Роль керівників того чи іншого рівня (вузів, регіональної та центральної влади) завжди велика в розвитку освіти та науки.

Проте досить часто "за кадром" залишаються люди, які видають ідеї, організовують роботу для їх реалізації, свої особисті інтереси не випячують, часто навіть замовчують про свою участь у здійсненні дійсно великих справ.

Нерідко це стається і тому, що і самі керівники не дуже хочуть, щоб про таких людей дізналися більше, приписуючи собі ці заслуги.

Просто розраховують, що з плином часом в історії залишаться тільки вони, величні, так сказати.

Ці справжні фахівці переживають часто не кращі часи, бо ще гірше коли обмежені керівники їх ще і принижують чи знищують, щоб не псували вмідж першовідкривачів на рівні вузу чи влади.

Якби Галину Різак десятками років так не принижували і не піддавади справжнім психологічним тортурам, ми б, напевно, просто промовчали і лише на кухні згадували справжніх подвижників закарапатської науки і освіти.

Галина Вікторівна дуже скромна людина, тому скажемо про неї ми. Просто штрихами.

Галина Вікторівна Різак була серед тих ентузіастів і тої непублічної групи, яка посприяла тому, щоб Ужгородський державний унверситет одним із перших отримав статус Національного ( неважливо, хто був тоді керівниками вузу чи області, бо їх заслуги завжди оцінюють публічно).

А ще Галина Вікторівна Різак безпосередньо сприяла відкриттю юридичного факультету УжНУ, інженерно-технічного, географічного...

Саме за її безпосередньої підтримки юридичний факультет пройшов першу акредитацію..

Далеко не останню роль Галина Вікторівна зіграла у відкритті факультету міжнародних відносин УжНУ, відкриттю дуже багатьох спеціальностей у вузі.

До речі і досить популярних, як кібербезпека, фармація тощо.

Доцентка Галина Різак була в числі ядра тих, хто відкрив сам Інститут інформатики, економіки і права, а пізніше Закарпатський державний університет, спеціальності якого ( як і сама будівля) є дуже популярними у студентів.

У перетворенні Хмельницької філії у Мукачівський інститут теж допомогла ця сьогодні принижена викладачка УжНУ, допомоги в одержанні статусу Інституту Закарпатському коледжу мистецтв.

Допомогала Галина Віктоірвна і акредитації Берегівського інституту в дуже непрості його часи....

Можна ще назвати сотні і сотні справ де ця відома науковиця сприяла розвитку освіти і науки, лобіювала інтереси талановитих людей.

Той хто знає, той знає... Хто захоче подискутувати з нами, заперечити вище назване, готові непублічно ( можливо, колись і публічно) всім навести аргументовані докази.

І така вона не одна, давайте цінити тих, хто поряд, хто просто виконує добросовісно свою роботу.

Наш.кор.