Відома вчена у галузі органічної хімії Галина Різак опублікувала у співавторстві статтю "ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В ДИНАМІЧНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ".
Стаття вийшла у десятому випуску наукового журналу «Перспективи та інновації науки».
Анотація.
У статті узагальнено психологічні чинники професійної самореалізації студентської молоді в умовах динамічного освітнього середовища.
З’ясовано, що внутрішні змінні, зокрема мотивація, ціннісні орієнтації, професійна ідентичність, самоефективність, саморегуляція, копінг-стратегії та емоційна регуляція, утворюють взаємопов’язаний комплекс, який визначає залученість, витривалість і перехід від навчальних до професійних дій.
Розкрито роль Я-концепції як смислотворчої основи самовизначення, а також значення раннього етапу адаптації, під час якого формується зв’язок між образом майбутнього фахівця й конкретними освітніми практиками.
Освітнє середовище визначено як модератор впливу внутрішніх чинників: організаційні, ресурсні та соціально-психологічні параметри здатні підсилювати або послаблювати дію мотиваційно-ціннісного та регуляторного блоків.
Виокремлено специфіку освітніх потреб обдарованих студентів та особливості напрямів із підвищеним рівнем ризику.
На підставі огляду наукових джерел систематизовано операційні визначення основних конструктів і запропоновано індикатори їх вимірювання.
Подано узагальнювальну таблицю для практичного використання в закладах вищої освіти (далі – ЗВО). Синтез результатів свідчить, що поєднання внутрішньої мотивації зі структурованими освітніми правилами, регулярним фактологічним зворотним зв’язком і підтримкою психічного здоров’я знижує рівень тривожності, підвищує наполегливість і стабілізує професійну ідентичність.
Окремо наголошено на чутливості цих зв’язків до змін формату навчання, використання цифрових сервісів і впровадження гібридних практик, що має особливе значення в періоди підвищеного стресу та під час переходів між офлайн- і онлайн-режимами.
Скорочена таблиця чинників може виконувати роль чек-листа для освітніх програм, центрів кар’єрного розвитку та психологопедагогічних служб, полегшуючи інтеграцію індикаторів у регулярний моніторинг і звітність.
Додатково підкреслено необхідність системної взаємодії академічних підрозділів і служб підтримки для забезпечення узгодженості впровадження та дотримання єдиних стандартів оцінювання результатів студентоцентрованих практик.
PSYCHOLOGICAL FACTORS IN THE FORMATION OF UNIVERSITY STUDENTS’ PROFESSIONAL SELF-REALIZATION IN A DYNAMIC EDUCATIONAL ENVIRONMENT
Abstract.
The article summarizes the psychological factors of professional selfrealization of students in a dynamic educational environment.
It has been found that internal variables, in particular motivation, value orientations, professional identity, self-efficacy, self-regulation, coping strategies, and emotional regulation, form an interconnected complex that determines engagement, perseverance, and the transition from educational to professional activities.
The role of the self-concept as a meaningful basis for self-determination is revealed, as well as the importance of the early stage of adaptation, during which the connection between the image of a future specialist and specific educational practices is formed.
The educational environment is defined as a moderator of the influence of internal factors: organizational, resource, and sociopsychological parameters can strengthen or weaken the action of motivational-value and regulatory blocks.
The specifics of the educational needs of gifted students and the peculiarities of areas with an increased level of risk are highlighted.
Based on a review of scientific sources, operational definitions of the main constructs have been systematized and indicators for their measurement have been proposed.
A summary table is provided for practical use in higher education institutions (hereinafter referred to as HEIs).
The synthesis of the results shows that the combination of internal motivation with structured educational rules, regular factual feedback, and mental health support reduces anxiety, increases perseverance, and stabilizes professional identity. Particular emphasis is placed on the sensitivity of these relationships to changes in the format of learning, the use of digital services, and the introduction of hybrid practices, which is especially important during periods of increased stress and during transitions between offline and online modes.
The condensed table of factors can serve as a checklist for educational programs, career development centers, and psychological and pedagogical services, facilitating the integration of indicators into regular monitoring and reporting.
Additionally, the need for systematic interaction between academic departments and support services is emphasized to ensure consistency in the implementation and adherence to uniform standards for evaluating the results of student-centered practices.
Висновки.
У процесі дослідження узагальнено й уточнено перелік внутрішніх чинників професійної самореалізації здобувачів, до яких належать мотивація, цінності, професійна ідентичність, самоефективність, саморегуляція, копінг-стратегії, емоційна регуляція, та параметрів освітнього середовища, зокрема організаційних правил, дизайну навчальних практик, соціальнопсихологічної підтримки й ресурсів психічного здоров’я.
Самореалізацію подано як систему взаємопов’язаних компонентів із модераторною роллю середовища.
Доведено внесок зазначених чинників і модераторів, поєднання яких визначає залученість, стійкість до труднощів і готовність до професійного вибору. Запропоновано операційні індикатори та інтегративну таблицю для організації моніторингу в закладах вищої освіти.
На основі проведеного аналізу розроблено та представлено комплекс практичних рекомендацій для ЗВО, які спрямовані на підтримку професійної самореалізації здобувачів та оптимізацію освітнього середовища.
Перспективи подальших досліджень пов’язані з лонгітюдними перевірками динаміки ідентичності, самоефективності та емоційної регуляції в різних форматах навчання, оцінкою ефективності комплексних програм за віддаленими результатами, подальшою валідизацією інструментарію й узгодженням національних норм вимірювання, а також міжспеціальними порівняннями й верифікацією запропонованих індикаторів моніторингу.
ПРО АВТОРКУ.
=
Різак Галина Вікторівна, відома вчена у галузі органічної хімії, Радник директора Благодійного Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності, кандидат фармацевтичних наук, здобувачка наукового ступеню доктора хімічних наук за спеціальністю "Органічна хімія"
ГАЛИНА ВIКТОРIВНА РIЗАК народилася в 1968 р.
У 1991 році з відзнакою закінчила хімічний факультет УжНУ.
В цьому ж році вступила в аспірантуру, яку завершила в 1994 р. за спеціальністю «органічна хімія».
З 1994 року по 2006 рік працювала на наукових і викладацьких посадах кафедри органічної хімії Ужгородського національного університету, з січня 2009 року по липень 2012 року на викладацьких посадах на кафедрі органічної хімії Національного фармацевтичного університету (м. Харків).
З 2012 року - доцент кафедри органічної хімії Інституту хімії та екології УжНУ. Радник директора Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності.
Наукову роботу здійснювала під керівництвом професора, доктора хімічних наук Хрипака Степана Михайловича, доцента, кандидата хімічних наук Добоша Антона Антоновича, професора, доктора хімічних наук Шемчука Леоніда Антоновича, академіка НАН України, професора, доктора хімічних наук, доктора фармацевтичних наук, професора Черниха Валентина Петровича.
Дисертацію захистила за спеціальністю " фармацевтична хімія".
Автор і співавтор понад ста наукових та науково-методичних праць,
Автор монографії "Синтез, фізико-хімічні та біологічні властивості 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6- R`-тієно[2,3-d] піримідинів".
Монографія перемогла у номінації "Краща монографія десятиліття (2015-2025) у науці Закарпаття".
Автор та співавтор шістнадцяти друкованих книг з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії: двох навчально-методичних посібникіів (обидва одноосібні), чотирьох навчальних посібників (три одноосібні), серед них є і з грифом МОН для студентів вишів, десяти навчальних видань - курсів лекцій, практикумів (вісім одноосібних).
Співавтор двох патентів на винахід та на корисну модель.
Учасниця численних національних та міжнародних конференцій з органічної та фармацевтичної хімії, Національних з'їздів фармацевтів України.
Пройшла багато науково-педагогічних стажувань та курсів підвищення кваліфікації у країнах ЄС.
Викладає курс лекцій і проводить лабораторні та практичні заняття з органічної, біоорганічної та фармацевтично хімії для студентів майбутніх хіміків, екологів, біологів, стоматологів, медиків та фармацевтів.
Відмінник освіти України (відзнака МОН). Нагороджена почесниою грамотою ректора УжНУ (1998), грамотою міського голови Ужгорода (1999)., Почесною грамотою Закаррпатської облдержадміністрації (2018), Почесною грамотою Закарпатської обласної ради профспілок (2019), грамотою Закарпатської обласної ради (2020).
У різні роки перемагала у номінаціях "Людина року науки і рсвіти Закарпаття", "Кращий вчений року", "Кращий викладач року", "Кращий науково-педагогічний працівник часів Незалежності України",
У 2025 році - переможниця у номінації "Жінка III тисячоліття у галузі освіти і науки Закарпаття".
=