У Шведській академії в Стокгольмі оголосили лауреата Нобелівської премії з літератури.
Ним став угорський письменник Ласло Краснагоркаї "за його переконливу та пророчу творчість, яка серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва".
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Фонду Нобеля.
Письменник відомий своєю співпрацею з режисером Белою Тарром, зокрема є автором сценарію до фільму "Туринський кінь", який взяв гран-прі Берлінського кінофестивалю у 2011 році.
Також Краснагоркаї різко виступає проти угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана, і через це навіть добровільно емігрував з Угорщини.
Що відомо про лауреата з літератури Ласло Краснагоркаї народився 1954 року в маленькому містечку Дьюла на південному сході Угорщини, неподалік від кордону з Румунією.
Схожа віддалена сільська місцевість стала сценою для першого роману Краснагоркаї "Сатанинське танго", опублікованого 1985 року, який справив літературний фурор в Угорщині та став проривом автора.
Роман "Гершт 07769" цього року відзначеного Нобелівською премією Ласло Краснагоркаї називають великим сучасним німецьким романом через його точне зображення соціальної нестабільності в країні. Наприклад, у "Гершт 07769", герой пише Меркель кілька листів про їхню спільну пристрасть до музики Йоганна Себастьяна Баха.
Читач переноситься в реалістичне зображення сучасного маленького містечка Тюрингія (Німеччина), яке водночас потерпає від соціальної анархії, вбивств та підпалів. При цьому напруження роману розгортається на тлі величної спадщини Баха. Це книга про насильство і красу, які "неможливо" поєднані.
Лауреат Нобелівської премії 2025 року Ласло Краснагоркаї також звертається на Схід, обираючи більш споглядальний і точно відточений стиль.
Результатом стали твори, натхненні враженнями від його подорожей до Китаю та Японії.
Про пошуки таємного саду розповідає його роман 2003 року "Гора з півночі, озеро з півдня, дороги із заходу, річка зі сходу" - загадкова історія з ліричними вставками, що відбувається на південний схід від Кіото.
Цей твір відчувається як прелюдія до насиченої збірки "Му тут, внизу" (2008), яка складається з сімнадцяти оповідань, розташованих за послідовністю Фібоначчі (у літературі це означає, що структура твору або збірки творів організована за принципом чисел).
Твір розповідає про роль краси та художнього творіння у світі сліпоти та непостійності.
Разом із його п’ятитомним епосом це вважається основною роботою Краснагоркаї.
Книга є майстерним зображенням процесу, під час якого читач йде через низку "дверей" до незбагненного акту творчості.