Тема статті «СТРАТЕГІЇ АДАПТАЦІЇ ТА РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД: АНАЛІЗ ІННОВАЦІЙНИХ ПІДХОДІВ, ЇХ ВПЛИВ НА ЯКІСТЬ ОСВІТИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ВИЩОЇ ОСВІТИ».
Розвиток та модернізація вищої освіти в Україні в умовах воєнного стану потребують системного підходу.
Тому детальний аналіз тенденцій, сучасного стану впровадження освітніх інновацій є дуже важливим.
Метою статті було проаналізувати інноваційні підходи у розвитку вищої освіти в період післявоєнного відновлення та визначити їх вплив на якість і результати навчання. Розвиток вищої освіти України стає надзвичайно важливим завданням у контексті глобалізації.
Проаналізовано дистанційне навчання, яке в умовах повномасштабного вторгнення стало обов’язковою складовою освітнього процесу, визначено його основні переваги та недоліки.
Ця форма навчання використовує різноманітні технічні та інформаційно-комунікаційні засоби, що дають змогу учасникам освітнього процесу ефективно взаємодіяти в онлайн-режимі. Визначено, що інноваційним підходом у системі вищої освіти є впровадження онлайн-курсів.
Окреслено ключові завдання післявоєнного періоду галузі вищої освіти, серед яких виокремлено відновлення та розвиток освітньої інфраструктури, забезпечення сталості та безперервності освітнього процесу, надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу, проведення реформ та якісних трансформацій у системі вищої освіти для досягнення високих світових стандартів.
Зазначені завдання можуть бути реалізовані через створення освітніх центрів, навчально-практичних комплексів та інших сучасних ініціатив.
Було визначено основні тенденції процесу розвитку вищої освіти у післявоєнний період, серед яких збільшення кількості приватних закладів вищої освіти, контроль якості надання освітніх послуг різними способами (сертифікація, акредитація тощо), зміна підходів до викладання та навчання, забезпечення мобільності здобувачів та викладачів, оновлення критеріїв оцінювання якості освіти, автономізація вищої освіти, інтернаціоналізація та інтеграція вищої освіти.
Однією з основних тенденцій у цьому процесі є міжнародна мобільність всіх учасників освітнього процесу закладів вищої освіти. Успішна реалізація програм міжнародної мобільності сприяє розвитку міжнародного партнерства у вищій освіті та впровадженню нових програм, що сприяють підвищенню їхнього статусу та іміджу.
Загалом наразі заклади вищої освіти розробляють стратегії реконструкції, продовження започаткованих реформ в освіті та інноваційного розвитку, які можуть бути реалізованими за підтримки уряду, різних міжнародних організацій та інших, зацікавлених у цій сфері, установ.
Авторка висловлює подяку академіку НАН України, професору, доктору хімічних наук, доктору фармацевтичних наук, професору НФаУ Черниху Валентину Петровичу та професору, доктору хімічних наук, професору кафедри загальної хімії НФаУ Шемчуку Леоніду Антоновичу за багаторічні консультації з наукової та навчально-методичної роботи.
Дякуємо Марії Холопік, Олесі Холопік, Юрію Садварі, Олексію Фазикошу та Ярославу Лазуру за особисту фінансову підтримку для продовження наукової роботи Гвлини Вікторівни Різак.
Наш. кор.
Довідка.
Марія Михайлівна Холопік (дівоче прізвище – Різак).
Рідна сестра екс-губернатора Закарпаття Івана Різака Холопік Марія Михайлівна – лікар-невропатолог Військово-медичної служби ВМУ СБУ в Управлінні Служби безпеки України у Рівненській області.
Народилася 4 листопада 1958 року у селі Бобовище Мукачівського району Закарпатської області.
Чоловік – Холопік Олексій Олександрович, полковник запасу СБУ, екс-заступник начальника УСБУ у Рівненській області.
Освіта – вища, закінчила медичний факультет Ужгородського державного університету (1982 р.).
Працювала лікарем-нейрохірургом в обласному нейрохірургічному відділенні Рівненської міської лікарні (1983–1986, 1988–1992 рр.).
Навчалась у клінічній ординатурі за спеціальністю «нейрохірургія» у Київському науково-дослідному інституті нейрохірургії (1986–1988 рр.). З 1992 року. - Лікар-невропатолог ВМС ВМУ СБУ в УСБУ у Рівненській області.
Кандидат медичних наук за спеціальністю "нейрохірургія", лікар-невропатолог вищої кваліфікаційної категорії. Співавтор багатьох наукових праць.
Голова профспілкового комітету Управління Служби безпеки України у Рівненській області (з 2000 р.). Нагороджена Почесною грамотою Рівненської обласної державної адміністрації (2011 р.), Почесними грамотами Рівненської обласної ради (2001, 2007).
Неодноразово відзначалася грамотами УСБУ у Рівненській області, нагороджена нагрудним знаком «Почесний знак Управління Служби безпеки України у Рівненській області» (2012 р.).
<Нагороджена грамотою Профспілки працівників державних установ України, грамотою Федерації профспілок Рівненської області, Почесними грамотами Рівненської обласної профспілкової організації працівників державних установ. Отримала звання «Жінка року – 2008» у номінації «Жінки – працівники органів прокуратури, МВС, СБУ».
Включено до сьомого випуску біографічного довідника «Хто є хто на Рівненщині», присвяченому відомим діячам науки, культури, політики, представникам владних та бізнес-структур (2010 р.).p>
Олеся Олексіївна Холопік, директорка Центру демократії та верховенства права, дочка Марії Холопік, племінниця Івана та Галини Різаків.
https://cedem.org.ua/person/kholopik/
Садварі Юрій Юрійович, директор відокремленого структурного підрозділу «Мукачівський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України»
http://logos-ukraine.com.ua/project/index.php?project=piued3&id=1450
Фазикош Олексій Андрійович, голова Ради адвокатів Закарпатської області
http://logos-ukraine.com.ua/project/index.php?project=piued5&id=2526
Лазур Ярослав Володимирович, декан юридичного факультету УжНУ, професор, доктор юридичних наук.
https://esu.com.ua/article-53058