Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Сьогодні уряд ухвалив зміни до механізму розподілу фінансування між закладами вищої освіти в Україні, внесенням змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р. № 1146.

Документ передбачає удосконалення Формули розподілу видатків державного бюджету на вищу освіту між закладами вищої освіти, враховуючи аспект міжнародної підтримки закладу освіти.

Основні зміни стосуються: визначення показників міжнародного визнання, регіональної підтримки, наукової діяльності, працевлаштування випускників; фінансування підготовки здобувачів вищої освіти новоутвореними та реорганізованими закладами; розподілу коштів для закладів вищої освіти приватної форми власності, що готують здобувачів за державним замовленням; приведення постанови у відповідність до законодавства та врахування особливостей воєнного часу.

Лена Шмітц

Вдруге після пандемії кількість тих, хто вирішив здобувати вищу освіту в німецькому виші, зросла.

Студенти-іноземці зіграли в цьому важливу роль.

У Німеччині продовжує зростати кількість здобувачів вищої освіти .

За новими даними, опублікованими Федеральним статистичним відомством у Вісбадені в середу, 13 березня, у 2023 році документи до німецьких вишів подали 481,5 тисяча осіб.

Цей показник зростає вдруге поспіль: 2022 року кількість першокурсників була на 1,6 відсотка меншою.

Найпопулярніші спеціальності

Близько 40 відсотків першокурсників обрали правознавство, економіку або соціальні науки. До найбільш затребуваних спеціальностей також належать інженерні науки (26 відсотків).

Майже кожен десятий почав вивчати математику або природничі науки. 10 відсотків припадають на гуманітарні спеціальності. На медицину або інші навчальні програми, пов'язані зі здоров'ям, було зараховано сім відсотків від загальної кількості першокурсників.

Іноземні студенти в Німеччині

Після того, як у 2021 і 2022 роках кількість тих, хто розпочав навчання в німецьких університетах, зросла завдяки студентам з-за кордону, минулого року серед першокурсників переважали німці.

Однак їх усе ще менше, ніж до пандемії.

Загалом студенти не з Німеччини становлять близько 16 відсотків від усіх учнів. На першому курсі торік навчалися 130,5 тисяч іноземців. Їхня кількість безперервно зростає починаючи з 2020 року.

У зимовому семестрі 2023/2024 у німецьких закладах вищої освіти навчалися 2,9 мільйона осіб. Причому в останні роки загальна кількість студентів дещо скоротилася.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Доступ до якісної освіти для всіх дітей — одна з головних цілей роботи Міністерства освіти і науки України.

Такі міжнародні дослідження, як PISA, а також результати ЗНО (НМТ) показують, що учні із сільських шкіл, як правило, мають нижчі навчальні успіхи, ніж їхні однолітки з малих і великих міст.

Тому найперше забезпечення доступу до якісної освіти стосується дітей із сіл. Пояснюємо рішення уряду про зміни у фінансуванні оплати праці вчителів шкіл із малою кількістю учнів із 2025 року.

У чому саме полягає рішення уряду?

З 1 вересня 2025 року вирішено не фінансувати коштом освітньої субвенції заробітну плату вчителів у школах із кількістю учнів менш як 45 осіб, а з 1 вересня 2026 року — менш як 60 осіб. Це рішення не стосується початкових шкіл і діятиме тільки для освіти на рівні 5-11 класів.

Водночас до розрахунку освітньої субвенції кожної громади додано всіх дітей шкільного віку. Тобто громада отримуватиме кошти на навчання всіх дітей, але не зможе витрачати їх на маленькі школи.

Це означає, що місцеві органи самоврядування можуть вирішити: або довозити учнів цих шкіл у найближчу більшу школу, або оплачувати працю вчителів малих шкіл із місцевих бюджетів.

Додамо, що таке рішення з метою поліпшення якості освіти для учнів із сіл в Україні вже ухвалювали. Зокрема, з 1 вересня 2016 року з освітньої субвенції не фінансують школи, у яких навчаються менш як 25 учнів.

Навіщо потрібне це рішення?

У школах І-ІІІ ступенів, у яких навчаються менш як 45 учнів, в одному класі вчаться 5-6 учнів, а через брак можливості сформувати клас (мінімум 5 учнів згідно із Законом України «Про повну загальну середню освіту») діти вчаться на індивідуальній формі або в зʼєднаних класах (початкова школа), які обʼєднують дітей різного віку.

Це призводить до того, що діти не отримують належного рівня взаємодії одне з одним, не навчаються одне в одного й не бачать прикладів для наслідування. Окрім того, зазвичай такі школи не забезпечені вчителями повною мірою.

Також часто вчителі не можуть набрати достатню кількість годин зі свого профільного предмета, щоб отримувати достатню зарплату, тому в таких школах є практика віддавати викладання деяких предметів непрофільним учителям.

Тож рішення уряду має стимулювати місцеві органи самоврядування довозити дітей у більші школи, які укомплектовані вчителями, технічно забезпечені тощо.

Згідно з міжнародним дослідженням якості освіти PISA-2022, учні із сіл за рівнем навчальних результатів відстають від своїх однолітків із міст на 4,5 роки. Тобто їм потрібно 4,5 роки, щоб мати ті ж знання і навички, що й учні того самого віку з міст.

Подібні результати показує ЗНО (НМТ): минулого року середній бал учнів із сіл з української мови був на понад 6 балів менше, ніж учнів із міст; з математики — на понад 8 балів; з історії України — майже на 3 бали. Результати учнів із сіл з інших, предметів на вибір, теж нижчі.

Водночас, показуючи нижчу якість, сільська освіта обходиться державі дорожче. На освіту одного учня із села держава в середньому на рік витрачає 30,4 тисячі гривень, а в місті — 24,4 тисячі гривень.

У деяких селах вартість навчання одного учня сягає понад 51 тисячу гривень. Це повʼязано з потребою утримувати й виплачувати зарплату працівникам великої кількості шкіл, у яких навчається мало учнів.

Тобто освіта в селах коштує дорожче, але не виправдовує ці кошти якістю. Що буде з учнями цих шкіл? Місцева влада повинна організувати підвезення дітей до опорної школи. Дітей у таких поїздках має супроводжувати вчитель. Для підвезення дітей держава вже другий рік поспіль виділяє субвенцію на закупівлю автобусів — по 1 мільярду гривень.

Минулого року у співфінансуванні з місцевими бюджетами вдалося закупити понад 450 автобусів.

Опорна школа — це школа, у яку привозять дітей із різних населених пунктів на відстані до 30 кілометрів. Вона більша, забезпечена вчителями й краще оснащена. Завдяки більшій наповнюваності класів учитель може організовувати різні формати навчання, як-от проєктну роботу.

Водночас початкові школи, у яких навчаються менш як 45 і менш як 60 учнів, продовжать отримувати державне фінансування. Початкова школа має бути якнайближче до дитини: якщо старші учні можуть подужати дорогу до опорної школи, маленьким дітям це буде складно.

Що буде з учителями цих шкіл?

У разі, якщо місцеві органи самоврядування вирішать не фінансувати роботу малокомплектної школи самостійно, можливе працевлаштування вчителів в опорних школах із забезпеченням підвезення.

Чому рішення почне діяти з 1 вересня 2025 року?

Зміна мережі шкіл потребує часу на обговорення з громадою, ухвалення рішення і забезпечення підвезення до опорних шкіл. Уряд дає громадам час на те, щоб підготуватися до цього.

Юрій Кобзар

У Європі вважають, що вони зможуть задати юридичні тренди у царині використання ШІ-технологій.

Системи на базі ШІ тепер мають працювати в межах спеціального закону / фото ua.depositphotos.com

Європарламент ухвалив перший у світі закон про штучний інтелект (ШІ), який має врегулювати використання технологій цього типу.

Як повідомляє пресслужба Європарламенту, документ запроваджує градацію ризиків використання систем на базі ШІ та забороняє деякі практики їх застосування.

Зокрема, закон забороняє використання зображення облич з інтернету та записи камер відеоспостереження для створення баз даних.

Також під заборону потрапили системи розпізнавання облич у режимі реального часу, системи розпізнавання емоцій на підприємствах і в школах. Заборонено системи "соціального рейтингу" і системи, які "маніпулюють поведінкою людини" або використовують її вразливості.

Правоохоронним органам заборонено використовувати системи біометричної ідентифікації крім деяких обумовлених ситуацій - пошук зниклої людини, терористична загроза тощо.

У 2024 році IV, Всеукраїнський, етап учнівських олімпіад з більшості шкільних предметів відбудеться навесні в очній формі.

Відповідний наказ затверджений у Міністерстві освіти і науки України. Зокрема, в очній формі будуть проведені олімпіади з астрономії, біології, болгарської мови та літератури, географії, інформатики, інформаційних технологій, історії, математики, правознавства, румунської мови та літератури, словацької мови та літератури, угорської мови та літератури, української мови і літератури, фізики та хімії.

Натомість у дистанційній формі проведуть олімпіади з мови іврит та єврейської літератури, новогрецької мови та літератури, польської мови.

Водночас у звʼязку з воєнним станом не будуть проводити олімпіади з англійської, іспанської, французької, німецької мов, технологій (трудового навчання), економіки, екології, педагогіки і психології.

Олена Зеленська зустрілася з організаторами українського павільйону на Венеційській бієнале

Перша леді України Олена Зеленська зустрілася з організаторами українського павільйону на бієнале у Венеції. Венеційська бієнале була заснована в 1895 році.

Національні павільйони вперше представили в 1907-му. Захід відбувається що два роки. Тема цьогорічної бієнале: Foreigners Everywhere («Іноземці скрізь»). Виставка присвячена темам переселення, корінних народів, мистецтва аутсайдерів та квір-мистецтва, а також діаспор та маргіналізованих груп.

Напередодні заходу дружина Президента зустрілася з організаторами українського павільйону на 60-й Венеційській бієнале. Зустріч відбулася в Києві, у художній майстерні «Ательєнормально».

Першу леді привітали комунікаційниця проєкту Ліза Корнійчук, художниця проєкту Катя Бучацька та куратори майстерні «Ательєнормально» Станіслав Туріна та Катерина Лібкінд. Вони розповіли про роботи, які будуть представлені в українському павільйоні.

Загалом тема українського павільйону пов’язана з інакшістю – через різноманітний особистий досвід війни, еміграції та соціальної інтеграції. Зокрема, проєкт «Плетіння сіток» уособлює і реальну практику, і метафору. Зазвичай незнайомі між собою українці як на батьківщині, так і за кордоном збираються для спільної роботи – плетіння камуфляжних сіток, які захищатимуть людей і техніку від ворожих атак.

Попри те, що ця практика зумовлена трагічними подіями та має виражену мету – давати користь усій країні, для багатьох вона може мати також терапевтичний ефект або ставати способом соціалізації.

Проєкт досліджує, що означає бути інакшим як особистість чи група. Як це – стати інакшим у новому суспільстві, де ти тепер біженець, і намагатися адаптуватися до нього? Як це, коли нормальний світ розпадається на очах і ти перетворюєшся на свідка найбільших жахів і стаєш чужим для нормального, мирного суспільства? У межах проєкту представлені лляні домоткані полотна – вироби традиційних практик ткацтва, характерних для української культури. Водночас полотна створюють тло для розповіді про особисті досвіди та глобальні катастрофи, що про них ідеться в інших роботах проєкту.

Робота «Цивільні. Вторгнення» Андрія Рачинського та Даніїла Ревковського створена із зібраних з відкритих джерел архівних відео, знятих мирними жителями до та під час вторгнення Росії в Україну.

Аматорські відео, створені безпосередніми свідками подій, ризикують загубитися в безперервному потоці інформації та через постійну появу великої кількості нового контенту.

Зібрані разом у єдине висловлювання, відео відображають досвід різних людей, а також слугують доказами злочинів російської армії. Comfort Work Андрія та Лії Достлєвих іронічно досліджує стереотипи та очікування, які покладаються на біженців у Європі. У проєкті взяли участь спільноти українців, що зараз перебувають у Польщі, Німеччині та Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії.

За участю місцевих професійних акторок та акторів українці й українки в ігровій формі спрямовують стереотипні уявлення на тих, хто їх створив. Також уперше в історії участі України у Венеційській бієнале країна представить роботи нейровідмінних митців – людей із аутизмом і синдромом Дауна.

15 художників і художниць з інклюзивних мистецьких майстерень створюють проєкт «Щирі вітання» під керівництвом мисткині Каті Бучацької. Ці роботи – різні за формою побажання та привітання, адресовані як бієнале, так і глядачам виставки.

Всі 15 учасників приїдуть у Венецію на відкриття, де спілкуватимуться з журналістами та гостями виставки. Факт присутності митців у Венеції – це заява про суб’єктність та агентність людей, яких стереотипно вважають слабкими.

Нейровідмінні митці з країни у стані війни їдуть у Венецію не як жертви, які потребують співчуття, а як автори зі своїми творами, яким є що сказати та подарувати і бієнале, і артсвіту, і світовій спільноті.

«Всі ми зараз «плетемо сітки». Хтось – буквально, створюючи маскувальний захист для ЗСУ. Хтось віртуально – створюючи нові зв’язки, об’єднуючись на новому місці чи навіть у нових країнах, щоб допомагати одне одному та країні. Із російським вторгненням наш світ змінився, а інколи й зруйнувався. Але всі ми на своєму місці можемо «плести cітки» взаємодопомоги, робити свою роботу, підтримувати й надихати. І всі наші щирі побажання обов’язково здійсняться», – зазначила перша леді.

 

День землевпорядника – професійне свято в Україні. Відзначається щороку в другу суботу березня, починаючи з 2000 року. Свято встановлено 11 грудня 1999 р. Указом Президента України.

Як зазначено в Указі, свято встановлено «на підтримку ініціативи Державного комітету України по земельних ресурсах і Спілки землевпорядників України та враховуючи значний внесок землевпорядників у проведення реформ в Україні, забезпечення раціонального використання та охорони земельних ресурсів».

Землевпорядник – спеціаліст, який організовує ефективне використання земельних ділянок різного призначення. Землевпорядник відводить землі для громадських потреб, фермерських господарств, промислових підприємств, під будівництво приватних будинків тощо.

У залі бібліотеки ВСП «Мукачівський фаховий коледж НУБіП України» було проведено виховний захід до Дня землевпорядника «Професія землевпорядник – поклик душі» студентами груп ЗП -11, ЗП – 21, ЗП-31.

Метою заходу є формування гармонійно розвиненої , соціальної активної, національно свідомої особистості, професійно-грамотного, творчого фахівця, який поєднує в собі високу духовність і моральність, професійну компетентність, здатність самостійно та нестандартно мислити, приймати рішення, швидко орієнтуватися у складних обставинах суспільного й особистого життя.

Зі вступним словом до присутніх та студентів звернувся викладач землевпорядних дисциплін, доктор філософії Ілля – Олександр ЗАСТУЛКА, який щиро привітав всіх, хто обрав своєю професією працю на землі, хто турбується про її стан та родючість, про її сьогодення і майбутнє та здобуває у фаховому коледжі відповідну освіту - землевпорядника.

Директор коледжу ВСП «Мукачівський фаховий коледж НУБіП України» Юрій САДВАРІ відзначив кращих студентів землевпорядників та нагородив грамотами за успіхи в навчанні, активну участь у громадському житті коледжу та з нагоди Дня землевпорядника , а саме: Бубряка Івана, Лущак Іванну, Черепаня Анастасію, Гливляс Жасміну, Бабінець Василину, Кучеряву Євгенію, Келлиха Кирила, Лукача Дмитра, Бродій Олександра, Качур Анастасію, а також наголосив, що сьогодні у цей важкий для нашої держави час фахівці галузі залишаються справжніми патріотами своєї землі. Реалії війни ставлять перед ними складні завдання, що зумовлюють нові, інноваційні підходи до їх вирішення.

Ольга ГУДЗОВАТА, завідувачка агрономічного відділення, звернулася до викладачів та студентів з привітанням з нагоди професійного свята і наголосила на важливості обраної професії та необхідності вивчення спеціальних предметів , щоб отримані у коледжі знання вміти застосовувати у майбутній практичній діяльності.

Ігор ГРУБІНКА, завідувач навчально – виробничої практики, звернувся до здобувачів освіти та відмітив, що землевпорядник – професія важлива і необхідна, її рейтинг залишається незмінно високим впродовж багатьох років, і ми щиро радіємо, що у стінах нашого фахового коледжу готують таких фахівців.

З нагоди свята студенти землевпорядних груп агрономічного відділення підготували виступи з історії землевпорядкування, розповіли про важливість для суспільства обраної професії, а також виступили з кількома художніми номерами. Під час проведення виховного заходу у залі бібліотеки панувала дружня, щира та позитивна атмосфера.

Цап Іван Іванович, викладач землевпорядних дисциплін, наголосив, що саме від професіоналізму залежить, наскільки по-господарськи використовується земля та в якому стані вона буде передана нащадкам. Побажав присутнім міцного здоров’я, миру, щоб поруч завжди були людська вдячність, шана й повага, а в серцях множилася любов до рідної землі і не згасало бажання зберегти її красу та щедрість для прийдешніх поколінь!

Щиро вітаємо всіх, хто обрав своєю професією працю на рідній землі, хто турбується про її стан та родючість, про її сьогодення і майбутнє, з професійним святом – Днем землевпорядника!

Бажаємо здоров'я і щастя, миру та злагоди, шани і поваги від людей.

Нехай любов до рідної землі надихає на професійні злети! 

Доктор філософії Ілля – Олександр ЗАСТУЛКА

Викладачі землевпорядних дисциплін

Олеся ОРБАН Іван ЦАП Поперед

Автор фото -Постійне представництво України при ООН

У межах візиту до США міністр освіти і науки Оксен Лісовий разом із виконавчою директоркою глобального фонду «Освіта не може чекати» Ясмін Шеріф оголосили про початок багаторічної програми підтримки України, на яку фонд виділив 18 млн доларів США.

«Війна забрала тисячі життів, спричинила незліченну руйнацію, змусила мільйони людей залишити свої домівки, травмувала ціле покоління дітей, роз’єднала сім’ї та громади і спустошила економіку.

Інвестуючи в освіту дівчат і хлопців, які так багато втратили в цьому жахливому конфлікті, ми інвестуємо в їхню силу відновлюватися та в право України на мир, стабільність та економічне процвітання. Донори повинні підтримати програму «Освіта не може чекати» та стратегічних глобальних партнерів у виконанні нашої обіцянки забезпечити освіту для всіх: наш дефіцит фінансування становить лише 600 мільйонів доларів.

Водночас ми матимемо 1,5 мільярда доларів США загального обсягу фінансування та зможемо охопити 20 мільйонів дітей у всьому світі з підтримкою якісної освіти, включно з Україною», — сказала Ясмін Шеріф, виконавча директорка глобального фонду «Освіта не може чекати».

Програма буде реалізованою двома потужними консорціумами: місцевим на чолі з Київською школою економіки та міжнародним, який очолила найбільша фінська гуманітарна організація «Finn Church Aid».

До складу місцевого консорціуму увійшли: благодійний фонд «SavED», громадські організації «Освіторія», «Навчай для України», Projector та EdCamp. Finn Church Aid реалізовуватиме програму в партнерстві з громадськими організаціями DOCCU, «МрійДій» та GoGlobal.

Локалізація програми, тобто залучення місцевих організацій не лише до впровадження проєктів, але й до менеджменту програми, є важливою складовою партнерства з ECW. Українські організації будуть залучені до координації та моніторингу реалізації програми, що дозволить значно підсилити їхній досвід та спроможність.

«Сьогодні Україна має бажання і ресурс не просто виживати, а й розвиватися. Саме тому ми сприймаємо видатки на освіту як інвестиції в людський капітал, у розбудову демократії та сильної і стійкої держави. Роль освіти тут — надважлива, тож зараз наші зусилля зосереджені на тому, щоб повернути доступ до освіти кожній дитині. І я надзвичайно вдячний Education Cannot Wait за спільне бачення та підтримку. За те, що не лише допомагаєте Україні відповідати на виклики війни, а й підтримуєте довгострокову розбудову системи української освіти», — зазначив Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.

Програма містить три основні компоненти, які передбачають інфраструктурну підтримку, підвищення якості навчання та розбудову неформальної освіти. Інфраструктурна підтримка охоплює закупівлю девайсів для дітей, які не мають доступу до очного або дистанційного навчання, ремонт та оснащення укриттів, відновлення пошкоджених закладів освіти.

У межах підвищення якості навчання програму спрямовано на створення цифрового контенту для ефективного залучення дітей в онлайн-навчання, розроблення освітніх програм і навчальних матеріалів у межах НУШ та реформи професійно-технічної освіти, професійну підготовку вчителів та викладачів. Розбудова неформальної освіти передбачає відкриття цифрових освітніх центрів, заходи з надолуження освітніх втрат та психологічно-емоційної підтримки дітей. Місцевий консорціум також зосередиться на реалізації наскрізного пріоритету, зокрема інклюзії та гендерної рівності у сфері освіти.

Підтримка ECW та реалізація програми сприятиме безперервності викладання та навчання, поєднуючи задоволення гуманітарних потреб та розвиткові проєкти для підтримки системи освіти в умовах війни.

Програму реалізують упродовж 2024-2026 років, вона охопить понад 40 тисяч дітей та 12 тисяч учителів із найбільш соціально вразливих категорій населення. Фактичне її впровадження почнеться вже за кілька тижнів. Прогрес реалізації програми можна відстежувати на офіційних каналах МОН.