АВТОР: МАРІЯ КУЧЕРЯВЕЦЬ
Нобелівський комітет у середу, 8 жовтня оголосив лауреатів премії у галузі хімії. Ними стали японський науковець науковці Сусуму Кітагава, британець Річард Робсон та американець Омар Ягхі. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Фонду Нобеля.
Що відомо про лауреатів з хімії 2025
Вчені визнані переможцями цьогорічної нагороди в галузі хімії "за розробку металоорганічних каркасів".
Лауреати Нобелівської премії з хімії 2025 року створили нові молекулярні конструкції з великими порожнинами, через які можуть проходити гази та інші речовини.
Ці конструкції називаються металоорганічними каркасами (MOF). Їх можна використовувати для отримання води з повітря, уловлювання вуглекислого газу, зберігання токсичних газів або прискорення хімічних реакцій.
Троє вчених розробили нову форму молекулярної архітектури: у ній іони металів є "будівельними блоками", які з’єднуються з довгими органічними молекулами.
Разом вони утворюють кристали з великими порожнинами.
Такі матеріали можна налаштовувати - змінюючи їхні компоненти, хіміки можуть створювати MOF, які вловлюють певні речовини, проводять електрику або стимулюють реакції. Початок досліджень поклав Річард Робсон у 1989 році.
Він поєднав іони міді з особливими молекулами, створивши кристал, схожий на діамант, але з великою кількістю порожнин.
Його відкриття стало проривом, хоча матеріал виявився нестійким. Пізніше Сусуму Кітагава і Омар Ягхі вдосконалили цей метод.
У 1990-х - 2000-х роках вони показали, що такі конструкції можуть бути гнучкими, стабільними і керованими, тобто їх можна створювати з потрібними властивостями.
З того часу хіміки створили десятки тисяч видів MOF. Їх можна застосовувати для вирішення важливих проблем.
Наприклад: очищення води від шкідливих речовин, розкладання залишків ліків у природі, уловлювання вуглекислого газу або отримання води навіть у пустелі.
Хто отримав премію в галузі хімії минулого року
Нобелівська премія з хімії - це найпрестижніше визнання у світі хімічних наук.
Висування кандидатів відбувається через Нобелівський комітет з хімії, який ретельно оцінює наукові здобутки претендентів.
Ця нагорода входить до числа п’яти класичних премій, започаткованих наприкінці XIX століття за заповітом Альфреда Нобеля - винахідника динаміту, промисловця та благодійника. Для самого Нобеля хімія була ключовою сферою діяльності.
Саме завдяки глибоким знанням у цій галузі він створював свої винаходи й удосконалював технологічні процеси.
Тому не випадково у своєму заповіті він окремо виділив хімію як одну з найважливіших наук, гідних власної премії.
У 2024 році Нобелівський комітет вирішив розділити премію між двома напрямами досліджень. Половину нагороди отримав американський біохімік Девід Бейкер - за розробку методів обчислювального дизайну білків.
Іншу половину поділили британський вчений Деміс Гассабіс і американець Джон Джумпер - творці системи штучного інтелекту, яка навчилася передбачати просторову структуру білків, розв’язавши наукову проблему, що залишалася нерозгаданою понад 50 років.
Їхні відкриття мають величезне практичне значення: вони допомагають дослідникам краще розуміти, як виникає стійкість бактерій до антибіотиків, і відкривають нові шляхи для створення ефективних ліків майбутнього.