Авторитетна наковиця у галузі органічної хімії Галина Вікторівна Різак продовжує і науково-методичну роботу.
"Adapting Curricula to the Needs of the Modern Digital Society in Ukraine" ("Адаптація навчальних програм до потреб сучасного цифрового суспільства в Україні") - назва нової науково-методичної статті Галини Різак у співавторстві, яка вийшла у авторитетному науковому журналі.
Цифрові технології є повним соціальним фактом, що охоплює всі аспекти людської діяльності, включаючи економічний, адміністративний, соціальний і політичний контексти. Не є винятком і система освіти.
Проте залишаються питання щодо оптимального впровадження цифрових технологій у школі та вищій освіті. Метою цього дослідження є аналіз потенціалу адаптації навчальних програм до вимог сучасного цифрового суспільства в Україні.
У дослідженні використовувалися бази даних Web of Science, Google Scholar і Scopus для пошуку відповідної літератури. Критеріями відбору літератури були публікації, які були опубліковані в періодичних виданнях за останні 5 років і містили ключові слова, пов’язані з обраною темою дослідження. Алгоритм пошуку передбачав введення ключових слів у рядок пошуку кожної бази даних, фільтрацію результатів за заданими критеріями та аналіз заголовків і рефератів для подальшого відбору релевантних досліджень.
Для аналізу даних було використано програмне забезпечення SPSS (Statistical Package for the Social Sciences) для статистичного аналізу результатів опитування.
Методи кореляційного та регресійного аналізу також використовувалися для встановлення зв'язків між різними факторами.
Надійність і валідність методів було перевірено шляхом тестування інструментів на невеликій пілотній групі перед широкомасштабним дослідженням. Результати дослідження показали, що справжня цінність цифрових технологій поступово стає предметом дискусій, але залишається маловідомою та важкою для узагальнення.
Питання щодо присутності цифрових технологій в освіті викликають занепокоєння, а часом і спротив як серед освітянської спільноти, так і в публічному дискурсі. Крім того, складним завданням є визначення майбутніх компетенцій, які очікуються від учителів. Цілком ймовірно, що вони все більше зосередяться на співпраці, спілкуванні, критичному мисленні та творчості. Таким чином, розвиток адаптивності та адаптація навчальних програм до цифрових тенденцій залишається основною підготовкою до майбутніх викликів. Незважаючи на зростаючу поширеність цифрових інструментів, існують значні відмінності в обладнанні, доступі до мережі та цифрових навичках серед населення.
Отже, існує значний розрив між особистим використанням цифрових інструментів та їх шкільним, університетським та професійним використанням.
Технології призвели до необхідності швидкого визначення меж дискусій щодо трансформацій в освіті, які, на жаль, часто ігноруються в публікаціях (Barron, 2023). Щоб охопити багато способів, якими цифрові технології вже впливають на освітню систему та її учасників, науковці активно аналізують цифрові технології та їхній вплив на розвиток цифрового суспільства.
Автори наводять приклад дослідження, проведеного Consortium for Educational Research, яке показало, що школи в усьому світі, які впроваджують цифрові технології, стикаються з багатьма проблемами, пов’язаними з необхідністю визначення меж дискусій щодо цифрової трансформації.
Ці технології можуть впливати на структуру навчальних програм, методи викладання, взаємодію учня та вчителя та організаційну культуру шкіл. Однак у звіті Всесвітньої організації охорони здоров’я наголошується, що часто межі дискусій про цифрову трансформацію в освіті ігноруються через брак уваги до соціальних та етичних аспектів використання цифрових технологій у процесі навчання.
Це може призвести до негативних наслідків для учнів, вчителів та адміністрації школи.
Отже, існує велика потреба в дослідженні та ретельному визначенні меж дискусій щодо цифрової трансформації в освіті, щоб забезпечити ефективне та етичне використання цифрових технологій у навчальних закладах (Bustamante, Segura-Berges, Lizalde-Gil, & Peñarrubia-Lozano, 2022).
Дякуємо колегам з провідних вузів України за продовження співпраці з Галиною Вікторівною Різак у непрості для неї часи!
Вітаємо Галину Вікторівну ще з одним науковим успіхом!
Вл.інф.
Дякуємо за особисту фінансову підтрику Марії Холопік та Олесі Холопік.
Довідка.
Марія Михайлівна Холопік (дівоче прізвище – Різак).
Рідна сестра екс-губернатора Закарпаття Івана Різака Холопік Марія Михайлівна – лікар-невропатолог Військово-медичної служби ВМУ СБУ в Управлінні Служби безпеки України у Рівненській області.
Народилася 4 листопада 1958 року у селі Бобовище Мукачівського району Закарпатської області.
Чоловік – Холопік Олексій Олександрович, полковник запасу СБУ, екс-заступник начальника УСБУ у Рівненській області.
Освіта – вища, закінчила медичний факультет Ужгородського державного університету (1982 р.).
Працювала лікарем-нейрохірургом в обласному нейрохірургічному відділенні Рівненської міської лікарні (1983–1986, 1988–1992 рр.). Навчалась у клінічній ординатурі за спеціальністю «нейрохірургія» у Київському науково-дослідному інституті нейрохірургії (1986–1988 рр.). З 1992 року. -
Лікар-невропатолог ВМС ВМУ СБУ в УСБУ у Рівненській області.
Кандидат медичних наук за спеціальністю "нейрохірургія", лікар-невропатолог вищої кваліфікаційної категорії. Співавтор багатьох наукових праць. Голова профспілкового комітету Управління Служби безпеки України у Рівненській області (з 2000 р.). Нагороджена Почесною грамотою Рівненської обласної державної адміністрації (2011 р.), Почесними грамотами Рівненської обласної ради (2001, 2007).
Неодноразово відзначалася грамотами УСБУ у Рівненській області, нагороджена нагрудним знаком «Почесний знак Управління Служби безпеки України у Рівненській області» (2012 р.).
Нагороджена грамотою Профспілки працівників державних установ України, грамотою Федерації профспілок Рівненської області, Почесними грамотами Рівненської обласної профспілкової організації працівників державних установ.
Отримала звання «Жінка року – 2008» у номінації «Жінки – працівники органів прокуратури, МВС, СБУ».
Включено до сьомого випуску біографічного довідника «Хто є хто на Рівненщині», присвяченому відомим діячам науки, культури, політики, представникам владних та бізнес-структур (2010 р.).p>
Олеся Олексіївна Холопік, директорка Центру демократії та верховенства права, дочка Марії Холопік, племінниця Івана та Галини Різаків.
https://cedem.org.ua/person/kholopik/