Перша леді у Славутичі ознайомилася з Інклюзивно-ресурсним центром та впровадженням безбар’єрності

Під час відвідання Славутича у 38-му річницю аварії на Чорнобильській АЕС перша леді України Олена Зеленська побувала в Інклюзивно-ресурсному центрі, послугами якого скористалися майже 350 дітей. Він створений, щоб забезпечувати права осіб з особливими освітніми потребами на здобуття освіти. У центрі працюють, зокрема, реабілітолог, логопед, психолог, дефектолог. Заклад облаштований пандусами та поясненнями шрифтом Брайля.

«Після окупації Київщині було нелегко відновитися. Але кількість охоплених інклюзивним навчанням дітей весь час збільшується, а психологи постійно самовдосконалюються, проходячи курси в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Так і має бути: первинна допомога – не тільки в інклюзивній освіті, у будь-чому – необхідна поряд, у громаді», – зазначила дружина Президента.

Перша леді також ознайомилася зі створенням безбар’єрного простору у Славутичі. Відповідний меморандум підписали в межах ініціативи Олени Зеленської «Без бар’єрів» у листопаді 2020-го.

Менш ніж за рік тут уперше в Україні з’явилася посада радника міського голови з безбар’єрності. У місті вже занизили тротуари та пішохідні переходи, встановлюють пандуси та підіймачі.

Цьогоріч планують продовжувати облаштування безбарʼєрних лікарняних палат та переобладнання старої поліклініки під центр розвитку бізнес-ініціатив і компактного проживання для внутрішньо переміщених осіб.

«Під час усіх своїх поїздок завжди дивлюся на те, як українські міста втілюють безбар’єрність.

Патроную заходи з утілення, бо впевнена: безбар’єрність потрібна не тільки людям з інвалідністю чи пораненим російським нападом – хоч їм насамперед, – а всьому суспільству. Бо кожна людина в певний час життя може бути маломобільною, хворою, втомленою», – наголосила Олена Зеленська.

Перша леді України Олена Зеленська взяла онлайн-участь у Міжнародній презентації результатів дослідження соціально-емоційних навичок (ДоСЕН-2023), яка відбулася в Болгарії.

Дослідження проводить Організація економічного співробітництва та розвитку, щоб покращити розуміння навичок школярів. Участь у ньому взяли учні з шістнадцяти країн, серед них і українські.

Результати показали, що у 15-річних дівчат у нашій країні менше розвинені навички стресостійкості, контролю над емоціями, енергійності, довіри та самоконтролю, ніж у хлопців.

Водночас у 15-річних хлопців менше розвинені навички співпереживання, толерантності, мотивації досягати, відповідальності, товариськості та креативності, ніж у середньому у дівчат. «Війна ще й тому жахлива, що вона – як машина часу з лише заднім ходом.

Вона відкидає країну та людей у розвитку.

Із попередніх досліджень ми вже знали, що через вторгнення постраждала якість знань наших школярів, кількість засвоєного матеріалу.

Це ще один доказ, наскільки згубною є війна та агресія. Вона руйнує не лише на фізичному – на психологічному рівні», – наголосила дружина Президента.

Вона подякувала організаторам дослідження й запропонувала, як можна покращити ситуацію.

«Я переконана, що для того, щоб допомогти дітям, дорослі самі повинні мати відповідні навички й компетенції.

Потрібні загальнонаціональні проєкти із соціально-емоційного розвитку як учнівства, так і педагогів.

Як-от програма соціально-емоційного та етичного навчання, яку пропонує EdCamp Ukraine. У дослідженні ви, до речі, згадали її як окремий український кейс. Сподіваюся, будуть і інші», – зазначила Олена Зеленська.

Перша леді акцентувала, що Україна обрала не лише боротьбу, а й розвиток для себе та своїх громадян і йтиме цим шляхом. Довідка. У дослідженні соціально-емоційних навичок беруть участь учні віком від 10 до 15 років.

У них заміряють різні соціально-емоційні навички: виконання завдань (наполегливість, відповідальність, самоконтроль і мотивація); регуляція емоцій (стресостійкість, контроль над емоціями й оптимізм); взаємодія з іншими (упевненість у собі, товариськість та енергійність); широта кругозору (допитливість, креативність і толерантність); здатність до співпраці (співпереживання й довіра).

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Системна трансформація вищої освіти в Україні триває. Збільшено кількість державних тестувань для вступників, запроваджено формульний підхід у розподілі бюджетних коштів між закладами вищої освіти (ЗВО), триває розроблення планів щодо реалізації нещодавно ухваленого ВРУ Закону України про індивідуальні освітні траєкторії, а також законодавчих ініціатив щодо зміни системи бюджетного фінансування вищої освіти.

Про нововведення та зміни для вступників та університетів у 2024 році на зустрічах із ректорами ЗВО розповів заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький.

Щодо ключових особливостей вступної кампанії 2024, то абітурієнти вступатимуть до університетів за результатами складеного національного мультипредметного тесту (НМТ).

Мінімальний конкурсний бал (150 балів) встановлено для таких спеціальностей, як право, публічне управління та адміністрування, міжнародні відносини та деякі спеціальності галузі знань охорони здоров’я (стоматологія, медицина, фармація, промислова фармація та педіатрія).

Для вступу на магістратуру цьогоріч для деяких спеціальностей обов’язково потрібно буде скласти єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ). Цей іспит важливий для таких спеціальностей, як освіта / педагогіка, соціальні та поведінкові науки, журналістика, управління та адміністрування, право, інформаційні технології, сфера обслуговування, публічне управління та адміністрування, міжнародні відносини.

А випускники-бакалаври таких спеціальностей, як кібербезпека та захист інформації, автомобільний транспорт, транспортні технології (за видами) зможуть вступити до магістратури тільки тоді, якщо складуть ЄДКІ (єдиний державний кваліфікаційний іспит). Також цього року вперше під час вступу до аспірантури магістри всіх спеціальностей складатимуть єдиний вступний іспит (ЄВІ), який передбачає тест загальної навчальної компетентності та з іноземної мови. «Тенденція до збільшення державного тестування не є випадковою.

Ми керуємося принципом — якість освіти понад усе. Тому система іспитів буде в подальшому розвиватися і ЄВІ, ЄФВВ і ЄДКІ будуть застосовуватися для всіх рівнів освіти, а особливо активно запроваджуватися в майбутньому для регульованих спеціальностей», — зазначив під час зустрічі Михайло Винницький.

Водночас заступник міністра освіти і науки наголосив, що НМТ є обов’язковою умовою для вступу у ЗВО (виняток буде лише для вступників із тимчасово окупованих територій).

Для абітурієнтів із прифронтових територій. Михайло Винницький наголосив, що тестування в цих регіонах буде організовуватися у сховищах із дотриманням усіх важливих безпекових моментів. Ще однією важливою темою до обговорення з ректорами став формульний підхід у розподілі бюджетних коштів серед ЗВО, який відновили із 1 січня 2024 року.

Заклади вищої освіти отримають цьогоріч 19,2 млрд грн. Левова частка, а саме 80% цього бюджету (15 млрд грн), будуть виділені як фінансування стабільної діяльності, тобто в залежності від кількості студентів, які вчаться у ЗВО на бюджетній формі. Решту 20% (3,7 млрд грн) розподілено між ЗВО за формулою, у якій враховують 5 критеріїв — показник масштабу, результативність наукової діяльності, міжнародне визнання, показники працевлаштування випускників та коефіціент регіональної підтримки.

«У частини університетів через різні причини, зокрема війну, різко скоротився контингент студентів-бюджетників.

Відповідно, їхнє державне фінансування також зменшиться. Такі ЗВО в перспективі зможуть у межах укрупнення мережі університетів приєднатися до інших закладів освіти, зберігши своє галузеве ядро та самобутність», — зазначив Михайло Винницький.

Окрему увагу заступник міністра приділив індивідуальним освітнім траєкторіям, які запроваджуватимуть у вищій освіті після підписання Президентом України законопроєкту №10177 (ухваленого ВР 23 квітня 2024 р.).

Запроваджені зміни дозволять студентам самостійно визначати темп навчання (наприклад, здобувати бакалаврат не за фіксовані 4 роки, а за 3,5 або 5-6 років), самостійно формувати навчальний план.

Законопроєкт також передбачає впровадження міждисциплінарних бакалаврських програм, можливість змінювати заклад освіти у разі необхідності.

«Цей закон дасть поштовх великим змінам у вищій освіті. Адже фактично ми будуватимемо нові стандарти вищої освіти, які, до речі, вже і так потребують оновлення, оскільки були затверджені ще у 2017-19 роках. Запровадження індивідуальних траєкторій потребуватиме від університетів значної внутрішньої роботи та змін, — це тривалий процес, адже йдеться про відхід від фіксованих груп, запровадження індивідуальних навчальних планів для кожного студента.

Нові стандарти вищої освіти ми будемо розробляти та втілювати до кінця 2025 року», — зазначив Михайло Винницький.

Також на зустрічі заступник міністра розповів ректорам про нові положення щодо порядку відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення студентів та надання їм академічної відпустки.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

У межах проєкту #100майстерень оновлять ще 16 майстерень, які допоможуть охочим опанувати професії для відбудови.

Уряд виділив додатково 49 млн грн на трансформацію профтехів. Ремонтні роботи в закладах розпочнуть уже наприкінці весни.

Проєкт #100майстерень — це програма для створення сучасних навчально-практичних центрів у закладах професійної освіти. У 2024 році в державному бюджеті на це було передбачено 500 млн грн, а сьогодні уряд перерозподілив додатково ще 49 млн грн.

За ці кошти буде сумарно оновлено 88 нових майстерень. Решту буде створено у співпраці з міжнародними партнерами.

«Додаткові інвестиції у професійну освіту — це ще один важливий крок для відновлення країни.

Завдяки проєкту #100майстерень ми не просто оновлюємо навчальні простори, ми створюємо міцний фундамент для відбудови і розвитку. Кожна оновлена майстерня дозволить тисячам студентів здобути потрібні знання та навички, щоб бути конкурентоспроможними на ринку праці», — зазначив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Проєкт також допоможе надати робочі місця не тільки для молодих випускників профтехів, але й для дорослих, а саме — переселенців та ветеранів. У таких майстернях буде можливість навчатися за короткостроковими програмами — за 3-6 місяців людина зможе опанувати професію з нуля.

«Оновлення обладнання та інфраструктури прямо впливає не тільки на імідж профтехів та якість освіти в закладах, але й на кількість послуг, які заклади можуть надавати.

Наприклад, у нових майстернях можна буде за 2-3 місяці підвищити кваліфікацію, опанувати нову професію або навіть набути окрему навичку, тобто пройти короткий курс.

Наприклад, якщо це професія зварювальника, то можна опанувати не всю професію одразу, а окрему навичку, як-от контактне зварювання», — зазначив заступник міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній.

Нагадаємо, що у проєкті державного бюджету на 2024 рік було передбачено 500 мільйонів гривень на трансформацію профтехів України.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Сьогодні Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про затвердження переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок.

Серед ключових напрямів:

Національна безпека і оборона;

Дослідження з найбільш важливих проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу;

Інформаційні та комунікаційні технології;

Енергетика та енергоефективність;

Раціональне природокористування;

Науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань;

Нові речовини і матеріали.

Ці напрями були визначені на основі проведених раніше аналітичних досліджень науково-технологічного розвитку та пропозицій центральних органів виконавчої влади й академій наук, тож ураховують актуальні потреби держави в період воєнного стану.

Важливе уточнення: оновлений перелік діятиме до 31 грудня року, наступного після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Довідково:

Постанову підготовлено на виконання положень Закону України від 21 грудня 2023 року № 3534-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності».

В Україні студенти зможуть самостійно визначати тривалість навчання в університеті.

Про це повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий, коментуючи ухвалення Верховною Радою закону про запровадження індивідуальних освітніх траєкторій.

Зокрема, студенти-контрактники зможуть завершити 4-річну бакалаврську програму за три роки або навпаки – поєднати навчання з роботою і завершити необхідні 240 кредитів ЄКТС за 6–8 років. За словами міністра, ключовою ідеєю цього нового закону є створення більших можливостей і надання більших свобод студентам.

Наприклад, самостійно регулювати темп і тривалість навчання, а також, за потреби, змінювати спеціальність після року чи півтора навчання, завдяки запровадженню міждисциплінарних освітніх програм на бакалаврському рівні.

«Тобто, якщо на момент вступу людина ще не визначилася зі спеціальністю, на якій хоче навчатися, вона зможе спершу вступити на міждисциплінарну освітню програму в межах однієї або декількох галузей знань. А потім, після першого курсу, вже ухвалити остаточне рішення щодо спеціальності або здобувати міждисциплінарну освіту», – зазначає міністр. Водночас закон посилює автономію університетів.

Заклади зможуть самостійно визначати інструменти для досягнення встановлених стандартом компетентностей з нерегульованих спеціальностей. «Стандарти вищої освіти оновлюватимуться впродовж наступних місяців, що вже давно на часі. А в цих стандартах з’явиться більше вибірковості, що зрештою збільшить конкуренцію в університетах – кращі викладачі з інноваційними курсами отримають більше можливостей, а студенти – вищу якість.

Для регульованих, таких як право, медицина чи правоохоронна діяльність, будуть детально визначені вимоги до компетентностей та результатів навчання. Адже для цих спеціальностей передбачені державні кваліфікаційні іспити», – наголосив Лісовий.

Він також підкреслив, що зміни до законодавства, які ухвалено, наближають Україну до європейських стандартів вищої освіти та є важливим кроком на шляху якісної трансформації держави через освіту.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Сьогодні Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка врегульовує питання строків проведення державної атестації наукових установ.

З 1 червня 2024 року проведення державної атестації всіх наукових установ повинно відбуватися відповідно до нового Порядку проведення державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти щодо провадження такими закладами наукової (науково-технічної) діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 р. № 540.

Згідно з проєктом нової Методики оцінювання ефективності наукової (науково-технічної) діяльності наукових установ та закладів вищої освіти щодо провадження такими закладами наукової (науково-технічної) діяльності, розробленої на виконання зазначеної постанови, державна атестація проводитиметься одночасно для всіх наукових установ за відповідним науковим напрямом. Нагадаємо, що ця Методика нині проходить процедуру громадського обговорення.

З метою забезпечення ефективного функціонування системи державної атестації наукових установ урядом України ухвалено постанову, яка передбачає: продовження строку дії державної атестації наукових установ, що спливає у 2024 – 2025 роках, до проведення нової атестації за новим Порядком, але не пізніше ніж 31 грудня 2025 року; продовження до 31 грудня 2025 року строку внесення до Державного реєстру наукових установ, які отримують підтримку держави і для яких продовжено строк атестації; встановлення граничного терміну дії державної атестації за попереднім Порядком до 31 грудня 2025 року; доручення Міністерству освіти і науки провести у 2024 році атестацію установ за напрямами «Аграрно-ветеринарний» і «Суспільний», а у 2025 році — атестацію всіх наукових установ за всіма напрямами.

Нагадуємо, що до 17 травня триватиме громадське обговорення проєкту наказу Міністерства освіти і науки України «Про державну атестацію наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності».

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

Громадська організація «Навчай для України» за підтримки Міністерства освіти і науки України оголосила про приймання заявок на участь у програмі лідерського розвитку для молоді.

Мета програми — забезпечити рівні можливості для кожної дитини реалізувати власний потенціал, незалежно від місця проживання.

Для цього організатори залучають умотивовану молодь до вчителювання у школах малих населених пунктів протягом одного або двох років. За результатами дослідження PISA 2022 року, виявлено значний розрив в освітніх досягненнях учнів із міст і сіл.

Різниця в балах з математики для 15-річних підлітків із цих категорій становить 92 бали, що еквівалентно відставанню на 4,5 роки навчання для учнів сільських місцевостей. Як учасники програми ви переїдете до села чи невеликого міста, викладатимете у школі, організовуватимете позакласні заходи та працюватимете з місцевою громадою. А також отримаєте 5-тижневу педагогічну підготовку в Літньому інституті, зарплату вчителя та стипендію від організації.

Щоб стати учасником / учасницею програми, потрібно: мати ступінь бакалавра або магістра будь-якої спеціальності станом на 1 вересня 2024 року (не обовʼязково фах педагога); мати хороші знання з одного зі шкільних предметів (потрібно буде пройти тест); бути готовим на час програми переїхати до маленького села чи громади.

Заявки прийматимуть до кінця другої хвилі набору — 30 квітня, а також третьої — 2 червня 2024 року.

Детальніша інформація та реєстрація для участі — за покликанням.

Програма реалізується за підтримки Міністерства освіти і науки України.