Іван Різак: 16 листопада виповниться одинадцять років з дня жорстокого вбивства мого сина Олексія перевертнями в погонах.
Я щоденно буду звертатися до Президента України, Генерального прокурора України, Голови СБУ, Міністра МВС України, Голови ДБР України з проханням розслідувати цей найрезонансніший і найстрашніший злочин у Закарпатті часів Незалежності України.
Вельмишановний Володимире Олександровичу, шановний Андрію Євгеновичу, шановний Василю Васильовичу, шановний Ігорю Володимировичу, шановний Олексію Олександровичу!
Вкотре повідомляю Вас, що в Закарпатті продовжує діяти особливо небезпечна терористична група відставних та діючих працівників правоохоронних органів, яка з метою впливу на прийняття рішень на свою користь органами державної влади вбила мого єдиного сина, головного податкового інспектора ОЛЕКСІЯ ІВАНОВИЧА РІЗАКА, 1989 року народження.
Це терористичне угрупування цинічно і нахабно фальсифікувало розслідування цього страшного злочину.
Про це було добре відомо керівникам правоохоронних органів України, які всі особисто запевнили мене, що замовники і вбивці відповідатимуть згідно чинного законодавства, відповідні доручення давались Міністерству внутрішніх справ керівниками уряду Миколою Азаровим, Арсенієм Яценюком, Володимиром Гройсманом.
Народними депутатами України кількох скликань, головами органів місцевого самовярядуваня, авторитетними людьми України на адресу правоохоронних органів надсилались тисячі звернень з вимогою справедливого розслідування, але всі вони були проігноровані.
Терористичне угрупування добре технічно оснащене обладнанням для зовнішнього спостереження, прослуховування бізнес-конкурентів та громадських діячів. На жаль, у них є повна можливість використовувати для цього і власне державні засоби, які повинні використовуватися для боротьби зі злочинністю.
Угрупування добре фінансується і, на мою думку, добре озброєне, через що є особливо небезпечним, особливо під час військового стану.
Ці небезпечні для суспільства люди не гребують нічим.
Так, після вбивства сина вони взяли фактично у заручники мою дружину, викладачку в УжНУ., неперервно передаючи свої вимоги, щоб я перестав звертатися до центральних органів влади, бо дружина, як і я, ніколи не зможе займатися наукою, не матиме жодної наукової публікації, не матиме, як і я, роботи.
Терористичне угрупування послідовно втілює в життя свої погрози через своїх ставлеників УжнУ, про що я неодноразово вас інформував.
Тільки останнім часом, злочинці в погонах на основі прослуховування провели публічне знущальне над дружиною засідання кафедри, заблокувало друк її навчальних посібників, як і відомі терористичні угрупування практикує засідання "Політбюро" з неперервними погрозами на адресу дружини.
Терористичне угрупування (не без допомоги діючих працівників правоохороних органів, що підтримують особливо небезпечних поілтичних провокаторів та ксенофобів в УжНУ) навіть заблокувало друк посібників дружини у видавництві Бреза.
Прошу захистити добре імя сина, захистити трудові права моєї дружини.