Свої доробки під час роботи VI Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та аспірантів презентували здобувачі освіти з Ужгорода, Львова, 27 квітня на філологічному факультеті УжНУ відбулася VI Всеукраїнська науково-практична конференція студентів та аспірантів.
Свої доробки презентували здобувачі освіти з Ужгорода, Львова, Дрогобича, Житомира та Дніпра. Темою обговорень стали актуальні проблеми філології та журналістики. Модерувала пленарне засідання заступниця декана з наукової роботи та міжнародних зв’язків Олеся Харьківська.
З вітальним словом до учасників і гостей конференції звернулася заступниця декана з навчальної роботи Галина Шкурко. «Сьогодні наші студенти та аспіранти презентуватимуть свої наукові здобутки.
В сучасних умовах особливо важливо підтримувати один одного та об’єднуватися заради спільної мети – популяризації гуманітарної освіти», – зауважила пані Галина й побажала учасникам плідної праці.
Першим презентував свою роботу аспірант факультету історії та міжнародних відносин Михайло Демчик.
Він виголосив доповідь на тему «Образ князя Лаборця в історії та фольклорі Закарпаття». Пан Михайло окреслив низку рукописних і друкованих творів, у яких згадується постать князя, а також розповів авдиторії про перекази та легенди, пов’язані з ним. «Питання реальності історичної постаті князя Лаборця на Закарпатті залишається відкритим. Найбільшої довіри заслуговують археологічні дані, і їм варто приділяти більшу увагу, ніж писемним. Народні перекази слід піддавати значній критиці, оскільки важко уявити, що вони дійшли до нас з Х ст., зберігши свій початковий вигляд», – наголосив аспірант.
Наступною з доповіддю «Оніричний простір романів «Не озирайся та мовчи» та «Доки світло не згасне» Макса Кідрука» виступила студентка філологічного факультету Катерина Костик. Дівчина зазначила, що оніричним називається простір сновидінь, з яким і пов’язані події згаданих творів.
«Дослідження оніричного простору базуються на психоаналізі, а студії над сонними візіями неможливі без дослідження людини, яка продукує сновидіння», – підсумувала студентка. Михайло Коштура, студент відділення журналістики, прочитав авдиторії доповідь на тему «Інфографіка як важливий елемент візуалізації контенту в телевізійному інформаційному просторі: новітні тенденції». Хлопець розповів про те, яку інфографіку та як саме застосовують у своїх ефірах головні телеканали країни. «Новинні ресурси у сучасних умовах конкурентного середовища у боротьбі за реципієнта постійно створюють нові форми та способи подачі інформації», – резюмував студент.
Четверту доповідь на тему «Назви, пов’язані з тваринництвом, у говірці с. Яворів Самбірського району Львівської області» проголосила студентка філологічного факультету Ірина Місяйло. Унікальність наукової роботи дівчини в тому, що ніхто раніше не досліджував тваринницьку лексику говірки цього населеного пункту. Зібравши в польових умовах фактичний матеріал, студентка проаналізувала близько 100 лексем та належно їх упорядкувала. Зокрема, зафіксувала такі назви, як біська ‘велика рогата худоба’, відбити ‘відлучити теля від матері’, чимало вигуків, якими відганяють худобу.
Завершили пленарне засідання переглядом документального фільму про Василя Німчука – видатного мовознавця, що закінчив Ужгородський університет, багаторічного директора Інституту української мови НАН України, доктора філологічних наук, професора, члена-кореспондента НАН України.
6 липня шанованому вченому мало б виповнитися 90 років.
Надалі роботу продовжили в секційних засіданнях, висвітлюючи різноманітну проблематику мовознавчих, літературознавчих та журналістикознавчих галузей.
28 квітня на учасників конференції чекає екскурсійна поїздка Закарпаттям, зокрема до Чинадіївського замку та палацу Шенборнів.
Анастасія Лабик