На святкову «планірку» в Археологічному музеї ім. професора Е. Балагурі разом з ректором В.Смоланкою та проректоркою М. Лендьел зібралося зо три десятки медіацентрівців та друзів редакції

З нагоди 10-річного ювілею Медіацентр зібрав колишніх і нинішніх працівників – своїх друзів і колег.

А це близько 30 медійників, які пішли в доросле життя, взявши максимум знань і навичок із редакції на 2-му поверсі головного корпусу УжНУ. Нині вони професіонали – журналісти, редактори, викладачі, фахівці з реклами та піару, блогери, бізнесмени!

5 липня кожен і кожна ділилися щемкими історіями, жартами, спогадами з медіацентрівського життя, котре здається таким далеким і водночас близьким та багатьом нагадує про довоєнний час, безтурботне студентство, коли усе до снаги! Урочисте засідання в Археологічному музеї ім. професора Е. Балагурі розпочалося хвилиною мовчання за загиблими під час російсько-української війни.

 

 Одна із засновниць і директорка Медіацентру з 2013 року, докторка філологічних наук, професорка кафедри соціології і соціальної роботи УжНУ Галина Шумицька у своєму вітанні зазначила, що в першу чергу маємо пам’ятати про чоловіків і жінок, які нас захищають, завдяки кому є можливість відзначати 10-у річницю. Відтак передала слово Федору Шандору – почесному члену редакції Медіацентру з 2014 року, доктору філософських наук, завідувачу кафедри соціології і соціальної роботи УжНУ. Він модерував зібрання медіацентрівців.

З-поміж гостей першим вітав присутніх ректор УжНУ Володимир Смоланка. Зазначив, що 10 років досвіду Медіацентру є надзвичайно важливими, корисними для всього університету. Адже матеріали сайту читає не тільки Ужгород, Закарпаття, а й уся країна. Нерідко вони потрапляють до загальнонаціональних видань. «Ця структура є прекрасним медіамайданчиком, школою для вас усіх, а також своєрідним трампліном, який допоміг реалізуватися в професії. Дивлюся на знайомі обличчя. Частина з вас уже пішла своєю дорогою, самоствердилася в житті. Спасибі за те, що створюєте таку хорошу атмосферу і що сайт завжди приємно і цікаво читати. Впевнений, що будемо святкувати і 20, і 30 і 50 років!» – додав ректор.

Володимир Іванович також відзначив працівників першого редакційного складу: Романа Сов’яка, журналіста телеканалу «ТВ21 Унґвар»; Ірину Сов’як (Левіну), головну редакторку незалежного онлайн-медіа «Varosh»; Олександру Артюхіну, журналістку телеканалу «21-й Ужгород» (ТРК «Даніо») та прессекретарку Федерації фехтування Закарпаття; Наталію Толочко (Каралкіну), доцентку кафедри журналістики УжНУ; Світлану Спачинську (Лапигу), нині власницю і керівницю мережі аптек на Закарпатті; Оксану Ажнюк, колишню менторку Української академії лідерства, яка тепер працює з діаспорою у Великобританії.

Крім Оксани, з-за кордону до святкування 10-річчя приєдналася Леся Гичко – дизайнерка в Медіацентрі з 2018 до 2021 р., авторка логотипу редакції, кандидатка мистецтвознавства.

Нині – дизайнерка швейцарської інжинірингової та консалтингової компанії з питань залізничної інфраструктури «RUBI Bahntechnik», де ще стала й відеоблогеркою; а зі столиці – Антоніна Чундак, кореспондентка Медіацентру з 2015 до 2018 р., нині – комунікаційна менеджерка онлайн-інституту «Projector». Медіацентрівців вітала також проректорка Мирослава Лендьел, яка курує інформаційний напрямок в УжНУ. «

Хочу побажати, щоб почуття свободи, самовираження, професійного розвитку завжди були з вами. Якщо можете себе знайти і в журналістиці, і поза нею – ваша доля вдалася. Цікаво, що серед журналістів редакції є і сім’ї – Сов’яків, Третяків. Бажаю, щоб сімейність у Медіацентрі продовжувалася. Нехай приходять нові медіадіти, складаються нові сім’ї. Медіацентр для мене – поєднання свободи і сімейності. Нехай вам щастить і ваша доля буде доброю!» – зазначила Мирослава Олександрівна.

З-поміж товаришів і колег на урочисте засідання прийшов і давній друг Медіацентру, патріарх закарпатської журналістики, редактор Віктор Дрогальчук. Переконаний, що за час існування редакція стала важливим майданчиком для багатьох, хоч 10 років – це ніщо в історії людства. Побажав усім бути такими мудрими, як засновники видання.

Директор Інформаційно-видавничого центру УжНУ Василь Ільницький переконаний, що з роками Медіацентр буде змінюватися, але його середній вік і надалі становитиме 20 років – завдяки молоді, що працює тут.

«Вітаю так званих ветеранів, теперішніх журналістів. Останні 7 років мені приємно співпрацювати з вами і сподіваюся, що це навзаєм. Медіацентр – дуже хороша платформа, щоб студенти, випускники відділення журналістики набивали руку, формували своє творчі вміння. За такими фахівцями потім стоять у черзі роботодавці».

Медіацентрівців також вітала доцентка кафедри журналістики Галина Шаповалова. Пригадала приємну співпрацю з тими, хто розвивав редакцію упродовж років, – а це студенти пані Галини та її колеги. Побажала професійного зростання, успіхів, натхнення, мудрості й Перемоги! Іменні сувеніри очікують у редакції... Іменні сувеніри очікують у редакції…

Доцент кафедри журналістики, головний редактор газети «Погляд» Володимир Тарасюк подарував виданню перший спортивний кубок зі словами: «Приємно бути в колі тих, у кого вчився, і кого ти вчив. З самого початку роботи редакції у нас склалися добрі стосунки. Багато працівників «Погляду» працювали і в Медіацентрі. Бувало, виручали один одного й матеріалами. Підтвердженням якості видання є обласна журналістська премія ім. В.Ґренджі-Донського. Нехай наступне десятиріччя буде таким же плідним!»

(Символічний кубок разом із державним прапором України, який подарувала Медіацентру авторка цієї публікації Наталія Толочко, а торік давала його в дорогу нашим студентам-медійникам під час поїздки в Літню школу журналістики до Карлового університету в Празі, – зберігатимуться в куточку пам’ятних реліквій у редакції Медіацентру. – Ред.)

Слова вітання Медіацентру поєднувалися зі спогадами про працівників під час гри, яку запропонував модератор Федір Шандор. У кожного на столі була кришечка з гравіюванням – іменем людини, яка працювала в редакції за 10 років. Відтак почергово розповідали про своїх колег і дякували за дружбу, знання, навички, незабутні спогади. А на тих, хто з різних причин не зміг потрапити на святкову «планірку», іменні сувеніри очікуватимуть у редакції, де завжди раді кожному й кожній, що залишили свій слід в історії підрозділу й університету.

У декого Медіацентр був першим місцем роботи, в інших – другим чи навіть третім. А для декого став життям. Василь Путрашик, один із засновників і головний редактор видання з 2013 року, старший викладач кафедри журналістики УжНУ, зазначає, що Медіацентр – це одне з його життів – найнасиченіших, найцікавіших і, мабуть, одне з найщасливіших.

Своїм другим домом і місцем професійного зростання називає редакцію і Віталій Завадяк – заступник головного редактора й відеооператор МЦ, комунікаційник комунікаційного центру МОЗ України. Переконаний, що власного успіху вдалося досягти завдяки людям, що працюють тут. А успіх крутого університетського стартапу, яким вважає Медіацентр його незмінна директорка Галина Шумицька, зокрема в тому, що викладачі і студенти працювали тут як один живий організм у форматі ньюзруму практично нон-стоп… Усіх об’єднував і об’єднує університет, унікальною і невід’ємною частинкою якого став Медіацентр…

Крім вищезгаданих, на урочистому зібранні медіацентрівців побувала більшість тих, хто працював у редакції протягом 10 років чи активно співпрацював з нею. Нині це професійні журналісти, фахівці з реклами та піару, блогери, бізнесмени: Роберт Папп, приватний підприємець у сфері обслуговування; Іванка Когутич-Гаврош, редакторка в Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Федора Потушняка; Василь Шаркань, кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики УжНУ; Галина Риган, SMM-менеджерка мережі косметологічних клінік на Закарпатті «Mediskin»; Галина Кришінець, координатока інформаційних проєктів та журналістка Медіацентру; Ксенія Шокіна, журналістка Медіацентру; Ольга Брайлян, інженер з якості компанії з виготовлення електроніки; Вікторія Кенідра, прессекретар обласної організації політичної партії «Слуга Народу»; Крістіна Третяк (Гудак), блогерка, та Василь Третяк, підприємець; Марія Расчупкіна (Туряниця), журналістка в онлайн-виданні «Varosh», Board Business Янгол у міжнародній бізнес спільноті Board, SMM; Мирослава Гараздій, журналістка телеканалу «ТВ21 Унґвар»; Галина Гичка, журналістка онлайн-видання «Varosh»; Тетяна Лесюк, працівниця пресслужби Управління інспекційної діяльності в Закарпатській області; Анастасія Лабик, наймолодша нині кореспондентка Медіацентру. Відеоспогади усіх працівників редакція зібрала за лінком.

Зустріч медіасім’ї планувалася на годину, а тривала близько шести! Друзі й колеги ділилися спогадами про роботу, згадували студентські роки й розповідали про те, як змінювалися самі за ці 10 років. До слова, майже всі працівники є випускниками відділення журналістики УжНУ, де понад 20 років готують фахівців-медійників на Закарпатті.

Залишили й фізичний слід в історії видання – відбитки своїх рук на прапорі Медіацентру. Дехто приніс і подарунки, що асоціюються з роботою в редакції. Під час вручення пригадували робоче й особисте, що відбулося під час співпраці з виданням. До слова, професор з окопу приніс на святкову планірку чергову мініскульптуру, що невдовзі знайде собі місце неподалік головного корпусу УжНУ – сову на символічному погризеному граніті науки разом із нішею, де збираються сльози студента :).

Зібрання друзів завершилося закликом донатити на специфічні предмети для військових – 2 прожектори для зенітних установок та 2 нічні автомобільні екрани. Збір проводить Федір Шандор для бригади, що перебуває на південному фронті (Запорізький напрям).

 Наталія Толочко,

фото Ернеста Завадського

Автор фото -Мережа українських освітніх хабів 14 липня у Варшаві відбулася Міжнародна освітня конференція подяки в межах проєкту «Мережа українських освітніх хабів» за підтримки Міністерства освіти і науки України та Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ).

Участь у цьому заході взяли понад 300 українських учнів, студентів, їхніх батьків і опікунів, а також вчителів, які нині вимушено перебувають за кордоном через повномасштабну війну, представники міжнародних організацій, зокрема: Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Управління Верховного комісара у справах біженців ООН, Вишеградського фонду, Центральноєвропейської ініціативи (СЕІ) та «Deloitte Foundation», а також Міністерства освіти і науки Польщі, мерії міста Варшави та Посольства України у Польщі.

Міністерство освіти і науки України представив Андрій Сташків, заступник міністра освіти і науки України. «Через війну велика кількість українців, на жаль, змушена наразі проживати у інших країнах, і ми повинні постійно підтримувати з ними зв'язок, щоб не втратити ціле покоління наших громадян – саме з цією метою функціонує Мережа українських освітніх хабів, яка працює вже у 11 країнах ЄС та Великій Британії.

Навіть більше, ми повинні скористатися з цієї унікальної нагоди перейняти безцінний досвід, який набувають наші здобувачі освіти у різних країнах світу і найкращі практики запровадити в українській системі освіти», – зазначив Андрій Сташків.

Під час Міжнародної освітньої конференції Подяки були оприлюднені результати опитування серед 6 783 українських батьків і опікунів, які тимчасово проживають у 11 країнах ЄС і Великій Британії:

91,4% українських дітей за кордоном відвідують місцеві школи;

63,4% з них паралельно навчаються дистанційно в українських школах;

наступного навчального року 73,8% здобувачів освіти ще планують залишатись у країнах тимчасового перебування;

цікаво, що на питання, скільки предметів нині має дитина в місцевій школі у порівнянні з українською, 67,3% респондентів зазначили, що суттєво менше, наприклад, в 11 класі польської школи дитина має 7 предметів, а паралельно в українській школі – 12 предметів;

подібна ситуація і з домашніми завданнями:

48,2% батьків і опікунів зазначили, що, навчаючись наразі у місцевих закладах освіти, їхні діти витрачають до 1 години на домашні завдання в день, а ще 25,7% зазначили, що дитина взагалі не витрачає час на домашні завдання, водночас 41,6% відповіли, що навчаючись в Україні, їхні діти витрачали від 2 до 5 годин на домашні завдання щоденно.

«Ми розпочали на постійній основі діалог з українцями, які проживають за кордоном, для формування пропозицій щодо покращення системи освіти в Україні на основі досвіду, який набувають наші громадяни в країнах перебування. Тому закликаємо всіх небайдужих батьків і опікунів, а також безпосередньо здобувачів освіти ділитися тим, що сподобалось у системі освіти країни, де ви наразі перебуваєте», – зазначила координаторка Мережі українських освітніх хабів, виконавча директорка Асоціації інноваційної та цифрової освіти Марія Богулсав.

Міжнародна освітня конференція подяки стала підсумковим заходом річного потужного освітнього проєкту для українських дітей і вчителів, які через повномасштабну війну тимчасово проживають в інших країнах, що реалізувався Асоціацією інноваційної та цифрової освіти за сприяння Міністерства освіти і науки України, Інституту модернізації змісту освіти, Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Фундації «Про Футуро». За цей час відбулися понад 500 освітніх заходів, зокрема щодо надолуження навчання та «Уроки для успішного життя», в яких взяли участь 14 000 українських дітей з 15 країн світу.

Ксенія Канюка, Емілія Токар, Домініка Русінка, Ганна Шіман, Тетяна Мешко та Аліна Бойчук мали змогу відчути особливості закордонної освіти на факультеті теології, філології та мистецтва в Університеті міста Пітешть Після перегляду серіалів про навчання за кордоном, погодьтеся, у багатьох бодай раз виникало бажання відчути цю атмосферу, спробувати навчатися в іншій країні та вийти із зони комфорту.

Такою можливістю скористалися студентки Ужгородського університету. Ксенія Канюка, Емілія Токар, Домініка Русінка, Ганна Шіман, Тетяна Мешко та Аліна Бойчук навчаються на факультеті іноземної філології УжНУ, а протягом 4 місяців здобували знання в румунському Університеті міста Пітешть на факультеті теології, філології та мистецтва.

Дівчата поділилися своїми враженнями та досвідом навчання за кордоном із Медіацентром.

Третьокурсниця спеціальності англійська філологія Ксенія Канюка розповідає: «Я мріяла відвідати Румунію – ця країна завжди зачаровувала мене. Батьківщина Влада Цепеша – всесвітньовідомого графа Дракули, країна надзвичайно цікавої культури та привітних людей. Румунія залишила в моєму серці особливо теплі спогади. Щодо навчання, цей період став для мене переламним у сенсі подолання мовного барʼєру, адже доводилося розмовляти тільки англійською. Методика навчання не надто відрізняється від нашої, але все ж є деякі розбіжності — тут фокус саме на комунікацію й використання мови у найнепередбачуваніших ситуаціях. Я дуже люблю зарубіжну літературу, особливо літературу XVIII–XX століть. Завдяки викладачам у Румунії я дізналася багато нового й цікавого про моїх улюблених письменників, навчилася не тільки читати твори, а й аналізувати їх. Ці 4 місяці важливі для мене, оскільки за цей час я змогла зрозуміти, до чого лежить моя душа та в якому напрямку хочу розвиватися».

Однокурсниця Ксенії Емілія Токар ділиться: «Я в захваті від навчання в Румунії та вдячна університетові за цю можливість. Країна дуже красива, багато природи й історичних пам’яток. Місто, в якому ми навчаємося, також дуже чудове: є багато цікавих місць, які можна відвідати, і люди тут дуже привітні та готові допомогти. Університет, де ми здобуваємо знання, надає нам багато цікавої інформації й досвіду. Наші куратори та викладачі завжди раді допомогти, якщо виникають питання. Тут почуваюся комфортно і готова до нових звершень».

Домініка Русінка також навчається на ІІІ курсі англійської філології, студентка зізнається: «Ці 4 місяці були наповнені дуже цікавими моментами, які запамʼятаються на все життя. Нові знайомства, новий університет, нова країна – для мене це все спочатку було незнайомим і я хвилювалася, адже здавалося, що 4 місяці — це так довго, коли ти далеко від рідної домівки. Насправді час пролетів як одна мить. Навчання виявилося дуже насиченим і цікавим. Викладачі дуже доброзичливі й завжди готові допомогти. Але найцікавішим було те, що студенти приїхали з різних країн, тобто у нас була можливість спілкуватися не тільки з людьми з Румунії, а ще й з Грузії, Вірменії, Іспанії, Португалії, Туреччини, Албанії. Працювати в групах на заняттях дуже цікаво. Я невимовно рада, що мала цю можливість і скористалася нею».

Першокурсниця Ганна Шімон навчається на спеціальності «Румунська філологія», дівчина зауважує: «Щодо процесу навчання, то викладачі докладали всіх зусиль, щоб допомогти нам адаптуватися. Вони стали не тільки нашими наставниками, а й справжніми друзями, завдяки чому маю найкращі спогади. Захоплююся їхньою методикою викладання, оскільки незалежно від віку вони намагаються пристосуватися до інтересів і потреб сучасних студентів, а особливо до нас — іноземців. На парах зазвичай панує легка атмосфера. Також мені подобається, що на заняттях ставлять дуже багато запитань, які дають можливість кожному студенту висловити свою позицію чи думку з приводу певних тем».

Аліна Бойчук вивчає румунську філологію вже 3 роки, каже: «Навчання в Румунії було незабутнім досвідом, який відкрив для мене нові горизонти й можливості. Методика викладання, яку відчула в Румунії, цікава й стимулююча. Румунська мова, хоч і вимагає зусиль для вивчення, має свою привабливість та чарівність».

Ще одна англійська філологиня Тетяна Мешко навчається на ІІ курсі. Про поїздку до Румунії студентка згадує таке: «Навчання стало надзвичайно цікавим і незабутнім досвідом. Мені вдалося не тільки більше дізнатися про румунську культурну спадщину, а й знайти нових друзів. За ці декілька місяців, проведених тут, я зуміла подолати мовний бар’єр, адже спілкування англійською оточувало скрізь. Коли ти сама їдеш навчатися закордон, то вже мусиш залишити всі свої страхи позаду, щоб насолоджуватися яскравими моментами».

Можливо, колись подорожувати й навчатися в іншій країні було лише мрією, але тепер час забути свої страхи й рухатися тільки вперед.

Сьогодні одна країна, завтра — наступна, адже майбутнє кожного залежить передусім від бажання відкривати для себе нові горизонти. Як зізнаються дівчата, за цей час кожна з них усвідомила правильність свого вибору на користь факультету іноземної філології в УжНУ. Знання іноземних мов є ключем до відкриття багатьох дверей за якими сховані нові можливості.

Медіацентр УжНУ – за інформацією заступниці декана ФІФ Оксани Дацьо

Ведучими заходу стали студентка українського відділення Агнеса-Богдана Русин та студент кафедри журналістики Максим Галашко.

Після початкової промови вони запросили випускників на сцену й розпочали урочистості. Пролунав Державний Гімн України. Першим з вітальним словом до бакалаврів звернувся декан філологічного факультету Юрій Бідзіля: «Вручення дипломів нашим студентам відбувається у гарне релігійне свято – Петра і Павла – апостолів і послідовників Ісуса Христа. З іншого боку, саме відбувається саміт НАТО у Вільнюсі, де Україна дістала значні преференції.

Фактично нам дозволили вступити до цієї організації так, як це зробили Швеція та Фінляндія. Я думаю, і цим має запам’ятатися вам випуск. Ви отримали диплом у той день, коли відбуваються такі великі події для нашої держави».

Юрій Михайлович побажав, щоб у житті випускників усе склалося так, як вони планують, а також подякував батькам бакалаврів за те, що всі ці роки були надійним тилом для своїх дітей. Відтак декан нагородив грамотами випускників, що брали активну участь у громадському житті факультету. Наступною на сцену запросили заступницю декана з навчальної роботи Галину Шкурко, яка зачитала наказ про вручення дипломів з відзнакою.

Вручав документи про здобуття вищої освіти найкращим випускникам Юрій Бідзіля.

Слово від імені академнаставників надали Олесі Барчан, доцентці кафедри журналістики, яка є академмамою випускників-медійників.

«Сьогодні ви подолали дуже важливий бар’єр у своєму професійному зростанні. Хтось отримає диплом і вирушить у практичне професійне життя, хтось продовжить навчання у магістратурі, але цей день для вас точно буде особливим. Я дуже хочу, щоб ви пишалися собою. Ви подолали всі труднощі: пандемію, дистанційне навчання, більше 500 днів війни… Ви це зробили і будете робити далі», – зауважила пані Олеся. Також вона побажала, щоб у пам’яті бакалаврів залишилася тільки хороша згадка про університет і навчання та щоб випускники дружили ще багато років.

Надалі перейшли до офіційної частини заходу, а саме – вручення дипломів. Документи про здобуття вищої освіти бакалаврам вручали завідувачі кафедр факультету: Наталія Венжинович та Оксана Кузьма – випускникам українського відділення, Наталія Петріца та Наталія Бедзір – словакістам, богемістам та поліністам, а Євген Соломін – бакалаврам-медійникам.

Завершивши урочисте вручення, на сцену запросили студентку українського відділення Христину Ігнат, яка виконала пісню Кузьми Скрябіна «Старі фотографії».

Під час виступу на екрані прокручували світлини зі студентського життя випускників. Насамкінець з вітальним словом від імені усіх бакалаврів виступили представники різних відділень – Вероніка Скоблей, Артур Логойда та Анна Роля. Передусім вони висловили вдячність Збройним силам України за можливість закінчити навчання.

Також дякували декану, викладачам, академнаставникам, батькам та одногрупникам за проведені разом роки.

Після урочистостей випускники особисто виказували подяку кожному, хто зробив важливий внесок у їхнє студентське життя та освіту, а також фотографувалися на згадку.

Анастасія Лабик

Автор фото -Сергій Недобитко

У «Школі супергероїв» відбувся захід щодо поповнення бібліотек новими книгами та популяризації читання серед вихованців закладу 12 липня 2023 року, на базі освітнього центру ДУ «Школи супергероїв» у Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» МОЗ України відбувся захід щодо поповнення бібліотек новими книгами і популяризації читання серед вихованців закладу.

У заході взяли участь Олексій Дніпров, заступник керівника Офісу Президента України; Богдан Червак, перший заступник голови Держкомтелерадіо; Ольга Набоченко, заступниця директорки ДУ «Школа супергероїв»; Володимир Жовнір, генеральний директор Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» МОЗ України.

«У межах благодійної акції "Українським дітям – українську книгу" освітні центри державної установи "Школа супергероїв" отримали 1 тис. книг для дітей, які лікуються або проходять реабілітацію у закладах охорони здоров’я різних регіонів України. Це діти, які з різних причин можуть проводити у лікарнях кілька місяців, це діти, які постраждали від військових дій.

Приємно бути учасником важливої події. Адже тепер для кожної дитини є ще одна можливість доторкнутися до нової історії у новій книзі, заохотити їх до нових знань та вмінь», – зазначив Олексій Дніпров. Одна поличка та книги для «Школи супергероїв» Миколаєва уже поїхали. Для освітніх центрів «Школи супергероїв» Житомира, Дніпра, Хмельницького, Харкова та Львова полички та книги будуть розвезені згодом.

«Читання – це важливий крок на шляху до того, щоб кожна дитина на якийсь час забула про лікування й хворобу та заглибилася у світ мрій та фантазій. Школа супергероїв забезпечує дітям не лише освітні послуги, а і психологічну підтримку. А цікава українська книга дає можливість поза заняттями робити перебування в лікарні цікавим. Сьогодні була взагалі дуже тепла і щира зустріч, коли всі присутні перемістилися на деякий час у дитинство та познайомилися з новою казкою талановитої української авторки. Це дуже важливо, адже ми повертаємо супергероям віру в себе та свої суперсили, а нові українські автори відроджують українську книгу та виховують змалку дітей справжніми українцями», – зазначила Набоченко Ольга.

Для наймолодших учасників заходу також відбулася презентація казки про війну «Як природа допомогла Україні» Наталії Бовтрук та інтерактивний тренінг-квест для вихованців школи. Наприкінці ініціативи діти отримали у подарунок казку-розмальовку з автографом авторки та смачні ласощі від Bob Snail (Равлик Боб). «Українські книги – це важлива цінність, а особливо в умовах жорстокої війни в Україні. Створення нових книг, популяризація читання – це ще один крок до мудрості й освіченості. Книги можуть дати нові емоції, як сьогодні, наприклад, що своєю чергою мотивує до нових звершень та сил. Що так необхідно у період війни, від малого до старого українця. Тому тішуся, що в межах наймасштабнішої книжкової акції нам вдається реалізовувати маленькі мрії», – зазначив Богдан Червак.

Організатори заходу:

Офіс Президента України, Міністерство освіти і науки України, Держкомтелерадіо, міжнародний благодійний фонд «Здоров’я майбутнього», Державна установа «Школа супергероїв», Національна дитяча спеціалізована лікарня «Охматдит» МОЗ України, видавничий центр «Академія», український бренд «Bob Snail (Равлик Боб)». Довідково Державна установа «Школа супергероїв» (далі — Школа) була створена рішенням уряду (постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2021 року № 1160) відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти», ухваленого Верховною Радою України 15.07.2021 р., з ініціативи Офісу Президента, уряду України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України та за підтримки першої леді України Олени Зеленської.

Основне завдання державної установи — забезпечувати освітні послуги для дітей, які перебувають на лікуванні або реабілітації в закладах охорони здоров’я, зокрема дітей, які постраждали внаслідок військових дій, отримали поранення чи стали жертвами фізичного, сексуального чи психологічного насильства, дітей, що мають тяжкі захворювання, зокрема онкозахворювання, чи потребують довготривалої реабілітації (зокрема, мають психічні захворювання та розлади поведінки тощо). Усі послуги, які надає Школа, є безплатними для батьків і фінансуються державою.

Навчання не заважає лікуванню дітей і здійснюється лише з дозволу та за рекомендаціями лікарів з урахуванням стану дитини.

За період існування Школи було надано освітні послуги 2930 дітям.

Станом на травень 2023 року діє 8 освітніх центрів по всій Україні:

у НДСЛ «Охматдит» МОЗ України в Києві; у ДНП «Національний інститут раку» в Києві;

у КП «Дитяча лікарня імені В. Й. Башека» Житомирської міської ради;

у КНП «Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня» Житомирської обласної ради; у КП «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня» Дніпропетровської обласної ради;

у КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради, у міській дитячій клінічній лікарні № 16 Харківської міської ради;

у лікарні святого Миколая КНП «Львівське територіальне медичне об’єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги».

У процесі ремонту й набору персоналу 3 освітні центри:

у КНП «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради;

у КНП «Хмельницька обласна дитяча лікарня» Хмельницької обласної ради;

у КНП КОР «Київська обласна дитяча лікарня».

Зараз ми опрацьовуємо запити ще від 3 обласних адміністрацій для відкриття нових центрів. Благодійна акція «Українським дітям – українську книгу» започаткована 15 березня 2022 року Держкомтелерадіо, Офісом Президента України, Міністерством культури та інформаційної політики України, Міністерством закордонних справ України щоб забезпечити підручниками, навчальними посібниками та художньою літературою дітей, які вимушено покинули безпечні регіони України на більш безпечні, або за кордон через повномасштабну війну, яку розпочала рф.

За сприяння Міністерства оборони України, Командування Медичних сил Збройних сил України, Генерального штабу Збройних сил України розпочато напрям акції «Українським захисникам – українську книгу».

Перша партія із тисячі примірників книг надійшла у військові госпіталі України. Потім книги передавалися до військових частин, місць дислок

ацій військових, а також у військові навчальні заклади для підтримки курсантів. Ініціатива має й міжнародний благодійним напрям «Українській молоді – європейську книгу».

Його мета – дати можливість українській молоді долучитися до європейської наукової літератури. Перша партія книг від Університету Вебстера з міста Лейден (Нідерланди) (Webster University Leiden) була передана Київському національному університету імені Тараса Шевченка.

Також таку літературу отримали Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова та Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана.

Навчання у науково-дослідних лабораторіях, відвідини різних куточків Закарпаття, подорожі світом і стажування за кордоном — це можливості, що доступні для студентства біологічного факультету та факультету іноземної філології.

Докладніше про навчальний процес Медіацентру розповіли представниці цих підрозділів УжНУ Андріана Реган та Оксана Гевді.

Андріана Реган, голова студради біологічного факультету, ІІІ курс:

«Біологічний факультет УжНУ – це про майбутнє.

Ми опановуємо науки, які нині дуже прогресують і є щабелями, на яких тримається сучасне суспільство. Щодня ми навчаємося чогось важливого і потрібного у сучасному житті, професії та науці. Ми вивчаємо дисципліни, які готують нас стати кваліфікованими фахівцями, адже спектр працевлаштування для біологів є надзвичайно широким. У нас, упевнена, найкращі викладачі — це люди, які віддаються своїй справі на 101%.

Вони готують щоразу надцікаві лекції, наводять яскраві приклади й уточнення. Більшість матеріалу подають із використанням інтерактивних методів і мультимедіа, зокрема готують презентації. Це дає змогу легше опанувати матеріал. У нас є змога проводити лабораторні дослідження у сучасно обладнаних лабораторіях, матеріально-технічна база факультету є доступною.

Для кращого засвоєння багатьох предметів нам влаштовують екскурсії: до прикладу, з ботаніки — в ботанічних садах, а із зоології — в зоологічному музеї. Також цікавою є навчально-польова практика студентів-біологів, де набуті теоретичні знання закріплюємо практично. Якби абітурієнти запитали мене, чому варто вступити саме на біологічний, я б передусім розповіла про наше цікаве студентське життя.

Навчаючись на біологічному факультеті, ти зможеш пройти практику на біобазі в Колочаві, де пізнаєш природу повністю із всіх спектрів біологічної науки. Велика кількість червонокнижних видів, екскурсія до озера Синевир, підйом на Стримбу та Красну — це, без сумніву, прекрасні моменти, які запам’ятаються назавжди. Також у студентів нашого факультету є так званий «БіоБоґрач», який проводимо на честь Дня біолога.

У цей день усі курси разом із викладачами варять традиційну закарпатську страву, проводять конкурси, виступає команда КВН нашого факультету. Крім того, наші студенти влаштовують екопікніки, спрямовані на збереження довкілля.

Цього року ми влаштовували прибирання ботанічного саду в мікрорайоні «Шахта». Попри велику кількість студентських заходів, наші студенти також встигають брати участь у різних програмах обміну: Erasmus+, Lens towards the future тощо.

Також студентів-біологів запрошують у Дармштадтський університет на Міжнародний літній університет 2023 на тему «Перехід до економіки чистої зеленої енергії». Наші студенти беруть участь у стартапах і міжнародних воркшопах, організаціях конференцій тощо.

Здобувши диплом, можна продовжити навчання в аспірантурі, щоб стати викладачем, працювати у педагогічній сфері вчителем, науково-дослідних та медичних установах, санепідемстанціях, установах природно-заповідного фонду та багато іншого».

На бакалавраті біологічного факультету можна здобути кваліфікації «Бакалавр середньої освіти (Біологія та здоров’я людини). Вчитель біології та здоров’я людини», «Бакалавр біології» та «Бакалавр із садівництва та виноградарства».

Оксана Гевді, голова профкому студентів факультету іноземної філології, IV курс:

«Мій ранок починається з чашечки ароматної кави й порції свіжих знань, які не хочеться пропустити. За ними натхненно піднімаєшся на пʼятий поверх УжНУ, де й розміщується факультет іноземної філології, чи ФІФ, як ми його лагідно називаємо. Обмінючись думками з іншими студентами, навіть не помічаєш, як в одній розмові гармонійно переплітаються безліч слів з різних куточків Земної кулі.

І зміст наших розмов полягає не в пустих балачках!

Готовність відкривати нові культури, поринати у світ нескінченних можливостей і є головним мотиватором спраги до розумової праці. З кожною мовою ти ніби стаєш іншою людиною, а факультет іноземної філології дає можливість стати на крок ближче до своїх цілей і мрій. На парах точно не засумуєш, адже викладачі англійської, німецької, французької та румунської використовують сучасні методи навчання: безліч обговорень, проєктів, роботи в парах…

Прочитавши новини сьогодні, знайте, що завтра обговорюватимете особливості їх перекладу, аби йти в ногу з сьогоденням.

Саме на нашому факультеті ви зможете стати чудовим філологом і перекладачем. Під час навчання особливу любов відчуваєш до літератури.

Книги поглинають тебе й наповнюють новими ідеями, розумінням життєвих проблем і просто насолодою. Інколи губишся між рядками, забуваючи про реальність і поринаючи в інші світи.

Історії минулого часто стають компасом сьогодення! Ну і особлива приємність — мати змогу читати книги мовою оригіналу, бо ж навіть найкращий переклад далеко не завжди скаже так само багато, як твір з-під пера автора. Нерідко викладачі розповідають про свій предмет так натхненно й захопливо, що лекції завершуються оплесками. Факультет гарантує семестрові навчання за кордоном, міжнародні конференції, участь у програмах Erasmus+, подорожі та незабутні враження! Перевірено на власному досвіді! Я брала участь у тижневих наукових конференціях у Відні та Братиславі, а також у програмі студентських обмінів Erasmus+ у Тульчі (Румунія).

Ваш закордонний паспорт однозначно матиме не один штамп про перетин кордону, якщо ви будете активним студентом. Головне, що здобувають наші випускники, окрім ґрунтовних знань, — це можливість знайти роботу навіть з першого курсу навчання.

Студенти легко працевлаштовуються в приватні школи, українські та іноземні компанії, стають перекладачами, запитаними копірайтерами, адже знання мов відчиняє двері до перспектив». Факультет іноземної філології готує фахівців бакалаврату за спеціальностями «Англійська мова та література», «Французька мова та література», «Німецька мова та література», «Румунська мова та література».

Ксенія Шокіна Медіацентр

Студенти Українсько-угорського навчально-наукового інституту ДВНЗ «УжНУ» у рамках навчально-пізнавальної екскурсії в Брюссель відвідали Європейський парламент.

На запрошення політика, і з 2019 року, представника європарламенту Мартона Дьондьоші та за сприяння директора УУННІ Олександра Шпеника 15 студентів УУННІ мали змогу поїхати в Брюссель.

Під час насиченої 5-ти денної подорожі автобусом з Будапешту в Брюссель студенти побачили пейзажі Австрії, Німеччини та Бельгії. Гуляючи в Брюсселі вони побували в Королівському палаці, побачили визначну памʼятку столиці Бельгії ̶ Атоміум, відвідали виставки Історичного музею, а також один день їздили на екскурсію в містечко Ґент.

У Європарламенті студенти прослухали змістовну та цікаву лекцію п. Мартона Дьондьоші та радниці з питань комунікацій Клари Молнар-Нодь про сфери діяльності європейського парламенту, а саме про взаємовідносини між європарламентом та єврокомісією, про те, як змінилася європейська політика за останні 10 років, про функціонування комітетів європарламенту та мали змогу детально ознайомитися із самою будівлею та залою засідань.

За інформацією УУННІ

 

Перша леді України Олена Зеленська стала гостею спеціального сезону подкасту «Простими словами» від The Village Україна. «Простими словами» – подкаст про психологію, який виходить із 2019 року.

Ведучі проекту – Софія Терлез, клінічна психологиня, парна й сімейна терапевтка, та Марк Лівін, журналіст і письменник.

Новий сезон подкасту запущено в межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?» за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я у співпраці з Координаційним центром з психічного здоров’я при Кабінеті Міністрів України та ГО «Безбар’єрність».

Він міститиме десять епізодів, присвячених тому, як піклуватися про ментальне й фізичне здоров’я в умовах війни.

Ведучі обиратимуть десять проблем, які безпосередньо чи опосередковано впливають на травмування під час війни, і шукатимуть способи подолання цих травм разом із гостями – авторами й учасниками Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?».

Ведучий подкасту, видавець The Village Україна Марк Лівін долучився до амбасадорів програми, серед яких, зокрема, співак Monatik та співзасновник Banda Agency Павло Вржещ.

Олена Зеленська, ініціаторка Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?», стала гостею першого випуску спеціального сезону. Вона розповіла про завдання програми, над якою спільно працюють фахівці міністерств, ВООЗ та громадського сектору, а саме – про створення системи сервісів і послуг, які зможуть підтримати людину, коли вона не справляється самостійно.

«Місія програми «Ти як?» – надати всім українцям психологічну допомогу та навчити навичок самодопомоги. Довести, що звертатися по таку допомогу – не слабкість, не забаганка й не соромно, а відповідально й по-дорослому. З допомогою іноземних та українських експертів навчаємо основ психологічної підтримки не тільки поліцейських і медиків, а й працівників великих компаній, банків, учителів, соціальних працівників, транспортників, щоб у потрібний час допомога була поряд (і для них самих також). А щоб почати долати травму війни, треба чесно відповісти на запитання «Ти як?» самому (самій) собі та працювати з цим», – зазначила дружина Президента.

Перша леді також розповіла про стосунки в сім’ї під час війни, важливість спорту та якісного сну, а також про улюблені книжки для дорослих і дітей.

Гостем другого випуску стане очільник МОЗ Віктор Ляшко.

Темами майбутніх розмов будуть сон, їжа, вода, чутливість, гормони, ліки та інші важливі складові ментального й фізичного здоров’я.