Відома авторитетна вчена у галузі органічної хімії , Радник директора Фонду підтримки освіти і науки, науково-технічної та інноваційної діяльності Галина Вікторівна Різак опублікувала у співавторстві статтю " Трансформація викладацької діяльності в умовах інтеграції інструментів ШІ в освітній процес закладів вищої освіти".
Анотація.
Стрімкий розвиток цифрових технологій та їхня інтеграція восвітнє середовище зумовлюють необхідність переосмислення ролі викладача, методів навчання та організації освітнього процесу взакладах вищої освіти.
Метою дослідженняє комплексний аналіз трансформації професійних функцій викладача, педагогічних підходів та організації навчання в умовахзастосування інструментівштучного інтелекту (далі –ШІ), а також визначення їхнього значення для підвищення якості вищої освіти.
Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, зокрема аналіз і синтез, індукція та дедукція, системний і структурно-функціональний підходи, порівняльний аналіз, а також узагальнення результатів сучасних наукових досліджень у сфері цифрової трансформації освіти.
Результати дослідження доводять, що інтеграція інструментів ШІ зумовлює переорієнтацію викладацької діяльності з трансляційної моделі навчання на фасилітаційну, консультативну та аналітичну, посилюючи роль викладача як модератора освітнього процесу йгаранта академічної доброчесності.
Встановлено, що застосуванняШІ сприяє персоналізації навчання, оптимізації оцінювання результатів навчальної діяльності та підвищенню ефективності освітніх комунікацій, водночас актуалізуючи ризики, пов’язані з етичними аспектами, захистом даних і формуванням залежності від цифрових технологій.
Висновки.
Трансформація викладацької діяльності в умовах упровадження інструментів ШІ є об’єктивним інезворотним процесом, щопотребує розробленняінституційних політик їхньогозастосування, системного підвищення цифрової та ШІ-компетентності викладачів, а також чіткого розмежування функцій людини йтехнологій в освітньому процесі.
Обґрунтовано, що інтеграція ШІмає розглядатися як інструмент підтримки викладача, а не його заміни, що є необхідноюумовою забезпечення якості та сталого розвитку вищої освіти.
.Transformation of teaching activities in the context of integrating AI tools into the educational process of higher education institutions
Abstract.
The rapid development of digital technologies and their implementation in the educational environment necessitate a rethinking of the role of the teacher, teaching methods, and the organizationof the educational process in higher education institutions.
The study aimsto conduct a comprehensive analysis of changes in teachers' professional functions, pedagogical approaches, and the Organisationof teaching under the influence of AI tools, and to determine their significance for improving the quality of higher education.
The methodological basisof the study consists of general scientific and specializedmethods of cognition, in particular analysis and synthesis, induction and deduction, systemic and structural-functional approaches, comparative analysis, and the generalizationof the results of modern scientific research on the digital transformation of education.
The results of the studyshow that integrating AI tools reorients teaching activities from a translational model of learning to a facilitative, consultative, and analytical one, thereby strengthening the teacher's role as a moderator of the educational process and a guarantor of academic integrity. It has been established that the use of artificial intelligence contributes to the personalizationof learning, the optimisation of the assessment of learning outcomes, and the improvement of the effectiveness of educational communications, while at the same time highlighting the risks associated with ethical issues, data protection, and the formation of dependence on digital technologies.
The conclusionsare that the transformation of teaching activities in the context of the introduction of AI tools is an objective and irreversible process that requires the development of institutional policies for the use of artificial intelligence, the systematic improvement of the digital and AI competence of teachers, and a clear distinction between the functions of humans and technologies in the educational process.
It is argued that integrating AI should be seen as a tool to support teachers, not replace them, which is a key condition for ensuring the quality and sustainable development of higher education.
ДОВІДКОВО. ПРО АВТОРКУ.
=
Різак Галина Вікторівна, відома вчена у галузі органічної хімії, Радник директора Благодійного Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності, кандидат фармацевтичних наук, здобувачка наукового ступеню доктора хімічних наук за спеціальністю "Органічна хімія"
ГАЛИНА ВIКТОРIВНА РIЗАК народилася в 1968 р.
У 1991 році з відзнакою закінчила хімічний факультет УжНУ.
В цьому ж році вступила в аспірантуру, яку завершила в 1994 р. за спеціальністю «органічна хімія».
З 1994 року по 2006 рік працювала на наукових і викладацьких посадах кафедри органічної хімії Ужгородського національного університету, з січня 2009 року по липень 2012 року на викладацьких посадах на кафедрі органічної хімії Національного фармацевтичного університету (м. Харків).
З 2012 року - доцент кафедри органічної хімії Інституту хімії та екології УжНУ. Радник директора Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності.
Наукову роботу здійснювала під керівництвом професора, доктора хімічних наук Хрипака Степана Михайловича, доцента, кандидата хімічних наук Добоша Антона Антоновича, професора, доктора хімічних наук Шемчука Леоніда Антоновича, академіка НАН України, професора, доктора хімічних наук, доктора фармацевтичних наук, професора Черниха Валентина Петровича.
Дисертацію захистила за спеціальністю " фармацевтична хімія".
Автор і співавтор понад ста наукових та науково-методичних праць,
Автор монографії "Синтез, фізико-хімічні та біологічні властивості 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6- R`-тієно[2,3-d] піримідинів".
Монографія перемогла у номінації "Краща монографія десятиліття (2015-2025) у науці Закарпаття".
Автор та співавтор шістнадцяти друкованих книг з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії: двох навчально-методичних посібникіів (обидва одноосібні), чотирьох навчальних посібників (три одноосібні), серед них є і з грифом МОН для студентів вишів, десяти навчальних видань - курсів лекцій, практикумів (вісім одноосібних).
Співавтор двох патентів на винахід та на корисну модель.
Учасниця численних національних та міжнародних конференцій з органічної та фармацевтичної хімії, Національних з'їздів фармацевтів України.
Пройшла багато науково-педагогічних стажувань та курсів підвищення кваліфікації у країнах ЄС.
Викладає курс лекцій і проводить лабораторні та практичні заняття з органічної, біоорганічної та фармацевтично хімії для студентів майбутніх хіміків, екологів, біологів, стоматологів, медиків та фармацевтів.
Відмінник освіти України (відзнака МОН). Нагороджена почесниою грамотою ректора УжНУ (1998), грамотою міського голови Ужгорода (1999)., Почесною грамотою Закаррпатської облдержадміністрації (2018), Почесною грамотою Закарпатської обласної ради профспілок (2019), грамотою Закарпатської обласної ради (2020).
У різні роки перемагала у номінаціях "Людина року науки і рсвіти Закарпаття", "Кращий вчений року", "Кращий викладач року", "Кращий науково-педагогічний працівник часів Незалежності України",
У 2025 році - переможниця у номінації "Жінка III тисячоліття у галузі освіти і науки Закарпаття".
=