Відверті розмови, враження від нових місць і спільні емоції – шлях до атмосфери взаєморозуміння й довіри, тож подорожуйте, насолоджуйтеся, живіть, доки є така можливість Ось і добіг кінця навчальний семестр.

Складено останні іспити – позаду недоспані ночі, гори конспектів, сесія…

Час канікул, коли нарешті без думок про навчання можна переглянути фільм чи й серіали, що давно було заплановано подивитися.

Можна піти на ту омріяну ковзанку чи побачитися з рідними й друзями, які так давно не приїжджали.

Або ж самому поїхати. Можливо, до Львова чи Івано-Франківська?

І взагалі, як щодо подорожей? Ми поспілкувалися з тими, хто полюбляє мандрувати з одногрупниками на weekend і не тільки!

«Ще після того, як ми закрили залікову сесію, вирішили групою поїхати до Львова. Звичайно, були деякі суперечки, хтось не міг вирішити, їде чи ні. Та попри все, ми таки зібралися. Я займався організацією екскурсій. Тож ми обійшли всі туристичні місця Галицької столиці – від Палацу Потоцьких до Домініканського собору.

Побували й у різних тематичних кафешках, відвідали зокрема «Cat cafe»… Неймовірна поїздка, особливо насолодилися різдвяною атмосферою», – ділиться студент IV курсу відділення журналістики Нікіта Лісовець. «У грудні разом з однокурсниками їздили на два дні погуляти до Львова. Це була наша перша спільна подорож з початку навчання на І курсі. Все було просто супер, хоч трохи понервувалися за бронювання хостелу й наше запізнення на поїзд…☺

А так все минуло добре. Ми класно провели вихідні разом, і я точно не пошкодувала», – розповідає студентка спеціалізації «Реклама та звʼязки з громадськістю» Наталія Папп.

Випускниця НДУ імені Миколи Гоголя спеціальності «Філологія (українська мова і література)» Діана Бойко розповіла, що досвіду мандрівок з одногрупниками не мала, а подорожувала зазвичай з родиною чи друзями.

Поділилися враженнями від подорожі зі студентами-медійниками УжНУ: «Остання моя поїздка – це мандрівка до Львова у супроводі чудових друзів. Давно мріяла там побувати і вдячна людям, які допомогли мені втілити цю маленьку мрію в реальність. Львів – місто, що захоплює давньою історією й сучасним сьогоденням. Неймовірна архітектура, затишні кав’ярні, сувенірні крамнички, вулички, гарно прикрашені новорічним декором, вуличні музиканти, які піднімають настрій і пронизують своїм співом до глибини душі, – усе це подарувало безліч емоцій і утвердило в думці, що Львів – це місто вражень. Бо враження і справді переповнювали. Завдяки гостинності міста, його атмосферності нам із друзями вдалося розслабитися й почуватися вільно і безтурботно, на

солоджуючись кожною пригодою цієї мандрівки».

 А студентка ІІІ курсу спеціальності «Українська мова та література. Документознавство. Літературна творчість та інформаційна діяльність» Ангеліна Гречин ділиться своїми враженнями про першу неформальну поїздку всім факультетом на День студента: «Можу сказати, що мені дуже сподобалося. Я вважаю, що такі заходи – саме те, що потрібно на факультеті, і те, що, безумовно, має бути невід’ємною частиною студентського життя. Саме ця поїздка покращила зв’язки між студентами. З багатьма людьми, з якими я три роки провела на одному поверсі, вперше познайомилася по-справжньому. Загалом атмосфера була просто прекрасна! Задоволеними точно залишилися всі! Ми зробили багато фото, відео, поспілкувалися. Ця поїздка об’єднала людей, які й не думали, що мають щось спільне. Навіть похмура погода не зіпсувала настрою».

 Не оминули ми й викладачів.

Доцентка кафедри журналістики Наталія Толочко поділилися спогадами:

«Маю дуже гарні спогади зі студентських років, зокрема про поїздки з групою. Я переконана, що нас формує наше оточення, тому дуже важливо, з ким проводиш 4 чи 5,5 років свого життя. Мені дуже пощастило! Деякі риси характеру, погляди на життя, гадаю, сформувалися саме в університеті й завдяки тим людям, з якими навчалася. Ще в першому семестрі першого курсу ми з одногрупниками зібралися на перший пікнік, потім були щорічні журналістські фести «Інформаційна миска», коли медійники різних курсів варять боґрач, змагаються в різних конкурсах і гарно відпочивають на «Скалці».

Це незабутній час! Також запам’ятався перший медіатур на ІІ курсі, коли після практики колеги з редакції запропонували співпрацю, так у мене з’явилася можливість підробітку під час навчання й хороші умови для розвитку, цікаві робочі поїздки!

Щодо інших поїздок з університету, пригадую тренінг у Хмельницькому – також на ІІ курсі. Колега з редакції запропонувала взяти участь у такому заході, я запросила двох своїх однокурсниць. Тоді ми вперше й поки що востаннє побували в Хмельницькому, звідки маємо гарні спогади».

Пані Наталія констатувала, що подорожі сучасних студентів вимушено обмежені переважно Україною, а наостанок дала таку пораду: «Юним медійникам раджу бути активними, ініціювати поїздки, неформальні заходи. Це можливість мати незабутні враження, знайти нових друзів, а відтак порозуміння й підтримку в колективі, що надважливо в цей непростий час».

До опитування доєдналася психологиня Лілія Шнирьова.

Вона розповіла, чим корисні групові поїздки, зокрема зі своїми одногрупниками чи колегами: «Нині дуже поширена практика групових поїздок і проведення часу поза робочим місцем.

Такий відпочинок дозволяє учасникам легше спілкуватися й налагоджувати тісні стосунки. Нове середовище стимулює творчий підхід та інновації, сприяє розвитку командного духу, єднання, а також приносить задоволення учасникам». Подорожі допомагають зблизити людей.

Розмови, враження від нових місць і спільні емоції створюють сприятливу атмосферу, щоб поліпшити взаєморозуміння та довіру між колегами.

Подорожуйте, живіть, кайфуйте!

Нікіта Лісовець, Михайло Коштура, студенти відділення журналістики