27 травня 2014 року Олексію Різаку виповнилося б 25 років!. 16 листопада 2012 року було жорстоко вбито Різака Олексія Івановича. Досудове слідство цинічно і нагло фальсифіковане! З цієї причини замовники і вбивці та перевертні в погонах не понесли відповідальності! Дорогий Олексію!Пам`ятаємо!Любимо! Не здамося! Спасибі Всевишньому, що Ти знами був, є і будеш єдиний навіки!Спасибі Тобі за спільно прожиті роки! Вічная Тобі память! ГОРДИМОСЯ ТОБОЮ, ЛЮБИМИЙ СИНУ!
Його розумовими здібностями і футбольним талантом захоплювалися в Ужгороді, в Києві, в Харкові…. Згадаймо сьогодні Олексія Різака як професійного спортсмена, який виступав за дубль «Закарпаття», кілька років за юнацьку збірну України, у вищій дитячо-юнацькій лізі. Гордимося Тобою, дорогий Олексій!Памятаємо! Любимо! Сумуємо! Віримо в справедливість!
2004 рік. Ужгород. Стадіон «Авангард». Олексій Різак перехоплює мяч, проходить суперника, відмінний пас на Романа Зозулю, і Роман не схибив: мяч у воротах юнацької збірної Білорусії В цьому епізоді Олексій Різак не випадково приймає поздоровлення від усієї команди інаші компліменти…(Роман Зозуля — нинішній нападник «Дніпра» і збірної Україи)
Подивіться уважно, дорогі друзі, як зіграв в цьому епізоді півзахисник Олексій
Різак. Юнацька збірна України вже втратила м’яч і треба повертатися назад… Та
Олексій самовідданно кидається під удар захисника, відбирає м’яч, обігрує
суперника, зміщається до воріт і може забивати в ближній кут… Та ні! Інтереси
команди понад усе. Встигає побачити в центрі нападника Романа Зозулю і віддає йому
пас. Роман забиває в пусті ворота і біжить вітати Олексія Різака, який явно не
«пожаднічав». Проявив свої кращі якості: і боровся за м’яч до кінця, і технічно
обіграв захисника, і командні інтереси поставив вище власних амбіцій. Це оцінили всі
гравці збірної України, які разом з автором гола побігли вітати Олексія…. Цікаво,
чи подумав в той момент Олексій, що одна бабуся в нього з Гомельської області
республіки Білорусь.
P.S. Це відбувалося на стадіоні «Авангард» в Ужгороді в листопаді 2004 року, де дві
товариські зустрічі провели збірні України та Білорусії (1989 р.н). Тоді в обох
перемогли юні українці, які вже зараз практично всі грають в основних складах
Премєр-ліги України, а Роман Зозуля став одним з кращих нападників збірної України,
«Динамо» та «Дніпра».
Р.Р.S. Через репресії батька не зможе продовжити футбольну кар’єру талановитий
вихованець закарпатського футболу Олексій Різак, а в листопаді 2012 року його буде
жорстоко вбито…Вічная пам`ять Тобі, Олексію! Пам’ятаємо! Любимо!
Захоплюємося! Сумуємо!
Згадаймо сьогодні Олексія Різака як професійного спортсмена, який виступав за дубль «Закарпаття», кілька роківза юнацьку збірну України, у вищій дитячо-юнацькій лізі. На різних турнірахвизнавався багато разів кращим гравцем, кращим нападником, кращимбомбардиром… І хто знає, як склалася б спортивна доля в юнака, якби ненезаконні репресії проти його батька. Олексій Різак — кількаразовий чемпіонХарківського національного університету ім. Каразіна та володарКубка Ректора.На фото — перший зліва Олексій Різак після отриманнячергових золотих медалей з рук ректора університету Віля Бакірова (четвертийзліва).ГОРДИМОСЯ ТОБОЮ, ЛЮБИМИЙ СИНУ!