У авторитетному науковому журналі "Педагогічна академія: наукові записки" побачила світ стаття Галини Вікторівни Різак " Формування компетентностей глобальної мобільності шляхом використання віртуальних академічних обмінів та транснаціональних альянсів".

Анотація
Актуальність дослідження зумовлена поглибленням процесів цифрової трансформації вищої освіти та зростанням ролі віртуальних форм інтернаціоналізації в умовах обмеженої фізичної академічної мобільності.
За цих обставин особливої значущості набуває формування компетентностей глобальної мобільності, що забезпечують ефективну участь здобувачів освіти та науково-педагогічних працівників у транснаціональному освітньому й науковому просторі.
Водночас відсутність усталених підходів до інституційної інтеграції віртуальних академічних обмінів і недостатня узгодженість освітніх стандартів ускладнюють реалізацію потенціалу таких форматів.
Метою статті є наукове обґрунтування теоретичних і практичних засад формування компетентностей глобальної мобільності в системі вищої освіти шляхом використання віртуальних академічних обмінів і транснаціональних альянсів закладів вищої освіти в умовах цифрової інтернаціоналізації освітнього середовища.
Методи дослідження включають теоретичний аналіз наукових джерел з проблем інтернаціоналізації вищої освіти, компетентнісного підходу та цифрової мобільності, порівняльний аналіз моделей віртуальної академічної мобільності, узагальнення досвіду діяльності транснаціональних альянсів закладів вищої освіти, а також систематизацію аналітичних даних щодо оцінювання освітніх результатів.
Результати.
Охарактеризовано зміст і структурні компоненти компетентностей глобальної мобільності в умовах віртуальної академічної взаємодії.
Встановлено, що ефективне формування таких компетентностей потребує інституційної інтеграції віртуальних обмінів у формальні освітні програми, узгодження результатів навчання та використання спільних критеріїв оцінювання.
Доведено, що віртуальні формати академічної мобільності за наявності відповідних організаційно-педагогічних механізмів є функціонально еквівалентними традиційним формам міжнародної мобільності.
Виявлено основні науково-практичні проблеми, пов’язані з цифровою нерівністю, фрагментарністю академічного визнання та асиметрією освітніх стандартів.
Висновки.
Встановлено, що віртуальні академічні обміни та транснаціональні альянси закладів вищої освіти можуть розглядатися як сталий і відтворюваний інструмент формування компетентностей глобальної мобільності за умови їх системної інституціоналізації.
Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням валідованих інструментів оцінювання компетентностей глобальної мобільності, емпіричним аналізом довгострокових освітніх ефектів участі у транснаціональних альянсах і вдосконаленням механізмів інтеграції віртуальної мобільності у системи забезпечення якості вищої освіти.
Довідково. Про авторку.

=
Різак Галина Вікторівна, відома вчена у галузі органічної хімії, Радник директора Благодійного Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності, кандидат фармацевтичних наук, здобувачка наукового ступеню доктора хімічних наук за спеціальністю "Органічна хімія"

ГАЛИНА ВIКТОРIВНА РIЗАК народилася в 1968 р.
У 1991 році з відзнакою закінчила хімічний факультет УжНУ.
В цьому ж році вступила в аспірантуру, яку завершила в 1994 р. за спеціальністю «органічна хімія».
З 1994 року по 2006 рік працювала на наукових і викладацьких посадах кафедри органічної хімії Ужгородського національного університету, з січня 2009 року по липень 2012 року на викладацьких посадах на кафедрі органічної хімії Національного фармацевтичного університету (м. Харків).
З 2012 року - доцент кафедри органічної хімії Інституту хімії та екології УжНУ. Радник директора Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності.
Наукову роботу здійснювала під керівництвом професора, доктора хімічних наук Хрипака Степана Михайловича, доцента, кандидата хімічних наук Добоша Антона Антоновича, професора, доктора хімічних наук Шемчука Леоніда Антоновича, академіка НАН України, професора, доктора хімічних наук, доктора фармацевтичних наук, професора Черниха Валентина Петровича.
Дисертацію захистила за спеціальністю " фармацевтична хімія".
Автор і співавтор понад ста наукових та науково-методичних праць,
Автор монографії "Синтез, фізико-хімічні та біологічні властивості 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6- R`-тієно[2,3-d] піримідинів".
Монографія перемогла у номінації "Краща монографія десятиліття (2015-2025) у науці Закарпаття".
Автор та співавтор шістнадцяти друкованих книг з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії: двох навчально-методичних посібникіів (обидва одноосібні), чотирьох навчальних посібників (три одноосібні), серед них є і з грифом МОН для студентів вишів, десяти навчальних видань - курсів лекцій, практикумів (вісім одноосібних).
Співавтор двох патентів на винахід та на корисну модель.
Учасниця численних національних та міжнародних конференцій з органічної та фармацевтичної хімії, Національних з'їздів фармацевтів України.
Пройшла багато науково-педагогічних стажувань та курсів підвищення кваліфікації у країнах ЄС.
Викладає курс лекцій і проводить лабораторні та практичні заняття з органічної, біоорганічної та фармацевтично хімії для студентів майбутніх хіміків, екологів, біологів, стоматологів, медиків та фармацевтів.
Відмінник освіти України (відзнака МОН). Нагороджена почесниою грамотою ректора УжНУ (1998), грамотою міського голови Ужгорода (1999)., Почесною грамотою Закаррпатської облдержадміністрації (2018), Почесною грамотою Закарпатської обласної ради профспілок (2019), грамотою Закарпатської обласної ради (2020).
У різні роки перемагала у номінаціях "Людина року науки і рсвіти Закарпаття", "Кращий вчений року", "Кращий викладач року", "Кращий науково-педагогічний працівник часів Незалежності України",
У 2025 році - переможниця у номінації "Жінка III тисячоліття у галузі освіти і науки Закарпаття".
