ГАЛИНА ВIКТОРIВНА РIЗАК, білоруска, народилася в 1968 р. в місті Володимир-Волинському Волинської області.
Мама Галини Вікторівни - Зінаїда Михайлівна Юрковець, після війни переїхала з Гомельської області Білорусії на Волинь. В минулому працювала робітницею Володимир-Волинської птахофабрики.
Галина Вікторівна навчалася у першій школі в рідному місті. Під час навчання брала участь і перемагала в шкільних та міських олімпіадах. Активно займалася спортом, сім років відвідували заняття з волейболу у місцевій ДЮСШ. В школі найбільше любила хімію.
За глибокі знання і працелюбність була улюбленицею багатьох вчителів. Цікавий той факт, що фізику і математику вона знала не менше як хімію. Вчитель фізики дуже агітував її вступити до Луцького педагогічного вишу. Навіть жартував, що єдиній , кому він уступить місце і звільниться з роботи, якщо вчителькою фізики в рідну школу повернеться Галина Юрковець.
Була і активною в громадській роботі, кілька років влітку навчалася і відпочивала в таборах піонерського і комсомольського активу. Школу закінчилаа з срібною медаллю, бо одній вчительці не сподобалося, що Галина віддавала перевагу природничим дисциплінам...Не зовсім справедливо отримала в атестаті одну "четвірку".
Мріяла поступити до Чернівецького університету на хіімічний факультет, для чого їздила кілька років кожних вихідних до Луцького педагогічного інституту поглиблено готуватися до вступних іспитів. У 1985 році вирішила таки вступати до Чернівецького державного університету, для чого поїхала у Львів, щоб там пересісти на автобус до Чернівців. У Львові на вокзалі дівчина приймає самостійне рішення їхати в Ужгород для вступу на хімічний факультет Ужгородського університету, в місто, в якому до того ні разу не була, а про Ужгородський університет знала лише з довідника для вступників до вузів. Причина майже дотепна: не захотіла чекати автобусу на Чернівці, бо автобусний рейс на Ужгород був раніше...
Тоді вона ще не знала, що їде назустріч своїй долі...
Мама дізналася про те, що дочка в Ужгороді, а не в Чернівцях лише через кілька днів з листа від дочки-абітурієнтки. Галина успішно склала іспити і стала студенткою тоді ще УжДУ.
Першою перевіркою на професійність після вступу стала контрольна робота з математики з виконанням завдань надзвичайно підвищеної складності. Тоді таким чином в перший місяць в університеті перевіряли новоспечених студеентів, щоб зрозуміти з ким матимуть справу викладачі в наступні роки. Вимоги і оцінювання було дуже жорсткими, а зввання такого рівня, що кілька студентів з сімдесяти отримали задовільніі оцінки ("трійки"), а понад дев'яносто відсотків курсу - незадовільні оцінки ("двійки"). Всього дві студентки отрималм найвищі оцінки - "добре". Серед них і Галина Юрковець, рівень знань якої був найвищим. Окрема похвала стимулювала майбутню кандидатку фармацевтичних наук до навчання.
Її запросили працювати до СКТБ "Квант" вже після першого року навчання, що давало їй можливість пізнавати ази хімічних технологій і заробляти додаткові кошти. Під час навчання у вузі продовжує дивувати викладачів глибокими знанями всіх предметів, а особливо професійних.
Кілька років студентка Юрковець перемагає на студентських олімпіадах з хімії, бере участь у громадському житті факультету. Студенти обирають її комісарои будівельного загону. Активно займається науковою роботою, за рекомендацією професора Ярослава Базеля у 1987 році бере участь у Всесоюзній студентській науковій конференції у м. Вільнюс (Литва).
Перед студенткою Галиною Юрковець відкривалась блискуча перспектива науковиці.
Спеціалізуватися на кафедрі органічної хімії їй запропонував тодішній декан хімічного факультету професор Юрій Мигалина. Життя трохи скоригувало її плани та не позбавило бажання стати справжнім науково-педагогічним працівником. На третьому курсі виходить заміж. До речі, з майбутннім чоловіком вона познайомилась на обчислювальному центрі ...
Через народження сина брала навіть академічну відпустку. Професор Мигалина переїхав працювати за межі області, а перший науковий керівник Антон Добош продовжив наукову кар'єру закордоном, що викликало додаткові труднощі.
Проте Галина Вікторівна знаходить у собі сили і блискуче закінчує університет.
У 1991 році з відзнакою закінчила хімічний факультет УжНУ. В цьому ж році вступила в аспірантуру, яку завершила в 1994 р. за спеціальністю «органічна хімія».
З 1994 року по 2006 рік працювала на наукових і викладацьких посадах кафедри органічної хімії Ужгородського національного університету. Колеги обирали її багато років головою профспілкової організації кафедри.
З січня 2009 року по липень 2012 року на викладацьких посадах на кафедрі органічної хімії Національного фармацевтичного університету (м. Харків). Дисертацію захистила за спеціальністю 15.00.02. фармацевтична хімія та фармакогнозія.
Автор і співавтор сорока шести наукових публікацій методичних посібників , практикумів і видань, серед них є і з грифом МОН для студентів вишів, з органічної хімії, з біоорганічної хімії, з фармацевтичної хімії. Співавтор двох патентів на винахід та на корисну модель.
Приймала участь в Національних з'їздах фармацевтів, багатьох міжнароддних та всееупраїнських конференціях.
Викладає курс лекцій і проводить лабораторні та практичні заняття з фармацевтичної, органічної та біоорганічної хімії для студентів майбутніх хіміків, екологів, біологів, стоматологів, медиків та фармацевтів.
Відмінник освіти України. нагороджена почесними грамотами ректора УжНУ, міського голови Ужгорода.
За вагомий особистий внесок у реалізацію державної політики в галузі національної освіти, досягнуті успіхи у науковій дільності Галину Вікторівну Різак нагороджено почесною грамотою Закарпатської обласної державної адміністрації, грамотою Закарпатської обласної ради, почесною грамотою Закарпатської ради профспілок.
Радою експертів інтернет-видання «СВІТОГЛЯД» нагороджена дипломом в номінації «Кращий науково-педагогічний працівник Закарпатської області за роки Незалежності України».
Нещодавно Експертною радою Благодійного фонду підтримки освіти, науково-технічної та інноваційної діяльності визнана переможцем у номінації "Кращий викладач року -2021".
За заслуги перед Українською православною церквою та благодійнсть нагороджена відзнакою Мукачівської Православної єпархії.
Про Галину Вікторівну Різак, цю непересічну особистість, талановитого вченого і педагога можна написати багато, бо часто вона в житті залишалася в тіні свого чоловіка - Івана Михайловича Різака, відомого політика і вченого, доктора фізиико-математичних наук. Можливо, це і не заслужено, але вона свідомо вибрала таку роль, стати справжнім тилом для свого чоловіка, для своєї сім'Ї...
Вона мужньо разом з чоловіком перенесла страшну трагедію - вбивство сина, прикладає надзусилля,щоб повернути його добре ім'я, добиваючись справедливого розслідування. Продовжує уcпішно займатися науовою і педагогічною діяльністю., через політичну дііяльність чоловіка багато разів піддавалася справжнісінькам репресіям... При цьому залишаєтться привітною жінкою, з чистими помислами та добросовісним відношенням до роботи. Але ми віримо, що справжні успіхи у Галини Вікторівни Різак ще попереду...
Переконані, що недалеко той час, коли вона успішно захистить докторську дисертацію.
Галина Вікторівна Різак ще немало принесе користі рідному вузу, закарпатському краю, який для неї став не менш рідним, ніж рідна Волинь.
Бажаємо їй витримки у подоланні всіх труднощів і досягнення нових життєвих вершин!
Світоглядівці.
СВІТОГЛЯДІВЦІ