Сьогодні відома авторитетна вчена у галузі органічної хімії Галина Вікторівна Різак на міжнародній конференції у столиці Іспанії м. Мадриді виступила з доповіддю "ВИКОРИСТАННЯ УФ-СПЕКТРОСКОПІЇ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 2,4- ДІОКСО- ТА 4-ІМІНО.-2-ОКСО-3-ФЕНІЛ-5-R-6-R`--ТІЄНО[2,3-D] ПІРИМІДИНІВ".
Актуальність дослідження тієнопіримідинових сполук з діоксо- та іміно-групами обумовлена їхнім важливим значенням у сучасній органічній хімії, оскільки ці речовини володіють унікальними фізико-хімічними властивостями та широким спектром біологічної активності, що робить їх перспективними для створення нових лікарських препаратів і функціональних матеріалів.
Для глибшого розуміння структури та поведінки таких молекул важливим інструментом є ультрафіолетова спектроскопія, яка дозволяє досліджувати електронні переходи і характер поглинання світла, що відображає особливості хімічного будови та взаємодії молекул із навколишнім середовищем.
Застосування цього методу сприяє вдосконаленню синтезу та оптимізації властивостей тієнопіримідинів, що підвищує їхню ефективність у практичних застосуваннях, зокрема у фармацевтичній промисловості та розробці нових технологічних матеріалів.
Метою дослідження було вивчити структурні особливості та електронні властивості тієнопіримідинових сполук з діоксо- та іміно-групами за допомогою ультрафіолетової спектроскопії для розуміння їхньої хімічної природи, а також оцінити потенційні можливості цих сполук для подальшого застосування у фармакології та матеріалознавстві.
У дослідженні були застосовані базові методи синтезу тієнопіримідинових сполук, що дозволили отримати цільові речовини з необхідними функціональними групами.
Після синтезу здійснювався аналіз отриманих зразків за допомогою ультрафіолетової спектроскопії, яка дала змогу вивчити електронні властивості молекул та їхню структуру на основі характеристик поглинання світла.
Для підтвердження правильності синтезу та властивостей сполук проводили порівняння спектрів між різними зразками, що допомагало ідентифікувати відмінності у хімічній будові та вплив замісників.
Узагальнення отриманих даних дозволило зробити висновки щодо взаємозв’язку структури та спектральних характеристик, а також оцінити потенціал цих речовин для подальшого застосування в різних галузях.
Використання простих і доступних методів дало можливість ефективно дослідити основні властивості та підтвердити якість синтезованих сполук.
Авторка висловлює особливу подяку академіку НАН України, д. фарм. н., д. хім. н., проф. В. П. Черних, д. хім. н., проф. Л. А. Шемчуку, д. хім. н., проф. С. М. Хрипаку (Вічная пам'ять!) за багаторічні наукові консультації.
У підсумку, тієнопіримідини з діоксо- та іміно-групами – це важливий об’єкт для сучасної органічної хімії.
Вивчення їхньої структури за допомогою ультрафіолетової спектроскопії дає змогу краще зрозуміти їхні властивості, спрогнозувати їхню поведінку та вдосконалити методи їхнього синтезу.
Це відкриває широкі можливості для подальших наукових досліджень і прикладних розробок, від створення ліків до інноваційних матеріалів.
Завдяки поєднанню фундаментальних знань про будову речовин і сучасних методів аналізу, таких як УФ-спектроскопія, наука робить кроки до розв’язання складних викликів сучасності.