Цими вихідними авторитетна вчена у галузі органічної хімії Галина Вікторівна Різак одержала приємну звістку від Українського журналу природничих наук.
У найближчому номері цього відомого наукового журналу вийде стаття Галини Вікторівни Різак
«Вивчення процесів ацилювання 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-r-6-r’-тієно[2,3- d]піримідинів»
Актуальність дослідження полягає в біологічній активності тієно[2,3- d]піримідинів, які можуть мати потенціал у створенні нових лікарських засобів та фармакологічному застосуванні.
Мета дослідження полягала у вивченні процесів ацилювання 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6-R'-тієно[2,3-d]піримідинів та оцінці потенціалу синтезованих сполук у створенні біологічно активних речовин.
Для досягнення поставленої мети в роботі були застосовані методи органічного синтезу.
Подальший аналіз структури отриманих сполук включав використання методів ЯМР та ІЧ спектроскопії.
У даній роботі було проведено ацилювання 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6-R'- тієно[2,3-d]піримідинів ацилгалогенідами карбонових кислот. Взаємодія відбулася за участю натрієвих солей та специфічних ацилюючих агентів у відповідних умовах, що стимулювало формування цільових ацилованих продуктів.
Результати експериментів показали успішне ацилювання вихідних сполук, що було підтверджено аналітичними даними та спектроскопічними характеристиками.
Для повної характеристики отриманих сполук температури плавлення були виміряні з метою підтвердження чистоти та стабільності отриманих зразків.
Присутність ацилоксильних груп у синтезованих молекулах свідчить про успішне введення ацильної групи до молекули тієно[2,3-d]піримідину.
Додатковий аналіз отриманих даних показав, що алкілування та ацилювання натрієвих солей відбувається за участю екзоциклічного атома кисню в позиції 2, що призводить до утворення 2- алк(ацил)окси-4-оксо(іміно)-3-феніл-5-R-6-R-тієно[2,3-d]піримідинів. Отримані дані також вказують на потенційну можливість подальшого розвитку методики синтезу та дослідження властивостей ацильованих сполук для їх подальшого застосування у фармацевтичній промисловості або інших сферах, спрямованих на створення нових лікарських засобів та функціональних матеріалів.
У ході експериментів було успішно продемонстровано можливість ацилювання 2,4- діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6-R'-тієно[2,3-d]піримідинів ацилгалогенідами карбонових кислот за участю натрієвих солей та специфічних ацилюючих агентів. Це дозволило отримати цільові ациловані продукти, що були піддані ретельному аналізу.
Результати аналітичних досліджень та спектроскопічного аналізу підтвердили ефективне введення ацильних груп до молекули тієно[2,3-d]піримідину, що є ключовим кроком у синтезі нових біологічно активних сполук.
Основним завданням було дослідження можливостей ацилювання вказаних піримідинових сполук та вивчення впливу реакційних умов на напрямок реакції та утворення цільових продуктів. Використання специфічних реагентів та оптимізованих умов реакції дозволило ефективно контролювати хімічну модифікацію молекулярної структури піримідинів.
Методика дослідження включала синтез вихідних сполук, аналіз взаємодії з реагентами та спектроскопічні дослідження для підтвердження структури отриманих продуктів. Для проведення аналітичного контролю використовувалися методи елементного аналізу, а також ЯМР 1H-спектроскопії.
Дослідження було виконано відповідно до встановлених стандартів та протоколів. Отримані результати свідчать про успішне ацилювання та формування ацилованих продуктів з високим виходом.
Також було вивчено вплив реагентів та умов реакції на напрямок реакції. Виявлено, що ацилювання відбуваються за участю екзоциклічного атома кисню, що є важливим для формування кінцевих продуктів.
Додатково була проведена оцінка температур плавлення отриманих сполук, що підтвердило їхню чистоту та стабільність.
Це важливий етап для подальших досліджень та застосувань, оскільки стабільність сполук має велике значення для їхньої подальшої обробки та використання в різних галузях науки та промисловості.
Перспективи майбутніх досліджень заключаються у вивченні біологічної активності вивчених сполук та їх можливого використання у фармацевтичній галузі для розробки нових препаратів з високою ефективністю та мінімальними побічними реакціями.
Авторка висловлює подяку академіку НАН України проф. Черниху Валентину Петровичу, доктору хімічних наук, професору НФаУ доктору хімічних наук, Шемчуку Леоніду Антоновичу та професору УжНУ, доктору хімічних наук Хрипаку Степану Михайловичу (Вічна пам'ять!) за допомогу у проведенні наукових досліджень та багаторічні наукові консультації.
Вл.інф.