У четвер, 27 жовтня 2022р. у сесійній залі Ужгородської міської ради відбувся VI Форум місцевого самоврядування Закарпаття «Посилення ефективності роботи громад в умовах воєнного стану».

Форум зібрав представників територіальних громад Закарпаття, ініціатором проведення виступило Закарпатське регіональне відділення Асоціації міст України.

На Форумі були присутні студенти-третьокурсники спеціальності «політологія» та студенти другого курсу спеціальності «публічне управління та адміністрування» Ужгородського національного університету під керівництвом проректора з науково-педагогічної роботи Мирослави Лендьел. «Студенти вивчають дисципліну «місцеве самоврядування» і вона передбачає навчальні візити до ОМС.

Наші студенти буди задоволені, бо побудували в сесійній залі, бачили лідерів територіальних громад, зрозуміли в чому суть діяльності Асоціації міст України, побачили які проблеми виникають у фінансуванні та діяльності територіальних громад» - зазначила Мирослава Лендьел.

На початку роботи Форуму виступили із привітаннями Ужгородський міський голова Богдан Андріїв та секретар міської ради Арсен Мелкумян, народний депутат України Михайло Лаба, заступник голови облради Андріана Сушко та директор департаменту економічного розвитку ОВА Іван Завидняк.

Далі робота Форуму відбувалася в рамках 4-ох дискусійних панелей. Актуальна для умов воєнного стану тематика дискусій і обговорень була визначена оргкомітетом Форуму заздалегідь через анкетування голів та секретарів рад територіальних громад Закарпаття.

Як відзначають організатори, VI Форум місцевого самоврядування Закарпаття (відлік ведеться від початку децентралізаційної реформи у 2014 р.) продемонстрував, що упродовж минулих місяців війни активне і цілеспрямоване об’єднання зусиль територіальних громад, їх асоціацій та організацій громадянського суспільства спроможне давати високі результати, досвід щодо отримання яких доцільно поширювати. Форум відбувся як за безпосередньої активної участі міських, селищних і сільських голів та секретарів рад та керівників громадських організацій, так і в режимі он-лайн.

фото: Віталій Завадяк,

Олексій Шафраньош

Інформаційно-видавничий центр

Автор фото -ICRI 2022 У межах головування Чехії в ЄС з 19 до 21 жовтня 2022 року в місті Брно відбулася Міжнародна конференція з розвитку дослідницької інфраструктури (ICRI 2022).

Захід проводять що два роки за підтримки Європейської комісії.

Головна мета конференції – міжнародна співпраця для розвитку дослідницької інфраструктури країн Європи.

«Після світової пандемії та початку повномасштабної війни рф проти України сфера науки та інновацій, зокрема дослідницька інфраструктура, на регіональному, національному та європейському рівнях не може формуватися лише через державну політику, вона також має здійснюватися структурними фондами ЄС. Необхідно узгоджувати галузеві політики, а також співпрацювати з підприємництвом. Нова концепція розвитку дослідницької інфраструктури базуватиметься на інтегрованому підході між освітніми, науково-дослідними та інноваційними проєктами, що дозволить сфері науки досягти більш системних та видимих результатів», – зазначив віцепрем'єр-міністр із цифровізації Чеської Республіки Іван Бартош.

Також під час заходу було проведено чергове засідання Європейського стратегічного форуму з дослідницьких інфраструктур (ESFRI).

Учасники країн-членів ЄС та асоційованих країн порушили такі питання: місце та роль дослідницьких інфраструктур в Європейському дослідницькому просторі (ERA) з урахуванням його подальшого розвитку в бік інновацій; необхідність тісної взаємодії з Європейською хмарою відкритої науки (EOSC), в якій Україну представляє Інститут теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України, та подальшої цифровізації дослідницьких інфраструктур як складової переходу до парадигми відкритої науки.

Такий перехід, зі свого боку, потребує аналізу теперішнього стану системи європейських дослідницьких інфраструктур та моніторингу тих, що перебувають в активній фазі імплементації, розроблення загальних правил доступу до дослідницьких інфраструктур. На заході анонсували започаткування спеціальної платформи («ESFRI Stakeholders Forum») для полегшення взаємодії різних дослідницьких інфраструктур. Такожр озглянули питання щодо впливу кризи, пов’язаної з російською повномасштабною агресією проти України на дослідницькі інфраструктури.

У Конференції взяли участь приблизно 500 учасників, які обговорили теми щодо функціонування та розвитку дослідницької інфраструктури на міжнародному рівні.

На запитання, чому варто спробувати повчитися за кордоном, відповідали самі студенти – учасники різних програм

26 жовтня в залі Вченої ради УжНУ провели панельну дискусію в змішаному форматі «Студентська міжнародна мобільність: сучасні виклики та перспективи» у рамках заходів «Дні кар’єри ЄС: Ужгород».

Це щорічна подія, яку організовують спільно з Інформаційним центром ЄС для молоді університету. Про студентську міжнародну мобільність говорили на панельній дискусії в УжНУ Віталій Андрейко, Оксана Свєженцева та Марта Шелемба.

Модерувала захід доцентка кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій, очільниця відділу міжнародних зв’язків УжНУ Оксана Свєженцева: «Сьогодні будемо дискутувати про додаткові можливості розвитку. Я відповідаю про ту маленьку частинку в освітньому процесі, вашому професійному, кар’єрному розвитку, міжнародні стажування, семестрові навчання, ґрантову можливість. Ви будете гортати багато сайтів, чути різні історії, успішні й не дуже. Помітите одну деталь: у будь-якій справі, за яку б не бралися, вас питатимуть, а яка ж ваша мотивація? За всі можливості потрібно поборотися. Щоб втілити свою мрію, комунікуватимете з викладачами, студентами, звичайними людьми. Для цього слід знати мову міжнародного спілкування. Вам доведеться на якийсь час випасти з навчального процесу. І мусите логічно організувати правове підґрунтя виїзду за кордон. Сформувати індивідуальний підхід до навчання – навчальний план».

Далі Оксана Іванівна розповіла про ресурси, де можна знайти актуальну інформацію щодо пропозицій міжнародної мобільності, який пакет документів слід підготувати, особливості короткотермінових, семестрових та довгострокових програм. Наголосила на можливості дводипломної практики, дала рекомендації як писати мотиваційний лист, CV, резюме. Відповіла на запитання, чи відкриті пропозиції для студентів різних спеціальностей і якої вікової групи. Поділилася секретами, де шукати ґранти.

На запитання, чому варто спробувати академічну мобільність, відповідали студенти.

Ілля Тягур, другокурсник факультету історії та міжнародних відносин, брав участь у семестровому навчанні в університеті ім. Штефана чел Маре в Сучаві (Румунія). Програма Еrasmus+ одна з найпопулярніших програм, співпрацює із 125 партнерами по всьому світу, – розповів хлопець. І додав: «Зі мною навчалися студенти з Коста-Рики, африканських, азійських країв. Я знайшов цю програму під час минулорічних «Днів ЄС». Подав документи, склав екзамен з англійської в нашому університеті. Спочатку важко було – є період адаптації. Обрав предмети, які цікавили. Загалом, це добрий довід у житті. Вивчав країну, культуру, традиції, історію. Спілкувався з місцевим населенням. З’являються великі перспективи. Можна стажуватися в міжнародних установах».

Своєю чергою, Юлія Цоклан, магістрантка факультету історії та міжнародних відносин, ділилася враженнями від участі в літній школі, яку проходила в Німеччині (Обер-Рамштадт). «Це були три тижні насиченої програми на тему зеленої енергетики. Відвідували різні лекції та екскурсії. Мали скласти іспит на знання німецької. Побачила все наживо, це нереально. Комбінація нашої програми – поїздка до Берліну. Мали екскурсію німецьким парламентом. Приємно бачити, яка велика підтримка України з їх боку. Також відвідали територію, де зібрані різні компанії, що розробляють екоініціативи. Водили нас підстанціями, показували генератори. Побачили цікавий вітряк, каталися на екоавтомобілях, ходили на підприємство, де переробляють сміття з океану. Найвищий стимул для таких програм – знайомства. Люди з Бразилії, Мексики, Індонезії, США, Великобританії тощо жили в одному просторі. Класна культурна суміш».

Юлія Стойка була активною в різних короткотермінових наукових стажуваннях. Студентка-третьокурсниця факультету міжнародних економічних відносин проходила програми Еrasmus+ та Youth Exchange у Польщі (Жешув). Перша на тему фільммейкінгу. Дівчина розповідає: «Вивчали засади командної роботи. Це був культурний простір. Інший проєкт – більш формальний, який досі триває. Він про майбутнє освіти. Навчалися писати рекомендації для різних стейкхолдерів, скажімо, представників влади. Це ще крута можливість підтягнути англійську».

Приєдналася онлайн, аби поділитися своїм досвідом, й Вікторія-Марія Плохотніченко, яка перебуває за програмою академічної мобільності в університеті м. Фоджа (Італія). Студентка ІІ курсу магістратури факультету історії та міжнародних відносин ділиться: «Еrasmus+ – це не страшно, це весело, цікаво, пізнавально. Важливо працювати над своїм CV. Ви розповідаєте про свій досвід, навчання, стажування, волонтерство. Не бійтеся вказати щось зайве, будь-які навички цінні. Індивідуальний графік допоможе здати все успішно. Потрібно скласти схему, домовитися з кожним викладачем. Доведеться розумно розподіляти свій час».

Загалом дискусія виявилася плідною, оскільки весь час до спікерів заходу лунали запитання як із залу, так і в чаті (хто приєднався онлайн).

Тетяна Лесюк,

фото кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій

Медіацентр УжНУ

У межах домовленостей Міністерства освіти і науки України, Міністерства цифрової трансформації України з компанією «Google» та ЮНЕСКО триває доставлення хромбуків для забезпечення потреб українських педагогічних працівників.

Станом на сьогодні, 28 жовтня 2022 року, в області уже передано понад 16 тис. ноутбуків.

Про це повідомив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет. Нині ще майже 6,5 тис. портативних комп’ютерів доставлено в області:

Запорізька – 2669 ноутбуків;

Миколаївська – 1702;

Одеська – 2061.

Проєкт є продовженням ініціативи «Ноутбук кожному вчителю», а його реалізація стала можливою завдяки домовленостям Міністерства освіти і науки України з компанією «Google» та за підтримки Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури ЮНЕСКО.

За кожною втіленою в життя науковою ідеєю стоїть титанічна робота.

І складається вона далеко не тільки з наукової і дослідницької діяльності. Це також і пошук партнерів, проведення експертиз, оформлення проєктних заявок, технічної документації, звітності та багато іншого. Щоб зробити шлях до реалізації наукового проєкту більш легким, для вчених Ужгородського національного університету було прийнято низку дуже важливих оновлень.

Тепер дослідник зможе більше уваги приділити своїм розробкам, поки всю перераховану вище роботу виконають для нього професіонали. Насамперед розповімо про нововведений Реєстр науковців-дослідників. До речі, якщо інформації про вас там поки немає, то саме час сформувати своє портфоліо - з цим вам також допоможуть.

Для чого було створено цей реєстр?

У сучасній науці як ніколи спостерігається тенденція до міждисциплінарності. Щоб створити інноваційний науковий проєкт, до прикладу, фізику, може знадобитися допомога хіміка чи біолога. І, щоб знайти найбільш фахового в цьому питанні та зацікавленого партнера, досліднику з УжНУ достатньо буде заглянути в реєстр науковців-дослідників на сайті.

Тут всі вчені ужнівської родини, які вже створили свої профілі, зведені за галузями науки в кластери, окремо виділені молоді вчені.

Про кожного дослідника можна прочитати всю необхідну інформацію: науковий ступінь, сферу наукових інтересів, напрям та предмет наукових досліджень, досвід проєктної діяльності, участь в наукових дослідженнях, виконання наукових грантів, рівень володіння іноземними мовами та інші важливі деталі для сумісної роботи.

Про це розповідає ідейний натхненник оновлень, проректор з наукової роботи Іван Миронюк:

“В усьому світі спостерігається тенденція формування наукових досліджень на міждисциплінарних платформах. Як фундаментальні, так і прикладні дослідження. Є багато науковців, які мають ідеї з хорошими перспективами, проте їм не вистачає для цього потрібного “гвинтика” з іншої галузі наук, якого також цікавить ця сфера наукових інтересів для створення спільної дослідницької групи. А наукових грантів та конкурсів зараз дуже велика кількість.

Наші працівники довго розмірковували над тим, яким чином нам налагодити ефективний діалог та співпрацю між вченими УжНУ. І у висновку ми прийшли до рішення створення реєстру науковців, які поділені на кластери для полегшеного пошуку потенційних партнерів-дослідників. У наших планах також є переклад всіх профілів на англійську мову, для того, щоб науковці теж могли шукати співробітництво з іноземними колегами”.

Ще одним не менш важливим оновленням є Маршрут науковця. Це система, яка виконає для вченого практично всю організаційну роботу для його наукового дослідження.

“Це наш перший крок до нового бачення наукових підрозділів в Ужгородському університеті, - зазначає Іван Миронюк, - ми вирішили і прийняли відповідні Положення, що Науково-дослідна частина, Наукова бібліотека та інші підрозділи стають більш сервісними. Ці підрозділи будуть допомагати науковцям для їхньої самореалізації. Дослідника може зупинити небажання або невміння, наприклад, заповнити всю необхідну документацію, щоб податися на грант чи міжнародний конкурс. Зараз все, що необхідно робити вченому - це займатися науковою діяльністю і звернутись до нас зі своєю ідеєю”.

Тож першим кроком для науковця УжНУ, який має наукову ідею і прагне її реалізувати, є подача заявки на проведення експертизи наукового дослідження з метою перевірки наукової ідеї на новизну, визначення конкурентоспроможності і практичної цінності, перевірки за змістовними і формальними показниками.

В цій заявці необхідно коротко описати свою ідею. Після того, як ваша заявка пройде перевірку, вам допоможуть працівники різних підрозділів УжНУ.

Зокрема, підбиратимуть для вашого дослідження партнерів серед вітчизняних установ та міжнародних інституцій, допоможуть із захистом інтелектуальної власності, оформлятимуть аплікаційні форми проєктних заявок, супроводжуватимуть звітність за проєктом (грантом) та виконання технічної документації готової наукової продукції ТОВ “Науковий парк УжНУ”.

Також зможуть допомогти з рекламою, маркетингом та просуванням готової продукції, укладанням ліцензійним договорів.

У той час, сам науковець Ужгородського національного університету зможе зосередитись на якісному виконанні своєї наукової діяльності.

Ганна Фельцан, Інформаційно-видавничий центр

Понад 30 дітей з Європейської школи лідерства та бізнесу приїхали з Червонограда (Львівська область), аби познайомитися із найбільшим вишем Закарпаття.

Проректор з науково-педагогічної роботи Ігор Король провів для гостей першу «пару»: розповів про кожен із підрозділів УжНУ, можливості для саморозвитку, практики, особливості студентського дозвілля.

Важливо, що діти ставили питання, адже, як зауважив Ігор Король, це означає зацікавленість в темі.

Дізнатися школярі хотіли про значення філософії як науки і предмету, стан гуртожитків й укриттів, про оплату за навчання, необхідний середній бал ЗНО (НМТ) для вступу тощо.

Відтак провели екскурсію в археологічному музеї та музеї історії університету, завітали й у бібліотеку. Як розповідають засновниці школи Юлія Чернюх та Ірина Кушнір, ініціювали такі поїздки до різних університетів, аби діти мали можливість побачити виші, поспілкуватися з викладачами й студентами, оцінити «наживо» навчальний заклад, аби згодом простіше робити вибір при вступі.

Вікторія Кенідра Медіацентр УжНУ

Автор фото -Міністерство освіти і досліджень Норвегії

24 жовтня 2022 року відбулася зустріч заступниці Міністра освіти і науки України Віри Рогової та Державного секретаря Міністерства освіти і досліджень Норвегії Сіндре Лісьо.

Під час зустрічі Віра Рогова презентувала стислий огляд теперішньої ситуації в освіті в Україні, зокрема розповіла про кількість пошкоджених шкіл, відбудову закладів освіти, підготовку до зими, кількість переміщених осіб та потреби в гаджетах. Заступниця Міністра освіти і науки України подякувала Норвегії за підтримку та допомогу нашій державі, зокрема демократизацію української освіти через програму Європейського центру Вергеланда «Демократична школа» та зацікавленість Міністерства у подальшій співпраці в межах цієї програми.

Також Віра Рогова наголосила на важливості збереження для українських дітей, які тимчасово перебувають за кордоном, можливостей вивчати українську мову, літературу, історію України поряд з навчанням у норвезьких школах. Звернула увагу на зацікавленість у співпраці з питань статистики та моніторингу становища дітей українських шкіл і дитсадків у Норвегії. Окрім того, Віра Рогова висловила зацікавленість у співпраці для забезпечення майбутньої реінтеграції дітей після повернення в Україну, допомозі з адаптаційним періодом: підтримка програми викладання української мови, літератури та історії; допомога в організації вступних іспитів, співпраця з визначення прогалин та відмінностей у навчальних програмах, співпраця з визнання норвезької шкільної освіти в Україні тощо.

Заступниця Міністра поінформувала про можливості навчання українських дітей, які перебувають у Норвегії, за українськими програмами через Міжнародну українську школу, освітні хаби та створення окремих шкіл.

Звернула увагу на необхідності надання психологічної підтримки українським дітям.

Підкреслила важливість подальшої співпраці з Норвегією у сфері освіти.

Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України

 Міністр освіти і науки України зустрівся з керівником Служби зовнішньополітичних інструментів Європейської комісії Петером Вагнером.

Сторони обговорили питання відновлення пошкоджених шкіл, навчання дітей в Україні та країнах тимчасового перебування, проєкти із психологічної підтримки всіх учасників освітнього процесу та забезпечення цифровими девайсами.

Міністр розповів пану Вагнеру про виклики в освіті і науці в умовах воєнного стану. Нагадаємо, Президентка Єврокомісії пані Урсула фон дер Ляєн під час щорічного звернення в Європарламенті оголосила про виділення 100 мільйонів євро на відновлення українських шкіл, які було пошкоджено або вщент зруйновано російськими ракетами та бомбами.

Нині Європейська комісія розпочала практичні кроки з виділення цих коштів. Частина суми з гуманітарного бюджету ЄС буде виділена вже на початку листопада у формі грантів ЄК міжнародним гуманітарним організаціям, які залучатимуть підрядників з України для швидкого відновлення пошкоджених шкіл.

«Окрім відбудови закладів освіти, ми формуємо нову візію освіти України і для цього вкрай необхідна як експертна, так і фінансова допомога міжнародних партнерів.

Підтримка Європейської комісії, урядів країн Європейського Союзу надзвичайно цінні та важливі для нас у цей складний час повномасштабного російського вторгнення», – зазначив Сергій Шкарлет.