Відома авторитетна вчена у галузі органічної хімії та педагог , радник директора Благодійного Фонду підтримки освіти і науки, науково-технічної та інноваційної діяльності Галина Вікторівна Різак опублікувала статтю "Порівняльний аналіз моделей дистанційної освіти в європейських та українських університетах".
Анотація.
Цифрова трансформація суспільного життя йсоціально-економічні зміни зумовлюють потребу у впровадженні нових ефективних форм організації освітнього процесу.
Мета статті–дослідити й систематизувати сучасні підходи до організації дистанційного навчання в різних освітніх системах, оцінити їхнютехнологічну та педагогічну ефективність, а також визначити чинники, що забезпечують успішну адаптацію освітніх моделей до вимог цифрової трансформації вищої освіти.
Методологічну основу дослідження склавкомплекс теоретичних методів (аналіз, синтез, порівняльно-педагогічний ісистемно-структурний підходи), емпіричних підходів (контент-аналіз документів, дослідження цифрових освітніх платформ, узагальнення педагогічного досвіду) та методів інтерпретаційно-узагальнювального характеру (класифікація, типологізація, порівняльне узагальнення йвізуалізація даних).
Результати порівняльного аналізу засвідчили, що дистанційна освіта в університетах Європи характеризується вищим рівнем системної інституційної інтеграції, розвиненою цифровою інфраструктурою йвираженою студентоцентрованістю освітнього процесу, тоді як в українських закладах вищої освіти вона переважно функціонує як адаптивно-компенсаторний механізм реагування на кризові виклики.
Водночас установлено, що обомосвітнімпросторампритаманніспільні вектори розвитку–інтенсифікація цифровізації, поширення моделей змішаного навчання йпослідовне формування цифрових компетентностей суб’єктів освітньої діяльності. Висновки. Трансформація освіти в Україні іЄвропі відбувається в умовах цифровізації, інтернаціоналізації та поширення інформаційно-комунікаційних технологій, що потребує системного йінституалізованого підходу до онлайн-навчання, розвиненоїцифровоїінфраструктурита ефективнихмеханізмівзабезпечення якості освіти.
Попри складні соціально-економічні умови українські заклади вищої освітиактивно модернізують дистанційні практики, упроваджуючи цифрові платформи, хмарні йаналітичнісервіси, демонструючиспільну з європейськими університетами тенденцію до розвитку змішаних і гібридних моделей навчання.
Comparative analysis of distance education models in European and Ukrainian universities
Abstract.
The digital transformation of social life and socio-economic changes necessitate the introduction of new, effective forms of organizing the educational process.
The purpose of the articleis to investigate and systematize modern approaches to organizing distance learning across various educational systems, assess their technological and pedagogical effectiveness, and identify factors that ensure the successful adaptation of educational models to the requirements of the digital transformation of higher education.
The methodological basisof the study was a set of theoretical methods (analysis, synthesis, comparative pedagogical and system-structural approaches), empirical approaches (content analysis of documents, research of digital educational platforms, generalization of pedagogical experience) and methods of an interpretative and generalizing nature (classification, typology,comparative generalization and visualization of data).
The resultsof the comparative analysis showed that distance education in European universities is characterized by a higher level of systemic institutional integration, a developed digital infrastructure, and a pronounced student-centeredness of the educational process, whereas in Ukrainian higher education institutions, it mainly functions as an adaptive and compensatory mechanism for responding to crisis challenges. At the same time, it was established that common development vectors are inherent in both educational spaces: the intensification of digitalization, the spread of blended learning models, and the consistent development of digital competencies within educational entities. Conclusions.
The transformation of education in Ukraine and Europe is taking place in the context of digitalization, internationalization, and the spread of information and communication technologies, which require a systematic, institutionalized approach to online learning, a robust digital infrastructure, and effective mechanisms to ensure the quality of education.
Despite difficult socio-economic conditions, Ukrainian higher education institutions are actively modernizing distance learning practices by implementing digital platforms, cloud services, and analytical tools, aligning with a common trend among European universities towards the development of blended and hybrid learning models
ПРО АВТОРКУ.
=
Різак Галина Вікторівна, відома вчена у галузі органічної хімії, Радник директора Благодійного Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності, кандидат фармацевтичних наук, здобувачка наукового ступеню доктора хімічних наук за спеціальністю "Органічна хімія"
ГАЛИНА ВIКТОРIВНА РIЗАК народилася в 1968 р.
У 1991 році з відзнакою закінчила хімічний факультет УжНУ.
В цьому ж році вступила в аспірантуру, яку завершила в 1994 р. за спеціальністю «органічна хімія».
З 1994 року по 2006 рік працювала на наукових і викладацьких посадах кафедри органічної хімії Ужгородського національного університету, з січня 2009 року по липень 2012 року на викладацьких посадах на кафедрі органічної хімії Національного фармацевтичного університету (м. Харків).
З 2012 року - доцент кафедри органічної хімії Інституту хімії та екології УжНУ. Радник директора Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності.
Наукову роботу здійснювала під керівництвом професора, доктора хімічних наук Хрипака Степана Михайловича, доцента, кандидата хімічних наук Добоша Антона Антоновича, професора, доктора хімічних наук Шемчука Леоніда Антоновича, академіка НАН України, професора, доктора хімічних наук, доктора фармацевтичних наук, професора Черниха Валентина Петровича.
Дисертацію захистила за спеціальністю " фармацевтична хімія".
Автор і співавтор понад ста наукових та науково-методичних праць,
Автор монографії "Синтез, фізико-хімічні та біологічні властивості 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6- R`-тієно[2,3-d] піримідинів".
Монографія перемогла у номінації "Краща монографія десятиліття (2015-2025) у науці Закарпаття".
Автор та співавтор шістнадцяти друкованих книг з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії: двох навчально-методичних посібникіів (обидва одноосібні), чотирьох навчальних посібників (три одноосібні), серед них є і з грифом МОН для студентів вишів, десяти навчальних видань - курсів лекцій, практикумів (вісім одноосібних).
Співавтор двох патентів на винахід та на корисну модель.
Учасниця численних національних та міжнародних конференцій з органічної та фармацевтичної хімії, Національних з'їздів фармацевтів України.
Пройшла багато науково-педагогічних стажувань та курсів підвищення кваліфікації у країнах ЄС.
Викладає курс лекцій і проводить лабораторні та практичні заняття з органічної, біоорганічної та фармацевтично хімії для студентів майбутніх хіміків, екологів, біологів, стоматологів, медиків та фармацевтів.
Відмінник освіти України (відзнака МОН). Нагороджена почесниою грамотою ректора УжНУ (1998), грамотою міського голови Ужгорода (1999)., Почесною грамотою Закаррпатської облдержадміністрації (2018), Почесною грамотою Закарпатської обласної ради профспілок (2019), грамотою Закарпатської обласної ради (2020).
У різні роки перемагала у номінаціях "Людина року науки і рсвіти Закарпаття", "Кращий вчений року", "Кращий викладач року", "Кращий науково-педагогічний працівник часів Незалежності України",
У 2025 році - переможниця у номінації "Жінка III тисячоліття у галузі освіти і науки Закарпаття".
