Перша леді Олена Зеленська взяла участь у круглому столі «Дитяче читання без бар'єрів» на фестивалі «Книжкова країна», який присвячено доступності дитячої літератури в Україні. Захід відбувся за підтримки Офісу Президента й Міністерства культури та інформаційної політики.

«Якщо зараз у гуглі зробити запит англійською «дитячі книжки про людей з інвалідністю», ви у відповідь побачите сотні книжок. Україні також зараз дуже потрібні такі книжки й книжкові герої. Різні, як усі ми. Герої з різними викликами, із досвідом травм чи війни. Персонажі з аутизмом, розладом дефіциту уваги з гіперактивністю, на кріслах колісних. З ПТСР чи з пораненнями, з проблемами із зором чи слухом. Створити зараз такі дитячі книжки в Україні – це сформувати безбар’єрні покоління», – зазначила у промові Олена Зеленська.

Модераторка круглого столу, радниця – уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук наголосила, що, коли ми розвиваємо доступність дитячої літератури, інклюзивність і безбар’єрність у галузі культури та освіти, то створюємо можливості для розвитку дітям з особливими освітніми потребами.

«Під час підготовки до нашої розмови я перечитувала багато текстів, і зачепила мене єдина фраза: «незважаючи на потреби дитини». Чи все ж таки «зважаючи на них»? Я переконана, що ми точно повинні зважати на всі дитячі потреби, щоб зробити читання доступним для кожної дитини. Це наш обовʼязок та відповідальність», – сказала вона.

На заході також виступили: т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв, його заступник Андрій Сташків та регіональна директорка ЮНІСЕФ у країнах Європи та Центральної Азії Реджина Де Домініцис.

До дискусії долучилися представники Українського інституту книги, Національної бібліотеки України для дітей, Українського культурного фонду та засновники українських книгарень.

Під час круглого столу обговорили доступні формати літератури для дітей з особливими потребами, інтеграцію інклюзивних практик у видавничу діяльність, роль книжкових інституцій у забезпеченні рівного доступу до читання всім дітям.

Міністерство освіти і науки окремо фокусуватиме увагу на українських дітях за кордоном, щоб зберегти їхній зв’язок з Україною.

Про це сказав міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час підписання меморандуму про партнерство з головою правління Суспільного мовлення Миколою Чернотицьким.

Метою меморандуму є поширення освітнього контенту Суспільного серед закладів освіти в Україні та за кордоном.

За словами міністра освіти і науки, усе, що стосується формування національної ідентичності є дуже важливим.

«Окремий фокус уваги на українських дітях за кордоном. Ми хочемо зберегти їхній зв’язок з Україною.

І часом короткий фільм на ютубі може зіграти в цьому більшу роль, аніж тривалий цикл занять. Це також важливий напрям роботи Міжнародної української школи, яку ми зараз перезавантажуємо. І завдання тут стоїть не лише працювати з українськими дітьми, які виїхали внаслідок війни, а й взаємодіяти з діаспорою. І для цього також потрібен відповідний контент», – сказав Лісовий.

Своєю чергою голова правління Суспільного мовлення зауважив, що Суспільне є членом Європейської мовної спілки і активно взаємодіє із європейськими мовниками, обмінюючись контентом. Тож і цю опцію розглядатимуть у новому партнерстві з МОН.

Уряд ухвалив постанову щодо запровадження експериментального проєкту зі створення мережі стартап-шкіл — інкубаторів — акселераторів на базі закладів вищої освіти та наукових установ.

Проєкт посилить співпрацю університетів та науково-дослідних установ із бізнесом і сприятиме збільшенню частки наукоємних стартапів та інноваційної продукції в Україні за ключовими напрямами.

У межах експериментального проєкту планують створити шість стартап-шкіл — інкубаторів — акселераторів.

Для цього Міністерство освіти і науки України проведе конкурсний добір серед ЗВО та наукових установ.

Основні критерії конкурсного добору для закладів вищої освіти та наукових установ: Конкурсний добір та старт реалізації проєкту заплановано на початок літа 2024 року.

Рішення Уряду Вища освіта та освіта дорослих наука Надрукувати комерційна ефективність наукових, науково-технічних проєктів; наявність інноваційної інфраструктури на базі закладу вищої освіти, наукової установи; досвід співпраці з приватним сектором; потенціал розвитку екосистеми стартапів закладу вищої освіти, наукової установи з урахуванням пріоритетних державних потреб.

Мережа стартап-шкіл — інкубаторів-акселераторів допоможе в тестуванні наукових проєктів, пошуку та залученню інвесторів, наданні фінансової підтримки на початковому етапі розвитку стартапу.

У подальшому планують залучити до проєкту якомога більше університетів та наукових установ всієї України.

Створення потужної стартап-екосистеми серед ЗВО та наукових установ підсилить економічний потенціал країни та дасть студентам та науковцям можливість розвивати стартапи.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

23 квітня в другому читанні Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті».

Закон є важливою складовою комплексної трансформації системи вищої освіти.

Що зміниться для студентів закладів вищої освіти:

Студенти зможуть індивідуалізувати освітні траєкторії за допомогою міждисциплінарних освітніх програм.

Закон уможливлює модель «вступу на галузь» через міждисциплінарну освітню програму, яка передбачає вибір конкретної спеціальності не одразу, а після одного або півтора року навчання в університеті.

Також на бакалаврському рівні зʼявляться міждисциплінарні освітні програми (у межах галузі або міжгалузеві), які відповідатимуть конкретним запитам регіонів, роботодавців. Здобувачі зможуть скористатися гнучкішими темпами і зберегти строки навчання.

Студенти контрактної форми зможуть самостійно визначати тривалість навчання в університеті: закінчити 4-річну бакалаврську програму за три роки або поєднувати навчання з роботою і завершити необхідні 240 кредитів ЄКТС за 6-8 років.

Учасники академічної мобільності зможуть визнати результати навчання, здобуті у формальній, неформальній та інформальній освіті. Це особливо актуально для тих студентів, які поєднують навчання в українських ЗВО та за кордоном. Для цього буде створено відповідний Порядок.

Зміни для закладів вищої освіти: університети отримають більшу автономію й зможуть самостійно визначати інструменти для досягнення встановлених стандартом компетентностей з нерегульованих спеціальностей, що наближає українську систему вищої освіти до європейських стандартів. Вибіркових дисциплін стане більше.

Важливе уточнення:

стандарти вищої освіти оновлюватимуть упродовж наступних місяців, у них з’явиться більше вибірковості, що допоможе збільшити конкуренцію в університетах. Відтепер викладачі інноваційних курсів отримають більше можливостей, а студенти — вищу якість освіти. для таких регульованих спеціальностей, як право, медицина, правоохоронна діяльність тощо, будуть детально визначені вимоги до компетентностей та результатів навчання.

Для цих спеціальностей передбачено державні кваліфікаційні іспити.

Навчання у словацьких університетах є привабливою перспективою для багатьох студентів з різних країн.

Однак, окрім якісної освіти, питання фінансової підтримки залишається важливим для багатьох. Нижче розглянемо основні можливості здобуття стипендії для іноземних студентів у Словаччині.

Безкоштовне навчання

Відомо, що для іноземних студентів навчання денною формою словацькою мовою у словацьких університетах безкоштовне. Це є значною перевагою та стимулом для вибору навчального закладу у Словаччині.

Стипендії та можливості фінансової допомоги

Соціальна стипендія:

Часто згадується, що іноземні студенти мають право на соціальну стипендію у Словаччині. Однак, згідно із законом, на цей вид підтримки можуть претендувати лише студенти, які постійно проживають у країні, тобто мають постійну прописку в Словаччині. Для нових студентів цей варіант, на жаль, не підходить, адже студент, який тільки приїхав на навчання, отримує тимчасову прописку.

Студентські програми.

Програма Plán obnovy надає можливість іноземним студентам отримати стипендію 4000 євро на рік при успішному складанні тесту SAT. Мотиваційні стипендії доступні за чудові академічні досягнення. Це означає, що студентам, які отримали високі оцінки наприкінці семестру, може бути наданий бонус у вигляді стипендії наступного семестру. Програма Erasmus+.

Це чудова можливість для студентів навчатися за кордоном та отримати фінансову підтримку на проживання.

Розмір стипендії залежить від обраної країни та потребує успішного складання всіх предметів. Спеціальні стипендії.

За визначні успіхи у спорті або на конкурсах також передбачені додаткові фінансові заохочення.

Навчання у словацьких університетах може бути доступним і без фінансових труднощів завдяки різноманітним програмам підтримки.

Важливо, щоб студенти були в курсі всіх можливостей та готові до складання відповідних тестів або досягнення високих результатів у навчанні.

Фінансова підтримка – це не лише стимул для успішного навчання, а й можливість розширити свої горизонти через участь у міжнародних програмах обміну та конкурсах.

Для отримання детальної інформації про безкоштовну освіту, підготовку до вступу в університети Словаччини, вивчення словацької мови, вибір освітнього закладу та оформлення стипендій звертайтесь за консультацією до фірми «ComeStudy» за номером +38(067)-16-32-909 (Тетяна) з 9:00 до 18:00 пн-пт.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України 14 квітня у США розпочався

Глобальний саміт освітніх інновацій ASU+GSV. Цей захід щорічно збирає глобальну спільноту в понад 7 тисяч представників топкомпаній, урядів, фундацій та лідерів думок у сфері освіти та технологій.

Саміт є інвестиційною платформою, спрямованою на підвищення обсягу підтримки освіти та використання освітніх технологій.

Цього року програма Саміту вперше містить окрему сесію про освіту в Україні. Під час сесії перший заступник міністра освіти і науки Євген Кудрявець, президент Theirworld / GBC for Education Джастін ван Фліт та директор з питань міжнародної освіти в HP Inc. Чарлі Радмен розповіли про те, як технології допомагають забезпечити неперервність освітнього процесу в Україні на прикладі співпраці з Palantir, HP, Google, Microsoft та іншими лідерами big-tech. Особливу увагу надали роботі Коаліції девайсів та використанню гаджетів в навчанні.

У березні організатори Саміту, GSV Ventures підтримали запуск фандрейзингової кампанії Коаліції для передавання 10 тисяч девайсів для дітей із прифронтових областей, що триватиме до кінця травня цього року.

Окрема тема сесії стосувалась соціально-емоційного навчання та психологічної підтримки дітей, вчителів та батьків під час війни в Україні.

Акцент на необхідності одночасного надання швидких послуг для учасників освітнього процесу та забезпечення системних трансформацій для вдосконалення психологічної підтримки.

За результатами обговорень під час участі у Саміті команді вдалося досягти нових домовленостей у межах Коаліції девайсів, про які буде оголошено вже незабаром.

Міністерство освіти і науки України розробило нову методику оцінювання ефективності науково-технічної діяльності наукових установ і закладів вищої освіти.

Метою зміни підходів до оцінювання є поліпшення якості досліджень в Україні з огляду на світовий досвід.

Очікується, що нова методика дозволить здійснювати оцінювання наукової роботи за новими критеріями, зокрема, з урахуванням досліджень, які сприятимуть розвитку світової науки, економіки, обороноздатності та суспільства України, а також відповідно до принципів відкритої науки.

Згідно з новою методикою, оцінювання проводитиметься одночасно для всіх наукових установ та закладів вищої освіти за певним науковим напрямом. Для забезпечення прозорості і оперативності процесу оцінювання відбуватиметься в цифровому форматі через Національну електронну науково-інформаційну систему (URIS).

Також нова методика передбачає обов'язкову участь міжнародних експертів у проведенні атестацій, при цьому їхня кількість має становити щонайменше як 30% усіх оцінювачів.

Окрім того, додаткову підтримку у новій методиці надано науковим установам, які є переміщеними, перебувають близько до лінії фронту чи кордону з рф.

Проєкт наказу про затвердження методики опубліковано для громадського обговорення, яке триватиме до 17 травня 2024 року.

Проєктна потужність українських закладів загальної середньої освіти становить 5,72 млн осіб, що на 1,75 млн перевищує кількість учнів. Наразі школи наповнені орієнтовно на 70%.

Про це під час презентації дослідження щодо передумов впровадження реформи профільної середньої освіти повідомив партнер компанії CIVITTA Дмитро Ливч.

Метою дослідження став аналіз поточної кількості учнів, мережі й фінансування закладів освіти, а також вивчення міжнародного досвіду для розроблення рішень для програмної частини стратегії реформи профільної середньої освіти. За словами експерта, нині в 4-6 класах навчаються 1,2 млн осіб.

Саме ці діти у 2027-2030 рр. будуть учитися в ліцеях академічного чи професійного спрямування.

Але з огляду на теперішню демографічну ситуацію, кількість учнів у профільній середній освіті буде скорочуватися, починаючи з 2030 року, і це важливо врахувати під час планування мережі ліцеїв профільної середньої освіти.

Також проблема полягає в нерівномірній наповнюваності українських шкіл. Наприклад, у закладах Тернопільської та Черкаської областей навчається 53-57% учнів від проєктної потужності шкіл, тоді як Київська та Волинська області мають найвищу наповнюваність – 78-83%.

У закладах професійної та професійно-технічної освіти ситуація аналогічна. Гуртожитки наповнені на приблизно 55%, що може бути потенціалом для подальшого використання цієї мережі у межах реформи профільної освіти.