Саме губернатор Іван Різак у грудні 2004 року переконав Президента Кучму присвоїти звання "Заслужений працівник промисловості України", першу і єдину нагороду Незалежної України для для Гісема.

Хоча це було далеко непросто, бо Гісем багато років був довіреною особою Олександра Мороза, одного з опонентів Кучми. Це при тому, що Іван Різак жодного разу в житті не звернувся до нього хоч за пляшкою коньяку. Чомусь інші керівники краю, яких він спонсорував, цього йому не зробили.

Нагадаємо, що маразматик декан Лендєл у 2005 році сказав Галині Різак, що її чоловік повинен сидіти в тюрмі, бо хотів забрати в Гісема завод...Хоча йому і всі відомо, що Іван Різак не мав і не має ніякого стосунку до конкурентної боротьби Гісемів., під час якої певні групи хочуть взяти контроль над чисельними обєктами, незаконно відчуженими від держави.

З тих пір і почалося справжнє гоніння Галини Різак.

Під час помаранчевої революції нинішній професор Михайло Сливка пробував одягнути на Галину Різак жовтий знак, як у концтаборах.

А після революції Гідності його брат Олександр Сливка, ставленик професора Василя Русина за вказівкою ректора Смоланки підписав незаконний наказ про переведення Галини Різак на нижчеоплачувану роботу.

У 2021 році Галину Різак Володимир Смоланка зі своїми політичними та корупційними соратниками професором Болдіжаром та Лендєлом вчинили нову провокацію - забрали у Галини Різак право читання лекцій.

Нелюди-ксенофоби не зважили навіть на те, що перед черговою атакою психологічного насилля на Галину Різак було вбито її єдиного сина.

Перевертні в погонах-убивці Олексія Різака продовжують організовувати психологічний тиск на його батьків, змушуючи відмовитись їх від справедливого розслідування вбивства сина.

Іван Різак не зміг заручитись реальною підтримкою для захисту прав дружини та розслідування вбивства сина ні в кого з провідних політиків краю.

На загальнодержавному рівні вимагають об'єктивності при розгляді звернень Івана Різака тисячі депутатів різних скликань Верховної ради України, більшість голів обласних рад, мерів обласних центрів, громадських і політичних діячів, міжнародні правозахисні організації.

Мер Ужгорода Андрій Андріїв відмовив Івану Різаку у увіковічненні імені сина, хоча і знає, що це було політичне вбивство на замовлення.

Неофіційну згоду на увіковічнення пам'яті Олексія Різака дав колишній мер Харкова  Геннадій Кернес. Як заявив один з представників його команди, його команда впевнена, що ім'я Олексія Різака увіковічнять  скоро у багатьох містах, це буде обов'язково, але потрібно ще трохи часу...

Потім почалась війна, з незрозумілих причин зграя ксенофобів УжНУ зовсім втратила розум і під керівництвом Смолонки посилила знущанння над Галиною Різак.

 Віримо, що ненадовго. 

Доля нинішнього керівництва УжНУ вже вирішена, як і деканів провокаторів та їх учнів-невігласів-ксенофобів.

Ще трохи терпіння...

Психологічні насильники і моральні покидьки, ставленики коньячного барона відповідатимуть за свої незаконні дії.