Продовжуємо публікувати матеріали про міжнародну роботу факультетів Ужгородського національного університету.
Нещодавно у цій рубриці ми розповідали про відновлення після певної паузи, викликаної пандемією, активної діяльності економічного факультету. Сьогодні ж дізнаємось, як і в яких напрямках співпрацює з іноземними партнерами інженерно-технічний факультет. А розповісти є про що, адже сфера інтересів інженерів УжНУ дуже широка: від вивчення надр – до досліджень зоряного неба. У буквальному розумінні!
Проректорка Мирослава Лендьел, яка курує міжнародну діяльність університету, зазначає, що міжнародна співпраця інженерно-технічного факультету – гарний приклад того, як системна тривала робота дає позитивний ефект. А ще – зразок правильної стратегічної побудови міжнародних партнерств, що не тільки дозволяє отримати результат у конкретний момент, а й створює можливості для досягнення далекосяжних цілей у перспективі. - Активні викладачі факультету останніми роками реалізують декілька знакових проєктів у співпраці з іноземними партнерами. До прикладу, саме завдяки одному з них уже скоро вода в університетському басейні та будівля нашого спорткомплексу обігріватимуться енергією сонця!
Водночас варто відзначити системну роботу колективу факультету на перспективу, завдяки чому створюється добре підґрунтя для нових успішних проєктів у майбутньому, – каже Мирослава Лендьел. Як це виглядає на практиці? До прикладу, у 2014-2015 роках під началом професорки ІТФ Наталії Каблак було реалізовано проєкт «Система космічного захисту від надзвичайних ситуацій – транскордонна система для передбачення надзвичайних природних явищ на основі використання супутникових технологій в Угорщині, Словаччині, Румунії та Україні». Партнерами нашого університету тоді були наукові та навчальні заклади Угорщини, Словаччини, Румунії та України. І вже в 2015 р. було створено науково-освітній консорціум "Геоінформаційні технології" (ГІТ) та підписано Меморандум про порозуміння між його учасниками. – Ми створили цей консорціум для координації зусиль з метою досягнення світового рівня у пріоритетних напрямках розвитку геоінформаційних технологій для підтримки сталого розвитку регіонів, модернізувавши вищу освіту в галузі геоінформаційних технологій та підготовки висококваліфікованих кадрів для наукових і освітніх установ, – пояснює його ініціаторка професорка Наталія Каблак. – Маємо декілька основних завдань у рамках роботи консорціуму.
А серед найважливіших – проведення спільних наукових досліджень та пошуки додаткових джерел фінансування через подання спільних наукових та науково-освітніх проєктів. Наразі членами консорціуму є 9 науково-дослідних та науково-освітніх установ України, Угорщини, Словаччини, Румунії, Польщі, Чехії:
• Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет»
• Мішкольський університет (м. Мішкольц, Угорщина)
• Вігорлатська обсерваторія в Гуменному (м. Гуменне, Словацька Республіка)
• Технічний університет Клуж-Напока (м. Клуж-Напока, Румунія)
• Національний університет "Львівська політехніка" (м. Львів, Україна)
• Науково-дослідний інститут геодезії, топографії та картографії (м. Здіби, Чеська Республіка)
• Університет сільського господарства в Кракові (м. Краків, Польща)
• Словацький технічний університет в Братиславі (м. Братислава, Словацька Республіка)
• Університет Павла Йозефа Шафарика в Кошицях (м. Кошице, Словацька Республіка).
Керівниця відділу міжнародних зв’язків УжНУ Оксана Свєженцева наголошує, що наявність широкої мережі партнерів – дуже важлива передумова для успішної участі в європейських грантових програмах. – Це в перспективі може відкрити шлях навіть до фондів європейської програми HORIZON EUROPE, не кажучи вже про доступ, наприклад, до Європейського інструменту сусідства та його програм прикордонного співробітництва. Останнім інструментом, до речі, інженерно-технічний факультет користується дуже успішно.
Наразі ІТФ є учасником 4 міжнародних проектів у рамках Програми транскордонного співробітництва ЄІС «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна», «Румунія – Україна» – каже Оксана Свєженцева. Про проєкт «Розумна енергія транскордонного співробітництва», підготовку фахівців з енергоаудиту, переоснащення системи освітлення на біологічному та хімічному факультетах, власне енергоаудит цих будівель та одного з гуртожитків і оснащення всіх корпусів УжНУ «розумними лічильниками», а також відкриття Інноваційного центру з лабораторію SmartEnergy – ми розповідали в цій публікації.
Про проєкт «Нові енергетичні рішення в Карпатському регіоні» (NESICA), в рамках якого проходить згадувана вище реконструкція системи опалення з використанням відновлювальних джерел спорткомплексу УжНУ, - писали в цій статті. Крім них, на стадії виконання ще два проєкти, в яких беруть участь інженери УжНУ. Перший - «Розширення діючої «Системи космічного захисту від надзвичайних ситуацій» у напрямку моніторингу небезпечних природних та техногенних геопроцесів на транскордонній території Угорщини, Словаччини, Румунії та України» (GeoSES), де партнерами є Університет Павла Йозефа Шафарика в Кошицях, Технічний університет м. Клуж-Напока (Румунія), Будапештський університет технології та економіки та Загальні збори Саболч-Сатмар-Березької області як представницький орган місцевого самоврядування Угорщини. Однією із цілей цього проєкту є зниження ризику стихійних явищ шляхом геомоніторингу небезпечних зсувних процесів в долині р. Тиса, а точніше – в районі Солотвина, на Тячівщині.
Наталія Каблак зазначає, що вже проведено огляд і аналіз існуючих матеріалів щодо дослідження Солотвинського солерудника та вимірювання деформації земної поверхні в районі солерудника, які представлено та обговорено під час семінарів, конференцій і круглих столів. – У результаті ми розробили дорожню карту першочергових заходів, які потребують вирішення за участі всіх зацікавлених сторін: державних органів, місцевого населення, інвесторів та малого бізнесу з метою збереження солоних озер, відновлення лікування у соляних шахтах та подальшого промислового видобутку солі, - каже Наталія Каблак.
Ще один проєкт з романтичною назвою «Карпатський зоряний шлях» інженери УжНУ реалізують у партнерстві з Вігорлатською обсерваторією в м. Гуменне (Словаччина), ГО «Інститут розвитку Карпатського регіону», Товариством охорони природи Rónaőrző і Ужанським національним природним парком. – Цей проєкт спрямований на проблему світлового забруднення.
Географічно він орієнтований на 3 національні парки та їх околиці. У цих районах рівень світлового забруднення є відносно низьким. Тож є шанс використати їх як хороший приклад для промоції переваг життя під природним нічним небом, кращого розуміння кореляції між засвіченням нічного неба та його впливом на людський організм і навколишнє середовище. Одним з важливих результатів проєкту буде надання місцевим органам влади, архітекторам та іншим зацікавленим сторонам рекомендацій щодо встановлення вуличного освітлення, яке б не створювало шкідливого світлового забруднення, - пояснює Наталія Каблак.
На завершення варто додати, що завдяки участі в міжнародних проєктах не тільки набувають нового досвіду викладачі факультету, не тільки вдається оснастити сучасними приладами та обладнанням матеріально-технічну базу, не тільки впроваджуються нові навчальні програми, а й з’являються можливості для студентських практик та обміну в університетах-партнерах УжНУ. Так, наприклад, проєкт GeoSES, окрім науково-практичних цілей, має й освітню мету.
У рамках реалізації цього проєкту було проведено навчання по роботі комплексної системи створення 3D реальності (безпілотний літальний апарат, камера, програмне забезпечення). Навчання проводили представники компанії «ТPI» Гжегож Собіна (м. Жешув, Польща) та Лукаш П’єцик (м. Варшава, Польща). В навчанні, разом з командою проєкту від ДВНЗ «УжНУ» (проф. Наталія Каблак, доц. Олександр Рейтій), брали участь студенти інженерно-технічного факультету кафедри міського будівництва та господарства. Термін навчання невеликий, проте протягом цього часу студенти освоїли основи фотограмметричних технологій, функції дрона, навчилися працювати з отриманими даними, а також з програмним забезпеченням.
Сподобався новий досвід і студентам інженерного-технічного факультету. Зокрема, другокурсниці Марії Дочинець та студенту 4 курсу Василю Бистрянику, які навчаються на кафедрі міського будівництва та господарства, на спеціальності «Будівництво та цивільна інженерія». Марія: «Я залишилась дуже задоволеною новим досвідом – нові навички та вміння, які точно згодяться. Сподобалася подача матеріалу, адже, не зважаючи на те, що наші гості розмовляють польською, нам було все зрозуміло.
Ми кілька годин практикувалися з дроном – кожен міг його запустити та навчитись ним керувати. Зокрема ми робили 3D сканування будівлі Закарпатської обласної філармонії. Якщо в майбутньому у мене також з’явиться можливість пройти практику в Польщі, то буду цьому дуже рада».
Василь: «Ми вчились працювати з програмою, запускати дрон та сканувати будинок. На першому курсі мені пощастило пройти десятиденне стажування по скануванню в університеті «Жешувська Політехніка ім. Ігнатія Лукасевича» (м. , Польща), тож і мовного бар’єру не виникало». Варто також відмітити, що наш університет має договір про співпрацю з вищим навчальним закладом технічного профілю «Жешувська Політехніка». В 2019 р. вдалося втілити українсько-польські наміри про співпрацю в реальність та організувати навчальну практику з інженерної геодезії студентів ІТФ на факультеті будівництва, інженерії навколишнього середовища та архітектури Жешувської Політехніки.
Практика відбувалася з 17-го по 27-е червня 2019 р. Десятеро студентів спеціальності «будівництво та цивільна інженерія» провели десять незабутніх днів, під час котрих не тільки здобули нові навички та ознайомлювались із європейською освітою, а й весело провели дозвілля у компанії тамтешніх викладачів та студентів.
Ще одним результатом цього візиту стало відновлення двосторонньої угоди, відповідно до якої університети можуть співпрацювати в області ознайомлювальних поїздок, лекцій і наукових досліджень, планування і реалізації спільних науково-дослідних проектів, організації спільних заходів та спільних наукових публікацій. А все це в комплексі – важлива складова репутації та іміджу Ужгородського національного університету на міжнародній арені. І популярності університету серед українських вступників.
Ярослав СВІТЛИК