Завдяки заняттям-конференціям студенти бачать можливості, переваги та недоліки різних методів та форм навчання Мікроконференція «Поради від В.О. Сухомлинського» стала завершенням вивчення курсу «Педагогіка» для студентів ІІІ курсу спеціальності 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини) і цікаво було побачити ставлення студентів до різних аспектів педагогічного процесу. Чому назва «мікроконференція»?
Якщо на традиційних конференціях тривалість доповіді, як правило, біля 10-15 хвилин, то у нашому випадку це максимум 1-2 хвилини, аби лаконічно формулювати свої погляди.
Лаконічність важлива якість педагога, на уроці кожна хвилина дуже дорога.
Майбутні вчителі біології аналізували поради педагогам Василя СухомлинськогоКонференція – одна з можливих форм інтерактивного навчання.
Саме ж інтерактивне навчання побудоване на основі спілкування та взаємодії, які реалізуються і в технологіях, і в методах, і в організаційних формах. Методи інтерактивного навчання, на відміну від традиційних, базуються на активній взаємодії учасників навчального процесу. Якщо під час традиційного навчання викладач виконує роль основного джерела навчальної інформації, то в умовах інтерактивного навчання кожен із учнів/студентів стає джерелом інформації через наявний досвід і завдяки прямій взаємодії між учасниками передає його далі.
Викладач не дає готових знань, але спрямовує всіх на їх самостійний пошук. Порівняно з традиційним в інтерактивному навчанні змінюється і взаємодія з викладачем: його активність переходить в активність учасників; викладач створює умови для такого переходу. До початку мікроконференції кожен студент мав можливість в електронному кабінеті Classroom навчальної дисципліни «Педагогіка» переглянути книгу В.О. Сухомлинського «Сто порад учителеві», в якій видатний педагог-вчений у доступній формі презентував глибокі і мудрі настанови щодо педагогічної діяльності.
Надалі студенти обирали поради, які найбільш сподобалися, й готували повідомлення на1-2 хвилини, аби висвітлити сутність поради й причину її обрання. Зазначені відомості студенти формулювали і вносили самостійно у файл спільного користування на гугл-диску , а потім представляли на самій мікроконференції. За згодою студентів зроблено відеозапис. Це дає змогу студентам наступних років навчання ознайомитися з поглядами своїх колег.
Ось деякі з таких поглядів, які розпочиналися фразою: «Ця порада В.О. Сухомлинського мною обрана тому, що»: дитина, яка переживає потребу робити добро, стає дуже проникливою, сприйнятливою, чутливою до навколишнього світу, до людей, до вчинків, подій, взаємин між людьми; на власному досвіді знаю, що потрібне не тільки розуміння матеріалу, а і його повторення. Також з часом ми можемо помічати щось нове в одній і тій же темі, що є також результатом повторення; важливо донести до всіх дітей, аби вони пізнавали навколишній світ не тільки розумом, а й серцем; сучасна система освіти складена таким чином, що вільного часу від навчання в учнів дуже мало.
Внаслідок цього виникає перевантаження, відсутність бажання виконувати домашнє завдання, в дитини відсутній час для власних інтересів; наш час люди забули, що таке «доброзичливість». Бути доброзичливим – означає радіти успіхам інших, не засуджувати їхні вчинки, вірити в людську доброту і головне – робити щось хороше для людей.
Як сказав один філософ «У нас немає можливості робити всім добре, але бути до всіх доброзичливим – можна!»; навчити дитину користуватися вільним часом дуже потрібно. Це допоможе їй в майбутньому виконувати всі завдання вчасно, а не відкладувати їх час від часу; на мою думку, людські взаємини розкриваються найяскравіше в праці – коли один щось створює для іншого.
Адже саме тоді людина віддає частку своєї душі; активна діяльність – це ніби місток, що сполучає мову і думку.
При вивченні предмету, щоб активізувати діяльність всіх учнів на уроці (що є дуже важливим) потрібно залучати їх до праці, щоб на основі системи знань, сформованих на попередніх уроках, народжувалася думка що вчиться, а не тільки закріплювалися знання; вчитель повинен навчити учнів використовувати знання на практиці, аби знання в учня були «живими», а не були «мертвим багажем»; вчитель повинен навчити учнів думати, аби учень учився висловлювати свої власні думки, а не заучувати думки інших; спостереження відіграє важливу роль в навчанні. Спостереження – це один з видів розумової діяльності.
Спостережливі учні більш уважні; людина повинна доводити свою правоту гідними вчинками, але не порожніми балачками; на власному досвіді знаю, що інтерес має особливість зникати, і учень починає займатися своїми справами на уроці.
І педагогові важливо зацікавити учнів з перших хвилин і тримати інтерес до кінця уроку; читання відіграє велику роль, особливо важливе читання наукових і науково-популярних книг, присвячених проблемам переднього краю сучасної науки. Наука розвивається небаченими темпами, але постійно вводити в програми середньої школи все нові і нові поняття, закономірності неможливо.
Тому читання наукової літератури стає в сучасній школі одній з найважливіших складових частин процесу навчання; впродовж всього життя особистість повинна самовдосконалюватись, реалізовувати себе в найближчих до душі сферах. Саме це є передумовою щасливого життя.
Опановувати нове, займатись собою, розвивати свій внутрішній світ, поглиблювати знання тощо – усе це робить людину самою собою і забезпечує їй високий рівень життя у всіх сенсах; питання щодо оцінювання знань завжди було і є досить болючим для учнів та студентів. Часто через страх незадовільної оцінки діти нехтують тим, щоб до кінця зрозуміти певну тему і намагаються будь-якими можливими способами отримати саме задовільний бал, а не знання і розуміння вивченого.
Таке буває через відсутність відносин побудованих на взаємній довірі і доброзичливості між вчителем і учнем. Я вважаю, якщо вчитель буде правильно і, насамперед, цікаво, подавати інформацію для учнів, звертати увагу чи повністю діти розуміють матеріал і не поспішати з оцінюванням, то навчання для дітей стане в рази продуктивнішим і цікавішим; якщо педагог правильно зацікавить учнів до навчання, то вони будуть працювати не лише на уроках й у свій вільний час; без ніяких труднощів не буде виховання.
Труднощі нас виховують і ми стаємо сильнішими навіть духовно.
Дітей з дитинства треба навчати впевнено йти до своїх цілей,незважаючи на різні негаразди; зацікавити дитину або підлітка досить складно,особливо в 21 ст. У кожного свої інтереси і погляди на ті чи інші речі. Педагогу важливо бачити світ очима дитини (підлітка) і виходячи з цього подати матеріал так, щоб зацікавити учнів. А як відомо зацікавлені діти-це уважні діти.
Зазначимо ще один важливий аспект таких конференцій: студенти бачать можливості, переваги та недоліки різних методів та форм навчання, серед яких можна використовувати в майбутній педагогічній діяльності і навчальну конференцію для учнів старших класів під час узагальнення та систематизації знань, проведення в школах тижнів біології, екології тощо.
За інф. лектора курсу «Педагогіка», професора В. Старости