Дослідники життя. Як біологи УжНУ інтегруються в світову науку і роблять відкриття/
Продовжуємо публікувати оглядові матеріали про міжнародну співпрацю факультетів УжНУ. Цього разу мова піде про біологів, міжнародна кооперація яких надзвичайно цікава.
І не тільки тому, що дуже широка географія партнерів факультету – від Китаю до Туреччини, Франції та Пуерто-Рико. А й тому, що сфера інтересів наших науковців у міжнародних проєктах надзвичайно різноманітна – від досліджень навколишнього середовища (наприклад, річки Уж) до вивчення геному закарпатців. І не тільки. Надійні партнери – запорука успіху/
Декан біофаку Ярослава Гасинець розпочинає розмову не з того, які міжнародні проєкти на факультеті реалізують зараз, а з того – що буде далі. – За рік-два буде відкрито багато грантових програм.
Ми попередньо знаємо, якими будуть напрями, і вже готуємося брати участь у цих програмах. Вважаю, що маємо хороші шанси на успіх.
Чому? Бо в нас є необхідні кваліфіковані працівники, є сучасна лабораторна база, яку ми кардинально оновили за останні кілька років, і є «історії успіху» в реалізації міжнародних проєктів із залученням широкого кола партнерів.
А головне – є бажання будувати нові партнерства й відкривати для себе нові напрямки роботи, – каже Ярослава Гасинець. Словаччина, Угорщина, Румунія, Туреччина та Франція – таку п’ятірку країн, з якими останні кілька років найактивніше співпрацюють наші біологи, називає заступниця декана Марина Кривцова, яка курує міжнародну діяльність на факультеті. До прикладу, з Ніредьгазьким університетом уже протягом 5 років налагоджена взаємна участь у щорічних конференціях студентів та молодих вчених, співпраця у галузі культивування лікарських рослин із високим вмістом біологічно активних речовин, публікації студентів у збірниках наукових праць.
Щорічна конференція студентів та молодих вчених у Ніредьгазському університеті (2018 р.) Із Клу́зьким університетом імені Ба́беша-Бо́йяї у румунському місті Клуж-Напока працює програма мобільності Erazmus+, також викладачі університету читають лекції для студентів УжНУ. Спільно з Університетом ім. Шафарика в Кошице наші біологи реалізують транскордонний проєкт «Навколишнє середовище для майбутнього через наукову освіту», про який детальніше розповімо трохи нижче. Із турецьким університетом у місті Кіліс вже декілька років триває кооперація з технологій лікарських рослин, біологічно активних речовин з антимікробними властивостями. Викладачі УжНУ як запрошені лектори часто виступають на конференціях у Туреччині. Візит проф. Н.Шекероглу (Університет Кілісу, Туреччина) та підписання договору про співпрацю (2017 р.) Із Кошицьким університетом ветеринарії та фармації підтримуються тісні наукові зв’язки, які пов’язані з вивченням антимікробних, антибіоплівкотвірних властивостей лікарських рослин.
Із цього напряму отримані вагомі результати, які реалізувалися більш ніж у 20 наукових публікаціях, більшість у наукових журналах Scopus, Web of science. У 2018 році за проєктом Erasmus+ стажування в університеті пройшли двоє викладачів, двоє аспірантів та магістрант біологічного факультету. Стажування Erasmus+ Інститут мікробіології та імунології Кошицького університету ветеринарії та фармації (Словаччина) (2018 р). Труш Христина, Кривцова Марина, Ганич Тетяна У Пряшівському університеті викладачі біологічного факультету проходять стажування та публікують спільні із колегами наукові публікації.
Із французьким університетом у місті Орлеан започаткована співпраця в галузі вивчення способів рекультивації виснажених після видобутку корисних копалин ґрунтів, які непридатні для сільського господарства. Перспективною в цьому напрямі є рекультивація земель в околицях території золоторудника смт Мужієво. І це – лиш декілька прикладів міжуніверситетського партнерства. – Ми залучаємо молодь до всіх напрямів співпраці, щоб студенти бачили, який попит на наукові дослідження за кордоном. Щоб розуміли, який науковий продукт можна, наприклад, продати у вигляді стартапу. Аби дослідження не були тільки теоретичними, а щоб реалізувався принцип «Наука – в практику» – підсумовує Марина Кривцова. 2 в 1: наука й просвіта в одній… пробірці Один із цікавих міжнародних проєктів, у якому якраз значна увага приділяється залученню молоді і компоненту просвітництва, біологічний факультет почав реалізувати минулого року.
«Навколишнє середовище для майбутнього через наукову освіту» – така назва проєкту, який наші біологи виконують разом з Університетом ім. Шафарика в Кошице у рамках програми транскордонного співробітництва HUSKROUA. Один із експертів проєкту, викладач біологічного факультету Владислав Мірутенко розповідає, що головна ідея – на прикладі прикордонної річки дослідити, як працює водойма протягом року. Для цього на річці Уж передбачено щомісячні відбори проб води на 5 ділянках і їх лабораторний аналіз. Зазначимо, що лабораторія моніторингу водних і наземних екосистем за кошти проєкту буде наповнена якісною технікою, яка дозволить проводити сучасні дослідження. – Будемо визначати наявність видів біоіндикаторів, які показують присутність у воді тих чи інших домішок. Наприклад, якщо вода чиста, то будуть наявні личинки таких комах, як веснянки та одноденки. Якщо вода вже забруднена – їх не буде.
Подібних індикаторів є багато, і ми досліджуватимемо їх. Ділянки річки обрали різні – біля Скалки, нижче та вище греблі в Невицькому, Боздоський парк нижче впадіння каналізаційних стоків і ділянку в Сторожниці біля кордону, де потенційно вона має очищуватися, – пояснює Владислав Мірутенко. Одна з ділянок відбору проб води на р. Уж Науковець припускає, що мали би бути суттєві відмінності між видами біоіндикаторів і хімічними показниками води. Процес відбору та аналізу проб триватиме щонайменше півтора року, тож науковці в динаміці бачитимуть, як протягом сезонів змінюється ситуація.
Аналогічні дослідження словацькі колеги проводитимуть на річці Лаборець біля Михайлівців, оскільки, за проєктом, активності мають бути дзеркальними. У підсумку результати досліджень будуть порівнюватися і, якщо будуть суттєві відмінності, то можна робити висновки про наслідки антропогенного впливу на стан водойм. Ярослава Гасинець додає, що цей проєкт має значну просвітницьку складову. Школярів старших класів і студентів-біологів долучать до досліджень: будуть польові виїзди, кожен експерт показуватиме, як проводити відбір проб і потім у лабораторії також працюватиме разом з молоддю. – Ми відібрали 4 ужгородські школи – №4, №6, №15 і Ужгородську спеціалізовану школу-інтернат. Розраховуємо на участь старших школярів – учнів 8-10 класів. Плануємо загалом залучити 40-50 дітей, яким буде цікаво активно брати участь у проєкті. Заплановано проведення тренінгів, під час яких діти зможуть здійснювати самостійні дослідження в лабораторіях.
А також – екофестиваль, де буде ширше коло учасників – більше школярів, студентів, представників громадських організацій. На цьому екофестивалі будуть представлені вже перші результати проєкту, – каже Ярослава Гасинець. Цікаво, що словацькі партнери створюють сайт проєкту, на якому, зокрема, будуть представлені результати досліджень.
А ще – віртуальна БІОлабораторія стану прикордонних ділянок річок Уж і Лаборець, завдяки даним якої можна буде в онлайн-режимі відслідковувати динаміку результатів досліджень. Дані будуть постійно оновлюватися не тільки на стадії реалізації, а й після формального завершення проєкту в 2023 році. Творити науку – відгадувати загадки Ще один дуже цікавий і без перебільшення проривний у плані науки проєкт біологи УжНУ реалізують за кошти Євросоюзу спільно з Університетом ім. Васіле Голдіша (м. Арад, Румунія, філія в Сату-Маре).
Частину роботи також виконують науковці з Китаю та Пуерто-Рико. «Партнерство для геномних досліджень в Румунії та Україні» – така назва проєкту, у межах якого вчені провели збір біозразків у 300 добровольців, корінних жителів двох прикордонних регіонів – Закарпатської області в Україні та провінціях Сату-Маре і Бая-Маре в Румунії. – Ці зразки просеквеновані, тобто повністю прочитане ДНК 300 осіб. Отримані геномні дані допоможуть у виявленні та описанні поширених, рідкісних та ендемічних медично-значимих мутацій в етнічно різноманітній людській популяції прикордонного регіону Румунії та України, а також у визначенні походження цих людей в історичному контексті, – каже викладач біологічного та медичного факультетів УжНУ, аспірант Оклендського університету Христина Щубелка.
У молекулярно-генетичній лабораторії. Щубелка Христина, Гасинець Ярослава Освітня частина проєкту передбачає проведення ряду семінарів, які спрямовані на те, щоб навчити молодих дослідників, студентів та викладачів усіх необхідних методик роботи з ДНК як людини, так і інших організмів. Тобто виділення ДНК, процедури ПЛР-реакцій, секвенування, а також знань з біоінформатики. Ярослава Гасинець зазначає, що ціллю проєкту є також суттєво покращити лабораторно-дослідницьку базу УжНУ сучасним дороговартісним устаткуванням.
Так, у межах проєкту відремонтована молекулярно-генетична лабораторія на біологічному факультеті, встановлене нове сучасне обладнання як за університетські, так і за грантові кошти. Закуплене різне обладнання, необхідне в процесі обробки ДНК людини: ПЛР-машини, спектрофотометр, установки для гель-електрофорезу, центрифуги, морозилки для зберігання ДНК, система очищення води. – Проєкт практично реалізований. Нині студенти УжНУ можуть безпосередньо вчитись та працювати на цьому обладнанні і відпрацьовувати навички роботи з ДНК. А коли румунські партнери виконають свою частину роботи, спільні результати досліджень ляжуть в основу наукових статей, які будуть опубліковані в серйозних виданнях, – каже Ярослава Гасинець.
До речі, про публікації. Тільки в першому півріччі минулого року науковці біофаку стали співавторами 2 статей у швейцарському науковому журналі та журналі Саудівської Аравії. А вже цьогоріч вийшла гучна публікація генетиків, де співавторами є троє науковців УжНУ, яка містить розгадку походження унікальних коней, привезених конкістадорами на Карибські острови. У молекулярно-генетичній лабораторії. Волфсбергер Вальтер, Олексик Тарас – Ми формуємо спільні наукові групи там, де є взаємодоповнюючі компоненти. Зараз вже маємо досить потужні прилади і завдяки цьому можемо брати участь у науковій міжнародній співпраці та створювати якісний науковий продукт.
Паралельно формуємо консорціум із наукових установ і залучаємо підприємства, на яких наші наукові розробки можуть бути реалізовані. До прикладу, завдяки співпраці з словацькою компанією «Календула», яка є виробником екстрактів лікарських рослин (ефірних олій), ми адаптуємо наші наукові розробки для ринку. Щоб вони не тільки були стандартизовані в Україні, а й конкурентоспроможними в Європі, – підсумовує Марина Кривцова. Тож далі точно буде…
Ярослав Світлик