Здобуті знання зайвими точно не будуть: уже завтра доведеться відновлювати Україну – роботи попереду багато.

В Ужгородському університеті триває навчальний процес. Під час війни складно зосередитися на здобутті знань, відвернути свою увагу від тривожних новин, розподілити час між волонтерством і парами. Тож як ужнівці налаштовуються на навчання і чи вдається їм це, – ми розпитали наших студентів.

Каріна Балюк, магістрантка біологічного факультету: «Навчання триває в дистанційній формі. Це добре, на мою думку, – потрібно продовжувати здобувати знання навіть у цей нелегкий період. Однак мені складно повністю зосередитися, відчувається постійна тривога. У цьому випадку дуже допомагає спілкування з одногрупниками. Ми підтримуємо та підбадьорюємо одне одного. Крім того, морально налаштуватися допомагають викладачі. Дякуємо їм і за це!»

Катерина Ляшенко, другокурсниця факультету історії та міжнародних відносин: «Суттєвих змін у навчанні не відбулося. Утім сконцентруватися важкувато зі зрозумілих причин. Зазначу, що після нічної повітряної тривоги прокидатися на першу пару важкувато. Також доводиться розподіляти час на навчання, волонтерство та інші буденні справи. Проте, незважаючи на всі ці тимчасові перепони, продовжуємо вчитися. Все буде Україна!»

Тетяна Лесюк, магістрантка філологічного факультету: «Ми – покоління, яке навчалося в різних екстремальних ситуаціях. Спершу карантин, коли запровадили тотальну дистанційну форму. Нині новий виклик, ще серйозніший. Зосередитися на здобутті фаху все складніше. Водночас кожен усвідомлює, що потрібно пристосуватися до сучасних реалій. Тому поступово втягуємося в навчальний процес. Викладачі ставляться з розумінням, подеколи спрощують завдання, вносять корективи в навчальні плани. Узгоджують із нами завдання, прагнуть, щоб було корисно і цікаво».

Галина Гичка, магістрантка факультету історії та міжнародних відносин: «Дистанційне навчання для нас – не новина. Ми до нього вже звикли, бо так здобували освіту попередні два роки. Проте відчуття війни заважає сфокусуватися на навчанні. Хоч, з іншого боку, комусь навчання допомагає відволіктися. На жаль, це не про мене. Під час занять частенько нишком заглядаю в новинні стрічки. Крім того, бувало, коли зривалася пара через повітряну тривогу, мусили бігти в сховище. Безперечно, ця напруга стає на заваді. Утім згадані труднощі сприяють єдності всередині колективу. Одна наша одногрупниця – з Херсонської області, її село наразі під окупацією. Ми щоразу радіємо, коли вона з’являється на парах. Вважаю, маємо стати професіоналами своєї справи і якісно закінчити навчальний рік».

Катерина Хархаліс, третьокурсниця інженерно-технічного факультету: «Мені дуже складно зосередитися на навчанні. Як виявилося, належу до категорії тих людей, що панікують. Також є ще особисті причини: мама зараз на війні, батько – на сході України, на мене впала відповідальність доглядати молодших брата і сестру. Звісно, нас не залишили вдома самих – відправили до знайомих у село, але турбуватися про дітей мушу я. Через те, що тепер перебуваю в селі, є технічні проблеми з інтернетом. Тому вважаю, що повністю сконцентруватися на навчанні – неможливо. Це ніяк не відвертає думок від війни, а тільки додає більше хвилювань. Адже навчання – то не лише посидіти зранку на парах. Доводиться виконувати практичні, лабораторні роботи, вчити матеріал. Попри це намагаюся тримати себе в руках, оскільки не варто переносити весь цей стрес на людей, що поряд із тобою. Якось перемкнутися допомагає волонтерство і спорт. А от навчання – ні».

Немає сумніву, що цілком сконцентруватися на навчанні складно. Ось як пояснює такий процес клінічний психолог, немедикаментозний психотерапевт Діана Сідун-Сович: «Концентрація уваги – властивість, яка передбачає виокремлення «об’єкта» як поняття із загального уявлення про світ.

А яке ж тепер уявлення про світ? Це світ, у якому триває повномасштабна війна. І в такому світі досить важко зосередитися на навчанні. Адже будь-яка концентрація потребує відчуття безпеки, що в подібних умовах або, на жаль, неможливе, або принаймні ускладнене. Ідеться не тільки про фізичну небезпеку, а й про ментальну.

Нам важливо зберегти цілісність психіки і ясність розуму». Щоб ефективно працювати, навчатися в умовах війни, психолог радить:

1. Намагатися бути задоволеними й емоційно стабільними. Без забезпечення базових потреб людини неможлива концентрація мислення й дальша самоактуалізація відповідно. Йдеться про достатню кількість сну, їжі; дотримання водного балансу та психогігієни. Свіже повітря або хоча б провітрювання приміщення під час навчання. Кисень та глюкоза – це їжа для нашого мозку.

2. Важливо не капсулювати почуття: якщо хочеться, наприклад, плакати або трохи поагресувати – зробіть це. Якщо ж емоцій нема, – теж ок. Адже так наша психіка намагається «вижити». Уникання реальності, витіснення – це також одні з механізмів захисту, які допомагають нам залишатися стабільними. Головне – знати себе і свої особливості.

3. Формування нових сенсів, якщо старі не працюють або неактуальні. Можлива навіть переорієнтація на інший навчальний вектор. Нові часи – нові навички.

4. Дозоване й порційне сприйняття інформації.

5. Перемикання. Можна й потрібно продовжувати жартувати, співати, танцювати, слухати музику, ходити на манікюр чи зачіску, якщо це допомагає заспокоїтися і дає відчуття наповнення. У цьому контрастуванні може з’являтися й бажання вчитися.

6. Подумайте, чим можете бути корисні своїй державі навчаючись?

Ви – майбутнє країни. Думаюча, притомна, свідома та абсолютно вільна формація людства. Ви робите багато, адже навіть у такий непростий час продовжуєте вірити і вчитися, щоб боронити й відбудовувати свою країну.

Отже, життя триває, треба навчатися сьогодні, бо здобуті знання зайвими не будуть, а вже завтра доведеться відновлювати Україну – попереду багато роботи. Тому щиро бажаю всім наснаги і миру!

Яна Созанська, магістрантка відділення журналістики

Медіацентр УжНУ

Навіть в умовах воєнного стану першокурсники спеціальності «Середня освіта» (Біологія) виявляють неабияку мотивацію до навчання, досягаючи загальної успішності у 80%

Цього навчального року курс «Педагогіка» вперше вивчали на першому курсі спеціальності 014 «Середня освіта» (Біологія). Були побоювання, як сприймуть таку дисципліну вчорашні випускники школи, адже традиційно її опановували на третьому курсі. Аби полегшити початківцям сприйняття навчального матеріалу, виконали значну підготовчу роботу, зокрема створили великий банк тестових завдань в системі електронного навчання УжНУ Moodle, які студенти могли використовувати як тренувальні під час підготовки до практичних занять і модульної контрольної роботи.

Перші навчальні перемоги майбутніх педагогів біологівУмови воєнного стану суттєво ускладнюють процес здобуття освіти. Тому було розроблено систему підвищення мотивації навчальної діяльності.

Так, студенти мали можливість повторного тестування з кожної теми під час практичних занять (таких спроб – три) і модульної контрольної роботи (дві спроби). Попередньо було відпрацьовано методику повторного комп’ютерного тестування. Сам перший курс майбутніх освітян виявився дуже цікавим: серед студентів – 19 учасників і переможців предметних олімпіад та МАНу! Молодь активно працювала під час занять і після них.

Вражає кількість спроб, використаних для поліпшення успішності (тренування й контрольне проходження): перша практична – 347, друга – 327, третя – 303, тренувальні завдання підготовки до модульної контрольної роботи – 189. Успішність виконання першої модульної контрольної роботи в системі електронного навчання УжНУ Moodle сягнула 80%.

Кількість перейшла в якість – і за наслідками першого модуля 30 студентів із 49 мали відмінний результат. Перші навчальні перемоги майбутніх педагогів біологівУ педагогіці вважається: якщо успішність становить 70 % і вище – тему засвоєно добре. Майбутні освітяни впевнено рухаються далі. До речі, перша практична другого модуля засвідчила успішність 80%.

За інформацією професора кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Володимира Старости

Медіацентр УжнУ

У видавництві "БРЕЗА" найближчим часом побачить світ "Збірник задач з фармацевтичної хімії" Галини Різак, доцентки кафедри органічної хімії, кандидатки фармацевтичних наук Навчально-методичний посібник «Збірник задач фармацевтичної хімії” для студентів медичного факультету спеціальності «Фармація», розроблений доценткою кафедри органічної хімії, кандидаткою фармацевтичних наук Різак Г.В. упорядкований у повній відповідності до навчальної програми.

Посібник включає в себе список теоретичних питань і задач, що охоплюють основні теми даного курсу і дозволяють студентам глибоко засвоїти матеріал дисципліни, більш чітко представляти зв'язок між теоретичним і прикладним рівнем даної дисципліни.

Методичний рівень матеріалу адаптований до сучасних технологій з врахуванням підвищеної ролі самостійної роботи студентів. Різак Г.В. має багаторічний досвід викладацької роботи в Ужгородському національному університеті та Національному Фармацевтичному Університеті, з них останні майже десять років викладає курс фармацевтичної хімії для студентів спеціальності «Фармація» медичного факультету УжНУ. Це дозволило їй підготувати «Збірник задач з фармацевтичної хімії» на високому науково-методичному рівні. Даються приклади задач різного типу, щоб студент міг використати їх алгоритми для рішення.

Алгоритм кожного варіанту задач подано в логічній послідовності, так, що у студента має створитися повне уявлення про хід розв`язання задачі. Важливим та позитивним є ті, що багато завдань можна використати для розрахунків, які необхідні для рішення деяких фармацевтичних проблем. Для перевірки засвоєння матеріалу даються задачі для самостійного розв`язання.

В навчально-методичному збірнику наводяться задачі по визначенню летких речовин, втрати маси при прожарюванні, титрованим розчинам. Є багато задач з фізико-хімічного аналізу лікарських речовин, готових і виготовлених в аптеках, задачі з рефрактометрії, поляриметрії, фотометрії. В навчально-методичному збірнику викладено коротко теоретичний матеріал і задачі по визначенню структури лікарських речовин сучасними фізико-хімічними методами: протонної резонансної, інфрачервоної (ІЧ) спектроскопії, ультрафіолетової (УФ) спектроскопії, а також теоретичний матеріал і задачі з практичного застосування хроматографічних методів в фармацевтичному аналізі: тонкошарової хроматографії (ТШХ), газової та високоефективної рідинної (ВЕРХ) хроматографії. Теоретичний матеріал та приклади розв’язування задач допоможуть студентам у самоcтійній роботі. Зазначений навчально-методичний посібник рекомендується до друку та використання у навчальному процесі.

Рецензентами видання виступили доктор медичних наук, професор Олександр Торохтін та кандидатка фармацевтичних наук, доцентка кафедри фармацевтичних дисциплін УжНУ Єлизавета Бисага.

Авторка висловлює щиру вдячність за допомогу у виданні курсу лекцій Олегу Анатолійовичу Немировському та Петру Олександровичу Іванову.

Вл. інформація

Навчально-методичний посібник «Збірник задач фармацевтичної хімії” для студентів медичного факультету спеціальності «Фармація», розроблений доценткою кафедри органічної хімії, кандидаткою фармацевтичних наук Різак Г.В., упорядкований у повній відповідності до навчальної програми.

Посібник включає в себе список теоретичних питань і задач, що охоплюють основні теми даного курсу і дозволяють студентам глибоко засвоїти матеріал дисципліни, більш чітко представляти зв'язок між теоретичним і прикладним рівнем даної дисципліни.

Методичний рівень матеріалу адаптований до сучасних технологій з врахуванням підвищеної ролі самостійної роботи студентів. Різак Г.В. має багаторічний досвід викладацької роботи в Ужгородському національному університеті та Національному Фармацевтичному університеті, з них останні майже десять років викладає курс фармацевтичної хімії для студентів спеціальності «Фармація» медичного факультету УжНУ. Це дозволило їй підготувати «Збірник задач з фармацевтичної хімії» на високому науково-методичному рівні. Даються приклади задач різного типу, щоб студент міг використати їх алгоритми для рішення. Алгоритм кожного варіанту задач подано в логічній послідовності, так, що у студента має створитися повне уявлення про хід розв`язання задачі.

Важливим та позитивним є ті, що багато завдань можна використати для розрахунків, які необхідні для рішення деяких фармацевтичних проблем. Для перевірки засвоєння матеріалу даються задачі для самостійного розв`язання. В навчально-методичному збірнику наводяться задачі по визначенню летких речовин, втрати маси при прожарюванні, титрованим розчинам. Є багато задач з фізико-хімічного аналізу лікарських речовин, готових і виготовлених в аптеках, задачі з рефрактометрії, поляриметрії, фотометрії.

В навчально-методичному збірнику викладено коротко теоретичний матеріал і задачі по визначенню структури лікарських речовин сучасними фізико-хімічними методами: протонної резонансної, інфрачервоної (ІЧ) спектроскопії, ультрафіолетової (УФ) спектроскопії, а також теоретичний матеріал і задачі з практичного застосування хроматографічних методів в фармацевтичному аналізі: тонкошарової хроматографії (ТШХ), газової та високоефективної рідинної (ВЕРХ) хроматографії. Теоретичний матеріал та приклади розв’язування задач допоможуть студентам у самоcтійній роботі. Зазначений навчально-методичний посібник рекомендується до друку та використання у навчальному процесі.

Рецензентами видання виступили доктор медичних наук, професор Олександр Торохтін та кандидатка фармацевтичних наук, доцентка кафедри фармацевтичних дисциплін УжНУ Єлизавета Бисага.

Авторка висловлює щиру вдячність за допомогу у виданні курсу лекцій Олегу Анатолійовичу Немировському та Петру Олександровичу Іванову.

Вл. інформація

Візуальні мандрівки ознайомили студентів з історією, пам’ятками, традиціями українських міст, сіл і селищ.

Днями на онлайн-платформі Google Meet з ініціативи учасників СНТ «Кліо» відбувся науковий семінар з нагоди Всесвітнього дня екскурсовода.

Студенти охоче взяли участь у підготовці, продемонстрували свої презентації й виступи, що дали змогу побачити високу зацікавленість молодих істориків у пропагуванні вивчення рідного краю. Зі вступним словом виступив завідувач кафедри модерної історії України та зарубіжних країн УжНУ Ігор Шніцер та викладачка кафедри археології, етнології та культурології, співробітниця Закарпатського музею народної архітектури та побуту Тетяна Сологуб-Коцан.

Виступи учасників були поділені за двома блоками «Екскурс у минуле» й «Візуальна екскурсія рідним населеним пунктом». Спікеркою першого блоку стала Ніна Задорожна з темою «Історія професії екскурсовода. Особистість Петра Радченка». Спікери другого блоку – Юлія Зубова («Візуальна екскурсія селищем Вигода»), Василь Лазарчик («Візуальна екскурсія селом Великі Лази»), Діана Партека («Візуальна екскурсія містом Свалява»), Галина Катрій («Візуальна екскурсія містом Долина»), Сніжанна Вайнраух («Візуальна екскурсія селищем Вишково»), Іванна Бабинець («Візуальна екскурсія селом Березники: закономірності історичного розвитку, пам’ятки культури та бази відпочинку»), Ніна Воробканич «Візуальна екскурсія містом Іршава».

Науковий семінар завершився взаємною подякою учасників і гостей за увагу та співпрацю, а якісно підготовлені матеріали учасників збагатили знання всіх присутніх.

Візуальні екскурсії ознайомили студентів з історією, пам’ятками, традиціями міст, сіл і селищ. Всесвітній день екскурсовода став чудовою нагодою для команди істориків не тільки висловити повагу до цієї професії, а й корисно провести час під патронатом музи Кліо.

За інформацією Надії Роуканич, прессекретаря СНТ «Кліо»

Медіацентр УжНУ

Журналістам, серед яких були й викладачки та випускниці кафедри журналістики УжНУ, запропонували найважливіші теми – кровотечі, серцево-легенева реанімація, переломи, отруєння, опіки, панічні атаки, удушення, травми в умовах війни.

Надавати першу домедичну допомогу мають уміти всі, однак для журналістів, що працюють у гарячих точках, актуальність таких знань суттєво зростає.

Тож в останній день березня медійників зібрали на спеціальному тренінгу – на базі Ужгородської станції екстреної медичної допомоги влаштували 4-годинні навчання лікарі «швидкої». 

Журналістам запропонували найважливіші теми – кровотечі, серцево-легенева реанімація, переломи, отруєння, опіки, панічні атаки, удушення, травми в умовах війни. На манекенах продемонстрували методику надання допомоги. Працівники «швидкої» навчали медійників надавати першу допомогуВарто відзначити, що такі тренінги лікарі проводять для різних організацій, а також для власного персоналу на базі тренінгового центру при Закарпатському територіальному центрі екстреної медичної допомоги.

Тут є окремий відділ експертизи якості надання медичної допомоги, яким керує Сергій Боднар. Він і відкривав захід для медійників, а навчання провели лікарі «швидкої» Андрій Семедій та Едуард Горзов.

Першочергове завдання тренінгового центру – навчати медиків за новітніми європейськими протоколами, працювати з новим обладнанням. Для журналістів вперше організували тренінг із домедичної допомоги, хоч ідея таких занять давня, – повідомила начальниця відділу зв’язків з громадськістю та пресою Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги Олена Суханова. Вона наголошує, що кожна людина повинна знати, як порятувати життя. Такі навчання мають бути кількаденними з максимальною практикою, а також проводитися що два роки, адже втрачаються навички.

Працівники «швидкої» навчали медійників надавати першу допомогуСеред двох десятків учасників тренінгу були й викладачки кафедри журналістики Галина Шаповалова і Наталія Толочко, а також випускниці медійного підрозділу УжНУ – нині відомі журналістки Тетяна Лешко, Євгенія Фанта, Олеся Колодій. Тренінг розпочали з теми кровотеч. Медійникам пояснювали, як правильно зупиняти кров, накладати джгути і турнікет, що робити в ситуаціях, коли немає спецзасобів (за таких умов можна використати цупку тканину чи косинку). Відпрацювали методику використання джгутів. Відтак перейшли до травм голови, очей, хребта, переломів. Особливої увагу лікарі надали ураженням в умовах війни. Наголосили, що осколки та всілякі сторонні предмети на етапі домедичної допомоги чіпати не потрібно, лише накласти тампони й пов’язку довкола такого предмета. Якщо в потерпілого наскрізна рана, завдання на етапі домедичної допомоги – це закрити отвори (утім має значення місце ураження).

Коли немає медичних засобів, допомогти може чиста тканина, яку слід втискати в рану, та навіть скотч, якщо ситуація із засобами геть погана. Працівники «швидкої» навчали медійників надавати першу допомогу«Коли людина вирішує надати допомогу іншій, то важливо подбати про власну безпеку, а також бути спокійним, мати сміливість узяти на себе відповідальність, бути лідером.

Та завжди пам’ятати головне правило – не нашкодити», – наголосив Андрій Семедій. Його колега Едуард Горзов докладно продемонстрував медійникам допомогу під час серцево-легеневої реанімації. Наголосив на частих помилках, коли люди не вміють визначати місце натискання на грудну клітку, виконують нерівномірні рухи, роблять дуже повільні або дуже швидкі натиски. Окремо лікарі пояснили поведінку при опіках, отруєннях, зокрема хімічних. Так, найбільш типовий спосіб діяти швидко і правильно – це промити місце ураження чистою водою. Якщо є загроза хімічних отруєнь, найперше правило – покинути небезпечне місце.

Використання марлевої пов’язки чи тканини, змоченої водою, теж може зарадити на першому етапі та в ситуації, коли загроза – у повітрі, а ви йдете містом. У частині запитань від аудиторії лікарі розповіли про методику допомоги при інсультах, удушеннях, панічних атаках, судомах. Безумовно, повний комплекс домедичної допомоги нереально вивчити впродовж кількагодинного тренінгу, утім основи здобути можна і потрібно. Та найліпше – щоб такі знання реально не знадобилися.

Наталія Толочко

Медіацентр УжНУ

Щоб стати до навчання, студентам потрібно заповнити гугл-форму або ж у ректораті чи деканаті відповідного факультету або інституту написати заяву власноруч

Війна війною, а навчання треба продовжувати. Тому в Ужгородському університеті розробили алгоритм і вже приймають студентів із вищих навчальних закладів, що перебувають у зоні бойових дій.

Про програму внутрішньої академічної мобільності й те, як студентам із інших міст продовжити навчальний процес в УжНУ, розповів начальник навчальної частини Анатолій Штимак. «Наразі до нашого університету звернулося з десяток студентів, які хочуть здобувати освіту за програмою внутрішньої академічної мобільності, — розповідає Анатолій Штимак. — Переважно ці люди приїхали до Ужгорода в перші дні війни. Вони шукали інформацію про заклади вищої освіти в регіоні, де змогли б продовжити навчання за своєю спеціальністю, або ж дослухалися до рекомендацій друзів, які направляли їх до нашого університету».

Зі слів Анатолія Штимака, в УжНУ студенти виявили бажання продовжити навчання у сфері готельно-ресторанної справи, права, філології тощо. Також начальник навчальної частини додає, що досі ця молодь здобувала освіту у закладах Маріуполя, Харкова, Запоріжжя, Чернігова. «Особливість освіти в рамках програми внутрішньої мобільності у тому, — веде далі начальник навчальної частини, — що студенти не втрачають статус здобувача освіти у своїх вишах. По суті, це та ж програма студентського обміну в межах України. Тільки якщо в звичайних умовах для цього університети укладали договори про співпрацю й студенти їхали від них до нас і навпаки, то тепер, в умовах воєнного часу, переміщення відбувається в односторонньому порядку й договір із їхнім навчальним закладом не обов’язковий. Співпрацю з вишами зможемо підтвердити постфактум». Щоб стати до навчання в рамках програми внутрішньої академічної мобільності, студенту потрібно заповнити гугл-форму або ж у ректораті чи деканаті відповідного факультету або інституту написати заяву власноруч. Якщо заявку подавали онлайн, ми скеровуємо її на факультет і представники деканату сконтактують зі студентом протягом робочого дня.

Важливо! Для того, щоб людину зарахували на навчання за програмою внутрішньої академічної мобільності, вона має підтвердити свій статус студента — надати електронний чи пластиковий студентський квиток або підтверджувальний інший документ. «Студенти встигли почати семестр у своїх вишах, тому знають, які предмети їм потрібні в цьому семестрі. Звісно, освітні програми можуть дещо відрізнятися навіть у межах спеціальності. Те, що вони вивчали у своїх навчальних закладах, не обов’язково є у наших студентів у цьому ж семестрі. Але студенти можуть підібрати потрібні за планом свого навчального закладу, а також просто цікаві для себе предмети.

Можна обрати максимально 30 кредитів ЄКТС на семестр, а потім перезарахувати їх у своєму виші», — роз’яснює Анатолій Штимак. Студенти УжНУ повернулися до навчання в дистанційному форматі з 14 березня. «Хоч ми й у відносній безпеці, але в місті досі час від часу лунають сирени і співробітникам та студентам із корпусів потрібно було б переривати пари й рушати до укриттів. Це додаткові незручності. Тому наразі варіант повернення до очного навчання не розглядаємо».

Ксенія Шокіна

Медііацентр УжНУ