Відома авторитетна вчена у галузі органічної хімії та педагог Гвлина Вікторівна Різак опублікувала у співавторстві статтю "Вплив гейміфікації навчального контенту на когнітивну залученістьздобувачів освіти при вивченні точних дисциплін".
У сучасній системі вищої освіти важливим завданням є підвищення ефективності навчанняздобувачів освіти під час опанування точних дисциплін.
Математика, фізика, хіміята програмування характеризуються високим рівнем абстрактності та складною логічною структурою, що потребує значної інтелектуальної активності здобувачів.
Водночас традиційні підходи до організації освітнього процесу не завжди забезпечують достатній рівень їхньої когнітивної залученості.У цьому контексті особливої актуальності набуває упровадження сучасних освітніх підходів, серед яких чільне місце посідає гейміфікація дидактичного матеріалу.
Використання ігрових елементів у процесі навчання сприяє посиленню їхньої мотивації, стимулює активну взаємодію здобувачів освіти із навчальним змістом і створює передумови для кращого розуміння складних теоретичних положень.
Отже,результативність застосування ігрових підходів визначається не лише їхньою здатністю зацікавлювати, але й впливом на глибину пізнавальної діяльностіздобувачів освіти у процесі опанування точних дисциплін. Попри зростання наукового інтересу до цієї проблематики, питання ефективностігейміфікованого освітнього контенту залишається недостатньо розкритим і потребує подальших досліджень.
Анотація.
Актуальність дослідження зумовленоскладністю та абстрактністю змісту математики, фізики, хімії та програмування, що потребує активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти й упровадженнясучасних педагогічних підходів. Метадослідження полягає в аналізі педагогічних можливостей використання ігрових практикдля підвищення когнітивної залученостіздобувачів освіти під час вивчення точних дисциплін.
У роботі застосовано такі методи:аналіз наукових джерел із проблеми використання гейміфікації у вищій освіті, узагальнення сучасних педагогічних методикта опитуванняздобувачів освіти точних спеціальностей щодо їхнього досвіду використання інтерактивних цифрових платформ восвітньому процесі.
Крім того, проведено пілотне емпіричне дослідження із використанням елементів гейміфікації упроцесівивчення математики, фізики, хіміїта програмування із подальшим анкетуванням учасників.
Результатидослідження засвідчили, що інтеграція гейміфікованих елементів восвітній процес сприяє посиленню когнітивної залученості здобувачів, підтримує їхню навчальну мотивацію та активізує взаємодію із дидактичним матеріалом. За результатами проведеного експерименту більшість респондентів продемонстрували підвищення інтересу до навчання та активності у виконанні завдань, тоді як вплив на глибину розуміння матеріалу виявився помірним.
Показано, що використання цифрових платформ, зокрема Kahoot, Quizizz і LearningApps, забезпечує оперативний зворотний зв’язок, візуалізацію результатів навчання та створює умови для поетапного опрацювання складних теоретичних понять.Ігрові механіки та навчальні квести,які виконують передусім мотиваційну функцію та потребують поєднання з іншими педагогічними засобами для забезпечення змістовного опрацювання навчального матеріалу,доцільно розглядати як засоби підтримки академічної активності та зацікавленості здобувачів.
Висновки.
Гейміфікація навчального контенту є дієвим засобом активізації пізнавальної діяльностіздобувачів освіти у процесі вивчення точних дисциплін.
Її використання сприяє посиленню мотиваціїздобувачів освіти, підтримує їхній інтерес до опрацювання складного матеріалу та стимулює активну взаємодію зізмістом навчання. Ефективність гейміфікації визначається її відповідністю дидактичним цілям дисципліни та доцільністю використання цифрових інструментів восвітньому процесі.
The impact of gamified educational content on students’ cognitive engagement in the study of exact sciences
Abstract.
The study’s relevance stems from the complexity and abstract nature of disciplines such as mathematics, physics,chemistryand programming, which require activating students’ cognitive activity and implementing modern pedagogical approaches.
Theaim of the study is to analyze the pedagogical potential of gamified practices for enhancing students’ cognitive engagement in the study of exact disciplines.
The study employs the following methods:analysis of scientific sources on the use of gamification in higher education, generalization of contemporary pedagogical approaches, and a survey of students majoring in exact disciplines regarding their experience with interactive digital platforms in the learning process. In addition, a pilot empirical study was conducted involving the use of gamification elements in teaching mathematics, physics, chemistryand programming, followed by a questionnaire survey of participants.
The resultsof the study indicate that integrating gamified elements into the educational process increases cognitive engagement, supports students’ learning motivation, and enhances their interaction with the learning material. T
he experiment's findings show that most respondents reported increased interest in learning and greater activity in completing tasks, while the impact on the depth of understanding of the material was moderate.
The use of digital platforms, in particular Kahoot, Quizizz, and LearningApps, provides immediate feedback, visualization of learning outcomes, and creates conditions for the step-by-step processing of complex theoretical concepts.
Gamification mechanisms and educational quests should be considered means of supporting students’ learning activities and interests, primarily serving amotivational function and requiring integration with other pedagogical approaches to ensure meaningful processing of educational content.
Conclusions.
Gamification of educational content is an effective way to activate students’cognitive activity during the study of exact disciplines.
Its use strengthens students’motivation, supports their interest in processing complex material, and stimulates active interaction with educational content.
The effectiveness of gamification is determined by its alignment with the discipline's didactic goals and the appropriateness of using digital tools in the educational process.
Про авторку.
Різак Галина Вікторівна, відома вчена у галузі органічної хімії, Радник директора Благодійного Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності, кандидат фармацевтичних наук, здобувачка наукового ступеню доктора хімічних наук за спеціальністю "Органічна хімія"
ГАЛИНА ВIКТОРIВНА РIЗАК народилася в 1968 р.
У 1991 році з відзнакою закінчила хімічний факультет УжНУ.
В цьому ж році вступила в аспірантуру, яку завершила в 1994 р. за спеціальністю «органічна хімія».
З 1994 року по 2006 рік працювала на наукових і викладацьких посадах кафедри органічної хімії Ужгородського національного університету, з січня 2009 року по липень 2012 року на викладацьких посадах на кафедрі органічної хімії Національного фармацевтичного університету (м. Харків).
З 2012 року - доцент кафедри органічної хімії Інституту хімії та екології УжНУ. Радник директора Фонду підтримки освіти, науки, науково-технічної та інноваційної діяльності.
Наукову роботу здійснювала під керівництвом професора, доктора хімічних наук Хрипака Степана Михайловича, доцента, кандидата хімічних наук Добоша Антона Антоновича, професора, доктора хімічних наук Шемчука Леоніда Антоновича, академіка НАН України, професора, доктора хімічних наук, доктора фармацевтичних наук, професора Черниха Валентина Петровича.
Дисертацію захистила за спеціальністю " фармацевтична хімія".
Автор і співавтор понад ста п'ятнадцяти наукових та науково-методичних праць.
Автор монографії "Синтез, фізико-хімічні та біологічні властивості 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6- R`-тієно[2,3-d] піримідинів".
Монографія перемогла у номінації "Краща монографія десятиліття (2015-2025) у науці Закарпаття".
Автор та співавтор шістнадцяти друкованих книг з органічної, біоорганічної та фармацевтичної хімії: двох навчально-методичних посібникіів (обидва одноосібні), чотирьох навчальних посібників (три одноосібні), серед них є і з грифом МОН для студентів вишів, десяти навчальних видань - курсів лекцій, практикумів (вісім одноосібних).
Співавтор двох патентів на винахід та на корисну модель.
Учасниця численних національних та міжнародних конференцій з органічної та фармацевтичної хімії, Національних з'їздів фармацевтів України.
Пройшла багато науково-педагогічних стажувань та курсів підвищення кваліфікації у країнах ЄС.
Викладає курс лекцій і проводить лабораторні та практичні заняття з органічної, біоорганічної та фармацевтично хімії для студентів майбутніх хіміків, екологів, біологів, стоматологів, медиків та фармацевтів.
Відмінник освіти України (відзнака МОН). Нагороджена почесниою грамотою ректора УжНУ (1998), грамотою міського голови Ужгорода (1999)., Почесною грамотою Закаррпатської облдержадміністрації (2018), Почесною грамотою Закарпатської обласної ради профспілок (2019), грамотою Закарпатської обласної ради (2020).
У різні роки перемагала у номінаціях "Людина року науки і рсвіти Закарпаття-2024", "Кращий вчений року-2025", "Кращий викладач року- 2021", "Кращий науково-педагогічний працівник часів Незалежності України"(2016), "Видатна особистість десятиліття (2014-2024) науки Закарпаття".
У 2025 році - переможниця у номінації "Жінка III тисячоліття у галузі освіти і науки Закарпаття".
У 2026 році перемогла у номінації "Видатний організатор освіти і науки Закарпаття часів Незалежності України". У цьому ж році її навчальний посібник "Методологія органічного синтезу" та навчально-методичний посібник "Біоорганічна хімія" перемогли у номінаціях "Кращий навчальний та навчально-методичний посібник-2026"
Благодійним Фондом підтримки освіти і науки, науково-технічної та інноваційної діяльності нагороджена ПОЧЕСНИМ ДИПЛОМОМ " ЗА ДАРУВАННЯ СОТЕНЬ ПРИМІРНИКІВ КНИГ ЗАКАРПАТСЬКИМ БІБЛІОТЕКАМ УНІКАЛЬНОЇ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ВУЗІВ БІБЛІОТЕЧКИ - ВЛАСНИХ 14 ДРУКОВАНИХ ОДНООСІБНИХ НАУКОВИХ ТА НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ КНИГ З ОРГАНІЧНОЇ, БІООРГАНІЧНОЇ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ХІМІЇ"
