Як там з зарплатами викладачів університетів в арабських країнах і як на їх фоні виглядає Україна?
Свого часу видання Al-Fanar Media провело дослідження заробітних плат у 12 арабських країнах.
Серед 12 досліджуваних країн найвищі зарплати викладачів державних університетів у Лівані та країнах Перської затоки, а найнижчі – у Ємені та Марокко.
Не дивно, що Сирія є найбільш фінансово складною країною для роботи в якості професора державного університету.
Сирійські зарплати, і без того низькі, впали на цілих 75 відсотків з часу початку конфлікту в країні.
В Іраку, Лівії, Марокко та Сирії професори починали із зарплати менше $13 000 на рік.
Найбільш високооплачувані науковці в Ємені та Марокко заробляють близько $22 000 і $30 000 на рік відповідно.
При цьому, ВВП на душу населення в цих двох країнах відповідно у 10 та майже у півтора рази менший за показник України.
Пропорція між зарплатою викладача університету та ВВП на душу на населення складала близько 40 до 1 та близько 10 до 1.
В Україні цей показник складає близько 1 до 1. Суспільний престиж професії викладача університету в цих двох країнах значно вищий.
На найвищому професійному рівні для науковців Туніс, Йорданія та Ірак займають хороші позиції, причому найбільш високооплачувані йорданські науковці заробляють майже 60 000 доларів на рік.
При цьому, станом на 2023 рік ВВП на душу населення в Йорданії менше за український показник, а зарплата викладача в Україні навряд чи перевищує 5–6 тисяч доларів на рік.
Невже Йорданія – це інша планета?
Деякі з найбільш високооплачуваних викладачів в Лівані заробляють від $30 000 до $90 000.
Викладачі державних університетів Лівану заробляють у три-дев'ять разів більше, ніж середньостатистичний ліванець.
Дохід на душу населення в країні становить 10 708 доларів.
В Україні на цей час ймовірно лише зарплата професора може бути співставною з середньою зарплатою в країні. Про те, щоб бути у три-дев’ять раз вищою мова в Україні не йде – це буде фантастикою.
Фактично, у кожній з досліджуваних країн, окрім Сирії та Катару, академічні зарплати були вищими – часто набагато вищими – за те, на що багато їхніх співвітчизників жили протягом року.
Про Україну так сказати навряд чи можна. Отже, наведені арабські країни нагадують іншу планету, якщо мова йде про заробітну плату викладачів університетів. І це мова про...2014 рік.
Тобто зараз ми не дотягуємо до рівня зарплати викладачів в арабських країнах навіть станом на 2014 рік!
Питання: у чому полягали реформи вищої освіти України як мінімум з 2014 року та чому було девальвовано суспільний престиж професії викладача університету, який зараз нижче, ніж у Сирії зразка 2014 року – третього року війни в країні?
Автор: Олександр Костюк, д.е.н., доктор управління бізнесом (DBA), професор, головний редактор міжнародного наукового журналу «Корпоративна власність та контроль».