думки, що навіть одна невдало сказана фраза може завдати людині психологічний дискомфорт, а то й травму на все життя. Інвалідність — це не соромно, бо люди цього не обирали.

Соромно обмежувати для цих людей ті блага, які доступні здоровим.

Ксенія Шокіна

8 травня розпочато реєстрацію абітурієнтів для участі у вступних випробуваннях у магістратуру.

У 2023 році вступники до магістратури мають скласти єдиний вступний іспит, який складатиметься з двох блоків – тест загальної навчальної компетентності і тест з іноземної мови (англійської, німецької, французької, іспанської за вибором вступника).

Вступ на деякі спеціальності передбачатиме додаткове складання єдиного фахового вступного випробування.

Вступати в магістратуру без результатів ЄВІ та ЄФВВ зможуть абітурієнти, які вступатимуть на навчання виключно за контрактною формою на спеціальності, яким надається особлива підтримка держави або вступники, яким надане таке право.

Реєстрацію на іспити здійснюватиме приймальна комісія закладу вищої освіти.

Для реєстрації вступник має надіслати на офіційну електронну адресу приймальної комісії або з використанням іншого, визначеного закладом вищої освіти каналу зв’язку скановані копії документів.

Заповнюючи заяву-анкету з інформацією, необхідною для оформлення екзаменаційного листка, потенційний магістр має вказати населений пункт, у якому бажає пройти тестування.

Тестування можна буде пройти в 36 містах України, де безпекова ситуація дозволяє створити пункти тестування для проведення магістерських випробувань.

Також єдиний вступний іспит можна буде пройти у 9 європейських країнах, а єдине фахове вступне випробування – у 6 країнах Європи.

Кожен зареєстрований учасник отримає екзаменаційний листок, у якому будуть зазначені дані для здійснення входу на інформаційну сторінку «Кабінет вступника». Реєстрація вступників триватиме до 31 травня.

Автор фото -Алекс Заклецький

 

5 травня 2023 року, із Варшави в Київ повернулася 27-ма Українська антарктична експедиція. Загалом її шлях з Антарктики в Україну тривав майже місяць.

7 квітня на нашому науково-дослідному судні «Ноосфера» команда вирушила зі станції «Академік Вернадський» до Південно-Африканської Республіки. У порт Кейптауна судно прибуло 29 квітня, і вже звідти літаками та наземним транспортом 27-ма УАЕ дісталося Києва.

«Це була перша експедиція, яку ми відправили на станцію «Академік Вернадський» під час повномасштабної війни, – їй довелося вирушати буквально за тиждень після початку вторгнення, щоб змінити колег із 26-ї УАЕ. Деяким людям дивом вдалося виїхати з Харкова, Київщини та інших регіонів, де точилися бойові дії. Але команда зібралася, дісталася Антарктики і рік відпрацювала на відмінно. Усі завдання виконані експедицією в повному обсязі на високому рівні. І сьогодні ми вітаємо її учасників удома» – зазначив директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий. Також разом із зимівниками в Україну повернулися учасники сезонної експедиції, які працювали впродовж антарктичного літа. Це, зокрема, команда технічних фахівців, що виконали невідкладні роботи з модернізації станції. «Раніше ми завжди зустрічали наші експедиції дуже урочисто – за участю високих гостей та медіа. В умовах великої війни, на жаль, полярники повертаються непублічно, у розтрощений російською ракетою і до кінця поки не відновлений офіс НАНЦ. Але ми переконані, що зовсім скоро знову настане той час, коли всі разом зустрічатимемо їх у рідному «Борисполі», а «Ноосферу» – в порту Одеси. Дякуємо нашим захисникам, серед яких нині й 15 полярників, за те, що вони цей час наближають», – відзначив очільник НАНЦ.

Докладніше 27-ма УАЕ, що працювала на «Вернадському» впродовж року, проводила дослідження та спостереження за трьома основними напрямами: геофізика, біологія, метеорологія, а також забезпечувала функціонування станції.

Міністерство освіти і науки рекомендує школам провести 17 травня єдиний національний урок «Безпечна дорога додому», метою якого є безпека дорожнього руху та запобігання травматизму внаслідок ДТП.

Цей та інші заходи мають бути проведені у рамках щорічного Тижня безпеки дорожнього руху «Безпека на дорогах в умовах воєнного стану», перший етап якого відбудеться з 15 до 21 травня.

Також освітянам рекомендовано долучитися до онлайн конференції щодо організації безпечного пересування дітей та навчальних колективів по вулицях та дорогах, що відбудеться 15 травня з 10.00 до 12.00.

Додатково МОН рекомендує провести бесіди з батьками школярів, зокрема, акцентувати їхню увагу на захисті життя та здоров’я дітей у процесі дорожнього руху, засвоєння ними норм безпечної поведінки, а також провести цикл заходів із практичних навичок поведінки у разі надзвичайних ситуацій, виявлення мінно-вибухових предметів тощо.

Кабінет Міністрів розподілив 1 млрд грн державної субвенції на закупівлю шкільних автобусів. Про це повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Розподіл коштів між областями здійснюватиметься пропорційно кількості учнів, які потребують підвезення до закладів освіти.

За словами міністра, наразі підвезення до місць навчання потребують орієнтовно 300 тисяч дітей по всій країні. Водночас Лісовий наголосив, що для повного закриття потреби цих коштів буде недостатньо, тому МОН продовжить працювати з донорськими організаціями.

«Заразом закликаємо громади до участі у співфінансуванні закупівель автобусів. Це допоможе суттєво збільшити кількість закупленого транспорту. І ще одна можливість – партнерства з місцевим бізнесом, адже школи є центрами громади», – зазначив міністр освіти і науки.

 

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

У Міністерстві освіти і науки України відбулася зустріч освітнього омбудсмена Сергія Горбачова з міністром освіти і науки Оксеном Лісовим, під час якої сторони обговорили проблеми освіти в умовах дії воєнного стану та шляхи їхнього розв’язання.

 Частина обговорення була присвячена загальним питанням освіти, зокрема компенсації освітніх втрат, оновленню змісту освіти, продовженню реформи НУШ у базовій та старшій школі та наданню психологічної допомоги всім учасникам освітнього процесу.

     У фокусі уваги був процес забезпечення доступу до освіти, який має включати відновлення пошкодженої та зруйнованої освітньої інфраструктури, усунення нестачі місць у закладах освіти окремих регіонів та забезпечення закладів облаштованими укриттями. Зосередили увагу і на проблемах учасників освітнього процесу, які перебувають за кордоном.

     Пріоритетом має стати усунення подвійного навантаження з дітей, які вимушені навчатися одразу за двома програмами – українською та за програмою країни перебування. Важливим також є питання про перезарахування результатів навчання, отриманих за кордоном, після повернення в Україну.