У міжнародному авторитетному науковому журналі вийшла стаття відомої вченої у галузі органічної хімії Галини Вікторівни Різак у співавторстві з колегами провідних вузів України
"The Role of Higher Education in Promoting Socio-Economic Mobility: A Bibliometric Review"
Abstract:
The purpose of the article is to conduct a comprehensive bibliometric review of the existing scientific literature on the role of higher education in fostering socio-economic mobility. The study seeks to outline the key themes, trends, and findings in the field.
The research is to achieve the following objectives: to present the key trends regarding the relationship between higher education and socio-economic mobility; to describe the factors that influence the effectiveness of higher education in promoting upward mobility; to analyze the impact of higher education on social stratification; and to investigate the effects of human capital on socio-economic mobility of individuals with higher education. to achieve the objectives, 467 articles indexed in the Scopus and Web of Science during the recent five years were extracted.
The investigation was conducted according to the PRISMA 2020 statement. In the bibliometric review the following methods were applied: citation analysis, keywords analysis, trend analysis and mapping analysis.
The results showed that the role of higher education in fostering socio-economic mobility has become a widely studied topic in contemporary research.
Also, it was revealed that most articles examining the relationship between higher education and socio-economic mobility are authored by European scholars.
During the investigation, the key trends regarding the relationship between higher education and socio-economic mobility were identified. Besides, the factors influencing the effectiveness of higher education in promoting mobility were described.
They refer to digital divide, urban-rural divide, family background, gender disparities, social perceptions of education, economic inequalities, labor market demands, affordability of education, secondary education preparedness, and quality of higher education institutions.
Special attention was paid to the analysis of human capital and its impact upon socio-economic mobility.
The findings can be used by policymakers and educational practitioners for the development of targeted policies to increase accessibility and inclusivity in higher education.
Метою статті є проведення комплексного бібліометричного огляду існуючих наукової літератури про роль вищої освіти у стимулюванні соціально-економічної мобільності.
Дослідження прагне окреслити ключові теми, тенденції та відкриття в цій галузі.
Дослідження покликане досягти такі цілі: представити ключові тенденції щодо взаємовідносин вищої освіти та соціально-економічної мобільності; описати фактори, що впливають на ефективність вищ навчання у сприянні висхідній мобільності; проаналізувати вплив вищої освіти на соц розшарування; а також досліджувати вплив людського капіталу на соціально-економічну мобільність індивідів з вищою освітою. для досягнення цілей 467 статей, проіндексованих у Scopus та Web of Science протягом останніх п'яти років було видобуто.
Дослідження проводилося за матеріалами PRISMA .
При бібліометричному огляді застосовувалися такі методи: аналіз цитування аналіз ключових слів, аналіз тенденцій і аналіз карт.
Результати показали, що роль вищ освіта для сприяння соціально-економічній мобільності стала темою, яка широко вивчається в сучасному світі. дослідження.
Крім того, було виявлено, що більшість статей досліджують зв’язок між вищою освітою та соціально-економічної мобільності є авторами європейських вчених. Під час слідства ключ тенденції щодо взаємозв'язку між вищою освітою та соціально-економічною мобільністю були ідентифіковані.
Крім того, фактори, що впливають на ефективність вищої освіти у сприянні мобільності були описані. Вони стосуються цифрового розриву, розриву між містом і селом, сімейного походження, гендерної нерівності, соціальне сприйняття освіти, економічна нерівність, вимоги ринку праці, доступність освіта, підготовленість до середньої освіти та якість вищих навчальних закладів.
Особливий приділено увагу аналізу людського капіталу та його впливу на соціально-економічну мобільність. The висновки можуть бути використані політиками та практиками в галузі освіти для розробки цільових політики щодо підвищення доступності та інклюзивності вищої освіти..
Висновки .
Шляхом бібліометричного огляду доведено, що роль вищої освіти у вихованні соціально-економічна мобільність стала широко дослідженою темою в сучасному науковому дискурсі. А ряд вчених широко досліджували такі теми, як доступ до освіти, доступність вища освіта та її узгодження з потребами ринку праці.
Однак у 2024 році там було помітне зменшення наукових публікацій через нові глобальні виклики, такі як зусилля з відновлення після пандемії, геополітична напруженість, збройні конфлікти та проблеми, пов’язані з кліматом.
Крім того, було виявлено, що більшість рецензованих статей, які досліджують зв’язок між вищими освіти та соціально-економічної мобільності є авторами європейських учених, показуючи, що регіон має тверде ставлення до соціальної справедливості, економічного розвитку та доступу до освіти.
На відміну від цього, Азійські вчені схильні наголошувати на вдосконаленні систем вищої освіти та їх ролі в цьому економічний розвиток.
Африканські вчені часто зосереджуються на проблемах освіти, здатності вищої освіти з усунення бідності та зменшення інших диспропорцій, характерних для сучасне суспільство.
Ключові тенденції щодо взаємозв’язку вищої освіти та соціально-економ мобільність включає розширення доступу до освіти та якість, доступність доступу до освіти, вплив на працевлаштування майбутніх спеціалістів, створення позитивних можливостей для соціально-економічної мобільності поколінь, існування регіональних і глобальних варіацій соціально-економічної мобільності та поширення навчання впродовж життя.
Крім того, розглянуто фактори, що впливають на ефективність просування вищої освіти мобільність стосується цифрового розриву, розриву між містом і селом, сімейного походження, гендерної нерівності, соціальної сприйняття освіти, економічна нерівність, вимоги ринку праці, доступність освіти, підготовленість до середньої освіти та якість вищих навчальних закладів.
Особлива увага була приділено аналізу людського капіталу та його впливу на соціально-економічну мобільність.
Висновки продемонстрували, що вони взаємодіють через збільшення можливостей працевлаштування, вищі заробітки, кар’єру розвитку, економічної стабільності, створення нових робочих місць, покращення соц.-екон статус, залучення громади та зменшення нерівності.
Бібліометричний огляд підкреслює важливі наслідки для політиків і освітніх закладів практиків.
Він наголошує на необхідності цілеспрямованої політики для підвищення доступності та інклюзивності вища освіта, особливо для незаможних громад.
Вищі навчальні заклади можуть передбачають результати для зменшення фінансових, структурних і культурних бар’єрів для забезпечення того освітнього процес слугує шляхом для соціально-економічної мобільності. Крім того, певні висновки можуть бути використані при цьому розробка програм навчання відповідно до вимог праці.
Однозначно, дослідження виявляє значні тенденції та прогалини в науковій літературі, і ці результати можна використати краще розуміти міждисциплінарні чинники вищої освіти, що впливають на соціально-економічну мобільність.
Пропозиції для майбутніх досліджень
Бібліометричний аналіз підкреслює важливість вивчення впливу вищих освіта щодо соціально-економічної мобільності в конкретних регіональних контекстах.
Це означає, що майбутні дослідження має зосередитися на розумінні впливу культурної динаміки та різних економічних особливостей.
Також у майбутньому дослідження мають проаналізувати ефективність систем вищої освіти в різних країнах регіони, що постраждали від конфлікту, вивчаючи внесок вищої освіти в економічну стабільність.
Ще одна пропозиція щодо майбутніх досліджень має стосуватися дослідження впливу цифровізація та технологічний прогрес вищої освіти та її здатність сприяти соціальному економічна мобільність у сучасному суспільстві. У майбутніх дослідженнях слід проаналізувати роль онлайн навчальні платформи, моделі змішаної освіти та навчання рівних у збільшенні доступу до освіти для а також різні групи населення.
При цьому слід зосередитися на використанні різноманітних цифрових інструментів формування професійної компетентності у випускників.
Крім того, дослідження повинні зосередитися на інтеграції інноваційного навчання методологій, таких як гейміфікація та персоналізоване навчання на основі штучного інтелекту, та їх вплив на підвищення працевлаштування та розвиток професійних навичок.
Очевидно, майбутні дослідження повинні дослідити бар'єри соціально-економічної мобільності, зокрема структурні, фінансові та культурні бар'єри.
Науковцям варто проаналізувати підходи до подолання цих бар’єрів шляхом вищого рівня освіти.
Враховуючи той факт, що вивчення різних аспектів національної політики є важливим для розуміння зменшення соціально-економічної нерівності, майбутні дослідження повинні вивчити можливі громадські ініціативи щодо розробки ефективних заходів, спрямованих на посилення соціо- економічна мобільність в умовах цифровізації та глобалізації
Вл.інф.