Журналістам, серед яких були й викладачки та випускниці кафедри журналістики УжНУ, запропонували найважливіші теми – кровотечі, серцево-легенева реанімація, переломи, отруєння, опіки, панічні атаки, удушення, травми в умовах війни 01.04.2022 0 81 Надавати першу домедичну допомогу мають уміти всі, однак для журналістів, що працюють у гарячих точках, актуальність таких знань суттєво зростає. Тож в останній день березня медійників зібрали на спеціальному тренінгу – на базі Ужгородської станції екстреної медичної допомоги влаштували 4-годинні навчання лікарі «швидкої». Зліва направо: Сергій Боднар, Андрій Семедій та Едуард Горзов Зліва направо: Сергій Боднар, Андрій Семедій та Едуард Горзов Журналістам запропонували найважливіші теми – кровотечі, серцево-легенева реанімація, переломи, отруєння, опіки, панічні атаки, удушення, травми в умовах війни. На манекенах продемонстрували методику надання допомоги. Працівники «швидкої» навчали медійників надавати першу допомогуВарто відзначити, що такі тренінги лікарі проводять для різних організацій, а також для власного персоналу на базі тренінгового центру при Закарпатському територіальному центрі екстреної медичної допомоги. Тут є окремий відділ експертизи якості надання медичної допомоги, яким керує Сергій Боднар. Він і відкривав захід для медійників, а навчання провели лікарі «швидкої» Андрій Семедій та Едуард Горзов. Першочергове завдання тренінгового центру – навчати медиків за новітніми європейськими протоколами, працювати з новим обладнанням. Для журналістів вперше організували тренінг із домедичної допомоги, хоч ідея таких занять давня, – повідомила начальниця відділу зв’язків з громадськістю та пресою Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги Олена Суханова. Вона наголошує, що кожна людина повинна знати, як порятувати життя. Такі навчання мають бути кількаденними з максимальною практикою, а також проводитися що два роки, адже втрачаються навички. Працівники «швидкої» навчали медійників надавати першу допомогуСеред двох десятків учасників тренінгу були й викладачки кафедри журналістики Галина Шаповалова і Наталія Толочко, а також випускниці медійного підрозділу УжНУ – нині відомі журналістки Тетяна Лешко, Євгенія Фанта, Олеся Колодій. Тренінг розпочали з теми кровотеч. Медійникам пояснювали, як правильно зупиняти кров, накладати джгути і турнікет, що робити в ситуаціях, коли немає спецзасобів (за таких умов можна використати цупку тканину чи косинку). Відпрацювали методику використання джгутів. Відтак перейшли до травм голови, очей, хребта, переломів. Особливої увагу лікарі надали ураженням в умовах війни. Наголосили, що осколки та всілякі сторонні предмети на етапі домедичної допомоги чіпати не потрібно, лише накласти тампони й пов’язку довкола такого предмета. Якщо в потерпілого наскрізна рана, завдання на етапі домедичної допомоги – це закрити отвори (утім має значення місце ураження). Коли немає медичних засобів, допомогти може чиста тканина, яку слід втискати в рану, та навіть скотч, якщо ситуація із засобами геть погана. Працівники «швидкої» навчали медійників надавати першу допомогу«Коли людина вирішує надати допомогу іншій, то важливо подбати про власну безпеку, а також бути спокійним, мати сміливість узяти на себе відповідальність, бути лідером. Та завжди пам’ятати головне правило – не нашкодити», – наголосив Андрій Семедій. Його колега Едуард Горзов докладно продемонстрував медійникам допомогу під час серцево-легеневої реанімації. Наголосив на частих помилках, коли люди не вміють визначати місце натискання на грудну клітку, виконують нерівномірні рухи, роблять дуже повільні або дуже швидкі натиски. Окремо лікарі пояснили поведінку при опіках, отруєннях, зокрема хімічних. Так, найбільш типовий спосіб діяти швидко і правильно – це промити місце ураження чистою водою. Якщо є загроза хімічних отруєнь, найперше правило – покинути небезпечне місце. Використання марлевої пов’язки чи тканини, змоченої водою, теж може зарадити на першому етапі та в ситуації, коли загроза – у повітрі, а ви йдете містом. У частині запитань від аудиторії лікарі розповіли про методику допомоги при інсультах, удушеннях, панічних атаках, судомах. Безумовно, повний комплекс домедичної допомоги нереально вивчити впродовж кількагодинного тренінгу, утім основи здобути можна і потрібно. Та найліпше – щоб такі знання реально не знадобилися. Наталія Толочко