„Никогда не иди назад. Возвращаться нет уже смысла.
Даже если там те же глаза, в которых тонули мысли.
Даже если тянет туда, где ещё всё было так мило,
не иди ты туда никогда, забудь навсегда, что было.
Те же люди в прошлом живут, ч то любить обещали всегда.
Если вспомнил ты это — забудь, не иди ты туда никогда.
Не верь им, они — чужие. Ведь когда-то ушли от тебя.
Они веру в душе убили, в любовь, в людей и в себя.
Живи просто тем, что живешь и хоть жизнь похожа на ад,
смотри только вперед, никогда не иди назад.“
— Омар Хайям
Мудрі люди кажуть, що будь-який партнер, в тому числі політичний, який використовує свої можливості для спостереження за тобою , щоб підколоти і пожартувати над тобою, часто за межами гуманізму, це теж не про любов і повагу до тебе...
Це випадок, коли ти хочеш любити, а тебе хочуть перемогти і володіти.
Справжні партнери, якщо мають можливість спостерігати за тобою, то отримуватимуть задоволення від твоєї посмішки.
Самі глибокі рани наносяться тими, кого ти вважав найближчими.
Тут Івану та Галині Різакам не повезло, але володіти ними вже ніхто не буде.
А поки що хай засранці розважаються, поки життя їх самих не зупинить.
Ми ще сподіваємось, що сошедшие с ума старики визначили свою долю відповідальності і пояснили своїм декагебізованим онукам, що за ТЕ, що вони витворяють з Іваном та Галиною Різаком можна кулю схлопотати навіть у мирний час, але
з ними буде все зроблено у правовий спосіб.
Дуже і дуже скоро за дії, які реально загрожують життю і здоровю екс-губернатору та його дружині.
За сміхуйочки придется ответить.
На Закарпатті кажуть, що після великого скакання буде велике плакання. На цей раз з конкретними фаміліями чи як там.
Хтось дуже загрався у мафію з простими двома науковцями.
Подивимося на вас вже через кілька тижнів...
Дуже помиляються ті, хто доброту за слабкість приймає.
Точка неповернення пройдена.
Це справді ПІЗДЄЦ. Країна у сльозах і стікає кровю, а невошколоване обкурене гебешно-ментовське бидло добиває батьків, що втратили єдиного сина, який віддав життя за державу у мирний час.
\Дорогі друзі, пам'ятайте. ВОНИ, сильні світу цього, можуть знецінювати нас (як фінансово, так і знецінюючи наші результати роботи), з допомогою шавок у погонах пробувати робити нас смішними (в тому числі у зовнішньому виді), контролювати повністю наше жит
життя (покупки одягу, продукти, навіть засоби гігієни та зачіску у перукарнях тощо), навязувати сумнівні соціадьні контакти, ізолювати нас від рідних і колег, спробувати загати нас у депресію, в тому числі з допомогою вбивства дитини чи організувавши тотальне психологічне знущання над матерями та дружинами; можуть вимагати публічно визнати депресію та застосувати будь-які методи жахливого впливу на людину (так ми рухаємось до ЄС?)...
Ми все витримаємо, пройдемо і переможемо, навіть у сумних українських реаліях.
Але вони дуже пошкодують у випадку, якщо забудуть одне правило мудрих людей:
Не делайте человека безразличным. Если сделаете, то человек оттуда (из состояния безразличия) уже не вернется.
ПРИЙДЕ ВЕСНА. ВЕСНЯНІ ДОЩІ І ПОВНОВОДНІ РІКИ ЗНЕСУТЬ ЦЮ піну СУСПІЛЬНУ, яка втратила гальма і здоровий глузд...