СВОЇ не змінились: замість допомоги - шантаж і погрози. Продовжують пнутися...Може ВИ такими і були? Життя і ВАМ І ВАШИМ СЬОГОДНІШНІМ ПОКРОВИТЕЛЯМ (місцевим і столичним) відповість. І дуже скоро...

Хай Бог береже від таких СВОЇХ, які не тільки не приходять на допомогу, а ще за допомогою наїздів від продажних ментів і гебешників не дають допомогти іншим.

Іншого ми не чекали від людей без честі і дотримання слова

ЦЕ хтось зупинить?

Микита, Сарай, Смоланки (так звані лікарі з проблем голови), ониськи-сливкм-лендєли після кількамісячного перебування Галини Різак у Центрі зайнятості працевлаштували її, маму, у якої жорстоко вбили єдиного сина, у дитсадок ...дитячим психологом 

Це вони - координатори звільнення у грудні авторитетної викладачки та визнаної науковиці з тридцятилітнім стажем Галини Різак після багаторічного психологічного насилля. Не хочеться вже давати їм ні політичних, ні людських, ні медичних...

Їх не вороги тримають і підтримують на посадах, а дуже навіть  СВОЇ вчорашні і позавчорашні (на Закарпатті і в столиці) для екс-губернатора Івана Різака люди...Чм особи, у яких Іван Різак просить просто захистити свою сім'ю майже дввдцять років, сприяти науковій роботі.

Взамін отримує від них психологічний тиск, організацію цькування дружини через продажних ментів і прокурорів, так званих спецслужбістів, які не мають зеленого поняття у цій роботі, бо з початку двохтисячних ще з лейтенантськими погонами є шістками місцевого криміналу. 

Це доцент Сарай навіть не розглядає подання на нагороду Галини Вікторівни. Це губернатор Микита офіційно підписує, що нагородити Галину Різак заважає її статус безробітної.

І хто ви всі після цього?

Нагадаємо.

Шістки убивць Олексія Різака, команда тіньових митарів та наркобариг - перевертнів в погонах - влада на Закарпатті за допомогою ОЗУ в УжНУ та спецслужб продовжує знущання над Галиною Різак

 

 

Кому треба, той знає...

Додаткові штрихи до портрету Галини Різак та її заслуги в розвитку науки та освіти Закарпаття

Роль керівників того чи іншого рівня (вузів, регіональної та центральної влади) завжди велика в розвитку освіти та науки.

Проте досить часто "за кадром" залишаються люди, які видають ідеї, організовують роботу для їх реалізації, свої особисті інтереси не випячують, часто навіть замовчують про свою участь у здійсненні дійсно великих справ.

Нерідко це стається і тому, що і самі керівники не дуже хочуть, щоб про таких людей дізналися більше, приписуючи собі ці заслуги. Просто розраховують, що з плином часом в історії залишаться тільки вони, величні, так сказати.

Ці справжні фахівці переживають часто не кращі часи, бо ще гірше коли обмежені керівники їх ще і принижують чи знищують, щоб не псували вмідж першовідкривачів на рівні вузу чи влади.

Якби Галину Різак десятками років так не принижували і не піддавади справжнім психологічним тортурам, ми б, напевно, просто промовчали і лише на кухні згадували справжніх подвижників закарапатської науки і освіти. Галина Вікторівна дуже скромна людина, тому скажемо про неї ми.

Просто штрихами. Галина Вікторівна Різак була серед тих ентузіастів і тої непублічної групи, яка посприяла тому, щоб Ужгородський державний унверситет одним із перших отримав статус Національного ( неважливо, хто був тоді керівниками вузу чи області, бо їх заслуги завжди оцінюють публічно).

А ще Галина Вікторівна Різак безпосередньо сприяла відкриттю юридичного факультету УжНУ, інженерно-технічного, географічного...

Саме за її безпосередньої підтримки юридичний факультет пройшов першу акредитацію..

Далеко не останню роль Галина Вікторівна зіграла у відкритті факультету міжнародних відносин УжНУ, відкриттю багатьох спеціальностей у вузі.

До речі і досить популярних, як кібербезпека, фармація тощо. Доцентка Галина Різак була в числі ядра тих, хто відкрив сам Інститут інформатики, економіки і права, а пізніше Закарпатський державний університет, спеціальності якого ( як і сама будівля) є дуже популярними у студентів.

У перетворенні Хмельницької філії у Мукачівський інститут теж допомогла ця сьогодні принижена викладачка УжНУ. Допомогала Галина Віктоірвна і акредитації Берегівського інституту в дуже непрості його часи....

Можна ще назвати сотні і сотні справ де ця відома науковиця сприяла розвитку освіти і науки, лобіювала інтереси талановитих людей. Той хто знає, той знає...

Хто захоче подискутувати з нами, заперечити вище назване, готові непублічно ( можливо, колись і публічно) всім навести аргументовані докази.

І така вона не одна, давайте цінити тих, хто поряд, хто просто виконує добросовісно свою роботу.

 

Іван Різак: пане Президенте України, шановний Володимире Олександровичу, у керівників влади та правоохоронних органів на Закарпатті якесь спотворене уявлення про сильну владу, за діями по відношенню до моєї сімї я би їм дав оцінку як садистської влади

Сильна влада мала би забезпечувати економічний розвиток регіону, відповідати на соціальні виклики та запити на справедливість.

А боротися з моєю дружиною з допомогою професійних психологічних садистів в погонах та посвідченнями доцентів - це схиблене уявлення про владу і суспільство взагалі.

Ваша команда точно не помилилася з такими кадровими призначеннями?

Я щось пропустив і це не дивно, але здаєтьсч на такі відверті кримінально-ментовські методи СБУ раніше не переходила. Її сила була трохи в іншому....

Така БЕЗПЕКА Ваших прихильників дуже швидко порозганяє.

Ми теж у свій час не були святими, але це трохи про інше. а і трохи іншим разом, пізніше.

Іван Різак: змушений звернутися ще раз до СВОЇХ і ДУЖЕ СВОЇХ.

Прошу "відмотати все назад", відмовитись від знущальних пропозицій щодо працевлаштування дружини. Прошу об'єднати зусилля і працевлаштувати дружину - серйозного вченого на відповідну посаду за напрямом Органічна хімія. Ви всі добре знажте звідки її незаконно звільнили. Точно так знаєте про її велику роль в розвитку науки і освіти Закарпаття і УжНУ зокрема.

Звичайно, прошу генералів Малюка, Андрушенка, Поклада припинити підтримку та координацію організаторів знущання над талановитою вченою з боку відомого терористичного угрупування вбивців нашого сина, яке повністю підім'яло під себе владу і правоохоронну смстему. на Закарпатті і тепер вже точно не тільки на Закарпатті.

Я чекатиму дзвінків та повідомлень від усіх організаторів і безпосередніх виконавців ще одного знушального акту над дружиною.

Я продовжу чекати системних кадрових рішень від Глави держави для розслідування вбивства сина, захисту прав дружини та припинення демонстративного знущання над державою і суспільством групою терористів-убивць, фінансованих кланом наркобариг.

Ніхто не повинен мати сумніву, що за смерть мого сина та за кожну сльозинку його мами миоєї дружини всі причетні відповідатимуть згідно Законом.

Іван Різак: Це справді повний піздєц не тільки для УжНУ, а і владі та правоохоронній системі.

 

Зупинити знищення сім'ї Івана Різака ніхто навіть не пробує, свавілля над Галиною Різак триває, вбивство Олексія Різака блокується на державному рівні, чекаємо повернення державної влади на Закарпатті

 Це справді повний піздєц не тільки для УжНУ, а і владі та правоохоронній системі.

Такого в історії Закарпаття ще не було, щоб керівники області та СБУ відверто та демонстративно знищували кращі кадри УжНУ, підтримуючи там деградованих моральних покидьків у керівництву вузу, брудну піну нездорових суспільних процесів.

В УжНУ були різні часи, але підлішого керівництва в історії вузу не було

НЕВЖЕ У ДЕРЖАВІ НЕМАЄ ТИХ, ХТО МОЖЕ ЗАХИСТИТИ ГАЛИНУ РІЗАК ВІД КСЕНОФОБСЬКОГО ЗЛОЧИННОГО СПРУТА В УЖНУ?

Пане Шмигаль, Ви таких результатів за від своїх реформ чекали, внаслідок яких знищуються кращі кадри в науці та освіті, бо ви передали виш на Закарпатті у власність двох-трьох родин без елементарного державного контролю? Завдання МОН - лише підписуватиконтракти?

Хочемо нагадати МОН, що смоланки-русини-сливки-ониськи та ін. не сьогодні розпочали агресивну дільність по звільненню Галини Різак

Не страшна війна в Україні, як написав Онисько Галині Різак, привела до припинення розгляду заяви на конкурс для авторитетної викладачки, як виявилось лише для неї особисто. І точно не дефіцит годин для педнавантаження.

Нагадаємо, що за останні кілька років на роботу ректором Смоланкою на кафедру на викладацькі посади прийняті (і це в умовах тотального зниження кількості студентів, що привело до ліквідації факультету:

1. Доцент Кут та його дружина.

2. Доцент Фізер та його дружина..

3. Племінниця професора Ониська.

4. Дружина професора Сливки.

5. Невістка професора Короля.

6. Дружина доцента Кривовяза

Кількість викладачів подвоїласть.

Вісім викладачів кафедри органічної хімії стали членами Вченох ради хімічного факультету. Там, здається, всього дев'ятнадцять чи двадцять членів ради.

Галина Вікторівна Різак була прийнята на посаду доцента кафедри органічної хімії у 2012 році , на якій працювала до переїзду в Київ та Харків з 1991 до 2006 року, після повернення з Харкова.

Кілька років конкурс не проводився, потім було оголошено конкурс, який тривав ...тридцять шість місяців.

Замість місяця, установленого терміну законами.

І лише у жовтні 2018 року Галину Різак прийняли на п'ятирічний контракт.

Протягом всіх цих років кланом ксенофобів блокувалась наукова-та науково-методична роботв, її навіть виключили з числа співавторів у посібнику, в якому вона особисто підготувала один з розділів.

Досить проаналізувати чисельні наукові  публікації Галини Різак з 2012 року, щоб переконатися, що нема жодної публікації з колегами з цього колективу....

Проф. Онисько та проф. Сливка не давали рекомендації до друку, не  визнавали навіть надруковані посібники з ISBN (з англ. International Standard Book Number — міжнародний стандартний номер книги) універсальний ідентифікаційний номер, що присвоюється книзі або брошурі з метою їхньої ідентифікації).

"Я не знаю чому визнвють на рівні керівництва вузу ваші посібники, я і проф. Сливка (голова науково-методичної ради факультету) не підписували рекомендацій", гордо сказав Онисько на засіданні кафедри.

Пане Лісовий, а ви пробували отримати позитивну рецензію від тих, хто пробував, як Галині Різак, повісити жовтий знак. Причому публічно. Які ще й демонстративно кричать на засіданні кафедри, що вони з Галиною Різак ніколи не будуть публікуватися.

Нагадаємо, що навчальні посібники Галини Різак одержали позитивні рецензії від професорів, докторів хімічних наук Переша Є.Ю. та Чундака С. Ю., які багато років очолювали кафедри хімічного факультету, професора, доктора медичних наук професора Торохтіна,що очолював кафедру біохімії, професора, докторп біологічних наук, завідувачки однієї з кафедр Л.М. Фельбаби-Клушиної, що багато років очолює одну з кафедр Біологічного факультету УжНУ що очолював кафедру біохімії, авторитетних доцентів Галли-Бобик С.В.  та Бисаги Є.І.

У попередні роки для звільнення Галини Різак Смоланці-Сливкам-Ониську-Русину не вистачало підтримки і гарантій влади.

З приходом на посаду губернатора Віктора Микити вони таку підтримку одержалм, в його бізнес-партнерів-керівників правоохоронних органів також.

Така от закарпатська перемога над ні в чому невинною жінкою...

Чекаємо на допомогу Глави держави...

 

 

Звільнення Галини Різак з УжНУ - за межами здорового глузду, свідчить про те, що у вбивців Олексія Різака здали нерви. Подальше лікування психопати-вбивці пройдуть в СІЗО.

У науковому світі людям зі світоглядними позиціями сливків-ониськів зазвичай руки не подають, а в УжНУ вони формують кадрову політику та користуються підтримкою спецслужб

 

Пане Президенте України, ксенофобське кубло УжНУ - це ж просто шушера з кримінальним мисленням, на жаль, підтримувана регіональною владою та правохоронними органами. За що звільнили Галину Різак з роботи?

 

Ректора УжНУ Вололимира Смоланку та його проректорів розвиток вузу не цікавить взагалі, бо він практично не буває на робочому місці.

Вже десять років він керує кадровим антивідбором до вузу.

Проректори просто так і недоросли до своїх посад.

Наглядова рада у нинішньому складі просто недієздатна, просто проаналізуйте її склад.

У такому регіоні, як Закарпаття, є необхідність втручання Глави держави в цілому, а в УжНУ потрібні просто радикальні рішення.

Там є люди, що здатні вивести УжНУ з краху, але скоро і вони не захочуть це робити, бо їх просто знищують.

 

 

Думаємо, що всі розуміють, що сила ксенофобського клану УжНУ далеко не в академіках, а в силовиках, які вбили Олексія Різака, і роками репресують батьків. Звичайно, не без допомоги окремих політиків та кримінальних баронів. Але це точно вже ненадовго...

"У нього (Ониська) стрико в науці, а в тебе ко", - суворо і мудро сказав декан Лендєл. "Тобі ко поможе?"-продовжив. Може він і правий, бо Галині Різак, як і Івану Різаку, на допомогу ніхто і не прийшов.

"Ви довели нашого декана до інфаркту", - кричав один з колег на засіданні кафедри Галині Різак. Декан мовчав, прийшлось нагадати колегам, що пан Лендєл переніс інфаркт у 2007 чи у 2008 році. А Галина Вікторівна Різак змушена була з відомих причин звільнитись з кафедри у 2006 році, переїхати до Києва, а пізніше до Харкова, де і змогла захистити дисертацію.

Повернулась до роботи в УжНУ тільки у 2012 році.

Можемо лише поралити декану і колегам берегтись, бо "печенка просит не бухать".

Ми знаємо, що у Ониська дядя (стрико) професор Львівського політеха Петро Онисько, зав.відділом в Інституті органіки.

Ми знаємо, що науковим консультантом Сливки є Директор інституту органічної хімії академік Вовк.

Ми знаємо, що академік Кошечко віце-президент НАН України є випускником хімфаку УжНУ.

Ми знаємо, що цілий ряд випускників хімфаку УЖНУ стали видатними вченими-хіміками.

Звичайно, ми знаємо, що ксенофобське кубло хизується знайомствами з ними, але ми не хочемо вірити, що вони розділяють світоглядні позиції місцевих ксенофобів.

Якщо розділяють, то Бог їм суддя. Якщо академіки і справді знають, в яких цілях ксенофоби прикриваються їх іменами.

Ми знаємо точно, що багато вчених ще з того іншого хімфаку. Нелендєлівського.

За час керівництва факультетом керуюча група ксенофобів просто знищила факультет, а потім назвала його Інститутом, щоб зберегти посади і регалії.

Той же Лендєл вже кілька років в ранзі в.о.директора Інституту перепризначається ректором, а ректор включає дурака і каже, що він не впливає на позицію Лендєла, недавно перепризначив Ониська на наступні пять років керівником кафедри, провів фактично всіх з підвищенням членів кафедри органічної хіміїї.

"Звичайно, я вас підтримую, але я людина демократичнв. Залишіть заяву на повторне прийняття на роботу (відновлення). Але я без них не можу", - знущально сказав ректор Смоланка Галині Різак зразу після підписання ним особисто наказу про звільнення Галмни Вікторівни з роботи.

Звичайно, розуміємо ректора. Як же без НИХ, рідних однодумців, "неконтрольованих" ректором та проректорами братів, кумів, племінниць тощо, через яких і знищує Галину Різак вже десять років.

Продовжуємо чекати на повернення державної влади на Закарпатті, яка зможе за підтримки Глави держави та Уряду відродити колишню славу УжНУ...

 

ТАКІ керують УжНУ вже двадцять років .

"А хуй його знає, чому так сталося" - відповів перший проректор Олександр Сливка одному з шанованих професорів, коли той поцікавився, як керівництво УжНУ могло допустити, щоб  Галина Різак єдиною у вузі не здала екзамен з англійської на В2.

Хоча добре знав, бо саме він у 2014 році підписав наказ про переведення доцентки кафедри Галини Різак на нижчеоплачувану зарплату старшого викладача заднім числом, яку вона і отримувала десять років до свого звільнення з роботи. Це і стало стартом для його брата та кума Ониська для зовсім біснуватого багаторічного знущання над ні в чому невинною жінкою.

На чисельні прохання Івана Різака Олександр Сливка, з яким у свій час екс-губернатор працював разом на кафедрі фізики напівпровідників знущально відповів: йду вчити українську мову, бо мене декани не слухаються.

Нагадаємо, що після звернення Івана Різака за допомогою до ректора та декана відповіді були у жовтні 2014 (!) року.

Декан Лендєл: я не знаю чому ректорат зменшив Галі зарплату, до неї немає жодних претензій. Від мене це не йшло, факультет не має до цього жодного відношення. Це несправедливо і я це виправлю за два тижні.

Ректор Смоланка: Іван Михайлович, я зразу тобі кажу, що Галя такого не заслужила.Вона користується заслуженою повагою у всіх.  Це помилка. Я її виправлю через тиждень-два.

Потім було ще немало усних прохань і розмов з нимм.

Потім вони просто пересталм брати трубку.

І почались ловні письмові звернення екс-губернаторв на захист дружини.

Майже десять років...

 

 

 

Пане Президенте України, ВОНИ тут чомусь ще сильні і пробують диктувати кадрову політику в УжНУ

Нагадаємо, що восени 2004 року, під час Помаранчевої революції доцент Михайло Сливка (нині професор) підійшов роздавав помаранчеві бейджики викладачам хіміфаку УжНУ. Потім підійшов до Галини Різак, протянув їй бейджик жовтого кольору, розсміявся і сказав; для Вас, Галино Вікторівно, тільки такого кольору, інших немає.

Навіть через двадцять років його позиція не змінилась. У грудні 2023 року він знову заявив, що ніколи б не дав згоди публікуватись спільно з Галиною Різак.

Саме Михайло Сливка, брат першого проректора Олександра Сливки ректором призначений головою навчально-методичної комісії факультету. Це Сливки визначають, які книги будуть навчальними посібниками, а які ні.

Його рідний кум і друг зі студентських років професор Онисько не тільки керівник кафедри органічної хімії, а й заступник декана хімічного факультету з наукової роботи, який ще з допомогою рідного дядька, завідувача відділу Інституту органічної хімії НАН України професора Петра Ониська визначає кому займатися органічною хімією, а кому ні.

Тому пан декан Лендєл зі Сливками-Ониськами можуть дозволити собі навіть публікацію наукових статей неугодних, та ще й з допомогою старих і нових друзів в СБУ відомих антикорупціонерів Підболячного-Лизанця та їх відомих учнів.

Сливка та Онисько - два із трьох членів комісіх, призначеної ректором, що визначали долю присвоєння вченого звання Галині Різак.

Не просто визначали, а демонстративно знущалися за підтримки УСБУ та його фактичного керівника Віктора Микити.

А тепер увага спеціально для закарпатських прокурорів (Коссея-Ільчука-Черничка-Зеленяка і не тільки, які цинічно знущаються своїми відповідями над Іваном Різаком роками та харківськими прокурорками, які безнадійно не хочуть бачити злочину в переслідуванні Галини Різак гебешно-ментовським транснаціонвльним злочинним спрутом.

Всі розуміємо, що всі ці прокурори і не тільки прокурорами будуть вже зовсім недовго...

Для чого прокурору області розкриття вбивства Олексія Різака? Вони ж з генералом МВС та СБУ Рахівським із Полтави

Професор Онисько надсилає Галині Різак електронного листа(!), що комісія (Сухарєв, Онисько, Сливка) по присвоєнню їй вченого звання не буде працювати до кінця війни, бо конкурси на посади у вузах в Україні (!) та присвоєння вчених звань відміненр до кінця війни.

Що є звичайною неправдою, але звичним для психологічних садистів, які пробували, як в нацистських концтаборах, вивішувати жовтий знак авторитетній викладачці, тоді ще і голові профспілки кафедри.

Після цього листа Лендєл-Онисько-Слмвка протягом кількох тижнів провели немало засідань, на яких розглянули цілий ряд кадрових питань, які затверджувались ректором протягом наступних кількох днів.

1) присвоєння вченого звання самому Ониську;

2) переведення на посаду професора Сливки Михайла;

3) переведення на посаду доцента асистента Кута, з наукової на викладацьку його дружини;

4) присвоєння вченого звання доценту Кривовязу;

5) переведення на посаду доцента асистента Король;

Може когось з нагороджених і забули.

Лише після цього "відновили" кадрове питання Галини Різак, хоча війнв ще триває.

Перща пропозиція Ониська Галині Вікторівні написати заяву на переведення на 0,7 ставки, Галина Вікторівна обіцяла подумати.

Звернулась до відділу кадрів. Там відповіли.

Ви не погодились на 0,7, а в.о. ректора Король (в знак влячності до Лендєла і Ониська за підтримку невістки Король) вже підписав наказ про переведення на 0.6 ставки).

Ще через місяць Галину Вікторівну Різак звільнили з роботи.

Сподіваємось, що садистське ксенофобськн кубло одержить справжню оцінку...

 

 

Десять років (!!!) команда Смоланки-Сливки=Русина репресувала Галину Різак і таки звільнила її у грудні 2023 року, але навіть після звільнення авторитетної викладачки з роботи на наші звернення НІХТО не відреагував. Це повний піздєц не тільки для УжНУ, а і владі та правоохоронній системі.

Кадрову політику в УжНУ формують для знищення кращих фахівців на основі симпатій та рекомендацій секретарш бізнесових баронів. І цей абсурд ніхто в державі не хоче зупинити

Звільнення Галини Різак з УжНУ - за межами здорового глузду, свідчить про те, що у вбивців Олексія Різака здали нерви. Подальше лікування психопати-вбивці пройдуть в СІЗО.

Десять років (!!!) команда Смоланки-Сливки=Русина репресувала Галину Різак і таки звільнила її у грудні 2023 року, але навіть після звільнення авторитетної викладачки з роботи на наші звернення НІХТО не відреагував

Змін немає. Це повний піздєц не тільки для УжНУ, а і вирок закарпатській владі і правоохоронній системі. На хімфаці в УжНУ секретарша Гісема визначає кому і на якій кафедрі працювати, а кого звільняти

Керівництво УжНУ на підтанцьовці секретарші Гісема.

Доцент Кривов'яз взагалі не розуміє чому Галина Вікторівна має працювати у них на кафедрі, хай собі шукає роботу в іншому місці. Смоланка його підтримав

Десять років команда Смоланки репресувала Галину Різак і таки звільнила її у грудні 2023 року, але навіть після звільнення авторитетної викладачки з роботи на наші звернення НІХТО не відреагував

Звільнення Галини Різак з УжНУ - за межами здорового глузду, свідчить про те, що у вбивців Олексія Різака здали нерви. Подальше лікування психопати-вбивці пройдуть в СІЗО.

Нагадаємо, що в кінці грудня минулого року на засіданні кафедри органічної хімії Галині Різак було відмовлено у продовженні контракту зразу після того, як доцент Кривов'яз (одружений на багаторічній секретарші Володимира Гісема, зараз вона теж доцентка цієї кафедри) заявив, що він взагалі не розуміє чому Галина Вікторівна має працювати у них на кафедрі, хай собі шукає роботу в іншому місці. 

На цей раз обговорення практично не було, професор Онисько зразу запропонував підтримати пропозицію колеги Кривовяза і не продовжувати контракт Галині Різак (навіть без звичного за, проти, утримався).

Таким чином було підтримано десятирічні репресії ректора Смоланки та першого проректора Сливки проти авторитетної викладачки.

Нагадаємо, в позаминулому році засідання кафедри було довгим.

https://oleksiy-rizak.info/novyny/1083-yakby-ivan-rizak-u-vladi-zarobyv-10-mln-dolariv-abo-khocha-b-odyn-to-zaraz-by-z-druzhynoiu-pestyly-vnukiv-a-ne-plakaly-b-nad-mohyloiu-iedynoho-syna

Зупинити дії ОЗУ в УжНУ поки нікому.

https://oleksiy-rizak.info/novyny/5267-hisem-rusyn-slyvky-lendiel-onysko-za-pidtrymky-smolanky-likviduvaly-khimichnyi-fakultet-i-desiat-rokiv-peresliduiut-halynu-rizak-za-pidtrymky-neliudiv-v-sbu-ta-npu-shcho-vbyly-ii-syna-oleksiia

Це справді піздєц. 

https://oleksiy-rizak.info/novyny/6185-zmin-nemaie-tse-povnyi-pizdiets-ne-tilky-dlia-uzhnu-a-i-vyrok-zakarpatskii-vladi-i-pravookhoronnii-systemi-na-khimfatsi-v-uzhnu-sekretarsha-hisema-vyznachaie-komu-i-na-iakii-kafedri-pratsiuvaty-a-koho-zvilniaty

Питаємо у СВОЇХ:ЗА СКІЛЬКИ І ВІД КОГО фальсифікувались розслідування вбивств Володимира Сливки та Олексія Різака?ХТО фінансує наркобариг у погонах та з вченими ступенями в УжНУ для публічного приниження Галини Різак? ХТО фінансує наркобариг у погонах?

Кидалово професорсько- гебешно-ментовське. Життя за ВСЕ спитає...

І нах@я вороги, коли такі СВОЇ.

Іван Різак: Вкотре можу повторити питання людям, з якими знайомий понад тридцять років і довгий час співпрацював в органах державної влади

Приватні особи, що передали професору, доктору медичних наук Торохтіну Олександру Михайловичу понад триста п'ятдесят тисяч гривень для організації спільних з Галиною Різак наукових досліджень, чекають від професора фінансового звіту. Кидалово професорсько-

гебешно-ментовське.

 

 

Олександр Торохтін

 

Кидали, що одні, що другі...Так просто в житті не буває. Чекаємо, спостерігаємо.

Які криші, такі і кришуємі. Іншого ми і не чекали.

Ми обов'язково дочекаємось ПУБЛІЧНОЇ РЕАКЦІЇ від Щербея та Торохтіна, Русина та Бисаги на наші звернення

Просто уточнюємо у відомих правоохоронців: ЗА СКІЛЬКИ І ВІД КОГО фальсифікувались розслідування вбивств Володимира Сливки та Олексія Різака?

Не втрачаємо надії, що колись проф. Торохтін та доцент Шербей відреагують на наші звернення

Ще одна новина для доцента Мирослава Щербея та його бізнес-партнерів, що разом підтримують доцентів Лендєла, Голуб (Попелич) та ін. відомих осіб в УжНУ Приватні особи, які передали у 2004 році їм в аренду автомобілі Audi A6 та Mercedes-Benz S-Class 500 4Matic, погоджуються, щоб у цей непростий час кошти за їх двадцятирічну аренду та кошти, вилучені від їх продажі, також були перераховані на рахунки наукових організацій для продовження наукової роботи Галини Різак.

Також для ремонту могили Олексія Різака, що системно пошкоджується вандалами в погонах...

Про інше потім поговоримо...

Шістки убивць Олексія Різака, команда тіньових митарів та наркобариг - перевертнів в погонах - влада в регіоні за допомогою ОЗУ в УжНУ та спецслужб продовжує знущання над Галиною Різак.

А поки. Продовжуємо уточнювати:

ХТО фінансує наркобариг у погонах та з вченими ступенями в УжНУ для публічного приниження Галини Різак?

У скільки обійшовся шабаш по її звільненню перед Новим роком?

Просто уточнюємо у відомих правоохоронців: ЗА СКІЛЬКИ І ВІД КОГО фальсифікувались розслідування вбивств Володимира Сливки та Олексія Різака?

Іван Різак: Вкотре можу повторити питання людям, з якими знайомий понад тридцять років і довгий час співпрацював в органах державної влади

Хто вбив екс-ректора Володимира Сливку?

Хто вбив мого сина Олексія?

Я продовжую чекати відповідей від генералів Василя Варцаби, Віктора Русина, полковника Лізанця та Володимира Лемака і не тільки від них.

Хто дав команду на нечувану фальсифікацію розслідування цих жорстоких злочинів?

За чиїм дорученням чи з власної ініціативи разом з екс-ректорами Смоланкою і Русином та їх ставлениками в УжНУ ви берете особисту участь у цькуванні дружини?

 

Поки що. Продовжуємо чекати.

Приватні особи, що передали професору, доктору медичних наук Торохтіну Олександру Михайловичу понад триста п'ятдесят тисяч гривень для організації спільних з Галиною Різак наукових досліджень, чекають від професора фінансового звіту.

Чекаємо також відповідної реакції від екс-ректора Василя Русина та професора Юрія Бисаги, які рекомендувала пана Торохтіна науковим консультантом докторської дисертації для Галини Вікторівни.

Доцент Мирослав Щербей, радник доцента в обласній раді на допомогу Галині Різак теж не йде. Усе так не буде!

Звертаємось до ще одного найсильніших лобістів декана Лендєла, його заступниці Голуб та професорів Сливки та Ониська депутата обласної ради Мирослава Щербея. Звертаємось до ще одного найсильніших лобістів декана Лендєла, його заступниці Голуб та професорів Сливки та Ониська депутата обласної ради Мирослава Щербея, одного з найближчих друзів, соратників та бізнес-партнерів нинішнього губернатора та найближчого радника голови обласної ради з проханням надати фінансову допомогу для наукової діяльності Галини Різак.

У 2003 році приватні особи, які знали Вас як людину слова, передали Вам трикімнатну квартиру в Ужгороді під Ваше слово та Ваші запевнення розраховуватись потихеньку, як тільки зможете.

Приватні особи переконались, що Ви вже можете, хоча пройшло вже двадцять років і погоджуються, якщо Ви почнете перераховувати кошти за квартиру на наукову діяльність Галини Різак та для підготовки і друку її нових книг і монографій.

Іван Різак: змушений звернутися ще раз до СВОЇХ і ДУЖЕ СВОЇХ.

Прошу "відмотати все назад", відмовитись від зущальних пропозицій щодо працевлаштування дружини. Прошу об'єднати зусилля і працевлаштувати дружину - серйозного вченого на відповідну посаду за напрямом Органічна хімія. Ви всі добре знажте звідки її незаконно звільнили. Точно так знаєте про її велику роль в розвитку науки і освіти Закарпаття і УжНУ зокрема.

Звичайно, прошу генералів Малюка, Андрушенка, Поклада припинити підтримку та координацію організаторів знущання над талановитою вченою з боку відомого терористичного угрупування вбивців нашого сина, яке повністю підім'яло під себе владу і правоохоронну смстему. на Закарпатті і тепер вже точно не тільки на Закарпатті.

Я чекатиму дзвінків та повідомлень від усіх організаторів і безпосередніх виконавців ще одного знушального акту над дружиною.

Я продовжу чекати системних кадрових рішень від Глави держави для розслідування вбивства сина, захисту прав дружини та припинення демонстративного знущання над державою і суспільством групою терористів-убивць, фінансованих кланом наркобариг.

Ніхто не повинен мати сумніву, що за смерть мого сина та за кожну сльозинку його мами миоєї дружини всі причетні відповідатимуть згідно Законом.

Нагадаємо.

Шістки убивць Олексія Різака, команда тіньових митарів та наркобариг - перевертнів в погонах - влада на Закарпатті за допомогою ОЗУ в УжНУ та спецслужб продовжує знущання над Галиною Різак

 

СВОЇ не змінились: замість допомоги - шантаж і погрози. Продовжують пнутися...Може ВИ такими і були? Життя і ВАМ І ВАШИМ СЬОГОДНІШНІМ ПОКРОВИТЕЛЯМ (місцевим і столичним) відповість. І дуже скоро...

Хай Бог береже від таких СВОЇХ, які не тільки не приходять на допомогу, а ще за допомогою наїздів від продажних ментів і гебешників не дають допомогти іншим.

Іншого ми не чекали від людей без честі і дотримання слова

Дочірні категорії

 

 

Постанова Лазаря про закриття справи про вбивство Олексія Різака не скасована.

Нижченаведене спростування висновків Постанови підготовлено слідчими Головного слідчого управління СБУ, які прийшли на допомогу батькам після вбивства Олексія Різака за дорученнм Голови СБУ у 2012 році.

Дякуємо мужнім офіцерам СБУ, які пдготували не тільки це заперечення на Постанову слідчого, але і підготували питання для розсліування вбивства юнака перевертнями в погонах.

 

https://censor.net/ru/forum/2826033/dlya_togo_chtoby_raskryt_jestokoe_ubiyistvo_alekseya_rizaka_nujno_dat_otvet_na_neskolko_voprosov

 Заперечення на постанову слідчого.

Згідно з листом старшого слідчого СУ УМВС України в Закарпатській області майора міліції Лазаря О.Ю. № 7/5930 від 27.12.2013 року, постановою про закриття кримінального провадження від 26 грудня 2013 року (далі за текстом – «Постанова») на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України закрито кримінальне провадження № 12012070030000012 за фактом вбивства Різака О.І., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

А у вищевказаному листі зазначено «У відповідності до вимог ст..ст.60,111 КПК України,повідомляю Вас, що досудове розслідування за фактом смерті Різака О.І., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012070030000012 від 21.12.2013 року закінчено. /.../26.12.2013 року кримінальне провадження № 12012070030000012 було закрито на підставі п.1 ч.1 ст.284 КК України.

Виникає наступне питання до слідчого: а чи взагалі проводилось досудове розслідування за фактом вбивства Різака О.І., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012070030000012 від 21.12.2012 року ? п.1 ч.1 ст.284 КК України???

Витяг з Кримінального кодексу України Стаття 284. КК України. Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха Ненадання допомоги капітаном судна в разі зіткнення з іншим судном екіпажу та пасажирам останнього, а також зустрінутим у морі або на іншому водному шляху особам, які зазнали лиха, якщо він мав можливість надати таку допомогу без серйозної небезпеки для свого судна, його екіпажу і пасажирів, карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

 

«Помилки» слідчого, службова недбалість, завідоме введення в оману батьків, близьких родичів Різака О.І., суспільства щодо підстав для закриття кримінального провадження № 12012070030000012 за фактом вбивства Різака О.І., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України ,відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012070030000012 від 21.12.2012 року свідчать про упередженість і однобічність проведеного досудового слідства та завідомо незаконного закриття даного кримінального провадження.

З матеріалами закритого кримінального провадження № 12012070030000012 за фактом вбивства Різака О.І., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, Різак І.М. не ознайомлений, тому можна судити про стан та об'єктивність проведеного розслідування з наданої йому копії Постанови.

Аналіз тексту зазначеної Постанови свідчить, що рішення про закриття даного кримінального провадження прийнято слідчим є необґрунтованим, та що досудове слідство проведено ним упереджено і однобічно, з грубими порушеннями вимог ст.9 КПК України щодо всебічності, повноти і неупередженості дослідження обставин кримінального провадження та забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

I. З тексту Постанови випливає багато запитань, відповідей на які немає, але які є предметом доказування у цьому провадженні. − Зокрема, в Постанові не чітко вказані підстави початку даного кримінального провадження.

18 листопада 2012 року Іван Різак спробував зателефонувати до міністра МВС, але помилився номером і зателефонував до Київського міського управління МВС, і тільки на основі цього дзвінка було розпочато досудове розслідування 21 листопада 2012 року.

Однак, в тексті Постанови про це не зазначено, а натомість згадується повідомлення громадянина Назаренка О.П. від 16 листопада 2012 року, внесене до ЖРЗПЗ Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області за № 7088, яке надійшло в чергову частину Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області, про те що з 16-ти поверхового будинку, розташованого по пр. Свободи, 2, у м. Ужгороді випав чоловік.

Виникає питання, хто такий Назаренко О.П., чому він не допитаний у даному провадженні (згідно з текстом Постанови, серед свідків значиться громадянин Назаренко О.І.) та яке процесуальне рішення прийнято за його заявою в ЖРЗПЗ № 7088.

Не встановлений точно час смерті Різака О.І. В Постанові слідчого вказано, що повідомлення про те що з 16-ти поверхового будинку, розташованого по пр. Свободи, 2, у м. Ужгороді випав чоловік, надійшло до чергової частини Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області о 19.28 год. 16 листопада 2012 року, тоді як на офіційному сайті прокуратури Закарпатської області вказано, що воно надійшло о 20.30 год. того ж дня.

У Постанові вказано, що бригада швидкої медичної допомоги, яка приїхала на місце події на підставі виклику зафіксованого диспетчером Якубець М. о 19.26 16 листопада 2012 року. При цьому лікар, який констатував смерть Різака О.І не вказав час смерті. 

Необхідно відзначити, що не встановлено, хто і при яких обставинах виявив тіло Різака О.І. та хто і з якого телефону викликав бригаду швидкої медичної допомоги. 

Невідомо яким чином, від кого та о котрій годині Галаговець Ю.М. (офіцер міліції) дізнався про смерть Різака О.І. та з якою метою та о котрій годині поїхав до дівчини Різака О.І на ім’я Ганна. 

У Постанові вказано, що полковник міліції Вучкан С.Ф. прибув на місце події після встановлення особи померлого. Виникає наступне питання, а саме: яка оперативно-слідча група та ким очолювана знаходилась на вказаному місці події з 19.28 16 листопада 2012 року до приїзду полковника міліції Вучкана С.Ф. 

Невідомо яким чином і від кого члени оперативно-слідчої групи, котра прибула на вказане в Постанові місце події, відразу ж дізналися про відносини Різака О.І з громадянкою Рішко Г.В., оскільки одночасно проводили огляд вказаного місця події і за адресою її проживання. 

З Постанови невідомо чому на вказаному місці події знаходились полковник СБУ у відставці Лізанець В.Й., та начальник управління охорони здоров’я Закарпатської ОДА Шніцер Р.І. Так як, Лізанець В.Й. відразу заявив, що має місце факт самогубства, невідомо з Постанови чи був він допитаний стосовно його коментаря про те, що «…можливо, в майбутньому розповість, як усе було, а зараз воліє утриматися від будь-яких коментарів». (Газета «Дзеркало тижня. Україна» № 1, 11 січня 2013). 

Не встановлені особи, які змивали кров на місці події 16.11.12 і на підставі чиєї вказівки вони приховували сліди злочину.

До речі, пан ВУЧКАН Івану Михайловичу Різаку представився вдома керівником слідчо-оперативної групи. І додав, що версій ще ніяких немає, бо вони ще нікого не допитували.

Тому можна додати, що полковник Вучкан приїхав до шістнадцяти поверхівки не тільки після упізнання тіла, а й після того, як його там не було. А скоріше тіла Олексія Різака там взагалі не було!!!

З тексту Постанови випливає, що факти, викладені у нижче наведеному листі Різака В.М. до начальника УМВС України в Закарпатській області генерала міліції Варцаби В.М. слідчим повністю проігноровані.

Начальнику УМВСУ в Закарпатській області генералу міліції Варцабі В.М.

Різака Василя Михайловича, що проживає за адресою 

Шановний Василь Миколайович!

По суті питань, що стосуються загибелі мого племінника Різака Олексія Івановича хочу зазначити, що мені відомо наступне.

У п’ятницю, 16 листопада, приблизно о 20 годині 50 хвилин мені зателефонував професор Лазур Ярослав Володимирович і запитав мене: «Як справи?». На мою відповідь: «Все нормально» він знову задав питання: «Чи нічого не трапилось у Івана Михайловича?» я відповів, що у брата також все добре, оскільки я у нього був 30-40 хвилин тому і заносив лист з ректорату.

Хвилин через п’ять-сім професор Лазур Ярослав Володимирович знову мені зателефонував і вже більш конкретно задав запитання: «Чи все ОК в Альоші (сина Івана Михайловича), оскільки йому зателефонував однокурсник, який працює в обласній прокуратурі, і повідомив, що біля 16-ти по верхівки знайшли мертву людину.

За паспортом це був Різак Олексій Іванович. Телефонограма у прокуратуру, за словами Лазура Ярослава Володимировича, прийшла приблизно о 20 год. 45 хв.

Через кілька хвилин мені зателефонували з незнайомого номера і представились полковником Сергієм Вучканом. На моє запитання, звідки у нього мій номер мобільного телефону, він поясним, що дав його йому професор Переста Ю.Ю.

Після цього, він попросив мене приїхати до 16-ти поверхівки на що я йому відповів, що я попробую зателефонувати генералу Русину Віктору Павловичу. Але я не встиг цього зробити, оскільки Віктор Павлович уже передзвонив мені.

У той же момент я почав збиратися виїхати на місце трагедії, паралельно мені передзвонив полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець і повідомив аналогічну інформацію, що Альоша загинув. Сам проїзд з дому до місця трагедії тривав 3-4 хвилини.

На місці трагедії я побачив також полковника СБУ у відставці Володимира Лизанця та начальника управління охорони здоров’я обласної державної адміністрації Шніцера Романа. Вони мене повідомили, що Альоша загинув, а також проінформували, що швидка медична допомога від’їхала 3-4 хвилини тому.

Полковник СБУ у відставці підвів мене до місця, де нібито відбулася трагедія, і почав показувати, що саме на цьому місці був знайдений Альоша.

Побачивши мої здивовані очі, оскільки там не було жодних слідів падіння, він пояснив це тим, що кров вже змили, але коли і хто це встиг зробити не сказав. Хочу зазначити, що місце на яке показував полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець суттєво відрізняється від місця, на яке вказувала свідок у сюжеті ТСН.

Також ні на місці, де показував полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець, ні на місці, де показувала свідок з сюжету ТСН, не було ніякого піску, чому це важливо – поясню нижче.

Оглядаючи місце трагедії до нас підійшов молодий чоловік, який представився полковником Сергієм Вучканом і сказав, що він займається оперативно-слідчими діями загибелі юнака.

Буквально через 2-3 хвилини до нас підійшли два оперативні працівники, які оглядали багатоповерхівку і чітко доповіли Сергію Вучкану, що жодних слідів падіння чи стрибка з 16-ти по верхівки нема.

Тобто, з моєї точки зору, вони чітко заперечили сам факт самогубства, тим більше, що на землі теж не було жодних слідів.

В той же час полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець зауважив, що це самогубство, але оперативні працівники не реагували на його зауваження і виконали доручення Сергія Вучкана поїхати до дівчини, з якою Олексій Різак недавно попрощався. Тобто на цей момент у міліції не було жодної версії про смерть загиблої людини біля 16-ти поверхівки.

У цей час до багатоповерхівки під’їхала кардіологічна швидка допомога і ми (Сергій Вучкан, Володимир Лизанець, Роман Шніцер, я і екіпаж швидкої допомоги) поїхали до брата додому. Коли ж під’їхали до квартири я попросив стати так, щоб не дуже було видно машину швидкої при відкритті дверей квартири. Ми подзвонили у двері, у коридор вийшов брат Іван Михайлович з дружиною. Сергій Вучкан попросив їх присісти і повідомив про загибель Альоші. В цей момент лікарі швидкої надавали медичну допомогу Галині Вікторівні та Івану Михайловичу.

Полковник у відставці Володимир Лизанець чітко сформулював що це самогубство і стрибок з 15 поверху 16-ти поверхівки. Брат Іван, маючи досвід із самогубством Сливки, із-за якого він був тричі незаконно арештований і на сьогоднішній день повністю реабілітований, попросив Сергія Вучкана з’ясувати чи це не є підставою.

На ці слова, на мій погляд, неадекватно зреагував полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець, який практично зірвався і почав кричати: «Якщо тобі сказали, що це самогубство, то про інші версії забудь!».

Треба віддати належне брату Івану, який намагався практично не реагувати на провокаційну реакцію Володимира Лизанця і продовжував спілкуватися з Сергієм Вучканом, який сказав, що поки ніякої інформації нема, оскільки слідчі тільки тепер виїхали до знайомої дівчини Альоші.

Полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець наводячи доводи на користь самогубства говорив про якісь квіти і свічки, які нібито знайшли біля будинку дівчини, а це було дивно, оскільки слідчі виїжджали практично разом з нами і, навіть, пізніше. У зв’язку з погіршенням здоров’я брата Івана Михайловича та його дружини Галини Вікторівни було прийнято рішення про диспансеризацію їх у кардіореанімації.

Коли ми приїхали у кардіореанімацію були проведені попередні дослідження, але оскільки вчасно була надана перша медична допомога то якихось серйозних ускладнень здоров’я вдалося уникнути. У зв’язку з цим, постало питання про упізнання тіла загиблої людини. Після довгих переговорів і узгоджень було вирішено привезти тіло загиблого до кардіодиспансеру, оскільки батькам, які лежали в кардіореанімації було важко переміщатися.

При огляді брат Іван, зайшовши у машину, де знаходилось тіло його сина зразу сказав, що на обличчі у нього є штучна кров і від подальшого огляду відмовився. Мама Олексія, зайшовши в машину, детально оглянула дитину відзначила, що відсутні будь-які травми на м’яких тканинах лиця та черепа голови, відсутні переломи кінцівок, і саме головне, що одяг був неушкодженим і чистим, неушкодженими залишилися і черевики.

Аналогічну картину побачив і я, а саме відсутність переломів черепа голови, кінцівок, тобто рук, пальців, ніг (це я ще раз перевірив під час похорону). Тобто результати наших спостережень з Галиною Вікторівною абсолютно співпали. Але я ще побачив, що ліва частина лиця була покрита піском, де виднілися темні плями.

З моїх оціночних суджень це була просто фарба або, як мені підказали пізніше фахівці, донорська кров.

Це також знайшло своє підтвердження під час похорону, оскільки після того як помили обличчя на ньому не залишилось жодної навіть подряпини.

На основі цього хочу чітко заявити, що Різак Олексій Іванович не падав з жодного поверху, оскільки навіть падіння з висоти свого росту призводить до травм на обличчі, якщо там з’являється кров.

Також хочу зазначити, що багато людей підходило до мене під час похорону, які стверджували, що ніякого падіння не було.

Це були лікарі, хірурги, педіатри, представники правоохоронних органів.

Хочу також зауважити, що після похорон, у палату до Івана Михайловича та його дружини Галини Вікторівни, зайшов полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець разом з дружиною,

Роман Шніцер та інші. При обговоренні причин смерті Володимир Лизанець чітко підтвердив, що на той час, коли ми виїжджали до брата Івана Михайловича, у міліції не було жодних версій. Це було сказано при багатьох свідках в тому числі і його дружині.

Дещо дивною виявилася поведінка Романа Шніцера, який у перший день заявляв, що не вірить у самогубство, а потім змінив свою думку і сказав, що імовірність вбивства Альоші складає 50%.

Нав’язування версії самогубства Олексія супроводжувалося серйозною агресією зі сторони полковника СБУ у відставці Володимира Лизанця.

Активізація поширення дезінформації про загибель Олексія Різака набула ще більшого поширення після заяви Івана Михайловича, що він готовий до ексгумації сина.

Почалися активні погрози, які полягали в тому, що нам треба продовжувати жити в Закарпатті, що у нас є діти і внуки, а головне – нова судмедекспертиза нічого не змінить, оскільки тут все куплено.

Одним з чинників, які мали залякати брата Івана Михайловича і заставити його відмовитись від ексгумації було твердження, що Альошу чекає доля Гонгадзе. Тобто якщо його викопають, то закопувати не дадуть десятки років. Але не дивлячись на це Іван Михайлович і його дружина Галина Вікторівна прийняли єдине правильне рішення, оскільки без ексгумації встановити справжню причину смерті Олексія не можливо.

Відносно ексгумації можна говорити багато.

Про ці порушення Іван Михайлович зробив свої заяви до Генерального прокурора.

Зі своєї сторони хочу зауважити, що була спроба деформувати тіло під час викопування з землі методом тупцювання на зламаній кришці труни, що мало призвести до чисельних переломів кінцівок і черепа голови.

Саме в цей час слідчі дали команду відключити відеокамери, але після того як родичі звернули на це увагу, а у групі був представник головного слідчого управління МВС України, цей «фокус» у них вдався лише частково.

Їм вдалося за допомогою зламаної кришки деформувати передню частину черепа голови, м’яких частин пальців рук, але під тиском громадськості і відеокамер змушені були визнати, що ця деформація зумовлена поламаною кришкою труни. Коли ця спроба сфальсифікувати результати судмедекспертизи не вдалася, слідчі пішли на пряме порушення закону, а саме заборонили відео зйомку і жодного із учасників комісії не допустили у морг.

Крім того хочу додати, що судмедексперт, при зовнішньому огляді чітко зазначив, що всі зуби на місці і жодних вставних нема, що також може свідчити на користь того, що жодного падіння не було. Слід також зазначити, що родичами було закуплено нову труну, принесено новий одяг, але нас так ніхто не допустив переконатися, що в труні знаходиться Олексій Різак і хоронимо саме його .

З повагою, доктор фізико-математичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Василь Різак

 

II.

Як вбачається з Постанови, відповідно до висновків судово-медичної експертизи №820 від 10.12.2012 року та комісійної судово-медичної експертизи ексгумованого трупа №1 від 13.12.2012 року щодо причин смерті Різака О.І. ні в одному з них не зазначено ні дату, ні час смерті Різака О.І., а тому цей факт підтверджує необ’єктивність вищевказаних висновків та що під час досудового розслідування не встановлено всіх обставин, що підлягають обов’язковому доказуванню в ході слідства.

Підлягає сумніву достовірність даних, установлених в ході досудового слідства щодо місця вчинення злочину.

Так як зазначено у висновку судово-медичної експертизи №820 від 10.12.2012 року - причиною утворення у Різака О.І. вказаних у висновку травм та пошкоджень було падіння з багатоповерхівки, а у висновку комісійної судово-медичної експертизи ексгумованого трупа №1 від 13.12.2012 року – зазначено, що ті ж самі ушкодження та травми могли виникнути внаслідок падіння потерпілого з висоти.

Викликає сумнів повнота і об’єктивність висновку комісійної судово-медичної експертизи ексгумованого трупа №1 від 13.12.2012 року щодо причин смерті Різака О.І., оскільки перед проведенням ексгумації окремим cудово- медичним експертам, Різаком І.М., заявлений відвід, так як вони не мали права приймати участь у проведенні експертизи у відповідності до пункту 2.21.2 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи МОЗ України №6 від 17.01.95 (далі за текстом - Інструкція) (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 липня 1995 р. за N 254/790. Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.95 р. N 6 ) Витяг з Інструкції: 2.21. Судово-медичний експерт не має права: 2.21.1.

Розголошувати дані медичного характеру, матеріали кримінальних та цивільних справ, які стали йому відомі при виконанні службових та професійних обов'язків. 2.21.2.

Брати участь у проведенні експертиз та слідчих дій, якщо він є потерпілим, цивільним позивачем або відповідачем, свідком або перебуває в родинних стосунках, службовій чи іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача або відповідача та їх представників, а також якщо наявні інші обставини, які дають підставу вважати, що він особисто, прямо чи побічно зацікавлений у результатах справи<…>.

 

В означених випадках експерт підлягає відводу або повинен заявити самовідвід.

Питання про відвід експерта вирішується особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором або судом відповідно до процесуального законодавства.

Попередня участь експерта у справі як фахівця з судової медицини при огляді трупа на місці події не є підставою для відводу.

Всупереч чинному законодавству заявлений Різаком І.М. відвід окремим cудово- медичним експертам був відхилений старшим радником юстиції Закарпатської прокуратури Ільчуком І.М. без надання будь-якої аргументації цьому.

З метою недопущення фіксування даних порушень, слідчими давалась неодноразова вказівка зупиняти відеозйомку; − здійснювалась спроба зірвати процес ексгумації шляхом розміщення на могилі атрибутів та написів, які мали морально вплинути на родичів для недопущення розкопуван¬ня могили.

Одночасно, після проведення ексгумації трупа, до участі при проведенні судмедекспертизи не були допущені потерпілі та їх представники.

Після проведення даної експертизи родичам не надали можливість переконатися, що в труні для подальшого захоронення знаходиться саме тіло Різака О.І., в могилі була похована закрита труна.

Окрім цього, як вбачається з Постанови, 13.12.2012 року, о 20.00 годині труп Різака О.М. в присутності родичів був похований на тому ж самому місці.

Разом з тим ексгумація та проведення експертизи проводилась з тілом Різака О.І. а не Різака О.М. (хто це такий взагалі не відомо), що дає підстави вважати, що Постанова підготовлена особою, яка не володіє матеріалами справи та ходом досудового слідства.

Крім того, були звернення до Генерального прокурора України, кандидата медичних наук за спеціальністю «нейрохірургія», лікаря-невропатолога вищої кваліфікаційної категорії Військово-медичної служби УСБУ в Рівненській області Холопік М.М., щодо врахування у висновку комісійної судово-медичної експертизи ексгумованого трупа від 13.12.2012 року щодо причин смерті Різака О.І., даних огляду після смерті племінника Різака О.І. під час похорону на кладовищі 17.11.12 р., а саме відсутність пошкоджень м’яких тканин лиця і видимої частини голови, симетричність лиця, видима частина тіла не деформована. При пальпації видимої частини голови деформованих травматичних ушкоджень кісток черепа виявлено не було. Достовірність цих даних первинного огляду від 17.11.12 підтвердив і судмедексперт, який при огляді 13.12.12 тіла Різака Олексія із зовнішніх ушкоджень побачив тільки ті, які утворилися при контакті з кришкою гроба. Також при огляді судмедексперт відмітив, що всі зуби в наявності, цілі і природного кольору.

Те, що цей факт не врахований у висновку комісійної судово-медичної експертизи ексгумованого трупа №1 від 13.12.2012 року щодо причин смерті Різака О.І., дає підстави вважати даний висновок експертизи не достовірним.

 

Вище зазначені об’єктивні дані вказують на те, що причиною смерті не було падіння з будь-якої висоти і, навіть, падіння з висоти власного росту.

 

Згідно Постанови інші можливі причини вказаних у висновку пошкоджень комісійною судово-медичною експертизою ексгумованого трупа від 13.12.2012 року навіть не розглядались. Тому цей факт підтверджує необ’єктивність вищевказаних висновків та неповноту досудового розслідування.

Також, з метою формування неправдивої думки у суспільстві щодо причин смерті Різака О.І. ще до моменту надання офіційного висновку комісійної судово-медичної експертизи ексгумованого трупа від 13.12.2012 року, для засобів масової інформації завідувач Ужгородського міжрайонного відділення судмедекспертизи Товтин Ярослав надав коментарі щодо причин смерті Різака О.І., хоча подібні відомості можливо розголошувати лише з дозволу слідчого чи прокурора, про наявність якого відсутні будь-які відомості, в тому числі в Постанові.

 

Примітка.

Іван Михайлович Різак робив відвід деяким судмедекспертам в зв’язку з тим, що вони брали участь в проведенні судмедекспертизи покійного ректора УжНУ Сливки В.Ю., до результатів якої в Івано-Франківському апеляційному суді під час розгляду "справи Івана Різака" виникло стільки питань, що фактично спростувало версію самогубства, а самого Різака за цим епізодом було виправдано.

За два місяці до вбивства сина Олексія Різака самого екс-губернатора було повністю реабілітовано, а в самому процесі Олексій виступав як захисник (що розглядається як одна із версій убивства).

То яким чином, судмедексперти, від рішення яких почалися репресії Івана Різака мали право брати участь в ексгумації тіла його сина ?

Але вся злочинна роль окремих судмедекспертів в знищенні сім’ї Івана Різака може бути розкрита в рамках окремого кримінального провадження. Час настав...

 

III.

В Постанові зазначено, що «Висновоком імунологічної експертизи №284, відповідно до якого у всіх слідах на майці /об№№1-8/, сорочці /об.№№9-16/ і кофті /об.№№17, 18, 19/,знятих з трупа г-на Різак О.І. знайдена кров людини.

При визначенні групової належності крові за ізосерологічною еритроцетарною системою АВО у всіх слідах крові на одязі потерпілого /об№№1-19/ виявлений антиген А і, за винятком об№№2,3,4,5, знайдений і ізогемаглютинін анти-В, тобто встановлена група крові А з ізогемаглютиніном анти-В.

Дана група крові властива потерпілому Різак О.І.;отже найбільш ймовірним є походження крові на його одязі від нього самого, про що свідчить також розташування більшості слідів на майці і сорочці з виворітної сторони».

Висновок імунологічної експертизи № 284 щодо належності крові на одязі Різака О.І. саме йому і є ймовірним, а не достовірним.

При проведенні даної експертизи достовірно визначається ДНК- профіль особи.

Виникає питання, якщо наявність крові людини на досліджуваному одязі Різака О.І. належить йому тільки ймовірно,то :

 -чому не було проведено визначення ДНК;

 -чому не досліджений весь одяг, а тільки майка, сорочка, кофта;

- чому не проведені всі слідчі дії щодо встановлення попадання на одяг Різака О.І. крові інших осіб.

Тому цей факт підтверджує недостовірність вищевказаного висновку та що під час досудового розслідування не встановлено всі обставини, які підлягають обов’язковому доказуванню в ході слідства.

 

IV. Як вбачається з Постанови «Відповідно до показів працівників ДПА у Закарпатській області, Різак О.І. працюючи старшим інспектором ДПА у Закарпатській області у відділі прогнозування та аналізу з 01.10.2012р. на протязі півтора місяця тільки вивчав внутрішні накази та розпорядчі документи, самостійною роботою він ще не займався».

З тексту Постанови невідомо , хто з працівників ДПА у Закарпатській області давав покази і на підставі яких чинних нормативних актів старший інспектор ДПА у Закарпатській області Різак О.І., працюючи у відділі прогнозування та аналізу на протязі півтора місяця вивчав внутрішні накази та розпорядчі документи, самостійною роботою не займався.

Згідно тексту Постанови невідомо чи зафіксовано по місцю служби Різака О.І. в органах ДПС у Закарпатській області факт відсутності службового посвідчення на ім’я вбитого Різака О.І. або факт його можливого повернення в органи ДПС і чи проводилось по даним фактам службове розслідування згідно чинних нормативних актів.

Необхідно витребувати особову справу Різака Олексія Івановича за місцем роботи (ДПС- Управління Міндоходів в Закарпатській області).

Цей факт підтверджує, що під час досудового розслідування не встановлено всі обставини, які підлягають обов’язковому доказуванню в ході слідства.

 

V. Як вбачається з Постанови «Органом досудового слідства отримано та проведено аналіз роздруківки з’єднань телефонних дзвінків Рішко Г.В. та встановлено,що в період з 06.11.2012 року по 17.11.2012 року найбільша інтенсивність з’єднань відбувалась між Рішко Г.В.(380997279630) та номером мобільного телефону 380501719595 (належить Вейкай В.Ю.)-208 з’єднань,а також номером 380675480777(належав Різаку О.І.)-191 з’єднань.»

Виникає питання, чому у кримінальному провадженні № 12012070030000012 за фактом вбивства Різака О.І., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України слідством не встановлені абоненти телефонів, з якими був зв’язок з номера мобільного телефону Різака О.І. з моменту останньої розмови з батьком (16.11.12 з 17.42 год.), не встановлені і не допитані в якості свідків власники телефонних номерів, з якими був зв'язок з телефону Різака О.І. після 17.42 год. 16.11.12, адже з достовірних джерел відомо про спілкування з мобільного телефону Різака О.І. після його смерті.

Цей факт в черговий раз свідчить, що досудове слідство проведено упереджено і однобічно, з грубими порушеннями вимог ст.9 КПК України щодо всебічності, повноти і неупередженості дослідження обставин кримінального провадження та забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

 

VI. З тексту Постанови випливає багато запитань, відповідей на які немає, але які є предметом доказування у цьому провадженні.

У тексті Постанови не вказано де проводилась посмертна судово-психологічна експертиза №268/13-25 від 27.08.2013 особи Різака О.І.

Публікація з офіційного сайту прокуратури Закарпатської області 10.12.2012

У справі Олексія Різака змінено попередню кваліфікацію у кримінальному провадженні на умисне вбивство. У резонансній справі щодо загибелі сина екс-губернатора Закарпаття Івана Різака – Олексія, змінено кваліфікацію у кримінальному провадженні на умисне вбивство (ч.1 ст. 115 КК України). Проводяться слідчі дії на встановлення об’єктивної істини у справі. Прес-служба прокуратури Закарпатської області http://www.zak.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_t=rec&id=114085&fp=401

У резонансній справі у кримінальному провадженні № 12012070030000012 за фактом вбивства Різака О.І., за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.115(Умисне вбивство) КК України посмертна судово-психологічна експертиза проводилась в Житомирському відділенні Київського науково-дослідного інституту судових експертиз,про що було офіційно повідомлено Різака І.М.,батька вбитого Олексія Різака.

В ході проведеного аналізу результатів посмертної судово-психологічної експертизи №268/13-25 від 27.08.2013 року, є очевидним невідповідність зроблених експертом висновків зібраним фактичним матеріалам кримінального провадження, що характеризують особу Різака О.І.

Первинним матеріалом для проведення експертизи стали дані, отримані в ході проведених слідчих (розшукових) дій, а саме допитів свідків Рішко Г.В., Рішко Я.Ф.,Устич О.В., Устич Т.В., Фітас Г.І., Галаговець Ю.М.(офіцера міліції), Шимон-Ійбер О.Л.,Костюк О.С., Мадяр К.М.. Водночас, в порушення вимог загальних засад кримінального судочинства, а саме законності (ч.2 ст.9 КПК України),

«Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, <…> надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень». Крім того, у відповідності до ст.223 КПК України слідчим не були вжиті всі заходи та проведені слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у даному кримінальному провадженні.

Так, не зважаючи на вказані вище вимоги КПК України, слідчим не було допитано близьких родичів Різака О.І. щодо психологічних особливостей характеру загиблого, могли б внести ясність у наявність чи відсутність суперечок між ним та Рішко Г.В., а також вказати на психологічний стан, в якому перебував Різак О.І. в день смерті.

А це можливо було тільки при зміні слідчого Лазаря на іншого, бо після його заяви батькові в присутності свідків вже в перший день знайомства про те, що розслідування приведе до єдиної версії самогубства, а в інших версіях, якщо родичі навіть знайдуть якісь докази, то жодний свідок до суду не дійде.

Чи може такий слідчий після цього розслідувати таку резонансну справу. Взагалі слідчому необхідно було з’ясувати, яким чином були відновлені зв’язки Олексія з Ганною, бо разом вони вчилися до сьомого класу в першій школі, а потім і в Ужгороді і після виїзду з Ужгороду зв’язків не підтримували, тому батьки не знають її зовсім.

Таким чином, слідчий, як і обіцяв, доводив версію самогубства, інші версії для нього не існували.

Це є предметом окремого кримінального провадження Згідно тексту Постанови слідством не враховані факти і не дані відповіді на поставлені питання, з якими Різак І.М.,батько вбитого Олексія Різака, звертався керівництва правоохоронних відомств Закарпатської області.

«Прокурору Закарпатської обл. Петруні Анатолію Леонідовичу Начальнику УСБУ Закарпатської обл. Ситару Василю Дмитровичу Начальнику УМВС Закарпатської обл. Варцабі Василю Миколайовичу

Шановні панове генерали!

Звертаюся до Вас у зв’язку з тим,що близько двох тижнів тому при невідомих обставинах був убитий єдиний мій син – Олексій Іванович Різак, 1989 р.н. Перш за все, був дуже здивований повідомленням прес-центру УМВС в той же вечір, а також поширенням багатьма ЗМІ інформації про те, що основною причиною трагічної загибелі мого сина є самогубство.

Після довгих роздумів, які на мою думку навіть виходять за рамки КПК України, було прийнято процесуальне рішення про порушення кримінальної справи за п.1 ст. 120 (Доведення до самогубства). Миттєве поширення такої інформації в десятках провідних Інтернет-виданнях держави з самого початку збило мене з пантелику.

Ви мене зрозумієте, якщо подивитеся, що прес-служба прокуратури і СБУ до цього часу не розмістили жодної інформації про цей жахливий злочин. А прес-центр УМВС (такий активний у неформальному просторі) розмістив інформацію без вказання прізвища вбитої молодої людини тільки на десятий-одинадцятий день.

Це дає мені підстави говорити про те, що вбивство мого сина – чітко спланована спецоперація з відповідним інформаційним забезпеченням по своїм масштабам схожа на гебельсівську пропаганду. На час поширення цієї версії загибелі сина не було жодної, підкреслюю жодної, підстави говорити про самогубство, оскільки на той час слідчі не знайшли і сліду падіння з багатоповерхівки Олексія Різака, а також не провели жодної слідчої дії з громадянкою із-за «нещасливої» любові до якої мій син закінчив життя самогубством. Щиро прошу Вас, в найближчі години перекваліфікувати цю трагедію за статею КПК «вбивство» і всебічно, об’єктивно та системно провести відповідні слідчі дії для знаходження впливових замовників і звірів-вбивць мого рідного сина. Коротко Вас проінформую, що Різак Олексій Іванович, 1989 р.н., магістр фінансів (закінчив економічний факультет Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна з відзнакою), магістр – юрист (закінчив магістратуру національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»), має військове звання – молодший лейтенант запасу, працював головним державним податковим інспектором першого рангу ДПС у Закарпатській області. Активно займався спортом. У свій час виступав за юнацьку збірну України з футболу, професійний клуб ФК «Закарпаття». На сьогоднішній день виступав за збірну ДПС у Закарпатській області, щоденно займався фізкультурою (для прикладу скажу, щоранку віджимався до 500 разів, а кількість ранкових стрибків на скакалці сягала 2000 разів, разом зі мною освоював східні єдиноборства), мав щирі відносини із дівчиною, колегами по роботі, був серйозним і відповідальним фахівцем. Додам також, що за півтори години до знаходження його тіла я спілкувався з ним особисто по телефону і обговорював подробиці матчу чемпіонату Італії з футболу Мілан – Фіорентина, під час цієї розмови ми обговорили майбутню поїздку у Київ, а також похід у гості до знайомих. Переконаний, нічого не могло статися за ці півтори години після нашої доброї розмови з почуттям гумору і присутності його дівчини, якій я передав вітання.

З метою сприяння слідству, а також всебічно об’єктивного розслідування справи прошу Вас доручити своїм підлеглим перевірити наступні питання: 1) чи міг володіти працівник ДПС в Закарпатській області Олексій Різак якоюсь інформацією про тіньовий та кримінальний бізнес в області, знання якої загрожувало б його життю? 2) перевірити у відповідних державних органах наявність у Різака Олексія Івановича та його близьких родичів майна, фінансів, земельних ділянок, підприємств, бізнесу, акцій, облігацій та інших цінних паперів, володіння якими могло б потенційно загрожувати його життю з боку конкурентів та інших співвласників? 3) чи були у нього відносини з громадянкою чи її родичами такими, що могли серйозно впливати на його майновий, матеріальний та ін. стан. 4) чи залучались до спеціальної перевірки, яку потрібно проходити при зарахуванні на державну службу, підрозділи зовнішнього спостереження якоїсь із правоохоронних структур області (я стверджую, що з часу переїзду мене в Закарпаття за нами було встановлене тотальне зовнішнє спостереження)? 5) хотілося б дізнатися (думаю, що це не є слідчою таємницею) в який час і з допомогою якого транспорту 16 листопада 2012 року виїхав син від своєї дівчини, чи проводжала вона його сама або з близькими родичами, чи бачила щось підозріле і яким таксі він виїжджав додому? 6) хотілося б також дізнатися хто першим побачив тіло вбитого юнака і повідомив швидку допомогу і міліцію? 7) з метою перевірки версії спроби отруєння сина Олексія, прошу дати на перевірку у спеціальну токсикологічну лабораторію результати трьох аналізів в «Астра-дія» і одного аналізу, проведеного в кардіодиспансері кілька тижнів тому.

Для Вас, шановні керівники правоохоронних органів, розшифрую, що згідно інформації начальника управління охорони здоров’я Романа Шніцера швидка медична допомога виїхала до місця злочину о 19 годині 21 хвилині, а міліція отримала сигнал про вбивство о 20 годині 30 хвилин. Тим не менше згідно нашої інформації ця швидка допомога не доїхала до тіла і не могла зафіксувати смерть (лікарських документів не існує до цих пір), оскільки її недопустив підрозділ міліції.

Правда не зрозуміло який, бо міліція почала прибувати з експертами після 20:30 год., а це свідчить про те, що є підозра, що хтось з міліціонерів пробував брати участь у приховуванні злочину. Ще раз нагадаю, що на місці злочину з невідомих причин були присутні полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець та начальник управління охорони здоров’я Роман Шніцер. Звертаю Вашу увагу на те, що який експерт працював на місці знаходження тіла і якою каретою швидкої допомоги тіло було доставлене у морг сьогодні невідомо навіть медичній громадськості.

Звертаю Вашу увагу також і на те, що під час огляду тіла мною та моєю дружиною було встановлено, що син на своєму тілі не мав жодної подряпини, а вся одежа була збережена наче нова, на ній ми також не знайшли ніяких пошкоджень. Наголошую, що факт огляду нами тіла та його упізнання не фіксувалося у жодному документі. Підкреслюю, що у медичних додатках до свідоцтва про смерть Різака Олексія Івановича не вказано часу смерті.

Тобто ще раз наголошую, що ні швидка допомога, ні експерти не встановили час смерті Олексія. Сукупність цих фактів дає можливість говорити, що Олексій був навіть убитий в іншому місці, а все інше була спроба трагедійного інсценування. В додаткове підтвердження цього факту скажу, що під час повідомлення про смерть сина у моїй квартирі, невідомо чому, з’явився полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець, який чітко мене попередив: «Якщо тобі сказали, що це самогубство, то про інші версії забудь!»

Це прозвучало як погроза.

На моє питання до полковника УМВС Вучкана: «а що ж каже дівчина, від якої він їхав додому», полковник відповів: « Ми ще не знаємо, бо слідчі ще ніде не були».

Нагадую, що уже в цей момент провідні Інтернет-сайти уже повідомляли про самогубство Олексія. Ще один факт, на так зване місце знаходження тіла був викликаний близький родич, який встиг запитати слідчих, які саме спустилися з 16-ти поверхівки: «Що ж сталося?», на що вони доповіли полковнику Вучкану, що ніяких слідів на сходах і поверхах вони не знайшли, тим самим заперечивши сам факт падіння. Дивною була реакція Володимира Лизанця (думаю, що поведінка цієї особи на місці події потребує додаткового вивчення і слідчих дій), він просто накинувся на слідчих і сказав: «Я ж Вам давно сказав, що це самогубство». Тому продовжую підкреслювати, що пан Лизанець продовжував тиснути на мене особисто та моїх родичів, щоб ми визнали факт самогубства.

Питання залишається відкритим для чого це йому сьогодні і тоді було потрібно. Звертаюся до Вас, також провести окремі слідчі дії щодо роботи на місці події карет швидкої допомоги (тепер незрозуміло скільки їх було), а також судмедекспертів, один з яких зміг встановити причину смерті тільки на підставі розтину тіла. Про ще багато так званих нестиковок у псевдо версії правоохоронців на сьогоднішній день я готовий розмовляти зі слідчими, бажано з генпрокуратури, які будуть мати право допитувати, в тому числі, і працівників УМВС.

Прошу визнати мене в даній справі потерпілим з відповідними обов’язками та правами. Переконаний, що за дуже короткий час, шановні керівники правоохоронних органів області, при об’єднанні Ваших зусиль вбивці сядуть на лаву підсудних, а також будуть названі імена впливових замовників цієї трагедії. Ще раз прошу Вас не піддаватися на дезінформованих, заангажованих ЗМІ, псевдо інформацію деяких підлеглих, які стали, або вже перейшли ту межу, яка називається кримінальним злочином.

Шановні Анатолію Леонідовичу, Василю Дмитровичу, Василю Миколайовичу! Звертаюся до Вас як батько, як колишній керівник області, як простий житель цього краю, який хоче, щоб на цій землі ніколи не проливалася кров наших рідних, знайомих і близьких. Переконаний, що у політичного керівництва держави є достатньо волі для того, щоб поставити на місце «безпредельщиков», які пробують дестабілізувати ситуацію у державі. Переконаний, що події на кшталт помаранчевого терору у 2005 роців області більше не повторяться. З глибокою повагою, Різак Іван Михайлович, що проживає за адресою м. Ужгород, вул. Капушанська, б.173 кв. 28, голова Закарпатської обласної державної адміністрації (вересень 2002р. – січень 2005р.), народний депутат IV скликання, державний службовець І рангу, багаторічний голова і член координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю при ОДА, кандидат фізико-математичних наук, тимчасово непрацюючий.

 

Проігноровано слідчим системний блок питань, підготовлений високопрофесійними експертами Інтернет-видання "СВІТОГЛЯД", а також більше сотні звернень з конкретними запитаннями до керівників правоохоронних органів держави.

Є необхідність ознайомитися з матеріалами (зверненнями, повідомленнями, відповіддями тп ін.) в Генеральній прокуратурі України, СБУ, МВС, Службі зовнішньої розвідки України, Адміністрації Президента України, Закарпатській ОДА.

Недостатньо мотивованим, з урахуванням обставин смерті Різака О.І., та спрямованим формуванням негативного психологічного портрету померлого, є доцільність допиту свідка Шимон-Ійбер О.Л., колишнього класного керівника померлого під час навчання у середній школі, за відсутності відповідних свідчень викладачів, куратора групи та однокурсників Різака О.І. під час здобуття ним освіти у вищих навчальних закладах, а також співробітників за місцем роботи.

Складається враження, що слідчий зовсім не володіє ситуацією про те, що Олексій Різак з червня 2006 року по липень 2012 року жодного разу не був в Ужгороді, а навчався і працював в інших містах України.

Для цього потрібно було хоча би вивчити особову справу і результати спецперевірки в органах податкової служби, куди влаштувався Олексій після повернення в Ужгород.

Крім того, вузько суб’єктивною, надуманою, не перевіреною у встановлений кримінально-процесуальний законом спосіб, а також такою, що не знайшла подальшого підтвердження в матеріалах кримінального провадження, є думка свідка Шимон-Ійбер О.Л. про відсутність у Різака О.І. будь-яких життєвих інтересів окрім футболу, із одночасним зазначенням основної життєвої мети останнього – створення сім’ї. В 2003році закінчив музичну школу ім.П.І.Чайковського (м.Ужгород) по класу «Шестиструнна гітара»,отримавши диплом з відзнакою.

Детальне вивчення матеріалів допитів зазначених вище свідків, вказує на поверхневе і однобоке, з рисами упередженості, дослідження слідчим рис характеру та особливостей психологічного портрету загиблого. Про це свідчить й ряд суттєвих суперечностей між обставинами справи, показами свідків та зроблених на їх основі експертом висновків. Однак допитана як свідок сама Рішко Г.В. показала, що конфліктних ситуацій у неї з Різаком О.І. не було.

Одночасних допитів Рішко Г.В. з іншими свідками з приводу даних розбіжностей у показаннях не проведено і ці суперечності слідством не усунуто. Ігноруючи показання свідка Рішко Г.В. щодо відсутності між нею та Різаком О.І. 16.11.2012 року будь-яких сварок чи конфліктних ситуацій, експертом був зроблений однозначний висновок про емоційно негативне (песимістичне) ставлення загиблого до життя, стилю реакції на обставини, що могло призвести до його самогубства. На сьогоднішній день батьком Іваном Різаком піддані сумніву всі медичні заключення і експертизи.

Причину він вказав в Листі до Прем’єр-міністра Азарова. "Шановний Микола Янович! Під час розслідування вбивства мого сина Олексія Різака УМВС Закарпаття було використано ряд експертиз і медичних заключень (деякі проведені з незрозумілих причин в Житомирі), висновки і результати яких я вважаю фальсифікованими.

Прошу Вас дати доручення МОЗ перевірити на правдивість висновки відповідних установ в Ужгороді, Житомирі, Києві, які давали такі заключення. Прошу також перевірити на наявність корупційних зв’язків начальника управління охорони здоров’я Закарпатської ОДА Шніцера Р.І. ( в цій справі є процесуальною особою) і колишнього начальника управління Житомирської ОДА, а нині заступника міністра МОЗ України пана Толстанова. На час перевірки і службового розслідування прошу посадових осіб Шніцера і Толстанова усунути від посад. Дякую за розуміння і підтримку. З повагою, Іван Різак, колишній губернатор Закарпаття, державний службовець першого рангу." 12.01.2014

 

Не вірить батько і виписці з клініки" Борис", бо сам в той час в ній лікувався і її рівень на той час і зовнішні впливи на неї добре знає і переконливо заявляє, що ніяких порізів на тілі сина не було.

Таким чином, недотримання вимог кримінально-процесуального законодавства, однобоке висвітлення обставин справи, характер допиту свідків та ін. процесуальні порушення сприяли до формуванню у експерта заздалегідь визначеної слідчим думки про обставини, що призвели до смерті Різака О.І., неоднозначного висновку експерта, що в подальшому призвів до прийняття недостатньо мотивованих процесуальних рішень та закриття кримінального провадження за п.1 ч.1 ст.284 КПК України.

Таким чином, аналіз результатів посмертної судово-психологічної експертизи №268/13-25 від 27.08.2013 року щодо особи Різака О.І. в черговий раз свідчить, що рішення про закриття даного кримінального провадження прийнято слідчим передчасно і є необґрунтованим, та що досудове слідство проведено ним упереджено і однобічно, з грубими порушеннями вимог ст.9 КПК України щодо всебічності, повноти і неупередженості дослідження обставин кримінального провадження та забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Примітка.

Додаток 1 до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень ПЕРЕЛІК регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України  Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз. Дніпропетровська і Запорізька області.  Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз. Донецька і Луганська області.  Київський науково-дослідний інститут судових експертиз. м. Київ, Вінницька, Житомирська, Київська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська і Чернігівська області.  Кримський науково-дослідний інститут судових експертиз. Автономна Республіка Крим.  Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз. Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська і Чернівецька області. Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз. Кіровоградська, Миколаївська, Одеська і Херсонська області.  Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса. Полтавська, Сумська, Харківська області та м. Севастополь.  Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Зона обслуговування поширюється на всі регіони. {Додаток 1 в редакції Наказу Міністерства юстиції № 1950/5 від 26.12.2012}

Проведений аналіз тексту Постанови свідчить, що рішення про закриття кримінального провадження № 12012070030000012 за фактом вбивства Різака О.І., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 є необґрунтованим, досудове слідство проведено ним упереджено і однобічно, з грубими порушеннями вимог ст.9 КПК України щодо всебічності, повноти і неупередженості дослідження обставин кримінального провадження та забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

 

З огляду на викладене необхідно скасувати Постанову старшого слідчого СУ УМВС України в Закарпатській області майора міліції Лазаря О.Ю. від 26 грудня 2013 року про закриття кримінального провадження № 12012070030000012 за фактом вбивства Різака О.І., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Відповідно до вимог ст.36 КПК України необхідно прийняти рішення про відсторонення старшого слідчого СУ УМВС України в Закарпатській області майора міліції Лазаря О.Ю. та старшого радника юстиції Закарпатської прокуратури Ільчука І.М. від подальшого розслідування даного кримінального провадження та доручити його розслідування фахівцям Генеральної прокуратури України.

Проведений аналіз тільки нижче вказаних документів, а саме :

-Листа старшого слідчого СУ УМВС України в Закарпатській області майора міліції Лазаря О.Ю. № 7/5930 від 27.12.2013 року, в якому повідомляється « У відповідності до вимог ст..ст.60,111 КПК України,повідомляю Вас, що досудове розслідування за фактом смерті Різака О.І., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012070030000012 від 21.12.2013 року закінчено.»….. « 26.12.2013 року кримінальне провадження № 12012070030000012 було закрито на підставі п.1 ч.1 ст.284 КК України»; -Постанови про закриття кримінального провадження від 26 грудня 2013 року, якою закривається «Кримінальне провадження за фактом смерті Різака О.І.,розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012070030000012 від 21.12.2012 року,…» свідчить про:

-неодноразове порушення кримінального та кримінально-процесуального законодавства уповноваженими особами, що здійснювали заходи при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні №12012070030000012 за фактом вбивства Різака О.І., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012070030000012 від 21.12.2012 року;

-упередженість та однобічність проведеного досудового слідства з грубими порушеннями вимог ст. 9 КПК України щодо всебічності, повноти і неупередженості дослідження обставин кримінального провадження та забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень;

- службову недбалість; -завідомо незаконне закриття даного кримінального провадження.

З огляду на викладене, варто відзначити, що діяння старшого слідчого СУ УМВС України в Закарпатській області майора міліції Лазаря О.Ю. прямо підпадають під ознаки злочинів передбачених ст.ст.364, 365, 366, 367 КК України, що в свою чергу потребує відкриття окремого кримінального провадження щодо даної особи.

Витяг з Кримінального кодексу України Р о з д і л XVII ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВ'ЯЗАНОЇ З НАДАННЯМ ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ Стаття 364.

Зловживання владою або службовим становищем 1. Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, - карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займати