Саме стільки у 2006 році одні колишні колеги Івана Різака, чоловіка Галини Різак просили у ще одних вже колишніх колег екс-губернатора. Ні, не за Івана Різака, за якісь лише їм відоміі колишні борги. Іван Різак був лише передавачем інформації. Саме ці мільйони і стоять десь в тіні всіх проблем Івана Різака, хоча обидві сторони пізніше і тоді сказали, що Іван Михайлович не має до цього відношення...

Одні пожадніічали, що попросили стільки за Різака, іншв пожаднічали, що не дали.

За результатом Різак на вулиці, сина вбито, дружину розривають. На допомогу так ніхто реально і не прийшов. Спочатку екс-губернатор був заложнником в обох сил, тепер - його дружина. А заложники своєї долі самі не вирішують...

Саме засідання нічого не вирішувало, всі, як і Галина Різак, знали, що позитивної рекомендації не буде. Наперед навіть були роздані рішення кафедри по це. Все як у парламенті. Такого ще теж не було.

Рекордним був час розгляду питання - три з половиною години!!! Напередодні сам перший проректор УжНУ Олександр Сливка сказав, що у Галини Вікторівни всі показники на високому рівні, але його ніхто не слухається. Ніхто - це декани медичного і хімічного факультету та два завідувачі кафедри - Онисько і Девіняк. Перший проректор знав. який за дорученням свого друга Михайла Фединція і одного чина СбУ і почав створювати проблему Галині Різак, перевівши її на нижчеоплачувану роботу. А минулого року у неї забрали ще і право читання лекцій.

Цікавим тут був і той факт, що за останній час сам нардеп Віктор Балога просив ректора припинити наругу над Галиною Різак і дати їй спокійно працювати, що передбачало законне присвоєння вченого звання доцент та повернення можливості читання лекцій.

Обізнані люди знають, що сам працівник УжНУ без сигналів зверху заяву на присвоєння звання не пише, бо буде провал. Галина Вікторівна пише втретє і завжди провальна рекомендація кафедри, якщо це збіговисько вихованців псевдодоктора Лендєла так можна назвати. Перший проректор та вчений секретар дали добро: монографія, десятки фахових і наявність скопусних публікацій, посібник з грифом МОН, участь в Міжнародних грантах, десятках міжнародних конференціях, майже півсотні наукових публіікацій. І неформальна підтримка ректора та Голови наглядової ради. Ще чого бажати?

А з іншого боку помічник Балоги, що дивно, два декани, куми першого проректора - завідувачі кафедри, в яких на словах ніколи не було прентензій до Галини Вікторівни.

Чому ж був скептицизм? Факторів багато, але основний той, що Онисько незадовго до засідання відмінив відкриту лекцію, потім призначив, потім знову відмінив до кінця війни, що стало причиною звернення Івана Різака до Генеральної прокуратури.

Всі виступи проти Галини Вікторівни були загальновиховуючими, зате дуже довгими. Тон задав Кривовяз, під мухою як завжди для хоробрості: чого в інтернеті вас завжди хвалять, а нас інколи критикують. Ми. мовляв, люди добрі, мирні, разом все святкуємо і вам треба приєднуватись. Відповідь Галини Вікторівни була правдивою: не замовляю ні позитивних , ні негативних інформацій про себе і колег, навіть не читаю.

Від себе додамо, що за останні десять років після вбивства сина Галину Вікторівну ніхто не привітав з Днем народження і навіть не висловив співчуття після вбивства сина. Далі пан Кривовяз почав кричати, що він не буде читати друкованих книжок Галини Різак і не буде їх рецензувати. З читанням книжок йому дійсно важко ще з дитинства, рецензія його нікому непотрібна, у книг є досвідчені і маститі рецензенти, а електронними презентаціями Галини Вікторівни він разом з колегою Фізером користується два чи три роки, так і не розробивши жодної презентації.

Слово взяв молодий Кут, який ще недавно написав донос разом з Кривовязом, Фізером. Але тут щось пішло не так. Кут раптово сказав. що відкрита лекція студентам дуже сподобалась, потім, зустрівши погляд Ониська, продовжив, що Галині Вікторівні треба вчитися читання лекцій у шановного завідувача кафедрою Михайла Ониська, бо він їх читає найкраще в світі. Тут вже Лендєл образився, а Кут сів...

Мусив вступити непланово в дискусію найкращий лектор в світі онлайн-професор Онисько. Перед його довгою не по суті виховною промовою і скаргою на всі загальні труднощі (при чому тут Галина Різак - незрозуміло) треба сказати наступне. Пан Онисько перед тим як погодитися на проведення відкритої лекції Галини Різак, хоча це був його обов'язок за наказом ректора, суворо її попередив: ніяких сучасних презентацій, тільки з крейдою в руках, бо так він читає...Це було щось дикувато для нашого часу, але Галина Вікторівна погодилась на це, але про всяк випадок презентацію зробила. Галина Вікторівна дійсно в умовах величезного пресингу блискуче провела лекцію з крейдою в руках, показавши глибоке знання предмету та педагогічну майстерність. Невипадково навіть навуходоносор Кут сказав, що студентам лекція дуже сподобалась. Але після завершення лекції Галина допустила помилку, яка їй дорого коштувала. Студенти почали її просити вивісити лекцію на онлайн-платформі, бо через повітряну тривогу трохи не встигли.. Галина Вікторівна позитивно відгукнулась і передала лекцію завідувачу кафедри. А вимога то була: ніяких презентацій. Тому пан Онисько від злості почорнів, позаздрив Галині Вікторівні. Ви не повірите, але перше його зауваження на засіданні кафедри було те, що студенти погано бачили написане через якість крейди. В нього мабуть в запасниках інша крейда . Друге зауваження стосувалось порядку питань викладу лекції і ще одна - студентам була видані застарілі джерела літератури. Здавалось по суті.

По суті і відповімо. Лектор в межах назви лекції сам має право визначати порядок викладу лекції, як і показувати джерела. Але тут Галина Вікторівна свого начальника і опонента переграла, бо дуже добре готувалась до лекції. Всі джерела та читання лекції було в порядку, які наведені в робочій навчальній програмі, розробленій Михайлом Ониськом і затвердженій керівництвом вузу на цей навчальний рік у вересні 2021 року. Вже нецікаво, чи пан Онисько її не складав, чи не читав у друкованому виді, як Кривовяз, але вона у вільному доступі на сайті УжНУ. Так ще один всесвітньовідомий лектор Онисько сів у калюжу чи наклав з переляку чи злості в штани. Браво, Галино Вікторівно! Крейдоносець Онисько потонув у власній люті, ненависті до Галини Різак та неспроможності виконати ганебне доручення Ректора і першого проректора, а головне своєї сестри та пана Фединця, який щось хотів довести своєму патрону.

На допомогу свому шефу, як виявилось що той страждає ще більшим нарцисизмом, як Смоланка, спробував прийти пан Фізер, ще один молодий талант науки, якої в УжНУ немає. Державне фінансування отримала тільки одна з кафедр фізичного факультету, інші просто не пройшли за конкурсом МОН. Чомусь молодий чоловік розказував про свої досягнення з агресією і апелював до колег, яких немає і точно до фармхімії, а тим більше до звіту Галини Вікторівни. В кінці просто випалив дурню і показав свій рівень. Сказав, що Галина Вікторівна підготувала презентацію лекції на 23 слайди (забув, що по слайдам у них на кафедрі не можна лекції читати), а він інколи готує на 50-70 і треба орієнтуватися на цю цифру. Ніколи не думали. що рівень лекцій вимірюється кількістю слайдів. Але пробачимо йому, бо він ще тільки перший рік лекції читає.

Серйозним зауваженням було зауваження кума Ониська. брата першого проректора доцента Сливки. Книги, які вийшли останнім часом у Галини Вікторівни, були б кращі, якби у співаавторах були ше колеги з кафедри. Нагадаємо, що Галина Вікторівна півроку просила Михайла Сливку та інших колег стати співавторами, а тепер просто заздрять.

Курс на ізоляцію Галини Різак провалився, тому і почали вже хоч в цілому запрошувати на дні народження. Погано тільки, що у цього звіринця, який проголосував проти присвоєння Галині Різак вченого звання, дні народження двічі вдень, тому після початку святкування заняття в більшості випадків проводити майже нікому.

Фединець виграв у Балоги, Галині Різак ніхто не допоміг.

Слово за Смоланкою. Він має право внести на розгляд Вченої ради і присвоїти вчене звання, не зважаючи на рішення всіх кумів і братів по вживанню наркотиків в робочий час. Виступаючі брали слово по кілька разів, але конкретних претензій до роботи Галини Різак виставити не спромоглися. Тому і кричали, отримували СМС повідомлення, десь паралельно радились, що робити, кафедра продовжувала і продовжувала свою роботу, агресія то падала, то знову наростала.

З перемогою Вас, Галино Вікторівно!

Ви обовязково будете ще доценткою, і професоркою, і докторкою наук. А закулісні гравці продовжують боротись з Іваном Різаком, принижуючи дружину, яка за рівнем кваліфікації вище таких оппонентів.

Фединця, сестру Ониська лікарку-шахрайку Тетяну Козак та інших старих однопартійців з Єдиного Центру, а також колишніх соратників Іввана Різака просто збісило, що давно аполітичний і нікому непотрібний Іван Різак знайшов спільну мову з Віктором Балогою...

Вчергове вони разом з допомогою СБУ посилили пресинг Івана Різака та його дружину.

P.S. Якби тоді в 2006 році Григорій Суркіс не пожалів би Петьовці 10 млн. доларів ( про це радили йому дуже солідні люди, щоб врятувати Різака), то Іван Різак не проходив  би такого пекельного життєвого шлях, а разом у з дружиною пестили би зараз внуків, а не плакали б над могилою єдиного сина...Гроші можна заробити ще раз, або відібрати, якщо незаконно вимагали, а життя невинно убієнного Олексія Різака вже не повернеш, безумних мстивців, які роблять вид, що хочуть допомогти, вже не перевиховаєш...

Власна інформація.