За чергову мету «блукання Закарпаттям» історики УжНУ обрали Середнянський замок Реалії воєнного стану в країні відклали глибокий відбиток на студентській осені 2022 року. Особливо це відчули першокурсники Ужгородського університету, які, вочевидь, зовсім не так уявляли собі юнацькі роки за вишівською партою.
Монітор комп’ютера зі шкільним контентом для більшості змінився лише на його вдосконалений аналог.
Тому ініціативна група студентів-фрешменів факультету історії та міжнародних відносин вирішила взяти ситуацію під власний контроль, щоб максимально послабити цей несподівано потужний онлайн-удар. Шлях до мети намалювався в їхній уяві блискавично.
Адже десятки разів чули від старшокурсників і бачили в соціальних мережах інформацію, що історики мають сталі традиції подорожувати не тільки в часі, а й у просторі. Поїздки до Львова, Луцька, Чернівців, Хотина, Кам’янець-Подільського, Хмельницького, Києва, Одеси, Кошиць, Бойни, Братислави, Нітри, Штурова, Будапешту, Естергому, Відня, Брно і інших місць для багатьох поколінь були буденністю. Та в якийсь момент ця традиція на невизначений час стала туманною перспективою. Тому був обраний більш реальний напрямок у складних сучасних умовах.
Відклали бінокль далеких земель, щоб на мить насолодитись красою на відстані випростаної руки. Замки Закарпаття і серія екскурсій по них – от що може об’єднати тепло колективу, знайомство з факультетськими друзями, фахове інформаційне зростання і банальну людську цікавість. Студенти-історики екскурсували Невицьким замкомЛогічно, що першою археологічною пам’яткою став Невицький замок на вершині мальовничої гори в селі Кам’яниці Ужгородського району.
Ця фортеця стала брендом Закарпаття, відомим далеко за межами області. Озброївшись бутербродами й гарним настроєм, тісне коло однодумців пробиралося до своєї мети. Збір на залізничному вокзалі Ужгорода, колорит електрички, дивовижний перехід через річку рухливим підвісним мостом, підйом вгору чарівними місцинами і нарешті «родзинка» – сам замковий комплекс. Краса минувшини, образи середньовіччя й раннього нового часу виринали в уяві, хвилювали фантазію й змінювали світогляд. Могутність стін і загадковість веж манила, заворожувала і затягувала. Слова викладача дозволяли пізнати історію вивчення та реставрації давніх руїн, продемонстровані конкретні знахідки – більш глибоко відчути колорит епохи, а серія книжок Олександра Дзембаса – ексклюзивність пам’ятки, яка тисячами манить до себе вітчизняних і закордонних туристів.
Власними пальцями кожен торкнувся до тих речей (монет, кахлів), які під час екскурсії таємничо з’являлися з валізочки «екскурсовода». Традиційною розвагою стала професійна фотосесія на найбільш мальовничих точках замку, овіяних легендами, міфами і не менш яскравими реаліями кількасотрічної минувшини. Індивідуальні і колективні фото не тільки радували око, а й швидко розліталися соціальними мережами, змушуючи друзів і рідних заздрити щасливим підкорювачам туристичних об’єктів з історико-археологічною вуаллю. Насолодившись досхочу фантастичними краєвидами, студенти-історики вирішили відвідати «геологічне диво» – скелястий стовп біля підніжжя гори, куди не часто спроможні добратися навіть досвідчені мандрівники. Лісова неповторна стежка по схилу ще більше зблизила учасників поїздки, які взялися за руки і впевнено простували до мети.
Трохи відпочили – і знов в путь. Одна екскурсія добре, а дві – на 200 відсотків краще. Щасливі першокурсники швиденько оббігли гору і знов піднялися до замкових руїн, які притягували і заворожували таємничістю. І тут на них чекав черговий сюрприз – поглиблена інформативна екскурсія від дослідника замку Олександра Дзембаса і вихованців гуртка Юний археолог обласної станції туристів.
По ходу встигли поспілкуватись і почути дружні поради колеги, випускника факультету, нині ще й високопосадовця Андрія Шекети.
Величезна кількість вражень за мінімальний проміжок часу змусила серце тьохкати швидше. У такому стані ейфорії та задоволення група щасливчиків повернулася до Ужгорода, де визначила чергову мету «блукання істориків Закарпаттям» – Середнянський замок. Але він стане естетичною насолодою для студентів-істориків вже на наступний вікенд.
За інформацією доцента кафедри археології, етнології та культурології Ігоря Прохненка